Спосіб визначення ступеня інтоксикації ксенобіотиками

Спосіб визначення ступеня інтоксикації ксенобіотиками, що включає затравлення експериментальних тварин летальними і сублетальними дозами, вимір інтенсивності посиленої Н2Ог біохемілюмінесценції (БХЛ) сироватки крові через визначені проміжки часу протягом інтервалу часу, рівного середньому часу загибелі тварин (ЕТ5о), побудову по експериментальних даних динамічних кривих БХЛ для кожного виду хімічної речовини, порівняння значень інтенсивностей БХЛ зі значеннями інтенсивності контрольної групи тварин, який Корисна модель відноситься до медицини, зокрема до гігієни і токсикології, і може бути використана для визначення ступеня інтоксикації ксенобіотиками. Першим етапом профілактичної токсикології, як відомо, є визначення параметрів токсичності, що подають інформацію про ступінь небезпеки речовини для людини і навколишнього середовища. Для цього проводять досліди на експериментальних тваринах по відомих методах визначення токсичної дії хімічних речовин [Елизарова О.Н. Определение пороговых доз промышленных ядов при пероральном введении. - М: Медицина, 1971. 190 с ] . Відомий спосіб оцінки токсичної дії краунефірів при гігієнічній регламентації у воді водойм [Крятов И.А., Цапкова Н.Н. и др. Экспериментальная оценка токсического действия и отдаленных эффектов краун-эфиров при гигиенической регламентации их в воде. // Гигиена и санитария. -1987. - № 11. - с. 72-74.]. У цьому способі для вивчення гострої токсичності хімічними, патологоанатомічними і гістоморфологічними методами в крові піддослідних тварин визначають вміст гемо відрізняється тим, що при зниженні інтенсивності світіння БХЛ до рівня практично фонових показників до кінця середньоефективного часу загибелі тварин - дію ксенобіотика визначають як абсолютно смертельну; при зниженні інтенсивності світіння БХЛ в 2 рази в порівнянні з контрольною групою тварин - дію ксенобіотика визначають як дуже тяжку; при відповідності інтенсивності світіння БХЛ такій, як в контрольній групі тварин - дію ксенобіотика визначають як важку; коли рівень інтенсивності світіння БХЛ більший від інтенсивності світіння контролю в 1,5 рази - дію ксенобіотика визначають як середній ступінь отруєння; при підвищенні в порівнянні з контролем рівня інтенсивності світіння БХЛ без наступного його зниження до кінця середньоефективного часу загибелі тварин - дію ксенобіотика визначають як легкий ступінь отруєння. глобіну, метгемоглобіну, а також визначають зміну вагових коефіцієнтів внутрішніх органів. Недоліком цього способу є його тривалість, трудомісткість і недостатня чутливість, що не дозволяє з високим ступенем вірогідності визначати ступінь інтоксикації піддослідних тварин. Відомий спосіб виявлення тонких біохімічних зрушень, що відбуваються під впливом факторів зовнішнього середовища, який проводять, вивчаючи спектри електронного парамагнітногофезонансу органів і тканин тварин (білих мишей), затравлених ксенобіотиками [Стежка В.А. Функциональное состояние системы свободнорадикального окисления как патогенетический обоснованный критерий гигиенической оценки воздействия на организм факторов производственной и окружающей среды // Довкілля та здоров'я. - 1999. - № 1. - с. 2-9.]. Недоліком цього методу є його трудомісткість, а також необхідність застосування дорогого вимірювального устаткування. Відомий спосіб визначення ступеня і характеру токсичності хімічних речовин, у якому з метою визначення шкірно-резорбтивної дії токсичних речо О) О) о> 9990 вин сироватку крові і сечу тварини обробляють 0,5% розчином перекису водню, вимірюють інтенсивність зверхслабкого СВІТІННЯ сироватки крові і сечі до і після обробки і по ЗМІНІ інтенсивності визначають ступінь проникнення і характер токсичної дії ксенобютиків Недоліком цього способу є те, що він не дозволяє визначати дози отриманих твариною ксенобютиків і визначати ступінь їх токсичності [А с № 1755199, Зайцева О В , Способ определения кожно-резорбтивного действия химических веществ, 1992] Відомий спосіб встановлення нешкідливих рівнів вмісту ХІМІЧНИХ речовин у воді водойм при використанні бюхемілюмінесценцн (БХЛ) у санітарно-токсикологічних дослідженнях [Красовский Г Н , Жуков В И , Бондаренко Л А Применение метода БХЛ в санитарно-токсикологических исследованиях // Гиг и сан - 1989 - № 11 - с 3539] У гострому ДОСЛІДІ на білих щурах і мишах визначали інтенсивність зверхслабкого СВІТІННЯ внутрішніх органів і тканин при пероральному введенні простих поліефірів у летальних і сублетальних дозах Досліджували БХЛ органів і сироватки крові тварин у динаміці через 1, 3, 6, 9, 12 годин (середній час загибелі тварин ЕТ5о=12 год) Інтенсивність БХЛ індукували 3% перекисом водню По інтенсивності СВІТІННЯ і характеру кривої судили про тяжкість і результат отруєння ксенобютиками Цей спосіб обраний нами як прототип, як найбільш близьке технічне рішення Недоліками цього способу є те, що він не дозволяє визначати КІЛЬКІСНІ показники ступеня інтоксикації тварин ступінь тяжкості отруєння У зв'язку з вищевикладеним, задачею корисної моделі є підвищення вірогідності визначення ступеня інтоксикації експериментальних тварин ксенобютиками Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі визначення ступеня інтоксикації ксенобютиками, що включає в себе затравлення експериментальних тварин летальними і сублетальними дозами, вимір інтенсивності посиленої Н2О2 бюхемілюмінесценцн сироватки крові через визначені проміжки часу протягом інтервалу часу, рівного середньому часу загибелі тварин (ЕТ5о), побудову по експериментальним даним динамічних кривих БХЛ для кожного виду хімічної речовини, порівняння значень інтенсивностей БХЛ зі значеннями інтенсивності контрольної групи тварин, згідно з корисною моделлю, при зниженні інтенсивності СВІТІННЯ БХЛ до рівня практично фонових показників до кінця середньоефективного часу загибелі тварин - дію ксенобютика визначають як абсолютно смертельну, при зниженні інтенсивності світіння БХЛ в 2 рази в порівнянні з контрольною групою тварин дію ксенобютика визначають як дуже тяжку, при ВІДПОВІДНОСТІ інтенсивності СВІТІННЯ БХЛ такій, як в контрольній групі тварин - дію ксенобютика визначають як важку, коли рівень інтенсивності СВІТІННЯ БХЛ більше від інтенсивності СВІТІННЯ контролю в 1,5 рази - дію ксенобютика визначають як середню ступінь отруєння, при підвищенні рівня інтенсивності СВІТІННЯ БХЛ без наступного зниження до кінця середньоефективного часу загибелі тварин дію ксенобютика визначають як легку ступінь отруєння Спосіб виконують наступним чином Згідно бюхемілюмінесцентному способу визначення ступеня інтоксикації дослідних тварин, дози ксенобютиків, отриманих тваринами, визначають по динамічних кривих БХЛ для кожного виду ксенобютиків Такі динамічні криві одержують, вимірюючи інтенсивність СВІТІННЯ сироватки крові експериментальних тварин, затравлених різними дозами ксенобютиків, за середньоефективний час При цьому для посилення БХЛ використовують 0,5 мл сироватки крові + 1,5 мл фізрозчину + 50 мкл люмінола + 50 мкл 0,5% розчину перекису водню По динамічних кривих визначають величини інтенсивностей СВІТІННЯ БХЛ до кінця середньоефективного часу загибелі тварин (ЕТ5о), виходячи з якого визначають ступінь інтоксикації (отруєння) затравлених тварин 1) абсолютно смертельна (при одержанні дози ДЛюо) - у випадку, коли інтенсивність БХЛ = фоновим значенням інтенсивності (50-100 імп/сек), 2) дуже важка (при одержанні дози ДЛБО) - коли І (імп/сек) приблизно в 2 рази менше Ік (інтенсивність контрольної групи тварин), 3) важка (при одержанні дози 1/2 ДЛ5о) - коли інтенсивність І = Ік, 4) середня (при одержанні дози 1/5 ДЛ50) - коли інтенсивність І більше Ік приблизно в 1,5 рази, 5) легкий ступінь (при одержанні дози 1/10 ДЛ50) - коли інтенсивність І більше Ік, тобто коли інтенсивність не знижувалася до кінця часу ЕТ5о Спосіб ілюструє наступний приклад Приклад Оцінювали вплив на експериментальних тваринах чотирьох ксенобютиків 12краун-4, неонола АФ9-12, метилцеллозольва (МЦ), простого поліефіру Л-402 Згідно одержаних величин інтенсивності БХЛ сироватки крові через визначені проміжки часу побудовані динамічні криві для кожного ксенобютика при різних дозах впливу В експерименті використовувалися білі миші масою 0,021-0,023 кг (Ni=100) 1 білі щури популяції Вістар масою 0,18-0,21 кг (N2=100) Контрольна група складалася з N3=50 мишей і N4=50 щурів Тваринам одноразово перорально зондом вводили ксенобютики середньосмертельній дозі (ДЛ50) Годівля, утримання і забій (шляхом декапітацн) лабораторних тварин здійснювали ВІДПОВІДНО до прийнятих в експериментальній практиці методик Для визначення функціонального стану організму досліджували сироватку крові експериментальних тварин Хемілюмінограми сироватки крові реєстрували на хемілюмінометрі ХЛМ1Ц-01 Для одержання посиленої БХЛ використовували 0,5 мл сироватки крові + 1,5 мл фізіологічного розчину + 50 мкл люмінола + 50 мкл 0,5% розчину Н2О2 Реєструвалися динамічні залежності інтенсивності СВІТІННЯ (І) (імп/сек) від часу для кожної речовини при різних дозах впливу Час спостереження відповідав середньоефективному часу загибелі тварин (ЕТ5о) для кожної речовини, що склало для 12 краун-4, неонола АФ 9-12, МЦ і Л-402 ВІДПОВІДНО 1,0, 12,2, 19,6 і 27,5 годин Отримані інтенсивності БХЛ сироватки крові дослідних груп тварин порівнювали з інтенсивностями СВІТІННЯ 9990 сироватки в контрольній групі Статистичну обробку результат/в досліджень проводили з використанням пакета програм "STATISTICA 6,0 for Windows" Вірогідність розходжень оцінювали за критерієм Стьюдента при рівні значимості р