Спосіб діагностики скоротливої активності матки в ранньому післяпологовому періоді у жінок із звичним невиношуванням вагітності в анамнезі

Реферат: Спосіб діагностики скоротливої активності матки в ранньому післяпологовому періоді включає проведення трансабдомінальної ультразвукової діагностики з доплерометричними дослідженнями. У жінок із звичним невиношуванням вагітності в анамнезі додатково проводять гістерографічні дослідження та здійснюють весь комплекс досліджень після відділення плаценти, через дві години після пологів і на третю добу післяпологового періоду, за результатами яких визначають кількісну оцінку гістерограми, лінійні та об'ємні параметри матки та індекси резистентності в маткових і внутрішніх клубових артеріях. UA 74356 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ СКОРОТЛИВОЇ АКТИВНОСТІ МАТКИ В РАННЬОМУ ПІСЛЯПОЛОГОВОМУ ПЕРІОДІ У ЖІНОК ІЗ ЗВИЧНИМ НЕВИНОШУВАННЯМ ВАГІТНОСТІ В АНАМНЕЗІ UA 74356 U UA 74356 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема акушерства і гінекології, і може бути використана для діагностики скоротливої активності матки в ранньому післяпологовому періоді у жінок із звичним невиношуванням вагітності в анамнезі. Ефективна діагностика скоротливої активності матки неможлива без чіткого уявлення про особливості інволюції матки протягом послідового і післяпологового періодів у пацієнток групи ризику [1]. Відомий спосіб діагностики скоротливої активності матки в ранньому післяпологовому періоді, при якому проводять трансабдомінальну ультразвукову діагностику з доплерометричними дослідженнями [2]. Однак такі дослідження проводять лише після відділення плаценти у жінок із неускладненим акушерсько-гінекологічним анамнезом. Окрім того, нормативи ехографічних параметрів матки в послідовому і ранньому післяпологовому періодах мають досить суперечливий характер і не дозволяють скласти цілісної картини інволюції матки. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу діагностики скоротливої активності матки у жінок із звичним невиношуванням вагітності в анамнезі, у яких часто спостерігаються розлади з боку скоротливої функції матки. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики скоротливої активності матки в ранньому післяпологовому періоді, що включає проведення трансабдомінальної ультразвукової діагностики з доплерометричними дослідженнями, згідно з корисною моделлю, у жінок із звичним невиношуванням вагітності в анамнезі додатково проводять гістерографічні дослідження та здійснюють весь комплекс досліджень після відділення плаценти, через дві години після пологів і на третю добу післяпологового періоду, за результатами яких визначають кількісну оцінку гістерограми, лінійні та об'ємні параметри матки та індекси резистентності в маткових і внутрішніх клубових артеріях. В післяпологовому періоді здійснюється комплексна оцінка скоротливої активності матки у жінок із звичним невиношуванням вагітності в анамнезі за допомогою проведення ультрасонографічного, доплерометричного та гістерографічного дослідження, що є ефективним діагностичним методом. Спосіб здійснюють таким чином. Скоротливу активність матки визначають в ранньому післяродовому періоді за допомогою фетального монітору в положенні жінки на спині з накладанням електричних датчиків на передню черевну стінку. Кількісна оцінка гістерограми полягає в аналізі вертикальних та горизонтальних параметрів скорочення, включаючи розрахунок коефіцієнтів та індексів скоротливої активності матки, які є похідними від амплітуди, сили (або тиску) та часових показників [3]. Також породіллям проводять трансабдомінальну ультразвукову діагностику з визначенням лінійних та об'ємних параметрів матки та доплерометричне дослідження з визначенням індексів резистентності в маткових та внутрішніх клубових артеріях після відділення плаценти, через дві години після пологів та на третю добу післяпологового періоду. Для визначення клінічної ефективності запропонованого способу оцінювали скоротливу активність матки у 100 жінок віком від 25 до 32 років, які були розділені на дві групи (n = 50 в кожній досліджуваній групі): перша група - жінки із звичним невиношуванням вагітності в анамнезі, друга група жінки з неускладненим акушерсько-гінекологічним анамнезом (контрольна група). Ведення пологів відбувалося згідно з протоколами МОЗ України. Після пологів показник довжини тіла матки становив 170,5 мм у першій і 160 мм у пацієнток із другої групи, через 2 години після пологів довжина тіла матки зменшилась на 20,5 мм у пацієнток першої групи і на 25 мм у пацієнток другої групи і становила відповідно 150 мм та 135 мм, на третю добу післяпологового періоду спостерігалось зменшення довжини тіла матки ще на 24 мм у першій групі та на 20 мм у другій досліджуваній групі. Визначені параметри становили 126 мм у першій та 115 мм у другій досліджуваній групі відповідно, при р