Спосіб комплексної психофармакотерапії шизофренії у чоловіків

Реферат: UA 97383 U UA 97383 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме психіатрії, і може бути застосована для психофармакотерапії шизофренії у чоловіків. Проблема шизофренії в силу її великого соціального значення є центральною в психіатрії. Шизофренія - група подібних захворювань невідомої етіології, в розвитку яких, ймовірно, є загальні ендогенні патогенетичні механізми в вигляді спадкової аномалії, що не проявляються до визначеного періоду життя. Основні симптоми (негативні) - емоційне зниження; формальні порушення мислення стосуються не змісту думок, а процесу мислення, логічного зв'язку між думками; абулія зниження активності, бездіяльність, втрата цікавості до будь-чого); аутизм - втрата контактів з оточуючими, замкнутість, занурення у внутрішній світ. Додаткові (продуктивні): маячення, галюцинації, психомоторні та продуктивні розлади. Типи перебігу шизофренії: безперервно-прогредієнтний, нападоподібний прогредієнтний (шубоподібний), періодичний (рекурентний). Виділяють наступні клінічні типові форми: гебефренічна, кататонічна, параноїдна і проста. Крім цього, існують і атипові: циркулярна шизоафективна і ремітуюча форми, форма шизофренії, що має млявий перебіг, іпохондрична, неврозоподібна і фебрильна (1). Найбільш близьким до заявленого технічного рішення є розробка, в якій для лікування хворих на шизофренію використовують антипсихотик Рісперон 2 мг двічі на добу тривало, термін лікування визначають індивідуально. Проте, даний препарат досить часто викликає значні побічні розлади, особливо нервової системи та органів чуття: порушення сну, у т.ч. безсоння або сонливість, підвищену збудливість, стомлюваність, порушення уваги, неспокій, тривогу, головний біль, запаморочення, екстрапірамідні розлади (тремор, ригідність, брадикінезія, гіпокінезія, гіперсалівація, акатизія, гостра дистонія), пізню дискінезію, нейролептичний злоякісний синдром, порушення терморегуляції, судомні напади, інсульт (у схильних пацієнтів літнього віку), сплутаність свідомості, втрата свідомості, летаргія, ортостатичне запаморочення, транзиторну ішемічну атаку, цереброваскулярні розлади, дизартрію, розлади рухів, гіперсомнію, манію, паркінсонізм, відсутність реакції на подразник. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу лікування хворих на шизофренію чоловіків шляхом призначення антипсихотика Кветирон (Quetiapine) на тлі проведення довгострокової групової психотерапії з формуванням адекватного сприйняття хвороби, допомоги в побудові і корекції відносин з рідними, друзями та колегами, соціальної активації, що дозволить значно зменшити прояви гострих або хронічних шизофренічних порушень, які супроводжуються продуктивними симптомами (марення, галюцинації, розлади мислення) і/або дефіцитарними (афективна тупість, відсутність емоційності та уникання спілкування). Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю комплексної психофармакотерапії шизофренії у чоловіків, шляхом застосування нейролептика, призначають антипсихотик Квітерон (Quetiapine) дозою 100 мг у комбінації з карбомазепіном - 200 мг двічі на добу, тривало на тлі проведення довгострокової групової психотерапії з формуванням адекватного сприйняття хвороби, допомоги в побудові і корекції відносин, соціальної активації. Кветирон (Quetiapine) - атиповий антипсихотичний препарат, що взаємодіє з різними типами нейротрансміттерних рецепторів. Кветирон має вищу спорідненість з рецепторами серотоніну (5-НТ2), ніж з рецепторами допаміну D1 і D2 в головному мозку, має високу спорідненість з гістаміновими та альфа1-адренорецепторами, але меншу спорідненість з альфа2адренорецепторами. Вплив кветіапіну на рецептори 5-НТ2 і D2 продовжується до 12 годин, що підтверджується даними позитроноемісійної томографії. Препарат не має спорідненості з Мхолінорецепторами та бензодіазепіновими рецепторами. Кветирон проявляє антипсихотичну активність. При вивченні екстрапірамідних симптомів в експерименті було встановлено, що кветіапін спричиняє лише слабку каталепсію при введенні дози, яка ефективно блокує допамінові О 2рецептори. Кветіапін обумовлює селективне зниження активності мезолімбічних А10 допамінергічних нейронів порівняно з А9 нігростріатальними моторними нейронами. Кветіапін не зумовлює підвищення рівня пролактину в сироватці крові. При прийомі внутрішньо кветіапін добре всмоктується та активно метаболізується. Прийом їжі не має суттєвого впливу на біодоступність препарату. Основні метаболіти не мають вираженої фармакологічної активності. Період напіввиведення становить приблизно 7 годин. Приблизно 83 % кветіапіну зв'язується з білками плазми крові. Менше 5 % кветіапіну не метаболізується і виводиться у незміненому стані. Приблизно 73 % кветіапіну екскретується із сечею та 21 % - з калом. Ключовим ферментом метаболізму 1 UA 97383 U 5 10 15 20 25 30 кветіапіну є CYP 3A4. Кветіапін і деякі його метаболіти чинять слабку інгібуючу дію на ферменти цитохрому P4so-1А2, 2С9, 2С19, 2D6 і 3А4, але тільки в концентрації, що в 10-50 разів перевищує ту, яка досягається при застосуванні звичайних доз (300-450 мг/добу) (2). Проліковано за заявленим способом протягом 2-х місяців 36 чоловіків. Після лікування 29 з них позитивно відповіли на лікування: відмічена редукція дефіцитарних і продуктивних симптомів, значно знизилися прояви марення переслідування, впливу, іпохондричного маячіння, марення величності. У пацієнтів зникли галюцинаторно-маячні переживання. Досягнено стану стійкої ремісії. Завдяки довгостроковій груповій терапії пацієнти навчилися адекватно ставитися до своєї хвороби, будувати гармонійні стосунки з оточуючими. Після стаціонарного лікування вказані хворі повернулися адаптовані до активного суспільного і соціального життя, навчання, частина влаштувалася на роботу. Клінічний приклад. Хворий М., 28 років. Шизофренія, проста форма, прогредієнтний перебіг, галюцинаторно-параноїдний синдром. Пацієнт отримував Quetiapine дозою 100 мг у комбінації з карбомазепіном - 200 мг двічі на добу, тривало. За два місяці знаходження в стаціонарі і роботою в психотерапевтичній групі, стан хворого значно покращився. Повністю зникла продуктивна симптоматика, редукувалися прояви апатії, аутизму, розчеплення психічної діяльності. Хворий без труднощів налагоджує контакти з оточуючими, повернувся на попередню роботу. Таким чином, у порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення за рахунок комбінованого підходу до лікування шизофренії в чоловіків, а саме: антипсихотика Квітерон (Quetiapine) дозою 100 мг з карбомазепіном - 200 мг двічі на добу, тривало на тлі проведення довгострокової групової психотерапії з формуванням адекватного сприйняття хвороби, допомогою в побудові і корекції відносин з рідними, друзями та колегами, соціальною активацією, що дозволить більш ефективно купувати гострі і хронічні шизофренічні порушення в хворих чоловіків, покращити якість їх існування та адаптувати пацієнтів до соціального і суспільного повноцінного життя. Джерела інформації: 1. Психіатрія /О.К. Напрєєнко, І.Й. Влох, О.З. Голубков; [За ред. проф. О.К. Напрєєнка]. - К.: Здоров'я, 2001. - 584 с. 2. Машковский М. Д. Лекарственные средства /Д.М. Машковский //М.: - 2005. - С. 435. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб комплексної психофармакотерапії шизофренії у чоловіків, шляхом застосування нейролептика, який відрізняється тим, що призначають антипсихотик Квітерон (Quetiapine) дозою 100 мг у комбінації з карбомазепіном - 200 мг двічі на добу, тривало, на тлі проведення довгострокової групової психотерапії з формуванням адекватного сприйняття хвороби, допомоги в побудові і корекції відносин, соціальної активації. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2