Сигналізація матриць квантування для відеокодування

Реферат: Способи даного винаходу можуть бути, загалом, віднесені до сигналізації величин матриці квантування. У деяких прикладах величини коефіцієнтів в матриці квантування можуть піддаватися понижувальній дискретизації за допомогою різних коефіцієнтів на основі того, де розташовані величини коефіцієнтів в матриці квантування. UA 112451 C2 (12) UA 112451 C2 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Дана заявка вимагає пріоритет згідно з попередньою заявкою на патент США № 61/556,785, поданою 7 листопада 2011 року, попередньою заявкою на патент США № 61/594,885, поданою 3 лютого 2012 року, попередньою заявкою на патент США № 61/597,107, поданою 9 лютого 2012 року, і попередньою заявкою на патент США № 61/605,654, поданою 1 березня 2012 року, зміст яких повністю включений в цей документ за допомогою посилання. ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ, ДО ЯКОЇ НАЛЕЖИТЬ ВИНАХІД Даний винахід стосується кодування даних і, більш конкретно, способів кодування відеоданих. РІВЕНЬ ТЕХНІКИ Можливості цифрового відео можуть бути реалізовані в широкому ряді пристроїв, що включають цифрові телевізори, цифрові системи прямої широкомовної передачі, системи бездротової широкомовної передачі, персональні цифрові помічники (PDA), портативні або настільні комп'ютери, цифрові фотоапарати, цифрові пристрої запису, цифрові медіаплеєри, пристрої відеоігор, ігрові відеоприставки, стільникові або супутникові радіотелефони, пристрої відеотелеконференції і тому подібне. Цифрові відеопристрої здійснюють способи стиснення відеосигналу, як, наприклад, описані в стандартах MPEG-2, MPEG-4, ITU-TH.263, ITUTH.264/MPEG-4, частині 10, Вдосконалене Кодування (AVC) Відеосигналу, стандарті Високоефективне Кодування (HEVC) Відеосигналу, що на даний час знаходиться в розробці, і розширеннях цих стандартів, щоб передавати, приймати і зберігати цифрову відеоінформацію більш ефективно. Способи стиснення відеосигналу включають в себе просторове прогнозування і/або часове прогнозування для скорочення або усунення надмірності, властивої для послідовностей відеокадрів. Для кодування відеосигналів на основі блоків, відеокадр або серія можуть бути розділені на блоки. Кожний блок може бути додатково розділений. Блоки в кадрі або серії з внутрішнім кодуванням (I) кодуються з використанням просторового прогнозування відносно опорних зразків в сусідніх блоках в тому ж кадрі або серії. Блоки в кадрі або серії із зовнішнім кодуванням (Р або В) можуть використовувати просторове прогнозування відносно опорних зразків в сусідніх блоках в тому ж кадрі або серії або часове прогнозування відносно опорних зразків в інших опорних кадрах. Просторове або часове прогнозування приводить до прогнозуючого блока для блока, який підлягає кодуванню. Залишкові дані являють собою різниці пікселів між вихідним блоком, який підлягає кодуванню, і прогнозуючим блоком. Блок із зовнішнім кодуванням кодується відповідно до вектора руху, який вказує на блок опорних зразків, що формують прогнозуючий блок, і залишкових даних, що вказують різницю між закодованим блоком і прогнозуючим блоком. Блок з внутрішнім кодуванням кодується відповідно до режиму внутрішнього кодування і залишкових даних. Для додаткового стиснення залишкові дані можуть бути перетворені з області пікселів в область перетворення, що приведе до залишкових коефіцієнтів перетворення, які потім можуть бути квантовані. Квантовані коефіцієнти перетворення, початково розміщені в двовимірній решітці, можуть бути скановані в конкретному порядку для вироблення одновимірного вектора коефіцієнтів перетворення для статистичного кодування. З рівня техніки відома схема стиснення матриці квантування, описана в документі Д1. Згідно з відомою схемою стиснення матриці квантування, вміст першого рядка і першого стовпця матриці квантування піддається понижувальній дискретизації за допомогою коефіцієнта 1, так що перший рядок і перший стовпець матриці квантування завжди залишаються такими ж (тобто без змін) в підданої понижувальній дискретизації матриці квантування. Іншими словами, понижувальна дискретизація за допомогою коефіцієнта 1 застосовується до всіх величин в першому рядку і першому ряду матриці квантування, а не тільки до якоїсь однієї величини (наприклад, яка знаходиться в місці розташування (0,0)). З рівня техніки також відомі методи кодування матриці квантування при виконанні відеокодування, які описані в документі Д2. Відомі методи кодування матриці квантування включають в себе процес, за допомогою якого поточні коефіцієнти матриці квантування прогнозуються на основі раніше кодованих коефіцієнтів матриці квантування. У цьому випадку, одна з нині або раніше кодованих матриць квантування відрізняється за розміром від іншої, і процес підвищувальної або понижувальної дискретизації може застосовуватися з використанням лінійної інтерполяції. У той же час слід зазначити, що розкриті в зазначеному документі методи понижувальної дискретизації не передбачають обробку різних областей матриці квантування по-різному, тобто з використанням різних коефіцієнтів понижувальної дискретизації. Список процитованої літератури: 1 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Документ Д1: ZHOU M et al: "Compact representation of quantization matrices for HEVC", 4. JCT-VC MEETING; 95. MPEG MEETING; 20-1-2011-28-1-2011; DAEGU; (JOINT COLLABORATIVE TEAM ON VIDEO CODING OF ISO / IEC JTC1 /SC29/ WG11 AND ITU-T SG.16); URL: HTTP://WFTP3.ITU.INT/AV-ARCH/JCTVC-SITE/, no. JCTVC-D024, 15 січня 2011 року, XP030008065, ISSN: 0000-0015; Документ Д2: TANAKA J et al: "Enhancement of quantization matrix coding for HEVC", 6. JCTVC MEETING; 97. MPEG MEETING; 14-7-2011-22-7-2011; TORINO; (JOINT COLLABORATIVE TEAM ON VIDEO CODING OF ISO/IEC JTC1/SC29/WG11 AND ITU-T SG.16); URL: HTTP://WFTP3.ITU.INT/AV-ARCH/JCTVC-SITE/, no. JCTVC-F475, 11 липня 2011 року, XP030009498. РОЗКРИТТЯ ВИНАХОДУ Загалом, даний винахід описує сигналізацію величин матриці квантування. Наприклад, відеокодер може ділити величини матриці квантування щонайменше на першу підгрупу величин і другу підгрупу величин. Відеокодер може кодувати і сигналізувати величини першої підгрупи як синтаксичні елементи. Відеодекодер може приймати синтаксичні елементи для величин першої підгрупи і декодувати синтаксичні елементи для формування величин першої підгрупи. Не приймаючи величини другої підгрупи, відеодекодер може прогнозувати величини другої підгрупи з величин першої підгрупи. У одному прикладі даного винаходу, спосіб кодування відеоданих включає формування матриці квантування, яка включає в себе множину величин, понижувальну дискретизацію першої групи величин в матриці квантування за допомогою першого коефіцієнта понижувальної дискретизації для формування першої групи підданих понижувальній дискретизації величин, понижувальну дискретизацію другої групи величин в матриці квантування за допомогою другого коефіцієнта понижувальної дискретизації для формування другої групи підданих понижувальній дискретизації величин, і формування закодованого потоку двійкових даних, який включає в себе першу групу підданих понижувальній дискретизації величин і другу групу підданих понижувальній дискретизації величин. У іншому прикладі даного винаходу, спосіб декодування відеоданих включає прийом матриці квантування, закодованої за допомогою підданих понижувальній дискретизації величин в закодованому потоці двійкових даних, підвищувальну дискретизацію першої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування за допомогою першого коефіцієнта підвищувальної дискретизації для формування першої групи величин, підвищувальну дискретизацію другої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування за допомогою другого коефіцієнта підвищувальної дискретизації для формування другої групи величин, і зворотне квантування блока коефіцієнтів перетворення за допомогою першої і другої груп величин. Деталі одного або декількох прикладів викладені нижче в супроводжувальних кресленнях і здійсненні винаходу. Інші ознаки, об'єкти і переваги будуть очевидні із здійснення винаходу і креслень, а також з формули винаходу. КОРОТКИЙ ОПИС КРЕСЛЕНЬ Фіг. 1 є блоковою діаграмою, що зображує приклад системи кодування і декодування відеосигналу, яка може використовувати способи, описані в даному винаході. Фіг. 2 є блоковою діаграмою, що зображує приклад відеокодера, який може здійснювати способи, описані в даному винаході. Фіг. 3 є блоковою діаграмою, що зображує приклад відеодекодера, який може здійснювати способи, описані в даному винаході. Фіг. 4 є концептуальною схемою, яка зображує приклад матриці квантування. Фіг. 5 є концептуальною схемою, яка зображує матрицю квантування із зразковими величинами. Фіг. 6 є концептуальною схемою, яка зображує відновлену матрицю квантування з використанням одного або декількох способів даного винаходу. Фіг. 7 є концептуальною схемою, яка зображує коефіцієнти понижувальної дискретизації для різних частин в одному прикладі матриці квантування. Фіг. 8 є концептуальною схемою, яка зображує коефіцієнти понижувальної дискретизації для різних частин в іншому прикладі матриці квантування. Фіг. 9 є концептуальною схемою, яка зображує коефіцієнти понижувальної дискретизації для різних частин в іншому прикладі матриці квантування. Фіг. 10 є блок-схемою, яка зображує спосіб кодування відеосигналу згідно зі способами даного винаходу. 2 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Фіг. 11 є блок-схемою, яка зображує спосіб декодування відеосигналу згідно зі способами даного винаходу. ЗДІЙСНЕННЯ ВИНАХОДУ Даний винахід описує способи сигналізації величин матриці квантування в кодуванні відеосигналу. Матриця квантування може бути двовимірною матрицею, яка включає в себе множину величин. Як ілюстрація, матриця квантування може бути використана для масштабування розміру етапу квантування для квантування залишкових коефіцієнтів перетворення, пов'язаних з елементом перетворення для кодування відеосигналу. Параметр (QP) квантування може бути наданий блоку коефіцієнтів перетворення, як, наприклад, елемент перетворення, для задавання розміру етапу квантування. Кожна величина в матриці квантування відповідає коефіцієнту в блоці, який підлягає квантуванню, і використовується для визначення міри квантування, яка буде застосована до коефіцієнта, з урахуванням величини QP. Більш конкретно, даний винахід пропонує способи понижувальної дискретизації матриці квантування, щоб менше величин квантування потрібно було передавати і/або зберігати в закодованому потоці двійкових даних. Передача або зберігання всіх матриць квантування, пов'язаних з блоками відеоданих, може вимагати великого числа бітів, що скорочує ефективність використання смуги пропускання закодованого двійкового потоку відеосигналу. Також, відеодекодер може зберігати всю матрицю квантування в пам'яті для процесу зворотного квантування. Шляхом понижувальної дискретизації матриці квантування за допомогою способів даного винаходу, біти можуть бути збережені без суттєвого погіршення якості закодованого відеосигналу. У даному винаході, кодування відеосигналу буде описане для цілей ілюстрації. Способи кодування, описані в даному винаході, також можуть бути застосовні до інших типів кодування даних. Цифрові відеопристрої здійснюють способи стиснення відеосигналу для більш ефективного кодування і декодування цифрової відеоінформації. Стиснення відеосигналу може застосовувати способи просторового (внутрішньокадрового) прогнозування і/або часового (міжкадрового) прогнозування для скорочення або усунення надмірності, властивої для послідовностей відеокадрів. Потрібно розуміти, що термін "кадр" можна використовувати взаємозамінно з терміном "зображення". Іншими словами, кожний з термінів "кадр" і "зображення" стосується частини відео, і послідовне відображення кадру або зображення в результаті дає рівне відтворення. Відповідно, у випадках, коли винахід використовує термін "кадр", способи даного винаходу не треба розуміти як обмежені способами або стандартами кодування відеосигналу, які використовують термін "кадр", і способи можна розширити до інших стандартів, як, наприклад, поліпшені стандарти, стандарти в розробці або майбутні стандарти, і до інших способів кодування відеосигналу, які використовують термін "зображення". Звичайний відеокодер розділяє кожний кадр вихідної відеопослідовності на суміжні прямокутні ділянки, звані "блоки" або "елементи кодування". Ці блоки кодуються у "внутрішньому режимі" (I-режим) або "зовнішньому режимі" (Р-режим або В-режим). Для Р- або В-режиму, кодер спершу шукає блок, схожий на кодований блок, в "опорному кадрі", позначеному Fref. Пошуки, загалом, обмежені конкретним просторовим зміщенням від блока, який підлягає кодуванню. Коли найкраща відповідність, тобто прогнозуючий блок або "прогнозування", ідентифікована, вона виражається у формі двовимірного (2D) вектора (Δх, Δу) руху, де Δх - горизонтальне, а Δу - вертикальне зміщення положення пікселів в прогнозуючому блоці в опорному кадрі, відносно положення пікселів в блоці, який підлягає кодуванню. Вектори руху разом з опорним кадром використовуються для створення прогнозованого блока Fpred наступним чином: Fpred (x, y)=Fref(x+Δx, y+Δу). Місцеположення піксела всередині кадру позначається як (х, у). Для блоків, закодованих в I-режимі, прогнозований блок формується з використанням просторового прогнозування з раніше закодованих сусідніх блоків всередині того ж кадру. Для Iрежиму і Р- або В-режиму, помилка прогнозування, тобто залишкова різниця між величинами пікселів в блоці, який кодують, і в прогнозованому блоці, представлена як група зважених основних функцій дискретного перетворення, як, наприклад, дискретне косинусне перетворення (DCT). Перетворення можуть бути виконані на основі різних розмірів блоків, як, наприклад, 4×4, 8×8 або 16×16 і більше. Форма блока перетворення не завжди квадратна. Прямокутні блоки перетворення також можуть бути використані, наприклад з розміром блока перетворення 16×4, 32×8 і так далі. 3 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Ваги (тобто коефіцієнти перетворення) квантують послідовно. Квантування призводить до втрати інформації, і при цьому квантовані коефіцієнти мають більш низьку точність, ніж вихідні коефіцієнти перетворення. Квантовані коефіцієнти перетворення і вектори руху є прикладами "синтаксичних елементів". Ці синтаксичні елементи, плюс інформація керування, формують закодоване представлення відеопослідовності. Синтаксичні елементи можуть також бути статистично закодовані, тим самим додатково скорочуючи число бітів, необхідних для їх представлення. Статистичне кодування є функціонуванням без втрат, націленим на мінімізацію числа бітів, необхідних для представлення переданих або збережуваних символів (в нашому випадку, синтаксичних елементів), шляхом використання характеристик їх розподілу (деякі символи зустрічаються частіше, ніж інші). Коефіцієнтом стиснення, тобто коефіцієнтом числа бітів, використовуваних для представлення вихідної послідовності і стисненої послідовності, можна керувати шляхом регулювання однієї або обох з величини параметра (QP) квантування і величини в матриці квантування, обидві з яких можуть бути використані для квантування величин коефіцієнтів перетворення. Коефіцієнт стиснення може залежати від способу використовуваного статистичного кодування. Матриці квантування, як правило, влаштовані так, що величини квантування в матриці, загалом, але не без виключення, ростуть як в напрямку рядка (зліва направо), так і стовпця (зверху вниз). Наприклад, у міру розширення блока коефіцієнтів перетворення від положення DC у верхньому лівому (0,0) кутку до більш високочастотних коефіцієнтів перетворення в напрямку нижнього правого (n, n) кута блока коефіцієнтів перетворення, відповідні величини в матриці квантування, загалом, ростуть. Причина такої будови полягає в тому, що функція (CSF) контрастної чутливості візуальної системи (HVS) людини зменшується у міру збільшення частоти, як в горизонтальному, так і у вертикальному напрямках. У декодері, блок в поточному кадрі одержують шляхом побудови його прогнозування тим же чином, що і в кодері, і шляхом додавання до прогнозування помилки стиснення прогнозування. Помилку стиснення прогнозування знаходять шляхом зважування основних функцій перетворення з використанням квантованих коефіцієнтів. Різниця між відновленим кадром і вихідним кадром називається помилкою відновлення. Фіг. 1 є блоковою діаграмою, що зображує приклад системи 10 кодування і декодування відеосигналу, яка може використовувати способи, описані в даному винаході. Як зображено на Фіг. 1, система 10 включає в себе пристрій 12 джерела, який передає закодований відеосигнал пристрою 14 призначення по каналу 16 зв'язку. Закодовані відеодані можуть також зберігатися на носії 34 даних або файловому сервері 36 і доступ до них може бути здійснений пристроєм 14 призначення за бажанням. При зберіганні на носії даних або файловому сервері, відеокодер 20 може забезпечувати закодовані відеодані іншому пристрою, як, наприклад, мережевий інтерфейс, компактний диск (CD), Blu-ray або пристрій запису цифрового відеодиска (DVD), або пристрій забезпечення тиснення, або інші пристрої, для зберігання закодованих відеоданих на носії даних. Подібним чином, пристрій, окремий від відеодекодера 30, як, наприклад, мережевий інтерфейс, пристрій зчитування CD або DVD і тому подібне, може витягувати закодовані відеодані з носія даних і забезпечувати витягнуті дані відеокодеру 30. Пристрій 12 джерела і пристрій 14 призначення можуть містити будь-який з множини пристроїв, включаючи настільні комп'ютери, ноутбуки (тобто портативні комп'ютери), планшети, телевізійні приставки, телефонні пристрої, як, наприклад, так звані смартфони, телевізори, фотоапарати, пристрої відображення, цифрові медіаплеєри, ігрові відеоприставки і тому подібне. У багатьох випадках, такі пристрої можуть бути обладнані для бездротового зв'язку. Отже, канал 16 зв'язку може містити бездротовий канал, дротовий канал або комбінацію бездротового і дротового каналів, придатну для передачі закодованих відеоданих. Подібним чином, до файлового сервера 36 доступ може бути здійснений пристроєм 14 призначення по будь-якому стандартному з'єднанню даних, включаючи Інтернет-з'єднання. Це може включати в себе бездротовий канал (наприклад, з'єднання Wi-Fi), дротове з'єднання (наприклад, DSL, кабельний модем і так далі) або їх комбінацію, придатну для доступу до закодованих відеоданих, що зберігаються на файловому сервері. Способи сигналізації матриць квантування, відповідно до прикладів даного винаходу, можуть бути застосовані до кодування відеосигналу для підтримання будь-якого з множини мультимедійних додатків, як, наприклад, широкомовні передачі по ефірному телебаченню, передачі по кабельному телебаченню, передачі по супутниковому телебаченню, передачі по потоковому відео, наприклад по Інтернету, кодування цифрового відеосигналу для зберігання на носії даних, декодування цифрового відеосигналу, що зберігається на носії даних, і інші додатки. У деяких прикладах, система 10 може бути виконана з можливістю підтримувати 4 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 односторонню або двосторонню передачу відеоданих для підтримання додатків, як, наприклад, потокове відео, відтворення відео, широкомовна передача відео і/або відеотелефонія. У прикладі на Фіг. 1, пристрій 12 джерела включає в себе відеоджерело 18, відеокодер 20, модулятор/демодулятор 22 і передавач 24. У пристрої 12 джерела, відеоджерело 18 може включати в себе джерело, як, наприклад, пристрій захоплення відеосигналу, як, наприклад, відеокамера, відеоархів, що містить раніше захоплений відеосигнал, інтерфейс відеопотоку для прийому відео від провайдера відеоконтенту, і/або систему комп'ютерної графіки для формування даних комп'ютерної графіки як відеосигналу джерела, або комбінацію таких джерел. Як один приклад, якщо джерело 18 відеосигналу - це відеокамера, то пристрій 12 джерела і пристрій 14 призначення можуть формувати так звані камерофони або відеофони. Однак способи, описані в даному винаході, можуть бути застосовні до кодування відеосигналу загалом і можуть бути застосовні до бездротових і/або дротових додатків або додатка, в якому закодовані відеодані зберігаються на локальному диску. Захоплений, раніше захоплений або сформований комп'ютером відеосигнал може бути закодований відеокодером 20. Закодована відеоінформація може бути модульована модемом 22 згідно зі стандартом зв'язку, як, наприклад, протокол бездротового зв'язку, і передана пристрою 14 призначення по передавачу 24. Модем 22 може включати в себе різні мікшери, фільтри, підсилювачі або інші компоненти, призначені для модуляції сигналу. Передавач 24 може включати в себе схеми, призначені для передачі даних, включаючи підсилювачі, фільтри і одну або декілька антен. Захоплений, раніше захоплений або сформований комп'ютером відеосигнал, який закодований відеокодером 20, може також зберігатися на носії 34 даних або файловому сервері 36 для подальшого використання. Носій 34 даних може включати в себе диски Blu-ray, DVD, CD-ROM, флеш-пам'ять або будь-які інші придатні носії даних для зберігання закодованого відеосигналу. Доступ до закодованого відеосигналу, що зберігається на носії 34 даних, може бути здійснений пристроєм 14 призначення для декодування і відтворення. Хоч це не зображено на Фіг. 1, в деяких прикладах носій 34 даних і/або файловий сервер 36 можуть зберігати виведення передавача 24. Файловий сервер 36 може бути будь-яким типом сервера, здатним зберігати закодований відеосигнал і передавати цей закодований відеосигнал пристрою 14 призначення. Приклади файлових серверів включають в себе веб-сервер (наприклад, для веб-сайта), сервер FTP, пристрої мережевого сховища (NAS) даних, локальний дисковод або будь-який інший тип пристрою, здатного зберігати закодований відеосигнал і передавати його пристрою призначення. Передача закодованих відеоданих від файлового сервера 36 може бути потоковою передачею, передачею завантаження або їх комбінацією. Доступ до файлового сервера 36 може бути здійснений пристроєм 14 призначення по будь-якому стандартному з'єднанню даних, включаючи Інтернет-з'єднання. Це може включати в себе бездротовий канал (наприклад, з'єднання Wi-Fi), дротове з'єднання (наприклад, DSL, кабельний модем, Езернет, USB і так далі) або їх комбінацію, придатну для доступу до закодованих відеоданих, що зберігаються на файловому сервері. Пристрій 14 призначення, в прикладі на Фіг. 1, включає в себе приймач 26, модем 28, відеодекодер 30 і пристрій 32 відображення. Приймач 26 пристрою 14 призначення приймає інформацію по каналу 16 і модем 28 демодулює інформацію для вироблення демодульованого потоку двійкових даних для відеодекодера 30. Інформація, що передається по каналу 16, може включати в себе різну синтаксичну інформацію, сформовану відеокодером 20, для використання відеодекодером 30 в декодуванні відеоданих. Такий синтаксис може також бути включений в закодовані відеодані, що зберігаються на носії 34 даних або файловому сервері 36. Кожний з відеокодера 20 і відеодекодера 30 може формувати частину відповідного кодерадекодера (CODEC), який здатний кодувати або декодувати відеодані. Пристрій 32 відображення може бути інтегрований або бути зовнішнім відносно пристрою 14 призначення. У деяких прикладах, пристрій 14 призначення може включати в себе інтегрований пристрій відображення і також бути виконаний з можливістю взаємодіяти із зовнішнім пристроєм відображення. У інших прикладах, пристрій 14 призначення може бути пристроєм відображення. Загалом, пристрій 32 відображення відображає декодовані відеодані користувачу і може містити будь-який з пристроїв відображення, як, наприклад, рідкокристалічний дисплей (LCD), плазмовий дисплей, дисплей на органічних світлодіодах (OLED) або інший тип пристрою відображення. У прикладі на Фіг. 1, канал 16 зв'язку може містити бездротовий або дротовий носій зв'язку, як, наприклад, радіочастотний (RF) спектр або одна або декілька фізичних ліній передачі, або будь-яку комбінацію бездротових і дротових носіїв. Канал 16 зв'язку може формувати частину 5 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 пакетної мережі, як, наприклад, локальна мережа, регіональна мережа або глобальна мережа, як, наприклад, Інтернет. Канал 16 зв'язку, загалом, являє собою будь-який придатний носій зв'язку або групу різних носіїв зв'язку для передачі відеоданих від пристрою 12 джерела пристрою 14 призначення, включаючи будь-яку придатну комбінацію дротових або бездротових носіїв. Канал 16 зв'язку може включати в себе роутери, перемикачі, базові станції або будь-яке інше обладнання, яке можна використовувати для посилення зв'язку від пристрою 12 джерела до пристрою 14 призначення. Відеокодер 20 і відеодекодер 30 можуть функціонувати згідно зі стандартом стиснення відеосигналу, як, наприклад, стандарт високоефективного кодування (HEVC) відеосигналу, що знаходиться на даний час в розробці, і може відповідати тестовій моделі (HM) HEVC. Альтернативно, відеокодер 20 і відеодекодер 30 можуть функціонувати відповідно до інших приватних або індустріальних стандартів, як, наприклад, стандарт ITU-TH.264, альтернативно званий як MPEG-4, частина 10, Вдосконалене Кодування (AVC) Відеосигналу, або розширення таких стандартів. Способи даного винаходу, однак, не обмежені будь-яким конкретним стандартом кодування. Інші приклади стандартів стиснення відеосигналу включають в себе MPEG-2 і ITU-TH.263. Хоч це не зображене на Фіг. 1, в деяких аспектах відеокодер 20 і відеодекодер 30 можуть бути інтегровані з аудіокодером і -декодером і можуть включати в себе елементи MUX-DEMUX або інші технічні засоби або програмне забезпечення для виконання кодування аудіо- і відеосигналу в загальному потоці даних або роздільних потоках даних. Якщо це застосовно, в деяких прикладах, елементи MUX-DEMUX можуть відповідати протоколу мультиплексування ITUH.223 або іншим протоколам, як, наприклад, протокол (UDP) користувацьких дейтаграм. Відеокодер 20 і відеодекодер 30 можуть бути здійснені як будь-яка з придатних схем кодування, як, наприклад, один або декілька мікропроцесорів, цифрових сигнальних процесорів (DSP), спеціалізованих інтегральних схем (ASIC), програмованих користувачем вентильних матриць (FPGA), дискретна логіка, програмне забезпечення, технічні засоби, програмноапаратні засоби або будь-які їх комбінації. Коли способи здійснені частково в програмному забезпеченні, пристрій може зберігати команди для програмного забезпечення на придатному постійному машиночитаному носії і виконувати команди в технічних засобах з використанням одного або декількох процесорів для виконання способів даного винаходу. Кожний з відеокодера 20 і відеодекодера 30 може бути включений в один або декілька кодерів і декодерів, будь-який з яких може бути інтегрований як частина комбінованого кодера-декодера (CODEC) у відповідному пристрої. Для кодування відеосигналу відповідно до стандарту HEVC, що розвивається, який знаходиться в розробці на даний час Спільною Кооперативною Групою (JCT-VC) по Кодуванню відеосигналу, як приклад, відеокадр може бути розділений на елементи кодування. Елемент (CU) кодування, загалом, належить до ділянки зображення, яка служить як базовий елемент, до якого застосовуються різні інструменти кодування для стиснення відеосигналу. CU, як, правило, має компонент яскравості, що позначається як Y, і два компоненти кольоровості, що позначаються як U і V. Залежно від формату відеозразка, розмір компонентів U і V, відносно числа зразків, може бути тим же або відрізнятися від розміру компонента Y. CU, як правило, квадратний, і його можна розглядати як схожий на так званий макроблок, наприклад, по інших стандартах кодування відеосигналу, як, наприклад, ITU-TH.264. Кодування відповідно до деяких з пропонованих аспектів стандарту HEVC, що розвивається, буде описане в даній заявці для цілей ілюстрації. Однак способи, описані в даному винаході, можуть бути використані для інших процесів кодування відеосигналу, як, наприклад, визначені згідно з Н.264 або іншим стандартом або окремими процесами кодування відеосигналу. Зусилля по стандартизації HEVC основані на моделі пристрою кодування відеосигналу, званій тестова модель (НМ)HEVC. НМ передбачає декілька здатностей пристроїв кодування відеосигналу в порівнянні з іншими пристроями згідно, наприклад, з ITU-TH.264/AVC. Наприклад, в той час як Н.264 забезпечує дев'ять режимів кодування з внутрішнім прогнозуванням, НМ забезпечує тридцять п'ять режимів кодування з внутрішнім прогнозуванням. Остання робоча версія (WD)HEVC, що іменується в цьому документі як HEVCWD7, доступна на http://phenix.intevry.fr/jct/doc_end_user/documents/9_Geneva/wg11/JCTVC-I1003-v6.zip від 30 жовтня 2012 року. Загалом, робоча модель НМ описує, що відеокадр або зображення можуть бути розділені на послідовність деревовидних блоків або найбільших елементів (LCU) кодування, які включають в себе зразки яскравості і кольоровості. Деревовидний блок має ту ж мету, що і макроблок стандарту Н.264. Серія включає в себе число послідовних деревовидних блоків в порядку 6 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кодування. Відеокадр або зображення можуть бути розділені на одну або декілька серій. Кожний деревовидний блок може бути розділений на елементи (CU) кодування відповідно до дерева квадратів. Наприклад, деревовидний блок, як і кореневий вузол дерева квадратів, може бути розділений на чотири дочірніх вузли, і кожний дочірній вузол, в свою чергу, може бути батьківським вузлом і розділений на чотири інших дочірніх вузли. Останній, неподільний дочірній вузол, як і кінцевий вузол дерева квадратів, містить вузол кодування, тобто закодований відеоблок. Синтаксичні дані, пов'язані із закодованим двійковим потоком даних, можуть визначати максимальне число разів, яке деревовидний блок може бути розділений, і також можуть визначати мінімальний розмір вузлів кодування. CU включає в себе вузол кодування, елементи (PU) прогнозування і елементи (TU) перетворення, пов'язані з вузлом кодування. Розмір CU відповідає розміру вузла кодування і повинен бути квадратної форми. Розмір CU може варіюватися від 8×8 пікселів до розміру деревовидного блока з максимальним розміром 64×64 піксела або більше. Кожний CU може містити один або декілька PU і один або декілька TU. Синтаксичні дані, пов'язані з CU, можуть описувати, наприклад, розділення CU на один або декілька PU. Режими розділення можуть відрізнятися, залежно від того, чи кодується CU в режимі пропуску або прямому режимі, режимі внутрішнього прогнозування або режимі зовнішнього прогнозування. PU можуть бути розділені на неквадратні форми. Синтаксичні дані, пов'язані з CU, можуть також описувати, наприклад, розділення CU на один або декілька TU, відповідно до дерева квадратів. TU може бути квадратної або неквадратної форми. Стандарт HEVC дозволяє перетворення згідно з TU, які можуть відрізнятися для різних CU. TU, як правило, мають розмір на основі розміру PU всередині заданого CU, визначеного для розділеного LCU, хоч це не завжди може бути так. TU, як правило, того ж або меншого, ніж PU, розміру. У деяких прикладах, залишкові зразки, відповідні CU, можуть бути підрозділені на більш дрібні елементи з використанням структури дерева квадратів, відомої як "залишкове дерево (RQT) квадратів". Кінцеві вузли RQT можуть називатися елементами (TU) перетворення. Величини різниці пікселів, пов'язані з TU, можуть бути перетворені для вироблення коефіцієнтів перетворення, які можуть бути квантовані. Загалом, PU включає в себе дані, які стосуються процесу прогнозування. Наприклад, коли PU кодується у внутрішньому режимі, PU може включати в себе дані, що описують режим внутрішнього прогнозування для PU. Як інший приклад, коли PU кодується у зовнішньому режимі, PU може включати в себе дані, що визначають вектор руху для PU. Дані, що визначають вектор руху для PU, можуть описувати, наприклад, горизонтальний компонент вектора руху, вертикальний компонент вектора руху, розрізнення для вектора руху (наприклад, з точністю до однієї четвертої піксела або однієї восьмої піксела), опорне зображення, на яке вказує вектор руху, і/або список опорних зображень (наприклад, Список 0, Список 1 або Список С) для вектора руху. Загалом, TU використовується для процесів перетворення і квантування. Заданий CU, що має один або декілька PU, може також включати в себе один або декілька елементів (TU) перетворення. Услід за прогнозуванням, відеокодер 20 може обчислювати залишкові величини, відповідні PU. Залишкові величини містять величини різниці пікселів, які можуть бути перетворені в коефіцієнти перетворення, квантовані і скановані з використанням TU для вироблення впорядкованих коефіцієнтів перетворення для статистичного кодування. Даний винахід звичайно використовує термін "відеоблок" для посилання на вузол кодування CU. У деяких конкретних випадках, даний винахід може також використовувати термін "відеоблок" для посилання на деревовидний блок, тобто LCU або CU, який включає в себе вузол кодування, PU і TU. Відеопослідовність звичайно включає в себе послідовність відеокадрів або зображень. Група (GOP) зображень, загалом, містить послідовність одного або декількох відеозображень. GOP може включати в себе синтаксичні дані в заголовку GOP, заголовку одного або декількох зображень або ще де-небудь, які описують число зображень, включених в GOP. Кожна серія зображення може включати в себе синтаксичні дані серії, які описують режим кодування для відповідної серії. Відеокодер 20, як правило, функціонує на відеоблоках всередині окремих відеосерій, щоб кодувати відеодані. Відеоблок може відповідати вузлу кодування всередині CU. Відеоблоки можуть мати фіксовані або змінні розміри і можуть відрізнятися за розмірами відповідно до конкретного стандарту кодування. Як приклад, НМ підтримує прогнозування в різних розмірах PU. Передбачаючи, що розмір конкретного CU дорівнює 2N×2N, НМ підтримує внутрішнє прогнозування в розмірах PU2N×2N або N×N і зовнішнє прогнозування в симетричних розмірах PU2N×2N, 2N×N, N×2N або N×N. НМ також підтримує асиметричне розділення для зовнішнього прогнозування в розмірах PU2N×nU, 7 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 2N×nD, nL×2N і nR×2N. У асиметричному розділенні, один напрямок CU не розділяється, в той час як інший напрямок розділяється на 25 % і 75 %. Частина CU, відповідна 25 % розділенню, вказується "n", за яким іде указання "Вверх", "Вниз", "Вліво" або "Вправо". Таким чином, наприклад, "2N×nU" належить до 2N×2NCU, який розділений горизонтально з 2N×0,5NPU зверху і 2N×1,5NPU знизу. У даному винаході, "N×N" і "N на N" можуть бути використані взаємозамінно для посилання на розміри пікселів відеоблока з урахуванням вертикальних і горизонтальних розмірів, наприклад, 16×16 або 16 на 16 пікселів. Загалом, блок 16×16 буде мати 16 пікселів у вертикальному напрямку (у=16) і 16 пікселів в горизонтальному напрямку (х=16). Подібним чином, блок N×N буде мати N пікселів у вертикальному напрямку і N пікселів в горизонтальному напрямку, де N являє собою ненегативну цілу величину. Піксели в блоці можуть бути розташовані в рядках і стовпцях. Більше того, блоки необов'язково повинні мати однакове число пікселів в горизонтальному напрямку і вертикальному напрямку. Наприклад, блоки можуть містити N×M пікселів, де М необов'язково дорівнює N. Услід за кодуванням з внутрішнім прогнозуванням або зовнішнім прогнозуванням з використанням PUCU, відеокодер 20 може обчислювати залишкові дані для TUCU. PU може містити дані пікселів в просторовому домені (також званому як домен пікселів), а TU може містити коефіцієнти в домені перетворення услід за застосуванням перетворення, наприклад дискретного косинусного перетворення (DCT), цілочислового перетворення, перетворення елементарних хвиль або концептуально схожого перетворення залишкових відеоданих. Залишкові дані можуть відповідати різниці пікселів між пікселами незакодованого зображення і величинами прогнозування, відповідними PU. Відеокодер 20 може формувати TU, включаючи залишкові дані для CU, а потім перетворювати TU для вироблення коефіцієнтів перетворення для CU. Услід за будь-якими перетвореннями для вироблення коефіцієнтів перетворення, відеокодер 20 може виконувати квантування коефіцієнтів перетворення. Квантування, загалом, належить до процесу, в якому коефіцієнти перетворення квантуються для можливого скорочення кількості даних, використовуваних для представлення коефіцієнтів, враховуючи додаткове стиснення. Процес квантування може скоротити бітову глибину, пов'язану з деякими або всіма коефіцієнтами. Наприклад, величина n-бітів може бути округлена до величини m-бітів під час квантування, де n більше, ніж m. У деяких прикладах, відеокодер 20 може використовувати попередньо заданий порядок сканування для сканування квантованих коефіцієнтів перетворення для вироблення впорядкованого вектора, який може бути статистично закодований. У інших прикладах, відеокодер 20 може виконувати адаптивне сканування. Після сканування, щоб квантовані коефіцієнти перетворення сформували одновимірний вектор, відеокодер 20 може статистично кодувати одновимірний вектор, наприклад, відповідно до контекстно-залежного адаптивного кодування (CAVLC) із змінною довжиною кодового слова, контекстно-залежного адаптивного двійкового арифметичного кодування (САВАС), синтаксичного контекстно-залежного адаптивного двійкового арифметичного кодування (SBAC), статистичного кодування (PIPE) з розділенням інтервалу імовірності або іншої методології статистичного кодування. Відеокодер 20 може також статистично кодувати синтаксичні елементи, пов'язані із закодованими відеоданими, для використання відеодекодером 30 при декодуванні відеоданих. Для виконання САВАС, відеокодер 20 може призначати контекст всередині контекстної моделі символу, який буде переданий. Контекст може стосуватися, наприклад, того, чи є сусідні символи величини ненульовими, чи ні. Для виконання CAVLC, відеокодер 20 може вибирати змінну довжину коду для символу, який буде переданий. Кодові слова в VLC можуть бути побудовані так, що відносно більш короткі коди відповідають більш імовірним символам, в той час як більш довгі коди відповідають менш імовірним символам. Таким чином, використанням VLC можна добитися збереження бітів в порівнянні, наприклад, з використанням кодових слів однакової довжини для кожного символу, який буде переданий. Визначення імовірності може бути основане на контексті, призначеному символу. Відеокодер 20 може здійснювати будь-який або всі способи даного винаходу для понижувальної дискретизації і сигналізації матриць квантування в процесі відеокодування. Подібним чином, відеодекодер 30 може здійснювати будь-який або всі способи для підвищувальної дискретизації матриць квантування в процесі відеокодування. Відеокодер, як описано в даному винаході, може належати до відеокодера або відеодекодера. Подібним чином, елемент кодування відеосигналу може належати до відеокодера або відеодекодера. Подібним чином, кодування відеосигналу може належати до кодування відеосигналу або декодування відеосигналу. 8 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У одному прикладі даного винаходу, відеокодер 20 може бути виконаний з можливістю формувати матрицю квантування, яка включає в себе множину величин, здійснювати понижувальну дискретизацію першої групи величин в матриці квантування за допомогою першого коефіцієнта понижувальної дискретизації для формування першої групи підданих понижувальній дискретизації величин, здійснювати понижувальну дискретизацію другої групи величин в матриці квантування за допомогою другого коефіцієнта понижувальної дискретизації для формування другої групи підданих понижувальній дискретизації величин, і формувати закодований потік двійкових даних, який включає в себе першу групу підданих понижувальній дискретизації величин і другу групу підданих понижувальній дискретизації величин. У деяких прикладах, коефіцієнт понижувальної дискретизації може дорівнювати одиниці, і в цьому випадку величини кодуються напряму без понижувальної дискретизації. У іншому прикладі даного винаходу, відеодекодер 30 може бути виконаний з можливістю приймати матрицю квантування, закодовану за допомогою підданих понижувальній дискретизації величин в закодованому потоці двійкових даних, здійснювати підвищувальну дискретизацію першої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування за допомогою першого коефіцієнта підвищувальної дискретизації для формування першої групи величин, здійснювати підвищувальну дискретизацію другої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування за допомогою другого коефіцієнта підвищувальної дискретизації для формування другої групи величин, і зворотно квантувати блок коефіцієнтів перетворення за допомогою першої і другої груп величин. У деяких прикладах, коефіцієнт підвищувальної дискретизації може дорівнювати одиниці, і в цьому випадку величини кодуються напряму без підвищувальної дискретизації. Фіг. 2 є блоковою діаграмою, що зображує приклад відеокодера 20, який може здійснювати способи, описані в даному винаході. Відеокодер 20 може виконувати внутрішнє і зовнішнє кодування відеоблоків всередині відеосерій. Внутрішнє кодування використовує просторове прогнозування для скорочення або усунення просторової надмірності у відеосигналі всередині заданого відеокадру або зображення. Зовнішнє кодування використовує часове прогнозування для скорочення або усунення часової надмірності у відеосигналі всередині сусідніх кадрів або зображень у відеопослідовності. Внутрішній режим (I-режим) може належати до будь-якого з декількох просторових режимів стиснення. Зовнішні режими, як, наприклад, однонаправлене прогнозування (Р-режим) або біпрогнозування (В-режим), можуть належати до будь-якого з декількох часових режимів стиснення. У одному прикладі на Фіг. 2, відеокодер 20 включає в себе елемент 25 розділення, оброблювальний елемент 41 прогнозування, пам'ять 64 опорних зображень, суматор 50, оброблювальний елемент 52 перетворення, елемент 54 квантування і елемент 56 статистичного кодування. Елемент 41 прогнозування включає в себе елемент 42 оцінки руху, елемент 44 компенсації руху і оброблювальний елемент 46 внутрішнього прогнозування. Для відновлення відеоблока, відеокодер 20 також включає в себе елемент 58 зворотного квантування, оброблювальний елемент 60 зворотного перетворення і суматор 62. Деблоковий фільтр (не зображений на Фіг. 2) може також бути включений для фільтрації границь блока для усунення блокових спотворень з відновленого відеосигналу. Якщо бажано, то деблоковий фільтр буде фільтрувати виведення суматора 62. Додаткові циклічні фільтри (в циклі або постциклі) також можуть бути використані на доповнення до деблокового фільтра. Як зображено на Фіг. 2, відеокодер 20 приймає відеодані і елемент 35 розділення розділяє дані на відеоблоки. Це розділення може також включати в себе розділення на серії, фрагменти або інші великі елементи і також розділення відеоблока, наприклад, згідно зі структурою дерева квадратів LCU і CU. Відеокодер 20, загалом, ілюструє компоненти, які кодують відеоблоки всередині відеосерії, що підлягає кодуванню. Ця серія може бути розділена на множину відеоблоків (і, можливо, на групи відеоблоків, звані фрагментами). Оброблювальний елемент 41 прогнозування може вибирати один з множини можливих режимів кодування, як, наприклад, один з множини режимів внутрішнього кодування або один з множини режимів зовнішнього кодування, для поточного відеоблока на основі результатів помилки (наприклад, швидкість кодування або рівень спотворення). Оброблювальний елемент 41 прогнозування може забезпечувати результуючий блок, закодований у внутрішньому або зовнішньому режимі, суматору 50 для формування блока залишкових даних і суматору 62 для відновлення закодованого блока для використання як опорного зображення. Оброблювальний елемент 46 внутрішнього прогнозування всередині оброблювального елемента 41 прогнозування може виконувати кодування з внутрішнім прогнозуванням поточного відеоблока відносно одного або декількох сусідніх блоків в тому ж кадрі або серії, що і поточний блок, що підлягає кодуванню, для забезпечення просторового стиснення. Елемент 42 оцінки 9 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 руху і елемент 44 компенсації руху всередині оброблювального елемента 41 прогнозування виконують кодування із зовнішнім прогнозуванням поточного відеоблока відносно одного або декількох прогнозуючих блоків в одному або декількох опорних зображеннях для забезпечення часового стиснення. Елемент 42 оцінки руху може бути виконаний з можливістю визначати режим зовнішнього прогнозування для відеосерії відповідно до попередньо заданого шаблона для відеопослідовності. Попередньо заданий шаблон може позначати відеосерії в послідовності як Р-серії, В-серії або GPB-серії. Елемент 42 оцінки руху і елемент 44 компенсації руху можуть бути високоінтегровані, але зображені окремо для концептуальних цілей. Оцінка руху, виконувана елементом 42 оцінки руху, є процесом формування векторів руху, які оцінюють рух для відеоблоків. Вектор руху, наприклад, може вказувати розташування PU у відеоблоці всередині поточного відеокадру або зображення відносно прогнозуючого блока всередині опорного зображення. Прогнозуючий блок є блоком, який близько співпадає з PU відеоблока, який підлягає кодуванню, з урахуванням різниці пікселів, яка може бути визначена як сума (SAD) абсолютної різниці, сума (SSD) різниці квадратів або за допомогою інших метрик різниці. У деяких прикладах, відеокодер 20 може обчислювати величини для підцілочислових положень пікселів опорних зображень, що зберігаються в пам'яті 64 опорних зображень. Наприклад, відеокодер 20 може інтерполювати величини однієї четвертої положень пікселів, однієї восьмої положень пікселів або інших дробових положень пікселів опорного зображення. Отже, елемент 42 оцінки руху може виконувати пошук руху відносно повних положень пікселів і дробових положень пікселів і виводити вектор руху з точністю до дробових пікселів. Елемент 42 оцінки руху обчислює вектор руху для PU відеоблока в серії, кодованій у зовнішньому режимі, шляхом порівняння положення PU з положенням прогнозуючого блока опорного зображення. Опорне зображення може бути вибране з першого списку (Список 0) опорних зображень або другого списку (Список 1) опорних зображень, кожний з яких ідентифікує одне або декілька опорних зображень, що зберігаються в пам'яті 64 опорних зображень. Елемент 42 оцінки руху відправляє обчислений вектор руху елементу 56 статистичного кодування і елементу 44 компенсації руху. Компенсація руху, виконувана елементом 44 компенсації руху, може включати одержання або формування прогнозуючого блока на основі вектора руху, визначеного оцінкою руху, можливе виконання інтерполяцій з точністю до субпікселів. Після прийому вектора руху для PU поточного відеоблока, елемент 44 компенсації руху може розташовувати прогнозуючий блок, на який вказує вектор руху, в одному зі списків опорних зображень. Відеокодер 20 формує залишковий відеоблок шляхом виділення величин пікселів прогнозуючого блока з величин пікселів поточного відеоблока, який кодується, формуючи величини різниці пікселів. Величини різниці пікселів формують залишкові дані для блока і можуть включати в себе компоненти різниці яскравості і кольоровості. Суматор 50 являє собою компонент або компоненти, які виконують цю функцію витягання. Елемент 44 компенсації руху може також формувати синтаксичні елементи, пов'язані з відеоблоками і відеосерією, для використання відеодекодером 30 при декодуванні відео блоків і відеосерії. Оброблювальний елемент 46 внутрішнього прогнозування може виконувати внутрішнє прогнозування поточного блока, як альтернативу зовнішньому прогнозуванню, виконуваному елементом 42 оцінки руху і елементом 44 компенсації руху, як описано вище. Більш конкретно, оброблювальний елемент 46 внутрішнього прогнозування може визначати режим внутрішнього прогнозування для використання при кодуванні поточного блока. У деяких прикладах, оброблювальний елемент 46 внутрішнього прогнозування може кодувати поточний блок з використанням різних режимів внутрішнього прогнозування, наприклад під час окремих проходів кодування, і оброблювальний елемент 46 внутрішнього прогнозування (або елемент 40 вибору режиму, в деяких прикладах) може вибирати придатний режим внутрішнього прогнозування для використання з тестових моделей. Наприклад, оброблювальний елемент 46 внутрішнього прогнозування може обчислювати величини випадкового спотворення з використанням аналізу випадкового спотворення для різних тестованих режимів внутрішнього прогнозування і вибирати режим внутрішнього прогнозування, що має кращу характеристику випадкового спотворення серед тестованих режимів. Аналіз випадкового спотворення, загалом, визначає кількість спотворення (або помилку) між закодованим блоком і вихідним, незакодованим блоком, який був закодований для вироблення закодованого блока, а також швидкість передачі (тобто число бітів), використовувану для вироблення закодованого блока. Оброблювальний елемент 46 внутрішнього прогнозування може обчислювати коефіцієнти зі спотворень і 10 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 швидкості для різних закодованих блоків для визначення того, який з режимів внутрішнього прогнозування дає кращу величину випадкового спотворення для блока. У будь-якому випадку, після вибору режиму внутрішнього прогнозування для блока, оброблювальний елемент 46 внутрішнього прогнозування може забезпечувати інформацію, що вказує на вибраний режим внутрішнього прогнозування для блока елементу 56 статистичного кодування. Елемент 56 статистичного кодування може кодувати інформацію, що вказує вибраний режим внутрішнього прогнозування, згідно зі способами даного винаходу. Відеокодер 20 може включати в потік двійкових даних, що передається, дані конфігурації, які можуть включати в себе множину індексних таблиць режиму внутрішнього прогнозування і множину модифікованих індексних таблиць режиму внутрішнього прогнозування (також званих таблиці відповідності кодових слів), визначення контекстів кодування для різних блоків і указання найбільш імовірного режиму внутрішнього прогнозування, індексної таблиці режиму внутрішнього прогнозування і модифікованої індексної таблиці режиму внутрішнього прогнозування для використання для кожного з контекстів. Після того, як оброблювальний елемент 41 прогнозування сформує прогнозуючий блок для поточного відеоблока за допомогою зовнішнього прогнозування або внутрішнього прогнозування, відеокодер 20 формує залишковий відеоблок шляхом виділення прогнозуючого блока з поточного відеоблока. Залишкові відеодані в залишковому блоці можуть бути включені в один або декілька TU і застосовані до оброблювального елемента 52 перетворення. Оброблювальний елемент 52 перетворення перетворює залишкові відеодані в залишкові коефіцієнти перетворення з використанням перетворення, як, наприклад, дискретне косинусне перетворення (DCT) або концептуально схоже перетворення. Оброблювальний елемент 52 перетворення переводить залишкові відеодані з домену пікселів в домен перетворення, як, наприклад, домен частот. Оброблювальний елемент 52 перетворення може відправляти одержані коефіцієнти перетворення елементу 54 квантування. Елемент 54 квантування квантує коефіцієнти перетворення для додаткового збільшення швидкості передачі. Процес квантування може скоротити бітову глибину, пов'язану з деякими або всіма коефіцієнтами. Міра квантування може бути модифікована шляхом регулювання параметра квантування або модифікуючих величин в матриці квантування. У деяких прикладах, елемент 54 квантування може потім виконувати сканування матриці, що включає квантовані коефіцієнти перетворення. Альтернативно, елемент 56 статистичного кодування може виконувати сканування. У деяких випадках, елемент 54 квантування може виконувати функцію масштабування постперетворення на доповнення до функції квантування. Функція масштабування постперетворення може бути використана спільно з основною функцією перетворення, виконуваною елементом 52 перетворення, для ефективного виконання повної функції перетворення "простір-частота" або її приблизної відповідності відносно блока залишкових даних. У деяких прикладах, функція масштабування постперетворення може бути інтегрована з функцією квантування, щоб функція постперетворення і функція квантування виконувалися як частина однієї групи функцій відносно одного або декількох коефіцієнтів перетворення, які підлягають квантуванню. У деяких прикладах, елемент 54 квантування може квантувати коефіцієнти перетворення на основі матриці квантування. Матриця квантування може включати в себе множину величин, кожна з яких відповідає відповідній величині з множини коефіцієнтів перетворення в блоці коефіцієнтів перетворення, який підлягає квантуванню. Величини в матриці квантування можуть бути використані для визначення кількості квантування, яка буде застосована елементом 54 квантування до відповідних коефіцієнтів перетворення в блоці коефіцієнтів перетворення. Наприклад, для кожного з коефіцієнтів перетворення, які підлягають квантуванню, елемент 54 квантування може квантувати відповідні коефіцієнти перетворення відповідно до кількості квантування, яка визначена, щонайменше частково, відповідною величиною в матриці квантування, що відповідає коефіцієнту перетворення, який підлягає квантуванню. У додаткових прикладах, елемент 54 квантування може квантувати коефіцієнти перетворення на основі параметра квантування і матриці квантування. Параметр квантування може бути параметром рівня блока (тобто параметром, призначеним всьому блоку коефіцієнтів перетворення), який може бути використаний для визначення кількості квантування, яка буде застосована до блока коефіцієнтів перетворення. У таких прикладах, величини в матриці квантування і параметр квантування можуть разом бути використані для визначення кількості квантування, яка буде застосована до відповідних коефіцієнтів перетворення в блоці коефіцієнтів перетворення. Іншими словами, матриця квантування може встановлювати величини, які, разом з параметром квантування, можуть бути використані для визначення 11 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кількості квантування, яка буде застосована до відповідних коефіцієнтів перетворення. Наприклад, для кожного з коефіцієнтів перетворення, які підлягають квантуванню в блоці коефіцієнтів перетворення, елемент 54 квантування може квантувати відповідний коефіцієнт перетворення відповідно до кількості квантування, яка визначена, щонайменше частково, параметром (QP) квантування рівня блока для блока коефіцієнтів перетворення і відповідній з множини величин, що належать до коефіцієнтів, в матриці квантування, яка відповідає коефіцієнту перетворення, що підлягає квантуванню. Отже, матриця квантування забезпечує відповідну величину для кожного коефіцієнта перетворення і застосовує величину QP для визначення кількості квантування для величини коефіцієнта перетворення. У деяких прикладах, процес квантування може включати в себе процес, схожий на один або декілька процесів, запропонованих для HEVC і/або визначених стандартом декодування Н.264. Наприклад, щоб квантувати величину (тобто рівень) коефіцієнта перетворення, елемент 54 квантування може масштабувати коефіцієнт перетворення за допомогою відповідної величини в матриці квантування і величини масштабування постперетворення. Елемент 54 квантування може потім міняти масштабований коефіцієнт перетворення на кількість, яка основана на параметрі квантування. У деяких випадках, величина масштабування постперетворення може бути вибрана на основі параметра квантування. Інші способи квантування можуть також бути використані. Елемент 54 квантування може, в деяких випадках, приводити до того, що дані, які вказують на матрицю квантування, використовувану елементом 54 квантування для квантування коефіцієнтів перетворення, будуть включені в закодований потік двійкових даних. Наприклад, елемент 54 квантування може забезпечувати дані, що вказують на матрицю квантування, елементу 56 статистичного кодування для статистичного кодування даних і подальшого розміщення в закодованому потоці двійкових даних. Дані матриці квантування, включені в закодований потік двійкових даних, можуть бути використані відеодекодером 30 для декодування потоку двійкових даних (наприклад, для виконання функції зворотного квантування). У деяких прикладах, дані можуть бути індексною величиною, яка ідентифікує попередньо задану матрицю квантування з групи матриць квантування або може ідентифікувати функцію для формування матриці квантування. У додаткових прикладах, дані можуть включати в себе актуальні величини, що містяться в матриці квантування. У додаткових прикладах, дані можуть включати в себе закодовану версію актуальних величин, що містяться в матриці квантування. Наприклад, закодована версія матриці квантування може включати в себе піддані понижувальній дискретизації величини для конкретних місцеположень в матриці квантування. У іншому прикладі, закодована версія може бути сформована на основі прогнозування, як описано більш детально далі в даному винаході. У деяких прикладах, дані можуть приймати форму одного або декількох синтаксичних елементів, які встановлюють матрицю квантування, використовувану елементом 54 квантування для квантування блока коефіцієнтів перетворення, відповідного відеоблоку, який підлягає кодуванню, і елемент 54 квантування може приводити до включення одного або декількох синтаксичних елементів в заголовок закодованого відеоблока. У попередніх стандартах, як, наприклад, MPEG-2 і AVC/H.264, матриці квантування, як описано вище, використовувалися для поліпшення суб'єктивної якості. Матриці квантування також є частиною стандарту HEVC. У НМ5.1, можливі розміри перетворення 4×4, 8×8, 16×16 і 32×32. Перетворення 32×32 може бути використане для яскравості і, можливо, тільки для яскравості (тобто, можливо, не для компонентів кольоровості). Воно може бути придатне для загального числа 20 матриць квантування (тобто окрема матриця квантування для блоків з внутрішнім і зовнішнім прогнозуванням 4×4, 8×8, 16×16 для компонентів Y, U і V, а також 32×32 для блоків з внутрішнім і зовнішнім прогнозуванням для компонента Y). Таким чином, можливо, що кодер буде сигналізувати 4064 величини матриць квантування, щоб сигналізувати всі можливі комбінації. В деяких прикладах, зигзагоподібне сканування входів матриць квантування, услід за першим порядком прогнозування (наприклад, диференціальне кодування) і експонентним кодуванням Голомба (з параметром=0), може бути використане для стиснення без втрат матриць квантування. Однак кращі способи стиснення можуть бути бажані в HEVC внаслідок великого числа коефіцієнтів матриць квантування. Матриці квантування, як правило, призначені для одержання переваги від візуальної системи (HVS) людини. Візуальна система людини звичайно менш чутлива до помилок квантування на високих частотах. Однією причиною цього є те, що функція (CSF) контрастної чутливості візуальної системи людини зменшується у міру збільшення частоти, як в горизонтальному, так і вертикальномунапрямках. Отже, для добре продуманих матриць 12 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 квантування, входи матриці збільшуються як в напрямку рядка (зліва направо), так і в напрямку стовпця (зверху вниз). Більш конкретно, у міру розширення блока коефіцієнтів перетворення з положення DC у верхньому лівому (0,0) куті до високочастотних коефіцієнтів в напрямку нижнього правого (n, n) кута, відповідні величини в матриці квантування, загалом, збільшуються або щонайменше не зменшуються. У попередніх способах сигналізації матриць квантування сигналізувалися всі величини (тобто коефіцієнти) для всієї матриці квантування. Однак сигналізація всієї матриці квантування може бути необов'язковою, оскільки деякі коефіцієнти, як, наприклад, в напрямку нижнього лівого кута матриці квантування, не надають суттєвого внеску в якість відеозображення. Як приклад, великі розміри блока, як, наприклад, 32×32, звичайно використовуються, коли залишковий блок рівний, де залишковий блок є різницею між актуальним блоком відеоданих і прогнозованим блоком відеоданих. Рівний залишковий блок дає маленьке відхилення у величинах всередині залишкового блока. У такому випадку, після квантування малоймовірно, що залишиться багато ненульових коефіцієнтів на високих частотах (тобто у напрямку до нижнього правого кута) перетвореного блока. Статистика закодованих відеопослідовностей підтримує це припущення. Наприклад, використання способу перетворення парціальної частоти (наприклад, кодування найменших коефіцієнтів 16×16 в блоці 32×32) показує дуже малу втрату в ефективності кодування. Це можна вважати еквівалентним вибору дуже високої величини для входів матриці квантування для частот поза ділянкою 16×16 (наприклад, високі величини для коефіцієнтів матриці квантування для частот поза ділянкою 16×16). В цьому прикладі, оскільки втрата в ефективності кодування може бути дуже маленькою, то не потрібно буде сигналізувати всі величини 32×32 матриці квантування, всього 1024 величини, в закодованому потоці двійкових даних. Далі описані приклади сигналізації і кодування матриці квантування. Наприклад, для сигналізації, відеокодер 20 може сигналізувати однобітовий прапор для указання того, чи кодується вся матриця квантування або тільки підгрупа матриці квантування. Якщо прапор вказує, що кодується вся матриця квантування, то може бути використаний будь-який спосіб кодування, як, наприклад, НМ5.1, AVC/H.264, JCTVC-F085, JCTVC-E073 або способи, описані в попередній заявці на патент США № 61/547,647, яка включена за допомогою посилання у всій повноті і описана більш детально нижче. Якщо прапор вказує, що кодується тільки підгрупа матриці квантування (наприклад, перша підгрупа), то розмір підгрупи може бути закодований як пара величин (last_row, last_col). У цьому прикладі, передбачається, що підгрупа прямокутна і покриває входи матриці квантування від положення (0,0) до положення (last_row, last_col). Однак можливо використовувати інші форми. Також можливо обмежити форму до квадратної, і в такому випадку потрібно буде кодувати тільки останню величину, оскільки величини last_row, last_col будуть однаковими. Останні величини (last_row, last_col) можуть бути закодовані з фіксованим числом бітів, яке може залежати від розміру матриці квантування. Наприклад, для матриці квантування 32×32, останні величини можуть бути закодовані з використанням 5+5=10 бітів. Можливо використовувати коди із змінною довжиною, як, наприклад, експонентні коди Голомба або коди Голомба, для кодування останніх величин. Після кодування останніх величин (last_row, last_col), входи матриці квантування, що належать до підгрупи, можуть бути закодовані (наприклад, величини першої підгрупи). Спосіб НМ5.1 або будь-який інший спосіб (як, наприклад, AVC/H.264, JCTVC-F085, JCTVC-E073 або способи, описані в попередній заявці на патент США № 61/547,647, поданій 11 жовтня 2012 року) може бути використаний для кодування входів матриці квантування, що належать до підгрупи. Кодування може мати або не мати втрат. Згідно зі способами заявки на патент США № 13/649,836, відеокодер 20 і відеодекодер 30 можуть виконувати растрове сканування і спосіб нелінійного прогнозуючого параметра для кодування помилок прогнозування величин першої підгрупи матриці квантування. Відповідно до прикладу способу, прогнозуючий параметр - це максимальна з величини зліва і величини зверху в першій підгрупі матриці квантування відносно поточного положення сканування в матриці квантування. Іншими словами, оскільки матриця квантування сканується в растровому порядку, то поточна величина в матриці квантування прогнозується на основі максимальної величини зліва від поточної величини і величини зверху від поточної величини. Растровий порядок може, загалом, належати до порядку, в якому величини в матриці квантування скануються в рядках зверху вниз і всередині кожного рядка зліва направо. Загалом, величини в матриці квантування будуть відповідати відповідним коефіцієнтам перетворення в блоці коефіцієнтів перетворення, де коефіцієнти у напрямку вверх вліво низькочастотні, а коефіцієнти ближче до низу і справа збільшуються в частоті. 13 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Після завершення кодування входів матриці квантування, що належать до підгрупи, входи матриці квантування, що залишилися (наприклад, величини коефіцієнтів другої підгрупи), можуть бути спрогнозовані з входів матриці квантування, що належать до підгрупи. Цей процес може бути дотриманий кодером і декодером. Наприклад, якщо входи матриці квантування, що належать до підгрупи, були закодовані з втратами, то вони відновлюються. Потім входи матриці квантування поза підгрупою (наприклад, величини коефіцієнтів другої підгрупи) скануються в растровому порядку сканування, як приклад, для прогнозування величин коефіцієнтів другої підгрупи. У прикладах даного винаходу, відеокодер 20 може бути виконаний з можливістю сигналізувати величини матриці квантування для підгрупи матриці квантування. Наприклад, відеокодер може розділяти матрицю квантування щонайменше на першу підгрупу і другу підгрупу величин матриці квантування. Відеокодер може кодувати величини коефіцієнтів першої підгрупи і сигналізувати ці величини відеодекодеру як синтаксичні елементи. Відеодекодер може декодувати величини коефіцієнтів першої підгрупи з прийнятих синтаксичних елементів. У деяких прикладах даного винаходу, відеодекодер 30 може прогнозувати величини другої підгрупи. Наприклад, в деяких прикладах, відеокодер необов'язково сигналізує синтаксичні елементи, які використовуються для витягання величин коефіцієнтів матриці квантування другої підгрупи, щоб відеодекодер міг прогнозувати величини другої підгрупи. Швидше, відеодекодер 30 може використовувати способи даного винаходу для прогнозування величин другої підгрупи без використання таких синтаксичних елементів. Таким чином, кількість даних, яку потрібно сигналізувати для матриці квантування, може бути скорочена. Як приклад, відеокодер 20 може прогнозувати величини коефіцієнтів для другої підгрупи величин матриці квантування на основі декодованих величин коефіцієнтів першої підгрупи величин матриці квантування, як описано більш детально нижче. Як інший приклад, для прогнозування величин коефіцієнтів для другої підгрупи величин матриці квантування, відеодекодер 30 може призначати кожному коефіцієнту у другій підгрупі постійну величину, де постійна величина може бути максимально дозволеною величиною матриці квантування, як необмежувальний приклад. У інших прикладах, відеокодер 20 може сигналізувати постійну величину відеодекодеру, або, альтернативно, відеокодер 20 і відеодекодер 30 можуть бути запрограмовані на постійну величину. Фіг. 4 є графічною діаграмою, що зображує приклад матриці квантування. Фіг. 4 зображує матрицю 94 квантування, яка є матрицею квантування 32×32, використовуваною для квантування блока 32×32 залишкових коефіцієнтів перетворення. Хоч способи, що стосуються Фіг. 4, описані в контексті матриці квантування 32×32, аспекти даного винаходу цим не обмежені і можуть бути розширені до матриць квантування інших розмірів, включаючи неквадратні матриці квантування. Матриця 94 квантування включає в себе першу підгрупу 96, яка включає в себе підгрупу величин входів матриці 94 квантування. У цьому прикладі, перша підгрупа 96 є матрицею 8×8 (включаючи величини матриці квантування А001 у верхньому лівому куті і А232 в нижньому правому куті), хоч інші розміри можливі, включаючи неквадратні розміри. У цьому прикладі, величини коефіцієнтів у входах першої підгрупи 96 можуть бути закодовані і сигналізовані відеокодером 20. Розмір першої підгрупи 96 може також бути закодований і сигналізований. Розмір може бути останнім рядком і останнім стовпцем першої підгрупи 96, яка (7,7), передбачаючи, що змінна А001 розташована у (0,0) в матриці 94 квантування. Оскільки ця підгрупа квадратна, тільки одну змінну потрібно сигналізувати (наприклад, 7). Для неквадратних підгруп, величини останнього рядка і останнього стовпця можуть бути закодовані і сигналізовані. У деяких прикладах величини входів другої підгрупи 98 можуть бути не використані для прогнозування величин входів другої підгрупи 98. Друга підгрупа включає в себе величини А009, А257 і А1025 матриці квантування, серед інших, і обведена пунктирною лінією. Овали являють собою додаткові величини матриці квантування і використовуються для скорочення розміру креслення. Іншими словами, величини входів другої підгрупи 98 можуть бути прогнозовані без використання синтаксичних елементів, які обчислюються з величин коефіцієнтів входів другої підгрупи. У деяких інших прикладах, величини входів другої підгрупи 98 можуть бути визначені з прийнятих підданих понижувальній дискретизації величин другої підгрупи від відеокодера, як буде описано більш детально нижче. У деяких прикладах, величини входів другої підгрупи 98 можуть бути максимальною величиною матриці квантування, зверху від конкретної величини, або максимальною величиною матриці квантування зліва від конкретної величини. Якщо величини зліва або зверху не існує, то передбачається, що величина зліва або зверху дорівнює нулю. Наприклад, щоб прогнозувати величини коефіцієнтів другої підгрупи матриці квантування, відеокодер 20 або відеодекодер 30 може настроювати величину коефіцієнтів для поточного входу другої підгрупи в положенні [х, у] 14 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 координат, щоб вона була більше величини коефіцієнта входу в матриці квантування, яка знаходиться зліва в положенні [х-1,у] координат, і величини входу матриці квантування, яка знаходиться зверху в положенні [х, у-1] координат (передбачаючи, що верхній лівий кут [0,0], а нижній правий кут [n, n] в матриці квантування n на n). У деяких прикладах, величини входів першої підгрупи 96 можуть бути спрогнозовані в растровому порядку сканування; однак, інший порядок сканування може бути використаний. У цьому прикладі, замість сигналізації величини матриці квантування, сигналізується різниця між поточною величиною матриці квантування і попередньою величиною матриці квантування згідно з растровим порядком сканування. Оскільки величини матриці квантування, загалом, збільшуються в горизонтальному і вертикальному напрямках, то помилки прогнозування (тобто різниця між поточною і попередньою величинами матриці квантування згідно з растровим порядком сканування) для запропонованого прогнозуючого параметра (тобто величини матриці квантування зверху і зліва) майже завжди ненегативні. Необхідно зазначити, що ця запропонована схема прогнозування добре працює, коли використовуються асиметричні матриці квантування, в той час як зигзагоподібне сканування не буде ефективним. У деяких прикладах, помилка прогнозування кодується з використанням кодів Голомба. Параметр коду Голомба може бути включений кодером або декодером в закодований потік двійкових даних (з використанням коду фіксованої або змінної довжини) або може бути відомий кодеру і декодеру. Можливо використовувати інші способи, як, наприклад, експонентне кодування Голомба, для кодування помилки прогнозування. Внаслідок злегка розосередженої природи помилки прогнозування, бажаний код Голомба. Щоб закодувати випадкові негативні величини, може бути використаний спосіб перерозподілу. У деяких прикладах, одна або декілька прогнозованих величин коефіцієнтів другої підгрупи можуть бути спрогнозовані з інших прогнозованих величин коефіцієнтів другої підгрупи. Наприклад, величина коефіцієнта входу матриці квантування, яка також є частиною другої підгрупи, може бути зверху від поточного входу другої підгрупи, і величина коефіцієнта входу матриці квантування, яка також є частиною другої підгрупи, може бути зліва від поточного входу другої підгрупи. У цьому прикладі, величини коефіцієнтів для входів, які можуть бути використані для прогнозування величини коефіцієнта поточного входу, можуть бути самі прогнозованими величинами, оскільки ці входи також є частиною другої підгрупи, і величини коефіцієнтів у другій підгрупі всі можуть бути прогнозовані. Відеокодер 20 і відеодекодер 30 можуть використовувати цей процес для витягання всіх входів квантування, які знаходяться поза підгрупою (наприклад, у другій підгрупі). Графічні діаграми, що зображують матрицю квантування і відновлену матрицю квантування, зображені на Фіг. 5 і 6 і описані більш детально нижче. Повертаючись до Фіг. 4, як приклад, величина коефіцієнта А009 другої підгрупи 98 прогнозується як така, що дорівнює коефіцієнту А008 першої підгрупи 96, оскільки немає величини зверху від А009. Величина коефіцієнта А257 другої підгрупи 98 прогнозується як така, що дорівнює коефіцієнту А225 першої підгрупи 96, оскільки немає величини зліва від А257. Величина коефіцієнта А042 другої підгрупи 98 прогнозується як більша, ніж величина коефіцієнта А010 і коефіцієнта А041, обидва у другій підгрупі 98. У цьому прикладі, величини коефіцієнтів А010 і А041 є прогнозованими величинами, оскільки обидва коефіцієнти у другій підгрупі 98. Фіг. 5 є графічною діаграмою, що зображує матрицю квантування з прикладами величин, які можуть бути сигналізовані з використанням прогнозування згідно зі способами, описаними вище. Фіг. 6 є графічною діаграмою, що зображує відновлену матрицю квантування з використанням одного або декількох способів даного винаходу. Наприклад, для цілей ілюстрації, Фіг. 5 зображує матрицю 100 квантування, яка є матрицею 8×8. У цьому прикладі, відеокодер 20 може сигналізувати величини для перших входів 5×5 в матриці 100 квантування (зображені жирними лініями). Наприклад, в цьому прикладі, перша підгрупа 101 матриці 100 квантування є першими величинами 5×5, що означає, що, в даному прикладі, величини last_row і last_col, кожна, дорівнюють 4, якщо передбачити нульові індекси. Оскільки перша підгрупа 101 квадратна, то відеокодер 20 може сигналізувати тільки величину 5 (наприклад, оскільки величини last_row і last_col однакові). Величини, що залишилися, в матриці 100 квантування (тобто поза першою підгрупою 101) вважають такими, що належать до другої підгрупи. Фіг. 6 зображує відновлену матрицю 102 квантування. У цьому прикладі, відеодекодер 30 (або відеокодер 20 в контурі відновлення) може використовувати один або декілька прикладів способів для формування відновленої матриці 102 квантування. Наприклад, відеодекодер 30 і відеокодер 20 можуть використовувати спосіб визначення величин другої підгрупи величин 15 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 матриці квантування шляхом використання максимального з коефіцієнтів між лівим коефіцієнтом і верхнім коефіцієнтом відносно поточного коефіцієнта. Відновлена матриця 102 квантування зображує результати цього способу. Наприклад, перші входи 5×5 в першій підгрупі 103 ті ж, що і перші входи 5×5 в першій підгрупі 101 в матриці 100 квантування, оскільки ці величини були прямо сигналізовані. Величини, що залишилися (наприклад, величини другої підгрупи поза першою підгрупою 103), витягують з визначення максимального з коефіцієнтів зверху і зліва відносно поточного коефіцієнта. У одному прикладі, замість прогнозування і растрового сканування, описаних вище, інші сканування і/або прогнозування можуть бути використані. Альтернативно, входи матриці квантування поза підгрупою (наприклад, величини коефіцієнтів другої підгрупи) можуть бути настроєні на постійну величину, як, наприклад, максимально допустима величина матриці квантування. Така постійна величина може бути сигналізована в двійковому потоці даних від відеокодера відеодекодеру, або відеокодер і відеодекодер можуть бути запрограмовані з постійною величиною. У деяких прикладах, відеокодер 20 може подібним чином прогнозувати величини у другій підгрупі, як це виконується відеодекодером 30. Наприклад, відеокодер 20 може прогнозувати величини другої підгрупи і замінювати величини у другій підгрупі прогнозованими величинами другої підгрупи. Таким чином, матриця квантування, використовувана на стороні відеокодера і стороні відеодекодера, може бути однаковою. У деяких прикладах кодування відеосигналу, може бути недостатньо використовувати постійну величину для величин матриці квантування або прогнозування з першої підгрупи для визначення входів матриці квантування, які не прямо сигналізовані (тобто тих входів, які поза прямокутником (0,0) (last_row, last_col), величини другої підгрупи). Далі описані інші приклади сигналізації величин матриці квантування, як, наприклад, з використанням величин для іншої матриці і з використанням підданих понижувальній дискретизації величин для визначення величин другої підгрупи. Як один приклад, входи, які не явно сигналізовані (наприклад, величини другої підгрупи) витягуються з іншої матриці (наприклад, матриці квантування меншого розміру). Ця матриця квантування меншого розміру може вже бути закодована в двійковому потоці даних, який сигналізує відеокодер, як приклад. У деяких прикладах, інша матриця може бути матрицею квантування. Відеокодер 20 може раніше сигналізувати цю іншу матрицю. Наприклад, відеокодер може сигналізувати величини для інших матриць квантування, як, наприклад, матриці квантування, розміри яких включають в себе 44, 88, 1616 або 3232. У цьому прикладі, відеодекодер 30 може використовувати величини коефіцієнтів з будь-якої з матриць квантування, які раніше були закодовані в двійковому потоці даних, для відновлення поточної матриці квантування. Наприклад, передбачимо, що матриця квантування, яку потрібно відновити, є матрицею квантування 3232. У цьому прикладі, відеокодер 20 може сигналізувати величини коефіцієнтів для першої підгрупи матриці квантування 3232. Передбачивши, що відеодекодер вже прийняв матриці квантування розмірів 44, 88 або 1616, відеодекодер може використовувати матрицю квантування 44, 88 або 1616 для визначення величин другої підгрупи для відновлення матриці квантування 3232. У деяких прикладах, можливо використовувати будь-яку з матриць квантування 44, 88 або 1616 для відновлення матриці квантування 3232. Наприклад, для відновлення матриці квантування 3232, відеодекодер 30 може використовувати матрицю квантування 88, і матриця квантування 88 може бути відновленою матрицею квантування, яка використовувала матрицю квантування 44 для відновлення. Однак таке багаторівневе відновлення матриць квантування може бути непотрібне в кожному прикладі. Наприклад, відеокодер 20 може сигналізувати всю матрицю квантування 88, яку відеодекодер 30 використовує для відновлення матриці квантування 3232. Деякі з величин матриці квантування 3232 можуть бути сигналізовані, в той час як інші величини можуть бути відновлені з однієї або декількох менших матриць. Додатково, в деяких прикладах, відеокодер може сигналізувати розмір меншої матриці (наприклад, першу підгрупу). У іншому прикладі, відеодекодер 30 і відеокодер 20 можуть бути запрограмовані з розміром меншої матриці (наприклад, розмір меншої матриці може бути відомий апріорі відеокодеру 20 і відеодекодеру 30). Як інший конкретний приклад, передбачимо, що матриця квантування - 32×32 і last_row=14, аlast_col=14. У цьому прикладі, відеокодер 20 сигналізує величини найнижчого з входів 15×15 в матриці квантування 32×32. Передбачимо, що відеодекодер 30 витягує величину для входу матриці з індексом (r, с), де або r≥15, або с≥15. У цьому прикладі, для витягання величин 16 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 матриці квантування відеодекодер може використовувати величини з іншої матриці (наприклад, матриці 8×8), яка може бути матрицею квантування меншого розміру. Відеодекодер 30 може використовувати різні способи для застосування матриці квантування найменшого розміру, щоб визначити величини для другої підгрупи. Наприклад, відеодекодер може визначити коефіцієнт відношення розміру матриці квантування і розміру іншої матриці квантування меншого розміру. Відеодекодер 30 може розділити координати місцеположення для входу всередині матриці квантування, величина якої визначається (наприклад, величина для входу у другу підгрупу) коефіцієнтом відношення, і використовувати функції верху або низу для визначення відповідних місцеположень в іншій матриці меншого розміру. Відеодекодер 30 може потім використовувати величини в іншій матриці меншого розміру, які відповідають ідентифікованим місцеположенням всередині іншої матриці меншого розміру, для визначення величин у другій підгрупі в матриці квантування, яка відновлюється. Наприклад, нехай QNxN(r, c) означає величину відновленої матриці квантування розміру N×N в положенні (r, с), де r - індекс рядка, а с - індекс стовпця. Нехай rL=floor(r/4), rH=ceil(r/4), cL=floor(c/4) і cH=ceil(c/4), де коефіцієнт 4 витягується як (32/8). Тут floor(х) вказує найбільше ціле число, яке менше ніж або дорівнює х. Подібним чином, ceil(x) вказує найменше ціле число, яке більше або дорівнює х. Тоді Q32 × 32(r, c) можна настроювати на Q8 × 8(rL, cL), або вона може бути настроєна на середнє Q8 × 8(rL, cL), Q8 × 8(rL, cН), Q8 × 8(rН, cL) і Q8 × 8(rН, cН). Якщо вся матриця квантування 8×8 відправлена декодеру, то відновлена матриця 8×8 та ж, що і вихідна матриця квантування 8×8. Білінійна інтерполяція або інші більш складні способи інтерполяції і/або більш довгі фільтри інтерполяції можуть бути використані. Розмір матриці, з якої витягуються відсутні величини, може бути сигналізований в потоці двійкових даних або бути відомий апріорі відеокодеру і відеодекодеру. Величини меншої матриці (наприклад, першої підгрупи) можуть також бути включені в потік двійкових даних. У AVC/H.264 використовується зигзагоподібне сканування і диференціальна імпульснокодова модуляція (DPCM, тобто прогнозування з останньої величини в порядку сканування). Потім, якщо величина матриці квантування кодується як така, що дорівнює нулю, це вказує, що більше ніяких величин матриці квантування не закодовано і що остання закодована позитивна величина матриці квантування повторюється. У такому випадку, замість повторення останньої закодованої величини матриці квантування, величини матриці квантування, що залишилися, можуть бути витягнуті з матриці квантування меншого розміру, як описано раніше. Як описано вище, в деяких прикладах, відеодекодер 30 може визначати величини другої підгрупи без прийому синтаксичних елементів, на основі величин другої підгрупи. Однак не в кожному прикладі уникнення сигналізації величин матриці квантування у другій підгрупі може бути переважним. Тобто, сигналізація щонайменше деяких величин матриці квантування для високочастотних компонентів матриці квантування (наприклад, у другій підгрупі величин) може забезпечити найбільш оптимальне співвідношення між ефективністю кодування і помилками у відновленій матриці квантування. У іншому прикладі даного винаходу, як описано більш детально нижче, відеокодер 20 може здійснювати понижувальну дискретизацію величин підгрупи матриці квантування і сигналізувати піддані понижувальній дискретизації величини. Відеодекодер може здійснювати підвищувальну дискретизацію підданих понижувальній дискретизації величин, щоб визначити величини, необхідні для відновлення матриці квантування на стороні відеодекодера. У порівнянні з вихідними величинами, в підданих понижувальній дискретизації величинах може бути менша кількість даних, і, шляхом сигналізації підданих понижувальній дискретизації величин, кількість даних, які сигналізуються для матриці квантування, може бути скорочена. У одному прикладі понижувальної дискретизації, величини поза матрицею квантування (наприклад, від (0,0) до (last_row, last_col), тобто величини у другій підгрупі) можуть піддаватися понижувальній дискретизації з використанням конкретного коефіцієнта (наприклад, 2), і піддані понижувальній дискретизації величини можуть бути закодовані в потоці двійкових даних без втрат. Будь-який спосіб кодування, як, наприклад, описані в AVC/H.264, JCTVC-F085, JCTVCE073 або способи, описані в заявці на патент США № 13/649,836, можуть бути використані для кодування підданих понижувальній дискретизації величин. Понижувальна дискретизація може бути виконана з використанням усереднення (наприклад, усереднення величин матриці квантування в ділянці N×N) або використанням складних фільтрів і/або рівнянь. Відеокодер 20 і відеодекодер 30 можуть використовувати підвищувальну дискретизацію закодованих величин для формування величин поза першою підгрупою (наприклад, величин для другої підгрупи). Способи підвищувальної дискретизації можуть застосовувати просте відтворення пікселів (тобто з використанням підданих понижувальній дискретизації величин для всіх координат всередині підданих понижувальній дискретизації ділянок) або більш складні способи. 17 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Наприклад, піддані понижувальній дискретизації величини матриці квантування можуть бути оброблені подібно зображенню із зниженим розрізненням. Потім способи, відомі в поточному рівні техніки, виконання підвищувальної дискретизації зображення, як, наприклад, білінійна інтерполяція, бікубічна інтерполяція і так далі, можуть бути використані для підвищувальної дискретизації матриці квантування із зниженим розрізненням. Як описано вище, відеокодер 20 може прямо сигналізувати величини коефіцієнтів для першої підгрупи і визначати величини коефіцієнтів для другої підгрупи, використовуючи форму прогнозування. У подальшому прикладі, замість сигналізації величин коефіцієнтів для першої підгрупи і визначення величин коефіцієнтів для другої підгрупи за допомогою прогнозування, наступні способи можуть дозволити відеокодеру формувати закодований потік двійкових даних, який сигналізує величини коефіцієнтів матриці квантування з різними рівнями крупності. Наприклад, величини коефіцієнтів, які відповідають низькочастотним компонентам матриці квантування, можуть бути сигналізовані без втрат (тобто прямо), і інші величини коефіцієнтів (наприклад, у другій підгрупі, третій підгрупі і так далі) можуть бути сигналізовані все більш і більш крупно (наприклад, використовуючи різні коефіцієнти понижувальної дискретизації). Величини коефіцієнтів, які відповідають низькочастотним положенням, загалом, розташовані близько до початкової точки матриці квантування (наприклад, індекси рядка і стовпця для величини коефіцієнта близько до (0,0)). Загалом, наступні способи дозволяють відеокодеру застосовувати неоднакові кількості понижувальної дискретизації до величин матриці квантування на основі того, де розташована величина матриці квантування в матриці квантування. Способи даного прикладу можуть забезпечити схему, по якій величини коефіцієнтів, які розташовані далі від початкової точки матриці квантування, округляються більш крупно, ніж величини коефіцієнтів, які розташовані ближче до початкової точки матриці квантування. У даному прикладі, округлені величини матриці квантування (наприклад, у другій і/або третій підгрупі або більше) можуть бути закодовані в двійковому потоці даних і сигналізовані. Однак, в деяких альтернативних прикладах, можливо використовувати наступний спосіб для величин коефіцієнтів першої підгрупи, де перша підгрупа схожа на описану вище. У цих альтернативних прикладах, способи можуть визначати величини коефіцієнтів для другої підгрупи з використанням будь-якого з вищеописаних способів. Наприклад, для величин матриці квантування, розташованих в ділянці близько до початкової точки матриці квантування (наприклад, в першій підгрупі близько до (0,0)), відеокодер 20 може не застосовувати понижувальну дискретизацію (тобто застосовувати коефіцієнт 1 понижувальної дискретизації). У цій ділянці, всі величини матриці квантування сигналізовані. Якщо місцеположення величини коефіцієнта в матриці квантування далі від початкової точки матриці квантування (наприклад, у другій підгрупі поза першою підгрупою), то відеокодер 20 може застосовувати більш високий рівень понижувальної дискретизації (наприклад, застосовувати коефіцієнт 2, 3, 4 понижувальної дискретизації і так далі). Коефіцієнт понижувальної дискретизації більше 1 може вказувати число величин коефіцієнтів, які представлені однією величиною. Як приклад, коефіцієнт 2 понижувальної дискретизації може 2 означати, що величини коефіцієнтів 2 (тобто 4) матриці квантування можуть бути представлені закодованою величиною, коли повторення пікселів використовується для відновлення. Подібним чином, коефіцієнт 4 понижувальної дискретизації може означати, що величини 4 коефіцієнтів 2 (тобто 16) матриці квантування можуть бути представлені закодованою величиною, коли повторення пікселів використовується для відновлення. Як описано вище, величина, обчислена відповідно до коефіцієнта понижувальної дискретизації, може бути простим середнім. Наприклад, на стороні кодера, для коефіцієнта 2 понижувальної дискретизації, чотири величини матриці квантування в квадраті 22 усереднюються, і середнє значення цих чотирьох величин матриці квантування сигналізується. Подібним чином, якщо коефіцієнт понижувальної дискретизації дорівнює 4, то шістнадцять величин матриці квантування в квадраті 44 усереднюються, і середнє значення цих шістнадцяти величин матриці квантування сигналізується. Інші більш складні рівняння або способи фільтрації можуть бути використані для обчислення підданих понижувальній дискретизації величин. У деяких прикладах, відеокодер 20 може встановлювати точки переходу понижувальної дискретизації (наприклад, границі) всередині матриці квантування. Величини коефіцієнтів, які розташовані в матриці квантування між першою точкою переходу і початковою точкою матриці квантування, проходять понижувальну дискретизацію згідно з першим коефіцієнтом понижувальної дискретизації (який може дорівнювати одиниці, що означає відсутність понижувальної дискретизації), величини коефіцієнтів, які розташовані в матриці квантування 18 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 між першою точкою переходу і другою точкою переходу, можуть проходити понижувальну дискретизацію за допомогою другого коефіцієнта понижувальної дискретизації, величини коефіцієнтів, які розташовані в матриці квантування між другою точкою переходу і третьою точкою переходу, можуть проходити понижувальну дискретизацію за допомогою третього коефіцієнта понижувальної дискретизації і так далі. У деяких прикладах, кількість, на яку коефіцієнт понижувальної дискретизації змінюється на одну точку переходу, може бути неоднаковою; хоч, аспекти даного винаходу цим не обмежені. Наприклад, в деяких прикладах, синтаксичний елемент, що вказує місцеположення підгруп величин матриці квантування, може бути не включений в потік двійкових даних. Навпаки, місцеположення ділянок відоме апріорі відеокодеру і -декодеру. Використання коефіцієнта 1 понижувальної дискретизації може бути еквівалентне відправленню всіх величин, що і робиться для низькочастотних величин підгрупи в попередньому прикладі (наприклад, низькочастотні величини підгрупи належать до величин, які розташовані близько до основи матриці квантування). Додатково, для інших областей, які використовують коефіцієнт понижувальної дискретизації більше 1, додаткові величини матриці квантування можуть бути включені в двійковий потік даних. Один приклад цього зображений на Фіг. 7 для блока 16×16. У прикладі на Фіг. 7, якщо обидва індекси рядка і стовпця знаходяться в діапазоні 0≤index≤3, то використовується коефіцієнт 1 понижувальної дискретизації в кожному напрямку (тобто немає понижувальної дискретизації). Якщо обидва індекси рядка і стовпця знаходяться в діапазоні 0≤index≤7, але при цьому обидва не в діапазоні 0≤index≤3, то використовується коефіцієнт 2 понижувальної дискретизації в кожному напрямку (рядок/стовпець). Для всіх величин, що залишилися, використовується коефіцієнт 4 понижувальної дискретизації в кожному напрямку. На Фіг. 7, одна величина матриці квантування закодована для кожного з перерахованих квадратів. Ця величина може бути витягнута шляхом простого усереднення всіх величин матриці квантування з вихідної матриці квантування 1616, які належать відповідному квадрату. Тоді як в даному прикладі використовується просте усереднення, також можливо використовувати більш складні фільтри понижувальної дискретизації. Кожний з квадратів 0-15 відповідає напряму одній величині матриці квантування, оскільки коефіцієнт понижувальної дискретизації в цій ділянці дорівнює 1. Квадрати 17-27 відповідають блокам 22 величин матриці квантування (тобто 4 величини матриці квантування), оскільки коефіцієнт понижувальної дискретизації в цій ділянці дорівнює 2. Квадрати 29-39 відповідають блокам 44 величин матриці квантування (тобто 16 величин матриці квантування), оскільки коефіцієнт понижувальної дискретизації в цій ділянці дорівнює 4. Числа всередині квадратів являють собою зигзагоподібний порядок сканування, в якому кодуються величини в двійковому потоці даних. Одна величина матриці квантування, відповідна кожному квадрату, може бути включена в потік двійкових даних. Це можна виконати, використовуючи окреме зигзагоподібне сканування в конкретній ділянці для кожного коефіцієнта понижувальної дискретизації. Наприклад, перші квадрати 0-15, відповідні коефіцієнту 1 понижувальної дискретизації, скануються в зигзагоподібному порядку. За цим іде зигзагоподібне сканування квадратів 17-27, відповідних коефіцієнту 2 понижувальної дискретизації. За цим іде зигзагоподібне сканування квадратів 2839, відповідних коефіцієнту 4 понижувальної дискретизації. Якщо зигзагоподібне сканування для більш високого коефіцієнта понижувальної дискретизації переміщається по області, яка була охоплена іншим зигзагоподібним скануванням для більш низького коефіцієнта понижувальної дискретизації, то ніяка величина не кодується (наприклад, якщо йти від квадрата 16 до квадрата 17). Однак, якщо DPCM використовується для кодування підданих понижувальній дискретизації величин, то прогнозуючий параметр для наступної величини в зигзагоподібному скануванні може бути витягнутий з відповідних величин матриці квантування для більш низького коефіцієнта субдискретизації, які вже закодовані в потоці двійкових даних. Наприклад, на Фіг. 7, розглянуте зигзагоподібне сканування, відповідне коефіцієнту 2 субдискретизації. Зигзагоподібне сканування проходить через квадрати з індексами 16 і 17. Область між цими двома квадратами вже була охоплена зигзагоподібним скануванням, відповідним коефіцієнту 1 субдискретизації (квадрати 11-15). У такому випадку, ніяка величина не кодується в двійковому потоці даних для цієї ділянки, оскільки ця ділянка вже закодована. Однак, коли величина матриці квантування для квадрата з індексом 17 кодується з використанням DPCM, то величина прогнозування витягується з вже закодованих величин для квадратів з індексами 11, 13, 14 і 15. Ця величина матриці квантування може бути простим середнім закодованих величин, округленим до найближчого цілого. Після прийому матриці квантування із зниженим розрізненням, відеодекодер 30 може декодувати величини матриці квантування для величин коефіцієнтів в тому ж порядку, в якому 19 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 вони були включені в потік двійкових даних. Відеодекодер 30 може використовувати просте відтворення для виконання підвищувальної дискретизації величин матриці квантування. Тобто, всі положення всередині квадрата використовують одну і ту ж величину матриці квантування. Це, як правило, закодована величина, відповідна цьому квадрату. Більш складні фільтри підвищувальної дискретизації можуть бути також використані. Як описано вище для інших способів, піддані понижувальній дискретизації величини матриці квантування можуть бути закодовані з використанням DPCM (прогнозування з попередньої величини в скануванні), за яким іде експонентне кодування Голомба, що має знак. Коли величина не кодується, оскільки ця область вже була охоплена зигзагоподібним скануванням, відповідним більш низькому коефіцієнту субдискретизації, то прогнозування для наступної закодованої величини модифікується, як описано вище. Будь-який інший спосіб прогнозування і кодування може також бути використаний. Замість 3 коефіцієнтів понижувальної дискретизації, як зображено на Фіг. 7, менше або більше коефіцієнтів понижувальної дискретизації і ділянок можуть бути використані. Фіг. 8 зображує приклад з 2 коефіцієнтами понижувальної дискретизації для блока 8×8, де блоки 0-15 мають коефіцієнт 1 понижувальної дискретизації, а блоки 17-27 мають коефіцієнт 2 понижувальної дискретизації. Необхідно зазначити, що будь-який інший тип сканування, як, наприклад, вверх по діагоналі, може бути використаний. Також сканування може йти в зворотному порядку. Наприклад, спершу величини, відповідні коефіцієнту 3 понижувальної дискретизації, можуть бути закодовані. За цим можуть іти величини, відповідні коефіцієнту 2 понижувальної дискретизації, і так далі. У одному конкретному прикладі даного винаходу, коефіцієнт DC матриці квантування (тобто величина матриці квантування в положенні (0,0)) є єдиною величиною в першій підгрупі і проходить понижувальну дискретизацію з коефіцієнтом 1 понижувальної дискретизації (тобто передається прямо). Всі інші величини матриці квантування в матриці квантування вважаються такими, що належать до другої підгрупи, і проходять понижувальну дискретизацію з коефіцієнтом 2 або більше. Фіг. 9 зображує матрицю квантування 16×16, закодовану відповідно до цього прикладу. Як зображено на Фіг. 9, коефіцієнт DC в квадраті 0 закодований прямо (тобто з коефіцієнтом 1 понижувальної дискретизації), і всі інші величини матриці квантування в матриці квантування проходять понижувальну дискретизацію з коефіцієнтом 2. Зазначимо, що квадрат 1, який пройшов понижувальну дискретизацію з коефіцієнтом 2, технічно включає в себе коефіцієнт DC. Величина, використовувана для цього конкретного блока 2×2, може бути визначена як середнє трьох величин, що залишилися, матриці квантування (тобто відмінних від коефіцієнта DC), як середнє всіх чотирьох величин матриці квантування в ділянці (тобто середнє, включаючи коефіцієнт DC) або з використанням іншого способу фільтрації. У іншому прикладі даного винаходу, для блока 32×32, можуть бути використані наступні точки переходу понижувальної дискретизації. Якщо обидва індекси рядка і стовпця знаходяться в діапазоні 0≤index≤3, то коефіцієнт 1 понижувальної дискретизації використовується в кожному напрямку (тобто немає понижувальної дискретизації). Якщо обидва індекси рядка і стовпця знаходяться в діапазоні 0≤index≤15, але при цьому обидва не знаходяться в діапазоні 0≤index≤3, то коефіцієнт 2 понижувальної дискретизації може бути використаний в кожному напрямку (рядок/стовпець). Для всіх величин, що залишилися, коефіцієнт 4 понижувальної дискретизації може бути використаний в кожному напрямку. Точки переходу, де коефіцієнт понижувальної дискретизації змінює величини (наприклад, від 1 до 2 або від 2 до 4) і актуальні коефіцієнти понижувальної дискретизації можуть бути включені в потік двійкових даних або можуть бути відомі апріорі відеокодеру 20 і відеодекодеру 30. У одному прикладі даного винаходу, якщо використовується рівномірна дискретизація, то кодувати необхідно тільки матрицю 8×8. Для нерівномірної дискретизації кодується більше величин матриці квантування і досягається більш точне округлення до повної матриці квантування (32×32 або 16×16). Для прикладу рівномірної дискретизації, замість кодування матриці квантування 16×16 або 32×32, в потоці двійкових даних кодується матриця квантування меншого розміру (наприклад, 8×8). Потім, коли потрібно сформувати величину входу матриці квантування для більшої матриці, може бути використана інтерполяція. Якщо вхід матриці квантування являє собою частоту в низькочастотній підгрупі, як, наприклад, найбільш низькі частоти 8×8, то використовується білінійна інтерполяція для обчислення величини входу матриці квантування для більшої матриці квантування. Для іншої області використовується відтворення відповідних величин з матриці квантування меншого розміру. Замістьвикористання найбільш низьких частот 8×8, може бути використана будь-яка інша підгрупа. Додатково, замість білінійної інтерполяції і відтворення пікселів, можуть бути використані будь-які два способи інтерполяції. 20 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Цей спосіб може бути додатково сформований для більше ніж 2 ділянок і більше ніж 2 способів інтерполяції. Стосовно Фіг. 7, 8 і 9 і прикладів, описаних вище, де величини коефіцієнтів проходять понижувальну дискретизацію, інші коефіцієнти понижувальної дискретизації використовуються в інших областях (тобто, що представляють інші підгрупи величин матриці квантування). Для кожної підгрупи, одна величина матриці квантування може бути сигналізована для кожного блока (наприклад, пронумеровані квадрати на Фіг. 7-9), де число величин матриці квантування, представлене кожним блоком, визначається за допомогою коефіцієнта понижувальної дискретизації для конкретного заміщення. Положення, де відбувається перемикання між коефіцієнтами понижувальної дискретизації, може бути відоме відеокодеру і відеодекодеру або прямо сигналізоване. Іншими словами, способи понижувальної дискретизації, описані вище, можуть дозволити відеокодеру 20 сигналізувати низькочастотні величини матриці квантування без втрат (в одному прикладі з коефіцієнтом DC) і округляти інші величини матриці квантування більш і більш грубо. Це допоможе уникнути необхідності зберігати всю матрицю квантування в пам'яті, що може бути переважним для блоків розміром 16×16 і 32×32 (хоч переваги можуть бути застосовні також до блоків інших розмірів). Згідно зі способами, описаними вище, відеокодер 20 може бути виконаний з можливістю визначати матрицю квантування, яка включає в себе множину величин, здійснювати понижувальну дискретизацію першої групи величин в матриці квантування за допомогою першого коефіцієнта понижувальної дискретизації для формування першої групи підданих понижувальній дискретизації величин, здійснювати понижувальну дискретизацію другої групи величин в матриці квантування за допомогою другого коефіцієнта понижувальної дискретизації для формування другої групи підданих понижувальній дискретизації величин, і формувати закодований потік двійкових даних, який включає в себе першу групу підданих понижувальній дискретизації величин і другу групу підданих понижувальній дискретизації величин. Повертаючись до Фіг. 2, услід за квантуванням, елемент 56 статистичного кодування статистично кодує квантовані коефіцієнти перетворення. Наприклад, елемент 56 статистичного кодування може виконувати контекстно-залежне адаптивне кодування (CAVLC) із змінною довжиною кодового слова, контекстно-залежне адаптивне двійкове арифметичне кодування (САВАС), синтаксичне контекстно-залежне адаптивне двійкове арифметичне кодування (SBAC), статистичне кодуванням (PIPE) з розділенням інтервалу імовірності або іншу методологію або спосіб статистичного кодування. Услід за статистичним кодуванням елементом 56 статистичного кодування, закодований потік двійкових даних може бути переданий відеодекодеру 30 або заархівований для більш пізньої передачі або витягання відеодекодером 30. Елемент 56 статистичного кодування може також статистично кодувати вектори руху і інші синтаксичні елементи для поточної відеосерії, яка кодується. У інших прикладах, елемент 56 статистичного кодування може бути виконаний з можливістю виконувати способи даного винаходу. Однак аспекти даного винаходу цим не обмежені. У альтернативних прикладах, іншому елементу відеокодера 20, як, наприклад, елементу обробки або будь-якому іншому елементу відеокодера 20, може бути призначене виконання способів даного винаходу. Як приклад, елемент 56 статистичного кодування може бути виконаний з можливістю кодувати розмір першої підгрупи матриці квантування, кодувати величини коефіцієнтів першої підгрупи і прогнозувати величини коефіцієнтів другої підгрупи матриці квантування. Також, в деяких прикладах, способи даного винаходу можуть бути розділені між одним або декількома елементами відеокодера 20. Елемент 58 зворотного квантування і оброблювальний елемент 60 зворотного перетворення застосовують зворотне квантування і зворотне перетворення, відповідно, для відновлення залишкового блока в домені пікселів для подальшого використання як опорного блока опорного зображення. Елемент 44 компенсації руху може обчислювати опорний блок шляхом додавання залишкового блока до прогнозуючого блока одного з опорних зображень всередині одного зі списків опорних зображень. Елемент 44 компенсації руху може застосовувати також один або декілька фільтрів інтерполяції до відновленого залишкового блока для обчислення підцілочислових величин пікселів для використання при оцінці руху. Суматор 62 додає відновлений залишковий блок до блока прогнозування з компенсованим рухом, виробленим елементом 44 компенсації руху, для вироблення опорного блока для зберігання в пам'яті 64 опорних зображень. Опорний блок може бути використаний елементом 42 оцінки руху і елементом 44 компенсації руху як опорний блок для зовнішнього прогнозування блока в подальшому відеокадрі або зображенні. 21 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Фіг. 3 є блоковою діаграмою, що зображує приклад відеодекодера 30, який може здійснювати способи, описані в даному винаході. У прикладі на Фіг. 3, відеодекодер 30 включає в себе елемент 80 статистичного декодування, оброблювальний елемент 81 прогнозування, елемент 86 зворотного квантування, елемент 88 зворотного перетворення, суматор 90 і пам'ять 92 опорних зображень. Оброблювальний елемент 81 прогнозування включає в себе елемент 82 компенсації руху і оброблювальний елемент 84 внутрішнього прогнозування. Відеодекодер 30 може, в деяких прикладах, виконувати прохід декодування, загалом протилежний проходу кодування, описаному відносно відеокодера 20 на Фіг. 2. Під час процесу декодування, відеодекодер 30 приймає закодований відеопотік двійкових даних, який являє собою відеоблоки закодованої відеосерії і пов'язаних синтаксичних елементів, від відеокодера 20. Елемент 80 статистичного декодування відеодекодера 30 статистично декодує потік двійкових даних для формування квантованих коефіцієнтів, векторів руху і інших синтаксичних елементів. Елемент 80 статистичного декодування направляє вектори руху і інші синтаксичні елементи оброблювальному елементу 81 прогнозування. Відеодекодер 30 може приймати синтаксичні елементи на рівні відеосерії і/або рівні відеоблока. У деяких прикладах, елемент 80 статистичного декодування може бути виконаний з можливістю виконувати способи даного винаходу. Однак аспекти даного винаходу цим не обмежені. У альтернативних прикладах, іншому елементу відеодекодера 30, як, наприклад, елементу обробки або будь-якому іншому елементу відеодекодера 30, може бути призначене виконання способів даного винаходу. Як приклад, елемент 80 статистичного декодування може бути виконаний з можливістю декодувати розмір першої підгрупи матриці квантування, декодувати величини коефіцієнтів першої підгрупи і прогнозувати величини коефіцієнтів другої підгрупи матриці квантування. Також, в деяких прикладах, способи даного винаходу можуть бути розділені між одним або декількома елементами відеодекодера 30. Коли відеосерія закодована як серія з внутрішнім (I) кодуванням, то оброблювальний елемент 84 внутрішнього прогнозування оброблювального елемента 81 прогнозування може формувати дані для відеоблока поточної відеосерії на основі сигналізованого режиму внутрішнього прогнозування і даних від раніше декодованих блоків поточного кадру або зображення. Коли відеокадр закодований як серія із зовнішнім (тобто В, Р або GPB) кодуванням, то елемент 82 компенсації руху оброблювального елемента 81 прогнозування виробляє прогнозуючі блоки для відеоблока поточної відеосерії на основі векторів руху і інших синтаксичних елементів, прийнятих від елемента 80 статистичного декодування. Прогнозуючі блоки можуть бути вироблені з одного з опорних зображень всередині одного зі списків опорних зображень. Відеодекодер 30 може створювати списки опорних кадрів, Список 0 і Список 1, використовуючи встановлені за умовчанням способи створення, на основі опорних зображень, що зберігаються в пам'яті 92 опорних зображень. Елемент 82 компенсації руху визначає інформацію прогнозування для відеоблока поточної відеосерії шляхом синтаксичного розбору векторів руху і інших синтаксичних елементів і використовує інформацію прогнозування для вироблення прогнозуючих блоків для поточного відеоблока, який декодується. Наприклад, елемент 82 компенсації руху використовує частину прийнятих синтаксичних елементів для визначення режиму прогнозування (наприклад, внутрішнє або зовнішнє прогнозування), використовуваного для кодування відеоблоків у відеосерії, типу серії із зовнішнім прогнозуванням (наприклад, В-серія, Р-серія або GPB-серія), інформації створення для одного або декількох списків опорних зображень для серії, векторів руху для кожного відеоблока серії із зовнішнім кодуванням, статусу зовнішнього прогнозування для кожного відеоблока серії із зовнішнім кодуванням і іншої інформації для декодування відеоблоків в поточній відеосерії. Елемент 82 компенсації руху може також виконувати інтерполяцію на основі фільтрів інтерполяції. Елемент 82 компенсації руху може використовувати фільтри інтерполяції так само, як і відеокодер 20 під час кодування відеоблоків для обчислення інтерполяційних величин для підцілочислових пікселів опорних блоків. У цьому випадку, елемент 82 компенсації руху може визначати фільтри інтерполяції, використовувані відеокодером 20, з прийнятих синтаксичних елементів і використовувати фільтри інтерполяції для вироблення прогнозуючих блоків. Елемент 86 зворотного квантування квантує зворотно, тобто деквантує, квантовані коефіцієнти перетворення, забезпечені в потоці двійкових даних і декодовані елементом 80 статистичного декодування. Процес зворотного квантування може включати в себе використання параметра квантування і/або матриці квантування, обчислених і сигналізованих відеокодером 20 для кожного відеоблока у відеосерії, для визначення міри квантування і, подібним чином, міри зворотного квантування, яку потрібно застосувати. Більш конкретно, елемент 86 зворотного квантування може бути виконаний з можливістю декодувати прийняту 22 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 матрицю квантування, яка була закодована згідно зі способами, описаними вище. Більш конкретно, відеодекодер 30 може бути виконаний з можливістю здійснювати підвищувальну дискретизацію прийнятої матриці квантування, розрізнення якої було знижене згідно зі способами даного винаходу. У одному прикладі даного винаходу, відеодекодер 30 може бути виконаний з можливістю приймати матрицю квантування, закодовану за допомогою підданих понижувальній дискретизації величин в закодованому потоці двійкових даних, здійснювати підвищувальну дискретизацію першої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування за допомогою першого коефіцієнта підвищувальної дискретизації для формування першої групи величин, здійснювати підвищувальну дискретизацію другої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування за допомогою другого коефіцієнта підвищувальної дискретизації для формування другої групи величин, і зворотно квантувати блок коефіцієнтів перетворення за допомогою першої і другої груп величин. Оброблювальний елемент 88 зворотного перетворення застосовує зворотне перетворення, наприклад зворотне DCT, зворотне інтегральне перетворення або концептуально схожий процес зворотного перетворення, до коефіцієнтів перетворення для вироблення залишкових блоків в домені пікселів. Після того, як елемент 82 компенсації руху сформує прогнозуючий блок для поточного відеоблока на основі векторів руху і інших синтаксичних елементів, відеодекодер 30 формує декодований відеоблок шляхом підсумовування залишкових блоків з оброблювального елемента 88 зворотного перетворення з відповідними прогнозуючими блоками, сформованими елементом 82 компенсації руху. Суматор 90 являє собою компонент або компоненти, які виконують функцію підсумовування. Якщо бажано, то деблоковий фільтр може також бути застосований для фільтрації декодованих блоків, щоб усунути блокові спотворення. Інші фільтри контуру (або в контурі кодування, або після контуру кодування) можуть також бути використані на вирівнювання переходів пікселів або для поліпшення якості відеозображення. Декодовані відеоблоки в заданому кадрі або зображенні потім зберігаються в пам'яті 92 опорних зображень, яка зберігає опорні зображення, використовувані для подальшої компенсації руху. Пам'ять 92 опорних зображень також зберігає декодований відеосигнал для подальшого представлення на пристрої відображення, як, наприклад, пристрій 32 відображення на Фіг. 1. Фіг. 10 є блок-схемою, що зображує спосіб кодування відеосигналу згідно зі способами даного винаходу. Спосіб на Фіг. 10 може бути виконаний відеокодером 20. Відеокодер 20 може бути виконаний з можливістю визначати матрицю квантування, яка включає в себе множину величин (920), здійснювати понижувальну дискретизацію першої групи величин в матриці квантування за допомогою першого коефіцієнта понижувальної дискретизації для формування першої групи підданих понижувальній дискретизації величин (922), і здійснювати понижувальну дискретизацію другої групи величин в матриці квантування за допомогою другого коефіцієнта понижувальної дискретизації для формування другої групи підданих понижувальній дискретизації величин (924). У одному прикладі даного винаходу, відеокодер 20 може визначати перший коефіцієнт понижувальної дискретизації на основі місцеположення першої групи величин в матриці квантування і визначати другий коефіцієнт понижувальної дискретизації на основі місцеположення другої групи величин в матриці квантування. У конкретному прикладі, перша група величин включає в себе тільки величину в місцеположенні (0,0) матриці квантування, причому перший коефіцієнт понижувальної дискретизації визначається як такий, що дорівнює 1, і причому другий коефіцієнт понижувальної дискретизації визначається як такий, що дорівнює одному з 2 і 4. Відеокодер 20 може бути виконаний з можливістю визначати точки переходу в матриці квантування для визначення того, як піддані понижувальній дискретизації величини матриці квантування. У одному прикладі, відеокодер 20 може бути виконаний з можливістю визначати першу точку переходу в матриці квантування, де величини, розташовані між першою точкою переходу і початковою точкою матриці квантування, не зі зниженим розрізненням, визначати другу точку переходу в матриці квантування, де перша група величин розташована між першою точкою переходу і другою точкою переходу, і визначати третю точку переходу в матриці квантування, де друга група величин розташована між другою точкою переходу і третьою точкою переходу. Відеокодер 20 може бути виконаний з можливістю сигналізувати першу, другу і третю точки переходу, а також перший і другий коефіцієнти понижувальної дискретизації в закодованому потоці двійкових даних. У одному прикладі даного винаходу, відеокодер 20 може бути виконаний з можливістю сигналізувати піддані понижувальній дискретизації величини шляхом прогнозування однієї з 23 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 підданих понижувальній дискретизації величин згідно з порядком сканування в першій і другій групах підданих понижувальній дискретизації величин з попередньої підданої понижувальній дискретизації величини згідно з порядком сканування в першій і другій групах підданих понижувальній дискретизації величин, причому піддані понижувальній дискретизації величини в першій групі можуть бути використані для прогнозування підданих понижувальній дискретизації величин у другій групі. У іншому прикладі, понижувальна дискретизація першої групи величин в матриці квантування включає усереднення першого числа величин матриці квантування в першій групі величин для формування величин в першій групі підданих понижувальній дискретизації величин, причому перше число визначається, виходячи з першого коефіцієнта понижувальної дискретизації, і причому понижувальна дискретизація другої групи величин в матриці квантування включає усереднення другого числа величин матриці квантування у другій групі величин для формування величин у другій групі підданих понижувальній дискретизації величин, причому друге число визначається, виходячи з другого коефіцієнта понижувальної дискретизації. Відеокодер 20 може бути додатково виконаний з можливістю квантувати величини коефіцієнта перетворення в блоці коефіцієнтів перетворення відповідно до матриці квантування для формування квантованих коефіцієнтів перетворення (926). Відеокодер 20 може бути додатково виконаний з можливістю формувати закодований потік двійкових даних, який включає в себе першу групу підданих понижувальній дискретизації величин і другу групу підданих понижувальній дискретизації величин (928). Фіг. 11 є блок-схемою, що зображує спосіб декодування відеосигналу згідно зі способами даного винаходу. Спосіб на Фіг. 11 може бути виконаний відеодекодером 30. Відеодекодер 30 може бути виконаний з можливістю приймати матрицю квантування, закодовану за допомогою підданих понижувальній дискретизації величин, в закодованому потоці двійкових даних (1020), здійснювати підвищувальну дискретизацію першої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування за допомогою першого коефіцієнта підвищувальної дискретизації для формування першої групи величин (1022), здійснювати підвищувальну дискретизацію другої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування за допомогою другого коефіцієнта підвищувальної дискретизації для формування другої групи величин (1024), і зворотно квантувати блок коефіцієнтів перетворення за допомогою першої і другої груп величин (1026). У одному прикладі даного винаходу, відеодекодер 30 може бути виконаний з можливістю визначати перший коефіцієнт підвищувальної дискретизації на основі місцеположення першої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування і визначати другий коефіцієнт підвищувальної дискретизації на основі місцеположення другої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування. У конкретному прикладі, перша група підданих понижувальній дискретизації величин включає в себе тільки величину в місцеположенні (0,0) матриці квантування, причому перший коефіцієнт підвищувальної дискретизації визначається як такий, що дорівнює 1, і причому другий коефіцієнт підвищувальної дискретизації визначається як такий, що дорівнює одному з 2 і 4. У іншому прикладі даного винаходу, відеодекодер 30 може бути додатково виконаний з можливістю визначати першу точку переходу в матриці квантування, де величини матриці квантування, розташовані між першою точкою переходу і початковою точкою матриці квантування, не зі зниженим розрізненням, визначати другу точку переходу в матриці квантування, де перша група підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування розташована між першою точкою переходу і другою точкою переходу, і визначати третю точку переходу в матриці квантування, де друга група підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування розташована між другою точкою переходу і третьою точкою переходу. У цьому прикладі, перша, друга і третя точки переходу і перший і другий коефіцієнти понижувальної дискретизації приймаються в закодованому потоці двійкових даних. У іншому прикладі даного винаходу, відеодекодер 30 додатково виконаний з можливістю прогнозувати кожну подальшу одну з підданих понижувальній дискретизації величин згідно з порядком сканування в першій і другій групах підданих понижувальній дискретизації величин, виходячи з попередньої підданої понижувальній дискретизації величини, згідно з порядком сканування в першій і другій групах підданих понижувальній дискретизації величин, причому піддані понижувальній дискретизації величини в першій групі можуть бути використані для прогнозування підданих понижувальній дискретизації величин у другій групі. 24 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У іншому прикладі даного винаходу, підвищувальна дискретизація першої групи величин в матриці квантування включає відтворення підданих понижувальній дискретизації величин в першій групі підданих понижувальній дискретизації величин для першого числа першої групи величин, причому перше число визначається, виходячи з першого коефіцієнта підвищувальної дискретизації, і підвищувальна дискретизація другої групи величин в матриці квантування включає відтворення підданих понижувальній дискретизації величин у другій групі підданих понижувальній дискретизації величин для другого числа другої групи величин, причому друге число визначається, виходячи з другого коефіцієнта підвищувальної дискретизації. У одному прикладі даного винаходу, різні способи підвищувальної дискретизації використовуються для підвищення дискретизації першої і другої груп підданих понижувальній дискретизації величин. У конкретному прикладі, щонайменше одна з першої і другої груп величин проходить підвищувальну дискретизацію з використанням білінійної інтерполяції. Відеодекодер 30 може бути додатково виконаний з можливістю зворотно перетворювати зворотно квантований блок коефіцієнтів перетворення для формування залишкового блока відеоданих і виконувати процес прогнозування на залишковому блоці відеоданих для формування декодованого блока відеоданих. У одному або декількох прикладах, описані функції можуть бути здійснені в технічних засобах, програмному забезпеченні, програмно-апаратних засобах або будь-якій їх комбінації. При здійсненні в програмному забезпеченні, функції можуть зберігатися або передаватися як одна або декількох команд або кодів на машиночитаному носії і виконуватися оброблювальним елементом на основі технічних засобів. Машиночитані носії можуть включати в себе машиночитані запам'ятовуючі носії, які відповідають фізичному носію, як, наприклад, зчитуваний носій даних, або засоби зв'язку, включаючи будь-який носій, який підтримує передачу комп'ютерної програми з одного місця в інше, наприклад, відповідно до протоколу зв'язку. У цьому випадку, машиночитані носії, загалом, можуть відповідати (1) фізичним машиночитаним запам'ятовуючим носіям, які є неперехідними, або (2) засобам зв'язку, як, наприклад, сигнал або несуча хвиля. Запам'ятовуючі носії даних можуть бути будь-якими доступними носіями, доступ до яких може бути здійснений одним або декількома комп'ютерами або одним або декількома пристроями обробки для витягання команд, коду і/або структур даних для здійснення способів, описаних в даному винаході. Комп'ютерний програмний продукт може включати в себе машиночитаний носій. Для прикладу, але не обмеження, такі машиночитані запам'ятовуючі носії можуть містити RAM, ROM, EEPROM, CD-ROM або інше сховище на оптичному диску, сховище на магнітному диску або інші магнітні пристрої зберігання, флеш-пам'ять або будь-який інший носій, який може бути використаний для зберігання бажаного програмного коду у формі команд або структур даних і доступ до якого може бути здійснений комп'ютером. Також, будь-яке з'єднання правильно називається машиночитаним носієм. Наприклад, якщо команди передаються з вебсайта, сервера або іншого віддаленого джерела з використанням коаксіального кабелю, оптоволоконного кабелю, кабелю з витою парою, цифрової абонентської лінії (DSL) або бездротової технології, як, наприклад, інфрачервона, радіо- і мікрохвильова, то коаксіальний кабель, оптоволоконний кабель, кабель з витою парою, DSL або бездротова технологія, як, наприклад, інфрачервона, радіо- або мікрохвильова, включені у визначення носія. Необхідно розуміти, однак, що машиночитані запам'ятовуючі носії і запам'ятовуючі носії даних не включають в себе з'єднання, несучі хвилі, сигнали або інші перехідні носії, але, навпаки, направлені на неперехідні, фізичні запам'ятовуючі носії. Диск [disk] і диск [disc], як використано в цьому документі, включають в себе компакт-диск (CD), лазерний диск, оптичний диск, універсальний цифровий диск (DVD), гнучкий диск і диск Blu-ray, де диски [disks], як правило, відтворюють дані магнітним чином, в той час як диски [discs] відтворюють дані оптично за допомогою лазера. Комбінації вищеназваного також повинні бути включені в обсяг машиночитаних носіїв. Команди можуть бути виконані одним або декількома пристроями обробки, як, наприклад, один або декілька пристроїв (DSP) для цифрової обробки сигналу, мікропроцесорів загального призначення, спеціалізовані інтегральні схеми (ASIC), програмовані користувачем вентильні матриці (FPGA) або інші еквівалентні інтегральні схеми або схеми з дискретною логікою. Відповідно, термін "пристрій обробки", як використано в цьому документі, може стосуватися будь-якої з вищезгаданих структур або будь-якої іншої структури, придатної для здійснення способів, описаних в цьому документі. Додатково, в деяких аспектах, функціональність, описана в цьому документі, може бути забезпечена всередині закріплених модулів технічних засобів і/або програмного забезпечення, виконаних з можливістю кодувати і декодувати, або 25 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 вбудованих в комбінований кодер-декодер. Також, способи можуть бути повністю здійснені в одній або декількох схемах або логічних елементах. Способи даного винаходу можуть бути здійснені в широкому ряді пристроїв або апаратів, включаючи бездротовий мобільний телефон, інтегральну схему (IC) або групу IC (наприклад, набір мікросхем). Різні компоненти, модулі або елементи описані в даному винаході для посилення функціональних аспектів, виконаних з можливістю виконувати розкриті способи, але не обов'язково вимагають реалізації різними елементами технічних засобів. Швидше, як описано вище, різні елементи можуть бути скомбіновані в апаратному модулі кодера-декодера або забезпечені групою взаємодіючих апаратних модулів, включаючи один або декілька пристроїв обробки, як описано вище, спільно з придатним програмним забезпеченням і/або програмно-апаратними засобами. Описані різні приклади. Ці і інші приклади знаходяться в межах обсягу нижченаведеної формули винаходу. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Спосіб кодування відеоданих, який включає: визначення матриці квантування, яка включає в себе множину величин; понижувальну дискретизацію першої групи величин в матриці квантування за допомогою першого коефіцієнта понижувальної дискретизації для формування першої групи підданих понижувальній дискретизації величин, причому перша група величин включає в себе тільки величину в місцеположенні (0,0) матриці квантування і причому перший коефіцієнт понижувальної дискретизації дорівнює 1; визначення другого коефіцієнта понижувальної дискретизації на основі місцеположення другої групи величин в матриці квантування, причому другий коефіцієнт понижувальної дискретизації визначаєтьсяяк такий, що дорівнює одному з 2 і 4; понижувальну дискретизацію другої групи величин в матриці квантування за допомогою другого коефіцієнта понижувальної дискретизації для формування другої групи підданих понижувальній дискретизації величин; і формування закодованого потоку двійкових даних, який включає в себе першу групу підданих понижувальній дискретизації величин і другу групу підданих понижувальній дискретизації величин. 2. Спосіб за п. 1, в якому матриця квантування має розмір 16×16 або 32×32. 3. Спосіб за п. 1, який додатково включає: визначення першої точки переходу в матриці квантування, причому величини, розташовані між першою точкою переходу і початковою точкою матриці квантування, не піддаються понижувальній дискретизації; визначення другої точки переходу в матриці квантування, причому перша група величин в матриці квантування розташована між першою точкою переходу і другою точкою переходу; визначення третьої точки переходу в матриці квантування, причому друга група величин в матриці квантування розташована між другою точкою переходу і третьою точкою переходу; і сигналізацію першої, другої і третьої точок переходу і першого і другого коефіцієнтів понижувальної дискретизації в закодованому потоці двійкових даних. 4. Спосіб за п. 1, який додатково включає: прогнозування однієї з підданих понижувальній дискретизації величин згідно з порядком сканування в першій і другій групах підданих понижувальній дискретизації величин, виходячи з попередньої підданої понижувальній дискретизації величини, згідно з порядком сканування в першій і другій групах підданих понижувальній дискретизації величин, причому піддані понижувальній дискретизації величини в першій групі можуть бути використані для прогнозування підданих понижувальній дискретизації величин у другій групі. 5. Спосіб за п. 1, в якому понижувальна дискретизація другої групи величин в матриці квантування включає усереднення другого числа величин матриці квантування у другій групі величин для формування величин у другій групі підданих понижувальній дискретизації величин, причому друге число визначається, виходячи з другого коефіцієнта понижувальної дискретизації. 6. Спосіб за п. 1, який додатково включає: виконання процесу прогнозування блока відеоданих для формування блока залишкових відеоданих; перетворення залишкових відеоданих для формування блока коефіцієнтів перетворення; 26 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 квантування величин коефіцієнтів перетворення в блоці коефіцієнтів перетворення відповідно до матриці квантування для формування квантованих коефіцієнтів перетворення; і статистичне кодування квантованих коефіцієнтів перетворення в закодований потік двійкових даних. 7. Спосіб декодування відеоданих, який включає: прийом матриці квантування, закодованої за допомогою підданих понижувальній дискретизації величин в закодованому потоці двійкових даних; підвищувальну дискретизацію першої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування за допомогою першого коефіцієнта підвищувальної дискретизації для формування першої групи величин, причому перша група підданих понижувальній дискретизації величин включає в себе тільки величину в місцеположенні (0,0) матриці квантування і причому перший коефіцієнт підвищувальної дискретизації дорівнює 1; визначення другого коефіцієнта підвищувальної дискретизації на основі місцеположення другої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування, причому другий коефіцієнт підвищувальної дискретизації визначається як такий, що дорівнює одному з 2 і 4; підвищувальну дискретизацію другої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування за допомогою другого коефіцієнта підвищувальної дискретизації для формування другої групи величин; і зворотне квантування блока коефіцієнтів перетворення за допомогою першої і другої груп величин. 8. Спосіб за п. 7, в якому матриця квантування має розмір 16×16 або 32×32. 9. Спосіб за п. 7, який додатково включає: визначення першої точки переходу в матриці квантування, причому величини матриці квантування, розташовані між першою точкою переходу і початковою точкою матриці квантування, не піддаються понижувальній дискретизації; визначення другої точки переходу в матриці квантування, причому перша група підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування розташована між першою точкою переходу і другою точкою переходу; визначення третьої точки переходу в матриці квантування, причому друга група підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування розташована між другою точкою переходу і третьою точкою переходу; і прийом першої, другої і третьої точок переходу і першого і другого коефіцієнтів понижувальної дискретизації в закодованому потоці двійкових даних. 10. Спосіб за п. 7, який додатково включає: прогнозування кожної подальшої однієї з підданих понижувальній дискретизації величин згідно з порядком сканування в першій і другій групах підданих понижувальній дискретизації величин, виходячи з попередньої підданої понижувальній дискретизації величини, згідно з порядком сканування в першій і другій групах підданих понижувальній дискретизації величин, причому піддані понижувальній дискретизації величини в першій групі можуть бути використані для прогнозування підданих понижувальній дискретизації величин у другій групі. 11. Спосіб за п. 7, в якому підвищувальна дискретизація другої групи величин в матриці квантування включає відтворення підданої понижувальній дискретизації величини у другій групі підданих понижувальній дискретизації величин для другого числа другої групи величин, причому друге число визначається, виходячи з другого коефіцієнта підвищувальної дискретизації. 12. Спосіб за п. 7, в якому різні способи підвищувальної дискретизації використовуються для підвищувальної дискретизації першої і другої груп підданих понижувальній дискретизації величин. 13. Спосіб за п. 7, в якому щонайменше одна з першої і другої груп величин піддається підвищувальній дискретизації з використанням білінійної інтерполяції. 14. Спосіб за п. 7, який додатково включає: зворотне перетворення зворотно квантованого блока коефіцієнтів перетворення для формування залишкового блока відеоданих; і виконання процесу прогнозування залишкового блока відеоданих для формування декодованого блока відеоданих. 15. Пристрій, виконаний з можливістю кодувати відеодані, який містить: відеокодер, виконаний з можливістю: визначати матрицю квантування, яка включає в себе множину величин; здійснювати понижувальну дискретизацію першої групи величин в матриці квантування за допомогою першого коефіцієнта понижувальної дискретизації для формування першої групи підданих понижувальній дискретизації величин, причому перша група величин включає в себе 27 UA 112451 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 тільки величину в місцеположенні (0,0) матриці квантування і причому перший коефіцієнт понижувальної дискретизації дорівнює 1; визначати другий коефіцієнт понижувальної дискретизації на основі місцеположення другої групи величин в матриці квантування, причому другий коефіцієнт понижувальної дискретизації визначається як такий, що дорівнює одному з 2 і 4; здійснювати понижувальну дискретизацію другої групи величин в матриці квантування за допомогою другого коефіцієнта понижувальної дискретизації для формування другої групи підданих понижувальній дискретизації величин; і формувати закодований потік двійкових даних, який включає в себе першу групу підданих понижувальній дискретизації величин і другу групу підданих понижувальній дискретизації величин. 16. Пристрій за п. 15, в якому матриця квантування має розмір 16×16 або 32×32. 17. Пристрій за п. 15, в якому відеокодер додатково виконаний з можливістю: визначати першу точку переходу в матриці квантування, причому величини, розташовані між першою точкою переходу і початковою точкою матриці квантування, не піддаються понижувальній дискретизації; визначати другу точку переходу в матриці квантування, причому перша група величин в матриці квантування розташована між першою точкою переходу і другою точкою переходу; визначати третю точку переходу в матриці квантування, причому друга група величин в матриці квантування розташована між другою точкою переходу і третьою точкою переходу; і сигналізувати першу, другу і третю точки переходу і перший і другий коефіцієнти понижувальної дискретизації в закодованому потоці двійкових даних. 18. Пристрій за п. 15, в якому відеокодер додатково виконаний з можливістю: прогнозувати одну з підданих понижувальній дискретизації величин згідно з порядком сканування в першій і другій групах підданих понижувальній дискретизації величин, виходячи з попередньої підданої понижувальній дискретизації величини, згідно з порядком сканування в першій і другій групах підданих понижувальній дискретизації величин, причому піддані понижувальній дискретизації величини в першій групі можуть бути використані для прогнозування підданих понижувальній дискретизації величин у другій групі. 19. Пристрій за п. 15, в якому понижувальна дискретизація другої групи величин в матриці квантування включає усереднення другого числа величин матриці квантування у другій групі величин для формування величин у другій групі підданих понижувальній дискретизації величин, причому друге число визначається, виходячи з другого коефіцієнта понижувальної дискретизації. 20. Пристрій за п. 15, в якому відеокодер додатково виконаний з можливістю: виконувати процес прогнозування блока відеоданих для формування блока залишкових відеоданих; перетворювати залишкові відеодані для формування блока коефіцієнтів перетворення; квантувати величини коефіцієнтів перетворення в блоці коефіцієнтів перетворення відповідно до матриці квантування для формування квантованих коефіцієнтів перетворення; і здійснювати статистичне кодування квантованих коефіцієнтів перетворення в закодований потік двійкових даних. 21. Пристрій, виконаний з можливістю декодувати відеодані, який містить: відеодекодер, виконаний з можливістю: приймати матрицю квантування, закодовану за допомогою підданих понижувальній дискретизації величин в закодованому потоці двійкових даних; здійснювати підвищувальну дискретизацію першої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування за допомогою першого коефіцієнта підвищувальної дискретизації для формування першої групи величин, причому перша група підданих понижувальній дискретизації величин включає в себе тільки величину в місцеположенні (0,0) матриці квантування і причому перший коефіцієнт підвищувальної дискретизації дорівнює 1; визначати другий коефіцієнт підвищувальної дискретизації на основі місцеположення другої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування, причому другий коефіцієнт підвищувальної дискретизації визначається як такий, що дорівнює одному з 2 і 4; здійснювати підвищувальну дискретизацію другої групи підданих понижувальній дискретизації величин в матриці квантування за допомогою другого коефіцієнта підвищувальної дискретизації для формування другої групи величин; і зворотно квантувати блок коефіцієнтів перетворення за допомогою першої і другої груп величин. 22. Пристрій за п. 21, в якому матриця квантування має розмір 16×16 або 32×32. 28