Спосіб визначення економічності роботи котла в децентралізованій системі теплопостачання

Реферат: UA 98652 U UA 98652 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до теплоенергетики і може бути використана при визначенні економічності роботи в децентралізованій системі теплопостачання, коли генератор тепла (котел) та споживач (будинок) об'єднані в один об'єкт. Відомий спосіб визначення економічності роботи котла за методом теплового балансу, що включає визначення всіх складових втрат тепла та коефіцієнта корисної дії за формулою: (1)   1 q2  q3  q4  q5  q6  ,  - коефіцієнт корисної дії котла (ККД); q2 - втрати тепла з відхідними газами; q3 - втрати тепла з хімічною неповнотою спалювання палива; q4 - втрати тепла з механічним недопалом; q5 - втрати тепла в оточуюче середовище; q6 - втрати тепла з фізичним теплом жужелю, при спалюванні із котла твердого палива. [В.И. Терембовля, Е.Д. Фингер, А.А. Авдеева "Теплотехнические испытания котельных установок". - М.: Энергия, 1977 - С. 259-271]. Однак, у відомому способі, в децентралізованих системах теплопостачання в період опалювального сезону, коли котел та споживач об'єднані в один об'єкт визначати за відомим способом коефіцієнт корисної дії котла - тривіально. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб визначення економічності роботи котла в децентралізованій системі теплопостачання, в якому за рахунок нових дій дозволило б підвищити точність визначення економічності роботи котла. Поставлена задача вирішується тим, що в способі визначення економічності роботи котла в децентралізованій системі теплопостачання, в якому при спалюванні органічного палива шляхом подачі палива та повітря в котел та визначення складових втрат тепла та корисного тепла, згідно з корисною моделлю, вимірюють температуру відхідних газів, і вміст продуктів згоряння та визначають теплове навантаження котла і встановлюють величину корисного тепла, як втрати тепла з відхідними газами q2 та в оточуюче середовище, q5 та за формулою: су м    q5  q2 , де су м - сумарний коефіцієнт корисної дії котла,   - коефіцієнт корисної   дії котла, q2 - корисне тепло з відхідними газами, q5 - корисне тепло в оточуюче середовище, та судять про економічність роботи котла. При цьому інші втрати тепла, а саме з хімічною неповнотою спалювання палива q3 , з механічним недопалом q4 та втрата тепла з фізичним теплом жужелю q6 , при спалюванні твердого палива, для визначення коефіцієнта корисної дії котла, за запропонованим способом на корисну модель, можна приймати без змін. Все це дозволяє підвищити точність визначення економічності роботи котла. Спосіб визначення економічності роботи котла в децентралізованій системі теплопостачання здійснюють так. Спалюють органічне паливо, а саме шляхом подачі палива та повітря в котел, та визначають складові втрат тепла та корисного тепла. Вимірюють температуру відхідних газів і вміст продуктів згоряння та визначають теплове навантаження котла, а величину корисного тепла встановлюють як втрати тепла з відхідними газами q2 та в оточуюче середовище, q5 та за формулою: су м    q5  q2 , де су м - сумарний   коефіцієнт корисної дії котла,   - коефіцієнт корисної дії котла, q2 - корисне тепло з відхідними газами, q5 - корисне тепло в оточуюче середовище, судять про економічність роботи котла. Спосіб реалізується наступним чином. В децентралізованій системі теплопостачання котел "Укрінтерм-20" встановлений в житловому приміщенні, потужність котла 20 кВт,   89 % , втрати тепла з відхідними газами q2 становлять 10,2 %, з хімічною неповнотою спалювання q3 та механічним недопалом ( q3  q4 )становлять 0,5 %. На основі експериментальних досліджень встановлено, що втрати тепла в навколишнє середовище становлять q5  0,3 % і ці втрати потрібно прирівняти до корисного тепла, так як котел встановлено в житловому приміщенні (квартирі). Тепло з відхідними газами перерозподіляється на корисне, яке становить q2  25 % та втрачене, що становить 9,95 %, так як димові гази, що проходять в димоході стіни житлового приміщення, нагрівають стіну і частково передають тепло житловому приміщенню. Отже, сумарні ККД котла визначимо так: су м    q5  q2  (2) су м  89  0,3  0,25  89,55 ,  (3) 1 UA 98652 U що є на 0,55 % більший, ніж при підрахунку за відомим способом. Таким чином, запропонований спосіб визначення економічності роботи котла в децентралізованій системі теплопостачання є більш точним, а відповідно і економічнішим. 5 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб визначення економічності роботи котла в децентралізованій системі теплопостачання, при якому спалюють органічне паливо шляхом подачі палива та повітря в котел та визначають складові втрат тепла та корисного тепла, який відрізняється тим, що вимірюють температуру відхідних газів, вміст продуктів згоряння та визначають теплове навантаження котла і встановлюють величину корисного тепла, як втрати тепла з відхідними газами q 2 та в оточуюче середовище q5 , та за формулою: су м     q5  q2 , де су м - сумарний коефіцієнт   корисної дії котла,   - коефіцієнт корисної дії котла, q2 - корисне тепло з відхідними газами, q5 - корисне тепло в оточуюче середовище, судять про економічність роботи котла. 15 Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2