Спосіб ідентифікації рудних потоків

Реферат: Спосіб ідентифікації рудних потоків містить збирання інформації, наприклад від датчиків, про властивості рудної маси, введення отриманої інформації у електронні реєстратори, які обладнані пристроями вводу - виведення, обробку інформації і отримання параметрів, які характеризують рудні потоки, передачу даних та їх візуалізацію. Для кожного параметра рудного потоку створюють окремий електронний реєстратор, у якому здійснюють введення параметра. Час дії блока введення регламентують задатчиком інтервалу часу вимірювання обох електронних реєстраторів одночасно. Дані отримані за цей час підсумовують за допомогою інтегратора, відповідним блоком обчислюють середнє значення параметра та переводять у числову форму аналогово-цифровим перетворювачем. UA 95477 U (12) UA 95477 U UA 95477 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до ідентифікації рудних потоків на підприємствах гірничо-рудної промисловості. Зокрема корисна модель може бути використана для управління технологічними процесами гірничо-добувних підприємств, що дозволяє підвищити економічну ефективність виробництва. Відомий спосіб визначає властивості технологічних потоків руди системою, що складається з послідовно з'єднаних інерційних, пропорціональних та уповільнених елементів, які перетворюють вхідну інформацію у команди для технологічних механізмів. Значення еталонних параметрів визначають експериментально і прогнозують властивості матеріалу після порівняння контрольованих параметрів рудних потоків з еталонними та з послідуючою передачею інформації на виконавчі механізми. (Козин В.З., Тихонов О.Н. Опробование, контроль и автоматизация обогатительных процессов. - Μ.: Недра, 1990. - С.225, Рис. 10.3). Недоліком відомого способу є те, що система не враховує зміну фізико-хімічних властивостей руди у часі, що призводить до помилкової ідентифікації більшої частини рудних потоків. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним як прототип, є спосіб ідентифікації рудних потоків, у якому збирають інформацію за допомогою датчиків, а первинну інформацію про стан технологічних об'єктів вносять до електронних реєстраторів, обладнаних пристроями вводу виведення, передачі даних та візуалізації з послідуючою передачею інформації на виконавчі механізми. (Антонов В.А., Попов З.Х. Техника и технология сбора и обработки информации при АСУ горнодобывающих предприятий. - Μ., 1974. - Рис. 8). Недоліком відомого способу є те, що у ньому не задають інтервал часу збирання інформації і не враховують зміну властивостей і складу рудних потоків за цей час, що зменшує точність ідентифікації цих потоків і економічні показники процесу підготовки руди до збагачення. Задачею корисної моделі є вдосконалення способу ідентифікації рудних потоків за рахунок введення задатчика інтервалу часу вимірювання параметрів потоку та координат, які обмежують область використання кожного окремого рудного потоку. Технічна перевага корисної моделі полягає у тому, що інтервал часу збирання інформації встановлюють на основі математично-статистичного аналізу ступеня варіативності параметрів рудних потоків, що підвищує точність ідентифікації рудних потоків і ефективність роботи виконавчих механізмів при переробці руди. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що збирання інформації, наприклад від датчиків, про властивості рудної маси, введення отриманої інформації у електронні реєстратори, які обладнані пристроями вводу - виведення, обробка інформації і отримання параметрів, які характеризують рудні потоки, передача даних та візуалізація. Згідно з корисною моделлю, для кожного параметра рудного потоку створюють окремий електронний реєстратор, у якому здійснюють введення параметра, час дії блока введення регламентують задатчиком інтервалу часу вимірювання обох електронних реєстраторів одночасно, дані отримані за цей час підсумовують за допомогою інтегратора, відповідним блоком обчислюють середнє значення параметра та переводять у числову форму аналоговоцифровим перетворювачем (АЦП), дані з виходу обох окремих електронних реєстраторів подають через АЦП на вхід блока логічного порівняння, де координати вхідних, усереднених параметрів порівнюють з раніше заданими координатами областей і здійснюють ідентифікацію рудних потоків, результати ідентифікації подають, при необхідності, через інтерфейс у систему управління виконавчими механізмами, а процес контролюють за допомогою засобів візуалізації. Спосіб здійснюється наступним чином: визначають фізико-хімічні властивості, за якими необхідно ідентифікувати потоки руди; розподіляють координатну площину на області, координати яких співпадають з властивостями кожного окремо виділеного рудного потоку, записують базові значення параметрів у пам'ять логічного блоку порівняння; для кожного параметра руди. Кожний електронний реєстратор складається з послідовно з'єднаних блоків: блока введення, інтегруючого блока, блока усереднення та аналогово-цифрового перетворювача (АЦП). Час дії блока введення регламентують задатчиком інтервалу часу вимірювання параметрів, уставку якого задають на підставі математично-статистичного аналізу ступеня варіативності параметрів, які використовують для ідентифікації потоків руди. Дані від блока введення, отримані за час регламентований задатчиком інтервалу вимірювання, підсумовують за допомогою інтегратора. Після чого відповідним блоком обчислюють середнє значення параметра, та переводять у числову форму аналогово-цифровим перетворювачем (АЦП). Дані з виходу обох окремих електронних реєстраторів через АЦП подають на блок логічного порівняння, де координати вхідних усереднених параметрів порівнюють з 1 UA 95477 U 5 10 координатами раніше заданих областей і здійснюють ідентифікацію рудних потоків, результати ідентифікації передають через інтерфейс у систему управління виконавчими механізмами, а процес ідентифікації контролюють за допомогою засобів візуалізації. Наприклад - ідентифікація рудних потоків, яка відбувається на основі аналізу комбінації вхідних даних дозволяє технологам відправити видобуту руду на відвантаження замовнику, на склад, на дробильносортувальну фабрику (ДСФ), на перешихтовку для усереднення, на збагачувальну фабрику або, не підіймаючи на поверхню, використати її для закладки вироблених пустот. Розподіл координатної площини на області відповідно фізико - хімічним властивостям рудних потоків та завдання інтервалів часу вимірювання створює можливість регулярно доповнювати масив даних і, у будь-який момент, ідентифікувати ці потоки за їхніми інформаційно-діагностичними ознаками, що підвищує ефективність управління процесами видобутку, подрібнення та сортування руди. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 Спосіб ідентифікації рудних потоків, що містить збирання інформації, наприклад від датчиків, про властивості рудної маси, введення отриманої інформації у електронні реєстратори, які обладнані пристроями вводу - виведення, обробку інформації і отримання параметрів, які характеризують рудні потоки, передачу даних та їх візуалізацію, який відрізняється тим, що для кожного параметра рудного потоку створюють окремий електронний реєстратор, у якому здійснюють введення параметра, час дії блока введення регламентують задатчиком інтервалу часу вимірювання обох електронних реєстраторів одночасно, дані отримані за цей час підсумовують за допомогою інтегратора, відповідним блоком обчислюють середнє значення параметра та переводять у числову форму аналогово-цифровим перетворювачем (АЦП), дані з виходу обох окремих електронних реєстраторів подають через АЦП на вхід блока логічного порівняння, де координати вхідних, усереднених параметрів порівнюють з раніше заданими координатами областей і здійснюють ідентифікацію рудних потоків, результати ідентифікації подають, при необхідності, через інтерфейс у систему управління виконавчими механізмами, а процес контролюють за допомогою засобів візуалізації. 30 Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2