Різальний апарат машини для скошування і подрібнення рослин або їх решток

1. Різальний апарат машини для скошування і подрібнення рослин або їх решток, що містить привідний вал, верхня частина якого сполучена з механізмом приводу в обертальний рух, а до його нижнього кінця, за допомогою болта, закрученого в торець вала, прикріплений тримач, обладнаний принаймні двома шарнірно закріпленими ножами, який відрізняється тим, що стрижень болта біля його головки виконаний з мінімальною площею поперечного перерізу, а біля головки на стрижні болта з двох боків виконані паралельні між собою лиски. 2. Різальний апарат за п. 1, який відрізняється тим, що мінімальна площа поперечного перерізу стрижня болта біля його головки забезпечена проточкою. 3. Різальний апарат за п. 1, який відрізняється тим, що відстань між лисками на стрижні болта дорівнює розміру стандартного гайкового ключа. UA (21) a201004778 (22) 21.04.2010 (24) 12.09.2011 (46) 12.09.2011, Бюл.№ 17, 2011 р. (72) ГОВОРОВ ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ, ГУКОВ ЯКІВ СЕРАФИМОВИЧ, МОЙСЕЄНКО ВОЛОДИМИР КОСТЯНТИНОВИЧ, СИДОРЧУК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ, САЧЕНКО ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР "ІНСТИТУТ МЕХАНІЗАЦІЇ ТА ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА" УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК (56) SU 1400534 A1, 07.06.1988 SU 1523087 A1, 23.11.1989 DE 4400847 A1, 20.07.1995 DE 19954028 A1, 17.05.2001 JP 10220443 A, 21.08.1998 SU 531936 A1, 15.10.1976 SU 1303749 A1, 15.04.1987 C2 2 (19) 1 3 рата тримач зустрічається з якоюсь перешкодою, то його обертання припиняється і поверхні тертя проковзують між собою, а після проходження тримачем цієї перешкоди, за рахунок сил тертя, його обертання відновлюється. В результаті цього забезпечується захист різального апарату від поломки. Але при проковзуванні поверхонь тертя відбувається поступове закручування болта в торець вала під дією сил тертя, які виникають між поверхнями головки болта і тримача. В результаті цього сила тертя між торцевими поверхнями вала і головки болта та контактуючою з ними поверхнею тримача може досягти такої величини, що при зустрічі тримача з перешкодою відбудеться поломка тримача, а проковзування поверхонь тертя не відбудеться. Щоб цього не трапилось діаметр стержня болта розраховується таким, щоб при надмірному закручуванні болта в торець вала руйнувався його стержень, а тримач залишався не пошкодженим. Однак стержень болта завжди руйнується (розривається) по його нарізній частині, оскільки там площа поперечного перерізу стержня болта є мінімальною, а тому дістати залишки болта із вала дуже складно. Для цього необхідно демонтувати вал з машини, доставити в механічну майстерню, свердлами меншого діаметра висвердлити в залишку болта два поздовжніх отвори, видалити залишки болта із отвору вала і гайкорізом поправити різь. Це вимагає значних трудозатрат і затрат понад двох годин часу, що обумовлює відповідні простої машини з таким різальним апаратом для усунення цієї поломки і відповідне зниження її продуктивності. Задачею винаходу є різальний апарат машини для скошування і подрібнення рослин або їх решток, в якому шляхом зміни виконання болта для закріплення тримача до приводного вала, забезпечується зниження трудозатрат на усунення його поломки, зменшення часу простою машини і відповідне підвищення її продуктивності. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що в різальному апараті машини для скошування і подрібнення рослин або їх решток, який містить приводний вал, верхня частина котрого сполучена з механізмом приводу в обертальний рух, а до його нижнього кінця за допомогою болта, закрученого в торець вала, прикріплений тримач, обладнаний принаймні двома шарнірно закріпленими ножами, відповідно до винаходу, стрижень болта біля його головки виконаний з мінімальною площею поперечного перерізу, а також біля головки на стрижні болта з двох сторін виконані паралельні між собою лиски, причому мінімальна площа поперечного перерізу стрижня болта біля його головки досягається завжди тому, що в ньому виконана проточка, а відстань між лисками на стрижні болта дорівнює розміру стандартного гайкового ключа. Завдяки такому виконанню різального апарата при надмірному закручуванні болта, яким тримач прикріплюється до торця вала, руйнування його стрижня відбувається завжди біля головки болта, тобто відривається його головка, а лиски на стри 95860 4 жні не пошкоджуються. Це відбувається завдяки тому, що в цьому місці виконана проточка в стрижні і тому його площа поперечного перерізу мінімальна, а напруження відповідно максимальне, що викликає розрив стрижня болта у цьому місці. При цьому тримач з ножами падає на поверхню поля і робота цього різального апарата припиняється. Для усунення цієї поломки тракторист переводить машину у транспортне положення, розвідний або стандартний гайковий ключ встановлює на лиски стрижня болта і викручує залишки болта із вала. Після цього запасним (новим) болтом прикріплює тримач з ножами до приводного вала і продовжує працювати. В результаті цього простій машини знижується до 5 хвилин, а затрати праці мінімальні. Приклад реалізації винаходу пояснюється кресленнями, де: Фіг.1 - різальний апарат (вид збоку з розрізом його лівої частини); Фіг.2 - різальний апарат (вид зверху); Фіг.3 - болт прикріплення тримача; Фіг.4 - розріз А-А на Фіг.3; Фіг.5 - розріз Б-Б на Фіг.3. Різальний апарат машини для скошування і подрібнення рослин або їх решток включає приводний вал 1, верхня частина якого сполучена з механізмом приводу в обертальний рух (на кресленнях не показаний), а до його нижнього кінця за допомогою болта 2, закрученого у нарізний отвір 3 торця вала 1, прикріплений тримач 4. Болт 2 (Фіг.3), як і стандартний має головку 5 і стержень 6 з стандартизованою різзю. Особливістю болта 2 є те, що на не нарізній частині його стрижня 6 біля головки 5 з двох сторін виконані паралельні між собою лиски 7. Причому, якщо в комплект інструменту до трактора, з котрим агрегатується машина, входить розвідний ключ то відстань t між лисками 7 (Фіг.4) може бути довільною, а якщо не входить, то вона повинна дорівнювати розрахованому розміру стандартного гайкового ключа (наприклад, 19 мм). Ще ближче до головки 5 ніж лиски 7 стержень 6 болта 2 виконаний з мінімальною площею поперечного перерізу, тобто ця площа повинна бути меншою площі поперечного переріз частини стрижня, на якій виконані лиски 7 (Фіг.4) та на ділянці стрижня на котрій виконана різь. Ця мінімальна площа поперечного перерізу може бути виконана різними шляхами в залежності від технології виготовлення болта 2. Якщо заготовка болта 2 штампується, то відповідним виготовленням матриці, при фрезеруванні у стрижні 6 біля самої головки 5 з двох його сторін виконуються пази розрахованої глибини, при обробленні на токарному верстаті у цьому ж місці виконується проточка 8 (фіг. 3) теж розрахованої глибини. При розробці машини для скошування і подрібнення лише трави тримач 4 виконаний у вигляді прямолінійної (плоскої) штаби 9, до якої шарнірами 10 закріплено два ножі 11. При розробці машини для скошування та подрібнення і рослинних решток, в тому числі стерні грубостебельних культур, тримач 4 виготовляється із двох штаб (Фіг.1) - плоскої 9 і фігурної 12, які нерухомо з'єднані між собою за 5 клепками 13. Штаба 12 виконана з відігнутими донизу кінцями 14, до яких також шарнірами 10 закріплено два додаткових ножі 11. При цьому осі правих і лівих шарнірів 10 штаб 9 і 12 лежать на одних вертикалях. При роботі цього різального апарата обертальний рух механізмом приводу передається на приводний вал 1, який обертається з великою частотою (близько 3000 об/хв). Під дією відцентрових сил ножі 11, повертаючись навколо шарнірів 10, розміщуються радіально і якщо на тримачі 4 закріплено лише два ножі 11, то при першій зустрічі ножів з рослиною вона лише скошується (зрізується), а при послідуючих зустрічах і подрібнюється. Якщо ж на тримачі 4 закріплені чотири ножі 11 (Фіг.1), то уже при першій зустрічі цих ножів з рослинами або їх рештками вони не тільки скошуються, а й подрібнюються. Це особливо важливо при 95860 6 подрібненні стерні грубостебельних культур, оскільки при використанні лише двох ножів ці рослинні рештки лише скошуються і падають на ґрунт, а тому їх подрібнення унеможливлюється і вони заважають поверхневому обробітку ґрунту. Якщо при багаторазових зустрічах тримача 4 з перешкодами, якими практично засмічені усі наші поля, болт 2, котрим тримач 4 прикріплений до вала 1, за рахунок сил тертя між поверхнями головки 5 болта 2 і тримачем 4 закручується настільки, що відривається його головка 5, то тракторист переводить машину у транспортне положення, гайковий ключ встановлює на лиски 7 стрижня 6 і викручує зруйнований болт. Після цього новим (запасним) болтом 2 прикріплює тримач 4 до торця вала 1 і продовжує працювати. Простій машини при цьому не перевищує 5 хвилин. 7 Комп’ютерна верстка А. Рябко 95860 8 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601