Діафрагменно-поршневий насос та пристрій для нанесення фактур набризгом

Група винаходів стосується області цивільного і житлового будівництва. Найбільш близьким до діафрагмено-поршньового насосу є насос, який містить корпус з приймальною камерою і розташовані по обидві сторони впускний патрубок і нагнітаючу камеру з вихідним патрубком, робочу камеру з рідиною, відокремлену від приймальної камери діафрагмою, з обладнаним приводом обернено-поступового руху поршнем, причому весь об'єм робочої камери заповнений рідиною, а діафрагма виконана з можливістю прогину на протязі всього ходу поршня. Недоліки прототипа - рівномірний прогин діафрагми, а значить, рівномірна подача поршнем насосу розчину, тобто а рівномірним тиском, не досягаючи набризку, що зумовлено неімпульсним режимом роботи насосу. В основу винаходу покладена задача вдосконалення діафрагмено-поршньового насосу методом забезпечення прогину діафрагми тільки в кінці робочого ходу поршня, що дозволяє забезпечити імпульсний режим роботи насоса. Поставлена задача вирішується тим, що в діафрагмено-поршньовому насосі, вміщающим корпус з приймальною камерою і розташовані по обидві сторони впускний патрубок і нагнітаюча камера з вихідним патрубком, розділені оберненими клапанами, робочу камеру з рідиною, відділеної від приймальної камери діафрагмою, з обладнаним приводом обернено-поступового руху поршнем, згідно винаходу, робоча камера насоса заповнена рідиною на 1/3 її повного об'єму, а діафрагма виконана з можливістю прогину в кінці робочого ходу поршня. Заповнення робочої камери насоса на 1/3 її об'єму забезпечує незначне збільшення тиску розчину до моменту повного заповнення робочої камери рідиною. Після цього при продовженні робочого ходу, тобто в кінці робочого ходу поршня, тиск різко зростає діафрагма прогинається, і моментально збільшується тиск в приймальній камер!, забезпечується викид розчину під великим тиском і з великою швидкістю, тобто виконується імпульсний режим роботи. Найбільш близьким до пристрою для нанесення фактур набризком є пристрій, який містить пневматичну форсунку з центральною подачею повітря, котра має в своєму складі корпус з наконечником звужуючогося січення з різьбою на внутрішній поверхні, зажимну повітряну трубку з краном, вславлену соосно в корпус, де на кінці повітряної трубки виконано сопло Лаваля, причому робоча камера насоса повністю заповнена рідиною. Недоліки прототипа: Повне заповнення робочої камери насоса рідиною виключає можливість імпульсного режиму роботи насоса, і отже, можливість набризку з великою кінетичною швидкістю. Відсутність сітки на торці вихідного насадку не дозволяє отримувати на виході струменю розчину потрібних консистенцій і розмірів частин. Недостатня кінетична енергія набризку при відсутності можливості заданої консистенції і розмірів частин розчину виключає можливість надання оптимальних режимів набризку і, отже потрібних властивостей шару штукатурки: прилипаємість до основи, густина шару штукатурки і т.д. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення пристрою для нанесення Фактур набризком шляхом забезпечення високої кінетичної енергії викиду заданих консистемцій і параметрів розчину, що дозволяє отримувати режими набризку і, отже, потрібні властивості шару штукатурки. Поставлена задача вирішується тим, що у пристрої для нанесення фактур набризком, що вміщує корпус, магістраль подачі в корпус розчину з діафрагмено-поршньовим насосом, закріпленим на торці корпуса, випускний насадок і встановлений в корпусі соосно йому з можливістю осьового переміщення і фіксації в заданому положенні патрубок стиснутого повітря з соплом на кінці, згідно винаходу, робоча камера насоса заповнена на 1/3 її повного об'єму, діафрагма виконана з можливістю прогину в кінці робочого ходу поршня, а торець випускного насадка закрито сіткою, закріпленою на ньому, з можливістю осьового переміщення і фіксації в заданому положенні. Необхідно відмітити, що діа фрагменно-поршньовий насос може бути використаний не тільки в пристроях для нанесення фактур набризком, але і в інших галузях те хніки, наприклад, в гідравлічних відбійних молотках, пресах і т.д. Суть винаходу пояснюється кресленнями, де на фіг.1 зображений пристрій для нанесення фактур набризком; на фіг.2 - повітророзчинна "пушка"; на фіг.3 - перетин А - А фі г.2; на фіг.4 діафрагменио-поршневий насос. Повітророзчинна "пушка" для нанесення набризку на оштукатурювану поверхню складається з: розчинорозмішувача великої ємності 1 випускним люком 2, наклонного З корита з регулюючим випускним шибером 4, який повинен бути таким, щоб в нього вміщався повний заміс розчину із циклічного розчинорозмішувача великої ємності 11 серійно випускаючої штукатурної установки (маючи в своєму складі вібросито 5, бункер 6 і розчинонасос 7) встановленої на відмітці -1,3 - 1,4м нижче рівня землі. На кінці розчиношлангу В встановлюється повітророзчиина "пушка" (див. фіг.1), яка складається із циліндричного корпусу 9 для подачі в нього розчину із розчиношлангу 8 і закріпленого в нерухоме з'єднання при допомозі зажимного хомута 10. На зовнішній вхідній частині циліндричного корпусу 9 виконана значної довжини різьба 11, на яку накручується знімаюча циліндрична гайка 12, до якої прикліплюється при допомозі трьох притримуючих гвинтів 13 конусоподібна втулка 14. У вн утрішню порожнину корпусу 9 соосно встановлюється трубка 15 для підвода стиснутого повітря, на кінці якої встановлено сопло Лаваля 16. Для підводу стиснутого повітря в соосно встановлену трубку 15 по гнучкому прорезиненому шлангу 17 встановлюється компресор 18 невеликого тиску і невеликої продуктивності. До зовнішньої частини циліндричної гайки 12 додатково закріплюється хомут 19, до якого нерухомо закріплені стержні 20, на кінці яких нерухомо закріплені направляючі трубки 21 з зажимниммі гвинтами 22. В направляючі трубки 21 вставляються втримуючі стержні 23, на кінці яких виконані отвори, до яких при допомозі болтів 24 закріплюється рамка 25, до якої кріпиться при допомозі зажимної прокладки 26 металічна (капронова) сітка 27 з різними віконцями. Для механізації робіт по нанесенню фактур набризком необхідно також в розчинонасосі 7 злити воду водяної камери 28 через нижню пробку 29 до рівня "h", яка вибирається експериментальним досвідом із розрахунку подання необхідного розходу розчину для набризку на оштукатурюван у поверхню 30. В верхній частині водяної камери 28, яка знаходиться між плунжером 31 і діафрагмою 32, повинно знаходитися повітря (служить компенсатором і регулятором зменшеної продуктивності, де накачується розчин розчинонасосом 7 при закритій пробці 34). Раніше, ніж виконувати механізоване нанесення фактур набризком, поверхню 30 покривають шаром розчину при допомозі механізмів і повітророзчинної "пушки", вказаних на фіг.1. Після чого механізоване нанесення фактур набризком проводиться зразу ж по свіжозатертій штукатурці таким чином. Запускається в роботу штукатурний агрегат, де в розчинорозмішувач великої ємності 1 загружаются необхідні компоненти. Приготовлений розчин для набризку із розчинорозмішувача великої ємності 1 тільки необхідними порціями викидується одним робітником через випускний люк 2 в наклонне корито 3, а другий робітник випускає розчин через регулюючий шибер 4 на вібросито 5. Із вібросита 5 розчин потрапляє в бункер 6. При досягненні необхідного рівня розчину в бункері 6 включається в роботу спочатку компресор 18, а потім розчинонасос 7, який при своїй маленькій продуктивності (при злитті води із водяної камери 19 до рівня "h" і подачі повітря в неї) розчин потрапляє для набризка в шланг 8. При досягненні розчину повітророзчинної "пушки" і відповідній регуліровці (закручуванням або відкручуванням) циліндричної гайки 12 подачі повітря в невелику кількість розчину, а також регулювання віддалі "a від сітки 27 до хомута 19, де за сіткою 27 отримаємо рівномірний факел розчину для набризку на штукатурн у поверхню 30. Набризк через металічну (капронову) сітку 27, при такій мінімальній кількості розчину, який поступає в повітророзчинну "пушку", проводиться при стиснутому повітрі, яке виходить із сопла Лаваля, який із однаковою силою викидає розчин на металічну (капронову) сітку 27 розміром кліточок 10 ´ 10мм і до 8 ´ 8мм і натянуту на металічну рамку 25, розташовану на віддалі l = 100 250мм від оштукатуреної поверхні 30. Таким чином, підбираючи сітку 27 розміром від 10 ´ 10 до 2 - 5 ´ 2 - 5мм і віддаль "a" від повітророзчинної пушки до металічної (капронової) сітки 27 можна підібрати любу фактур у, відповідаючої раніше ручному набризку через металічну сітку, набризку при допомозі віника, набризку зі щітки. Вживання пристрою для нанесення фактур набризком дозволить підвищити продуктивність праці в 5 - 6 разів, звільнити велику кількість штукатурів від непродуктивної праці.