Спосіб післяопераційного знеболення “катетер в рані”

Реферат: UA 99547 U UA 99547 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до анестезіології та інтенсивної терапії, і може бути використаний у дітей і дорослих з різноманітною хірургічною патологією, в абдомінальній хірургії, з ціллю післяопераційного знеболення. Загальновідомо, що одним з важливих компонентів лікування хірургічних хворих в післяопераційному періоді є адекватне післяопераційне знеболення. Проблема адекватного післяопераційного знеболення у дітей вирішується за допомогою епідурального знеболення в комбінації з призначенням нестероїдних протизапальних засобів та наркотичних препаратів відповідно ступеневої терапії болю (2002 р.). Відомий спосіб знеболення, епідуральна анестезія який вибрано нами як прототип (1). Епідуральну анестезію виконують в поперековому, грудному, шийному відділу хребта в залежності від ділянки, де необхідно проводити знеболення. Необхідний епідуральний набір, який включає епідуральну голку, епідуральний катетер, фільтр, шприц втрати супротиву, стерильну пов'язку. Попередньо перед маніпуляцією виконується обробка шкіри в ділянці виконання пункції епідурального простору та викладання хворого в положення випуклої спини. Виконання даного виду знеболення можливе тільки кваліфікованим анестезіологом за відсутності протипоказань (коагулопатія, місцева інфекція в місці ін'єкції, нестабільна гемодинаміка, вродженні вади хребта, ЦНС, відмова пацієнта, стан, коли складність маніпуляції перевищує складність самої операції), а також у дітей в стані загальної анестезії. У дорослих можливе виконання даної методики під місцевою анестезією. Необхідно зазначити що на виконання даного виду знеболення необхідно 15-20 хвилин часу. Окрім того, епідуральна анестезія має ряд важких ускладнень які можуть призвести до інвалідизації пацієнта, або навіть закінчитися летально (системний токсичний вплив місцевого анестетику, епідуральна гематома, менінгіт, абсцес епідурального простору, алергічна реакція, нейропатія, затримка сечі). Враховуючи складність в виконанні маніпуляції, а також необхідність певної кваліфікації анестезіолога, можливі протипоказання та ускладнення, нами запропоновано в післяопераційному періоді використання методики "катетер в рані". Задача корисної моделі: підвищення якості післяопераційного знеболення у пацієнта за допомогою методики "катетер в рані", при неможливості або недоцільності використання центральних нейронаксіальних блокад. Технічний результат, що досягався, полягає у підвищенні якості післяопераційного знеболення, зменшення часу на виконання знеболення, зменшення в 2-3 рази добової дози наркотичних препаратів, нестероїдних протизальних засобів та інших знеболюючих препаратів. Спосіб простий у виконанні, може використовуватись при наявності протипоказань при епідуральній анестезії, відсутності ускладнень які можуть призвести до інвалідизації пацієнта Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає анестезіологічне забезпечення та хірургічне лікування, згідно з корисною моделлю хворому на етапі ушивання рани між м'язовим шаром та апоневрозом розташовують епідуральний катетер, кінчик катетера на м'язовому шарі розташовують на 2-3 см нижче "середини рани", зворотний кінець катетера виводять через підшкірно-жирову клітковину на шкіру, 4-5 см вище верхнього краю рани, на шкірі катетер фіксують стерильною пов'язкою, рану ушивають пошарово. Спосіб здійснюється наступним чином: Хворому на етапі ушивання рани (операції на черевній порожнині) між м'язовим шаром та апоневрозом розташовують епідуральний катетер. Кінчик катетера на м'язовому шарі розташовують на 2-3 см нижче "середини рани", зворотний кінець катетера виводять через підшкірно-жирову клітковину на шкіру, 4-5 см вище верхнього краю рани, на шкірі катетер фіксують стерильною пов'язкою. Рану ушивають пошарово. При довжині рани (15-ть і більше сантиметрів) можливе розташування додаткового катетера з ціллю рівномірного розповсюдження місцевого анестетика на протязі всієї довжини рани. Можливе також пошарове розташування катетерів: перший шар між м'язами та апоневрозом, другий - розташування катетера в підшкірно-жировій клітковині. Зворотні кінці катетера виводять вище верхнього краю рани на шкіру, з ціллю унеможливлення витікання місцевого анестетика під дією сили тяжіння. Місцеві анестетики: бупівакаїн 0,25 %-0,5 % розчин, ропівакаїн 0,2 % розчин. Стартова доза 2мг\кг\разова. Підтримуюча доза 0.1-0.2мг\кг\год. Болюс вводити разово 1 раз на 6-ть годин. Передбачене введення місцевих анестетиків і лінеоматом. Больовий синдром оцінювався у дітей раннього віку за шкалою поведінки (FLACC, CHEOPS), а також у дітей з 5-ти років за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАШ), лицьової, числової шкали. Приклад клінічного застосування. Спостереження № 1. Хвора: Загуменна С.А. 12 р. мешкає в м. Києві історія хвороби № 1588 Діагноз: Об'ємне утворення малого тазу?, абсцес малого тазу?, апендикулярний інфільтрат?. Знаходилася на лікуванні в відділенні ургентної хірургії НДС Л "Охматдит" м. Києва з 09.10.14 р. 1 UA 99547 U 5 10 15 20 25 30 по 23.10.14 р. Лікування нижньосерединна лапаротомія під загальним знеболенням (ТВВА фентаніл+профол+ендотрахеальна інтубація). Анестезіологічне забезпечення протягом 3-х годин без особливостей. В післяопераційному періоді використана методика знеболення "катетер в рані" протягом 3-х діб післяопераційного знеболення+ не стероїдні протизапальні засоби (парацетамолв\в по 15мг\кг\ 4рази на добу). Больові відчуття по ВАШ, лицьові, числові шкали не більше 3-х балів в першу добу, в наступні дві доби 1-2 бали по вищевказаних шкалах, що вказує на легкий біль, адекватний контроль післяопераційного знеболення. Ускладнення відсутні. Спостереження № 2. хворий: Карелін Н.О. 1 р. 1 м. мешкає в м. Києві. Історія хвороби №-1563. Діагноз: Інвагінаці. Знаходився на лікуванні в відділенні ургентної хірургії НДС Л "Охматдит" м. Києва з 08.10.14 по 16.10.14р. Лікування нижньосерединна лапаротомія з розправленням інвагінату під загальним знеболенням (ТВВА фентаніл+севофлюран+ендотрахеальна інтубація).Анестезіологічне забезпечення протягом 1-ї години без особливостей. В післяопераційному періоді використана методика знеболення "катетер в рані" протягом 4-х діб післяопераційного знеболення + не стероїдні протизапальні засоби (парацетамол в\в по 15мг\кг\ 4рази на добу). Больові відчуття по шкалах FLACC, CHEOPS відповідають легкій післяопераційній болі в першу добу, наступні три доби легкий п\о біль, що говорить про адекватний контроль післяопераційного знеболення. Ускладнення відсутні. Використання способу "катетер в рану" був застосований у 47 дітей в відділенні ургентної хірургії НДС Л "Охматдит" м. Києва, при різноманітній абдомінальній патології: апендикулярний інфільтрат, перитоніт, інвагінація, кишкова непрохідність, спайкова хвороба. Результат полягав у простоті виконання способу, зменшення часу на виконання знеболення, меншій інвазивності, підвищення якості знеболення, зменшення кількості протипоказань для використання методики, зменшення кількості важких ускладнень. Спосіб може бути використай у дітей та дорослих з абдомінальною хірургічною патологією. Джерела інформації: 1. Уваров Д.Н. Локальная анальгезия в абдоминальной хирургии, будущее или прошлое, но хорошо забытое? Архангельск 2011 г. 2. Акса О. etal. //TheLancet 1999 Jul 3; 354(9172):41-2. Rosenberg PH, Renkonen OV. //Anesthesiology 1985 Feb;62(2): 178-9. Noda H etal. //Masui 1990 Aug; 39(8):994-1001 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб післяопераційного знеболення, що включає анестезіологічне забезпечення та хірургічне лікування, який відрізняється тим, що хворому на етапі ушивання рани між м'язовим шаром та апоневрозом розташовують епідуральний катетер, кінчик катетера на м'язовому шарі розташовують на 2-3 см нижче "середини рани", зворотний кінець катетера виводять через підшкірно-жирову клітковину на шкіру, 4-5 см вище верхнього краю рани, на шкірі катетер фіксують стерильною пов'язкою, рану ушивають пошарово. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2