Оптично активна похідна аміно-1,3,5-триазину, спосіб її одержання, проміжна сполука, гербіцидна композиція або композиція для регулювання росту рослин та спосіб боротьби з шкідливими рослинами або регулювання р

1. Оптично активна похідна аміно-1,3,5триазину формули (І) R2 3 R1 R 1* R6 3 2 A N N 1R R7 R4 N N N H H R5 R8 R10 2 (19) 1 3 R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1-С3)алкіл, галоген або (С1-С3)алкокси; і А є СН2, О або простий зв'язок. 3. Сполука або її сіль згідно з пунктом 1 або 2, де R1 є Н або (С1-С3)алкіл; R2 є Н або (С1-С3)алкіл; або R1 і R2 разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють (С3-С4)циклоалкіл; R3 є Н, (С1-С2)алкіл, метокси, Сl або F; R4 є Н, (С1-С3)алкіл, (С1-С3)галоалкіл, аліл, пропаргіл, СНО, -СО(С1-С3)алкіл або -СО(С1С3)галоалкіл; R5 є Н або (С1-С2)алкіл; R6 є Н, (С1-С3)алкіл або (С1-С3)алкокси; R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, метил, F і Сl; і А є СН2, О або простий зв'язок. 4. Спосіб одержання сполуки формули (І) або її солі, як визначено в будь-якому з пунктів 1-3, який включає взаємодію сполуки формули (II) R2 3 R1 R Z , (II) де R1, R2 і R3 є такими як визначено у формулі (І), і Z є функціональною групою, що вибирають з групи, яка містить карбоксильний естер, карбоксильний ортоестер, хлорид карбоксильної групи, карбоксамід, ціано, карбоксильний ангідрид або трихлорметил, з бігуанідином формули (III) або його кислотноадитивною сіллю R6 3 2 A NH NH2 1R R7 R4 N N N H H R5 R8 R10 R9 , (III) де R4, R5, R6, R7, R8, R9, R10 і А і конфігурація в позначеному 1 положенні є такими, як визначено у формулі (І). 5. Спосіб одержання сполуки формули (І) або її солі, як визначено в будь-якому з пунктів 1-3, який включає взаємодію сполуки формули (IV) R2 R1 R3 1* N L1 N N N R4 R5 , (IV) де R , R , R , R4 і R5 і конфігурація в позначеному 1* положенні є такими як визначено у формулі (І), і L1 є відхідною групою, з аміном формули (V) або його кислотноадитивною сіллю: 1 2 3 81141 4 3 A 2 R6 1R N H2 H R7 R8 R10 R9 , (V) де R , R7, R8, R9, R10 і А і конфігурація в позначеному 1 положенні є такими, як визначено у формулі (І). 6. Гербіцидна або регулююча ріст композиція, яка містить одну або декілька сполук формули (І) або їх солей згідно з будь-яким з пунктів 1-3 і допоміжні засоби, прийняті в захисті рослин. 7. Спосіб боротьби з бур’янами або регулювання росту рослин, який включає нанесення активної кількості однієї або декількох сполук формули (І) або їх солей згідно з будь-яким з пунктів 1-3 на рослини, насіння рослин або площу, на якій вони вирощуються. 8. Застосування сполуки формули (І) або її солей згідно з будь-яким з пунктів 1-3 як гербіциду або регулятора росту рослин. 9. Сполука формули R6 3 2 A 1R R7 6 R11 H R8 R10 R9 , де R11 є аміно, R6 є Н, (С1-С6)алкіл або (С1-С6)алкокси; R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1-С4)алкіл, (С1-С3)галоалкіл, галоген, (С1-С3)алкокси, (С1С3)галоалкокси або CN; А є СН2, О або простий зв'язок; і де стереохімічна конфігурація в позначеному 1 положенні є такою, як визначено у формулі (І) за пунктом 1, або її солі, за винятком сполук указаної формули або їх солей, де (і) А є простий зв'язок, R6, R7, R8 і R9 кожен є водень, і R10 є водень, метокси, н-пропокси або ціано; або (іі) А є СН2, і R6, R7, R8 і R10 кожен є водень, і R9 є водень, метил, метокси, ізопропокси або т-бутил; або А є СН2, і R6, R7 і R9 кожен є водень, і R8 є метил, і R10 є метил; або (ііі) А є атом кисню, і R6, R7, R8, R9 і R10 кожен є Н або R11 є група формули NH N H2 N H N N R4 R5 , R , R , R , R , R8, R9, R10; А мають значення, указані у п. 1, 4 5 6 7 5 або R11 є -NH-R12, де R12 є (С1-С6)алканоїл, який є незаміщеним або заміщеним одним або декількома радикалами, що вибирають з групи, яка містить галоген, (С1С4)алкокси і (С1-С4)алкілтіо; R6 є Н, (С1-С6)алкіл або (С1-С6)алкокси; і R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1-С4)алкіл, (С1-С3)галоалкіл, галоген, (С1-С3)алкокси, (С1С3)галоалкокси або CN; А є СН2, О або простий зв'язок; і де стереохімічна конфігурація в позначеному 1 положенні є (R), і має стереохімічну чистоту від 60 до 100 % (R), або її солі, за винятком сполук вказаної формули або їх солей, де Винахід стосується оптично активних ізомерів деяких похідних 2-аміно-4-(біцикло)аміно-6(заміщених алкіл)-1,3,5-триазинів, способів їх одержання, їх композицій і проміжних сполук, і їх застосування як гербіцидів або регуляторів росту рослин для контролювання небажаних рослин або вегетації. [WO 97/31904 і ЕР-А-0864567] описують одержання 2-аміно-4-біциклоаміно-1,3,5-триазинів і їх застосування як гербіцидів і регуляторів росту рослин. Посилання зазвичай описує різні похідні аміно-1,3,5-триазину, які, в принципі, є заміщеними деякими радикалами, що включають один або декілька центрів хіральності. Однак, особливо описані похідні описуються тільки як суміші стереоізомерів, такі як рацемічні суміші енантіомерів або суміші діастереомерів в їх рацемічних формах. В деяких випадках, відомі активні речовини є шкідливими, коли використовуються, наприклад, мають недостатню гербіцидну активність проти шкідливих рослин, занадто жорсткі обмеження по застосуванню пов'язані з погодою, кліматом і/або ґрунтом,занадто вузький спектр бур'янів проти яких вони діють або занадто мала селективність. Неочікувано було встановлено, що окремі оптично активні ізомери деяких заміщених похідних 2-аміно-1,3,5-триазину мають корисні властивості порівняно з відомими сполуками або відповідними рацемічними сполуками або їх іншими оптичними ізомерами. Наприклад, вони є дуже активними гербіцидами, які можуть бути використані для контролювання широкого переліку шкідливих бур'янів, маючи неочікувано більшу гербіцидну активність, ніж їх стереоізомери або їх рацемічні суміші. Представлений винахід стосується сполуки, яка є оптично-активною сполукою формули (І): 81141 6 (і) А є простий зв'язок, R6, R7, R8, R9 і R10 кожен є водень, і R12 є форміл, ацетил, трифторацетил або бромацетил, або А є простий зв'язок, R6 є метил; R7, R8, R9 і R10 кожен є водень, і R12 є ацетил, або А є простий зв'язок, R6, R7, R9 і R10 кожен є водень, R8 є фтор, і R12 є ацетил, або (іі) А є СН2, і R6, R7, R8, R9 і R10 кожен є водень, і R12 є ацетил, трифторацетил або хлорацетил; або А є СН2, і R6, R7 і R9 кожен є водень, і R8 є метил, і R10 є метил; і R12 є ацетил, або А є СН2, і R6, R7, R9 і R10 кожен є водень, і R8 є метокси, і R12 є ацетил, або А є СН2, і R6 є метил, R7, R8, R9 і R10 кожен є водень, і R12 є ацетил, або (ііі) А є атом кисню, і R6, R7, R8, R9 і R10 кожен є Н, і R12 є ацетил. в якій: R1 є Н, галоген, (С1-С6)алкіл, (С1-С6)галоапкіл, [(С1-С4)алкокси](С1-С6)алкіл, (С3-С6)циклоалкіл, який є незаміщеним або заміщеним одним або декількома радикалами, що вибирають з групи, яка містить галоген, (С1-С4)алкіл і (С1-С4)галоалкіл, або є (С2-С6)алкеніл, (С2-С6)алкініл, (С2С6)галоалкеніл, (С4-С6)циклоалкеніл, (С4С6)галоциклоалкеніл, (С1-С6)алкокси або (С1С6)галоалкокси; R2 є Н, галоген, (С1-С6)алкіл або (С1С4)апкокси; або R1 і R2 можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати (С3С6)циклоалкіл або (С4-С6)циклоалкеніл; R3 є Н, (С1-С6)алкіл, (С1-С4)алкокси або галоген; R4 і R5 є кожен, незалежно, Н, (С1-С4)алкіл, (С1-С4)галоалкіл, (С3-С4)алкеніл, (С3С4)галоалкеніл, (С3-С4)алкініл, (С3-С4)галоалкініл або ацил; R6 є Н, (С1-С6)алкіл або (С1-С6)алкокси; R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1С4)алкіл, (С1-С3)галоалкіл, галоген, (С1-С3)алкокси, (С1-С3)галоалкокси або CN; А є СН2, О або простий зв'язок; і стереохімічна конфігурацію в позначеному 1 положенні є (R) і має стереохімічну чистоту від 60 до 100% (R), переважно 70-100% (R), зокрема 80100% (R), виходячи із вмісту стереоізомерів, що мають (R)- і (S)-конфігурації в цьому положенні; або її сільськогосподарсько прийнятна сіль. Для зручності посилань на формулу (І) деякі кільцеві атоми вуглецю помічені від 1 до 3, в той 7 час як атом вуглецю зв'язаний триазининовим кільцем помічений 1*. В представленому винаходу стереохімічна конфігурація в позначеному 1 положенні є фіксованою як переважно (R) згідно з системою Кана-Інгольда-Прелога, однак, предметом винаходу також є всі стереоізомери в інших положеннях, які охоплюються формулою (І) і їх суміші. Такі сполуки формули (І) містять, наприклад, один або декілька додаткових асиметричних атоми вуглецю або ще подвійні зв'язки, які не розташовані у формулі (І) специфічно. Повинно бути зрозуміло, що представлений винахід охоплює і чисті ізомери і більш або менш збагачені їх суміші, де асиметричний атом вуглецю в позначеному 1 положенні має R-конфігурацію або, в сумішах, сполука або.сполуки тієї ж самої хімічної будови мають R-конфігурацію в позначеному 1 положенні або присутні в співвідношенні, де сполуки, які мають R-конфігурацію є переважаючими (принаймні 60% R-конфігурації), в той час інші асиметричні атом(и) вуглецю можуть бути присутні в рацемічній формі або є більше або менше розділеними. У випадку виконання умов для стереохімічної конфігурації позначеного 1 положення, можливі стереоізомери, які визначаються їх специфічною просторою формою, такі як енантіомери, діастереомери, Z-і Ε-ізомери, охоплюються формулою (І) і можуть бути одержані за допомогою звичайних методів з сумішей стереоізомерів, або також з використанням стереоселективних реакцій в комбінації з використанням стереохімічно чистих вихідних матеріалів. В залежності від значення радикалів R1, R2 і R3 одного з додаткових асиметричних центрів, яким є атом вуглецю позначений 1* у формулі (І), у випадку сполуки формули (І) згідно з винаходом, ці сполуки можуть існувати як, принаймні, дві чисті стереоізомерні форми, тобто (1R,1*R) і (1R,1*S), що складаються з чотирьох чистих стереоізомерів, які в принципі існують. Інший асиметричний центр також може бути присутній на атомі вуглецю позначеному 2 у формулі (І), у цьому випадку сполука винаходу може існувати як, принаймні, чотири чисті стереоізомерні форми, завдяки цим додаткових асиметричним атомам вуглецю, що мають (R) або (S) конфігурацію згідно з системою Кана-Інгольда-Прелога, тобто, чисті ізомери, що мають конфігурацію (1R,1*R,2R), (1R,1*R,2S), (1R,1*S,2R) і (1R,1*S,2S), що складаються з восьми чистих стереоізомерів, які в принципі існують. Більш того, в залежності від природи груп R1, R2, R3, R4, R5, R6, R7, R8, R9 і R10, можуть бути присутні інші асиметричні атоми вуглецю. На формулі показаній тут вище, специфічна стереохімічна конфігурація визначена в будь-якій позиції, наприклад на атомі вуглецю позначеному 1,2 або 1*, якщо не вказано інше, означає, що стереохімічна чистота позначеного положення становить від 60 до 100%, переважно 70-100%, зокрема 80-100%, найбільш переважно 100%. "Стереохімічна чистота" означає кількість певного стереоізомеру виражена у відсотках від загальної 81141 8 кількості стереоізомерів, що мають даний хіральний центр. Винахід також охоплює будь-які кето і енольні таутомери і їх суміші і солі, якщо відповідні функціональні групи присутні. Сполуки формули (І) можуть утворювати солі при додаванні придатної неорганічної або органічної кислоти, такої як, наприклад, НСІ, HBr, H2SO4 або HNO3, або моно- або біфункціональної карбонової кислоти або сульфонової кислоти, до основної групи, такої як, наприклад, аміно або алкіламіно. Деякі сполуки формули (І) можуть утворювати солі при додаванні придатної органічної або неорганічної основи. Такі сполуки (І) мають функціональну групу, яка містить "кислотний атом водню", таку як карбоксильна або сульфонільна група, яка може бути замісником з визначення ацил. Прикладами цих солей є солі металів), зокрема, солі лужних металів і солі лужноземельних металів, переважно, солі натрію або калію, або солі незаміщеного або заміщеного амонію, такі як амонієві солі або солі органічних амінів, або четвертинні амонієві солі. В представленому описі патенту, включаючи пункти формули винаходу, що його супроводжують, згадані вище замісники мають наступні значення: Галоген означає фтор, хлор, бром або йод. Термін "гало" перед назвою радикалу означає, що цей радикал є частково або повністю галогенованим, тобто, заміщений F, СІ, Вr або І, в будь-які комбінації. Вираз "(С1-С6)алкіл" означає нерозгалужений або розгалужений нециклічний її насичений вуглеводневий радикал, що має 1, 2, 3, 4, 5 або 6 атоми вуглецю (вказаний в" дужках інтервал Сатомів), такий як, наприклад а метил, етил, пропіл, ізопропіл, 1-бутил, 2-бутил, 2-метилпропіл або трет-бутил. Теж саме стосується алкільних груп в складних радикалах, таких як "алкоксиалкіл". Алкільні радикали і також в складних групах, якщо не вказано інше, переважно мають від 1 до 4 атомів вуглецю. "(С1-С6)Галоалкіл" означає алкільну групу згадану під виразом "(С1-С6)алкіл", в якій один або більша кількість атомів водню замінена тією ж самою кількістю ідентичних або різних атомів галогену, такі як моногалоалкіл, наприклад, CH2F , СН2СІ, СН2Вr, СН2І, CH2CH2F, СН2СН2СІ, CH2CH2Br, CH2CH2I, CHFCH3, або пергалоалкіл, такі як CF3, ССІ3, CF2CF3, CCI2CCI3, CF2CCI3 і CCI2CCIF2, або CHF2, CF3CH2, CHF2CF2, CH2FCHCI або СНСІ2. "(С1-С4)Галоалкіл" є переважно, особливо моногалоапюл, пергалоалкіл, CF3, CHF2, CH2F, CHFCH3,CF2CF3, CH2FCHCI, CH2CI, CCI3, CHCI2 або СН2СН2СІ; "[(С1-С4)Алкокси](С1-С6)алкіл" означає (С1С6)алкіл, який є заміщеним (С1-С6)алкокси. "(С1-С6)Алкокси" означає алкоксигрупу, в якій вуглецевий ланцюг має значення приведене під виразом "(С1-С6)алкіл". Талоалкокси" є, наприклад, OCF3, OCHF2, OCH2F, CF3CF2O, OCH2CF3 або ОСН2СН2СІ. 9 "(С2-С6)Алкеніл" означає нерозгалужений або розгалужений нециклічний вуглецевий ланцюг, що має кількість атомів вуглецю, яка відповідає цьому приведеному інтервалу, і який містить, принаймні, один подвійний зв'язок, який може бути розташований в будь-якому положенні відповідного ненасиченого радикалу. "(С2С6)Алкеніл" відповідно означає, наприклад, вініл, аліл, 2-метил-2-пропеніл, 2-бутеніл, пентеніл, 2метилпентеніл або гексеніл. "(С2-С6)Алкініл" означає нерозгалужений або розгалужений нециклічний вуглецевий ланцюг, що має кількість атомів вуглецю, яка відповідає цьому приведеному інтервалу, і який містить, принаймні, один потрійний зв'язок, який може бути розташований в будь-якому положенні в відповідного ненасиченого радикалу. (С2С6)Алкініл" відповідно означає, наприклад, пропаргіл, 1-метил-2-пропініл, 2-бутиніл або 3бутиніл. "(С3-С6)Циклоалкіл" означає моноциклічні алкільні радикали, таю як циклопропіл, циклобутил, циклопентил або циклогексил. "(С4-С6)Циклоалкеніл" означає карбоциклічне, неароматичне, частково ненасичене кільце, що має від 4 до 6 атоми вуглецю, наприклад 1циклобутеніл, 2-циклобутеніл, 1-циклопентеніл, 2циклопентеніл, 3-циклопентеніл, або 1циклогексеніл, 2-циклогексеніл, 3-циклогексеніл, 1,3-циклогексадієніл або 1,4-циклогексадієніл. Ацил є, в широкому значенні, радикалом органічної кислоти утвореним шляхом формального видалення ОН групи, наприклад, радикалом карбонової кислоти і радикалами кислот, що є їх похідними, таких як тіокарбонова кислота, незаміщені або N-заміщені імінокарбонові кислоти або радикал карбонової моноестерів, незаміщеної або N-заміщеної карбамінової кислоти, незаміщеної або N-заміщеної тіокарбамінової кислоти, сульфонових кислот, сульфінових кислот, фосфонових кислот і фосфнових кислот. Ацилом є, наприклад, форміл, алкілкарбоніл, такий як [(С1-С4)алкіл]карбоніл, фенілкарбоніл, алкілоксикарбоніл, фенілоксикарбоніл, бензилоксикарбоніл, алкілсульфоніл, алкілсульфініл, фенілсульфоніл, N-алкіл-і-іміноалкіл і інші радикали органічних кислот. В цьому контексті, радикали можуть бути також заміщені по кожному алкільному або фенільному замісниках, наприклад, у випадку алкільного замісника одним або більшою кількістю радикалів, що вибирають з групи, яка містить галоген, алкокси, феніл і фенокси; прикладами замісників фенільного замісника є моно- або полізаміщені, переважно заміщені до трьох замісників, ідентичними або різними радикалами, що вибирають з групи, яка містить галоген, (С1С4)алкіл, (С1-С4)алкокси, (С1-С4)галоалкіл, (С1С4)галоалкокси і нітро, наприклад о-, м- і п-толіл, диметилфеніли, 2-, 3- і 4-хлорфеніл, 2-, 3- і 4трифтор- і -трихлорфеніл, 2,4-, 3,5-, 2,5- і 2,3дихлорфеніл, о-, м- і п-метоксифеніл. Ацильний радикал зазвичай має від 1 до 24 атомів вуглецю, переважно від 1 до 18, більш 81141 10 переважно від 1 до 12, найбільш переважно від 1 до 7, зокрема від 1 до 4. Ацил у вузькому значенні є, наприклад, радикалом алканової кислоти, алкенової кислоти, алкінової кислоти або арилкарбонової кислоти (наприклад, бензоїл), або є, наприклад, алкоксикарбонілом, алкенілоксикарбонілом, алкінілоксикарбонілом, арилоксикарбонілом, алкілсульфонілом, алкілсульфінілом або фенілсульфонілом; у навіть ще вужчому значенні, ацил є радикалом алканової кислоти, наприклад, (С1-С24)алкановоі' кислоти, переважно (С1С18)алканової кислоти, зокрема (С1-С12)алканової кислоти, дуже особливо (С1-С6)алканової кислоти, таким як форміл, ацетил або пропюніл. Вираз "один або декілька радикалів, що вибирають з групи, яка містить" у визначенні, як зрозуміло, означає в кожному випадку один або декілька ідентичних або різних радикалів, що вибирають з визначеної групи радикалів, якщо особливі обмеження визначені чітко. При комбінуванні перемінних генеричної формули можна формально визначити нестабільні функціональні групи, наприклад, карбамільний радикал або гідроксикарбонілоксирадикал, які є нестабільними в нейтральному або кислому водному середовищі і які таким чином не є переважними або використовуються у вигляді їх стабільних солей або тільки продуктів деградації, відповідно. Сполуки визначеної формули (І) згідно з винаходом або їх солі, в яких окремі радикали мають одне з переважних значень і які вже визначені або визначені тут нижче і особливо ті, що показані в Таблицях прикладів, або зокрема ті, в яких два або декілька І переважних значень, які вже визначені або визначені тут нижче об'єднані, є особливо цікавими, головним чином завдяки їх більшій гербіцидній дії, кращій селективності і/або більшій легкості одержання. Особливо цікавими є сполуки формули (І), де радикал вибирають з групи радикалів R1, R2, R3, R4, R5, R6, R7, R8, R9, R10 і А переважно визначених тут далі, де значення радикалу незалежить від значення інших радикалів згаданої групи. Переважні сполуки формули (І) містять комбінації радикалів згаданих груп, які включають два або декілька переважних значень приведених нижче. Зрозуміло, що в наступних переважних визначеннях, коли символи не визначені окремо, вони є такими як визначено раніше в описі. Переважно R1 є Н, галоген, (С1-С4)алкіл, (С1С4)галоалкіл, [(С1-С4)алкокси](С1-С4)алкіл, (С3С6)циклоалкіл, який є незаміщеним або заміщеним одним або декількома, переважно одним або двома (С1-С4)алкілами, або є (С3С4)галоциклоалкіл, (С2-С4)алкеніл, (С2-С4)алкініл, (С2-С4)галоалкеніл, (С1-С4)алкокси або (С1С4)галоалкокси; більш переважно R1 є Н, галоген, (С1-С4)алкіл, (С3-С6)циклоалкіл або (С1-С4)алкокси; ще більш переважно R1 є Η або (С1-С4)алкіл; найбільш переважно R1 є Η або (С1-С3)алкіл, зокрема Н, метил або етил. Переважно R2 є Η або (С1-С4)алкіл; більш переважно R2 є Н. 11 Переважно R1 і R2 разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють (С3С6)циклоалкіл, зокрема (С3-С4)циклоалкіл. Переважно R3 є Н, (С1-С4)алкіл, (С1-С4)алкокси або галоген; більш переважно R3 є Н, (С1-С3)алкіл, (С1-С4)алкокси, СІ або F; ще більш переважно R3 є Н, (С1-С2)алкіл, метокси, хлор або фтор. Переважно R4 є Н, (С1-С4)алкіл, (С1С4)галоалкіл, (С3-С4)алкеніл, (С3-С4)алкініл або ацил, що має від 1 до 12 атомів вуглецю, ацил переважно вибирають з групи, що містить СНО, СО(С1-С6)алкіл, -СО(С1-С6)галоалкіл, -СО2(С1С6)алкіл, -SО2(С1-С6)алкіл, -СО2-феніл або -СОфеніл, де кожен феніл є незаміщеним або заміщеним одним або декількома радикалами, що вибирають з групи, яка містить галоген, (С1С2)алкіл, (С1-С2)гало алкіл, (С1-С2)алкокси, (С1С2)галоалкокси і ΝΟ2; більш переважно R4 є Н, (С1-С3)алкіл, (С1С3)галоалкіл, аліл, пропаргіл, СНО, -СО(С1С3)алкіл або -СО(С1-С3)галоалкіл; ще більш переважно R4 є Н, СНО, СОСН3, СОСН2СІ, СОСН(СН3)СІ або COCF3; найбільш переважно R4 є Н. Переважно R5 є Н, (С1-С4)алкіл або (С1С4)галоалкіл; більш переважно R5 є Η або (С1С2)алкіл; найбільш переважно R5 є Н. Переважно R6 є Н, (С1-С3)алкіл або (С1С3)алкокси; більш переважно R6 є Н, метил або етил. Переважно R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1-С3)алкіл, галоген або (С1-С3)алкокси; більш переважно R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, метил, F або СІ. Переважно А є СН2 або простий зв'язок. переважними сполуками формули (І) є такі, в яких: R1 є Н, галоген, (С1-С4)алкіл, такий як метил, етил, н-пропіл або ізо-пропіл, або є (С1С4)галоалкіл, [(С1-С4)алкокси](С1-С4)алкіл, (С3С6)циклоалкіл, який є незаміщеним або заміщеним одним або двома (С1-С4)алкілами, або є (С3С4)галоциклоалкіл, (С2-С4)алкеніл, (С2С4)галоалкеніл, (С2-С4)алкініл, (С1-С4)алкокси або (С1-С4)галоалкокси; R2 є Η або (С1-С4)алкіл; або R1 і R2 разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють (С3-С6)циклоалкіл; R3 є Н, (С1-С4)алкіл, (С1-С2)алкокси або галоген (більш переважно Н, (С1-С3)алкіл, метокси, СІ або F); R4 є Н, (С1-С4)алкіл, (С1-С4)галоалкіл, (С3С4)алкеніл, (С3-С4)алкініл або ацил, що має від 1 до 12 атомів вуглецю (переважно СНО, -СО(С1С6)алкіл, -СО(С1-С6)галоалкіл, -СО2(С1-С6)алкіл, SО2(С1-С6)алкіл, -СО2-феніл або -СО-феніл, де кожен феніл є незаміщеним або заміщеним одним або декількома радикалами, що вибирають з групи, яка містить галоген, (С1-С2)алкіл, (С1С2)галоалкіл, (С1-С2)алкокси, (С1-С2)галоалкокси і NO2); R5 є Н, (С1-С4)алкіл або (С1-С4)галоалкіл; R6 є Н, (С1-С3)алкіл або (С1-С3)алкокси; R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1С3)алкіл, галоген або (С1-С3)алкокси; і 81141 12 А є СН2, О або простий зв'язок (переважно А є СН2 або простий зв'язок, зокрема простий зв'язок). Більш переважними сполуками формули (І) є такі, в яких: R1 є Η або (С1-С3)алкіл; , R2 є Η або (С1-С3)апкіл; або R1 і R2 разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють (С3-С4)циклоалкіл; R3 є Н, (С1-С2)алкіл, метокси, СІ або F; R4 є Н, (С1-С3)алкіл, (С1-С3)галоалкіл, аліл, пропаргіл, СНО, -СО(С1-С3)акіл або -СО(С1С3)галоалкіл; R5 є Η або (С1-С2)алкіл; R6 є Н, (С1-С3)алкіл або (С1-С3)алкокси; R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, метил, F і СІ; і А є СН2, О або простий зв'язок (переважно А є СН2 або простий зв'язок, зокрема простий зв'язок). Особливо переважними сполуками формули (І) є такі, в яких: R1 є Η або (С1-С2)алкіл; R2 є Η або (С1-С2)алкіл; або R1 і R2 разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворюють циклопропіл; R3 є Н, (С1-С2)алкіл, СІ або F; R4 є H; R5 є H; R6 є Η або (С1-С3)алкіл; R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, вибирають з групи, що містить Н, метил, F і СІ; і А є СН2, О або простий зв'язок. Переважно радикал формули CR1R2R3 у формулі (І) є радикалом, що вибирають з групи, яка містить (С1-С4)алкіл, (С1-С4)галоалкіл, (С3С4)циклоалкіл, 1-(С1-С3)алкіл-(С3-С4)-циклоалкіл і (С3-С4)галоциклоалкіл, більш переважно, (С1С3)алкіл, (С1-С4)фторалкіл( (С1-С4)хлоралкіл, (С3С4)циклоалкіл, 1-(С1-С3)алкіл-(С3-С4)-циклоалкіл, (С3-С4)-фторциклоалкіл або (С3С4)хлорциклоалкіл, наприклад, радикали, такі як метил, етил, н-пропіл, і-пропіл, н-бутил, 2-бутил, ібутил, трет-бутил, 1-фтор-етил, 1-фтор-пропіл, 1фтор-ізопропіл, 1-фтор-н-бутил, 1-хлор-етил, 1хлор-пропіл, 1-хлор-ізопропіл, 1-хлор-н-бутил, 1метил-циклопропіл, 1-хлор-циклопропіл або 1фтор-циклопропіл. Переважне втілення винаходу стосується оптично активних сполук формули (Іа), в яких атоми вуглецю позначені 1 і 1* обидва є хіральними і атом вуглецю позначений 2 є ахіральним: де: R1, R2 і R3 є такими як визначено у формулі (І), за умови, що R1, R2 і R3 є структурно різними; варіації інших символів є такими як визначено у формулі (І), 13 і стереохімічна конфігурація в позначеному 1 атомі вуглецю є такою як визначено у формулі (І), і стереохімія в позначеному 1* атомі вуглецю є (R) або (S) конфігурація або їх суміш, також включена рацемічна суміш (R,S), переважно рацемічна конфігурація або надлишок (R) або (S) конфігурації від 60 до 100%, особливо від 70 до 100%, найбільш переважно від 80 до 100%, виходячи із загальної кількості (R) і (S) конфігурації; або їх солі. Більш переважними є сполуки формули (Іа), де: R1 є Н, (С1-С6)алкіл або (С1-С6)алкокси; R2 є Η або (С1-С4)алкіл; R3 є Н, (С1-С4)алкіл абогалоген; R4 і R5 кожен є Н; R6 є H; R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1С6)алкіл або галоген; і А є СН2, О або простий зв'язок (більш переважно А є СН2 або простий зв'язок, зокрема простий зв'язок); за умови, що R1, R2 і R3 є структурно різними. Ще більш переважними є сполуки формули (Іа), де: R1 є Н, метил або етил; R2 є H; R3 є Н, F, СІ, метил або етил; R4 і R5 кожен є Н; R6 є H; R7, R8, R9 і R10 кожен, незалежно, вибирають з групи, що містить Н, метил, Вr, СІ або F; і А є СН2, О або простий зв'язок (більш переважно А є СН2 або простий зв'язок, зокрема простий зв'язок); за умови, що R1, R2 і R3 є структурно різними. Друге переважне втілення винаходу стосується оптично активних сполук формули (Ib), в яких атоми вуглецю позначені 1 і 2 обидва є хіральними і атом вуглецю позначений 1* є ахіральним: де: R1, R2 і R3 є такими як визначено у формулі (І), за умови, що, принаймні, два з R1, R2 і R3 є структурно ідентичними; R6 є (С1-С6)алкіл; варіації інших символів є такими як визначено у формулі (І); і стереохімічна конфігурація в позначеному 1 атомі вуглецю є такою як визначено для формули (І); і стереохімія в позначеному 2 атомі вуглецю є (R) або (S) конфігурація або їх суміш, також включена рацемічна конфігурація (R,S), 81141 14 переважно рацемічна конфігурація або надлишок (R) або (S) конфігурації від 60 до 100%, особливо від 70 до 100%, найбільш переважно від 80 до 100%, виходячи із загальної кількості (R) і (S) конфігурації; або їх солі. Також переважними є сполуки формули (Ib) де: R1 є Н, (С1-С6)алкіл або (С1-С6)алкокси; R2 є Η або (С1-С4)алкіл; або R1 і R2 можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати (С3С6)циклоалкіл; R3 є Н, (С1-С4)алкіл або галоген; R4 і R5 кожен є Н; R6 є (С1-С6)алкіл; R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1С3)алкіл або галоген; і А є СН2, О або простий зв'язок (більш переважно А є СН2 або простий зв'язок, зокрема простий зв'язок); за умови, що, принаймні, два з R1, R2 і R3 є структурно ідентичними. Ще більш переважними є сполуки формули (Ib) де: R1 є Н, метил або етил; R2 є H; R3 є Н, F, СІ, метил або етил; R4 і R5 кожен є Н; R6 є (С1-С4)алкіл; R7, R8, R9 і R10 кожен, незалежно, вибирають з групи, що містить Н, метил, Вr, СІ або F; і А є СН2, О або простий зв'язок (більш переважно А є СН2 або простий зв'язок, зокрема простий зв'язок); за умови, що, принаймні, два з R1, R2 і R3 є структурно ідентичними. Третє переважне втілення винаходу стосується оптично активних сполук формули (Іс), в яких атоми вуглецю позначені 1,2 і 1* всі є хіральними: де: R1, R2 і R3 є такими як визначено у формулі (І), за умови, що R1, R2 і R3 є структурно різними; R6 є (С1-С6)алкіл, переважно (С1-С4)алкіл; варіації інших символів є такими як визначено у формулі (І); і стереохімічна конфігурація в позначеному 1 атомі вуглецю є такою як визначено для формули (І); і стереохімія в кожному з позначених 2 і 1* атомах вуглецю є (R) або (S) конфігурація або їх суміш, також включена рацемічна конфігурація (R,S), переважно рацемічна конфігурація або надлишок (R) або (S) конфігурації від 60 до 100%, особливо від 70 до 100%, найбільш переважно від 15 81141 16 80 до 100%, виходячи із загальної кількості (R) і (S) конфігурації; або їх солі. Четверте переважне втілення винаходу стосується оптично активних сполук формули (І), в яких атом вуглецю позначений 1 є хіральним і атоми вуглецю позначені 2 і 1* є обидва хіральними: де: R1, R2 і R3 є такими як визначено у формулі (І), за умови, що, принаймні, два з R1, R2 і R3 є структурно ідентичними; R6 є H; варіації інших символів є такими як визначено у формулі (І); і стереохімічна конфігурація в позначеному 1 положенні є такою як визначено для формули (І); або їх солі. Також переважними є сполуки загальної формули (Id) і (Іе), які є стереоізомерами сполук загальної формули (Іа), де конфігурація атому вуглецю позначеного 1* є особливо визначеною (R) або (S): де: R1 є (С1-С6)алкіл, (С1-С6)алоалкіл або (С3С6)циклоалкіл, переважно (С1-С6)алкіл, (С1С4)галоалкіл або (С3-С6)циклоалкіл; R2 є H; R3 є галоген; і варіації інших символів є такими як визначено у формулі (І). Переважними є також сполуки формул (If), (Ig), (Ih) і (Іі), які є стереоізомерами сполук загальної формули (Іс), де конфігурації атомів вуглецю позначених 1, 2 і 1* є особливо визначеними: і де: R1 є (С1-С6)алкіл, (С1-С6)галоалкіл або (С3С6)циклоалкіл; R2 є H; R3 є (С1-С4)алкіл або галоген; R6 є (С1-С6)алкіл; і варіації інших символів є такими як визначено у формулі (І); за умови, що R1, R2 і R3 є структурно різними. Більш переважними є сполуки формули (If), (Ig), (Ih) і (її) де: R1 є метил або етил; R2 є H; R3 є метил, етил, F або СІ; R4 і R5 кожен є Н; R6 є метил або етил; і R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, метил, Вr, СІ або F; за умови, що R1, R2 і R3 є структурно різними. Також більш переважними є сполуки формули (Id) і (Іе) де: R1 є метил або етил; R2 є Н; R3 є метил, етил, F або СІ; R4 і R5 кожен є Н; і R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, метил, Вr, СІ або F; за умови, що R1, R2 і R3 є структурно різними. Переважними також є сполуки формули (Ij), які є стереоізомерами сполук загальної формули (Іb), 17 де конфігурації атомів вуглецю позначених 1 і 2 є особливо визначеними: де: R1 є Н, (С1-С3)алкіл або (С1-С3)алкокси; або R1 і R2 можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати (С3С6)циклоалкіл; R2 є Η або (С1-С3)алкіл; R3 є Н, галоген або (С1-С3)алкіл; R6 є (С1-С6)алкіл; і варіації інших символів є такими як визначено у формулі (І); за умови, що два з R1, R2 і R3 є структурно ідентичними. Також переважними є сполуки формули (Ij) де: R1 є Н, метил, етил, метокси або СІ; R2 є Н або метил; або R1 і R2 можуть разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворювати циклопропіл; R3 є Н, метил, F або СІ; R4 і R5 кожен є Н; R6 є метил; і R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, вибирають з групи, що містить Н, метил, Вr, СІ або F. Сполуки формули (If) і (In) є особливо переважними. Сполуки формули (If) є найбільш переважними. Наступним класом переважних сполук є сполуки формули (la), (Ib), (Ic), (Id), (le), (If), (Ig), (Ih), (Іі) або (Ij), де радикали R1, R2, R3, R4, R5, R6, R7, R8, R9, R10 і А є такими як визначено в переважних значеннях для формули (І). Особливо переважним класом сполук є сполуки формули (If), де: R1 є (С1-С2)алкіл; R2 є H; R3 є (С1-С2)алкіл, СІ або F; R4 і R5 кожен є Н; R6 є (С1-С2)алкіл; R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, метил, F або СІ; і А є СН2, О або простий зв'язок (більш переважно А є простий зв'язок); за умови, що R1, R2 і R3 є структурно різними. Також переважними є сполуки формули (la-1), (lc-1), (ld-1), (le-1), (IM), (lg-1), (lh-1), (Іі-1) і (lj-1), як показано на формулах перед Таблицями нижче, в яких R4 і R5 кожен є Н, і радикали R1, R2, R3, R6, R7, R8, R9, R10 і А є такими як визначено вище для відповідних основних формул (la), (Ic), (Id), (le), (If), (Ig), (Ih), (Іі) і (Ij). Більш переважними є сполуки формули (la-1), (ld-1) і (Іе-1), як показано на формулах перед таблицями нижче, в яких: R1 є (С1-С6)алкіл; 81141 18 R2 є H; R3 є (С1-С6)алкіл або галоген; R4 і R5 кожен є Н; R6 є Н; і R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1С6)алкіл або галоген; за умови, що R1, R2 і R3 є структурно різними. Також більш переважними є сполуки формули (lc-1), (IM), (lg-1), (lh-1) і (Іі-1), як показано на формулах перед Таблицями нижче, в яких: R1 є (С1-С6)алкіл; R2eH; R3 є (С1-С6)алкіл або галоген; R4 і R5 кожен є Н; R6 є (С1-С6)алкіл; і R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1С6)алкіл або галоген; за умови, що R1, R2 і R3 є структурно різними. Також більш переважними є сполуки формули (lj-1), як показано на формулах перед Таблицями нижче, в яких: R1 є Н, метил, етил, метокси або СІ; R2 є Η або метил; або CR1R2 є циклопропіл; R3 є Н, метил, СІ або F; R4 і R5 кожен є Н; R6 є метил; і R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1С6)алкіл або галоген; за умови, що, принаймні, два з R1, R2 і R3 є структурно ідентичними. Також переважними є сполуки формули (Ik), (IL), (Im), (In) і (Ір), як показано на формулах перед Таблицями нижче, в яких радикали R1-R10' А є такими як визначено вище в переважних значеннях відповідної загальної формули. Більш переважними є сполуки формули (Ik), як показано на формулах перед Таблицями нижче, в яких: R1 є Н, (С1-С6)алкіл, галоген або (С1С6)алкокси; R2 є Η або (С1-С6)алкіл; або CR1R2 є циклопропіл; R3 є Н, (С1-С6)алкіл або галоген; R4 і R5 кожен є Н; R6 є Н; R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1С6)алкіл або галоген; і, принаймні, два з R1, R2 і R3 є структурно ідентичними. Також більш переважними є сполуки формули (IL), (Im), (In), і (Ір), як показано на формулах перед Таблицями нижче, в яких: R1 є (С1-С6)алкіл; R2 є Н; R3 є галоген; R4 і R5 кожен є Н; R6 є (С1-С6)алкіл; R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1С6)алкіл або галоген. Переважними сполуками формули (І) є оптично активні похідні інданіламіно-1,3,5триазину формули (І) (А= простий зв'язок). Також переважними є оптично активні похідні хроман-4іламіно-1,3,5-триазину формули (І) (А= атом кисню) і оптично активні похідні 19 тетрагідронафталініламіно-1,3,5-триазину формули (І) (А= метилен). Сполуки формули (І), вище, можна одержати шляхом використання або адаптації відомих методів (тобто, методів, що використовуються тут далі, або описаних в літературі), [наприклад, як описано в WO 97/31904 або WO 97/29095], і посиланнях приведених тут, і як тут далі описується. В наступному описі, де символи, що зустрічаються, у формулах спеціально не описуються, зрозуміло, що вони є "як визначено тут раніше" у відповідності з першим визначенням кожного символу в описі, або переважно в згаданих переважних визначеннях. Зрозуміло, що в описах наступних процесів порядок проведення послідовностей може бути різним, і що можуть бути необхідні придатні захисні групи для одержання необхідних сполук. Згідно з характерною ознакою представленого винаходу, сполуки формули (І) можна одержати за допомогою реакціїсполуки загальної формули (II): де R1, R2 і R3 є такими як визначено у формулі (І), і Ζ є функціональною групою, що вибирають з групи, яка містить карбоксильний естер, карбоксильний ортоестер, хлорид карбокисльної групи, карбоксамід, ціано, карбоксильний ангідрид або трихлорметил, з бігуанідином формули (III) або його кислотно-адитивною сіллю: де R4, R5, R6, R7, R8, R9, R10 і А і конфігурація в позначеному 1 положенні є такими як визначено у формулі (І). Реакцію зазвичай проводять в присутності основи, в інерному розчиннику, такому як тетрагідрофуран, діоксан, ацетонітрил, Ν,Νдиметилформамід, метанол або етанол, при температурі від 0°С до температури кипіння розчинника, переважно від 20°С до 60°С. Основою зазвичай є гідроксид лужного металу, гідрид лужного металу, карбонат лужного металу, алкоксид лужного металу, карбонат лужноземельного металу або органічна основа, така як третинний амін, наприклад, триетиламін або 1,8-діазабіцикло[5.4.0]ундец-7-ен (DBU). Згідно з наступною характерною ознакою представленого винаходу згадані сполуки формули (І) також можна одержати за допомогою реакції сполуки загальної формули (IV): 81141 20 в якій R1, R2, R3, R4 і R5 і конфігурація в позначеному 1* положенні є такими як визначено у формулі (І), і L1 є групою, що відходить, такою як хлор, трихлорметил, (С1-С4)-алкілсульфоніл, фенілсульфоніл або (С1-С4)алкіл-фенілсульфоніл, з аміном формули (V) або його кислотноадитивною сіллю: де R6, R7, R8, R9, R10 і А і конфігурація в позначеному 1 положенні є такими як визначено у формулі (І). Реакцію зазвичай проводять в присутності основи, в інертному розчиннику, наприклад, полярному органічному розчиннику, такому як тетрагідрофуран, діоксан, ацетонітрил, Ν,Ν-диметилформамід, метанол або етанол, при температурі від 0°С до температури кипіння розчинника, переважно від 20°С до 100°С. основою зазвичай ε гідроксид лужного металу, гідрид лужного металу, карбонат лужного металу, алкоксид лужного металу, карбонат лужноземельного металу, або органічна основа, така як третинний амін, наприклад, триетиламін, або 1,8-діазабіцикло[5.4.0]ундец-7-ен (DBU). Спосіб є відомим в загальних рисах з, [наприклад, Comprehensive Heterocyclic Chemistry, A.R. Katritzky and C.W. Rees, Pergamon Press, Oxford, New York, 1984, Vol,3; Part 2B; ISBN 0-08030703-5, S.482]. Згідно з наступною характерною ознакою представленого винаходу, де один з R4 або R5 у формулі (І) є (С1-С4)алкіл, (С1-С4)галоапкіл, (С3С4)алкеніл, (С3-С4)галоалкеніл, (С3-С4)алкініл або (С3-С4)галоалкініл, сполуки формули (І) винаходу можна одержати за допомогою реакції відповідної сполуки формули (І), де згадані R4 або R5 є відповідно Н, і інші радикали і конфігурації є такими як визначено у формулі (І), з алкілувальним агентом формули (VI) або (VII), відповідно: де L2 є групою, що відходить, зазвичай галоген, переважно хлор, бром або йод, або алкілабо феніл-сульфонілокси замісник, такий як метилсульфонілокси або 4-толуолсульфонілокси. Реакцію зазвичай проводять в інертному розчиннику, такому як тетрагідрофуран, діоксан, ацетонітрил або Ν,Ν-диметилформамід при температурі від 0°С до температури кипіння розчинника, переважно від 20°С до 100°С. 21 Згідно з наступною характерною ознакою представленого винаходу сполуки формули (І), де один з R4 або R5 є ацил, можна одержати за допомогою реакції відповідної сполуки формули (І), де згаданий R4 або R5 відповідно є Н, і інші радикали і конфігурації є такими як визначено у формулі (І), з ацилюючим агентом формули (VIII) або (IX) відповідно: Де R4 і R5 кожен є ацил як визначено у формулі (І) і L3 є групою, що відходить, зазвичай галоген, переважно хлор; або з формілюючим агентом, таким як мурашина кислота-оцтовий ангідрид. Необов'язково, основу використовують в реакції ацилювання і її зазвичай вибирають з гідроксиду лужного металу, гідриду лужного металу, карбонату лужного металу, алкоксиду лужного металу, карбонату лужноземельного металу або органічної основи, такої як третинний амін, наприклад, триетиламін. Реакцію зазвичай проводять в інертному розчиннику, такому як тетрагідрофуран, діоксан, ацетонітрил або Ν,Ν-диметилформамід при температурі від 0°С до температури кипіння розчинника, переважно від 20°С до 100°С. Проміжні сполуки формули (III) можна одержати за допомогою реакції сполуки формули (X): з сполукою згаданої формули (V). Реакцію зазвичай проводять використовуючи кислотноадитивну сіль, наприклад, гідрохлоридну сіль сполуки формули (X), в розчиннику, такому як 1,2дихлорбензол, декалін або біле мінеральне масло, при температурі від 20°С до температури кипіння розчинника, переважно від 50°С до 200°С. Проміжні сполуки формули (V) можна одержати згідно з відомими методами, наприклад, за допомогою відновного амінування, необов'язково, асиметричого відновного амінування, кетонів формули (XI) або відповідних оксимів: в якій R6, R7, R8, R9, R10 і А є такими як визначено у формулі (І), або реакцією сполуки формули (XII): в якій 81141 22 R6, R7, R8, R9, R10 і А є такими як визначено у формулі (І) і L4 є групою, що відходить, такою як галоген, гідрокси, метил сульфонілокси або 4толуолсульфонілокси, з аміаком або його сіллю, згідно з відомими методиками, наприклад, [як описано в патенті опублікованому під номером WO 97/031904]. Для одержання сполук формули (І), в яких присутній один або більше асиметричних атомів вуглецю як окремої енантіомерної форми, згадані вище процеси можна адаптувати шляхом використання прийнятної енантіомерної або діастереомерної форми сполук формули (II), (III), (IV), (V), (VI), (VII) або (XII). Сполуки формули (II) в енантіомерно чистій формі є відомими або можна одержати згідно з відомими методиками, [наприклад, як описано в Tetrahedron Asymmetry 1994, 5, 981, J. Chem. Soc. Perkin Trans I, 1979, 2248] і літературі приведеній тут. Одержання сполук формули (І) в розділеній формі або частково розділеній формі можна, наприклад, провести за допомогою приведених вище процесів використовуючи одну або декілька проміжних сполук (II), (III), (IV) або (V), в яких конфігурація відрізняється від конфігурації визначеної в сполуці формули (І), що одержується, і розділити одержану суміш згідно з відомими методами розділення. Зазвичай можливо використати звичайні методи оптичного розділення (див. Textbooks of Stereochemistry), наприклад наступні способи розділення сумішей на діастереомери, наприклад, фізичні способи, такі як кристалізація, хроматографічні способи, зокрема, колонкова хроматографія і високоефективна рідинна хроматографія, перегонка, якщо підходить, при пониженому тиску, екстракція і інші способи, можливо розділити суміші енантіомерів, що залишились, зазвичай за допомогою хроматографічного розділення на хіральних твердих фазах. Придатними для препаративних кількостей або використання в промислових масштабах є способи, такі як кристалізація діастереомерних солей, які можна одержати з сполук (І) використовуючи оптично активні кислоти і, якщо прийнятно, за умови, що кислотні групи є присутні, використовуючи оптично активні основи. Оптично активними кислотами придатними для оптичного розділення за допомогою кристалізації діастереомерних солей є, наприклад, камфорсульфонова кислота, камфорна кислота, бромкамфорсульфонова кислота, хінна кислота, винна кислота, дибензоїлвинна кислота і інші аналогічні кислоти; придатними оптично активними основами є, наприклад, хінін, цинхонін, хінідин, бруцин, 1-фенілетиламін і інші аналогічні основи. Кристалізації потім, в більшості випадків, проводять у водних або водно-органічних розчинниках, де діастереомер, який є менше розчинним випадає у осад першим, якщо можливо, після внесення затравки. Один з енантіомерів сполуки формули (І) потім виділяють 23 з осадженої солі, або інший виділяють з кристалів, шляхом підкислення або використовуючи основу. Енантіомерно чисті проміжні аміносполуки формули (V) можна одержати згідно з відомими способами, [наприклад, як описано в Houben-Weyl, Methoden der Organischen Chemie, 4. Auflage, Band Ε 21b, 1833 ff. або Band Ε 21e, 5133]. Однією з переважних методик є відновне амінування кетонів формули (XI) асиметричним каталізатором, включаючи ферментне трансамінування. Іншою методикою одержання енантіомерно чистих амінів формули (V) є метод розщеплення рацемату [описаний в J. Prakt. Chem. 339, (1997), сторінки 381-384, або методика описана в Org. Lett., Vol.3, Nr. 25, page 4101]. В цій методиці рацемічний амін загальної формули (V) енантіоселективно ацилюють ацилюючим агентом, таким як необов'язково заміщений естер жирної кислоти (переважно метилхлорацетат, або етилхлорацетат, або метилметоксиацетат, або етилметоксиацетат) в присутності біокаталізатору. Неацильований енантіомер потім відокремлюють простою обробкою мінеральною кислотою. Енантіомер ацильованого аміну потім розщеплюють до аміну, використовуючи основу, наприклад, гідроксид лужного металу, такий як гідроксид натрію або кислоту, наприклад, мінеральну кислоту, таку як хлорид водню. Як біокаталізатори для цих цілей є особливо придатними ліпази, наприклад Pseudomonas cepacia, Candida cylindracea або Candida antarctica. Деякі з цих ліпаз також є комерційно доступними в імобілізованій формі (торгова назва: "Новозим 435"). Аналогічно із згаданим способом ферментного ацилювання, сполуки формули (XIII) або (XIV) можна одержати, як проміжні сполуки, шляхом ацилювання рацемічних амінів у відповідні сполуки формули (V), де R6, R7, R8, R9, R10 і А є такими як визначено у формулі (І), і R11 є ацил, переважно (С1-C6)алканоїл, який є незаміщеним або заміщеним одним або декількома радикалами, що вибирають з групи, яка містить галоген, (С1-С4)алкокси і (С1С4)алкілтіо; більш переважно форміл, ацетил, пропіоніл, галоацетил, галопропіоніл, (С1С4)алкоксиацетил або (С1-С4)алкоксипропіоніл, найбільш переважно хлорацетил або метоксиацетил; бажаний оптичний ізомер (V) потім одержують шляхом розщеплення сполуки (XIII) використовуючи мінеральну кислоту, або, у випадку коли ацильовану сполуку (XIV) одержують ферментативно, використовуючи безпосередньо не-ацильований амін (V). 81141 24 Наприклад, наступні кислоти є придатними для одержання кислотно адитивних солей сполук формули (І): галогенводневі кислоти, такі як хлорводнева кислота або бромводнева кислота, крім того, фосфорна кислота, азотна кислота, сірчана кислота, моно- або біфункціонапьні карбонові кислоти і гідроксикарбонові кислоти, такі як оцтова кислота, щавлева кислота, малеїнова кислота, бурштинова кислота, фумарова кислота, винна кислота, лимонна кислота, саліцилова кислота, сорбінова кислота абомолочна кислота, а також сульфонові кислоти, такі як птолуолсульфонова кислота і 1,5нафталіндисульфонова кислота. Кислотно адитивні сполуки формули (І) можна одержати за допомогою звичайних методів, що використовуються для одержання солей, наприклад, шляхом розчинення сполуки формули (І) в придатному органічному розчиннику, такому як, наприклад, метанол, ацетон, метиленхлорид або бензол, і додавання кислоти при температурах від 0 до 100°С, і потім їх можна виділити відомим чином, наприклад, шляхом фільтрування, і, якщо прийнятно, очистити промиванням інертним органічним розчинником. Основноадитивні солі сполук формули (І) переважно одержують в інертних полярних розчинниках, таких як, наприклад, вода, метанол або ацетон при температурі від 0 до 100°С. Прикладами придатних основ для одержання солей згідно з винаходом є карбонати лужних металів, такі як карбонат калію, гідроксиди лужних і лужноземельних металів, наприклад NaOH або КОН, гідриди лужних і лужноземельних металів, наприклад NaH, алкоксиди лужних і лужноземельних металів, наприклад, метоксид натрію, трет-бутоксид калію або аміак або етаноламін. Четвертинні амонієві солі можна одержати, наприклад, за допомогою обміну солі або конденсування з четвертинними амонієвими солями формули [NRR'R"R'"]+X-, де R, R', R" і R'" незалежно один від одного є (С1-С4)алкіл, феніл або бензил і X" є аніон, наприклад СI- або ОН-. Деякі сполуки формули (III) і (V), в яких присутні один або декілька асиметричних атомів вуглецю як індивідуальна або оптично збагачена енантіомерна форма є новими і як такі складають наступний аспект винаходу, і можуть бути одержані як описано вище. Відомі наступні аміни формули (V): а) індани: - (1R)-1-аміноіндан [Chem.Abstracts Registry No.10277-74-4]; - (1R)-1-аміно-7-метоксиіндан [Arch. Pharm. 331 (1998) 59-71]; - (1R)-1-аміно-7-н-пропоксиіндан [Arch. Pharm. 331 (1998) 59-71]; - (1R)-1-аміно-7-ціаноіндан [Arch. Pharm. 331 (1998) 59-71]; б) тетрагідронафталіни: (1R)-1-аміно-1,2,3,4-тетрагідронафталін [Chem.Abstracts Registry No.23357-46-2]; (1R)-1-аміно-7-метил-1,2,3,4тетрагідронафталін [WO-98/47877]; 25 (1R)-1-аміно-7-метокси-1,2,3,4тетрагідронафталін [WO-98/47877]; (1R)-1-аміно-7-ізопропіл-1,2,3,4тетрагідронафталін [WO-98/47877]; (1R)-1 -аміно-7-т-бутил-1,2,3,4тетрагідронафталін [WO-98/47877]; - гідрохлоридні солі останніх двох сполук [WO98/47877]; (1R)-1-аміно-6,8-диметил-1,2,3,4тетрагідронафталін [J. of Chromatography 959 (2002) 75-83], с) хромани: (4R)-4-амінохроман [Beilstein Registry No.7687402 і/або 7687403]; Тому, наступний аспект винаходу стосується сполук формули (III) або (V) або їх солей, де R6 є Н, (С1-С6)алкіл або (С1-С6)алкокси; R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1С4)алкіл, (С1-С3)галоалкіл, галоген, (С1-С3)алкокси, (С1-С3)галоалкокси або CN; А є СН2, О або простий зв'язок; і де стереохімічна конфігурація в позначеному 1 положенні є такою як визначено у формулі (І), за винятком сполук формули (V) або їх солей, де: (і) А є простий зв'язок, R6, R7, R8 і R9 кожен є водень, і R10 є водень, метокси, н-пропокси або ціано; або (іі) А є СН2, і R6, R7, R8 і R10 кожен є водень, і 9 R є водень, метил, метокси, ізопропокси або тбутил; або А є СН2, і R6, R7 і R9 кожен є водень, і R8 є метил і R10 є метил; або (ііі) А є атом кисню, і Re, R7, R8, R9 і R10 кожен є Н. Переважним класом нових проміжних сполук формули (III) і (V) або їх солей є сполуки, де: R6, R7 і R10 є кожен, незалежно, Η або метил; R8 є Н, метил, СІ або F; R9 є Н, метил, СІ, F або Вr; і А є простий зв'язок, СН2 або О; і стереохімічна конфігурація в позначеному 1 положенні є такою як визначено у формулі (І), за винятком сполук формули (V) або їх солей, де: (і) А є простий зв'язок, R6, R7, R8 і R9 кожен є водень, і R10 є водень, або (іі) А є СН2, і R6, R7, R8 і R10 кожен є водень, і9 R є водень або метил, або (ііі) А є атом кисню, і R6, R7, R8, R9 і R10 кожен є Н. Більш переважним класом нових проміжних сполук формули (III) і (V) або їх солей є сполуки, де: А є простий зв'язок, R6 є Η або метил; R7 і R10 є водень, R8 є Н, метил, СІ або F; R9 є метил, СІ, F або Вr; і стереохімічна конфігурація в позначеному 1 положенні є такою як визначено у формулі (І). Наступними переважними класами нових проміжних сполук формули (Va) і (Vb), або їх солей є: 81141 26 де: R6 є метил; R7 і R10 є кожен, незалежно, Η або метил; R8 є Н, метил, СІ або F; R9 є Н, метил, СІ, F або Вr; і А є простий зв'язок, СН2 або О; і як така складають наступне втілення винаходу. Деякі сполуки формули (XIII) (аміди), які можуть бути використані як проміжні сполуки для одержання оптично активних амінів формули (V) або бігуанідів формули (III), в яких присутні один або декілька асиметричних атомів вуглецю, як окрема або оптично збагачена енантіомерна форма є новими і як такі складають наступне втілення винаходу, і можуть бути одержані як описано вище. Наступні ацильовані аміни формули (XIII) вже відомі: а) індани: - (1R)-1-ацетиламіноіндан [Chem. Europe 6 (2000, 1840-1846]; - (1R)-1-форміламіноіндан [J. Am. Chem. Soc. 88 (1966) 2233-2240]; - (1R)-1-(трифторацетиламіно)індан [J. Med. Chem. 45 (2002) 5260-5279 або US-A-4948395]; - (1R)-1-(бромацетиламіно)індан [Biochemistry 1980, 2140-2144]; - (1R)-1-ацетиламіно-2-метиліндан [J. Org. Chem. 1999, 1774-1775]; - (1R)-1-ацетиламіно-5-фторіндан [J. Org. Chem. 1999, 1774-1775]; б) тетрагідронафталіни: (1R)-1-ацетиламіно-1,2,3,4тетрагідронафталін [J. Org. Chem. 1999, 1774-1775 або Tetrahedron Lett. 43 (2002) 5260]; (1R)-1-ацетиламіно-6-метокси-1,2,3,4тетрагщронафталін [J. Org. Chem. 1999]; (1R)-1-ацетиламіно-5,7-диметил-1,2,3,4тетрагідронафталін [J. Org. Chem. 1999, 17741775]; (1R)-1-(хлорацетиламіно)-1,2,3,4тетрагідронафталін [Farmaco. ED. Sci. Vol.26 (1971) 474-486]; (1R)-1-(трифторацетиламіно)-1,2,3,4тетрагідронафталін [US-A-4948395]; в) хромани: (4R)-4-ацетиламінохроман [Org. Lett. 4 (2002) 1695-1668]; Наступним втіленням винаходу, таким чином, є нові сполуки формули (XIII) або їх солі, де R6 є Н, (С1-С6)алкіл або (С1-С6)алкокси; R7, R8, R9 і R10 є кожен, незалежно, Н, (С1С4)алкіл, (С1-С3)галоалкіл, галоген, (С1-С3)алкокси, (С1-С3)галоалкокси або CN; R11 є ацил, переважно (С1-С6)апканоїл, який є незаміщеним або заміщеним одним або декількома радикалами, що вибирають з групи, 27 яка містить галоген, (С1-С4)алкокси і (С1С4)алкілтіо; більш переважно форміл, ацетил, пропіоніл, галоацетил, галопропіоніл, (С1С4)алкоксиацетил або (С1-С4)алкоксипропіоніл, найбільш переважно хлорацетил або метоксиацетил; А є СН2, О або простий зв'язок; і де стереохімічна конфігурація в позначеному 1 положенні є такою як визначено у формулі (І), за винятком сполук або їх солей, де: (і) А є простий зв'язок, R6, R7, R8, R9 і R10 кожен є водень, і R11 є форміл, ацетил, трифторацетил або бромацетил, або А є простий зв'язок, R6 є метил; R7, R8, R9 і R10 кожен є водень, і R11 є ацетил, або А є простий зв'язок, R6; R7, R9 і R10 кожен є водень, R8 є фтор, і R11 є ацетил, або (іі) А є СН2, і R6, R7, R8, R9 і R10 кожен є водень, 11 і R є ацетил, трифторацетил або хлорацетил; або А є СН2, і R6, R7 і R9 кожен є водень, і R8 є метил і R10 є метил і R11 є ацетил, або А є СН2, і R6, R7, R9 і R10 кожен є водень, і R8 є метокси, і R11 є ацетил, або А є СН2, і R6 є метил, R7, R8, R9 і R10 кожен є водень, і R11 є ацетил, або (ііі) А є атом кисню, і R6, R7, R8, R9 і R10 кожен є Н, і R11 є ацетил. Сполуки формули (II), (IV), (VI), (VII), (VIII), (IX), (X), (XI) і (XII), також як і рацемічні (III) і (V) відомі або можуть бути одержані аналогічно з відомими методами. Набір сполук формули (І), які можна синтезувати за допомогою приведених вище процесів, можна також одержати з використанням паралельної методики, яка може бути проведена в ручну, частково автоматизована або повністю автоматизована. В цьому контексті, можливо автоматизувати проведення реакції, обробку або очищення продуктів або проміжних сполук. Загалом, це повинно бути зрозуміло, як значуща методика, яка описана в, [наприклад, S. Н. DeWitt в "Annual Reports in Combinatorial Chemistry andмольесиїаг Diversity: Automated Synthesis", Volume 1, published by Escom, 1997, pages 69 to 77]. Для проведення реакції і обробки в паралельні методиці, можуть бути використано ряд комерційно доступних приладів, як вони доступні від, [наприклад, Stem Corporation, Woodrolfe Road, Tollesbury, Essex, CM9 8SE, England або Η+Ρ Labortechnik GmbH, Bruckmannring 28, 85764 Oberschleissheim, Germany]. Для проведення паралельного очищення сполук (І) або проміжні сполуки, що одержуються під час одержання, доступним є, inter alia, хроматографічне спорядження, наприклад від ISCO, Inc., 4700 Superior Street, Lincoln, NE 68504, USA. Згадане спорядження робить можливим модульні методики, де окремі стадії є автоматизованими, але ручні операції проводяться між стадіями. Цього можна уникнути шляхом використання частково або повністю інтегрованих автоматичних систем, в яких автоматичні модулі виконуються, наприклад, роботами. Такі автоматичні системи 81141 28 можна одержати від, наприклад, Zymark Corporation, Zymark Center, Hopkinton, MA 01748, USA. На додаток до описаних вище методів, сполуки формули (І) можна одержати за допомогою методів, що ґрунтуються на повністю або частково твердо-фазних носіях. З цією цілю, окремі проміжні сполуки або всі проміжні сполуки синтезу або синтезу адаптованого для одержання сполук винаходу зв'язуються з смолою. Твердофазні синтетичні методи добре описуються спеціальній літературі, [наприклад: Barry A. Bunin в The Combinatorial Index", що опубліковано Academic Press, 1998]. Використання твердо-фазних синтезів описується в ряді методик відомих з літератури які, по черзі, можна провести вручну або автоматично. Наприклад, "способі чайного пакетику" [Houghten, US 4,631,211; Houghten et al., Proc. Natl. Acad. Sci., 1985, 82, 5131-5135] можна частково автоматизувати використовуючи продукти IRORI, 11149 North Torrey Pines Road, La Jolla, CA 92037, USA. Твердофазні паралельні синтези можна успішно автоматизувати, наприклад, використовуючи устаткування Argonaut Technologies, Inc., 887 Industrial Road, San Carlos, CA 94070, USA або MultiSynTech GmbH, Wullener Feld 4,58454 Witten, Germany. Рецептури у відповідності з методиками, що описуються тут, дають сполуки формули (І) у формі колекцій або бібліотек сполук. Тому предметом представленого винаходу також є бібліотеки сполук формули (І), які містять, принаймні, дві сполуки формули (І) і їх попередники. Наступні необмежуючі приклади ілюструють одержання сполук формули (І). А. Хімічні приклади В Прикладах, які приведені далі, кількості (також відсотки) є ваговими, якщо не вказано інше. Співвідношення розчинників є об'ємними. Оптичне обертання вимірювали як специфічне обертання [а] поляризованого світла з довжиною хвилі 589 нм (поляризоване Na-D світло) за стандартних умов (с=1г/мг, т=25°С). Розчинником є хлороформ, якщо не вказано інше. Приклад А1 2-Аміно-4-[(1R)-1-інданіламіно]-6-метил-1,3,5триазин (Таблиця 8, Сполука номер 8.1) Суміш 2-аміно-4-хлор-6-метил-1,3,5-триазину (2,2г, 0,015моль), Я(-)-1-аміноіндану (2,0г, 0,015моль) і карбонату калію (4,6г, 2,2моль) в Ν,Νдиметилформаміду перемішували протягом 5 годин при 90-100°С. Коли реакція завершувалась, розчинник упарювали у вакуумі нижче 100°С, одержану суміш охолоджували і додавали воду. Додавали етилацетат і органічний шар відокремлювали, сушили (сульфат натрію) і упарювали. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії, використовуючи як елюент етилацетат одержуючи 2-аміно-4-[(1R)-1інданіламіно]-6-метил-1,3,5-триазин (3,5г, 95% вихід, Сполука номер 8.1), Тпл. 94-96°С, хімічна чистота >95%, ее 91% за ВЕРХ, оптичне обертання (СНСІ3, с=1): +87,4°). 29 Приклад А2 2-Аміно-4-[(4R)-4-хроманіламіно]-6-[(1R)-1фторетил]-1,3,5-триазин (Таблиця 1, Сполука номер 1.20) а. хроман-4-оноксим Суміш ацетату натрію (41,53г, 0,506моль) у воді при 60°С об'єднували з перемішуваною сумішшю хроман-4-ону (25г, 0,169моль) і гідрохлориду гідроксиаміну (20,0г, 0,287моль) в етанолі при 60°С. Одержану суміш нагрівали із зворотнім холодильником протягом 90 хвилин, охолоджували і фільтрували. Неочищену тверду речовину промивали водою одержуючи хроман-4оноксим (27,9г, вихід 96%), Тпл. 114-117°С, чистота 95%. б. Гідрохлорид 4-амінохроману Хроман-4-оноксим (27,9г, 0,157моль) в етанолі додавали нікелю Ренея (3,0г) в етанолі під азотом. Суміш перемішували і вводили водень до адсорбування теоретичної кількості (приблизно 3,6л). Каталізатор відфільтровували, розчинник упарювали і додавали 6N етанольний розчин хлорводневої кислоти (25мл). Розчинник упарювали і залишок промивали діетиловий етер/ацетон (10:1) і фільтрували одержуючи гідрохлорид 4-амінохроману (18,3г, вихід 58%), Тпл. 220-226°С, чистота 95%. в. N-[(4R)-4-хромант]-2-метоксиацетамід Суміш гідрохлориду 4-амінохроману (27,8г, 0,15моль) і водний гідроксид натрію (2N) екстрагували етилацетатом і органічний шар сушили (сульфат натрію) і упарювали одержуючи рацемічний 4-амінохроман (14,2г, 0,095моль). До нього додавали метил 2-метоксиацетат (10,94г, 0,105моль) і 2,5г Новозиму 435 (Aldrich Соф.) в трет-бутилметиловому етері і суміш нагрівали із зворотнім холодильником протягом 2 годин. Додавали ще Новозим 435 (0,5г) і нагрівання продовжували до завершення реакції, що визначали за ВЕРХ. Додавали дихлорметан, біоаталізатор відфільтровували і органічний шар сушили (сульфат натрію) і упарювали. Залишок розчиняли в мінімальній кількості дихлорметану і додавали етанольний хлорводневий розчин (8N) одержуючи гідрохлорид (4S)-4-амінохроману, який відфільтровували і фільтрат упарювали одержуючи N-[(4R)-4-хроманіл]-2-метоксиацетамід (8,2г), Тпл. 109-112°С. г. Гідрохлорид (4R)-4-амінохроману Розчин згаданого вище N-[(4R)-4-хромант]-2метоксиацетаміду (2,2г, 0,0325моль) в етанолі (100мл) і концентрованій хлорводневій кислоті (30мл) нагрівали із зворотнім холодильником протягом 12 годин, потім упарювали. До залишку додавали незначну кількість етилацетату і тверду речовину відфільтровували одержуючи гідрохлорид (4R)-4-амінохроману (2,3г), Тпл. 261263°С, хімічна чистота >95%. д. Гідрохлорид (4S)-4-(бісгуанідино)хроману Гомогенну суміш хлориду (4R)-3,4-дигідро-2Н4-хроманіламонію (2,3г, 0,0124моль) і 1ціаногуанідину (1,04г, 0,0124моль) в 1,3дихлорбензолі нагрівали при 140-150°С протягом 150 хвилин. Охолоджену суміш розводили толуолом і фільтрували одержуючи гідрохлорид 81141 30 (45)-4-(бісгуанідино)хроману (3,3г, вихід 89,4%) як тверду речовину, чистота 90%. e. 2-аміно-4-[(4R)-4-хроманіламіно]-6-[(1R)-1фторетил]-1,3,5-триазин 30% розчин метоксиду натрію в метанолі (0,7г, 0,75мл, 0,004моль) додавали до суспензії, що перемішується, гідрохлориду (4S)-4(бісгуанідино)хроману (1,1г, 0,004моль) в метанолі. Потім при кімнатній температурі додавали метил (2R)-2-фторпропаноат (1,08г, 0,01моль), після чого додавали ще 30% розчин метоксиду натрію (1,0г, 1,0мл, 0,006моль). Через 4 годин при кімнатній температурі суміш фільтрували, фільтрат упарювали і залишок розчиняли в етилацетаті. Органічну фазу промивали (вода), сушили (сульфат натрію) і упарювали. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії, використовуючи як елюент 7:3 суміш етилацетат:гептан одержуючи 2аміно-4-[(4R)-4-хроманіламіно]-6-[(1R)-1фторетил]-1,3,5-триазин (0,3г, вихід 25%, Сполука номер 1.20), Тпл. 110-112°С, оптичне обертання (дихлорметан, с=1): +75,4°, чистота 98,35% (ВЕРХ, Chiralcel OD, 250´4,6мм, елюент н-гексан:2пропанол 90:10, 0,6мл/хв, кт 21,4хв.). Приклад A3 2-Аміно-4-[(1R,2S)-2-метил-1-інданіламіно]-6[(1R)-1-фторетил]-1,3,5-триазин (Таблиця 2, Сполука номер 2.1) а. 2-метиліндан-1-оноксим Суміш 2-метил-1-інданону (10г, 0,0684моль) і гідрохлориду гідроксиламіну (9,5г, 0,1368моль) в етанолі перемішували при 60°С і додавали розчин ацетату натрію (16,8г, 0,2052моль) у воді. Одержану суміш потім нагрівали із зворотнім холодильником протягом 90 хвилин, потім охолоджували і тверду речовину фільтрували. Неочищену речовину промивали водою і фільтрували одержуючи 2-метил-індан-1-оноксим (9,9г, вихід 81%), Тпл. 82-91°С, з 90% чистотою. б. Гідрохлорид 1-(RS)(+-)-1-аміно-2метиліндану Суміш згаданого вище 2-метиліндан-1оноксиму (9,5г, 0,0589моль) і паладію на вугіллі (10% 1,0г) в метанолі і оцтовій кислоті перемішували під азотом. Потім вводили водень до абсорбування теоретичної кількості. Каталізатор відфільтровували і розчинник упарювали у вакуумі. Додавали етанольний розчин хлорводневої кислоти (6N), розчинник упарювали і залишок промивали сумішшю діетиловий етер/ацетон (10:1) і фільтрували одержуючи гідрохлорид 1-(RS)(+-)-1-аміно-2метиліндану (9,7г, вихід 85%), Тпл. 241-242°С, чистота 95%. в. транс-1-аміно-2-метиліндан Гідрохлорид 1-(RS)(+-)-1-Аміно-2-метиліндану (19,7г, 0,1073моль) змішували з водним гідроксидом натрію (2N) і екстрагували етилацетатом. Органічний шар сушили (сульфат натрію), упарювали і залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії, використовуючи як елюент етилацетат/триетиламін (100:1) одержуючи наступні сполуки: 31 і) транс-1-аміно-2-метиліндан (6,6г), 1Н-ЯМР (CDCI3): 1,25 (3Н, д), 1,90-2,05 (1Н, м), 2,5 (1Н, дд), 3,05 (1Н, дд), 3,78 (1Н, д, 8,1Гц), 7,1-7,3 (4Н, м); іі) Суміш транс-1-аміно-2-метиліндану і цис-1аміно-2-метиліндану (2,7г); і ііі) цис-1-аміно-2-метиліндан (4,0г), 1Н-ЯМР (CDCI3): 0,95 (3Н, д), 2,40 - 2,60 (2Н, м), 2,80-2,95 (1Н, м), 4,20 (1Н, д, 6,2Гц), 7,1-7,3 (4Н, м). г. N-[(1R,2S)-2-метил-1-інданіл]-2метоксиацетамід і гідрохлорид (1S,2R)-1-аміно-2метиліндану Новозим 435 (Aldrich Corp., 1,0г) додавали до суміші транс-1-аміно-2-метиліндану (6,6г, 0,0448) і метил 2-метоксиацетату (5,04g 0,0484моль) в трет-бутилметиловому етері. Суміш нагрівали із зворотнім холодильником протягом 2 годин, додавали ще Новозим 435 (0,5г) і нагрівання продовжували ще 2 години. До охолодженої суміші додавали дихлорметан і біокаталізатор відфільтровували. Органічний шар сушили (сульфат натрію), упарювали і залишок розчиняли в мінімальній кількості дихлорметану. Додавали етанольний розчин хлорводневої кислоти (8N) і тверду речовину фільтрували одержуючи гідрохлорид (1S,2R)-1-аміно-2-метиліндану і фільтрат упарювали одержуючи N-[(1R,2S)-2метил-1-інданіл]-2-метоксиацетамід (5,9г), Тпл. 7879°С. д. Гідрохлорид (1H,2S)-1 -аміно-2-метиліндану Концентровану хлорводневу кислоту (8мл) додавали до розчину N-[(1 R,2S)-2-метил-1інданіл[-2-метоксиацетаміду (5,9г, 0,0269моль) в етанолі і воді і суміш нагрівали протягом 12 годин із зворотнім холодильником. Розчинник упарювали і додавали незначну кількість етилацетату. Нерозчинну тверду речовину відфільтровували одержуючи гідрохлорид (1R,2S)-1-аміно-2метиліндану (1,0г) як тверду речовину, хімічна чистота >95%. e. Моногідрохлорид (1R,2S)-1-(бісгуанідино)-2метиліндану Гомогенну суміш гідрохлориду (1R,2S)-1аміно-2-метиліндану (1,0г, 0,0054моль) і 1ціаногуанідину (0,46г, 0,0054моль) в 1,3дихлорбензолі нагрівали протягом 150 хвилин при 140-150°С. Охолоджену суміш розводили толуолом і тверду речовину відфільтровували одержуючи моногідрохлорид (1R,2S)-1(бісгуанідино)-2-метиліндану (1,1г, вихід 67,7%) як тверду речовину, Тпл. 172-178°С, чистота 90%. є. 2-аміно-4-[(1R,2S)-2-метил-1-інданіламіно]6-[(1R)-1-фторетил]-1,3,5-триазин 30% розчин метоксиду натрію (0,39г, 0,4мл, 0,0022моль) в метанолі додавали до суспензії, що перемішується, моногідрохлориду (1R,2S)-1(бісгуанідино)-2-метиліндану (0,550г, 0,0021моль) в метанолі. Потім при кімнатній температурі додавали метил (2R)-2-фторпропаноат (0,55г, 0,0051моль), після чого додавали ще 30% розчин метоксиду натрію (0,59г, 0,6мл, 0,0033моль). Після 4 годин при кімнатній температурі суміш фільтрували і фільтрат упарювали. Залишок розчиняли в етилацетаті, промивали (водою), сушили (сульфат натрію) і упарювали. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії, 81141 32 використовуючи як елюент суміш етилацетат:гептан (7:3) як елюент одержуючи 2аміно-4-[(1R,2S)-2-метил-1-інданіламіно]-6-[(1R)-1фторетил]-1,3,5-триазин (0,09г, вихід 15%, Сполука номер 2.1), Тпл. 146-150°С, оптичне обертання (хлороформ, с=1): +104,4°, чистота 95,25% (ВЕРХ, Chiralcel OD, 250´4,6мм, елюент нгексан:2-пропанол 90:10, 0,6мл/хв, кт 17,93хв). Наступні переважні сполуки формули (І) показані в Таблицях 1-14 також складають частину представленого винаходу і одержуються за допомогою або аналогічно приведеним вище Прикладам А1, А2 і A3 або використовуючи описані вище загальні методи. В Таблицях структура сполуки представлена за допомогою формули домінуючого стереохімічного ізомеру, якщо спеціально не вказано інше (наприклад, рацемічна суміш хіральних сполук). В Таблицях 1-14 використовуються наступні абревіатури: "Me" означає метил, і "Et" означає етил, і "Рr" означає н-пропіл. "Сполука" означає Сполука номер. Номери Сполук приводяться тільки з ціллю посилання. Після закінчення деяких таблиць приводяться фізичні дані для деяких сполук з 1% відповідної Таблиці. Оптичне обертання вимірювали і як визначено для прикладів А1-A3, вище. Спектр 1Н-ЯМР знімали в дейтерохлороформі, якщо не вказано інше, з хімічними зсувами приведеними в м.ч.. Використовували наступні скорочення: с инглет , д ублет , т риплет , с = д = = м мультиплет. = 33 81141 34 Сполука 1.1: Тпл. 176-178°С, оптичне обертання +116,7°; Сполука 1.2: оптичне обертання +113,5°; Сполука 1.3: оптичне обертання +112,7°; Сполука 1.11: Тпл. 151-154°С, оптичне обертання +111,1°; Сполука 1.12: Тпл. 68-72°С, оптичне обертання +76,8°; Сполука 1.15: Тпл. 163-165°С, оптичне обертання +70,1; Сполука 1.20: Тпл. 110-112°С, оптичне обертання+75,4°; Сполука 1.21:127-130°С, оптичне обертання +52,3°; Сполука 1.24: Тпл. 153-155°С, оптичне обертання +82,5°; Сполука 1.28: Тпл. 140-144°С, оптичне обертання +79,9°; Сполука 1.31: Тпл. 99-100°С, оптичне обертання +69,2°; Сполука 1.66: оптичне обертання +112,7°; Сполука 1.67: Тпл. 88-95°С, оптичне обертання +66,5°; Сполука 1.68: Тпл. 145-146°С, оптичне обертання +79,3°; Сполука 1.69: Тпл. 149-150°С, оптичне обертання +84,0°. Нотатки до фізичних даних з Таблиці 1 (посилання робиться на сполуку № в Таблиці 1): 35 Нотатки до фізичних данних з Таблиці 2 (посилання робиться на сполуку № в Таблиці 2): Сполука 2.1: Тпл. 146-150°С, оптичне обертання +104°; Сполука 2.11: оптичне обертання +168,9°; Сполука 2.25: Тпл. 68-70°С, оптичне обертання +140,9°; Сполука 2.28: Тпл. 127-128°С, оптичне обертання +49,6°. 81141 36 37 81141 38 Нотатки до фізичних данних з Таблиці 3 (посилання робиться на сполуку № в Таблиці 3): Сполука 3.1: Тпл. 149-150°С, оптичне обертання +74,4°; Сполука 3.2: оптичне обертання +113,5°; Сполука 3.11: Тпл. 147-149°С, оптичне обертання +84,4°; Сполука 3.15: Тпл. 167-171°С, оптичне обертання +36,5°; Сполука 3.20: Тпл. 183-185°С, оптичне обертання +54,5°; Сполука 3.24: Тпл. 151-152°С, оптичне обертання +71,8°. Нотатки до фізичних данних з Таблиці 4 (посилання робиться на сполуку № в Таблиці 4): Сполука 4.1: Тпл. 146-150°С, оптичне обертання +77,9°. 39 81141 40 41 81141 42 43 81141 44 45 Нотатки до фізичних данних з Таблиці 7 (посилання робиться на сполуку № в Таблиці 7): Сполука 7.1: Тпл. 163,5°С; Сполука 7.2: Тпл. 90-92°С, оптичне обертання +179,4°; Сполука 7.72: Тпл. 58-60°С; Сполука 7.203: оптичне обертання +83,4°; Сполука 7.239: Тпл. 180-183°С, оптичне обертання +153,4°; Сполука 7.240: Тпл. 80-83°С; Сполука 7.241: Тпл. 50-52°С, оптичне обертання +109,6°; Сполука 7.242: оптичне обертання +116,2°; Сполука 7.243: Тпл. 64-66°С, оптичне обертання +135,0°; Сполука 7.244: Тпл. 72-76°С. 81141 46 47 81141 48 49 Нотатки до фізичних данних з Таблиці 8 (посилання робиться на сполуку № в Таблиці 8): Сполука 8.1: Тпл. 94-96°С, оптичне обертання +87,4°; Сполука 8.2: Тпл. 100-102°С; 81141 50 Сполука 8.3: Тпл. 87-89°С, оптичне обертання +97,2°; Сполука 8.11: оптичне обертання +78,7°; Сполука 8.12: Тпл. 95-98°С, оптичне обертання +73,5°; Сполука 8.15: Тпл. 100-103°С, оптичне обертання +92,1°; Сполука 8.21: Тпл. 95-97°С, оптичне обертання +44,3°; Сполука 8.24: Тпл. 65-70°С, оптичне обертання +95,7°; Сполука 8.26: Тпл. 77-78°С, оптичне обертання +80,0°; Сполука 8.34: оптичне обертання +98,5°; Сполука 8.35: Тпл. 77-80°С, оптичне обертання +79,3°; Сполука 8.38: Тпл. 172-174°С; Сполука 8.44: Тпл. 75-79°С, оптичне обертання +56,3°; Сполука 8.49: Тпл. 138-139°С, оптичне обертання +122,1°; Сполука 8.58: Тпл. 135-138°С, оптичне обертання +69,0°; Сполука 8.61: Тпл. 178-180°С; Сполука 8.67: Тпл. 83-84°С; Сполука 8.68: Тпл. 67-68°С, оптичне обертання +74,2°; Сполука 8.71: Тпл. 73-75°С, оптичне обертання +77,7°; Сполука 8.75: Тпл. 75-78°С, оптичне обертання +59,4°; Сполука 8.79: Тпл. 149-151°С; Сполука 8.90: Тпл. 163-165°С, оптичне обертання +91,6°; Сполука 8.100: Тпл. 114-117°С, оптичне обертання +94,1°; Сполука 8.113: Тпл. 63-68°С, оптичне обертання +77,6°; Сполука 8.117: оптичне обертання +64,0°; Сполука 8.152: оптичне обертання +75,3°; Сполука 8.160: Тпл. 70-75°С, оптичне обертання +75,0°; Сполука 8.195: Тпл. 125-126°С, оптичне обертання +87,7°; Сполука 8.196: Тпл. 87-89°С; Сполука 8.197: Тпл. 87-89°С, оптичне обертання +68,8°; Сполука 8.205: Тпл. 165-167°С; Сполука 8.206: Тпл. 87-90°С, оптичне обертання +60,5°; Сполука 8.209: Тпл. 90-93°С; Сполука 8.215: Тпл. 100-108°С, оптичне обертання +42,0°; Сполука 8.219: Тпл. 136-138°С; Сполука 8.231: Тпл. 70-75°С, оптичне обертання +49,3°; Сполука 8.233: Тпл. 148-155°С, оптичне обертання +86,9°; Сполука 8.234: Тпл. 135-140°С, оптичне обертання +81,8°; Сполука 8.237: Тпл. 87-95°С, оптичне обертання +68,0°; Сполука 8.239: оптичне обертання +52,7°; Сполука 8.240: Тпл. 87-88°С, оптичне обертання +55,5°; 51 Сполука 8.243: оптичне обертання +63,0°; Сполука 8.245: Тпл. 136-139°С, оптичне обертання +66,7°; Сполука 8.246: Тпл. 73-75°С, оптичне обертання +75,0°; Сполука 8.247: Тпл. 63-70°С, оптичне обертання +75,0°; Сполука 8.248: Тпл. 63-70°С, оптичне обертання +71,2°; Сполука 8.252: Тпл. 70-75°С; Сполука 8.254: Тпл. 170-173°С, оптичне обертання +109,6°; Сполука 8.256: Тпл. 72-76°С Сполука 8.257: Тпл. 63-65°С В наступних Таблицях 9-14, де стереохімія одного або декількох хірапьних центрів є специфічною, зрозуміло, що оптична чистота в 1R положенні є, принаймнв, 90% в прикладах Таблиці. 81141 52 53 81141 54 Нотатки до фізичних данних з Таблиці 10 (посилання робиться на сполуку № в Таблиці 10): Сполука 10.1: Тпл. 147-151°С, оптичне обертання +91,5°; Сполука 10.2: Тпл. 92-94°С; Сполука 10.37: Тпл. 82-84°С; Сполука 10.38: Тпл. 76-77°С; Сполука 10.47: Тпл. 85-88°С; Сполука 10.57: Тпл. 90-93°С; Сполука 10.67: Тпл. 80-85°С; Сполука 10.68: Тпл. 90-93°С, оптичне обертання +77,0. 55 81141 56 57 81141 58 Наступна Таблиця 15 розкриває проміжні аміни загальної формули (V), які використовуються для одержання згаданих вище сполук формули (la), (la-1), (Ib), (Іс), (Ιc-1), (Id), (ld1), (le), (le-1), (Ik), (In) і (Ір). Для сполук, в яких R6 є метил, конфігурація атому вуглецю позначеному 2 є рацемічною, тобто (2RS). 59 81141 60 (a) 1Н-ЯМР (ДМСО) 8,8 (ш, 3Н), 7,5 (м, 1Н), 7,3 (м, 1Н), 7,1 (м, 1Н), 4,7 (м, 1Н), 3,0 (м, 1Н), 2,8 (м, 1Н), 2,5 (м, 1Н), 2,0 (м, 1Н); (b) 7,14 (с, 1Н), 6,98 (с, 1Н), 4,30 (т, 1Н), 2,87 (ддд, 1Н), 2,72 (м, 1Н), 2,45 (м, 1Н), 2,25 (с, 3Н), 2,24 (с, 3Н), 1,62 (м, 1Н); (c) 7,03 (д, 1Н), 6,99 (д, 1Н), 4,50 (дд, 1Н), 3,12 (м, 1Н), 2,79 (ддд, 1Н), 2,38 (м, 1Н), 2,30 (с, 3Н), 2,25 (с, 3Н), 1,88 (м, 1Н); (d) 7,12 (д, 1Н), 6,83 (Д, 1Н), 4,30 (т, 1Н), 2,90 (ддд, 1Н), 2,75 (м, 1Н), 2,50 (м, 1Н), 2,24 (с.3Н), 1,64 (м,1Н); (е) (ДМСО) 8,5 (ш, 3Н), 7,4 (с, 1Н), 7,1 (м, 2Н), 4,3 (т, 1Н), 2,7 (м, 2Н), 2,25 (с, 3Н), 2,1-1,6 (м,4Н); (f) (ДМСО) 8,4 (ш, 3Н), 7,15 (с, 1Н), 6,95 (с, 1Н), 4,3 (ш, 1Н), 2,5 (м, 2Н), 2,25 (с, 3Н), 2,15 (с, 3Н), 2,0-1,6 (м, 4Н); (g) (ДМСО) 8,8 (ш, 3Н), 7,4 (Д, 1Н), 7,05 (дд, 1Н), 6,75 (д, 1Н), 4,4 (ш, 1Н), 4,2 (м, 2Н), 2,25 (с, 3Н), 2,3-2,0 (м, 2Н); (h) (ДМСО) 8,6 (ш, 3Н), 7,5 (с, 1Н), 7,2 (дд, 2Н), 4,7 (т, 1Н), 3,0 (м, 1Н), 2,8 (м, 1Н), 2,6 (К, 2Н), 2,5 (м, 1Н), 2,0 (м, 1Н), 1,2 (т, 3Н); (і) (ДМСО) 8,9 (ш, 3Н), 7,4 (д, 1Н), 7,2 (м, 1Н), 6,95 (м, 1Н), 4,5 (т, 1Н), 4,3 (м, 2Н), 2,4-2,1 (м, 2Н); (j) (ДМСО) 8,7 (ш, 3Н), 7,3 (д, 1Н), 6,75 (д, 1Н), 4,4 (т, 1Н), 4,3 (м, 2Н), 2,2 (с, 3Н), 2,3-2,1 (м, 2Н), 2,0 (с, 3Н). Наступна Таблиця 16 розкриває проміжні аміни загальної формули (Va) приведені вище, які використовувались для одержання приведених вище сполук формули (If), (lf-1), (lg), (lg-1), (lj), (lj1H) i (IL). Примітки до посилань (а)-(k) в Таблиці 15: