Інсектицидні сполуки

Реферат: Винахід стосується похідних біс-аміду формули (І), методу боротьби зі шкідниками - комахами, акаридами, нематодами та молюсками, а також інсектицидних, акарицидних, нематоцидних та молюскоцидних композицій на основі похідних біс-аміду формули (І). UA 105929 C2 (2014.01) C07C 237/44 (2006.01) C07C 255/58 (2006.01) A01N 31/00 A01N 37/18 (2006.01) C07D 207/34 (2006.01) C07D 213/60 (2006.01) C07D 213/89 (2006.01) C07D 231/14 (2006.01) C07D 239/28 (2006.01) C07D 261/10 (2006.01) C07D 285/06 (2006.01) C07D 307/36 (2006.01) C07D 307/56 (2006.01) C07D 313/00 C07D 333/28 (2006.01) A01P 7/02 (2006.01) UA 105929 C2 O R 1 Q N O 1 CH3 O R 2 N Q 2 (I) UA 105929 C2 5 10 15 Цей винахід стосується похідних біс-аміду, процесів та проміжних продуктів для їх приготування, методів їхнього застосування для боротьби зі шкідниками - комахами, акаридами, нематодами та молюсками (слимаками), а також інсектицидних, акарицидних, нематоцидних та молюскоцидних композицій, до складу яких вони входять. Інформація про сполуки, що мають інсектицидні властивості, надана у публікаціях EP 1,714,958, JP 2006/306771, WO 2006/137376, EP 1,916,236, WO 2007/017075, WO 2008/000438, WO 2008/074427 та WO 2009/049845. Існує необхідність у альтернативних методах боротьби зі шкідниками. Переважно, нові сполуки можуть мати покращені інсектицидні властивості, такі як підвищена ефективність, краща вибірна здатність, нижча токсичність, знижена схильність викликати опірність або дія проти ширшого спектру шкідників. Новi сполуки мають більш оптимальний склад або забезпечують більшу ефективність доставки та утримуючу здатність у місцях дії чи можуть легше біорозкладатися. Авторами цієї розробки було виявлено, що деякi похідні біс-аміду, заміщувані арилперфторбутиловою групою, мають корисні властивості, завдяки яким вони особливо підходять для використання у якості інсектицидів. Відповідно, цей винахід пропонує сполуку формули (I) O 1 R N Q 1 O CH3 (I) O 2 R 20 25 30 35 40 45 50 N Q 2 у якій 1 Q означає арил або гетероцикліл, кожен, як варіант, заміщений одним-п'ятьма 3 заміщуючими атомами R , які можуть бути однаковими або різнитися; 2 Q вибрано з 2-етил-6-метил-4-(нонафторбут-2-ил)фенілу, 2-бром-6-хлор-4-(нонафторбут-2-ил)фенілу, 2,6-дихлор-4-(нонафтор-бут-2-ил)фенілу, 2,6-диметил-4-(нонафтор-бут-2-ил)фенілу, 2-хлор-6-метоксіметил-4-(нонафторбут-2-ил)фенілу та 2-бром-6-метоксіметил-4-(нонафторбут-2-ил)фенілу; 1 R вибрано з водню, C1-C8алкілу, C1-C8алкілкарбонілу, C1-C8алкоксікарбонілу та C1-C4алкілC(O)NH2; 2 R вибрано з водню, C1-C8алкілу, C1-C8алкілкарбонілу, C1-C8алкоксікарбонілу та C1-C4алкілC(O)NH2, а 3 R вибрано з ціано, нітро, галогену, гідроксилу, ацетоксі, C 1-C4алкілу, C1-C4галоалкілу, C1C4алкоксі, C1-C4галоалкоксі, C1-C4алкілтіо, C1-C4алкоксі-C1-C4алкілу, C1-C4алкоксі-C1-C4алкоксі, CN-C1-C4алкілу, C1-C4алкіл-C(O)O, C1-C4алкіл-S(O)2, NH2, C1-C4алкілNH, (C1-C4алкіл)2N, (C1C4алкілO)2P(O)O, фенілу та п'яти- або шестичленного моноциклічного гетероциклу, що містить від 1 до 3 гетероатомів, незалежно вибраних із азоту, кисню або сірки; або використовуваних в агрохімії солі чи N-окисів цих сполук. Сполуки формули (I) можуть існувати у вигляді різних геометричних або оптичних ізомерів (енантіомерів та/або діастероізомерів) або таутомірних форм. Цей винахід охоплює всі такі ізомери й таутомери та їх суміші в усіх пропорціях, а також ізомерні форми, такі як дейтеровані сполуки. Якщо не вказано іншого, алкіл - самостійно чи як частина іншої групи, такої як алкоксі, алкілкарбоніл або алкоксікарбоніл, - може являти собою прямий або розгалужений ланцюг і містити від 1 до 6, більш переважно - від 1 до 4 і найбільш переважно - від 1 до 3 атомів вуглецю. Приклади алкілу включають метил, етил, n-пропіл, ізо-пропіл, n-бутил, сек-бутил, ізобутил і трет-бутил. Під галогеном слід розуміти фтор, хлор, бром чи йод. Галогеналкільні групи можуть містити один або більше однакових або різних атомів галогену, і включають, наприклад, трифторметил, хлордифторметил, 2,2,2-трифторетил або 2,2-дифторетил. Перфторалкільні групи являють собою алкільні групи, які повністю заміщені атомами фтору, і включають, наприклад, трифторметил, пентафторетил, гептафторпроп-2-іл та 1 UA 105929 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 нонафтор-бут-2-ил. Арил включає феніл, нафтил, антраценіл, інденіл, фенантреніл і біфеніл, при цьому перевага надається фенілу. Під гетероарилом слід розуміти моно-, бі- або трициклічний ароматичний вуглеводень, який містить від 3 до 14, переважно - від 4 до 10, більш переважно - від 4 до 7, найбільш переважно від 5 до 6 кільцевих атомів, включаючи від 1 до 6, переважно - від 1 до 4, більш переважно - 1, 2 або 3 гетероатоми, незалежно вибрані з азоту, кисню або сірки. Приклади включають фурил, тієніл, піроліл, імідазоліл, піразоліл, тіазоліл, ізотіазоліл, оксазоліл, ізоксазоліл, оксадіазоліл, тіадіазоліл, тріазоліл, тетразоліл, піридил, піридазиніл, піримідиніл, піразиніл, тріазиніл, тетразиніл, індоліл, бензотієніл, бензофураніл, бензимідазоліл, бензотіадіазоліл, індазоліл, бензотріазоліл, бензотіазоліл, бензоксазоліл, хіноліл, ізохіноліл, фталазиніл, хіноксалініл, хіназолініл, циннолініл і нафтиридиніл. Перевага надається моноциклічним гетероарильним групам, які містять від 4 до 7, переважно - від 5 до 6 кільцевих атомів, включаючи 1, 2 або 3 гетероатоми, незалежно вибрані з азоту, кисню або сірки. Гетероцикліл, у межах цього винаходу, включає гетероарил і, окрім цього, може бути насиченим або частково ненасиченим моноциклічним або біциклічним вуглеводнем, який містить від 3 до 10 кільцевих атомів, включаючи від 1 до 6, переважно - від 1 до 4, більш переважно - 1, 2 або 3 гетероатоми, незалежно вибрані з азоту, кисню або сірки. Прикладами неароматичних гетероциклічних груп є оксираніл, азетидиніл, тетрагідрофураніл, тіоланіл, піролідиніл, піролініл, імідазолідиніл, імідазолініл, сульфоланіл, діоксоланіл, дигідропіраніл, тетрагідропіраніл, піперидиніл, піразолініл, піразолідиніл, 1,3-діоксаніл, 1,4-діоксаніл, морфолініл, дитіаніл, тіоморфолініл, піперазиніл, азепініл, оксазепініл, тіазепініл, тіазолініл, діазапаніл, 2,3-дигідробензофураніл, 3,4-дигідро-2H-бензо[b][1,4]діоксепиніл, бензо[1,3]діоксоланіл і 2,3-дигідробензо[1,4]діоксиніл. 1 2 1 2 3 Переважними значеннями Q , Q , R , R та R у будь-якому поєднанні є ті, що вказані нижче. 1 Q переважно означає арил або гетероарил, кожен, як варіант, заміщений одним-п'ятьма 3 заміщуючими атомами R , які можуть бути однаковими або різнитися. 1 Більш переважно, Q вибрано з фенілу, біфенілу та п`яти- або шестичленної моноциклічної гетероарильної групи, яка містить 1, 2 або 3 гетероатоми, незалежно вибрані з азоту, кисню або 3 сірки; кожен, як варіант, заміщений одним-п`ятьма заміщуючими атомами R , які можуть бути однаковими або різнитися. 1 Ще бiльш переважно, Q вибрано з фенілу, біфенілу, фурилу, тієнілу, піролілу, імідазолілу, піразолілу, тіазолілу, ізотіазолілу, оксазолілу, ізоксазолілу, оксадіазолілу, тіадіазолілу, тріазолілу, тетразолілу, піридилу, піридазинілу, піримідинілу, піразинілу, тріазинілу, тетразинілу, індолілу, бензотієнілу, бензофуранілу, бензимідазолілу, бензотіадіазолілу, індазолілу, бензотріазолілу, бензотіазолілу, бензоксазолілу, хінолілу, ізохінолілу, фталазинілу, хіноксалінілу, хіназолінілу, циннолінілу і нафтиридинілу; кожен, як варіант, заміщений від одного 3 3 до пяти R , переважно - одним-трьома заміщуючими атомами R , які можуть бути однаковими або різнитися. 1 Ще набагато краще, коли Q вибрано з фенілу, біфенілу, фуранілу, піридилу, тієнілу, тіадіазолілу, оксазолілу, ізоксазолілу, тіазолілу, ізотіазолілу, піразолілу і піримідинілу, кожен, як 3 варіант, заміщений одним-трьома заміщуючими атомами R , які можуть бути однаковими або різнитися. 3 R переважно вибрано з ціано, нітро, фтору, хлору, брому, йоду, гідроксилу, ацетоксі, C 1C4алкілу, C1-C4галоалкілу, C1-C4алкоксі, C1-C4галоалкоксі, C1-C4алкілтіо, C1-C4алкоксі-C1C4алкілу, C1-C4алкоксі-C1-C4алкоксі, CH2-CN, C(O)OCH3, S(O)2CH3, NH2, N(CH3)2, OP(O)(CH2CH3)2, фенілу, N-піроїлу, тіадіазолілу і піридилу. 3 Бiльш переважно R вибрано з ціано, нітро, фтору, хлору, брому, йоду, гідроксилу, ацетоксі, метилу, етилу, ізопропілу, трет-бутилу, дифторметилу, трифторметилу, метоксі, етоксі, дифторметоксі, трифторметоксі, метилтіо, ізопропілтіо, 3-етоксі-n-пропілу, метоксіметилу, 2метоксіетоксі, CH2CN, C(O)OCH3, S(O)2CH3, NH2, N(CH3)2, OP(O)(CH2CH3)2, фенілу, N-піроїлу, тіадіазолілу та піридилу. 3 Найкраще, коли R вибрано з ціано, нітро, брому, хлору, фтору, метилу, етилу, трифторметилу, метоксі або трифторметоксі. 1 Найбільша перевага надається Q , що означає позиції, представлені у прикладах, та сполуки з Таблиць A-M. 2 Переважно Q вибрано з 2-етил-6-метил-4-(нонафтор-бут-2-ил)фенілу, 2-бром-6-хлор-4-(нонафтор-бут-2-ил)-фенілу та 2,6-дихлор-4-(нонафтор-бут-2-ил)фенілу. 2 UA 105929 C2 1 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 2 R переважно означає водень. R переважно означає водень. 2 У першому кращому втіленні цей винахід пропонує сполуку формули (I), у якій Q означає 21 1 2 3 етил-6-метил-4-(нонафтор-бут-2-ил)феніл; а Q , R , R та R визначені у цьому документі. У переважному варіанті першого кращого втілення цей винахід пропонує сполуку формули (I), у якій 2 Q означає 2-етил-6-метил-4-(нонафтор-бут-2-ил)феніл; 1 Q вибрано з фенілу, біфенілу, фурилу, тієнілу, піролілу, імідазолілу, піразолілу, тіазолілу, ізотіазолілу, оксазолілу, ізоксазолілу, оксадіазолілу, тіадіазолілу, тріазолілу, тетразолілу, піридилу, піридазінілу, піримідинілу, піразинілу, тріазинілу, тетразинілу, індолілу, бензотієнілу, бензофуранілу, бензимідазолілу, бензотіадіазолілу, індазолілу, бензотріазолілу, бензотіазолілу, бензоксазолілу, хінолілу, ізохінолілу, фталазинілу, хіноксалінілу, хіназолінілу, циннолінілу і 3 нафтиридинілу; кожен, як варіант, заміщений одним-трьома заміщуючими атомами R , які можуть бути однаковими або різнитися; 1 2 R та R обидва означають водень, а 3 R вибрано з ціано, нітро, фтору, хлору, брому, йоду, гідроксилу, ацетоксі, метилу, етилу, ізопропілу, трет-бутилу, дифторметилу, трифторметилу, метоксі, етоксі, дифторметоксі, трифторметоксі, метилтіо, ізопропілтіо, 3-етоксі-n-пропілу, метоксіметилу, 2-метоксіетоксі, CH2CN, C(O)OCH3, S(O)2CH3, NH2, N(CH3)2, OP(O)(CH2CH3)2, фенілу, N-піроїлу, тіадіазолілу та піридилу. У більш переважному варіанті першого кращого втілення цей винахід пропонує сполуку формули (I), у якій 2 Q означає 2-етил-6-метил-4-(нонафтор-бут-2-ил)феніл; 1 Q вибрано з фенілу, біфенілу, фуранілу, піридилу, тієнілу, тіадіазолілу, оксазолілу, ізоксазолілу, тіазолілу, ізотіазолілу, піразолілу і піримідинілу, кожен, як варіант, заміщений 3 одним-трьома заміщуючими атомами R , які можуть бути однаковими або різнитися; 1 2 R та R обидва означають водень, а 3 R вибрано з ціано, нітро, брому, хлору, фтору, метилу, етилу, трифторметилу, метоксі та трифторметоксі. 2 У другому кращому втіленні цей винахід пропонує сполуку формули (I), у якій Q означає 21 1 2 3 бром-6-хлор-4-(нонафтор-бут-2-ил)феніл; а Q , R , R та R визначені у цьому документі. У переважному варіанті другого кращого втілення цей винахід пропонує сполуку формули (I), у якій 2 Q означає 2-бром-6-хлор-4-(нонафтор-бут-2-ил)феніл; 1 Q вибрано з фенілу, біфенілу, фурилу, тієнілу, піролілу, імідазолілу, піразолілу, тіазолілу, ізотіазолілу, оксазолілу, ізоксазолілу, оксадіазолілу, тіадіазолілу, тріазолілу, тетразолілу, піридилу, піридазинілу, піримідинілу, піразинілу, тріазинілу, тетразинілу, індолілу, бензотієнілу, бензофуранілу, бензимідазолілу, бензотіадіазолілу, індазолілу, бензотріазолілу, бензотіазолілу, бензоксазолілу, хінолілу, ізохінолілу, фталазинілу, хіноксалінілу, хіназолінілу, циннолінілу і 3 нафтиридинілу; кожен, як варіант, заміщений одним-трьома заміщуючими атомами R , які можуть бути однаковими або різнитися; 1 2 R та R обидва означають водень, а 3 R вибрано з ціано, нітро, фтору, хлору, брому, йоду, гідроксилу, ацетоксі, метилу, етилу, ізопропілу, трет-бутилу, дифторметилу, трифторметилу, метоксі, етоксі, дифторметоксі, трифторметоксі, метилтіо, ізопропілтіо, 3-етоксі-n-пропілу, метоксіметилу, 2-метоксіетоксі, CH2CN, C(O)OCH3, S(O)2CH3, NH2, N(CH3)2, OP(O)(CH2CH3)2, фенілу, N-піроїлу, тіадіазолілу та піридилу. У бiльш переважному варіанті другого кращого втілення цей винахід пропонує сполуку формули (I), у якій 2 Q означає 2-бром-6-хлор-4-(нонафтор-бут-2-ил)феніл; 1 Q вибрано з фенілу, біфенілу, фуранілу, піридилу, тієнілу, тіадіазолілу, оксазолілу, ізоксазолілу, тіазолілу, ізотіазолілу, піразолілу й піримідинілу, кожен, як варіант, заміщений 3 одним-трьома заміщуючими атомами R , які можуть бути однаковими або різнитися; 1 2 R та R обидва означають водень, а 3 R вибрано з ціано, нітро, брому, хлору, фтору, метилу, етилу, трифторметилу, метоксі та трифторметоксі. 2 У третьому кращому втіленнi цей винахід пропонує сполуку формули (I), у якій Q означає 1 1 2 3 2,6-дихлор-4-(нонафтор-бут-2-ил)феніл; а Q , R , R та R визначені у цьому документі. У переважному варіанті третього кращого втілення цей винахід пропонує сполуку формули (I), у якій 2 Q означає 2,6-дихлор-4-(нонафтор-бут-2-ил)феніл; 3 UA 105929 C2 1 5 10 15 20 25 30 35 40 Q вибрано з фенілу, біфенілу, фурилу, тієнілу, піролілу, імідазолілу, піразолілу, тіазолілу, ізотіазолілу, оксазолілу, ізоксазолілу, оксадіазолілу, тіадіазолілу, тріазолілу, тетразолілу, піридилу, піридазинілу, піримідинілу, піразинілу, тріазинілу, тетразинілу, індолілу, бензотієнілу, бензофуранілу, бензимідазолілу, бензотіадіазолілу, індазолілу, бензотріазолілу, бензотіазолілу, бензоксазолілу, хінолілу, ізохінолілу, фталазинілу, хіноксалінілу, хіназолінілу, циннолінілу і 3 нафтиридинілу; кожен, як варіант, заміщений одним-трьома заміщуючими атомами R , які можуть бути однаковими або різнитися; 1 2 R та R обидва означають водень, а 3 R вибрано з ціано, нітро, фтору, хлору, брому, йоду, гідроксилу, ацетоксі, метилу, етилу, ізопропілу, трет-бутилу, дифторметилу, трифторметилу, метоксі, етоксі, дифторметоксі, трифторметоксі, метилтіо, ізопропілтіо, 3-етоксі-n-пропілу, метоксіметилу, 2-метоксіетоксі, CH2CN, C(O)OCH3, S(O)2CH3, NH2, N(CH3)2, OP(O)(CH2CH3)2, фенілу, N-піроїлу, тіадіазолілу та піридилу. У бiльш переважному варіанті третього кращого втілення цей винахід пропонує сполуку формули (I), у якій 2 Q означає 2,6-дихлор-4-(нонафтор-бут-2-ил)феніл; 1 Q вибрано з фенілу, біфенілу, фуранілу, піридилу, тієнілу, тіадіазолілу, оксазолілу, ізоксазолілу, тіазолілу, ізотіазолілу, піразолілу і піримідинілу, кожен, як варіант, заміщений 3 одним-трьома заміщуючими атомами R , які можуть бути однаковими або різнитися; 1 2 R та R обидва означають водень, а 3 R вибрано з ціано, нітро, брому, хлору, фтору, метилу, етилу, трифторметилу, метоксі та трифторметоксі. Найбільш преференційні сполуки формули (I) вибирають з N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метил-феніл]-3-(4-ціано-2метилбензоїламіно)-2-метоксібензаміду (сполука № A5 з Таблиці A); N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-3-(4-фтор-2хлорбензоїламіно)-2-метоксібензаміду (сполука № A3 з Таблиці A); N-[2-бром-6-хлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніл]-3-(4-фтор-2хлорбензоїламіно)-2-метоксібензаміду (сполука № B2 з Таблиці B); N-[2-бром-6-хлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-феніл]-3-(4-ціано-2метилбензоїламіно)-2-метоксібензаміду (сполука № B1 з Таблиці B); N-[2,6-дихлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніл]-3-(4-фтор-2хлорбензоїламіно)-2-метоксібензаміду (сполука № C1 з Таблиці C); N-[2,6-дихлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніл]-3-(4-ціано-2метилбензоїламіно)-2-метоксібензаміду (сполука № C2 з Таблиці C); N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-3-(4фторбензоїламіно)-2-метоксібензаміду (сполука № A1 з Таблиці A); N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метил-феніл]-3-(4фторбензоїламіно)-2-метоксібензаміду (сполука № A4 з Таблиці A); N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-3-(2-метил-3нітробензоїламіно)-2-метоксібензаміду (сполука № A2 з Таблиці A) та N-{3-[2-бром-6-хлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-фенілкарбамоїл]-2метоксіфеніл}-2,4,6-трифторбензаміду (сполука № B189 з Таблиці B). У додатковому варіанті втілення цей винахід пропонує сполуку формули (II), O R 1 Q N O 1 CH3 O 45 50 R 2 N Q 2 (II) 1 1 2 3 у якій Q , R , R та R означають те саме, що і для формули (I), ïї переважні варіанти втілення відповідають варіантам втілення для формули (I), а 2 Q вибрано з: 2-етил-6-метил-4-(перфторізопропіл)фенілу, 2-бром-6-хлор-4-(перфторізопропіл)фенілу, 4 UA 105929 C2 5 10 15 20 25 30 2,6-дихлор-4-(перфторізопропіл)фенілу, 2,6-диметил-4-(перфторізопропіл)фенілу та 2-метил-6-метоксіметил-4-(перфторізопропіл)фенілу. У переважному варiантi втілення цей винахід пропонує сполуку формули (II), у якій 1 Q вибрано з фенілу, біфенілу, фуранілу, піридилу, тієнілу, тіадіазолілу, оксазолілу, ізоксазолілу, тіазолілу, ізотіазолілу, піразолілу і піримідинілу, кожен, як варіант, заміщений 3 одним-трьома заміщуючими атомами R , які можуть бути однаковими або різнитися; 1 2 R та R обидва означають водень, і 3 R вибрано з ціано, нітро, брому, хлору, фтору, метилу, етилу, трифторметилу, метоксі та трифторметоксі, а 2 Q вибрано з: 2-етил-6-метил-4-(перфторізопропіл)фенілу, 2-бром-6-хлор-4-(перфторізопропіл)фенілу, 2,6-дихлор-4-(перфторізопропіл)фенілу, 2,6-диметил-4-(перфторізопропіл)фенілу та 2-метил-6-метоксіметил-4-(перфторізопропіл)фенілу; або використовуваних в агрохімії солі чи N-окисів цих сполук. Найбільша перевага надається сполукам формули (II), представленим у Таблицях E, G, J, K та L. Сполуки, що є предметом цього винаходу, можна отримати різними методами, наприклад методами, про які повідомлялося у публікації WO 08/000438. 1) Сполуки формули (I) можна отримати шляхом обробки сполук формули (V), у якій R 2 2 означає OH, C1-C6алкоксі, Cl, F або Br, з аміном формули NHR Q . Якщо R означає OH, такі реакції можуть проводитися у присутності зв'язуючого реагенту, такого як DCC (N,N'дициклогексилкарбодіімід), EDC (1-етил-3-[3-діетиламіно-пропіл]карбодіімід гідрохлорид) або BOP-Cl (біс(2-оксо-3-оксазолідиніл)фосфіновий хлорид), у присутності основи, такої як піридин, триетиламін, 4-(диметиламін)піридин або диізопропілетиламін та - як варіант - у присутності нуклеофільного каталізатора, такого як гідроксібензотріазол. Якщо R означає Cl, такі реакції можна проводити в лужному середовищі, наприклад у присутності піридину, триетиламіну, 4(диметиламін)піридину або диізопропілетиламіну, як варіант - у присутності нуклеофільного каталізатора. Також реакцію можна проводити у двохфазному середовищі, яке містить органічний розчинник, переважно етилацетат, і водний розчинник, переважно розчин бікарбонату натрію. Якщо R означає C1-C6алкоксі, ефір можна безпосередньо перетворювати у амід шляхом спільного нагрівання ефіру й аміну у термічному процесі. O O 1 1 R R NH O 40 45 50 N Q O O 35 1 R 1 N Q 1 O O O R R 2 2 N Q (IV) (V) (I) R 2) Галогенангідриди формули (V), у якій R означає Cl, F або Br, можна отримати з карбонових кислот формули (V), у якій R означає OH, шляхом обробки тіонілхлоридом або оксалілхлоридом. 3) Карбонові кислоти формули (V), у якій R означає OH, можуть формуватися з ефірів формули (V), у якій R означає C1-C6алкоксі, шляхом обробки алкілом з лугом гідроксиду, таким як гідроксид натрію, у розчиннику, такому як етанол. 4) Ефіри формули (V), у якій R означає C1-C6алкоксі, можна отримати шляхом обробки сполук формули (IV), у якій R означає C1-C6алкоксі, ацилуванням за допомогою карбонової 1 1 кислоти формули Q -COOH або галогенангідриду формули Q -COHal, у якій Hal означає Cl, F або Br, у стандартних умовах, описаних у п. 1. 5) Сполуки формули (IV), у якій R означає C1-C6алкоксі, можна отримати зі сполук формули (VI) шляхом послідовної обробки спиртом R-OH у кислотному середовищі й опісля 1 формуванням зв'язку N-R . Зокрема відновлювального амінування можна досягти шляхом обробки аміну з альдегідом або кетоном та відновлювальною речовиною, такою як ціанборгідрид натрію. Або ж алкілування можна досягти шляхом обробки аміну за допомогою алкілуючої речовини, такої як алкілгалогенід, як варіант - у присутності основи. Як варіант, 5 UA 105929 C2 арилювання можна досягти шляхом обробки аміну за допомогою арилгалогеніду або сульфонату у присутності придатної системи каталізатора/ліганда, часто комплексу паладію (0). 1 R NH2 NH O O O O OH R (VI) 5 (IV) 6) Як варіант, сполуку формули (IV), у якій R означає C 1-C6алкоксі, можна отримати зі сполуки формули (VII), у якій R означає C1-C6алкоксі та LG означає заміщувану групу, таку як 1 фтор, хлор або сульфонат, шляхом заміщення заміщуваної групи аміном формули R -NH2 або іншим аналогом іміну, після чого проходить гідроліз з метал-каталізатором. Дивіться, наприклад, видання Chemical Communications (2009), (14), 1891-1893 або Journal of Organic Chemistry (2000), 65(8), 2612-2614. 1 R LG NH O O O O R 10 15 R (VII) (IV) 1 Сполуки формули (VII) і аміни формули R -NH2 являють собою відомі сполуки або можуть бути отримані за допомогою відомих фахівцю методів. 7) Як варіант, сполуки формули (I) можна отримати шляхом обробки сполук формули (IX) 1 1 карбоновою кислотою формули Q -COOH або галогенангідридом формули Q -COHal, у якій Hal означає Cl, F або Br, у стандартних умовах, описаних у п. 1. O R 1 1 R NH Q N 1 O O O O 2 R 20 N Q 2 R N 2 Q 2 (IX) (I) 8) Сполуки формули (IX) можна формувати зі сполук формули (VIII), у якій P означає придатну захисну групу, а R означає OH, Cl або C1-C6алкоксі, шляхом формування амідного 2 2 зв'язку з аміном формули NHR Q у стандартних умовах, описаних у п. 1, за яким слідує усунення захисної групи P у стандартних умовах. 1 R 1 R NH N 1 R P O O O R 25 O O O (IV) NH R 2 (IX) (VIII) R N Q 2 9) Сполуки формули (VIII), у якій R означає OH або C1-C6алкоксі, можна отримати шляхом захисту функціональності аміну у сполуках формули (IV), у якій R означає OH або C1-C6алкоксі. Придатними захисними групами є карбамати (такі як трет-бутилоксікарбоніл, аллілоксікарбоніл і бензилоксікарбоніл), триалкілсіліл-групи (такі як трет-бутилдиметилсіліл) і ацильні групи (такі як ацетіл). 10) Для сполук формули (VIII) і сполук формули (IV) ефіри, у яких R означає C 1-C6алкоксі, 6 UA 105929 C2 5 10 15 можуть бути гідролізовані до кислот, у яких R означає OH, шляхом обробки лугом гідроксиду, таким як гідроксид натрію, у розчиннику, такому як етанол. Кислоти можуть бути перетворені на хлорангідриди, у яких R означає Cl, шляхом обробки тіонілхлоридом або оксалілхлоридом, як описано в пп. 2 і 3. 11) Як варіант, сполуки формули (IV), у якій R означає OH, Cl, F, Br або C 1-C6алкоксі, можуть бути перетворені безпосередньо на сполуки формули (IX) шляхом формування амідного зв'язку 2 2 з аміном формули NHR Q у стандартних умовах, описаних у п. 1. 12) Як варіант, сполуки формули (IX) можна отримати зі сполук формули (XI), у якій LG означає заміщувану групу, таку як йод, бром, хлор або сульфонат, шляхом заміщення 1 заміщуваної групи сполукою формули R -NH2 або іншим аналогом іміну, за яким слідує гідроліз з метал-каталізатором. Дивіться, наприклад, видання Chemical Communications (2009), (14), 1891-1893 або Journal of Organic Chemistry (2000), 65(8), 2612-2614. 13) Сполуки формули (XI) можна отримати зі сполук формули (X), у якій R означає Cl або OH, а LG означає заміщувану групу, описану у п. 12, шляхом формування амідного зв'язку у стандартних умовах, описаних у п.1. Сполуки формули (X) та формули (ІV) являють собою відомі сполуки або можуть бути отримані за допомогою відомих фахівцю методів. R LG LG O 25 30 R 15) Сполуки формули (XIII) можна виділяти зі сполук формули (XII), у якій R означає OH, Cl 2 2 або C1-C6алкоксі, шляхом ацилування аміном формули NHR Q у стандартних умовах, описаних у п. 1. 16) Для сполук формули (XII), ефіри, у яких R означає C 1-C6алкоксі, можуть бути гідролізовані до кислот, у яких R означає OH, при обробці лугом гідроксиду, такого як гідроксид натрію, у розчиннику, такому як етанол, як описано у п. 3. Кислоти можуть бути перетворені на хлорангідриди, у яких R означає Cl, шляхом обробки тіонілхлоридом або оксалілхлоридом, як описано у п. 2. Сполуки формули (XII) являють собою відомі сполуки або можуть бути отримані за допомогою відомих фахівцю методів. 17) Сполуки формули (XII) можна отримати зі сполук формули (XIV), у якій LG означає галоген, такий як фторид або хлорид, шляхом реакції з метанолом у присутності основи, такої як NaH. NO2 NO2 LG O O 35 O O 2 2 N 2 2 N Q Q (IX) R (XI) R 1 14) Альтернативний синтез сполук формули (IX), у якій R означає водень, можна отримати шляхом відновлення нітросполук формули (XIII), зокрема шляхом обробки хлоридом олова у кислотному середовищі або шляхом гідрування, каталізованого благородним металом, таким як паладій на вуглеці. (X) 20 NH O O O 1 (XIV) O R (XII) R 7 UA 105929 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Заміщення галогену нуклеофілом кисню можна також провести на проміжних продуктах формули (XIII). Сполуки формули (I) можуть використовуватися для боротьби з нашестями комах-шкідників, таких як Lepidoptera, Diptera, Hemiptera, Thysanoptera, Orthoptera, Dictyoptera, Coleoptera, Siphonaptera, Hymenoptera та Isoptera, а також з іншими безхребетними шкідниками, наприклад акаридами, нематодами та молюсками. Надалі комахи, акариди, нематоди й молюски разом іменуються шкідниками. Шкідники, з якими можна боротися за допомогою сполук, що є предметом цього винаходу, включають шкідників, що мають відношення до сільського господарства (у це поняття входить вирощування культур для отримання харчових продуктів та волоконних продуктів), городництва та тваринництва, утримання домашніх тварин, лісництва і зберігання продуктів рослинного походження (таких як фрукти, зерно та деревина); до цiєï категорiï також належать шкідники, що пошкоджують штучнi споруди і переносять хвороби людини та тварин, а також надокучливi шкідники (такi як мухи). Приклади видів шкідників, з якими можна боротися за допомогою сполук формули (I), включають: Myzus persicae (тля), Aphis gossypii (тля), Aphis fabae (тля), Lygus spp. (клопи), Dysdercus spp. (клопи), Nilaparvata lugens (дельфацида), Nephotettixc incticeps (цикадка), Nezara spp. (щитники), Euschistus spp. (щитники), Leptocorisa spp. (щитники), Frankliniella occidentalis (трипси), Thrips spp. (трипси), Leptinotarsa decemlineata (колорадський жук), Anthonomus grandis (довгоносик бавовняний), Aonidiella spp. (кокцидові), Trialeurodes spp. (білокрилки), Bemisia tabaci (білокрилка), Ostrinia nubilalis (метелик кукурудзяний), Spodoptera littoralis (бавовняна совка), Heliothis virescens (тютюнова совка), Helicoverpa armigera (бавовняна совка), Helicoverpa zea (бавовняна совка), Sylepta derogata (бавовняна вогнівка), Pieris brassicae (капустяна білянка), Plutella xylostella (міль капустяна), Agrotis spp. (совки), Chilo suppressalis (жовта рисова вогнівка), Locusta migratoria (сарана), Chortiocetes terminifera (сарана), Diabrotica spp. (личинки, що пошкоджують коріння), Panonychus ulmi (червоний плодовий кліщ), Panonychus citri (червоний цитрусовий кліщ), Tetranychus urticae (павутинний звичайний кліщ), Tetranychus cinnabarinus (червоний павутинний кліщ), Phyllocoptruta oleivora (цитрусовий кліщ), Polyphagotarsonemus latus (оранжерейний прозорий кліщ), Brevipalpus spp. (плоскі кліщі), Boophilus microplus (південний кліщ), Dermacentor variabilis (іксодовий собачий кліщ), Ctenocephalides felis (блоха кошача), Liriomyza spp. (листовий мінер), Musca domestica (муха кімнатна), Aedes aegypti (комар), Anopheles spp. (комарі), Culex spp. (комарі), Lucillia spp. (м'ясні мухи), Blattella germanica (тарган), Periplaneta americana (тарган), Blatta orientalis (тарган), терміти сімейства Mastotermitidae (терміти дарвінів) (наприклад, Mastotermes spp.), Kalotermitidae (деревоїдні терміти) (наприклад, Neotermes spp.), Rhinotermitidae (носаті терміти) (наприклад, Coptotermes formosanus, Reticulitermes flavipes, R. speratu, R. virginicus, R. hesperus і R. santonensis) і Termitidae (наприклад, Globitermes sulfureus), Solenopsis geminata (мураха вогняна), Monomorium pharaonis (фараонова мураха), Damalinia spp. і Linognathus spp. (пухоїди та воші), Meloidogyne spp. (галові нематоди), Globodera spp. та Heterodera spp. (цистоутворюючі нематоди), Pratylenchus spp. (галові нематоди), Rhodopholus spp. (бананові нематоди, які прогризають ходи), Tylenchulus spp.(цитрусові нематоди), Haemonchus contortus (гельмінт), Caenorhabditis elegans (оцтова нематода), Trichostrongylus spp. (нематоди шлунково-кишкового тракту) і Deroceras reticulatum (слимак). Таким чином, винахід надає метод боротьби з комахами, акаридами, нематодами або молюсками, який полягає у нанесенні достатньої для знищення комах, акарид, нематод або молюсків кількості сполуки формули (I) або композиції, до складу якої входять сполуки формули (І), на шкідника, місцезнаходження шкідника (переважно на рослинi), або на рослину, чутливу до нападу шкідника. Сполуки формули (I) переважно використовуються проти комах та акарид. Термін «рослина» у контекстi цього винаходу включає саджанці, кущі та дерева. Під «сільськогосподарськими культурами» слід розуміти також культури, стійкi до токсичноï дiï гербіцидів або класів гербіцидів (таких як ALS-, GS-, EPSPS-, PPO- та HPPD-інгібітори) завдяки селекції або генної інженерії. Прикладом сільськогосподарської культури, стійкоï до імідазолінонів, наприклад імазамоксу, завдяки традиційним методам селекції, є суріпиця (канола) Clearfield®. Прикладами сільськогосподарських культур, резистентних до гербіцидів завдяки генної інженерії, є, наприклад, стійкі до гліфосату та глуфосинату різновиди кукурудзи, доступні на ринку під торговими назвами RoundupReady® та LibertyLink®. Під «сільськогосподарськими культурами» також слід розуміти культури, резистентнi до комах-шкідників завдяки методам генної інженерії, наприклад Bt-кукурудза (стійка до кукурудзяного метелика), Bt-бавовна (стійка до бавовняного довгоносика), а також Bt-картопля (стійка до колорадського жука). Прикладом Bt-кукурудзи є гібриди кукурудзи Bt 176 від NK® (Syngenta Seeds). Прикладами трансгенних рослин, що містять один або більше генів, які 8 UA 105929 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 визначають стійкість до інсектицидів і відсіч атаки одного або більше токсинів, є KnockOut® (кукурудза), Yield Gard® (кукурудза), NuCOTIN33B® (бавовна), Bollgard® (бавовна), NewLeaf® (картопля), NatureGard® та Protexcta®. Посіви цих рослин або їх насіннєвий матеріал можуть бути резистентними до гербіцидів і в той же час стійкими до поїдання комахами («складені» трансгенні явища). Наприклад, насінина може мати здатність продукувати інсектицидний білок Cry3 і в той же час бути стійкою до гліфозату. Під «сільськогосподарськими культурами» також слід розуміти культури, отримані за допомогою традиційних методів селекції або генної інженерії, які містять так звані вихідні властивості (output traits) (наприклад, пiдвищена стійкість до зберігання, збiльшена поживна цінність та покращений смак). Для обробки шкідника, місцезнаходження шкідника або рослини, чутливоï до нападу шкідника, сполукою формули (I) у якості інсектициду, акарициду, нематоциду або молюскоциду зі сполуки формули (I) зазвичай утворюють композицію, у яку окрім сполуки формули (I) входять придатний розріджувач або носій та, як варіант, поверхнево-активна речовина (ПАР). ПАР - це хімічні речовини, здатні змінити характеристики (агрегатний стан) граничного шару (рідкий/твердий, рідкий/газоподібний або рідкий/рідкий) шляхом зниження поверхневого натягу, що призводить до змін інших властивостей матерiaлу (наприклад, розсіювання, емульгування та змочування). Бажано, щоб усі композиції (як тверді, так і рідкі препаративні форми) складали за вагою від 0,0001 до 95%, бiльш переважно - від 1 до 85%, наприклад від 5 до 60%, сполуки формули (I). Композиція зазвичай використовується для боротьби зі шкідниками таким чином, щоб забезпечити норму витрати сполуки формули (I) від 0,1 г до 10 кг на гектар, переважно - від 1 г до 6 кг на гектар, бiльш переважно - від 1 г до 1 кг на гектар. Під час застосування сполуки формули (I) для протравлювання насіння норма витрати складає від 0,0001 г до 10 г (наприклад, 0,001 г або 0,05 г), переважно - від 0,005 г до 10 г, бiльш переважно - від 0,005 г до 4 г на кілограм насіння. В іншому варіанті цей винахід пропонує інсектицидну, акарицидну, нематоцидну або молюскоцидну композицію, яка містить ефективну кількість сполуки формули (I) для боротьби зі шкідниками-комахами, акаридами, нематодами або молюсками, та придатний для неї носій або розріджувач. Переважно композиція є інсектицидною або акарицидною. Композиції можна вибирати з декількох типів препаративних форм, включаючи пилоподібні порошки (ПП), водорозчинні порошки (ВП), водорозчинні гранули (РГ), гранули, що диспергуються у воді (ВГ), порошки, що змочуються (ЗП), гранули (ГР) (повільного або швидкого вивільнення), розчинні концентрати (РК), рідини, що змішуються з маслом (МР), рідини для ультрамалооб'ємного внесення (УР), концентрати, що емульгуються (КЕ), концентрати, що диспергуються (КД), емульсії (як типу «масло (олія) у воді» (ЕВ), так і типу «вода у маслі (олії)» (ЕМ)), мікроемульсії (МЕ), концентрати суспензій (КС), аерозолі, препаративні форми для утворення туману/диму, капсульні суспензії (СК) і препаративні форми для обробки насінин. Вибрана препаративна форма у будь-якому окремому випадку буде залежати від конкретної поставленої мети та фізичних, хімічних і біологічних характеристик сполуки формули (I). Пилоподібні порошки (ПП) можна приготувати шляхом змішування сполуки формули (I) з одним або більше твердих розріджувачів (таких як природні глини, каолін, пірофіліт, бентоніт, глинозем, монтморилоніт, діатоміт, крейда, діатомова земля, фосфати кальцію, карбонати кальцію й магнію, сірка, вапняк, тонкі порошки, тальк та інші органічні й неорганічні тверді носії) i механічного розтирання суміші до отримання тонкоподрібненого порошку. Водорозчинні порошки (ВП) можна приготувати шляхом змішування сполуки формули (I) з однією або більше водорозчинних неорганічних солей (таких як бікарбонат натрію, карбонат натрію або сульфат магнію) чи однієї або більше водорозчинних органічних порід (таких як полісахарид) та, як варіант, одним або більше змочуючих агентів, одним або більше диспергуючих агентів чи сумішшю згаданих агентів для покращення ступеня дисперсності/розчинності у воді. Потім суміш розтирають до отримання тонкоподрібненого порошку. Аналогічні композиції можна також гранулювати для отримання водорозчинних гранул (РГ). Порошки, що змочуються (ЗП), можна приготувати шляхом змішування сполуки формули (I) з одним або більше твердих розріджувачів чи носіїв, одним або більше змочуючих агентів та, переважно, одним або більше диспергуючих агентів і, як варіант, одним або більше суспендуючих агентів для полегшення диспергування у рідинах. Потім суміш розтирають до отримання тонкоподрібненого порошку. Аналогічні композиції також можна гранулювати для отримання гранул, що диспергуються у воді (ВГ). Гранули (ГР) можна отримати шляхом гранулювання суміші сполуки формули (I) та одного 9 UA 105929 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 або більше порошкоподібних твердих розріджувачів чи носіїв або з попередньо утворених пустих гранул шляхом абсорбування сполуки формули (I) (або її розчину у придатному агенті) у пористому гранульованому матеріалі (такому як пемза, атапульгітова глина, фулерова земля, діатоміт, діатомова земля або перемолоті серцевини качанів кукурудзи) чи шляхом абсорбування сполуки формули (I) (або її розчину у придатному агенті) у твердому заповнювачі (такому як піски, силікати, природні карбонати, сульфати або фосфати) та висушування за необхідності. Для сприяння абсорбуванню або адсорбуванню речовини широко використовуються такі агенти, як розчинники (аліфатичні й ароматичні нафтові розчинники, спирти, ефіри, кетони та складні ефіри) й липкі речовини (полівініл ацетати, полівінілові спирти, декстрини, види цукру і рослинні олії). До гранул також можуть бути додані одна або більше інших добавок (наприклад, емульгуючий агент, змочуючий агент або диспергуючий агент). Концентрати, що диспергуються (КД), можна приготувати шляхом розчинення сполуки формули (I) у воді або органічному розчиннику, такому як кетон, спирт або ефір гліколю. Ці розчини можуть містити поверхнево-активні речовини (наприклад, для покращення розчинення у воді або запобігання кристалізації у розпилювачі). Концентрати, що емульгуються (КЕ), або емульсії «масло (олія) у воді» (ЕВ) можна приготувати шляхом розчинення сполуки формули (I) в органічному розчиннику (що, як варіант, містить один або більше змочуючих агентів, один або більше емульгуючих агентів або суміш згаданих агентів). Придатні до використання у КЕ органічні розчинники включають ароматичні вуглеводні (такі як алкілбензоли або алкілнафталіни, представлені торговими марками SOLVESSO 100, SOLVESSO 150 та SOLVESSO 200; SOLVESSO є зареєстрованою торговою маркою), кетони (такі як циклогексанон або метилциклогексанон) і спирти (такі як бензиловий спирт, фурфуриловий спирт або бутанол), N-алкілпіролідони (такі як N-метилпіролідон або Nоктилпіролідон), диметиламіди або жирні кислоти (такі як C 8-C10 диметиламід жирної кислоти) або хлоровані вуглеводні. Під час додавання води продукт КЕ може спонтанно емульгуватися, утворюючи емульсії зі значною стійкістю, що забезпечує розпилення аерозолю за допомогою відповідного обладнання. Приготування ЕВ включає отримання сполуки формули (I) у вигляді рідини (якщо це не рідина кімнатної температури, її можна розтопити при помірній температурі, зазвичай нижче 70°C) або у розчині (шляхом її розчинення у придатному розчиннику), а потім емульгування отриманої рідини або розчину у воді, яка містить одну чи більше ПАР, в умовах високого градієнта швидкості зсуву, для утворення емульсії. Придатні для застосування в ЕВ розчинники включають рослинні олії, хлоровані вуглеводні (такі як хлорбензоли), ароматичні розчинники (такі як алкілбензоли або алкілнафталіни) та інші органічні розчинники з низькою розчинністю у воді. Мікроемульсії (МЕ) можна приготувати шляхом змішування води із сумішшю одного або більше розчинників з одною або більше ПАР для спонтанного утворення препаративної форми термодинамічно стабільної ізотропної рідини. Сполука формули (I) початково присутня у воді або в суміші розчинника/ПАР. Придатні для застосування в МЕ розчинники включають розчинники, раніше описані для застосування у КЕ або в ЕВ. МЕ може бути системою типу «масло (олія) у воді» або «вода у маслі (олії)» (визначити, яка система присутня в конкретному випадку, можна шляхом вимірювання електропровідності) і підходити для змішування водорозчинних або маслорозчинних пестицидів в аналогічній препаративній формі. МЕ підходить для розчинення у воді, залишаючись у станi мікроемульсії або утворюючи традиційну емульсію типу «масло (олія) у воді». Концентрати суспензій (КС) можуть бути як водними, так і не водними суспензіями тонкоподрібнених твердих часток сполуки формули (I). КС можна приготувати шляхом розмолу у шаровому млині твердої сполуки формули (I) у придатному середовищі, як варіант - з одним або більше диспергируючих агентів, для виробництва суспензії тонкоподрібнених часток сполуки. До композиції можуть бути додані один або більше змочуючих агентів, а для зниження швидкості осідання часток можна також включити суспендуючий агент. Як варіант, сполуку формули (I) можна подрібнити у млині сухого подрібнення і додати у воду, що містить раніше описані агенти, для утворення потрібного кінцевого продукту. Аерозольні препаративні форми містять сполуку формули (I) і придатну розпилюючу речовину (наприклад, n-бутан). Сполуку формули (I) можна також розчинити або диспергувати у придатній речовині (наприклад, воді або змішуваній з водою рідині, такій як n-пропанол) з метою отримання композицій для використання у ручних насосах для обприскування при нормальному тискові. Сполуку формули (I) у сухій формі можна змішувати з піротехнічною сумішшю для утворення композиції, що здатна створювати у замкнутому просторі дим, який містить сполуку. Капсульні суспензії (СК) можна приготувати у спосіб, аналогічний способу приготування 10 UA 105929 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 препаративних форм ЕВ, але з додаванням етапу полімеризації, щоб отримати водну дисперсію масляних крапель, у якій кожна крапля оточена полімерною оболонкою і містить сполуку формули (I), а також, як варіант, вiдповiдний носій чи розріджувач. Полімерна оболонка може утворюватися шляхом реакції міжфазної поліконденсації або за допомогою процедури утворення комплексу донорно-акцепторного типу. Композиції можуть використовуватися для контрольованого вивільнення сполуки формули (I) та для обробки насінин. Сполуку формули (I) можна також помiстити у полімерну матрицю, яка біологічно розкладається, для забезпечення повільного контрольованого вивільнення сполуки. Композиція може включати одну або більше добавок для оптимiзацiï її біологічних характеристик (наприклад, для покращення змочування, утримання або розподілу на поверхнях; стійкості до атмосферних опадів на оброблених поверхнях або поглинання чи рухливості сполуки формули (I)). Такі добавки включають поверхнево-активні речовини, аерозольні добавки на основі масел (олій), наприклад окремих мінеральних масел або природних рослинних олій (таких як соєва олія і рапсова олія), та їх сумішей з іншими біостимулюючими присадками (інгредієнтами, які можуть сприяти дії сполуки формули (I) або змінювати її). Сполуку формули (I) можна також вводити до складу речовин для обробки насіння, наприклад у вигляді порошкової композиції, включаючи порошок для сухої обробки насіння (ПС), водорозчинний порошок (ВП) порошок, що диспергується у воді для обробки насіння суспензією (ВС), або у вигляді рідкої композиції, включаючи концентрат, що тече (ТН), розчин (РН) або капсульну суспензію (СК). Підготовка композицій ПС, ВП, ВС, ТН та РН подібна до описаної вище підготовки композицій ПП, ВП, ЗП, КС та КД. У композиції для обробки насіння може бути включено агент для сприяння у прикріпленні композиції до насінини (наприклад, мінеральне масло або плівкоутворюючий захисний матеріал). Змочуючі агенти, диспергуючі агенти та емульгуючі агенти можуть бути поверхневоактивними ПАР катіонного, аніонного, амфотерного або неіоногенного типу. Придатні ПАР катіонного типу включають четвертинні сполуки амонію (наприклад, цетилтриметил-амонію бромід), імідазолони та амінні солі. Придатні аніонні ПАР включають солі жирних кислот лужних металів, солі аліфатичних моноефірів сірчаної кислоти (наприклад, лаурилсульфат натрію), солі сульфонованих ароматичних сполук (наприклад, додецилбензолсульфонат натрію, додецилбензолсульфонат кальцію, бутилнафталінсульфонат i суміш ди-ізопропіл- та три-ізопропілнафталінсульфонатів натрію), ефір сульфати, алкоголь ефір сульфати (наприклад, лаурет-3-сульфат натрію), ефіркарбоксилати (наприклад, лаурет-3-карбоксилат натрію), фосфатні ефіри (продукти реакції між одним або більше жирних спиртів і метафосфорною кислотою (переважно моноефіри) або фосфорний ангідрид (переважно диефіри), наприклад шляхом реакції між лауриловим спиртом і тетрафосфорною кислотою; на додаток усі ці продукти можуть бути етоксильовані), сульфосукцинамати, парафін або олефін-сульфонати, таурати і лігносульфонати. Придатні ПАР амфотерного типу включають бетаїни, пропіонати та гліцинати. Придатні ПАР неіоногенного типу включають продукти конденсації алкіленоксидів, таких як окис етилену, окис пропілену, окис бутилену та їх суміші з жирними спиртами (такими як олеїловий або цетиловий спирт) або з алкілфенолами (такими як октилфенол, нонілфенол та октилкрезол); неповні ефіри, отримувані з жирних кислот з довгими ланцюгами та безводних гекситів; продукти конденсації вказаних неповних ефірів з оксидом етилену; блок-полімери (що містять окис етилену й окис пропілену); алканоламіди; прості ефіри (наприклад, ефіри жирних кислот поліетиленгліколю); амінооксиди (наприклад, лаурил диметил амін оксид); та лецитини. Придатними суспендуючими агентами є гідрофільні колоїди (такі як полісахариди, полівінілпіролідон або натрієва сіль карбоксіметилцелюлози) і набрякаючі глини (такі як бентоніт або атапульгіт). Застосування сполуки формули (I) можливо у будь-який відомий спосіб застосування пестицидних сполук. Наприклад, сполукою (з допоміжними речовинами або без них) можна обробляти шкідників та місцезнаходження шкідників (такі як зона проживання шкідників або рослина, яка зазнала нашестя шкідників) чи будь-яку частину рослини (листя, стебла, гілки або корені); нею можна протравлювати насіння перед посадкою; її можна вносити в середовище, у якому ростуть або будуть вирощуватися культури (наприклад, ґрунт навколо коренів, ґрунт загалом, рисові чеки або системи гідропоніки) - безпосередньо, розприскуванням, напилюванням, протравлюванням, шляхом занурення, нанесення у вигляді кремоподібної або пастоподібної композиції, обробки парою або шляхом розподілу чи додавання композиції (такої як гранульована композиція або композиція, запакована у водорозчинний пакет) у ґрунт або водне середовище. 11 UA 105929 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Сполуку формули (I) можна також впорскувати у рослину або розприскувати на рослинність методом електродинамічного розпилення або за допомогою інших економічних способів чи наносити за допомогою систем наземного або повітряного зрошування. Композиції для застосування у вигляді водних препаративних форм (водних розчинів або дисперсій) зазвичай постачаються у формі концентратів, що містять діючу речовину у значній пропорції; концентрат перед застосуванням розчиняють водою. Часто необхідно, щоб вказані концентрати, які можуть включати КД, КС, КЕ, ЕВ, МЕ, РГ, ВП, ЗП, ВГ і СК, добре зберігалися протягом тривалого періоду та мали здатність після такого зберігання розводитися з водою для утворення водних препаратів, які зберігають гомогенність протягом періоду, достатнього для їх нанесення за допомогою звичайних пульверизаторів. Такі водні препаративні форми можуть містити різну кількість сполуки формули (I) (наприклад, від 0,0001 до 10%, за вагою) залежно від їх цільового призначення. Сполука формули (I) може використовуватися у сумішах з добривами (зокрема, добривами, що містять азот, калій або фосфор). Придатними типами препаративних форм є гранули добрива. Суміші переважно містять до 25% сполуки формули (I) за вагою. Таким чином, винахід пропонує композицію добрива, що містить добриво та сполуку формули (I). Композиції за цим винаходом можуть містити інші сполуки, які проявляють біологічну активність, зокрема поживні мікроелементи та сполуки, які проявляють фунгіцидну активність або мають властивості гербіцидів, інсектицидів, нематоцидів чи акарицидів або регуляторів росту рослин. Сполука формули (I) може бути єдиною діючою речовиною композиції або, де це необхідно, може примішуватися до однієї або більше додаткових діючих речовин, таких як пестицид, фунгіцид, синергіст, гербіцид або регулятор росту рослин. Додаткова діюча речовина може мати композицію, яка проявляє ширший спектр активності або підвищену стійкість у місцях нанесення; спільно діяти або доповнювати дію (наприклад, шляхом збільшення швидкості впливу або подолання відштовхувальної здатності) сполуки формули (I); або сприяти у подоланні чи запобіганні розвитку резистентності до окремих компонентів. Конкретна додаткова діюча речовина буде залежати від цільового використання композиції. Прикладами придатних пестицидів є наступні: a) піретроїди, такі як перметрин, циперметрин, фенвалерат, есфенвалерат, дельтаметрин, цигалотрин (особливо лямбда-циклотрин), біфентрин, фенпропатрин, цифлутрин, тефлутрин, безпечні для риб піретроїди (наприклад, етофенпрокс), натуральний піретрин, тетраметрин, sбіоалетрин, фенфлутрин, пралетрин або 5-бензил-3-фурилметил-(E)-(1R, 3S)-2,2-диметил-3-(2оксотіолан-3- іліденметил) циклопропанкарбоксилат; б) органічні фосфати, зокрема профенофос, сульпрофос, ацефат, метилпаратіон, азинфосметил, диметон-s-метил, гептенофос, тіометон, фенаміфос, монокротофос, профенофос, тріазофос, метамідофос, диметоат, фосфамідон, малатіон, хлорпірифос, фозалон, тербуфос, фенсульфотіон, фонофос, форат, фоксим, піриміфос-метил, піриміфос-етил, фенітротіон, фостіазат або діазинон; в) карбамати (у тому числі арилкарбамати), такі як пірімікарб, тріазамат, клоетокарб, карбофуран, фуратіокарб, етнофенкарб, альдикарб, тіофурокс, карбосульфан, бендіокарб, фенобукарб, пропоксур, метоміл або оксаміл); г) бензоїлсечовини, такі як дифлубензурон, трифлумурон, гексафлумурон, флуфеноксурон або хлорфлуазурон; д) оловоорганічні сполуки, такі як цигексатин, фенбутатиноксид або азоциклотин; е) піразоли, такі як тебуфенпірад і фенпіроксимат; є) макроліди, такі як авермектини або мілбеміцини, наприклад абамектин, емамектин, бензоат, івермектин, мілбеміцин, спіносад, азадірахтін або спінеторам; ж) гормони або феромони; з) хлорорганічні сполуки, такі як ендосульфан (зокрема альфа-ендосульфан), гексахлорбензол, ДДТ, хлордан або диельдрин; и) амідини, такі як хлордимеформ або амітраз; і) фумігантні речовини, такі як хлорпікрин, дихлорпропан, метилбромід або метам; ї) неонікотиноїдні сполуки, такі як імідаклоприд, тіаклоприд, ацетаміприд, нітенпірам, динотефуран, тіаметоксам, клотіанідин, нітіазин або флонікамід; й) диацилгідразини, такі як тебуфенозид, хромафенозид або метоксіфенозид; к) дифенілові ефіри, такі як діофенолан або пірипроксифен; л) індоксакарб; м) хлорфенапір; 12 UA 105929 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 н) піметрозин; о) спіротетрамат, спіродиклофен або спіромезіфен; п) діаміди, такі як флубендіамід, хлорантраніліпрол або циантраніліпрол; р) сульфоксафлор; або с) метафлумізон. Окрім вказаних вище основних хімічних класів пестицидів до складу відповідних сумішей можуть входити й інші пестициди, які мають конкретне застосування. Наприклад, при захисті посівів рису можуть застосовуватися селективні інсектициди для конкретних рослин, наприклад інсектициди, специфічні щодо стеблових пильщиків (зокрема картап) або щодо стрибаючих комах (зокрема бупрофецин). Як варіант, до складу композицій можуть також входити інсектициди або акарициди, специфічні для контролю певних видів комах/стадій росту комахи (наприклад, акарицидні оволарвіциди, такі як хлофентезин, флубензімін; гексітіазокс або тетрадифон; акарицидні мотиліциди, такі як дикофол або пропаргіт; акарициди, такі як бромопропілат або хлорбензилат; або регулятори росту, такі як гідраметилнон, циромазин, метопрен, хлорфлуазирон або дифлубензурон). Прикладами фунгіцидних сполук, які можуть входити до складу композиції за винаходом, є (E)-N-метил-2-[2-(2,5-диметилфеноксіметил)феніл]-2-метоксі-іміноацетамід (SSF-129), 4-бром-2ціано-N,N-диметил-6-трифторметилбензімідазол-1-сульфонамід, -[N-(3-хлор-2,6-ксиліл)-2метоксіацетамідо]--бутиролактон, 4-хлор-2-ціано-N,N-диметил-5-p-толілімідазол-1сульфонамід (IKF-916, ціамідазосульфамід), 3-5-дихлор-N-(3-хлор-1-етил-1-метил-2оксопропіл)-4-метилбензамід (RH-7281, зоксамид), N-алліл-4,5,-диметил-2-триметилсілілтіофен3-карбоксамід (MON65500), N-(1-ціано-1,2-диметилпропіл)-2-(2,4-дихлорфеноксі)пропіонамід (AC382042), N-(2-метоксі-5-піридил)-циклопропан карбоксамід, ацібензолар (CGA245704), аланікарб, альдіморф, анілазін, азаконазол, азоксістробін, беналаксил, беноміл, білоксазол, бітертанол, бластицидин С, бромуконазол, бупіримат, каптафол, каптан, карбендазим, хлоргідрат карбендазиму, карбоксин, карпропамід, карвон, CGA41396, CGA41397, хінометіонат, хлороталоніл, хлорозолінат, клозілакон, сполуки, що містять мідь, такі як оксіхлорид міді, оксіхонолят міді, сульфат міді, талат міді та бордоська рідина, цимоксаніл, ципроконазол, ципродиніл, дебакарб, 1,1'-діоксид ди-2-піридилдисульфіду, дихлорфлуанід, дихломезин, дихлоран, диетофенкарб, дифеноконазол, дифензокат, дифлуметорім, O,O-ди-ізо-пропіл-Sбензилтіофосфат, діметконазол, діметоморф, диметиримол, диніконазол, динокап, дитіанон, додецил диметил амонию хлорид, додеморф, додин, догуадин, едифенфос, епоксиконазол, етіримол, етил-(Z)-N-бензил-N([метил(мeтил-тіoетилідeнaмінo-oкcікapбoніл)aмінo] тіо)--аланат, етридіазол, фамоксадон, фенамідон (RPA407213), фенрімол, фенбуконазол, фенфурам, фенгексамід (KBR2738), фенпіклоніл, фенпропідин, фенпропіморф, ацетат фентіну, гідроксид фентіну, фербам, ферімзон, флуазінам, флудіоксоніл, флуметовер, флуорімід, флуквінконазол, флузілазол, флутоланіл, флутріафол, фолпет, фуберідазол, фуралаксіл, фураметпір, гуазатин, гексаконазол, гідроксіізоксазол, гімексазол, імазаліл, імібенконазол, іміноктадин, іміноктадин триацетат, іпконазол, іпробенфос, іпродіон, іпровалікарб (SZX0722), ізопропанілбутилкарбамат, изопротіолан, касугаміцин, крезоксим-метил, LY186054, LY211795, LY248908, манкозерб, манеб, мефеноксам, мепаніпірим, мепроніл, металаксіл, метконазол, метирам, метирам-цинк, метоміностробін, міклобутаніл, неоазозін, диметилтіокарбамат нікелю, ніртотал-ізопропіл, нуарімол, офурейс, ртутьорганічні сполуки, оксадіксил, оксасульфурон, оксолінова кислота, окспоконазол, оксікарбоксин, пефуразоат, пенконазол, пенцикурон, оксид феназину, фосетілA1, фосфорні кислоти, фталід, пікоксістробін (ZA1963), поліоксін D, полірам, пробеназол, прохлораз, процимідон, пропамокарб, пропіконазол, пропінеб, пропіонова кислота, піразофос, пірефенокс, піриметаніл, пірохілон, піроксіфур, піролнітрин, четвертинні амонієві сполуки, хінометіонат, квіноксіфен, квінтозен, сіпконазол (F-155), пентахлорфенат натрію, спіроксамін, стрептоміцин, сірка, тебуконазол, техлофталам, техназен, тетраконазол, тіабеназол, тіфлузамід, 2-(тіоціанометилтіо)бензотіазол, тіофанат-метил, тирам, тимібенконазол, толхлофос-метил, толілфлуанід, тріадімефон, тріазбутил, тріазоксид, трициклазол, тридеморф, трифлоксістробін (CGA279202), трифорін, трифлумізол, тритіконазол, валідаміцин А, вапам, вінклозолін, зінеб та зірам. Сполуки формули (I) можна змішувати з ґрунтом, торфом та іншим кореневим середовищем для захисту рослин від грибкових захворювань, які вражають насіння, ґрунт або листя. Приклади придатних синергістів для застосування у композиціях включають бутоксид піпероніла, сезамекс, сафроксан та додецилімідазол. Придатні гербіциди і регулятори росту рослин для включення в композиції будуть залежати від цільового призначення та бажаного ефекту. Прикладом гербіциду, селективного щодо рису, який можна включити, є пропаніл. 13 UA 105929 C2 ТМ 5 10 15 Прикладом регулятора росту рослин для застосування на бавовні є PIX . Деякі суміші можуть містити діючі речовини з суттєво відмінними фізичними, хімічними або біологічними характеристиками, завдяки яким їх нелегко використовувати в однаковому традиційному типі препаративної форми. За таких обставин можна приготувати інші типи препаративних форм. Наприклад, якщо одна діюча речовина є водорозчинним твердим тілом, а інша - нерозчинною у воді рідиною, все ж є можливість диспергувати кожну діючу речовину у аналогічній постійній водяній фазі шляхом диспергування твердої діючої речовини у стані суспензії (шляхом приготування, аналогічним приготуванню КС), в той же час диспергуючи рідку діючу речовину у вигляді емульсії (шляхом приготування, аналогічним приготуванню ЕВ). Отримана композиція є препаративною формою суспоемульсії (СЕ). Приклади У цьому розділі було використано наступні скорочення: s = синглет; bs = широкий синглет; d = дублет; dd = подвійний дублет; dt = подвійний триплет t = триплет, tt = потрійний триплет, q = квартет, sept = септет; m = мультиплет; Me = метил; Et = етил; Pr = пропіл; Bu = бутил; M.p. = + температура плавлення; RT = тривалість відстоювання, [MH] = молекулярний катіон (напр., виміряна молекулярна вага). Приклад І1: N-[2-бром-6-хлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніл]-2-фтор3-нітробензамід NO2 F Br NO2 H2N F O OH + Cl CF3 CF2 F Et3N O BOPCl CF3 HN Cl Br CF3 CF2 F CF3 20 25 30 35 40 До розчину 2-бром-6-хлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметил-пропіл)фениламіну (Приклад I6) (20 г, 47,1 ммоль) та 2-фтор-3-нітробензойної кислоти (17,4 г, 94,2 ммоль) у дихлорметані (230 мл) додавали триетиламін (19,7 мл, 141 ммоль) та біс(2-оксо-3оксазолідиніл)фосфінхлорид («BOP-Cl») (23,98 г, 94 ммоль). Реакційну суміш нагрівали до кипіння протягом 6 годин. Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури і гасили додаванням водного розчину хлористого водню (1N). Потім суміш екстрагували тричі дихлорметаном. Об'єднані органічні екстракти промивали насиченим водним розчином бікарбонату натрію, висушували над сульфатом натрію та випарювали. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (елюент: циклогексан/етилацетат 7:3) для отримання N-[2-бром-6-хлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніл]-2-фтор-31 нітробензаміду (12 г, вихід 43%). H ЯМР (CDCl3, 400 МГц): 8,48 (t, 1H), 8,30 (t, 1H), 8,18 (db, 1H), 7,86 (s, 1H), 7,75 (s, 1H), 7,54 (t, 1H) ppm. Наступну сполуку було отримано аналогічним способом: N-[2,6-дихлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніл]-2-фтор-3нітробензамід 1 H ЯМР (CDCl3, 400 МГц): 8,48 (t, 1H), 8,28 (t, 1H), 8,14 (db, 1H), 7,68 (s, 2H), 7,54 (t, 1H) ppm. Приклад І2: N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метил-феніл]-2фтор-3-нітробензамід До суспензії 2-фтор-3-нітробензойної кислоти (6,3 г, 34 ммоль) у дихлорметані (20 мл) додавали оксаліл хлорид (4,3 мл) за кімнатної температури, а потім N,N-диметилформамід 14 UA 105929 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 (0,2 мл). Реакційну суміш перемішували протягом 1 години за кімнатної температури і потім нагрівали до кипіння протягом 3 годин. Реакційну суміш залишали вистигати до кімнатної температури і потім випарювали. Залишок суспендували у тетрагідрофурані (50 мл). 2-етил-4(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метиланілін (приготування згідно з описом у публікації WO 08/074427) (10 г, 28,3 ммоль) розчиняли у тетрагідрофурані (50 мл) та додавали (6,8 мл, 84,9 ммоль). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 3 годин, а потім - протягом 3 годин за температури кипіння. Реакцію гасили насиченим водним розчином бікарбонату натрію (100 мл) і суміш екстрагували двічі етилацетатом (2 x 200 мл). Об'єднані органічні екстракти висушували над сульфатом натрію та випарювали. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (елюент: циклогексан/етилацетат вiд 4:1 до 0:1) для отримання N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-2фтор-3-нітробензаміду (6,32 г, вихід 43%). 1 H ЯМР (CDCl3, 400 МГц): 8,34 (m, 1H), 8,22 (m, 1H), 8,02 (bs, 1H), 7,45 (t, 1H), 7,48 (s, 2H), 2,70 (q, 2H), 1,22 (t, 3H). Приклад І3: N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метил-феніл]-2бром-3-нітробензамід До суспензії 2-бром-3-нітробензойної кислоти (2,870 г, 0,0117 моль) в толуолі (29 мл) додавали N,N-диметилформамід (90 мкл) за кімнатної температури, а потім повільно додавали тіонілхлорид (1,69 мл, 0,02332 моль). Реакційну суміш перемішували протягом 1 години при температурі 100°C. Реакційну суміш залишали вистигати до кімнатної температури і толуол випарювали. Належну кількість хлорангідриду розчиняли у тетрагідрофурані й використовували без додаткового очищення. До розчину 2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метиланіліну (приготування згідно з описом у публікації WO 08/074427) (106 мг, 0,3 ммоль) у тетрагідрофурані (0,5 мл) додавали піридин (72,6 мкл, 0,9 ммоль) за температури від 0 до 5°C. Додавали розчин хлориду 2-бром-3-нітробензойної кислоти (87 мг, 0,33 ммоль) в тетрагідрофурані (0,5 мл). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 3 годин, а потім - протягом 15 годин за температури кипіння. Якщо через 15 годин реакцію не було завершено, додавали N,N-диметилацетамід («ДМА») (0,1 еквіваленту) і більше хлориду 2бром-3-нітробензойної кислоти (0,2 еквіваленту). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 41 години. Через 41 годину реакцію гасили насиченим водним розчином бікарбонату натрію (10 мл) і суміш екстрагували двічі етилацетатом (2 x 20 мл). Об'єднані органічні екстракти висушували над сульфатом натрію та випарювали. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (елюент: циклогексан/етилацетат 6:1) для отримання N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-2-бром-3нітробензаміду (0,133 г, вихід 76%). 1 H ЯМР (CDCl3, 400 МГц): 7,78 (dd, 1H), 7,72 (dd, 1H), 7,53 (t, 1H), 7,32 (s, 2H), 7,17 (bs, 1H), 2,71 (q, 2H), 2,40 (s, 3H), 1,19 (t, 3H). Приклад І4: N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метил-феніл]-2метоксі-3-нітробензамід 15 UA 105929 C2 NO2 NO2 F O O HN O MeOH CF3 HN K2CO3 CF3 CF2 F CF2 F CF3 5 10 15 20 25 CF3 До суспензії N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-2фтор-3-нітробензаміду (Приклад I2) (5 г, 9,6 ммоль) у метанолі (195 мл) додавали карбонат калію (2,6 г, 16,2 ммоль) за кімнатної температури. Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 16 годин. Реакційну суміш впарювали і залишок розчиняли у дихлорметані. Органічну фазу промивали водою, висушували над сульфатом натрію і випарювали. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (елюент: циклогексан/етилацетат 3:1) для отримання N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-11 трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-2-метоксі-3-нітробензаміду (5,1 г, вихід 99%). H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 8,90 (bs, 1H), 8,32 (d, 1H), 7,97 (d, 1H), 7,38 (m, 3H), 4,19 (s, 3H), 2,70 (q, 2H), 2,24 (s, 3H), 1,20 (t, 3H) ppm. Наступні сполуки було отримано аналогічним способом: N-[2-бром-6-хлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніл]-2-метоксі-3нітробензамід 1 H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 9,23 (bs, 1H), 8,45 (dd, 1H), 8,07 (dd, 1H), 7,84 (s, 1H), 7,71 (s, 1H), 7,46 (t, 1H), 4,18 (s, 3H) ppm. N-[2,6-дихлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніл]-2-метоксі-3нітробензамід 1 H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 9,22 (bs, 1H), 8,42 (d, 1H), 8,07 (d, 1H), 7,68 (s, 2H), 7,44 (t, 1H), 4,15 (s, 3H) ppm. Аналогічну процедуру застосовували у випадку N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-2-бром-3-нітробензаміду (Приклад I3) для отримання N-[2етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-2-метоксі-3-нітробензаміду (вихід 92%). Приклад І5: 3-аміно-N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6метилфеніл]-2-метоксібензамід NO2 NH2 O O O HN O SnCl2 CF3 HN HCl CF2 F CF2 F CF3 30 35 CF3 CF3 До розчину N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-2метоксі-3-нітробензаміду (Приклад І4) (5,1 г, 9,57 ммоль) в ізопропанолі (50 мл) додавали хлорид олова (6,5 г, 34,5 ммоль) за кімнатної температури. Суміш охолоджували до 0°C і повільно додавали концентрований водний розчин хлористого водню (10 мл). Реакційну суміш перемішували при температурі 80°C протягом 0,5 годин. Третину загального обсягу ізопропанолу випарювали. До концентрованої суміші додавали воду (100 мл), а потім водний розчин гідроксиду натрію (4N), щоб відкоригувати рівень pH від 7 до 8. Водну фазу екстрагували тричі етилацетатом (3 х 200 мл). Об'єднані органічні екстракти висушували над сульфатом натрію та випарювали. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (елюент: циклогексан / етилацетат вiд 2:1 до 1:1) для отримання 3-аміно-N-[2-етил-4(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-2-метоксібензаміду (2,3 г, вихід 48%). 16 UA 105929 C2 1 5 10 15 20 25 H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 9,12 (bs, 1H), 7,37 (dd, 1H), 7,26 (s, 2H), 6,91(t, 1H), 6,80 (dd, 1H), 3,90 (bs, 2H), 3,80 (s, 3H), 2,60 (q, 2H), 2,24 (s, 3H), 1,11 (t, 3H) ppm. Наступні сполуки було отримано аналогічним способом: 3-аміно-N-[2-бром-6-хлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-феніл]-2метоксібензамід 1 H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 7,73 (bs, 1H), 7,61 (s, 1H), 7,47 (dd, 1H), 6,98 (t, 1H), 6,88 (dd, 1H), 3,91 (s, 3H), 3,85 (bs, 2H) ppm. 3-аміно-N-[2,6-дихлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-феніл]-2метоксібензамід 1 H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 7,65 (s, 2H), 7,54 (d, 1H), 7,10 (t, 1H), 6,98 (d, 1H), 3,98 (s, 3H), 3,93 (bs, 2H) ppm. Приклад І6: 2-бром-6-хлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-феніламін 4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніламін (отриманий згідно з описом у публікації EP 1,006,102) (175,8 г, 565 ммоль) розчиняли у ацетонітрилі (1000 мл) і додавали Nхлорсукцинімід («ХСИ») (76,2 г, 570,7 ммоль). Реакційну суміш нагрівали до кипіння протягом 90 хвилин. Реакційну суміш випарювали у вакуумі, залишок суспендували в діетиловому ефірі, а тверді речовини видаляли шляхом фільтрації. Фільтрат випарювали, а залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (елюент: циклогексан/дихлорметан 9:1) для отримання 2-хлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніламіну. Аналогічну процедуру проводили знову з використанням у якості реагенту N-бромсукциніміду («БСИ») (100,5 г, 565 ммоль). Цього разу залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (елюент: циклогексан/дихлорметан 2:1) для отримання 2-бром-6-хлор-4-(1,2,2,3,3,3гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніламіну (143,3 г, вихід 59,7%). 1 H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 7,70 (s, 1H), 7,42 (s, 1H), 4,82 (s, 2H) ppm. Приклад І7: складний метиловий ефір 4-ціано-2-метилбензойної кислоти O O CH3 Zn(CN)2 CH3 O O 30 35 Pd(PPh3)4 CH3 N До розчину 4-бром-2-метилбензойної кислоти (108 г, 471 ммоль) у N,N-диметилформаміді (4 л) в атмосфері азоту додавали цианід цинку (II) (88,5 г, 753,6 ммоль) і тетракіс(трифенілфосфін)паладій (65 г, 56,60 ммоль). Реакційну суміш перемішували за температурі 100°C протягом 16 годин. Реакційну суміш розчиняли з толуолом і фази розділяли. Водну фазу екстрагували двічі толуолом. Об'єднані органічні фази промивали розсолом і насиченим водним розчином гідроксиду амонію, висушували над сульфатом натрію та випарювали. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (елюент: етилацетат/циклогексан 1:5) для отримання складного метилового ефіру 4-ціано-21 метилбензойної кислоти (73 г, вихід 89%). H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 7,78 (d, 1H), 7,52 (m, 2H), 3,92 (s, 3H), 2,62 (s, 3H) ppm. Приклад І8: 4-ціано-2-метилбензойна кислота O O Br CH3 O 40 CH3 LiOH.H2O OH CH3 CH3 N N До розчину складного метилового ефіру 4-ціано-2-метилбензойної кислоти (Приклад І7) (61 г, 348 ммоль) у суміші води (0,360 мл) і тетрагідрофурану (1,4 л) додавали водний гідроокис літію (31,4 г, 748,2 ммоль). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 3 17 UA 105929 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 годин. Реакційну суміш випарювали. Залишок окислювали шляхом додавання водного розчину хлористого водню (1N) і екстрагували сумішшю метанолу і хлороформу (5:95). Органічну фазу висушували над сульфатом натрію і випарювали. Залишок кристалізувався у суміші етилацетату і циклогексану для отримання 4-ціано-2-метилбензойної кислоти (55,5 г, вихід 1 99%). H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 7,89 (d, 1H), 7,80 (s, 1H), 7,72 (d, 1H), 2,51 (s, 3H) ppm. Приклад P1: N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метил-феніл]-3-(4ціано-2-метилбензоїламіно)-2-метоксібензамід (сполука №A5 з Таблиці A) До розчину 4-ціано-2-метилбензойної кислоти (Приклад I8) (0,141 г, 0,8 ммоль) і N,Nдиметилформаміду (2 краплі) у дихлорметані (5 мл) в атмосфері азоту додавали оксаліл хлорид (0,074 мл, 0,88 ммоль). Реакційну суміш перемішували протягом однієї години за кімнатної температури і потім 1,5 години при температурі 60°C. Реакційну суміш випарювали і залишок розчиняли в тетрагідрофурані (10 мл). Розчин додавали краплями до розчину 3-аміноN-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметил-пропіл)-6-метилфеніл]-2-метоксібензаміду (Приклад I5) (0,37 г, 0,73 ммоль) і піридину (0,12 мл, 1,46 ммоль) в тетрагідрофурані (10 мл). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 16 годин. Реакційну суміш виливали у водний розчин бікарбонату натрію (1M) і суміш екстрагували тричі етилацетатом. Об'єднані органічні фази висушували над сульфатом натрію та випарювали. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (елюент: етилацетат/циклогексан 1:3) для 1 отримання Сполуки № A5 з Таблиці A (0,240 г, вихід 51%). M.p. 104-105°C. H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 8,68 (d, 1H), 8,62 (s, 1H), 8,01 (s, 1H), 7,92 (d, 1H), 7,66 (m, 3H), 7,41 (m, 3H), 4,00 (s, 3H), 2,72 (q, 2H), 2,62 (s, 3H), 2,39 (s, 3H), 1,25 (t, 3H) ppm. Наступні сполуки було отримано аналогічним способом: N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-3-(4-фтор-2хлорбензоїламіно)-2-метоксібензамід (cполука № A3 з Таблиці A) 1 H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 8,76 (m, 2H), 8,71 (d, 1H), 7,98 (m, 1H), 7,71 (dd, 1H), 7,39 (m, 3H), 7,27 (dd, 1H), 7,18 (m, 1H), 4,03 (s, 3H), 2,73 (q, 2H), 2,39 (s, 3H), 1,25 (t, 3H) ppm. N-[2-бром-6-хлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніл]-3-(4-фтор-2хлорбензоїламіно)-2-метоксібензамід (cполука № B2 з Таблиці B) 1 M.p. 178-179°C. H NMR (400 МГц, CDCl3): 9,12 (bs, 1H), 8,79 (bs, 1H), 8,73 (d, 1H), 7,79-7,72 (m, 2H), 7,84 (s, 1H), 7,72 (s, 1H), 7,38 (t, 1H), 7,25 (m, 1H), 7,17 (m, 1H), 4,07 (s, 3H) ppm. N-[2-бром-6-хлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-феніл]-3-(4-ціано-2метилбензоїламіно)-2-метоксібензамід (cполука № B1 з Таблиці B) 1 M.p. 109-110°C. H NMR (400 МГц, CDCl3): 9,04 (bs, 1H), 8,69 (d, 1H), 8,10 (s, 1H), 7,93 (dd, 1H), 7,84 (s, 1H), 7,72 (s, 1H), 7,63 (m, 3H), 7,40 (t, 1H), 4,04 (s, 3H), 2,61 (s, 3H) ppm. N-[2,6-дихлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніл]-3-(4-фтор-2хлорбензоїламіно)-2-метоксібензамід (cполука № C1 з Таблиці C) 1 H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 9,12 (bs, 1H), 8,79-8,72 (m, 2H), 7,97 (m, 1H), 7,91 (dd, 1H), 7,68 (s, 2H), 7,48 (t, 1H), 7,25 (m, 1H), 7,16 (m, 1H), 4,04 (s, 3H) ppm. N-[2,6-дихлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніл]-3-(4-ціано-2метилбензоїламіно)-2-метоксібензамід (cполука № C2 з Таблиці C) 1 H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 8,99 (bs, 1H), 8,70 (d, 1H), 8,02 (s, 1H), 7,92 (dd, 1H), 7,68 (s, 2H), 7,62 (s, 3H), 7,40 (t, 1H), 4,02 (s, 3H), 2,60 (s, 3H) ppm. Наступна сполука була отримана за допомогою аналогічної процедури, за винятком того, що використовували безпосередньо хлорангідрид, а замість піридину використовували тріетиламін: N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-3-(4фторбензоїламіно)-2-метоксібензамід (cполука № A1 з Таблиці A) 1 H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 8,68 (s, 1H), 8,57 (d, 1H), 8,30 (s, 1H), 7,89 (m, 2H), 7,80 (dd, 1H), 18 UA 105929 C2 7,30 (m, 3H), 7,17 (m, 2H), 3,94 (s, 3H), 2,66 (q, 2H), 2,32 (s, 3H), 1,15 (t, 3H). Приклад P2: N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метил-феніл]-3-(4ціанобензоїламіно)-2-метоксібензамід (cполука № A4 з Таблиці A) O O NH2 NH OH O O O N N HN CF3 BOPCl CF2 F O Et3N HN CF3 CF2 F CF3 CF3 5 10 15 20 До розчину 3-аміно-N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметил-пропіл)-6метилфеніл]-2-метоксібензаміду (Приклад I5) (30 мг, 0,06 ммоль) в тетрагідрофурані (1,2 мл) додавали тріетиламін (25 мкл, 0,18 ммоль). Додавали 4-ціанобензойну кислоту (17,6 мг, 0,12 ммоль) і біс(2-оксо-3-оксазолідиніл)фосфінхлорид («BOP-Cl») (30,4 мг, 0,12 ммоль). Реакційну суміш нагрівали до кипіння протягом 6 годин. Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури і випарювали. Залишок розчиняли у дихлорметані й промивали водним розчином хлористого водню (1N) і водним розчином бікарбонату натрію (насиченим). Органічний екстракт висушували над сульфатом натрію і випарювали. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (елюент: циклогексан/етилацетат 5:3) для 1 отримання сполуки № A4 з Таблиці A (35 мг, вихід 93%). H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 8,56 (m, 2H), 8,48 (bs, 1H), 7,97 (m, 2H), 7,82 (d, 1H), 7,78 (d, 2H), 7,30 (m, 3H), 3,94 (s, 3H), 2,65 (q, 2H), 2,30 (s, 3H), 1,13 (t, 3H) ppm. Наступну сполуку було отримано аналогічним способом: N-[2-етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-3-(2-метил-3нітробензоїламіно)-2-метоксібензамід (сполука № A2 з Таблиці A) 1 H ЯМР (400 МГц, CDCl3): 8,62 (d, 1H), 8,53 (s, 1H), 7,91 (m, 2H), 7,86 (d, 1H), 7,67 (d, 1H), 7,42 (t, 1H), 7,30 (m, 3H), 3,91 (s, 3H), 2,64 (q, 2H), 2,59 (s, 3H), 2,31 (s, 3H), 1,14 (t, 3H) ppm. Приклад P3: N-{3-[2-бром-6-хлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)фенілкарбамоїл]-2-метоксіфеніл}-2,4,6-трифторбензамід F O F O NH2 NH O Cl O HN Cl F F F F O Br O CF3 HN CF2 F Cl CF3 Br CF3 CF2 F CF3 25 30 35 До розчину 2,4,6-трифторбензойної кислоти (8,114 г, 46,08 ммоль) і N,N-диметилформаміду (декілька крапель) у дихлорметані (50 мл) у атмосфері азоту додавали оксаліл хлорид (4,55 мл, 53,76 ммоль). Реакційну суміш перемішували протягом однієї години за кімнатної температури і потім 1,5 години за температури 60°C. Реакційну суміш випарювали і залишок розчиняли у тетрагідрофурані (200 мл). Розчин краплями додавали до розчину 3-аміно-N-[2-бром-6-хлор-4(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)феніл]-2-метоксібензаміду (Приклад I5) (22,03 г, 38,40 ммоль) і піридину (6,18 мл, 76,80 ммоль) у тетрагідрофурані (200 мл). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 2 годин. Реакційну суміш виливали у водний розчин бікарбонату натрію (1M) і суміш екстрагували тричі етилацетатом. Об'єднані органічні фази висушували над сульфатом натрію та випарювали. Залишок очищали шляхом фільтрації на силікагелі для отримання сполуки № B189 з Таблиці B (28,0 г, вихід 99%). M.p. 179°C. 1 H NMR (400 МГц, CDCl3): 9,14 (s, 1H), 8,72 (d, 1H), 8,28 (s, 1H), 7,97 (q, 1H), 7,85 (s, 1H), 7,74 (s, 19 UA 105929 C2 1H), 7,41 (t, 1H), 6,88 (t, 1H), 4,08 (s, 3H) ppm. Приклад P4: Приготування бензамідів з хлорангідридів, що піддається паралельному синтезу 5 10 15 20 25 30 Розчин A готували шляхом розчинення похідної аміну (0,78 ммоль), наприклад, 3-аміно-N-[2хлор-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-бромфеніл]-2-метоксібензамід (Приклад I5) у випадку сполуки №B3 з Таблиці B, у толуолі (15,6 мл). Розчин B готували шляхом розчинення хлорангідриду (45 мкмоль), наприклад, 2-фторбензоїл хлориду у випадку сполуки № B3 з Таблиці B, у толуолі (0,36 мл). Розчин A (0,6 мл, 30 мкмоль) поміщали у резервуар, у який послідовно додавали розчин B (0,36 мл, 45 мкмоль) і діізопропілетиламін («основа Хуніга») (30 мкл, 150 мкмоль). Реакційну суміш перемішували при температурі 80°C протягом 16 годин. Розчин випарювали, а суміш розчиняли із сумішшю ацетонітрилу (0,6 мл) і N,Nдиметилацетаміду (0,2 мл), а потім очищали за допомогою ВЕРХ для отримання потрібної сполуки. Цей метод використовували для паралельного приготування ряду сполук. Приклад P5: Приготування бензамідів з карбонових кислот за допомогою паралельного синтезу Розчин A готували шляхом розчинення похідної аміно (0,65 ммоль), наприклад, 3-аміно-N-[2етил-4-(1,2,2,3,3,3-гексафтор-1-трифторметилпропіл)-6-метилфеніл]-2-метоксібензаміду (Приклад I5) у випадку сполуки № A9 з Таблиці A, у N,N-диметилацетаміді («ДМА») (9,6 мл). Розчин B готували шляхом розчинення карбонової кислоти (37,5 мкмоль), наприклад, 2хлорбензойної кислоти у випадку сполуки № A9 з Таблиці A, у N,N-диметилацетаміді («ДМА») (0,38 мл). Розчин C готували шляхом розчинення біс(2-оксо-3-оксазолідиніл)фосфінхлориду («BOP-Cl») (1,95 ммоль) у N,N-диметилацетаміді («ДМА») (7,8 мл). Розчин A (0,4 мл, 0,025 мкмоль) поміщали у резервуар, у який послідовно додавали розчин B (0,38 мл, 37,5 мкмоль), розчин C (0,2 мл, 50 мкмоль) і діізопропілетиламін («основа Хуніга») (40 мкл, 200 мкмоль). Реакційну суміш перемішували при температурі 100°C протягом 16 годин. Розчин випарювали, а суміш розчиняли із сумішшю ацетонітрилу (0,6 мл) і N,N-диметилацетаміду (0,2 мл), а потім очищали за допомогою ВЕРХ для отримання потрібної сполуки. Цей метод використовували для паралельного приготування ряду сполук. Для аналізу сполук з Таблиць A-L використовували наступний метод ВЕРХ-МС: 20 UA 105929 C2 Метод 1 Мас-спектрометр ZQ виробництва компанії Waters (одноквадрупольний мас-спектрометр). Метод іонізації: електророзпилення, полярність: позитивна іонізація, капілярна напруга (кВ) МС 3,00, різниця потенціалів на конусі (В) 30,00, екстрактор (В) 3,00, температура джерела (°C) 100, температура десольвації (°C) 200, швидкість потоку газу на конусі (л/год.) 200, швидкість потоку газу для десольвації (л/год.) 250, діапазон маси: від 150 до 800 а.о.м.(Da). ВЕРХ серії 1100er виробництва Agilent: четвертинний насос, камера колони, що нагрівається, та детектор на основі діодної матриці. Колона: Waters Atlantis dc18; довжина: 20 мм; внутрішній діаметр: 3 мм; розмір часток: РХ 3 мкм, температура (°C) 40, діапазон довжини хвиль DAD (виявлення за допомогою діодної матриці) (нм): від 200 до 500, градієнт розчинника: A = 0,1% мурашиної кислоти у воді та B = 0,1% мурашиної кислоти в ацетонітрилі. Час (хв) A% B% Швидкість потоку (мл/хв) 0,0 80 20 1,7 2,5 0,0 100 1,7 2,8 0,0 100 1,7 2,9 80 20 1,7 Метод 2 Мас-спектрометр ZQ виробництва компанії Waters (одноквадрупольний мас-спектрометр). Метод іонізації: електророзпилення, полярність: позитивна іонізація, капілярна напруга МС (кВ) 3,00, різниця потенціалів на конусі (В) 30,00, екстрактор (В) 3,00, температура джерела (°C) 100, температура десольвації (°C) 200, швидкість потоку газу на конусі (л/год.) 200, швидкість потоку газу для десольвації (л/год.) 250, діапазон маси: від 150 до 800 а.о.м.(Da). ВЕРХ серії 1100er виробництва Agilent: четвертинний насос, камера колони, що нагрівається, та детектор на основі діодної матриці. Колона: Waters Atlantis dc18; довжина: 20 мм; внутрішній діаметр: 3 мм; розмір часток: РХ 3 мкм, температура (°C) 40, діапазон довжини хвиль DAD (виявлення за допомогою діодної матриці) (нм): від 200 до 500, градієнт розчинника: A = 0,1% мурашиної кислоти у воді та B = 0,1% мурашиної кислоти в ацетонітрилі. Час (хв) A% B% Швидкість потоку (мл/хв) 0,0 90 10 1,7 5,5 0,0 100 1,7 5,8 0,0 100 1,7 5,9 90 10 1,7 21 UA 105929 C2 Метод 3 Мас-спектрометр ZQ виробництва компанії Waters (одноквадрупольний мас-спектрометр). Характеристика приладу: метод іонізації - електророзпилення, полярність - негативні іони. Капілярна напруга (кВ) 3,00, різниця потенціалів на конусі (В) 30,00, екстрактор (В) 2,00, МС температура джерела (°C) 100, температура десольвації (°C) 250, швидкість потоку газу на конусі (л/год.) 50, швидкість потоку газу для десольвації (л/год.) 400, діапазон маси: від 150 до 1000 а.о.м.(Da). HP 1100 ВЕРХ виробництва Agilent: пристрій дегазації розчинника, четвертинний насос (ZCQ)/бінарний насос (ZDQ), камера колони, що нагрівається, і детектор на основі діодної матриці. РХ Колона: Phenomenex Gemini C18, розмір часток 3 мкм, 110 ангстрем, 30 x 3 мм, темп.: 60 °C, діапазон довжини хвиль DAD (виявлення за допомогою діодної матриці) (нм): від 200 до 500, градієнт розчинника: A = вода + 0,05 % HCOOH. B = ацетонітрил/метанол (4:1, v/v) + 0,04 % HCOOH Час (хв) A% B% Швидкість потоку (мл/хв) 0,00 95,0 5,0 1,7 2,00 0,00 100,00 1,7 2,80 0,00 100,00 1,7 2,90 95,0 5,0 1,7 3,00 95,0 5,0 1,7 Метод 4 Мас-спектрометр ZQ виробництва компанії Waters (одноквадрупольний мас-спектрометр). Характеристика приладу: метод іонізації - електророзпилення; полярність - негативні іони. Капілярна напруга (кВ) 3,00, різниця потенціалів на конусі (В) 30,00, екстрактор (В) 2,00, МС температура джерела (°C) 100, температура десольвації (°C) 250, швидкість потоку газу на конусі (л/год.) 50, швидкість потоку газу для десольвації (л/год.) 400, діапазон маси: від 100 до 900 а.о.м.(Da) HP 1100 ВЕРХ виробництва Agilent: пристрій дегазації розчинника, четвертинний насос (ZCQ)/бінарний насос (ZDQ), камера колони, що нагрівається, і детектор на основі діодної матриці. Колона: Phenomenex Gemini C18, розмір часток 3 мкм, 110 ангстрем, 30 x 3 мм, РХ темп.: 60°C, діапазон довжини хвиль DAD (виявлення за допомогою діодної матриці) (нм): від 200 до 500, градієнт розчинника: A = вода + 0,05 % HCOOH, B = ацетонітрил/метанол (4:1, v/v) + 0,04 % HCOOH. Час (хв) A% B% Швидкість потоку (мл/хв) 0,00 95,0 5,0 1,7 2,00 0,00 100,00 1,7 2,80 0,00 100,00 1,7 2,90 95,0 5,0 1,7 3,00 95,0 5,0 1,7 22 UA 105929 C2 Таблиця А O Q HN 1 O O (Ia) HN CF3 CF2 F CF3 № композиції A1 A2 A3 A4 A5 A6 A7 A8 A9 A10 A11 A12 A13 A14 A15 A16 A17 A18 A19 A20 A21 A22 Q 1 4-фторфеніл 2-метил-3-нітрофеніл 2-хлор-4-фторфеніл 4-ціанофеніл 4-ціано-2-метилфеніл 2-хлорпірид-3-ил 2-фторпірид-3-ил 3-хлорфеніл 2-хлорфеніл 2-хлорпірид-4-ил 5-бромпірид-3-ил 5-бромфуран-2-іл 2-бромфеніл 3-хлор-5-трифторметилпірид-2-ил 2-фтор-3-трифторметилфеніл 2,5-дихлорфеніл 6-хлорпірид-3-ил 4-нітрофеніл феніл 2,3-дифторфеніл 5-хлортіофен-2-іл 2-метил-4-нітрофеніл 23 RT (хв) 3,87 3.77 3,65 3,79 4,04 3,94 3,76 3,75 3,98 3,94 4,3 4,24 4,13 3,67 3,86 3,84 4,07 4,07 MH + 624,8 631,9 641,8 625,8 640,8 640,8 641,8 687,7 676,7 686,7 709,8 692,8 674,8 641,8 651,8 606,8 642,8 646,8 MP (°C) Метод РХ/МС 2 2 104 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 175 UA 105929 C2 Таблиця В O Q HN 1 O O (Ib) Cl HN CF3 CF2 F Br CF3 1 № композиції Q B1 B2 B3 B4 B5 B6 B7 B8 B9 B10 B11 B12 B13 B14 B15 B16 B17 B18 B19 B20 B21 B22 B23 B24 B25 B26 B27 B28 B29 B30 B31 4-ціано-2-метилфеніл 2-хлор-4-фторфеніл 2-фторфеніл 2-метилфеніл 2-хлорфеніл 4-ціанофеніл 4-нітрофеніл 4-метилфеніл 4-фтор-2-метилфеніл 5-хлор-2-фторфеніл 2-хлор-4-нітрофеніл фуран-2-іл 4-трифторметоксіфеніл 4-фтор-3-трифтор-метилфеніл 4-трифторметилфеніл 2-трифторметоксіфеніл 2-метоксіфеніл феніл 4-фторфеніл 2-трифторметилфеніл 4-метил-1,2,3-тіадіазол-5-іл 2,3-дифторфеніл 2,4-дифторфеніл 2-фтор-5-трифторметилфеніл 4-ізопропілфеніл 4-метилсульфанілфеніл 2,5-дихлорфеніл 4-метоксіфеніл 2,4,5-трифтор-3-хлорфеніл 4-(пірол-1-іл)феніл 4-(1,2,3-тіадіазол-4-іл)феніл (3,4-дигідро-2H-бензо[b][1,4]діоксепин)7-іл 4-біфеніл 3-метилпіридин-2-іл 2-фтор-3-трифторметилфеніл 2-бромфеніл піридин-3-іл 4-метоксітіофен-3-іл 1,2,3-тіадіазол-4-іл B32 B33 B34 B35 B36 B37 B38 B39 24 730,7 696,6 692,7 712,7 703,7 722,0 692,7 710,7 730,6 757,7 668,7 762,7 764,7 746,7 762,7 708,7 678,6 696,7 746,7 700,6 714,7 714,7 764,7 719,07 722,99 744,97 707 764,98 742,06 761,02 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 2 2 2 2 4,16 749,06 2 4,54 4,55 4,49 4,18 3,57 4,41 4,07 753,08 692 763 754,94 677,98 712,99 684,96 2 2 2 2 2 2 2 MH + MP (°C) Метод РХ/МС RT (хв) 2,2 2,23 2,17 2,18 2,07 2,06 2,21 2,18 2,34 2,19 2,06 2,29 2,27 2,05 2,26 2,28 2,12 2,13 2,17 2,05 2,25 2,26 2,34 4,55 4,27 4,44 4,1 4,59 4,35 4,18 UA 105929 C2 Таблиця В O Q HN 1 O O (Ib) Cl HN CF3 CF2 F Br CF3 1 № композиції Q B41 B42 B43 B44 B45 B46 B47 B48 B49 B50 B51 B52 B53 B54 B55 B56 B57 B58 B61 B62 B63 B64 B65 B66 B67 B68 B69 B70 B71 B72 B73 B74 B75 B76 B77 B78 B80 B81 B82 B83 B84 5-фенілоксазол-4-іл 2,5-диметил-2H-піразол-3-іл 4-метил-2-фенілпіримідин-5-іл тіофен-2-іл 2-метилсульфанілпіридин-3-іл 5-метил-3-фенілізоксазол-4-іл 4-метил-2-фенілтіазол-5-іл 5-піридин-2-ілтіофен-2-іл 5-фенілфуран-2-іл 5-метил-1-феніл-1H-піразол-4-іл 6-морфолін-4-іл-піразин-2-іл 5-бромфуран-2-іл піридин-2-іл піридин-4-іл N-оксопіридин-3-іл піразин-2-іл 3-бромтіофен-2-іл 2,5-диметилфуран-3-іл 5-нітрофуран-2-іл 2-хлор-5-нітрофеніл 2,5-диметилфуран-3-іл 2-нітро-4-хлорфеніл 3-метил-4-бромфеніл 3-хлорпіридин-4-іл 5-хлортіофен-2-іл 3-хлор-5-йодфеніл 2-метил-3-нітрофеніл 3-хлор-5-трифторметилфеніл піримідин-2-іл 2-хлор-5-метилфеніл 2-хлор-4,5-дифторфеніл 2-нітро-5-метилфеніл 2,6-дихлор-5-фторпіридин-3-іл 4-бром-2-етил-5-метил-2H-піразол-3-іл 4-фтор-3-нітрофеніл 2-піридин-3-ілтіазол-4-іл 2-нітрофеніл 2-трифторметилпіридин-3-іл 3-метилпіридин-4-іл 5-бром-2-хлорфеніл 3-бром-4-метилфеніл 25 RT (хв) 4,76 3,91 4,41 4,07 4,1 4,39 4,6 4,22 4,54 4,17 4,03 4,26 4,46 3,57 3,23 4,03 4,84 4,29 4,03 4,29 4,36 4,26 4,54 3,87 4,36 4,55 4,11 4,42 3,76 4,39 4,33 4,13 4,37 4,59 4,13 4,26 4,04 3,97 3,45 4,52 4,52 MH + 744,05 695,04 769,07 682,96 723,99 758,06 774,06 760,02 743,02 757,06 763,92 744,84 677,9 677,9 693,91 678,91 760,8 694,91 711,88 755,9 775,84 755,91 768,9 711,91 716,85 836,84 735,96 778,92 678,91 724,9 746,88 735,94 763,86 786,91 739,92 760,91 721,9 745,92 691,94 788,81 768,87 MP (°C) Метод РХ/МС 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 UA 105929 C2 Таблиця В O Q HN 1 O O (Ib) Cl HN CF3 CF2 F Br CF3 1 № композиції Q B85 B86 B87 B88 B89 B90 B91 2-бром-3-нітрофеніл 2-метил-3,5-динітрофеніл 3-метил-2-нітрофеніл 3-метилтіофен-2-іл 3-метоксіізоксазол-5-іл 6-хлор-1-оксіпіридин-2-іл 2-гідроксі-3,5-трихлорфеніл 1-метил-5-трифторметил-1H-піразол-3іл 3-хлор-2-метилпіридин-4-іл 4-метилоксазол-5-іл 2-метоксіметил-4-метилтіазол-5-іл 2,4-диметилтіазол-5-іл 2,6-дихлорпіридин-4-іл 3-метилізотіазол-4-іл складний метиловий ефір-4метилсульфанілфеніл 2-метил-3карбонової кислоти 1,5-диметил-1H-піразол-3-іл 2-хлор-6-нітрофеніл 4-хлор-2-фтор-5-нітрофеніл 4-хлор-5-дифторметоксі-1-метил-1Hпіразол-3-іл 4-метил-2-трифторметилтіазол-5-іл 2-хлор-4-метилтіазол-5-іл 2,3-дихлор-4-(2-метоксі-етоксі)феніл 5-ціано-6-метилпіридин-2-іл 2-метансульфоніл-4трифторметилфеніл 2,4-дихлор-3-метоксіфеніл 3-ціанометилфеніл піримідин-5-іл 5-трет-бутил-2-метил-2H-піразол-3-іл 2-метил-5-трифторметил-2H-піразол-3іл 2-хлор-4-метансульфоніл-3метоксіфеніл 3-хлор-2-трифторметил-піридин-4-іл 4-метилсульфаніл-2-нітрофеніл 3-ціано-1-метил-1H-піразол-4-іл B92 B93 B94 B95 B96 B97 B98 B99 B100 B101 B102 B103 B104 B105 B106 B107 B108 B109 B110 B111 B112 B113 B114 B115 B116 B117 26 RT (хв) 4,13 4,24 4,11 4,31 4,04 4,12 4,2 799,85 780,97 735,9 696,87 697,88 727,89 760,84 Метод РХ/МС 2 2 2 2 2 2 2 4,46 748,9 2 3,98 3,85 4,02 3,96 4,4 3,88 725,88 681,88 741,93 711,91 745,84 697,88 2 2 2 2 2 2 4,28 794,94 2 4,15 4,16 4,33 694,9 755,86 773,92 2 2 2 4,4 780,87 2 4,42 4,36 4,38 4,45 765,87 731,83 818,88 716,9 2 2 2 2 4,13 822,89 2 4,46 3,95 3,55 4,41 774,84 715,89 678,85 736,95 2 2 2 2 4,29 748,9 2 4,03 818,87 2 4,3 4,2 3,82 779,85 767,85 705,98 2 2 2 MH + MP (°C) UA 105929 C2 Таблиця В O Q HN 1 O O (Ib) Cl HN CF3 CF2 F Br CF3 № композиції B118 B119 B120 B121 B122 B123 B124 B125 B126 B127 B128 B129 B130 B131 B132 B133 B134 B135 B136 B137 B138 B139 B140 B141 B142 B143 B144 B145 B146 B147 B148 B149 B150 Q 2-(2-хлорфеніл)-4-трифторметилтіазол-5-іл 4-метансульфоніл-3-метоксіметил-2метилфеніл 3-[діетоксіфосфініл)оксі]феніл 2-ізопропілсульфанілпіридин-3-іл 2-(3-етоксіпропіл)-6-трифторметилпіридин-3-іл 4'-хлор-4-метилбіфеніл-3-іл тіофен-3-іл 2-метилсульфаніл-4трифторметилфеніл 4-трифторметилпіридин-5-іл 2-метил-6-трифторметилпіридин-3-іл 2,6-дихлорнікотин-3-іл 6-метоксі-3-бром-2-метилфеніл 2-хлор-4-фтор-5-нітрофеніл 3-дифторметил-1-метил-1H-піразол-4іл 2-метоксіпіридин-3-іл 4-хлор-2-метил-5-трифторметил -2H-піразол-3-іл 2-метил-4-трифторметилтіазол-5-іл 2-хлор-4-бромфеніл 4-хлор-1-метил-5-трифторметил-1Hпіразол-3-іл 5-метилтіофен-2-іл 4-бром-2-метилфеніл 4-бром-3-метоксі-2-метилфеніл 5-трет-бутил-2-метоксіфеніл 3-хлор-5-трифторметилпіридин-2-іл 5-хлор-1,3-диметил-1H-піразол-4-іл 4,5-дихлорізотіазол-3-іл 5-метил-2-трифторметилфуран-3-іл 3-хлортіофен-2-іл 2-хлор-6-метоксіпіридин-4-іл 5-хлор-4-метоксітіофен-3-іл 2-фтор-5-нітрофеніл 3-хлор-2-фтор-6-трифторметилфеніл 6-дифторметил-2метоксіметилпіридин-3-іл 27 MH 4,85 861,85 2 3,91 812,93 2 4,09 4,44 828,93 751,93 2 2 4,48 831,96 2 4,81 4,02 800,91 682,83 2 2 4,48 790,86 2 3,96 4,19 4,31 4,49 4,31 745,86 759,89 745,8 798,83 773,84 2 2 2 2 2 3,9 730,88 2 4,47 707,87 2 4,64 782,84 2 4,19 4,55 765,83 788,8 2 2 4,56 782,84 2 4,2 4,44 4,42 4,92 4,57 4,14 4,63 4,36 4,61 4,32 4,62 4,34 4,48 696,82 768,8 798,83 762,94 779,82 728,85 751,75 748,83 716,78 741,83 746,8 739,85 796,81 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 4,09 771,9 2 + MP (°C) Метод РХ/МС RT (хв) 1 UA 105929 C2 Таблиця В O Q HN 1 O O (Ib) Cl HN CF3 CF2 F Br CF3 1 № композиції Q B151 2-фторпіридин-4-іл 1-метил-3-трифторметил-1H-піразол-4іл 2,5-дифторфеніл 2-хлор-5-фторфеніл 2,4-дихлорфеніл 2-метил-3-хлорфеніл 3,5-диметил-ізоксазол-4-іл 2,6-дихлорфеніл 2-хлор-4-бром-6-метилфеніл 2-гідроксил-3,5-дихлорфеніл 2-йод-3-метил-4-нітрофеніл 2-бром-3-метил-4-нітрофеніл 2-хлор-3-метил-4-нітрофеніл 2,6-диметоксіфеніл 3,5-диметил-4-нітрофеніл 2-метоксі-6-фторфеніл 2-фтор-4-трифторметилфеніл 3,5-дифторфеніл 2,5-дифторфеніл 3-хлор-4-нітрофеніл 3-ацетат-4-нітрофеніл 2,6-дифторфеніл 3-етоксі-4-нітрофеніл 3-аміно-4-нітрофеніл 3-(N,N-диметиламіно)-4-нітрофеніл 2,6-дифтор-4-ціанофеніл 2-метоксі-4-нітрофеніл 2-трифторметил-4-нітрофеніл 3-трифторметил-4-нітрофеніл 2,4-динітрофеніл 3-гідроксил-4-нітрофеніл 2-хлор-4-метилфеніл 2-хлор-3-нітрофеніл 2,3-дихлорфеніл 3,5-дихлорпіридин-2-іл 2,5-дихлортіофен-3-іл 5-бромпіримідин-2-іл 3-трифторметилпіридин-2-іл 2,4,6-трифторфеніл 3-метил-4-нітрофеніл B152 B153 B154 B155 B156 B157 B158 B159 B160 B161 B162 B163 B164 B165 B166 B167 B168 B169 B170 B171 B172 B173 B174 B175 B176 B177 B178 B179 B180 B181 B182 B183 B184 B185 B186 B187 B188 B189 B190 28 RT (хв) 3,88 695,84 Метод РХ/МС 2 4,02 748,85 2 4,1 4,19 4,39 4,39 3,96 712,93 728,91 744,89 724,89 695,86 2 2 2 2 2 MH + MP (°C) 116 114 200 175 172 127 105 218 112 183 83 154 95 100 177 238 205 181 214 190 140 142 246 185 172 123 136 181 188 204 175 179 107