Спосіб діагностики порушень скоротливої діяльності матки на початку пологів

Реферат: UA 97016 U UA 97016 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме гінекології та акушерства і може бути використана для діагностики порушень скоротливої діяльності матки на початку пологів. Проблема порушень скоротливої діяльності матки в пологах залишається однією з найважливіших в акушерстві, тому що вони є провідною причиною перинатальної захворюваності і смертності та сприяють виникненню значного спектру ускладнень у матері (1,2,3). Відомо, що однією з обов'язкових умов фізіологічного перебігу пологів є наявність особливого морфофункціонального стану шийки матки, що визначається терміном "зрілість". Під час трансформації шийки вагітної у шийку, що готова до пологів, в тканинах відбуваються комплексні зміни її біофізичного, біохімічного, морфологічного і топографо-анатомічного статусів. У теперішній час встановлено, що однією з найважливіших умов, що забезпечують "зрілість" шийки матки є розвиток в ній особливої судинної системи (4,5,6,7). До терміну пологів змінюється структура сполучної тканини шийки матки, що забезпечується певним ступенем деградації її колагенового капкасу, зменшенням щільності колагенових структур за рахунок підвищення гідрофільності тканин (2,3). Наприкінці вагітності збільшується загальна та функціонуюча кількість венозних судин, які розширюються, створюють додаткові анастомози то формують інтрацервікальне венозне сплетіння. Зміни судинного забезпечення та морфологічної структури шийки матки у вагітних на передодні пологів сприяють розвитку певних акустичних властивостей тканин шийки матки. Найбільш безпечним, поширеним та доступним способом діагностики є клінікогістерографічні спостереження, який передбачає аналіз гістерограм, що дозволяє отримати інформацію про характер скоротливої функції різних відділів матки (8). Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб виявлення порушень скоротливої діяльності матки на початку пологів, який передбачає визначення порушень скоротливості діяльності матки методом зовнішньої токографії (9). Недоліком зазначеного способу є те, що він не дозволяє своєчасно діагностувати порушення скоротливої діяльності матки. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб шляхом визначення стану шийки матки. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає використання методу зовнішньої токографії, згідно з корисною моделлю, токографічний датчик розміщують на дні, тілі та ділянці нижнього сегменту матки, визначають частоту переймів, тривалість, амплітуду, ритмічність, базальний тонус матки, одержані результати порівнюють з контролем і при зміні показників діагностують порушення скоротливої діяльності на початку пологів. Спосіб, що заявляється, виконується наступним чином. Проведено обстеження 114 жінок у терміні вагітності 38-41 тижнів, які за характером пологової діяльності ретроспективно були розподілені на 3 групи: I група - 46 вагітних із ППП (патологічний преліменарний період), II група - 48 вагітних із фізіологічним преліменарним періодом, контрольні група - 20 жінок з початком нормальної пологової діяльності. Усі жінки під час находження до стаціонару скаржились на періодичні переймоподібний біль у нижній ділянці живота і у попереково-крижовій ділянці протягом не менш 3 годин. Усім жінкам проведено клініко-лабораторне обстеження, а також оцінювали характер пологів і їх результат для матері і плода. Стан фетоплацентарного комплексу оцінювали за результатами УЗ-дослідження з доплерометрією. Динамічний контроль активності матки і серцевої діяльності плода проводили із застосуванням зовнішньої кардіотокографії на фетальному моніторі. При реєстрації показників скоротливої діяльності матки датчик токографа спочатку розташовували в ділянці дна матки, в подальшому зміщали на тіло та нижній сегмент матки. При вивченні токограми проводили визначення базального маткового тонусу, амплітуди, тривалості маткових скорочень, частоти перейм, тривалості інтервалів між переймами, здійснювали якісний аналіз маткових циклів. Проведені гістографічні дослідження в подальшому співставлялись із ступенем зрілості шийки матки, що оцінювалось за шкалою Бішопа за даними ультразвукового дослідження і особливостями перебігу першого періоду пологів. У 20 жінок, що були включені до контрольної групи, із спонтанним початком пологової діяльності без клінічних проявів преліменарного періоду через 3 год. Маткову активність визначали ритмічні координовані маткові скорочення із досить високою амплітудою і тривалістю і з явним перенавантаженням скорочень дна і тіла матки, що виникали на фоні нормального 1 UA 97016 U 5 10 15 20 25 30 35 40 базального маткового тонусу. Під час акушерського дослідження виявлені структурні зміни шийки матки, що характерно для початку періоду пологів. У 94 жінок через 3 год. скоротливої діяльності матки реєстрували неритмічні, досить рідкі маткові скорочення з низькою амплітудою і малою тривалістю на фоні недостатньо зрілої шийки матки з оцінкою її стану за шкалою Бішопа. Під; час якісної оцінки маткових циклів виявлені комплекси низькоамплітудних скорочень, що виникали з однією частотою в дні, тілі та нижньому сегменті матки. При проведенні токографії у жінок через 3 години скоротливої діяльності матки реєстрували неритмічні, досить рідкі маткові скорочення з низькою амплітудою та малою тривалістю на фоні "незрілої" та "недостатньо зрілої" шийки матки з оцінкою її стану за шкалою Бішопа. При якісній оцінці маткових циклів виявлені комплекси низькоамплітудних скорочень, що виникали з однією частотою в дні, тілі та нижньому сегменті матки. При зміщенні датчика токографа реєструється переважання амплітуди скорочень нижнього маткового сегменту над скороченнями в дні і тілі матки, в цих ділянках спостерігається низька маткова активність. При проведенні якісного аналізу маткових циклів виявлені маткові скорочення неправильної форми, комплекси малоамплітудних скорочень, відсутність наростання інтенсивності маткових скорочень при збільшенні тривалості ППП. Клінічно ППП переходив на дискоординовану або слабку пологову діяльність. Джерела інформації: 1. Абрамченко В.В. Патологический прелиминарный период.-Санкт-Петербург. Элби, 2006.287 с. 2. Сидорова И.С. Физиология и патология родовой деятельности.- Москва: МИА, 2006.-235 с. 3. Жук С.І., Чечуга С.Б., Сальников С.Н., Соловей В. Сучасні аспекти до пологової підготовки шийки матки. Здоровье женщины.-2006.-№ 2.- с.37-39. 4. Воскресенский С.Л. Биомеханизм родов: дискретно-волновая теория. - Минск: ВКООО "ПолиБи1". - 1996. - 185 с. 5. Воскресенский С.Л. Функциональная ультразвуковая анатомия матки, Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии.-1994.- № 1.- С. 46-52. 6. Савицкий Г.А. Биомеханика раскрытия шейки матки в родах. Санкт-Петербург: Элби, 1999.-112 с. 7. Савицкий А.Г. О возможности уточнения степени готовности шейки матки к родам с помощью комплексной сонографической биометрии. // Ж. акуш., жен. болезни.-2005.-т.54, вып.4.- С. 58-64. 8. Лизин М.А., Кіндій О.Л. Клініко-гістерографічна характеристика скоротливої діяльності матки у вагітних жінок із загрозою передчасних пологів. //Вісник наукових досліджень. - 2005. №2. – С. 62-53. 9. Гулиева Ч.К., Чернуха Е.А. Дирющенков А.П., Ботвин М.А. Особенности сократительной деятельности матки при различных методах родовозбуждения. // Ж. акуш., жен. болезни. 2006. - С. 35-38. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 Спосіб діагностики порушень скоротливої діяльності матки на початку пологів, що передбачає використання методу зовнішньої топографії, який відрізняється тим, що токографічний датчик розміщають на дні, тілі матки та ділянці сегмента, визначають частоту переймів, тривалість, амплітуду, ритмічність, базальний тонус матки, одержані результати порівнюють з контролем і при зміні цих показників діагностують порушення скоротливої діяльності на початку пологів. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2