Спосіб зупинки кровотечі в порожнину псевдокісти підшлункової залози із загальної печінкової артерії

Реферат: Спосіб зупинки кровотечі в порожнину псевдокісти підшлункової залози із загальної печінкової артерії включає перекриття джерела кровотечі. Перекриття джерела кровотечі виконують шляхом ендоваскулярної постановки стент-графту в загальну печінкову артерію в зоні дефекту її стінки. UA 95977 U (12) UA 95977 U UA 95977 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана для зупинки кровотечі в псевдокісту підшлункової залози із загальної печінкової артерії. Відомий спосіб зупинки кровотечі в порожнину псевдокісти підшлункової залози із загальної печінкової артерії, що включає виконання лапаротомії з послідуючим прошиванням дефекту судини, що є джерелом кровотечі [Шалімов О.О., Шалімов C.O., Ничитайло М.Ю., Радзиховський А.П. Хірургія підшлункової залози. - Сімферополь: Таврида, 1997. - 477-479 с.]. Недоліком цього способу є великий травматизм операції, більший ліжко-день. Задачею корисної моделі є розробка такого способу зупинки кровотечі в псевдокісту підшлункової залози із загальної печінкової артерії, який за рахунок ендоваскулярної постановки в зону дефекту судини стент-графту, забезпечив би зниження травматизму операції та зменшення ліжко-дня. Поставлена задача вирішується тим, що у способі зупинки кровотечі в псевдокісту підшлункової залози із загальної печінкової артерії, який включає перекриття джерела кровотечі, згідно з корисною моделлю, перекриття джерела кровотечі виконують шляхом ендоваскулярної постановки стент-графту в загальну печінкову артерію в зоні дефекту її стінки. Перекриття джерела кровотечі шляхом ендоваскулярної постановки стент-графту в загальну печінкову артерію в зоні дефекту її стінки забезпечує закриття дефекту артерії, не перекриваючи її просвіт, не порушуючи кровотік по ній без виконання лапаротомії, що менш травматично і забезпечує зниження кількості ліжко-днів. Спосіб виконують наступним чином. При виконанні ангіографії і встановленні діагнозу: кровотеча в порожнину псевдокісти із загальної печінкової артерії правим трансфеморальним доступом катетеризують загальну печінкову артерію. В зону дефекту судини встановлюють ендоваскулярний стент-графт, яким закривають дефект стінки загальної печінкової артерії, не звужуючи просвіт артерії. Провідну систему видаляють. Накладають асептичну пов'язку на місце трансфеморального доступу. Приклад. Хворий Я., 1963 року народження, історія хвороби № 3654 діагноз: Хронічний панкреатит. Псевдокіста голівки підшлункової залози. Кровотеча в порожнину псевдокісти із 12 загальної печінкової артерії. Загальний аналіз крові: гемоглобін - 95 г/л, еритроцити - 3,3*10 /л, 9 лейкоцити - 5,9*10 /л, формула крові: e-12 %, п - 1 %, с - 51 %, л - 28 %, м - 8 %, ШОЕ - 52 9 мм/год., тромбоцити - 465*10 /л. Біохімічний аналіз крові: білірубін загальний - 8,6 мкмоль/л, АлАТ - 11 ОД, АсАТ - 17 ОД, альфа-амілаза - 54 ОД/л, загальний білок - 66,1 г/л, сечовина - 3,8 ммоль/л, креатинін - 61,9 мкмоль/л, глюкоза крові - 4,7 ммоль/л. При ультразвуковому дослідженні органів черевної порожнини в проекції голівки підшлункової залози визначається гіперехогенне утворення 5*6 см з стінкою до 2 мм та наявністю турбулентного кровотоку в порожнині. При ЕФГДС виявили ознаки шлунково-кишкової кровотечі, без видимого джерела кровотечі. При дуоденоскопії виявлені ознаки вірсунгоррагії. При виконанні целіакомезентерікографії виявлено ексравазацію контрастної речовини із загальної печінкової артерії в псевдокісту підшлункової залози та контрастування головного панкреатичного протоку. Встановлено діагноз кровотеча із загальної печінкової артерії в псевдокісту підшлункової залози, вірсунгоррагія. Виконали правим трансфеморальним доступом катетеризацію загальної печінкової артерії, на артеріограмі виявили заповнення псевдокісти підшлункової залози із дефекту стінки середньої третини загальної печінкової артерії. В зону дефекту судини встановили ендоваскулярний стент-графт (Jostena, Graft Master) - який закрив дефект стінки загальної печінкової артерії, не звужуючи просвіт артерії. Виконали контрольну ангіографію псевдокіста контрастною речовиною не заповнюється. Провідну систему видалили. Наклали асептичну пов'язку на місце трансфеморального доступу. При контрольному УЗД в проекції голівки підшлункової залози визначається гіперехогенне утворення 5*6 см без наявності турбулентного кровотоку в порожнині. Хворий виписаний під нагляд хірурга за місцем проживання на другу післяопераційну добу. За запропонованим способом проліковано 3 хворих. П/о ускладнень не було. Середній ліжко-день склав 3 доби. В той же час із 3 хворих пролікованих відомим способом середній ліжко-день склав 10 діб, у 1 хворого були післяопераційні ускладнення у вигляді нагноєння післяопераційної рани. Таким чином застосування запропонованого способу дозволяє знизити травматичність оперативного втручання та ліжко-день. 1 UA 95977 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб зупинки кровотечі в порожнину псевдокісти підшлункової залози із загальної печінкової артерії, який включає перекриття джерела кровотечі, який відрізняється тим, що перекриття джерела кровотечі виконують шляхом ендоваскулярної постановки стент-графту в загальну печінкову артерію в зоні дефекту її стінки. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2