Інсектицидні сполуки

Реферат: Винахід стосується сполук формули (І): (72) Винахідник(и): Ренольд Петер (CH), Кассеір Жером Ів (FR/CH), Ель Касемі Мір'єм (FR/CH), Пабба Джагадіш (IN), Піттерна Томас (AT/CH) (73) Власник(и): СІНГЕНТА ПАРТІСІПЕЙШНС АГ, Schwarzwaldallee 215, CH-4058 Basel, Switzerland (CH), СІНГЕНТА ЛІМІТЕД, European Regional Centre, Priestley Road, Surrey Research Park, Guildford, Surrey GU2 7YH, United Kingdom (GB) (74) Представник: Петров Андрій Володимирович, реєстр. №139 (56) Перелік документів, взятих до уваги експертизою: JP 2008133273 A, 12.06.2008 WO 2007080131 A2, 19.07.2007 WO 209072621 A1, 11.06.2009 UA 103539 C2 (12) UA 103539 C2 R N 3 R 4 A A 2 A 1 R 3 A N 4 G 1 R 2 , (I) 3 4 де A , A , A , A , G, R , R , R та R відповідають визначенню у п. 1; або означають їх сіль чи Nоксид. Крім того, предметом цього винаходу є процеси та проміжні продукти для одержання сполук формули (І), інсектицидні, акарицидні, нематоцидні та молюскоцидні композиції, до складу яких входять сполуки формули (І), а також методи застосування сполук формули (І) для боротьби зі шкідниками-комахами, акаридами, нематодами та молюсками. 1 2 3 4 1 2 UA 103539 C2 5 10 Предметом цього винаходу є певні похідні дигідропіролу з чотиричленним кільцем у якості кінцевої групи, процеси і проміжні сполуки для отримання цих похідних, а також інсектицидні, акарицидні, нематоцидні та молюскоцидні композиції, до складу яких входять ці похідні, а також методи застосування цих похідних для боротьби зі шкідниками - комахами, акаридами, нематодами та молюсками (слимаками). Інформацію про певні похідні дигідропіролу з інсектицидними властивостями надано, наприклад, у публікаціях JP 2007/091708 та JP 2008/133273. Авторами цієї розробки було виявлено, що похідні дигідропіролу з чотиричленним кільцем у якості кінцевої групи мають інсектицидні властивості. Отже, цей винахід пропонує сполуку формули (I): N 3 R 2 4 A R 1 1 A R 3 A N 4 A (I) 2 R G 15 , де 1 2 3 4 5 A , A , A та A , незалежно один від одного, означають C-H, C-R або азот; G означає кисень або сірку; 1 R означає водень, C1-C8алкіл, C1-C8алкоксі-, C1-C8алкілкарбоніл- або C1-C8алкоксікарбоніл-; 2 R означає групу формули (II): 3 Y 2 Y (II) 1 L 20 25 30 35 40 45 6 Y R , де L означає одинарний зв'язок або C1-C6алкілен; а 1 2 3 8 9 10 10 Y , Y та Y , незалежно один від одного, означають CR R , C=O, C=N-OR , N-R , S, SO, 10 10 1 2 3 8 9 SO2, S=N-R або SO=N-R , за умови, що принаймні один з Y , Y чи Y не є CR R , C=O або 10 C=N-OR ; 3 R означає C1-C8галоалкіл; 4 7 R означає арил або арил, заміщений одним-п'ятьма R , чи гетероарил або гетероарил, 7 заміщений одним-п'ятьма R ; 5 кожен R незалежно означає галоген, ціано, нітро, C1-C8алкіл, C1-C8галоалкіл, C1-C8алкеніл, C1-C8галоалкеніл, C1-C8алкініл, C1-C8галоалкініл, C3-C10циклоалкіл, C1-C8алкоксі-, C1C8галоалкоксі-, C1-C8алкілтіо-, C1-C8галоалкілтіо-, C1-C8алкілсульфініл-, C1C8галоалкілсульфініл-, C1-C8алкілсульфоніл- або C1-C8галоалкілсульфоніл-, чи 5 два R на суміжних атомах вуглецю разом формують міст -CH=CH-CH=CH-; 6 R означає водень або C1-C8алкіл; 7 кожен R незалежно означає галоген, ціано, нітро, C1-C8алкіл, C1-C8галоалкіл, C2-C8алкеніл, C2-C8галоалкеніл, C2-C8алкініл, C2-C8галоалкініл, гідроксі, C1-C8алкоксі-, C1-C8галоалкоксі-, меркапто, C1-C8алкілтіо-, C1-C8галоалкілтіо-, C1-C8алкілсульфініл-, C1-C8галоалкілсульфініл-, C1C8алкілсульфоніл-, C1-C8галоалкілсульфоніл-, C1-C8алкілкарбоніл-, C1-C8алкоксікарбоніл-, арил 11 11 або арил, заміщений R , чи гетероцикліл або гетероцикліл, заміщений одним-п'ятьма R ; 8 9 кожен R та R незалежно означає водень, галоген, C1-C8алкіл або C1-C8галоалкіл; 10 кожен R незалежно означає водень, ціано, C1-C8алкіл, C1-C8галоалкіл, C1-C8алкілкарбоніл-, C1-C8галоалкілкарбоніл-, C1-C8алкоксікарбоніл-, C1-C8галоалкоксікарбоніл-, C1C8алкілсульфоніл-, C1-C8галоалкілсульфоніл-, арил-C1-C4алкілен- або арил-C1-C4алкілен-, де 12 арильний фрагмент заміщений одним-трьома R , чи гетероарил-C1-C4алкілен- або гетероарил12 C1-C4алкілен-, де гетероарильний фрагмент заміщений одним-трьома R ; 11 12 кожен R та R незалежно означає галоген, ціано, нітро, C1-C8алкіл, C1-C8галоалкіл, C1C8алкоксі-, C1-C8галоалкоксі- або C1-C8алкоксікарбоніл-; чи сіль або N-оксид цих сполук. Сполуки формули (I) можуть існувати у вигляді різних геометричних або оптичних ізомерів або таутомерних форм. Цей винахід охоплює всі такі ізомери й таутомери та їх суміші у всіх пропорціях, а також ізотопні форми, такі як дейтеровані сполуки. 1 UA 103539 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Сполуки, що є предметом винаходу, можуть містити один або більше асиметричних атомів 3 4 вуглецю, наприклад у групі -CR R -, та можуть існувати у вигляді енантіомерів (чи у вигляді пар діастереоізомерів) або у вигляді їх сумішей. Алкільні групи (самостійно чи як частина більшої групи, такої як алкоксі-, алкілтіо-, алкілсульфініл-, алкілсульфоніл-, алкілкарбоніл- або алкоксікарбоніл-) можуть мати форму прямого чи розгалуженого ланцюга; їх прикладами є метил, етил, пропіл, проп-2-іл, бутил, бут-2ил, 2-метил-проп-1-іл або 2-метил-проп-2-іл. Якщо не вказано інше, алкільні групи оптимально являють собою алкільні групи C1-C6, оптимальніше - C1-C4, найоптимальніше - C1-C3. Алкіленові групи можуть мати форму прямого чи розгалуженого ланцюга; їх прикладами є CH2-, -CH2-CH2-, -CH(CH3)-, -CH2-CH2-CH2-, -CH(CH3)-CH2- або -CH(CH2CH3)-. Якщо не вказано інше, алкіленові групи оптимально являють собою алкіленові групи C 1-C3, оптимальніше - C1-C2, найоптимальніше - C1. Алкенільні групи можуть мати форму прямих чи розгалужених ланцюгів, та, де це необхідно, можуть мати конфігурацію (E)- або (Z)-. Прикладами є вініл та аліл. Якщо не вказано інше, алкенільні групи оптимально являють собою алкенільні групи C 2-C6, оптимальніше - C2-C4, найоптимальніше - C2-C3. Алкінільні групи можуть мати форму прямих чи розгалужених ланцюгів. Прикладами є етиніл та пропаргіл. Якщо не вказано інше, алкінільні групи оптимально являють собою алкінільні групи C2-C6, оптимальніше - C2-C4, найоптимальніше - C2-C3. Галоген означає фтор, хлор, бром чи йод. Галоалкільні групи (самостійно чи як частина більшої групи, такої як галоалкоксі-, галоалкілтіо-, галоалкілсульфініл-, галоалкілсульфоніл-, галоалкілкарбонілабо галоалкоксікарбоніл-) являють собою алкільні групи, які заміщені одним або кількома, однаковими чи різними атомами галогену; їх прикладами є дифторметил, трифторметил, хлордифторметил або 2,2,2-трифторетил. Галоалкенільні групи являють собою алкенільні групи, які заміщені одним або кількома, однаковими або різними атомами галогену; їх прикладами є 2,2-дифторвініл або 1,2-дихлор-2фторвініл. Галоалкінільні групи являють собою алкінільні групи, які заміщені одним або кількома, однаковими або різними атомами галогену; їх прикладом є 1-хлор-проп-2-ініл. Циклоалкільні групи можуть мати моно- або біциклічну форму; їх прикладами є циклопропіл, циклобутил, циклогексил та біцикло[2.2.1]гептан-2-іл. Якщо не вказано інше, циклоалкільні групи оптимально являють собою циклоалкільні групи C3-C8, оптимальніше - C3-C6. Арильні групи являють собою ароматичні кільцеві системи, які можуть мати моно-, бі- або трициклічну форму. Прикладами таких кілець є феніл, нафтил, антраценіл, інденіл або фенантреніл. Оптимальними арильними групами є феніл та нафтил, причому найбільша перевага надається фенілу. Коли зазначено, що арильний фрагмент є заміщеним, то, якщо не вказано інше, арильний фрагмент оптимально заміщується одним-чотирма заміщувачами, найоптимальніше – одним-трьома заміщувачами. Гетероарильні групи являють собою ароматичну кільцеву систему, що містить принаймні один гетероатом та складається з одинарного кільця або з двох чи більше конденсованих кілець. Оптимально, одинарні кільця будуть містити до трьох, а біциклічні системи - до чотирьох гетероатомів, які оптимально обиратимуть з азоту, кисню та сірки. Прикладами моноциклічних груп є піридил, піридазиніл, піримідиніл, піразиніл, піроліл, піразоліл, імідазоліл, тріазоліл, фураніл, тіофеніл, оксазоліл, ізоксазоліл, оксадіазоліл, тіазоліл, ізотіазоліл та тіадіазоліл. Прикладами біциклічних груп є хінолініл, цинолініл, хіноксалініл, індоліл, індазоліл, бензимідазоліл, бензотіофеніл та бензотіазоліл. Перевага надається моноциклічним гетероарильним групам, причому найбільша перевага надається піридилу. Коли зазначено, що гетероарильний фрагмент є заміщеним, то, якщо не вказано інше, гетероарильний фрагмент оптимально заміщується одним-чотирма заміщувачами, оптимальніше – одним-трьома заміщувачами. Гетероциклічними називають групи, які містять гетероарильні групи та, окрім цього, їхні ненасичені або частково ненасичені аналоги. Прикладами моноциклічних груп є тіетаніл, піролідиніл, тетрагідрофураніл, [1,3]діоксоланіл, піперидиніл, піперазиніл, [1,4]діоксаніл, а також морфолініл або їхні окислені варіанти, такі як 1-оксо-тіетаніл та 1,1-діоксо-тіетаніл. Прикладами біциклічних груп є 2,3-дигідро-бензофураніл, бензо[1,3]діоксоланіл, а також 2,3-дигідробензо[1,4]діоксиніл. Коли зазначено, що гетероциклічний фрагмент є заміщеним, то, якщо не вказано інше, гетероциклічний фрагмент оптимально заміщується одним-чотирма заміщувачами, оптимальніше – одним-трьома заміщувачами. 2 UA 103539 C2 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 5 6 7 8 9 10 Оптимальними значеннями A , A , A , A , G, R , R , R , R , L, Y , Y , Y , R , R , R , R , R , R , 12 13 R , R , R та m у будь-якому поєднанні є ті, що вказані нижче. 1 2 3 4 Оптимально не більше двох з A , A , A та A означають азот. 1 5 1 5 Оптимально A означає C-H або C-R , найоптимальніше A означає C-R . 2 5 2 Оптимально A означає C-H або C-R , найоптимальніше A означає C-H. 3 5 3 Оптимально A означає C-H або C-R , найоптимальніше A означає C-H. 4 5 4 Оптимально A означає C-H або C-R , найоптимальніше A означає C-H. 1 2 3 4 В одній оптимальній групі сполук A , A , A та A , незалежно один від одного, означають C-H 5 або C-R . 1 5 2 3 В одній оптимальній групі сполук A означає C-R , A означає C-H, A означає C-H або азот, 4 а A означає C-H або азот. 1 5 2 3 В іншій оптимальній групі сполук A означає C-R , A означає C-H, A означає C-H або азот, 4 а A означає C-H. 1 5 2 3 4 У ще одній оптимальній групі сполук A означає C-R , A означає C-H, A означає C-H, а A означає C-H. Оптимально G означає кисень. 1 Оптимально R означає водень, метил, етил, метилкарбоніл- або метоксікарбоніл-, оптимальніше - водень, метил або етил, найоптимальніше - водень. 2 Оптимально R означає групу формули (IIa): 11 5 10 15 13 L (R )m (IIa) 1 20 25 2 Y Y , де L означає одинарний зв'язок, метилен, етилен або пропілен, 13 R означає C1-C8алкіл, m дорівнює 0, 1, 2, 3, 4, або 5, а 1 2 10 10 10 один з Y та Y означає S, SO, SO2, S=N-R , SO=N-R або C=N-OR , наприклад S, SO, SO2, 10 10 10 S=N-R або SO=N-R , наприклад S, SO, SO2 або C=N-OR , наприклад S, SO або SO2, а інший 13 означає CH2, в якому кожен H може бути заміщений R . 2 Оптимальніше R означає групу формули (IIb): L R 13 (IIb) 1 2 Y Y 30 35 , де L означає одинарний зв'язок, метилен, етилен або пропілен, 13 R означає водень або C1-C8алкіл, наприклад, C1-C8алкіл, а 1 2 10 10 10 один з Y та Y означає S, SO, SO2, S=N-R , SO=N-R або C=N-OR , наприклад S, SO, SO2, 10 10 10 S=N-R або SO=N-R , наприклад S, SO, SO2 або C=N-OR , наприклад S, SO або SO2, а інший означає CH2. 2 Оптимальніше R означає групу формули (IIc): 13 (R )m (IIc) 2 Y 40 , де 13 R означає C1-C8алкіл, оптимально - метил, m дорівнює 0, 1, 2, 3, 4, або 5, а 2 10 10 10 Y означає S, SO, SO2, S=N-R , SO=N-R або C=N-OR , наприклад S, SO, SO2 або C=N10 OR , наприклад S, SO або SO2. 2 Ще оптимальніше R означає групу формули (IId): 13 R (IId) 2 Y 45 , де 3 UA 103539 C2 13 5 R означає водень або C1-C8алкіл, наприклад, C1-C8алкіл, наприклад, водень або метил, а 2 10 10 10 Y означає S, SO, SO2, S=N-R , SO=N-R або C=N-OR , наприклад S, SO, SO2 або C=N10 OR , наприклад S, SO або SO2. 2 Найоптимальніше R означає тіетан-3-іл-, 1-оксо-тіетан-3-іл-, 1,1-діоксо-тіетан-3-іл- або 3метил-тіетан-3-іл-. 2 В іншій оптимальній групі сполук R означає групу формули (IIc"): 13 (R )m (IIc') 2 Y 10 , де 13 R означає C1-C8алкіл, m дорівнює 0, 1, 2, 3, 4, або 5, а 2 10 10 Y означає S, SO, SO2, S=N-R або SO=N-R . 2 В іншій групі оптимальних сполук R означає групу формули (IId"): 13 R (IId') 2 Y 15 20 25 30 35 40 45 50 , де 13 R означає C1-C8алкіл, а 2 10 10 Y означає S, SO, SO2, S=N-R або SO=N-R . 3 Оптимально R означає хлордифторметил або трифторметил, найоптимальніше трифторметил. 4 7 Оптимально R означає феніл або феніл, заміщений одним–п'ятьма R , оптимальніше 7 4 феніл, заміщений одним-трьома R , ще оптимальніше R означає 3,5-дибромфеніл-, 3,5дихлорфеніл-, 3,5-біс-(трифторметил)-феніл-, 3,4-дихлорфеніл-, 3,4,5-трихлорфеніл- або 3трифторметилфеніл-, найоптимальніше - 3,5-дихлорфеніл. Оптимально L означає одинарний зв'язок, метилен, етилен або пропілен. Оптимальніше L означає метилен або одинарний зв'язок. Ще оптимальніше L означає одинарний зв'язок. 1 8 9 Оптимально Y означає CR R , оптимальніше - CH2. 2 10 10 10 Оптимально Y означає S, SO, SO2, S=N-R , SO=N-R , або C=N-OR , наприклад S, SO, 10 10 SO2, S=N-R або SO=N-R , оптимальніше — S, SO, SO2, S=N-C≡N, SO=NH, SO=N-C≡N або 10 C=N-OR , наприклад S, SO, SO2, S=N-C≡N, SO=NH або SO=N-C≡N, найоптимальніше — S, SO, 10 SO2 або C=N-OR , наприклад S, SO або SO2. 3 8 9 Оптимально Y означає CR R , оптимальніше - CH2. 5 Оптимально кожен R незалежно означає галоген, C1-C8алкіл, C1-C8галоалкіл чи C15 C8алкеніл, або два R на суміжних атомах вуглецю разом формують міст -CH=CH-CH=CH-; 5 оптимальніше кожен R незалежно означає бром, хлор, фтор, метил, трифторметил чи вініл, 5 5 1 2 або два R на суміжних атомах вуглецю, оптимально R на A та A , разом формують міст 5 CH=CH-CH=CH-; найоптимальніше кожен R незалежно означає метил. 6 Оптимально R означає метил або водень. 7 Оптимально кожен R незалежно означає галоген, ціано, C1-C8алкіл, C1-C8галоалкіл або C1C8алкоксі-, оптимальніше - бром, хлор, фтор, ціано, метил, трифторметил, метоксі або трифторметоксі, оптимально - бром, хлор або трифторметил, найоптимальніше - бром або хлор. 8 Оптимально кожен R незалежно означає водень або C1-C8алкіл, оптимальніше - водень або метил, найоптимальніше - водень. 9 Оптимально кожен R незалежно означає водень або C1-C8алкіл, оптимальніше - водень або метил, найоптимальніше - водень. 10 Оптимально кожен R незалежно означає метил, водень або ціано, наприклад водень або ціано, оптимально - метил або водень, наприклад водень. 11 Оптимально кожен R незалежно означає бром, хлор, фтор, ціано, нітро, метил, етил, трифторметил, метоксі, дифторметоксі або трифторметоксі, оптимальніше - бром, хлор, фтор, нітро або метил, найоптимальніше - хлор, фтор або метил. 12 Оптимально кожен R незалежно означає бром, хлор, фтор, ціано, нітро, метил, етил, трифторметил, метоксі, дифторметоксі або трифторметоксі, оптимальніше - бром, хлор, фтор, нітро або метил, найоптимальніше - хлор, фтор або метил. 4 UA 103539 C2 13 5 Оптимально кожен R незалежно означає метил. Оптимально m дорівнює 0 або 1, найоптимальніше - 0. 1 2 3 4 Групою оптимальних сполук є ті, в яких A , A , A та A , незалежно один від одного, 5 1 5 2 3 означають C-H або C-R , оптимально A означає C-R , A означає C-H, A означає C-H або азот, 4 а A означає C-H або азот; G означає кисень; 1 R означає водень, метил, етил, метилкарбоніл- або метоксікарбоніл-; 2 R означає групу формули (IIa): 13 L (R )m (IIa) 1 2 Y Y 10 15 20 25 , де L означає одинарний зв'язок, метилен, етилен або пропілен, m дорівнює 0, 1, 2, 3, 4, або 5, а 1 2 10 10 10 один з Y та Y означає S, SO, SO2, S=N-R , SO=N-R або C=N-OR , а інший означає CH2, 13 де кожен H може бути заміщений R . 3 R означає C1-C8 галоалкіл; 4 7 R означає феніл, заміщений одним–трьома R ; 5 5 кожен R незалежно означає галоген, C1-C8алкіл, C1-C8галоалкіл чи C1-C8алкеніл, або два R на суміжних атомах вуглецю разом формують міст -CH=CH-CH=CH-; 7 кожен R незалежно означає галоген, ціано, C1-C8алкіл, C1-C8галоалкіл або C1-C8алкоксі-; 10 кожен R незалежно означає метил, водень або ціано; 13 R означає C1-C8алкіл, Іншою групою оптимальних сполук є ті, у яких 1 2 3 4 5 1 A , A , A та A , незалежно один від одного, означають C-H або C-R , оптимально A означає 5 2 3 4 C-R , A означає C-H, A означає C-H, а A означає C-H; G означає кисень; 1 R означає водень, метил або етил; 2 R означає групу формули (IIb): L R 13 (IIb) 1 2 Y Y 30 35 40 45 , де L означає одинарний зв'язок, метилен, етилен або пропілен, 1 2 10 10 10 один з Y та Y означає S, SO, SO2, S=N-R , SO=N-R або C=N-OR , а інший означає CH2; 3 R означає хлордифторметил або трифторметил; 4 R означає 3,5-дибромфеніл-, 3,5-дихлорфеніл-, 3,5-біс-(трифторметил)-феніл-, 3,4дихлорфеніл-, 3,4,5-трихлорфеніл- або 3-трифторметилфеніл-; 5 5 кожен R незалежно означає бром, хлор, фтор, метил, трифторметил чи вініл, або два R на суміжних атомах вуглецю разом формують міст -CH=CH-CH=CH-; 10 кожен R незалежно означає метил або водень; 13 R означає водень або C1-C8алкіл. Ще однією групою оптимальних сполук є ті, у яких 1 2 3 4 5 1 A , A , A та A , незалежно один від одного, означають C-H або C-R , оптимально A означає 5 2 3 4 C-R , A означає C-H, A означає C-H, а A означає C-H; G означає кисень; 1 R означає водень; 2 R означає групу формули (IIc): 13 (R )m (IIc) 2 Y , де m дорівнює 0, 1, 2, 3, 4, або 5, а 2 10 Y означає S, SO, SO2, або C=N-OR ; 5 UA 103539 C2 3 5 10 R означає хлордифторметил або трифторметил; 4 R означає 3,5-дибромфеніл-, 3,5-дихлорфеніл-, 3,5-біс-(трифторметил)-феніл-, 3,4дихлорфеніл-, 3,4,5-трихлорфеніл- або 3-трифторметилфеніл-; 5 5 кожен R незалежно означає бром, хлор, фтор, метил, трифторметил чи вініл, або два R на суміжних атомах вуглецю разом формують міст -CH=CH-CH=CH-; 10 кожен R незалежно означає метил або водень; 13 R означає метил. Наступною групою оптимальних сполук є ті, у яких 1 5 2 3 4 A означає C-R , A означає C-H, A означає C-H та A означає C-H; G означає кисень; 1 R означає водень; 2 R означає групу формули (IId): 13 R (IId) 2 Y 15 20 , де 2 Y означає S, SO, SO2; 3 R означає трифторметил; 4 R означає 3,5-дихлорфеніл; 5 кожен R незалежно означає метил; 13 R означає водень або метил. У одному з оптимальних варіантів здійснення цього винаходу пропонується сполука формули (Ia): N 3 R 5 4 R R 1 R (Ia) N 25 2 R G , 1 2 3 4 5 де G, R , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I) або являють 1 2 3 4 1 2 3 5 6 7 собою сіль чи N-оксид цих сполук. Оптимальні значення G, L, R , R , R , R , Y , Y , Y , R , R , R , 8 9 10 11 12 13 R , R , R , R , R , R та m відповідають визначенню для сполуки формули (I). У одному з оптимальних варіантів здійснення цього винаходу пропонується сполука формули (Ib): N 3 R 4 R 1 R (Ib) N 2 R G , де G, R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I) або являють собою 1 2 3 4 1 2 3 6 7 8 9 сіль чи N-оксид цих сполук. Оптимальні значення G, L, R , R , R , R , Y , Y , Y , R , R , R , R , 10 11 12 13 R , R , R , R та m відповідають визначенню для сполуки формули (I). У одному з оптимальних варіантів здійснення цього винаходу пропонується сполука формули (Ic): 1 30 2 3 4 R N 3 R 4 R 5 N 1 R N G (Ic) R 2 , 6 UA 103539 C2 1 5 2 3 4 5 де G, R , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I) або являють 1 2 3 4 1 2 3 5 6 7 собою сіль чи N-оксид цих сполук. Оптимальні значення G, L, R , R , R , R , Y , Y , Y , R , R , R , 8 9 10 11 12 13 R , R , R , R , R , R та m відповідають визначенню для сполуки формули (I). Певні проміжні сполуки є новими i таким чином становлять ще один варіант цього винаходу. Однією групою нових проміжних сполук є сполуки формули (IA): R N 3 2 4 A R O 1 1 A R 3 A R N 4 A R 2 G (IA), у якій A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), G 1 2 3 4 1 2 3 4 означає кисень, а R означає C1-C6алкоксі. Переваги щодо A , A , A , A , R , R , R та R ідентичні перевагам, вказаним для відповідних заміщувачів сполуки формули (I). Наступною групою нових проміжних сполук є сполуки формули (VA): 1 2 3 4 1 2 3 R 4 N 3 R 2 4 A O 1 A 3 A 4 A A R X (VA), 1 2 3 4 3 4 у якій A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I); R означає A C1-C6алкоксі; а X означає заміщувану групу, таку як атом галогену, оптимально бром або хлор, 1 2 3 4 3 4 оптимальніше - бром. Переваги щодо A , A , A , A , R та R ідентичні перевагам, вказаним для відповідних заміщувачів сполуки формули (I). Наступною групою нових проміжних сполук є сполуки формули (XIA): N 3 R 2 4 A R O 1 A 3 A R R 4 A G (XIA), у якій A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), кожен R A незалежно означає C1-C6алкоксі; G означає кисень, а X означає заміщувану групу, таку як атом 1 2 3 4 3 галогену, оптимально бром або хлор, оптимальніше - бром. Переваги щодо A , A , A , A , R та 4 R ідентичні перевагам, вказаним для відповідних заміщувачів сполуки формули (I). Наступною групою нових проміжних сполук є сполуки формули (XVII): 4' R S 1' R 2 3' A 1 R Si N A 1 R 2' 3 (XVII) R A 4 N A 2 R O , 1 2 3 4 1 2 1, у якій A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), кожен з R , 2, 3, R та R незалежно - як варіант - означають заміщений алкіл або - як варіант - заміщений феніл, оптимально C1-C8 алкіл, C1-C8 галоалкіл, феніл або феніл - як варіант - заміщений 4, однією-п'ятьма групами, незалежно вибраними з галогену та C1-C8 алкілу; R - як варіант означає заміщений феніл або заміщений алкіл, оптимально C1-C8 алкіл або C1-C8 галоалкіл. 1 2 3 4 1 2 Переваги щодо A , A , A , A , R та R ідентичні перевагам, вказаним для відповідних заміщувачів сполуки формули (I). Наступною групою нових проміжних сполук є сполуки формули (XX): 1 10 15 2 3 4 3 4 7 UA 103539 C2 O O + N R O 3 2 A R 1 A 4 R 3 A N 4 A R 1 2 O (XX), у якій A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I). 1 2 3 4 1 2 3 4 Переваги щодо A , A , A , A , R , R , R та R ідентичні перевагам, вказаним для відповідних заміщувачів сполуки формули (I). Наступною групою нових проміжних сполук є сполуки формули (XXIV): 1 2 3 4 1 2 3 4 O + N R O 3 2 A R 1 2 3 4 3 O 1 A 4 3 A 4 A A X (XXIV), 4 A у якій A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а X означає заміщувану групу, таку як атом галогену, оптимально бром або хлор, оптимальніше — бром. 1 2 3 4 3 4 Переваги щодо A , A , A , A , R та R ідентичні перевагам, вказаним для відповідних заміщувачів сполуки формули (I). Наступною групою нових проміжних сполук є сполуки формули (XXVI): N R O 3 2 A R 4 1 A 1 R 3 A N 4 A 2 R O (XXVI), де A , A , A , A , R , R , R і R відповідають визначенню для сполуки формули (I); переваги 1 2 3 4 1 2 3 4 щодо A , A , A , A , R , R , R й R ідентичні перевагам, вказаним для відповідних заміщувачів сполуки формули (I). Наступною групою нових проміжних сполук є сполуки формули (XXVII): 1 2 3 4 1 2 3 4 N O 3 R 2 A 4 R 1 2 3 4 3 1 A 3 A 4 A 4 A X (XXVII), A у якій A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I); а X означає заміщувану групу, таку як атом галогену, оптимально бром або хлор, оптимальніше - бром. 1 2 3 4 3 4 Переваги щодо A , A , A , A , R та R ідентичні перевагам, вказаним для відповідних заміщувачів сполуки формули (I). Сполуки, що є предметом цього винаходу, можна отримати різними методами, наприклад так, як показано на схемі 1. Схема 1 8 UA 103539 C2 1 2 3 4 1) Амін формули (IX), де A , A , A та A відповідають визначенню для сполуки формули (I), а X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, можна отримати 1 2 3 4 шляхом реакції бензонітрилу формули (X), де A , A , A та A відповідають визначенню A для сполуки формули (I), а X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, з відновлювальною речовиною, наприклад, гідридом металу, таким як алюмогідрид літію, у розчиннику, наприклад апротонному розчиннику, такому як діетиловий ефір. Оптимально реакцію проводять у захисній атмосфері, такій як атмосфера аргону. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +100 °C, оптимальніше - від 0 °C до 80 °C, зокрема при 40 °C. Бензонітрили формули (X) доступні на ринку або можуть бути отримані за допомогою відомих фахівцю методів. 1 2 3 4 2) Формамід формули (VIII), де A , A , A та A відповідають визначенню для сполуки A формули (I), а X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, можна отримати шляхом реакції аміну формули (IX) згідно з визначенням у пункті (1), з формілюючим реагентом, таким як етилформіат, у розчиннику, наприклад надлишку формілюючого реагенту, у присутності основи, наприклад органічної основи, такої як триетиламін. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +100 °C, оптимальніше - від 20 °C до 90 °C, зокрема при температурі кипіння розчинника. 1 2 3 4 3) Ізоціанову сполуку формули (VII), де A , A , A та A відповідають визначенню для сполуки A формули (I), а X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, A 5 10 15 20 9 UA 103539 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 можна отримати шляхом реакції формаміду формули (VIII), згідно з визначенням у пункті (2), з дегідруючим реагентом, наприклад хлоруючим реагентом, таким як оксихлорид фосфору, у розчиннику, наприклад апротонному розчиннику, такому як дихлорметан. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +50 °C, оптимальніше - від 0 °C до 50 °C, зокрема за кімнатної температури. 1 2 3 4 3 4 4) Сполуку формули (V), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки A формули (I), а X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, можна отримати шляхом реакції ізоціанової сполуки формули (VII), згідно з визначенням 3 4 у пункті (3), з вініловою сполукою формули (VI), де R і R відповідають визначенню для сполуки формули (I), у присутності каталізатора, такого як оксид міді (I), у розчиннику, наприклад ароматичному розчиннику, такому як толуол. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +200 °C, оптимальніше від 50 °C до 150 °C, зокрема, при 110 °C. Вінілові сполуки формули (VI) описані в спеціальній літературі (наприклад, у публікації EP 1 731 512) або можуть бути отримані за допомогою відомих фахівцю методів. 1 2 3 4 3 4 5) Карбоновий ефір (IV), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), G означає кисень, а R означає C1-C8алкоксі, можна отримати шляхом реакції сполуки формули (V), згідно з визначенням у пункті (4), з монооксидом вуглецю й спирту формули R-H, де R означає C1-C8алкоксі, наприклад етанол, у присутності каталізатора, такого як біс(трифенілфосфін)паладій(II) дихлорид ("Pd(PPh3)2Cl2") або продукт приєднання дихлорид 1,1'-біс(дифенілфосфіно)ферроцен паладію(II) дихлорметан "Pd(dppf)Cl 2"), у присутності основи, такої як піридин, триетиламін, 4-(диметиламіно)-піридин ("DMAP"), діізопропілетиламін (основа Хуніга) або ацетат натрію, та - як варіант - у присутності розчинника, наприклад полярного розчинника, такого як диметилформамід. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +200 °C, оптимальніше - від 50 °C до 150 °C, зокрема при 85 °C. Оптимально реакцію проводять при значеннях тиску від 1 до 200 бар, оптимальніше - від 2 до 10 бар, зокрема при тиску 6 бар. 1 2 3 4 3 4 6) Карбонова кислота формули (III), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), G означає кисень, а R означає OH, можна отримати з карбонового ефіру формули (IV), згідно з визначенням у пункті (5), за стандартних умов, наприклад шляхом обробки гідроксидом лужного металу, таким як гідроксид натрію або гідроксид калію, у розчиннику, такому як етанол або тетрагідрофуран, у присутності води. Альтернативним способом є обробка ефіру кислотою, такою як трифтороцтова кислота, у розчиннику, такому як дихлорметан, з наступним додаванням води. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +100 °C, оптимальніше - від 20 °C до 80 °C, зокрема при 50 °C. 1 2 3 4 3 4 7) Галогенангідрид формули (III'), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), G означає кисень, а R означає Br, Cl або F, можна отримати з карбонової кислоти формули (III), згідно з визначенням у пункті (5) за стандартних умов, таких як обробка тіонілхлоридом або оксалілхлоридом, у розчиннику, такому як дихлорметан. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +100 °C, оптимальніше - від 0 °C до 50 °C, зокрема за кімнатної температури. 1 2 3 4 1 2 3 4 8) Сполуку формули (I), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а G означає кисень, можна отримати шляхом реакції карбонової 1 2 3 4 3 4 кислоти формули (III) або галогенангідриду формули (III'), де A , A , A , A , R та R відповідають 1 2 1 визначенню для сполуки формули (I), а G означає кисень, з аміном формули HNR R , де R та 2 R відповідають визначенню для сполуки формули (I). У випадку використання карбонової кислоти такі реакції зазвичай проводять у присутності зв'язуючого реагенту, такого як N,N'дициклогексилкарбодіімід ("DCC"), 1-етил-3-(3-діетиламіно-пропіл)карбодіімід гідрохлорид ("EDC") або (біс(2-оксо-3-оксазолідиніл)фосфіновий хлорид ("BOP-Cl"), у присутності основи, а також - як варіант - у присутності нуклеофільного каталізатора. Оптимально такі реакції проводять при температурі від -20 °C до +200 °C, оптимальніше - від 50 °C до 150 °C, зокрема при 100 °C. У випадку використання галогенангідриду такі реакції зазвичай проводять у присутності основи, а також - як варіант - у присутності нуклеофільного каталізатора. У випадку використання галогенангідриду реакцію можна також проводити у двохфазному середовищі, яке містить органічний розчинник, оптимально етилацетат, і водний розчинник, оптимально розчин бікарбонату натрію. Оптимально такі реакції проводять при температурі від 20 °C до +50 °C, оптимальніше - від 0 °C до 50 °C, зокрема за кімнатної температури. Придатні нуклеофільні каталізатори включають гідроксібензотріазол ("HOBT"). Придатні розчинники включають диметилацетамід, тетрагідрофуран, діоксан, 1,2-диметоксіетан, етилацетат і толуол. Аміни формули (II) описані в спеціальній літературі (наприклад, у публікації WO 2007/080131) або можуть бути отримані за допомогою відомих фахівцю методів. 10 UA 103539 C2 1 5 2 3 4 1 2 3 4 9) Сполуку формули (I), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а G означає сірку, можна отримати шляхом реакції сполуки формули 1 2 3 4 3 4 (III), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), G означає кисень або сполуку формули (III"), де R означає Br, Cl або F, чи сполуки формули (XI), де R означає алкоксі C1-C8 (див. схему 2), з тіонуючим агентом, таким як реагент Лоуссона, або 1 2 пентасульфідом фосфору, до реакції з аміном формули HNR R , згідно з визначенням у пункті (8). Схема 1a 10 1 15 20 25 30 2 3 4 3 4 9a) Як варіант, сполуку формули (V), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для A сполуки формули (I), а X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом 1 2 3 4 3 4 брому, можна отримати шляхом обробки сполуки формули (VA), де A , A , A , A , R та R A відповідають визначенню для сполуки формули (I), X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, а R означає C1-C6алкоксі в гідролітичних умовах з наступним декарбоксилуванням проміжного продукту кислоти. Такими умовами є, наприклад, обробка гідроксидом лужного металу, таким як гідроксид натрію або гідроксид калію, у розчиннику, такому як етанол або тетрагідрофуран, у присутності води. Альтернативним способом є обробка ефіру кислотою, такою як трифтороцтова кислота, у розчиннику, такому як дихлорметан, з наступним додаванням води. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +100 °C, оптимальніше - від 20 °C до 80 °C, зокрема при 50 °C. 1 2 3 4 3 4 9b) Сполуку формули (VA), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки A формули (I), а X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, можна отримати шляхом реакції ізоціанової сполуки формули (VII), згідно з визначенням 3 4 у пункті (3), з вініловою сполукою формули (VIA), де R і R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а R означає C1-C6алкоксі, у присутності каталізатора, такого як оксид міді (I), у розчиннику, наприклад ароматичному розчиннику, такому як толуол. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +200 °C, оптимальніше - від 50 °C до 150 °C, зокрема при 110 °C. Вінілові сполуки формули (VIA) описані в спеціальній літературі (наприклад, J. Org. Chem. (2003), 68(15), 5925-5929) або можуть бути отримані за допомогою відомих фахівцю методів. 11 UA 103539 C2 Схема 2 5 10 15 20 25 30 1 2 3 4 10) Сполуку формули (XIV), де A , A , A , A відповідають визначенню для сполуки 1, 2, 3, формули (I), R означає C1-C6алкоксі, R , R та R означають - як варіант - заміщений алкіл або як варіант - заміщений феніл, а G означає кисень, можна отримати шляхом реакції карбонової 1 2 3 4 кислоти формули (XV), де A , A , A , A відповідають визначенню для сполуки формули (I), а R 1, 2, 3, означає C1-C6алкоксі, з аміном (XVI), де R , R та R означають - як варіант - заміщений алкіл або - як варіант - заміщений феніл. Такі реакції зазвичай проводять у присутності зв'язуючого реагенту, такого як N,N'-дициклогексилкарбодіімід ("DCC"), 1-етил-3-(3-діетиламінопропіл)карбодіімід гідрохлорид ("EDC") або біс(2-оксо-3-оксазолідиніл)фосфіновий хлорид ("BOP-Cl"), у присутності основи, а також - як варіант - у присутності нуклеофільного каталізатора. Оптимально такі реакції проводять при температурі від -20 °C до +200 °C, оптимальніше - від 50 °C до 150 °C, зокрема при 100 °C. Придатні нуклеофільні каталізатори включають гідроксібензотріазол ("HOBT"). Придатні розчинники включають диметилацетамід, тетрагідрофуран, діоксан, 1,2-диметоксіетан, етилацетат і толуол. Аміни формули (VI) та карбонові кислоти формули (XV) описані в спеціальній літературі або можуть бути отримані за допомогою відомих фахівцю методів. 1 2 3 4 11) Сполуку формули (XIII), де A , A , A , A відповідають визначенню для сполуки 1, 2, 3, формули (I), R означає C1-C6алкоксі, R , R та R означають - як варіант - заміщений алкіл або як варіант - заміщений феніл, а G означає кисень, можна отримати шляхом реакції сполуки 1 2 3 4 формули (XIV), де A , A , A , A відповідають визначенню для сполуки формули (I), R означає 1, 2, 3, C1-C6алкоксі, R , R та R означають -як варіант - заміщений алкіл або - як варіант - заміщений феніл, а G означає кисень, з тіонуючим агентом, таким як реагент Лоуссона, або пентасульфід фосфору, в розчиннику, наприклад ароматичному розчиннику, такому як толуол. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +200 °C, оптимальніше - від 50 °C до 150 °C, зокрема при 110 °C. 1 2 3 4 12) Сполуку формули (XII), де A , A , A , A відповідають визначенню для сполуки 1, 2, 3, формули (I), R означає C1-C6алкоксі, R , R та R означають - як варіант - заміщений алкіл або 4, як варіант - заміщений феніл, R означає - як варіант - заміщений алкіл, а G означає кисень, 1 2 3 4 можна отримати шляхом реакції сполуки формули (XIII), де A , A , A , A відповідають 1, 2, 3, визначенню для сполуки формули (I), R означає C1-C6алкоксі, R , R та R означають - як 12 UA 103539 C2 5 10 15 20 варіант - заміщений алкіл або - як варіант - заміщений феніл, а G означає кисень, з алкілуючою 4, речовиною R -X, де X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом йоду, та основою, такою як карбонат натрію або карбонат калію, в розчиннику, такому як ацетонітрил. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +100 °C, оптимальніше - від 0 °C до 50 °C, зокрема за кімнатної температури. 1 2 3 4 1 2 3 4 13) Сполуку формули (XI), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), G означає кисень, а R означає C1-C6алкоксі, можна отримати шляхом 1 2 3 4 реакції сполуки формули (XII), де A , A , A , A відповідають визначенню для сполуки 1, 2, 3, формули (I), R означає C1-C6алкоксі, R , R та R означають -як варіант - заміщений алкіл або 4, як варіант - заміщений феніл, R означає - як варіант - заміщений алкіл, а G означає кисень, з 3 4 вініловою сполукою формули (VI), де R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), у присутності фторуючого агенту, такого як фторид калію або фторид тетрабутиламонію, у розчиннику, наприклад THF. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +500 °C, оптимальніше - від 0 °C до 100 °C, зокрема за кімнатної температури. Вінілові сполуки формули (VI) описані в спеціальній літературі (наприклад, у публікації EP 1 731 512), або можуть бути отримані за допомогою відомих фахівцю методів. 1 2 3 4 1 2 3 4 14) Сполуку формули (I), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а G означає кисень, можна отримати шляхом реакції карбонової кислоти 1 2 3 4 3 4 формули (III) або галогенангідриду формули (III'), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), G означає кисень, а R означає Br, Cl або F (які можна 1 2 3 4 1 2 3 4 отримати зі сполуки формули (XI), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), G означає кисень, а R означає C1-C6алкоксі), з аміном формули 1 2 1 2 HNR R , де R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), за умов, описаних у пункті (8). 25 Схема 2a гiдролiз декарбоксилування 30 35 1 2 3 4 3 4 14a) Як варіант, сполуку формули (III), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а G означає кисень, можна отримати шляхом обробки сполуки 1 2 3 4 3 4 формули (XIA), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а R означає C1-C6алкоксі, у гідролітичних умовах з наступним декарбоксилуванням. Такими умовами є, наприклад, обробка гідроксидом лужного металу, таким як гідроксид натрію або гідроксид калію, у розчиннику, такому як етанол або тетрагідрофуран, у присутності води. Альтернативним способом є обробка ефіру кислотою, такою як трифтороцтова кислота, у розчиннику, такому як дихлорметан, з наступним додаванням води. Оптимально реакцію 13 UA 103539 C2 5 10 проводять при температурі від -20 °C до +100 °C, оптимальніше - від 20 °C до 80 °C, зокрема при 50 °C. 1 2 3 4 3 4 14b) Сполуку формули (XIA), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а R означає C1-C6алкоксі, можна отримати шляхом реакції сполуки формули (XII), 1 2 3 4 1, де A , A , A , A відповідають визначенню для сполуки формули (I), R означає C1-C6алкоксі, R , 2, 3, 4, R та R означають - як варіант - заміщений алкіл або - як варіант - заміщений феніл, R означає - як варіант - заміщений алкіл, а G означає кисень, з вініловою сполукою формули 3 4 (VIA), де R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а R означає C1-C6алкоксі, у присутності фторуючого агенту, такого як фторид калію або фторид тетрабутиламонію, наприклад THF. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +500 °C, оптимальніше - від 0 °C до 100 °C, зокрема за кімнатної температури. Вінілові сполуки формули (VIA) описані в спеціальній літературі (наприклад, J. Org. Chem. (2003), 68(15), 5925-5929) або можуть бути отримані за допомогою відомих фахівцю методів. Схема 3 15 1 20 25 2 3 4 15) Карбонові кислоти формули (XVIII), де A , A , A , A відповідають визначенню 1, 2, 3, для сполуки формули (I), R , R та R означають - як варіант - заміщений алкіл або - як варіант 4, - заміщений феніл, R означає - як варіант - заміщений алкіл, а G означає кисень, можуть бути отримані з ефірів формули (XII), де R означає C1-C6алкоксі. Фахівцям у цій галузі відомо, що існує багато методів гідролізу таких ефірів залежно від характеристик алкоксі-групи. Одним з широко застосовуваних методів для досягнення такого перетворення є обробка ефіру гідроксидом лужного металу, таким як гідроксид натрію або гідроксид літію, у розчиннику, такому як етанол або тетрагідрофуран, у присутності води. Іншим способом є обробка ефіру кислотою, такою як трифтороцтова кислота, у розчиннику, такому як дихлорметан, з наступним 14 UA 103539 C2 5 10 15 додаванням води. Реакцію проводять при температурі від 0 °C до 150 °C, оптимально від 15 °C до 100 °C, зокрема при 50 °C. 1 2 3 4 16) Сполуку формули (XVII), де A , A , A , A відповідають визначенню для сполуки формули 1, 2, 3, 4, (I), R , R та R означають - як варіант - заміщений алкіл або - як варіант - заміщений феніл, R означає - як варіант - заміщений алкіл, а G означає кисень, можна отримати шляхом реакції 1 2 3 4 1, кислот формули (XVIII), де A , A , A , A відповідають визначенню для сполуки формули (I), R , 2, 3, 4, R та R означають - як варіант - заміщений алкіл або - як варіант - заміщений феніл, R 1 2 1 означає - як варіант - заміщений алкіл, а G означає кисень, з аміном формули HNR R , де R та 2 R відповідають визначенню для сполуки формули (I) в умовах, описаних у пункті (8). 1 2 3 4 1 2 3 4 17) Сполуку формули (I), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а G означає кисень, можна отримати шляхом реакції сполуки формули 1 2 3 4 1 2 3 4 (XVII), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), G 1, 2, 3, означає кисень, R , R та R означають - як варіант - заміщений алкіл або - як варіант 4, заміщений феніл, а R означає - як варіант - заміщений алкіл, з вініловою сполукою формули 3 4 (VI), де R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), у присутності реагенту фтору, такого як фторид калію або фторид тетрабутиламонію, наприклад THF, в умовах, описаних у пункті (13). Схема 3a 20 1 25 30 35 2 3 4 3 4 17a) Як варіант, сполуку формули (I), де A , A , A , A , R та R відповідають наданому тут 1 визначенню, а G означає кисень, можна отримати шляхом обробки сполуки формули (IA), де A , 2 3 4 3 4 A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), G означає кисень, а R означає C1-C6алкоксі, у гідролітичних умовах з наступним декарбоксилуванням. Такими умовами є, наприклад, обробка гідроксидом лужного металу, таким як гідроксид натрію або гідроксид калію, у розчиннику, такому як етанол або тетрагідрофуран, у присутності води. Альтернативним способом є обробка ефіру кислотою, такою як трифтороцтова кислота, у розчиннику, такому як дихлорметан, з наступним додаванням води. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +100 °C, оптимальніше - від 20 °C до 80 °C, зокрема при 50 °C. 1 2 3 4 3 4 17b) Сполуку формули (IA), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), G означає кисень, а R означає C 1-C6алкоксі, можна отримати шляхом реакції 1 2 3 4 1, сполуки формули (XVII), де A , A , A , A відповідають визначенню для сполуки формули (I), R , 2, 3, 4, R та R означають - як варіант - заміщений алкіл або - як варіант - заміщений феніл, R означає - як варіант - заміщений алкіл, а G означає кисень, з вініловою сполукою формули 15 UA 103539 C2 3 5 10 15 20 25 30 4 (VIA), де R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а R означає C 1-C6алкоксі, у присутності фторуючого агенту, такого як фторид калію або фторид тетрабутиламонію, наприклад THF. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +500 °C, оптимальніше - від 0 °C до 100 °C, зокрема за кімнатної температури. Вінілові сполуки формули (VIA) описані в спеціальній літературі (наприклад, у J. Org. Chem. (2003), 68(15), 5925-5929) або можуть бути отримані за допомогою відомих фахівцю методів. Схема 4 1 2 3 4 1 2 3 4 18) Сполуку формули (I), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають даному тут 1 визначенню, а G означає кисень, можна отримати шляхом реакції сполуки формули (XX), де A , 2 3 4 1 2 3 4 A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а G означає кисень, з відновлювальною речовиною, такою як Zn/HCl, у розчиннику, наприклад воді або DMF, чи їх суміші. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +500 °C, оптимальніше - від 0 °C до 100 °C, зокрема при 80 °C. 1 2 3 4 1 2 3 4 19) Сполуку формули (XX), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а G означає кисень, можна отримати шляхом реакції сполуки формули 1 2 3 4 1 2 3 4 (XXI), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а G означає кисень (який можна приготувати у відповідності з методами, описаними в публікації WO 2009/080250), з нітрометаном у присутності основи, такої як NaOH, у розчиннику, наприклад воді або DMF, чи їх суміші. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +500 °C, оптимальніше - від 0 °C до 100 °C, зокрема за кімнатної температури. 1 2 3 4 1 2 3 4 20) Як варіант, сполуку формули (I), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають даному тут визначенню, а G означає кисень, як показано на схемі 4, можна отримати зі сполуки 1 2 3 4 1 2 3 4 формули (XX), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули 1 2 3 4 1 2 3 4 (I), а G означає кисень, через проміжну сполуку (XIX), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а G означає кисень, наприклад в умовах реакції, описаних у пункті (18). Репрезентативні експериментальні умови для цієї трансформації також описані у виданні Tetrahedron Letters 2003, 44, 3701-3703. 16 UA 103539 C2 Схема 5 5 10 15 1 2 3 4 3 4 21) Сполуку формули (III), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки 1 2 3 4 3 формули (I), а G означає кисень, можна отримати зі сполуки формули (XI), де A , A , A , A , R 4 та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), G означає кисень, а R означає C 1C6алкоксі в умовах, описаних у пункті (6). 1 2 3 4 3 4 22) Сполуку формули (XI), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), G означає кисень, а R означає C 1-C6алкоксі, можна отримати зі сполуки формули 1 2 3 4 1 2 3 4 A (XXII), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, а G означає кисень, як описано в пункті (5). 1 2 3 4 3 4 23) Сполуку формули (XXII), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки A формули (I), X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, а G 1 2 3 4 3 означає кисень, можна отримати шляхом реакції сполуки формули (XXIV), де A , A , A , A , R та 17 UA 103539 C2 4 5 10 15 A R відповідають визначенню для сполуки формули (I), X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, а G означає кисень, як описано в пункті (18). 1 2 3 4 3 4 24) Як варіант, сполуку формули (XXII), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню A для сполуки формули (I), X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, а G означає кисень, як показано на схемі 5, можна приготувати зі сполуки формули 1 2 3 4 3 4 A (XXIV), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, а G означає кисень через 1 2 3 4 3 4 проміжну сполуку (XIII), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки A формули (I), X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, а G означає кисень, наприклад в умовах реакції, описаної в пункті (18). 1 2 3 4 3 4 25) Сполуку формули (XXIV), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для A сполуки формули (I), X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом 1 2 брому, а G означає кисень, можна отримати шляхом реакції сполуки формули (XXV), де A , A , 3 4 3 4 A A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, а G означає кисень (який можна приготувати у відповідності з методами, описаними в публікації WO 2009/080250) в умовах, описаних у пункті (19). Схема 6 20 1 25 30 35 2 3 4 1 2 3 4 26) Як варіант, сполуку формули (I), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а G означає кисень, можна отримати шляхом реакції 1 2 3 4 1 2 3 4 сполуки формули (XXVI), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а G означає кисень, з відновлювальною речовиною, такою як Ni Ренея/H2, у розчиннику, наприклад метанолі або етанолі. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +500 °C, оптимальніше від 0 °C до 100 °C.Репрезентативні експериментальні умови для цієї трансформації описані авторами Allen, C.F.H. та Wilson, C.V. у виданні Org Synth. (1947), 27. 1 2 3 4 1 2 3 4 27) Сполуку формули (XXVI), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а G означає кисень, можна отримати шляхом реакції сполуки формули 1 2 3 4 1 2 3 4 (XXI), де A , A , A , A , R , R , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), а G означає кисень (який можна приготувати у відповідності з методами, описаними в публікації WO 2009/080250), з джерелом ціаніду, таким як ціанід натрію, ціанід калію, ціанід триметилсилілу, ацетонціангідрин або ціанід діетилалюмінію, у розчиннику, наприклад толуолі, тетрагідрофурані, ацетоні, оцтовій кислоті, етанолі або воді, чи їх суміші. Оптимально реакцію проводять при температурі від -20 °C до +500 °C, оптимальніше - від 0 °C до 100 °C, зокрема за 18 UA 103539 C2 кімнатної температури. Репрезентативні експериментальні умови для цієї трансформації описані у виданні Tetrahedron, 64(17), 3642-3654; 2008. Схема 7 5 1 10 15 20 2 3 4 3 4 28) Сполуку формули (XXII), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки A формули (I), X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, а G 1 2 3 4 3 означає кисень, можна отримати шляхом реакції сполуки формули (XXVII), де A , A , A , A , R 4 A та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, а G означає кисень (який можна отримати у відповідності з методами, описаними в публікації WO 2009/080250) в умовах, описаних у пункті (26). 1 2 3 4 3 4 29) Сполуку формули (XXVII), де A , A , A , A , R та R відповідають визначенню для A сполуки формули (I), X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом 1 2 брому, а G означає кисень, можна отримати шляхом реакції сполуки формули (XXV), де A , A , 3 4 3 4 A A , A , R та R відповідають визначенню для сполуки формули (I), X означає заміщувану групу, наприклад атом галогену, такий як атом брому, а G означає кисень в умовах, описаних у пункті (27).Сполуки формули (I) включають хіральний центр і, відповідно, можуть існувати як енантіомери формули Сполуки формули (I) містять хіральний центр, який породжує енантіомери формул (I*) та (I**). R N 3 R 4 A A 2 A 1 R 3 A 1 (I*) N 4 R 2 G R N 3 R 4 A A 2 A 1 3 A R 1 N 4 (I**) R 2 G Збагачені енантіомерами суміші сполук формули (I*) або (I**) можна отримати, наприклад, згідно зі схемами 4 або 5 шляхом утворення проміжної сполуки XX або XXIV через асиметричне 19 UA 103539 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 приєднання за Міхаелем; приклади див. у виданні J. Org. Chem. 2008, 73, 3475-3480 та вказаних там посиланнях. Як варіант, такі збагачені енантіомерами суміші можна приготувати за схемою 6 або 7 шляхом стереоселективного додавання ціаніду, див., наприклад, J. Am. Chem. Soc. 2008, 130, 6072-6073. Сполука формули (I) може бути сумішшю сполук I* та I** у будь-якому співвідношенні, наприклад з молярним співвідношенням від 1:99 до 99:1, наприклад від 10:1 до 1:10, наприклад з базовим молярним співвідношенням 50:50. Наприклад, у збагаченій енантіомерами суміші формули I** молярна пропорція сполуки I** порівняно з загальною кількістю обох енантіомерів перевищує 50 %, зокрема становить принаймні 55, 60, 65, 70, 75, 80, 85, 90, 95, 96, 97, 98 або принаймні 99 %. Аналогічним чином, у збагаченій енантіомерами суміші формули I** молярна пропорція сполуки формули I* порівняно з загальною кількістю обох енантіомерів перевищує 50 %, зокрема становить принаймні 55, 60, 65, 70, 75, 80, 85, 90, 95, 96, 97, 98 або принаймні 99 %. Сполуки формули (I) можуть використовуватися для боротьби з нашестями комах-шкідників, таких як Lepidoptera, Diptera, Hemiptera, Thysanoptera, Orthoptera, Dictyoptera, Coleoptera, Siphonaptera, Hymenoptera та Isoptera, а також з іншими безхребетними шкідниками, наприклад акариди, нематоди та молюски. Надалі комахи, акариди, нематоди й молюски разом іменуються шкідниками. Шкідники, з якими можна боротися за допомогою сполук, що є предметом цього винаходу, включають шкідників, що мають відношення до сільського господарства (в це поняття входить вирощування культур для отримання харчових продуктів та волоконних продуктів), городництва та тваринництва, утримання домашніх тварин, лісництва і зберігання продуктів рослинного походження (таких як фрукти, зерно та деревина); шкідників, які мають відношення до пошкодження штучних споруд і переносу хвороб людини та тварин, а також надокучливих шкідників (таких як мухи). Сполуки, що є предметом цього винаходу, можуть використовуватися, наприклад, для газонjв, декоративних насадженнь, таких як квіти, кущі, широколистi дерева або вічнозеленi дерева, наприклад хвойнi, а також для щеплення дерев, боротьби зі шкідниками і т. п. Приклади видів шкідників, з якими можна боротися за допомогою сполук формули (I), включають: Myzus persicae (тля), Aphis gossypii (тля), Aphis fabae (тля), Lygus spp. (клопи), Dysdercus spp. (клопи), Nilaparvata lugens (дельфацида), Nephotettixc incticeps (цикадка), Nezara spp. (щитники), Euschistus spp. (щитники), Leptocorisa spp. (щитники), Frankliniella occidentalis (трипс), Thrips spp. (трипс), Leptinotarsa decemlineata (колорадський жук), Anthonomus grandis (довгоносик бавовняний), Aonidiella spp. (кокцидові), Trialeurodes spp. (білокрилки), Bemisia tabaci (білокрилка), Ostrinia nubilalis (метелик кукурудзяний), Spodoptera littoralis (бавовняна совка), Heliothis virescens (тютюнова совка), Helicoverpa armigera (бавовняна совка), Helicoverpa zea (бавовняна совка), Sylepta derogata (бавовняна вогнівка), Pieris brassicae (капустяна білянка), Plutella xylostella (міль капустяна), Agrotis spp. (совки), Chilo suppressalis (жовта рисова вогнівка), Locusta migratoria (сарана), Chortiocetes terminifera (сарана), Diabrotica spp. (личинки, що пошкоджують коріння), Panonychus ulmi (червоний плодовий кліщ), Panonychus citri (червоний цитрусовий кліщ), Tetranychus urticae (павутинний звичайний кліщ), Tetranychus cinnabarinus (червоний павутинний кліщ), Phyllocoptruta oleivora (цитрусовий кліщ), Polyphagotarsonemus latus (оранжерейний прозорий кліщ), Brevipalpus spp. (плоскі кліщі), Boophilus microplus (південний кліщ), Dermacentor variabilis (іксодовий собачий кліщ), Ctenocephalides felis (блоха кошача), Liriomyza spp. (листовий мінер), Musca domestica (муха кімнатна), Aedes aegypti (комар), Anopheles spp. (комарі), Culex spp. (комарі), Lucillia spp. (м'ясні мухи), Blattella germanica (тарган), Periplaneta americana (тарган), Blatta orientalis (тарган), терміти сімейства Mastotermitidae (терміти дарвінів) (наприклад, Mastotermes spp.), Kalotermitidae (деревоїдні терміти) (наприклад, Neotermes spp.), Rhinotermitidae (носаті терміти) (наприклад, Coptotermes formosanus, Reticulitermes flavipes, R. speratu, R. virginicus, R. hesperus і R. santonensis) і Termitidae (наприклад, Globitermes sulfureus), Solenopsis geminata (мураха вогняна), Monomorium pharaonis (фараонова мураха), Damalinia spp. и Linognathus spp. (пухоїди та воші), Meloidogyne spp. (галові нематоди), Globodera spp. та Heterodera spp. (цистоутворюючі нематоди), Pratylenchus spp. (галові нематоди), Rhodopholus spp. (бананові нематоди, які прогризають ходи), Tylenchulus spp.(цитрусові нематоди), Haemonchus contortus (гельмінт), Caenorhabditis elegans (оцтова нематода), Trichostrongylus spp. (нематоди шлунково-кишкового тракту) і Deroceras reticulatum (слимак). Таким чином, винахід надає метод боротьби з комахами, акаридами, нематодами або молюсками, який полягає у нанесенні достатньої для знищення комах, акарид, нематод або молюсків кількості сполуки формули (I) або композиції, до складу якої входять сполуки формули (І) на шкідника, місцезнаходження шкідника, переважно рослину, або на рослину, чутливу до 20 UA 103539 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 атаки шкідника. Сполуки формули (I) переважно використовуються проти комах та акарид. Описані в цьому винаході сполуки можуть також використовуватися для боротьби з комахами, стійкими до відомих інсектицидних речовин. Термін "рослина", як він використовується тут, включає саджанці, кущі та дерева. Під "сільськогосподарськими культурами" слід розуміти також культури, які були зроблені стійкими до гербіцидів або класів гербіцидів (наприклад, ALS-, GS-, EPSPS-, PPO- та HPPDінгібітори) за допомогою методів селекції або за допомогою генної інженерії. Прикладом сільськогосподарської культури, яку було зроблено стійкою до імідазолінонів, наприклад імазамоксу, за допомогою традиційних методів селекції, є суріпиця (канола) Clearfield®. Прикладами сільськогосподарських культур, які було зроблено стійкими до гербіцидів за допомогою методів генної інженерії є, наприклад, стійкі до гліфосату та глуфосинату різновиди кукурудзи, доступні на ринку під торговими назвами RoundupReady® та LibertyLink®. Під "сільськогосподарськими культурами" також слід розуміти культури, які були зроблені стійкими до комах-шкідників за допомогою методів генної інженерії, наприклад Bt-кукурудза (стійка до кукурудзяного метелика), Bt-бавовна (стійка до бавовняного довгоносика), а також Btкартопля (стійка до колорадського жука). Прикладами Bt-кукурудзи є гібриди кукурудзи Bt 176 від NK® (Syngenta Seeds). Прикладами трансгенних рослин, що містять один або більше генів, які визначають стійкість до інсектицидів і відсіч атаки одного або більше токсинів, є KnockOut® (кукурудза), Yield Gard® (кукурудза), NuCOTIN33B® (бавовна), Bollgard® (бавовна), NewLeaf® (картопля), NatureGard® та Protexcta®. Посіви цих рослин або їх насіннєвий матеріал можуть бути стійкими до гербіцидів і в той же час стійкими до поїдання комахами ("складені" трансгенні явища). Наприклад насінина може мати здатність продукувати інсектицидний білок Cry3 і в той же час бути стійкою до гліфозату. Під "сільськогосподарськими культурами" також слід розуміти культури, отримані за допомогою традиційних методів селекції або генної інженерії, які містять так звані вихідні властивості (output traits) (наприклад, покращена стійкість до зберігання, вища поживна цінність та покращений смак). Для обробки шкідника, місцезнаходження шкідника або рослини, чутливої до атаки шкідника, сполукою формули (I) у якості інсектициду, акарициду, нематоциду або молюскоциду зі сполуки формули (I) зазвичай утворюють композицію, у яку окрім сполуки формули (I) входять придатний розріджувач або носій та, як варіант, поверхнево-активна речовина (ПАР). ПАР - це хімічні речовини, здатні змінити характеристики граничного шару (наприклад, рідкий/твердий, рідкий/газоподібний або рідкий/рідкий граничний шар) шляхом зниження поверхневого натягу, тим самим приводячи до змін інших характеристик (наприклад, розсіювання, емульгування та змочування). Бажано, щоб усі композиції (як тверді, так і рідкі препаративні форми) складали за вагою від 0,0001 % до 95 %, ще краще - від 1 % до 85 %, наприклад від 5 % до 60 %, сполуки формули (I). Композиція зазвичай використовується для боротьби зі шкідниками таким чином, щоб сполука формули (I) використовувалася у нормі від 0,1 г до 10 кг на гектар, краще - від 1 г до 6 кг на гектар, ще - краще від 1 г до 1 кг на гектар. При застосуванні сполуки формули (I) для протравлювання насіння норма її внесення складає від 0,0001 г до 10 г (наприклад, 0,001 г або 0,05 г), краще - від 0,005 г до 10 г, ще краще - від 0,005 г до 4 г на кілограм насіння. В іншому варіанті цей винахід пропонує інсектицидну, акарицидну, нематоцидну або молюскоцидну композицію, яка містить ефективну кількість сполуки формули (I) для боротьби зі шкідниками-комахами, акаридами, нематодами або молюсками, та, наприклад, придатний для неї носій або розріджувач. Переважно композиція є інсектицидною або акарицидною. Композиції можна вибирати з декількох типів препаративних форм, включаючи пилоподібні порошки (ПП), водорозчинні порошки (ВП), водорозчинні гранули (РГ), гранули, що диспергуються у воді (ВГ), порошки, що змочуються (ВП), гранули (ГР) (повільного або швидкого вивільнення), розчинні концентрати (РК), рідини, що змішуються з маслом (МР), рідини для ультрамалооб'ємного внесення (УР), концентрати, що емульгуються (КЕ), концентрати, що диспергуються (КД), емульсії (як типу "масло (олія) у воді" (ЕВ), так і типу "вода у маслі (олії)" (ЕМ)), мікроемульсії (МЕ), концентрати суспензій (КС), аерозолі, препаративні форми для утворення туману/диму, капсульні суспензії (СК) і препаративні форми для обробки насінин. Вибрана препаративна форма у будь-якому окремому випадку буде залежати від конкретної поставленої мети та фізичних, хімічних і біологічних характеристик сполуки формули (I). Пилоподібні порошки (ПП) можна приготувати шляхом змішування сполуки формули (I) з одним або більше твердих розріджувачів (наприклад, природні глини, каолін, пірофіліт, бентоніт, глинозем, монтморилоніт, діатоміт, крейда, діатомова земля, фосфати кальцію, 21 UA 103539 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 карбонати кальцію й магнію, сірка, вапняк, тонкі порошки, тальк та інші органічні та неорганічні тверді носії) та механічного розтирання суміші до отримання тонкоподрібненого порошку. Водорозчинні порошки (ВП) можна приготувати шляхом змішування сполуки формули (I) з однією або більше водорозчинних неорганічних солей (таких як бікарбонат натрію, карбонат натрію або сульфат магнію) або однієї чи більше водорозчинних органічних порід (таких як полісахарид) та, як варіант, одним або більше змочуючих агентів, одним або більше диспергуючих агентів чи сумішшю згаданих агентів для покращення ступеню дисперсності/розчинності у воді. Далі суміш розтирають до отримання тонкоподрібненого порошку. Аналогічні композиції також можна гранулювати для отримання водорозчинних гранул (РГ). Порошки, що змочуються (ЗП), можна приготувати шляхом змішування сполуки формули (I) з одним або більше твердих розріджувачів чи носіїв, одним або більше змочуючих агентів та, краще, одним або більше диспергуючих агентів і, як варіант, одним або більше суспендуючих агентів для полегшення диспергування у рідинах. Далі суміш розтирають до отримання тонкоподрібненого порошку. Аналогічні композиції також можна гранулювати для отримання гранул, що диспергуються у воді (ВГ). Гранули (ГР) можна отримати або шляхом гранулювання суміші сполуки формули (I) та одного або більше порошкоподібних твердих розріджувачів або носіїв, або з попередньо утворених пустих гранул шляхом абсорбування сполуки формули (I) (або її розчину у придатному агенті) у пористому гранульованому матеріалі (такому як пемза, атапульгітова глина, фулерова земля, діатоміт, діатомова земля або перемолоті серцевини качанів кукурудзи) або шляхом абсорбування сполуки формули (I) (або її розчину у придатному агенті) у твердому заповнювачі (такому як піски, силікати, природні карбонати, сульфати або фосфати) та висушування за необхідності. Для сприяння абсорбуванню або адсорбуванню речовини широко використовуються такі агенти, як розчинники (такі як аліфатичні й ароматичні нафтові розчинники, спирти, ефіри, кетони та складні ефіри) й липкі речовини (такі як полівініл ацетати, полівінілові спирти, декстрини, види цукру і рослинні олії). В гранули також можуть бути включені одна або більше інших добавок (наприклад, емульгуючий агент, змочуючий агент або диспергуючий агент). Концентрати, що диспергуються (КД), можна приготувати шляхом розчинення сполуки формули (I) у воді або органічному розчиннику, такому як кетон, спирт або ефір гліколю. Ці розчини можуть містити поверхнево-активні речовини (наприклад, для покращення розчинення у воді або запобігання кристалізації у розпилювачі). Концентрати, що емульгуються (КЕ), або емульсії масло (олія) у воді (ЕВ) можна приготувати шляхом розчинення сполуки формули (I) в органічному розчиннику (що, як варіант, містить один або більше змочуючих агентів, один або більше емульгуючих агентів або суміш згаданих агентів). Придатні до використання у КЕ органічні розчинники включають ароматичні вуглеводні (такі як алкілбензоли або алкілнафталіни, представлені торговими марками SOLVESSO 100, SOLVESSO 150 та SOLVESSO 200; SOLVESSO є зареєстрованою торговою маркою), кетони (такі як циклогексанон або метилциклогексанон) і спирти (такі як бензиловий спирт, фурфуриловий спирт або бутанол), N-алкілпірролідони (такі як N-метилпірролідон або Nоктилпірролідон), диметиламіди або жирні кислоти (такі як C 8-C10 диметиламід жирної кислоти) або хлоровані вуглеводні. При додаванні води продукт КЕ може спонтанно емульгуватися для утворення емульсії зі значною стійкістю, щоб забезпечити нанесення аерозолю за допомогою відповідного обладнання. Приготування ЕВ включає отримання сполуки формули (I) або у вигляді рідини (якщо це не рідина кімнатної температури, її можна розтопити при помірній температурі, зазвичай нижче 70 °C), або у розчині (шляхом її розчинення у придатному розчиннику), а потім емульгування отриманої рідини або розчину у воді, яка містить одну або більше ПАР, в умовах високого градієнта швидкості зсуву, для утворення емульсії. Придатні для застосування в ЕВ розчинники включають рослинні олії, хлоровані вуглеводні (такі як хлорбензоли), ароматичні розчинники (такі як алкілбензоли або алкілнафталіни) та інші належні органічні розчинники з низькою розчинністю у воді. Мікроемульсії (МЕ) можна приготувати шляхом змішування води із сумішшю одного або більше розчинників з одною або більше ПАР для спонтанного утворення препаративної форми термодинамічно стабільної ізотропної рідини. Сполука формули (I) початково присутня або у воді, або в суміші розчинника/ПАР. Придатні для застосування в МЕ розчинники включають розчинники, раніше описані для застосування у КЕ або в ЕВ. МЕ може бути системою або типу "масло (олія) у воді", або типу "вода у маслі (олії)» (визначити, яка система присутня можна шляхом вимірювання електропровідності) і може підходити для змішування водорозчинних або маслорозчинних пестицидів в аналогічній препаративній формі. МЕ підходить для розчинення у 22 UA 103539 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 воді, залишаючись у вигляді мікроемульсії або утворюючи традиційну емульсію типу "масло (олія) у воді". Концентрати суспензій (КС) можуть бути як водними, так і не водними суспензіями тонкоподрібнених твердих часток сполуки формули (I). КС можна приготувати шляхом розмолу у шаровому млині твердої сполуки формули (I) у придатному середовищі, як варіант, з одним або більше диспергируючих агентів, для виробництва суспензії тонкоподрібнених часток сполуки. В композицію можуть бути включені один або більше змочуючих агентів, а для зниження швидкості осідання часток можна також включити суспендуючий агент. Як варіант, сполуку формули (I) можна подрібнити у млині сухого подрібнення і додати у воду, що містить раніше описані агенти, для утворення потрібного кінцевого продукту. Аерозольні препаративні форми містять сполуку формули (I) і придатний газ-витіснювач (наприклад, n-бутан). Сполуку формули (I) можна також розчинити або диспергувати у придатній речовині (наприклад, воді або змішуваній з водою рідині, такій як n-пропанол) з метою отримання композицій для застосування у насосах з ручним приводом для обприскування при нормальному тискові. Сполуку формули (I) у сухій формі можна змішувати з піротехнічною сумішшю для утворення композиції, яка підходить для створення у замкнутому просторі диму, який містить сполуку. Капсульні суспензії (СК) можна приготувати у спосіб, аналогічний способу приготування препаративних форм ЕВ, але з додаванням етапу полімеризації для того, щоб отримати водну дисперсію масляних крапель, у якій кожна крапля поміщена у полімерну оболонку і містить сполуку формули (I) і, як варіант, їх носій чи розріджувач. Полімерна оболонка може утворюватися або шляхом реакції міжфазної поліконденсації, або за процедурою утворення комплексу донорно-акцепторного типу. Композиції можуть використовуватися для контрольованого вивільнення сполуки формули (I) та для обробки насінин. Сполуку формули (I) можна також виразити у полімерній матриці, яка біологічно розкладається, для забезпечення повільного контрольованого вивільнення сполуки. Композиція може включати одну або більше добавок для покращення її біологічних характеристик (наприклад, для покращення змочування, утримання або розподілу на поверхнях; стійкості до атмосферних опадів на оброблених поверхнях; або поглинання чи рухливості сполуки формули (I)). Такі добавки включають поверхнево-активні речовини, аерозольні добавки на основі масел (олій), наприклад окремих мінеральних масел або природних рослинних олій (таких як соєва олія і рапсова олія), та їх сумішей з іншими біостимулюючими присадками (інгредієнтами, які можуть сприяти дії сполуки формули (I) або змінювати її). Сполуку формули (I) можна також включити до складу для застосування у якості засобу обробки насіння, наприклад у вигляді порошкової композиції, включаючи порошок для сухої обробки насіння (ПС), водорозчинний порошок (ПР) порошок, що диспергується у воді, для обробки насіння суспензією (ВС), або у вигляді рідкої композиції, включаючи концентрат, що тече (ТН), розчин (РН) або капсульну суспензію (СК). Підготовка композицій ПС, ПР, ВС, ТН та РН дуже подібна до описаної вище підготовки відповідно композицій ПП, ВП, ЗП, КС та КД. У композиції для обробки насіння може бути включено агент для сприяння у прикріпленні композиції до насінини (наприклад, мінеральне масло або плівкоутворюючий захисний матеріал). Змочуючі агенти, диспергуючі агенти та емульгуючі агенти можуть бути поверхневоактивними ПАР катіонного, аніонного, амфотерного або неіоногенного типу. Придатні ПАР катіонного типу включають четвертинні сполуки амонію (наприклад, цетилтриметил-амонію бромід), імідазолони та амінні солі. Придатні аніонні ПАР включають солі жирних кислот лужних металів, солі аліфатичних моноефірів сірчаної кислоти (наприклад, лаурилсульфат натрію), солі сульфонованих ароматичних сполук (наприклад, додецилбензолсульфонат натрію, додецилбензолсульфонат кальцію, бутилнафталінсульфонат та суміш ди-ізопропіл та три-ізопропілнафталінсульфонатів натрію), ефір сульфати, алкоголь ефір сульфати (наприклад, лаурет-3-сульфат натрію), ефіркарбоксилати (наприклад, лаурет-3-карбоксилат натрію), фосфатні ефіри (продукти реакції між одним або більше жирних спиртів і метафосфорною кислотою (переважно моноефіри) або фосфорний ангідрид (переважно диефіри), наприклад шляхом реакції між лауриловим спиртом і тетрафосфорною кислотою; на додаток усі ці продукти можуть бути етоксильовані), сульфосукцинамати, парафін або олефін-сульфонати, таурати і лігносульфонати. Придатні ПАР амфотерного типу включають бетаїни, пропіонати та гліцинати. 23 UA 103539 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Придатні ПАР неіоногенного типу включають продукти конденсації алкіленоксидів, таких як окис етилену, окис пропілену, окис бутилену та їх суміші з жирними спиртами (такими як олеїловий або цетиловий спирт) або з алкілфенолами (такими як октилфенол, нонілфенол та октилкрезол); неповні ефіри, отримувані з жирних кислот з довгими ланцюгами та безводних гекситів; продукти конденсації вказаних неповних ефірів з оксидом етилену; блок-полімери (що містять окис етилену й окис пропілену); алканоламіди; прості ефіри (наприклад, ефіри жирних кислот поліетиленгліколю); амінооксиди (наприклад, лаурил диметил амін оксид); та лецитини. Придатними суспендуючими агентами є гідрофільні колоїди (такі як полісахариди, полівінілпірролідон або натрієва сіль карбоксіметилцелюлози) і набрякаючі глини (такі як бентоніт або атапульгіт). Сполука формули (I) може наноситися у будь-який відомий спосіб нанесення пестицидних сполук. Наприклад, його можна наносити, з допоміжними речовинами або без них, на шкідників та місцезнаходження шкідників (такі як зона проживання шкідників або рослину, яка зазнала нашестя шкідників) або на будь-яку частину рослини, у тому числі листя, стебла, гілки або корені, чи обробляти насіння перед посадкою, чи вносити в середовище, в якому вони ростуть або в якому будуть вирощуватися (таке як ґрунт навколо коренів, ґрунт загалом, в рисові чеки або в системи гідропоніки) безпосередньо або розприскувати, напилювати, протравлювати шляхом занурення, наносити у вигляді кремоподібної або пастоподібної композиції, наносити у вигляді пари або шляхом розподілу чи додавання композиції (такої як гранульована композиція або композиція, запакована у водорозчинний пакет) у ґрунт або водне середовище. Сполуку формули (I) можна також впорскувати у рослину або розприскувати на рослинність методом електродинамічного розпилення або за допомогою інших економічних способів або наносити за допомогою систем наземного або повітряного зрошування. Композиції для застосування у вигляді водних препаративних форм (водних розчинів або дисперсій) зазвичай постачаються у формі концентратів, що містять діючу речовину у значній пропорції; концентрат перед застосуванням розчиняють водою. Часто необхідно, щоб вказані концентрати, які можуть включати КД, КС, КЕ, ЕВ, МЕ, РГ, ВП, СП, ВГ і КС, добре зберігалися протягом тривалого періоду та мали здатність після такого зберігання розводитися з водою для утворення водних препаратів, які зберігають гомогенність протягом періоду, достатнього для їх нанесення за допомогою звичайного розпилювального обладнання. Такі водні препаративні форми можуть містити різну кількість сполуки формули (I) (наприклад, від 0,0001 % до 10 %, по вазі) залежно від їх призначення. Сполука формули (I) може використовуватися у сумішах з добривами (зокрема, добривами, що містять азот, калій або фосфор). Придатними типами препаративних форм є гранули добрива. Суміші переважно містять до 25 % сполуки формули (I) за вагою. Таким чином, винахід надає композицію добрива, що містить добриво та сполуку формули (I). Композиції за цим винаходом можуть містити інші сполуки, які проявляють біологічну активність, зокрема поживні мікроелементи та сполуки, які проявляють фунгіцидну активність або мають властивості регуляторів росту рослин, гербіцидів, інсектицидів, нематоцидів або акарицидів. Сполука формули (I) може бути єдиною діючою речовиною композиції або, де це необхідно, може примішуватися до однієї або більше додаткових діючих речовин, таких як пестицид, фунгіцид, синергіст, гербіцид або регулятор росту рослин. Додаткова діюча речовина може мати композицію, яка проявляє ширший спектр активності або підвищену стійкість у місцях нанесення; спільно діяти або доповнювати дію (наприклад, шляхом збільшення швидкості впливу або подолання відштовхувальної здатності) сполуки формули (I); або сприяти у подоланні або запобіганні розвитку стійкості до окремих компонентів. Конкретна додаткова діюча речовина буде залежати від цільового використання композиції. Прикладами придатних пестицидів є: a) піретроїди, такі як перметрин, циперметрин, фенвалерат, есфенвалерат, дельтаметрин, цигалотрин (особливо лямбда-цигалотрин, гама-цигалотрин), біфентрин, фенпропатрин, цифлутрин, тефлутрин, безпечні для риб піретроїди (наприклад етофенпрокс), натуральний піретрин, тетраметрин, s-біоалетрин, фенфлутрин, пралетрин або 5-бензил-3-фурилметил-(E)(1R,3S)-2,2-диметил-3-(2-оксотіолан-3- іліденметил) циклопропанкарбоксилат; б) органічні фосфати, зокрема профенофос, сульпрофос, ацефат, метилпаратіон, азинфосметил, диметон-s-метил, гептенофос, тіометон, фенамифос, монокротофос, профенофос, триазофос, метамідофос, диметоат, фосфамідон, малатіон, хлорпірифос, фозалон, тербуфос, фенсульфотіон, фонофос, форат, фоксим, піриміфос-метил, піриміфос-етил, фенітротіон, фостіазат або діазинон; 24 UA 103539 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 в) карбамати (у тому числі арилкарбамати), такі як пірімікарб, триазамат, клоетокарб, карбофуран, фуратіокарб, етнофенкарб, альдикарб, тіофурокс, карбосульфан, бендіокарб, фенобукарб, пропоксур, метоміл або оксаміл); г) бензоїлсечовини, такі як дифлубензурон, трифлумурон, гексафлумурон, флуфеноксурон або хлорфлуазурон; д) оловоорганічні сполуки, такі як цигексатин, фенбутатиноксид або азоциклотин; е) піразоли, такі як тебуфенпірад і фенпіроксимат; є) макроліди, такі як авермектини або мілбеміціни, наприклад абамектин, емамектин, бензоат, івермектин, мілбеміцин, спіносад, азадірахтін або спінеторам; ж) гормони або феромони; з) хлорорганічні сполуки, такі як ендосульфан (зокрема альфа-ендосульфан), гексахлорбензол, ДДТ, хлордан або диельдрин; и) амідини, такі як хлордимеформ або амітраз; i) фумігантні речовини, такі як хлорпікрин, дихлорпропан, метилбромід або метам; ї) неонікотиноїдні сполуки, такі як імідаклоприд, тіаклоприд, ацетаміприд, нітенпірам, динотефуран, тіаметоксам, клотіанідин, нітіазин або флонікамід; й) диацилгідразини, такі як тебуфенозид, хромафенозид або метоксіфенозид; к) дифенілові ефіри, такі як діофенолан або пірипроксифен; л) індоксакарб; м) хлорфенапір; н) піметрозин; о) спіротетрамат, спіродиклофен або спіромезіфен; п) діаміди, такі як флубендіамід, хлорантраніліпрол або циантраніліпрол; р) сульфоксафлор; с) метафлумізон; т) фіпроніл та етипрол; або у) пірифлукіназон. Окрім перерахованих вище основних хімічних класів пестицидів до складу відповідних сумішей можуть входити й інші пестициди, які мають конкретне застосування. Наприклад, при захисті посівів рису можуть застосовуватися селективні інсектициди для конкретних рослин, наприклад інсектициди, специфічні до стеблових пильщиків (зокрема картап) або до стрибаючих комах (зокрема бупрофецин). Як варіант, до складу композицій можуть також входити інсектициди або акарициди, специфічні для контролю певних видів комах/стадій росту комахи (наприклад, акарицидні оволарвіциди, такі як хлофентезин, флубензімін; гексітіазокс або тетрадифон; акарицидні мотиліциди, такі як дикофол або пропаргіт; акарициди, такі як бромопропілат або хлорбензилат; або регулятори росту, такі як гідраметилнон, циромазин, метопрен, хлорфлуазирон або дифлубензурон). Прикладами фунгіцидних сполук, які можуть входити до складу композиції згідно з цим винаходом, є: (E)-N-метил-2-[2-(2,5-диметилфеноксіметил)феніл]-2-метоксі-іміноацетамід (SSF129), 4-бром-2-ціано-N,N-диметил-6-трифторметилбензимідазол-1-сульфонамід, α-[N-3-хлор2,6-ксиліл)-2-метоксіацетамідо]--бутиролактон, 4-хлор-2-ціано-N,N-диметил-5-p-толілімідазол1-сульфонамід (IKF-916, ціамідазосульфамід), 3-5-дихлор-N-(3-хлор-1-етил-1-метил-2окосопропіл)-4-метилбензамід (RH-7281, зоксамід), N-алліл-4,5,-диметил-2триметилсилілтіофен-3-карбоксамід (MON65500), N-(1-ціано-1,2-диметилпропіл)-2-(2,4дихлорфеноксі)пропіонамід (AC382042), N-(2-метоксі-5-піридил)-циклопропан карбоксамід, ацибензолар (CGA245704) (наприклад, ацибензолар-S-метил), аланікарб, альдиморф, анілазин, азаконазол, азоксистробін, беналаксил, беноміл, бентіавалікарб, білоксазол, бітертанол, біксафен, бластицидин S, боскалід, бромуконазол, бупіриматe, каптафол, каптан, карбендазим, хлоргідрат карбендазиму, карбоксин, карпропамід, карвон, CGA41396, CGA41397, хінометіонат, хлороталоніл, хлорозолінат, клозилакон, сполуки, що містять мідь, такі як оксіхлорид міді, оксіхонолят міді, сульфат міді, талат міді та бордоська рідина, циклофенамід, цимоксаніл, ципроконазол, ципродиніл, дебакарб, 1,1'-діоксид ди-2-піридилдисульфіду, дихлорфлуанід, дикломезин, диклоран, діетофенкарб, дифеноконазол, дифензокат, дифлуметорим, O,O-ди-ізопропілS-бензилтіофосфат, димефлуазол, диметконазол, диметоморф, диметиримол, диніконазол, динокап, дитіанон, додецил диметил амонію хлорид, додеморф, додин, догуадин, едифенфос, епоксиконазол, етиримол, етил-(Z)-N-бензил-N-([метил(мeтил-тіоетилідeнaмінooкcикapбoніл)aмінo]тіо)-β-аланінат, етридіазол, фамоксадон, фенамідон (RPA407213), фенаримол, фенбуконазол, фенфурам, фенгексамід (KBR2738), фенпіклоніл, фенпропідин, фенпропіморф, ацетат фентіну, гідроксид фентіну, фербам, феримзон, флуазинам, флудіоксоніл, флуметовер, флуопірам, флуоксастробін, флуоримід, флуквінконазол, 25 UA 103539 C2 5 10 15 флузилазол, флутоланіл, флутріафол, флуксапіроксад, фолпет, фуберидазол, фуралаксил, фураметпір, гуазатин, гексаконазол, гідроксіізоксазол, гімексазол, імазаліл, імібенконазол, іминоктадин, іміноктадин триацетат, іпконазол, іпробенфос, іпродіон, іпровалікарб (SZX0722), ізопропанілбутилкарбамат, ізопротіолан, касугаміцин, крезоксим-метил, LY186054, LY211795, LY248908, манкозеб, мандипропамід, манеб, мефеноксам, металаксил, мепаніпірим, мепроніл, металаксил, метконазол, метирам, метирам-цинк, метоміностробін, міклобутаніл, неоазозин, диметилдитіокарбамат нікелю, нітротал-ізо-пропіл, нуаримол, офурас, ртутьорганічні сполуки, оксадиксил, оксасульфурон, оксолінова кислота, окспоконазол, оксикарбоксин, пефуразоат, пенконазол, пенцикурон, пенфлуфен, пентіопірад, оксид феназину, фосетил-A1, фосфорні кислоти, фталід, пікоксістробін (ZA1963), поліоксин D, полірам, пробеназол, прохлораз, процимідон, пропамокарб, пропіконазол, пропінеб, пропіонова кислота, протіоконазол, піразофос, пірифенокс, піриметаніл, піраклостробін, пірохілон, піроксифур, пірролнітрин, четвертинні амонієві сполуки, хінометіонат, квіноксифен, квінтозен, седаксан, сипконазол (F155), пентахлорфенат натрію, спіроксамін, стрептоміцин, сірка, тебуконазол, теклофталам, техназен, тетраконазол, тіабендазол, тифлузамід, 2-(тіоціанометилтіо)бензотіазол, тіофанатметил, тирам, тимибенконазол, толклофос-метил, толілфлуанід, триадимефон, триадименол, триазбутил, триазоксид, трициклазол, тридеморф, трифлоксистробін (CGA279202), трифорин, трифлумізол, тритиконазол, валідаміцин А, вапам, вінклозолін, зинеб і зирам, сполука формули (A), сполука формули (B) та сполука формули (C): 20 Cl O N N S Me F3C (A) 30 35 40 45 O Me Me N H HF2C N 25 Cl O N H HF2C Cl Cl N N HN O Me (B) Me N CHF2 (C). Сполуки формули (I) можна змішувати з ґрунтом, торфом та іншим кореневим середовищем для захисту рослин від грибкових захворювань, які вражають насіння, ґрунт або листя. Приклади придатних синергістів для застосування у композиціях включають бутоксид піпероніла, сезамекс, сафроксан та додецилімідазол. Придатні гербіциди і регулятори росту рослин для включення в композиції будуть залежати від цільового призначення та бажаного ефекту. Прикладом гербіциду, селективного до рису, який можна включити, є пропаніл. Прикладом регулятора росту рослин для застосування на бавовні є PIX™. Деякі суміші можуть містити діючі речовини з суттєво відмінними фізичними, хімічними або біологічними характеристиками, завдяки яким їх нелегко використовувати в однаковому традиційному типі препаративної форми. За таких обставин можна приготувати інші типи препаративних форм. Наприклад, у випадку якщо одна діюча речовина є водорозчинним твердим тілом, а інша – нерозчинною у воді рідиною, все ж є можливість диспергувати кожну діючу речовину у аналогічній постійній водяній фазі шляхом диспергування твердої діючої речовини у вигляді суспензії (шляхом приготування, аналогічним приготуванню КС), в той же час диспергуючи рідку діючу речовину у вигляді емульсії (шляхом приготування, аналогічним приготуванню ЕВ). Отримана композиція є препаративною формою суспоемульсії (СЕ). Наведені нижче приклади є ілюстрацією до цього винаходу, але не обмежують його. Приклади приготування У цьому розділі було використано наступні скорочення: s = синглет; bs = широкий синглет; d = дублет; dd = подвійний дублет; dt = подвійний триплет t = триплет, tt = потрійний триплет, q = квартет, sept = септет; m = мультиплет; Me = метил; Et = етил; Pr = пропіл; Bu = бутил; M.p. = + температура плавлення; RT = тривалість відстоювання, [M+H] = молекулярна вага молекулярного катіона, [M-H] = молекулярна вага молекулярного аніона. Для характеристики сполук було використано наступні методи РХ/МС (рідинної хроматографії з мас-спектрометрією): 26 UA 103539 C2 Метод А МС РХ Мас-спектрометр ZQ виробництва компанії Waters (одноквадрупольний масспектрометр), метод іонізації: електророзпилення, полярність: позитивна іонізація, капілярна напруга (кВ) 3,00, різниця потенціалів на конусі (В) 30,00, температура джерела (°C) 100, температура десольвації (°C) 250, швидкість потоку газу на конусі (л/год.) 50, швидкість потоку газу для десольвації (л/год.) 400, діапазон маси: від 150 до 1000 а.о.м.(Da). HP 1100 ВЕРХ виробництва Agilent: пристрій для дегазації розчинника, четвертинний насос, камера колони, що нагрівається, та детектор на основі діодної матриці. Колона: Phenomenex Gemini C18, довжина 30 мм, внутрішній діаметр 3 мм, розмір часток 3 мкм, температура (°C) 60, діапазон довжини хвиль DAD (виявлення за допомогою діодної матриці) (нм): від 200 до 500, градієнт розчинника: A = 0,05 % в об'ємному відношенні мурашиної кислоти у воді, B = 0,04 % в об'ємному відношенні мурашиної кислоти в ацетонітрилі/метанолі (4:1) . Час (хв.) A% B% Швидкість потоку (мл/хв.) 0,0 95 5,0 1,7 2,0 0,0 100 1,7 2,8 0,0 100 1,7 2,9 95 5,0 1,7 Метод В 5 МС РХ Мас-спектрометр ZMD виробництва компанії Waters (одноквадрупольний масспектрометр), метод іонізації: електророзпилення, полярність: позитивна іонізація, капілярна напруга (кВ) 3,00, різниця потенціалів на конусі (В) 30,00, екстрактор (В) 3,00, температура джерела (°C) 150, температура десольвації (°C) 320, швидкість потоку газу на конусі (л/год.) 50, швидкість потоку газу для десольвації (л/год.) 400, діапазон маси: від 150 до 800 а.о.м.(Da). Alliance 2795 LC HPLC виробництва Waters: четвертинний насос, камера колони, що нагрівається, та детектор на основі діодної матриці. Колона: Waters Atlantis dc18, довжина 20 мм, внутрішній діаметр 3 мм, розмір часток 3 мкм, температура (°C) 40, діапазон довжини хвиль DAD (виявлення за допомогою діодної матриці) (нм): від 200 до 500, градієнт розчинника: A = 0,1 % в об'ємному відношенні мурашиної кислоти у воді, B = 0,1 % в об'ємному відношенні мурашиної кислоти в ацетонітрилі. Час (хв.) A% B% Швидкість потоку (мл/хв.) 0,0 80 20 1,7 5,0 0,0 100 1,7 5,6 0,0 100 1,7 6,0 80 20 1,7 27 UA 103539 C2 Метод C МС РХ Мас-спектрометр ZQ виробництва компанії Waters (одноквадрупольний масспектрометр), метод іонізації: електророзпилення, полярність: позитивна іонізація, капілярна напруга (кВ) 3,00, різниця потенціалів на конусі (В) 30,00, екстрактор (В) 3,00, температура джерела (°C) 100, температура десольвації (°C) 200, швидкість потоку газу на конусі (л/год.) 200, швидкість потоку газу для десольвації (л/год.) 250, діапазон маси: від 150 до 800 а.о.м.(Da). ВЕРХ серії 1100er виробництва Agilent: четвертинний насос, камера колони, що нагрівається, та детектор на основі діодної матриці. Колона: Waters Atlantis dc18, довжина 20 мм, внутрішній діаметр 3 мм, розмір часток 3 мкм, температура (°C) 40, діапазон довжини хвиль DAD (виявлення за допомогою діодної матриці) (нм): від 200 до 500, градієнт розчинника: A = 0,1 % в об'ємному відношенні мурашиної кислоти у воді, B = 0,1 % в об'ємному відношенні мурашиної кислоти в ацетонітрилі. Час (хв.) A% B% Швидкість потоку (мл/хв.) 0,0 90 10 1,7 5,5 0,0 100 1,7 5,8 0,0 100 1,7 5,9 90 10 1,7 Метод D 5 МС РХ Мас-спектрометр ZMD виробництва компанії Waters (одноквадрупольний масспектрометр), метод іонізації: електророзпилення, полярність: позитивна іонізація, капілярна напруга (кВ) 3,00, різниця потенціалів на конусі (В) 30,00, екстрактор (В) 3,00, температура джерела (°C) 150, температура десольвації (°C) 320, швидкість потоку газу на конусі (л/год.) 50, швидкість потоку газу для десольвації (л/год.) 400, діапазон маси: від 150 до 800 а.о.м.(Da). Alliance 2795 LC HPLC виробництва Waters: четвертинний насос, камера колони, що нагрівається, та детектор на основі діодної матриці. Колона: Waters Atlantis dc18, довжина 20 мм, внутрішній діаметр 3 мм, розмір часток 3 мкм, температура (°C) 40, діапазон довжини хвиль DAD (виявлення за допомогою діодної матриці) (нм): від 200 до 500, градієнт розчинника: A = 0,1 % в об'ємному відношенні мурашиної кислоти у воді, B = 0,1 % в об'ємному відношенні мурашиної кислоти в ацетонітрилі. Швидкість потоку Час (хв.) A% B% (мл/хв.) 0,0 80 20 1,7 2,5 0,0 100 1,7 2,8 0,0 100 1,7 2,9 80 20 1,7 28