Спосіб видалення татуювань або шрамів

1. Спосіб видалення дефектів шкіри у вигляді татуювань і шрамів, який полягає у тому, що випалюють дефектні ділянки епідермального шару шляхом впливу на них за допомогою джерела висококонцентрованої енергії, який від C2 2 (19) 1 3 6. Послідовний, за декілька сеансів, вплив на часточки барвника татуювання, що перебувають усередині шкіри пацієнта, за допомогою лазерного випромінювання ербієвих, неодимових, рубінових, Q-switch і т.п. лазерів. При цьому лазерне випромінювання не ушкоджує поверхню шкіри пацієнта, а проходить крізь шкіру й нагріває більш темні частки барвника татуювання вже усередині шкіри. Існує також наступні способи видалення шрамів. 1. Видалення шраму хірургічним шляхом усього відразу або невеликою стрічкою, шириною 2-3 см і довжиною не більш 6-9 см із наступним підшиванням країв розрізу, що вийшов. Здорова шкіра натягується і закриває шматочок вирізаного шраму. Сюди ж варто віднести пересадження шкіри з тіла пацієнта або донорського. Це відбувається на місці вирізаного шраму. 2. Лазерне шліфування шраму. Аналогічна численним сеансам по видаленню татуювань ербієвими лазерами. Кожного разу лазером випарюється верхній шар шраму не більше 0,1-0,3 мм. При цьому сам шрам стає більш плоским саме на таку величину. 3. Застосування ін'єкцій різних біологічно активних речовин, які трохи "розпушують" і сплощують шрам. У патентній літературі також розкриваються подібні способи видалення татуювань або шрамів (див. RU20921 19, RU2247554 RU2044552). До недоліків технічних рішень, що цитувалися, відноситься те, що всі ці способи ніколи не дозволяють позбутися шраму повністю, а тільки трохи зменшують опуклість і твердість шраму або термічно ушкоджують шкіру при виведенні татуювання, що приводить до появи шрамів. При застосуванні для випалювання подібних лунок з випарюванням часток шкіри з барвником татуювань СО2 лазерів відбувається поширення тепла від лазерного випромінювання в підлягаючі тканини на відстань у 3-5 глибин випалюваної лунки в підлягаючі і навколо розташовані тканини. При цьому відбувається повне термічне ураження та знищення підлягаючих і навколо розташованих тканин на відстані у 3-5 глибин випалюваної лунки, як у глибину, так і з боків лунки. Це викликає згодом, підчас загоєння, заміщення термічно знищених тканин сполучною рубцевою тканиною, що приводить до утворення неестетичних на вигляд рубців та шрамів на місці вилученого татуювання. У порівнянні з видаленням татуювань лазерним методом слід зазначити, що при застосуванні ербієвих, неодимових, рубінових, Q-Switch і т.п. лазерів, необхідно провести велику кількість сеансів обробки шкіри пацієнта з татуюванням лазерним випромінюванням - не менш 5 сеансів, звичайно від 10 до 30 сеансів. Проміжок часу між сеансами становить не менш 3 тижнів. Відповідно, час видалення татуювання, при необхідності, скажемо, проведення 10 сеансів розтягується мінімум на 6-8 місяців. Іноді до 2-3 років. При застосуванні даної методики, видалення татуювання невеликої площі відбувається за 1 раз. 97299 4 Через 2-3 тижні, після загоєння лунок, татуювання вже відсутнє. Ще однією негативною особливістю застосування лазерного методу є повна неможливість видалення цім методом чорнил татуювання червоного кольору. Це відбувається тому, що довжини хвилі лазерів підібрані таким чином, щоб не руйнувати при проникненні в глиб шкіри, до часток барвника татуювання, еритроцити крові, що знаходяться в шкірних капілярах. Еритроцити мають переважно червоний колір через гемоглобін. Відповідно, і вплив на барвник червоного, жовтогарячого кольору просто не відбувається, вплив на барвник жовтого кольору вкрай не значне. Тому, при застосуванні лазерів вище перерахованих типів для видалення татуювань, зроблених жовтогарячими і жовтими барвниками, потрібно ще більше, до 40-50, число сеансів. А видалення татуювань, зроблених барвниками червоного кольору - просто не можливо. Технічним результатом винаходу є забезпечення видалення дефектів шкіри без ушкодження підлягаючих або навколо розташованих тканин і без утворення рубців або шрамів. Технічний результат досягається тим, що в способі видалення дефектів шкіри у вигляді татуювань і шрамів, що полягає у випалюванні дефектних ділянок епідермального шару шляхом впливу на нього за допомогою джерела висококонцентрованої енергії, відповідно до винаходу вплив здійснюють змінним електричним полем з виникненням ВЧ розрядів між епідермальним шаром і голчастим електродом. При цьому доцільно, щоб відстань між електродом і епідермальним шаром становила від 0,01 до 20 мм. а найбільш бажаним є відстань між електродом і епідермальним шаром від 0,5 до 4,5 мм. Кількість розрядів у секунду при впливі може досягати від 1 до 1000000. Бажано здійснювати випалювання ділянок епідермального шару, діаметр яких не перевищує 10 мм, рівномірно розподілених по площі дефекту, після загоєння повторити випалювання вказаним чином ділянок дефекту, що залишилися, зазначені дії повторювати до повного випалювання дефекту на всій його площі. Крім того, бажано, щоб перед впливом на епідермальний шар здійснювали його попереднє охолодження на 5-50 °C. Напруга ВЧ розряду становить від 20 до 10 000 В. Сутність винаходу полягає в наступному. Пропонований спосіб видалення татуювання і шрамів полягає в тому, що для видалення дефектних шматочків шкіри використовують джерело ВЧ напруги з одним голчастим електродом. Наприклад, таким джерелом може служити пристрій, описаний в патенті РФ № 2191113, у якому голчастий електрод виступає за краї отвору сопла. При цьому використовується режим роботи пристрою без подачі газу. На голчастому електроді створюється змінне квазістатичне електричне поле. Оператор наближає голчастий електрод випромінюючої голівки до ділянки шкіри, що видаляється з татуюванням на відстань від 0,01 мм до 20 мм. 5 При досягненні на голчастому електроді щільності кваз і статичних зарядів, достатньої для електричного пробою відстані від шкіри пацієнта до вістря голчастого електрода, відбувається квазістатичний розряд. Таких розрядів походить від 1 до 1.000.000 у секунду, залежно від електричної потужності, що подається у випромінюючу голівку і від відстані від вістря голчастого електрода до шкіри пацієнта. При цьому вістря голчастого електрода і площина шкіри пацієнта створюють систему, аналогічну вакуумному діоду. При проходженні позитивної півхвилі змінного квазістатичного електричного поля відбувається пробій з вістря голчастого електрода, що є аналогом анода у вакуумному діоді, на шкіру пацієнта. При проходженні негативної півхвилі змінного квазістатичного електричного поля на вістрі голчастого електрода, пробою із шкіри пацієнта на голчастий електрод - не відбувається. Наявний ефект випрямлення змінного квазістатичного електричного поля. Кожний одиночний електричний розряд з голчастого електрода на шкіру пацієнта випалює в шкірі пацієнта мікроскопічну лунку, випаровуючи, випалюючи всю органіку в місці влучення, як клітки шкіри, так і частки будь-якого барвника татуювання. Однак, тому що таких розрядів відбувається до 1.000.000 у секунду, сумарний вплив цією сукупністю розрядів, створює в шкірі пацієнта добре помітну лунку, глибиною від 0,1 до 5-6 мм. Але оскільки така сумарна лунка складається з величезного числа мікролунок, термічні ушкодження не поширюються в глибину шкіри, по краях сумарної лунки. У випадку застосування для видалення татуювань ВЧ розряду за допомогою голчастого електрода поширення енергії вглиб тканин від отриманої лунки не відбувається. Величина термічного ушкодження навколишніх тканин становить не більше 0.3 мм (звичайно 0.05-0.1 мм) Відповідно не виникає заміщення ушкоджених тканин, як у випадку з СО2 лазером, сполучною тканиною, і не виникає яких-небудь фляків і шрамів. Тут слід зазначити ще одну фізичну особливість застосування даного пристрою. Електричні розряди з вістря голчастого електрода на шкіру пацієнта носять квазістатичну природу, тобто повністю аналогічні статичному електричному розряду. Відомо, що статична електрика може поширюватися тільки по поверхні провідника або напівпровідника, не проникаючи вглиб. Відповідно, при обробці шкіри пацієнта такими квазістатичними розрядами, розряди, у силу своєї природи, не можуть проникнути вглиб шкіри пацієнта і нанести які не будь ушкодження підлягаючій та навколо розташованим тканинам. Тому косметичний ефект від застосування пропонованого способу при видаленні татуювань і шрамів, виявляється незрівнянно краще, ніж при застосуванні для видалення татуювань і шрамів усіх вище перерахованих методів. 97299 6 Шрамів при видаленні татуювань за допомогою ВЧ розряду не залишається взагалі. При загоєнні лунок організм пацієнта регенерує в місці лунки нову чисту шкіру, з відновленою структурою папілярних ліній. Також згодом відбувається повне відновлення волосяного покриву. Для видалення татуювань відповідно до запропонованого способу, колір і хімічний склад барвника татуювання якого-небудь значення не мають. Особливо гарні результати були отримані при видаленні татуювань і шрамів пропонованим способом не суцільними площами, а невеликими ділянками, розміром не більше 2 кв. см. Звичайно діаметр ділянки, що видаляється, становить 4-5 мм. але не більше 10 мм. Такі ділянки розподіляються рівномірно по всьому простору дефекту, наприклад, у шаховому порядку. Після загоєння вилучених ділянок (через 1-2 тижні) аналогічним образом видаляють ділянки на частині, що залишилася, татуювання або шраму, і так до повного видалення дефекту по всій площі. У цьому випадку досягається відразу кілька позитивних результатів. 1. У випадку механічного ушкодження від випадкового зовнішнього впливі, ушкоджується тільки 1-3 невеликі лунки, а не вся площа, якщо видаляти татуювання більшими ділянками. 2. У випадку потрапляння інфекції при післяопераційному догляді загноюється одна або кілька вилучених маленьких ділянок, а не вся площа однієї ділянки як при видаленні більшими площами. 3. Ділянки шкіри, що не зазнали обробки, між вилученими ділянками, надають еластичність всій структурі, у той час як при видаленні татуювання більшими площами, відбувається утворення однієї суцільної кірки, що може лопнути при напрузі підшкірних м'язів пацієнта, спостерігається вкрай дискомфортне для пацієнта відчуття стягування шкіри, обмеження рухливості в місці видалення. 4. Процеси загоєння невеликих вилучених ділянок ідуть значно швидше, ніж при видаленні шкіри з татуюванням однією ділянкою великої площі. Особливо позитивний косметичний ефект виходить, якщо перед початком видалення татуювань або шрамів відповідно до запропонованого способу понизити температуру оброблюваної ділянки шкіри будь-яким способом хоча б на 10-20 і більше градусів Цельсія. Було оброблено більше 300 пацієнтів для оптимізації режимів роботи пристрою при видаленні татуювань. Насамперед, проводилися дослідження залежності якості видалення татуювань від частоти перетворювача застосовуваного пристрою. Змінювалася частота роботи високовольтного резонансного трансформатора, що застосовується в пристрої. Були отримані дані, в 73 випадках застосування пристрою, що зміна частоти електронного перетворювача, що живить резонансний трансформатор, у межах від 1000 Гц до 1.000.000 Гц не робить скільки-небудь помітного впливу на якість видалення татуювань. 7 Однак, при застосуванні більше високих частот, розміри і вартість резонансного трансформатора - скорочуються. Отже, з погляду зниження собівартості пристрою оптимальним є все-таки робота на частотах більше 50.000 Гц. Також проводилися дослідження впливу напруги ВЧ розряду, створюваного використовуваним пристроєм. Було проведено 127 експериментів. При цьому були отримані результати, що показують, що при напрузі між голчастим електродом і шкірою пацієнта більше 10 000 В можливі опіки шкіри з наступним утворенням рубців. Також були проведені дослідження з оптимізації відстані від голчастого електрода до шкіри пацієнта (239 дослідів). Були отримані дані, що оптимальним є відстань не більше 4-5 мм від голчастого електрода до шкіри пацієнта. При збільшенні відстані від 5 мм до 20 мм спостерігалася "розпилювання" електростатичного розряду. Важко ставало потрапити саме в обрану ділянку татуювання, збільшувалася загальна площа впливу, що спричиняло непотрібну обробку і навколишніх до татуювання, чистих ділянок шкіри. При збільшенні відстані між голчастим електродом і шкірою пацієнта більш ніж на 20 мм, елек Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 97299 8 трична потужність, необхідна для електричного пробою такої відстані виявлялася настільки великою, що в 100 % випадків викликала опіки з наступним утворенням рубців і шрамів (було проведено 17 експериментів). У такий спосіб очевидно, що оптимальна відстань між голчастим електродом і шкірою пацієнта становить від 0.01 мм до 5 мм. Гранично припустима відстань - не більше 20 мм. Було проведено 47 експериментів по видаленню пацієнтам рубців і шрамів різної етіології. В 34 випадках отримані вкрай позитивні з косметичної точки зору результати - шрами повністю зникли. В 7 випадках наступило незначне розгладження обробленого шраму. В 6 випадках змін не наступило. Таким чином, як випливає із представлених матеріалів запропонований спосіб видалення татуювань і шрамів дозволяє домогтися ефективного видалення татуювань різних кольорів і шрамів різної природи. Видалення здійснюється в мінімальний термін і не приводить до ускладнень, оскільки ділянки шкіри з дефектами, що видаляються не піддаються зайвому термічному впливу. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601