Мутації в генах oas1

1. Білок олігоаденілатсинтетази 1, що складається з амінокислотної послідовності SEQ ID NO: C2 2 95446 1 3 помогою скринування експресійної бібліотеки клітин людини, оброблених інтерфероном, з антитілами проти р69, Магіє і Hovanessian, J. Biol. Chem. 267:9933-9939 (1992) була виділена неповна кДНК OAS2. Також зазначеними авторами минулого проскриновані додаткові бібліотеки з неповною кДНК і виділені кДНК, що кодують дві ізоформи OAS2. Меншу ізоформу кодують дві мРНК, які розрізняються довжиною 3'-нетрансльовані ділянки. Дослідження за допомогою нозерн-блоту виявило, що OAS2 експресуються в клітинах людини у вигляді чотирьох індукованих інтерфероном мРНК. Виведені послідовності для білків OAS2 були загальними і складалися з 683 амінокислот з різними 3'-кінцями. Згідно з даними SDS-PAGE продуктів транскрипції/трансляції in vitro дві ізоформи мають молекулярні маси 69 і 71 кДа. Обидві ізоформи проявляють активність OAS in vitro. Аналіз послідовності показав, що OAS2 містить у собі домени, гомологічні О AS 1, розділені за допомогою передбачуваної багатої проліном лінкерної ділянки. N- і С-термінальні домени схожі з OAS1 на 41% і 53%, відповідно. За допомогою флуоресцентної гібридизації in situ і шляхом включення в картировані клони, Hovanian et al., Genomics 52:267-277 (1998) встановили, що гени OAS1, OAS2 і OAS3 кластеризуються на ділянці в 130 п.о. на 12q24.2. 2-5As зв'язуються із РНКазою І, яка руйнує віруси і клітинні РІЖ, та активують її, призводячи до інгібування синтезу клітинного білка та зниженню вірусної реплікації. Четвертий ген OAS, названий OASL, відрізняється від OAS1, OAS2 і OAS3 тим, що в нього відсутня ферментативна активність. Ген OASL кодує дводоменний білок, що складається із субодиниці OAS, злитої з С-термінальним доменом із 164 амінокислот, що гомологічний тандемному повтору убіквітину (Eskildsen and al., Nuc. Acids Res. 31:3166-3173, 2003; Kakuta et al., J. Interferon & Cytokine Res. 22:981-993, 2002). Внаслідок ролі OAS1 в інгібуванні вірусної реплікації та вірусної інфекції, у даній галузі існує потреба в способах і композиціях, які пригнічують вірусну реплікацію внаслідок активності OAS1, включаючи надзвичайну потребу в основаній на інгібуванні терапії, що пригнічує реплікацію HCV. Даний винахід стосується виявлення мутацій, пов'язаних зі стійкістю до гепатиту С, які можна охарактеризувати як мутації в гені олігоаденілатсинтетази 1. В одному із варіантів здійснення винахід стосується способу генетичного скринування. Спосіб включає аналіз зразка нуклеїнової кислоти, виділеної в людини і приматів, які не є людьми, на наявність мутації в гені олігоаденілатсинтетази 1, що викликає амінокислотну модифікацію в одному або декількох положеннях:1, 24, 25, 28, 31, 36, 47, 53, 54, 64, 69, 74, 104, 108, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 127, 130, 139, 142, 160, 161, 162, 166, 175, 179, 226, 242, 246, 248, 250, 254, 274, 279, 282, 284, 288, 289, 292, 295, 314, 315 і 335 у всіх формах олігоаденілатсинтетази 1 (OAS1) (включаючи без обмеження SEQ ID NO:1). 95446 4 В іншому варіанті здійснення винахід стосується способу генетичного скринінгу. Спосіб включає аналіз зразка нуклеїнової кислоти, виділеної в людини і приматів, які не є людьми, на наявність мутації в гені олігоаденілатсинтетази 1, що викликає амінокислотну модифікацію в положенні 363 у всіх формах олігоаденілатсинтетази 1, які на карбоксильному кінці є гомологічними послідовності з реєстраційним номером у Genebank NP_002525.1 (включаючи без обмеження SEQ ID NO:3). У ще одному з варіантів здійснення винахід стосується способу генетичного скринінгу. Спосіб включає аналіз зразка нуклеїнової кислоти, виділеної в людини або приматів, які не є людьми, на наявність мутації в гені олігоаденілатсинтетази 1, що викликає амінокислотну модифікацію в одному або декількох амінокислотних положеннях:347, 350, 352, 353, 354, 356, 357, 361, 363, 364, 365, 369, 371, 373, 374, 375, 378, 379, 382, 388, 389 або 394 у всіх формах олігоаденілатсинтетази 1, які на карбоксильному кінці є гомологічними послідовності з реєстраційним номером в Genebank NP_058132.1 (включаючи без обмеження SEQ ID NO:2). У ще одному варіанті здійснення винахід стосується способу генетичного скринінгу. Спосіб включає аналіз зразка нуклеїнової кислоти, виділеної в людини або приматів, які не є людьми, на наявність мутації в гені олігоаденілатсинтетази 1, що викликає амінокислотну модифікацію в одному або декількох амінокислотних положеннях:347, 361, 364, 372, 384, 385 або 399 у всіх формах олігоаденілатсинтетази 1, які на карбоксильному кінці є гомологічними послідовності з реєстраційним номером у Genebank NP001027581.1 (включаючи без обмеження SEQ ID NO:4). У наступному варіанті здійснення даний винахід стосується білка, що має принаймні одну амінокислотну модифікацію в положеннях 1, 24, 25, 28, 31, 36, 47, 53, 54, 64, 69, 74, 104, 108, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 127, 130, 139, 142, 160, 161, 162, 166, 175, 179, 226, 242, 246, 248, 10 250, 254, 274, 279, 282, 284, 288, 289, 292, 295, 314, 315 і 335 у всіх формах олігоаденілатсинтетази 1 (OAS1) (включаючи без обмеження SEQ ID NO:1), і застосування зазначеного білка для створення засобу для діагностики стійкості до вірусної інфекції, переважно, до флавівірусної інфекції, найбільш переважно, до гепатиту С. У певних варіантах здійснення діагностичний засіб являє собою антитіло. В іншому варіанті здійснення даний винахід стосується білка OAS1, що має амінокислотну модифікацію в положенні 363 у всіх формах олігоаденілатсинтетази 1, які на карбоксильному кінці є гомологічними послідовності з реєстраційним номером у Genebank NP_002525.1 (включаючи без обмеження SEQ ID NO:3), і застосування зазначеного білка для створення засобу для діагностики стійкості до вірусної інфекції, переважно, до флавівірусної інфекції, найбільш переважно, до гепатиту С. У певних варіантах здійснення діагностичний засіб являє собою антитіло. У додатковому варіанті здійснення даний винахід стосується білка OAS1, що має принаймні 5 одну амінокислотну модифікацію в положеннях 347, 350, 352, 353, 354, 356, 357, 361, 363, 364, 365, 369, 371, 373, 374, 375, 378, 379, 382, 388, 389 і 394 у всіх формах олігоаденілатсинтетази 1, які на карбоксильному кінці є гомологічними послідовності з реєстраційним номером NP_058132.1 у Genebank (включаючи без обмеження SEQ ID NO:2), і застосування зазначеного білка для створення засобу для діагностики стійкості до вірусної інфекції, переважно, до флавівірусної інфекції, найбільш переважно, до гепатиту С. У певних варіантах здійснення діагностичний засіб являє собою антитіло. У ще одному з варіантів здійснення даний винахід стосується білка OAS1, що має принаймні одну амінокислотну модифікацію в положеннях 347, 361, 364, 372, 384, 385 або 399 у всіх формах олігоаденілатсинтетази 1, які на карбоксильному кінці є гомологічними послідовності з реєстраційним номером у Genebank NP001027581.1 в Genebank (включаючи без обмеження SEQ ID NO:4), і застосування зазначеного білка для створення засобу для діагностики стійкості до вірусної інфекції, переважно, до флавівірусної інфекції, найбільш переважно, до гепатиту С. У певних варіантах здійснення діагностичний засіб являє собою антитіло. У ще одному варіанті здійснення даний винахід стосується терапевтичного засобу для профілактики або інгібування вірусної інфекції, переважно, флавівірусної, найбільш переважно, вірусного гепатиту С, де терапевтичний засіб являє собою білок, що має принаймні одну амінокислотну модифікацію за винаходом. В інших варіантах здійснення терапевтичний засіб є полінуклеотидом, таким як ДНК або РНК, що кодує білок. У ще одному варіанті здійснення даний винахід стосується терапевтичного засобу для профілактики або інгібування вірусної інфекції, переважно, флавівірусної, найбільш переважно, вірусного гепатиту С, де терапевтичний засіб являє собою білок, кодований OAS1 за винаходом, що має одну або декілька описаних амінокислотних модифікацій. У ще одному варіанті здійснення даний винахід стосується терапевтичного засобу для профілактики або інгібування вірусної інфекції, переважно, флавівірусної, найбільш переважно, вірусом гепатиту С, де терапевтичний засіб відтворює сприятливий вплив принаймні однієї мутації за винаходом. Терапевтичний засіб може бути малою молекулою, білком, пептидом, молекулою ДНК або РНК, або антитілом. У ще одному варіанті здійснення винахід стосується терапевтичного засобу для профілактики або лікування раку, переважно, раку простати, де терапевтичний засіб являє собою білок, кодований геном OAS1, що має принаймні одну мутацію за винаходом. В інших варіантах здійснення терапевтичний засіб являє собою полінуклеотид, що кодує даний білок, а саме ДНК або РНК. У ще одному варіанті здійснення винахід стосується терапевтичного засобу для профілактики або лікування раку, переважно, раку простати, де терапевтичний засіб являє собою білок OAS1, що 95446 6 має принаймні одну амінокислотну модифікацію за винаходом. У ще одному варіанті здійснення винахід стосується терапевтичного засобу для профілактики або лікування раку, переважно, раку простати, де терапевтичний засіб відтворює сприятливий вплив принаймні однієї мутації за винаходом. Терапевтичний засіб може бути малою молекулою, білком, пептидом, молекулою ДНК або РНК, або антитілом. У ще одному варіанті здійснення терапевтичний засіб здатний інгібувати активність OAS1 або принаймні однієї ділянки, або одну функцію повнорозмірного білка, і такі засоби представлені антисмисловими молекулами, рибозимами і молекулами РНКі, здатними специфічно зв'язуватися з полінуклеотидами OAS1 і здатними за допомогою антитіл та їхніх фрагментів специфічно зв'язуватися з білками і поліпептидами OAS1. У ще одному варіанті здійснення даний винахід стосується інгібіторів OAS1. Інгібітори за винаходом включають, але не обмежуються ними, антисмислові молекули, рибозими, РНКі, антитіла або фрагменти антитіла, білки або поліпептиди, а також малі молекули. Приклади антисмислових молекул включають принаймні 10, 15 або 20 послідовних нуклеотидів, або нуклеотидів, які гібридизуються в жорстких умовах із полінуклеотидом, який кодує OAS1, що має принаймні одну амінокислотну модифікацію за винаходом. У ще одному варіанті здійснення інгібітори OAS1 специфічно зв'язуються з ділянкою білка, визначеною як поліпептид OAS1, що має амінокислотну модифікацію за винаходом. Інгібітори за винаходом включають, але не обмежуються ними, антитіла, фрагменти антитіла, малі молекули, білки або поліпептиди. У ще одному додатковому варіанті здійснення інгібітори OAS1 складаються з антисмислових молекул або молекул РНКі, які специфічно зв'язуються або гібридизуються з полінуклеотидом, що кодує білок OAS1, який має принаймні одну амінокислотну модифікацію за винаходом. У додаткових варіантах здійснення винахід стосується композицій, що містять один або декілька інгібіторів OAS1 у фармацевтично прийнятному носії. Додаткових варіантів здійснення стосуються способи зниження експресії гена OAS1 або біологічної активності. Додаткових варіантів здійснення стосуються способи специфічного збільшення або зменшення експресії деяких форм гена OAS1, що має принаймні одну мутацію, що розкрита у даному винаході. Винахід стосується антисмислового олігонуклеотиду, що містить принаймні один модифікований міжнуклеозидний зв'язок. Винахід також стосується антисмислового олігонуклеотиду, що має фосфоротіоатний зв'язок. Більше того, винахід стосується антисмислового олігонуклеотиду, що містить принаймні одну модифіковану цукрову групу. Також винахід стосується антисмислового олігонуклеотиду, що містить принаймні одну модифі 7 ковану цукрову групу, що являє собою 2'-Ометильовану цукрову групу. Крім того, винахід стосується антисмислового олігонуклеотиду, що містить принаймні одну модифіковану нуклеїнову основу. Більше того, винахід стосується антисмислового олігонуклеотиду, що має модифіковану нуклеїнову основу, де модифікована нуклеїнова основа являє собою 5-метилцитозин. Також винахід стосується антисмислової сполуки, де антисмислова сполука являє собою химерний олігонуклеотид. Винахід стосується способу інгібування експресії OAS1 людини у клітинах або тканинах людини, що включає приведення в контакт in vivo клітин або тканин і антисмислової сполуки або рибозиму довжиною від 8 до 35 нуклеотидів, спрямованого на молекулу нуклеїнової кислоти, що кодує OAS1 людини, у результаті чого відбувається інгібування експресії OAS1 людини. Крім того, винахід стосується способу зниження або збільшення експресії in vivo певних форм OAS1 за допомогою застосування антисмислових сполук або сполук РНКі, або рибозимів, такі форми характеризуються тим, що мають принаймні одну мутацію в положенні за даним винаходом. Даний винахід стосується способу модулювання росту ракових клітин, що включає приведення в контакт in vivo ракових клітин та антисмислової сполуки або рибозиму довжиною від 8 до 35 нуклеотидів, спрямованих на молекулу нуклеїнової кислоти, що кодує OAS1 людини, у результаті чого відбувається інгібування експресії OAS1 людини. Більше того, винахід стосується ідентифікації ділянок-мішеней полінуклеотидів OAS1. Також винахід стосується мічених зондів для розпізнавання полінуклеотидів OAS1 за допомогою гібридизації in situ. Винахід стосується застосування інгібітора OAS1 за даним винаходом для одержання лікарського засобу для профілактики або інгібування інфекції HCV. Винахід також стосується орієнтування інгібітора О AS 1 на конкретні ділянки білка OAS1 або на конкретні функції зазначеного білка. Також винахід стосується фармацевтичної композиції для інгібування експресії OAS1, що містить антисмисловий олігонуклеотид за винаходом у суміші з фізіологічно прийнятним носієм або розріджувачем. Винахід стосується рибозиму, здатного специфічно розщеплювати РНК OAS1, і фармацевтичної композиції, що містить рибозим. Також винахід стосується низькомолекулярних інгібіторів OAS1, де зазначені інгібітори здатні знижувати активність OAS1 або знижувати або запобігати експресії мРНК OAS1. Винахід також стосується інгібіторів OAS1, які змінюють специфічні функції білка за винятком синтезу 2'-5'-олігоаденілатів, такі функції включають взаємодію з іншими білками, такими як білок NS5A вірусу гепатиту С. Винахід стосується сполук, які вносять зміни в посттрансляційні перетворення OAS1, включаючи, 95446 8 але цим не обмежуючись, глікозилювання і фосфорилювання. Крім того, винахід стосується способу генетичного скринування людини для ідентифікації мутації в гені олігоаденілатсинтетази, що включає (а) проведення (в умовах ампліфікації) на зразку геномної ДНК людини полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) із парою праймерів для ампліфікації ділянки геномної ДНК людини, що містить принаймні одну мутацію гена OAS1 за винаходом, зазначений вплив дає продукт ампліфікації, що містить у собі згадану ділянку; і (b) виявлення в продукті ампліфікації з пункту (а) наявності нуклеотидної мутації в нуклеотидному положенні за винаходом, у такий спосіб ідентифікуючи згадану мутацію. Також винахід стосується способу виявлення в людини алелю стійкості до зараження гепатитом С, що містить мутацію, яка включає в себе заміну нуклеотиду, що не є нуклеотидом дикого типу, на нуклеотид дикого типу в нуклеотидному положенні, що відповідає амінокислотній модифікації за винаходом у білку OAS1, що кодується геном олігоаденілатсинтетази (OAS1), де спосіб включає (а) одержання суміші для полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) за допомогою об'єднання в буфері для ПЛР зразка геномної ДНК вищезгаданої людини і специфічної пари ПЛР-праймерів на ген олігоаденілатсинтетази; (b) проведення безлічі циклів ПЛР ПЛР-суміші для одержання продукту ампліфікації гена олігоаденілатсинтетази; і (с) обробку в гібридизаційних умовах продукту одержаного в пункті (b) зондом, здатним виявляти згадану мутацію. Також винахід стосується виділеного інгібітора OAS1, вибраного із групи, яка складається з антисмислового олігонуклеотиду, рибозиму, малої інгібуючої РНК (RNAi), білка, поліпептиду, антитіла і малої молекули. Виділений інгібітор може бути антисмисловою молекулою або її комплементом, що містить принаймні 15 послідовних нуклеїнових кислот полінуклеотидної послідовності, що відповідає мутації гена OAS1, пов'язаній з амінокислотною заміною за винаходом. Виділений інгібітор OAS1 може бути вибраний із групи, що складає з антитіла і фрагмента антитіла. Також винахід стосується композиції, що складається з терапевтично ефективної кількості принаймні одного інгібітора OAS1 у фармацевтично прийнятному носії. Також винахід стосується способу інгібування експресії OAS1 у клітині ссавця, що включає введення в клітину інгібітора OAS1, вибраного із групи, яка складається з антисмислового олігонуклеотиду, рибозиму, білка, РНКі, поліпептиду, антитіла і малої молекули. Крім того, винахід стосується способу інгібування в індивіда експресії гена OAS1, що включає введення індивідові разом із фармацевтично ефективним носієм антисмислового олігонуклеотиду в кількості, що є ефективною для специфічної гібридизації з усією вибраною послідовністю-мішенню нуклеїнової кислоти, одержаною з вищезгаданого гена OAS1, або з її частиною. Більше того, винахід стосується способу профілактики зараження флавівірусом обстежуваної 9 людини, схильної до зараження, що включає введення обстежуваній людині інгібітора OAS1, вибраного із групи, яка складається з антисмислового олігонуклеотиду, рибозиму, РНКі, білка, поліпептиду, антитіла і малої молекули, де зазначений інгібітор OAS1 запобігає зараженню вищезгаданим флавівірусом. На фіг. 1 представлена амінокислотна послідовність терапевтичної форми білка OAS1(SEQ ID NO:1). На фіг. 2 представлена таблиця амінокислотних замін, які можуть використовуватися у всіх терапевтичних формах OAS1. На фіг. 3 представлена таблиця амінокислотних модифікацій OAS1 приматів, які можуть використовуватися в терапевтичних формах OAS1. Положення, відзначені *, стосуються форм OAS1, які на карбоксильному кінці є гомологічними послідовності з реєстраційним номером у Genebank NP_002525.1. Положення, відзначені +, стосуються форм OAS1, які на карбоксильному кінці гомологічні послідовності з реєстраційним номером у Genebank NP_0581321. Положення, відзначені ^, стосуються форм OAS1, які на карбоксильному кінці гомологічні послідовності з реєстраційним номером у Genebank NP_001027581.1. На фіг. 4 представлена таблиця, у якій зазначені положення мутацій у генах OAS1 приматів і відповідні амінокислотні модифікації. На фіг. 5 представлений список додаткових ізоформ OAS1 за даним винаходом, включаючи форми OAS1 людини і приматів, які не є людьми. Також надані мутації ізоформ OAS1 приматів. Ці ізоформи, або окремо, або разом з будь-якими мутаціями, ідентифікованими у даному винаході, можуть бути використані для діагностичних, терапевтичних та інших зазначених в описі цілей. Даний винахід стосується нових мутацій у гені олігоаденілатсинтетази 1, застосування цих мутацій для діагностики схильності або стійкості до вірусної інфекції, до білків, що кодуються геном, який має мутацію за винаходом, і профілактики або інгібування вірусної інфекції, використовуючи білки, антитіла і нуклеїнові кислоти, що їх стосуються. Ці мутації пов'язані зі стійкістю носія до зараження флавівірусом, зокрема, вірусом гепатиту С. У цей час значна частина досліджень в галузі медицини сфокусована на ідентифікації мутацій і дефектів, які викликають захворювання або вносять вклад у його розвиток. Також дослідження призначені для розробки сполук і способів лікування, спрямованих на ці хворобливі стани. Менша увага спрямована на вивчення генетичних факторів, які дозволяють людям залишатися здоровими, незважаючи на вплив збудників інфекції та інших факторів ризику. Даний винахід стосується успішного застосування способу, розробленого авторами винаходу, за допомогою якого визначається і досліджується задана кількість випробуваних людей для того, щоб виявити генетичні зміни або мутації, які забезпечують стійкість до захворювання. Більше того, ідентифікація субпопуляційної частини, що має природну стійкість до конкретного захворювання або біологічного стану, 95446 10 дає можливість ідентифікувати гени і білки, які являють собою придатні мішені для фармацевтичного впливу, діагностичної оцінки або профілактичних мір, таких як профілактична вакцинація. Раніше субпопуляційна частина була виявлена та описана в одночасно розглянутій заявці з порядковим номером 10/972135 і включала індивідуумів, які незважаючи на повторний вплив вірусу гепатиту С (HCV) проте залишалися серологічно негативними, у той час як інша група людей інфікувалася (серологічно позитивні). Досліджені популяції включали пацієнтів із гемофілією, яким проводять кількаразове переливання крові, і людей, що одержують внутрішньовенні лікарські препарати, які піддаються небезпеці через використання загальних голок та інших факторів ризику. Дана заява стосується мутацій, виявлених у генах OAS1 приматів, які не є людьми, як описано в прикладі 1. У заявці з номером 10/972135 розкриті дані, що стосуються HCV-інфекції; визначення; способів застосування винаходу; аналізу полінуклеотидів; одержання полінуклеотидних праймерів; полімеразної ланцюгової реакції; аналізу послідовності нуклеїнової кислоти; виявлення іммобілізованих на мембрані послідовностей-мішеней; скануючих методик для виявлення замін основ; терапевтичних агентів для відновлення і/або посилення роботи OAS1; терапевтичних речовин для інгібування функції OAS1; рибозимів; РНКі; білків і поліпептидів; малих молекул; способів оцінки ефективності інгібіторів OAS1 і фармацевтичних композицій. Опис заявки з порядковим номером 10/972135 включений у даний винахід у вигляді посилання в повному обсязі. Природна функція поліпептидів за даним винаходом дозволяє їм проходити через клітинну мембрану, і опосередковувати противірусні ефекти за відсутності вектора доставки або експресійного носія. Раніше були описані властивості клітинної трансдукції основних, позитивно заряджених білків, і вони добре відомі фахівцям у даній галузі (Ryser and Hancock, Science. 1965 Oct22; 150(695):501-3). У випадку, коли поліпептиди одержані у вигляді рідкої композиції та вводяться шляхом ін'єкції, переважно, щоб розчин був ізотонічним сольовим розчином, що містить 140 мілімолярний хлорид натрію та 10 мілімолярний кальцій при рН 7,4. Ін'єкцію можна вводити, наприклад, у терапевтично ефективній кількості, переважно, у дозуванні приблизно від 1 мкг/кг маси тіла до приблизно 5 мг/кг маси тіла щодня, беручи до уваги шляхи введення, загальний стан пацієнта і т.д. Поліпептид(и) за даним винаходом можуть застосовуватися в сполученні з придатним фармацевтичним носієм. Також композиції містять у собі терапевтично ефективну кількість білка і фармацевтично прийнятний носій або ексципієнт. Такий носій включає, але ними не обмежується, фізіологічний розчин, забуферений фізіологічний розчин, декстрозу, воду, гліцерин, етанол та їхні комбінації. Композиція повинна відповідати способу введення. 11 Поліпептид(и) за даним винаходом також можна модифікувати за допомогою хімічного зшивання поліпептиду з одним або декількома фрагментами або кон'югатами для посилення активності, клітинного розподілу або клітинного засвоєння поліпептиду(ів). Такі фрагменти або кон'югати включають ліпіди, як наприклад, холестерин, холева кислота, тіоефір, аліфатичні ланцюжки, фосфоліпіди та їхні похідні, поліаміни, поліетиленгліколь (ПЕГ), пальмітілові фрагменти та інші, як розкривається, наприклад, у патентах США 5514758, 5565552, 5567810, 5574142, 5585481, 5587371, 5597696 і 5958773. Також поліпептиди за даним винаходом можна модифікувати для здійснення націленої доставки до специфічних клітинних типів у випадку ознак конкретного захворювання, включаючи, але ними не обмежуючись, клітини печінки у випадку зараження гепатитом С Фахівці в даній галузі оцінять зручні способи, описані у даному винаході, завдяки яким досягаються поставлені завдання і вони включають, але ними не обмежуються, ліпосомне націлювання, опосередкований рецепторами ендоцитоз і зв'язування антитіла з антигеном. В одному з варіантів здійснення може використовуватися асіаглікопротеїновий рецептор для націлювання на клітини печінки шляхом додавання галактозного фрагмента до поліпептиду(ів). В іншому варіанті здійснення манозний фрагмент може бути кон'югований із поліпептидом(ами) для здійснення націленої доставки до рецептора манози, виявленому на макрофагах і клітинах печінки. Фахівцеві в даній галузі буде зрозуміло, що, способи одночасної доставки і націлювання можна комбінувати. Наприклад, поліпептид(и) за даним винаходом можуть бути доставлені до клітин печінки за допомогою упакування в ліпосоми, такі ліпосоми кон'юговані з галактозою для націленої доставки до асіалоглікопротеїнового рецептора. Винахід також стосується фармацевтичного упакування або набору, що містить один або декілька контейнерів, заповнених одним або декількома інгредієнтами фармацевтичних композицій за винаходом. До таких контейнерів можуть бути додана інструкція у формі, запропонованій державним органом, що регулює виробництво, застосування або продаж фармацевтичних препаратів або біологічних продуктів, ця інструкція висвітлює атестацію органом виробництва, застосування або продажі для прийому людиною. Крім того, поліпептид за даним винаходом може використовуватися в сполученні з іншими терапевтичними засобами. Якщо поліпептид(и) за даним винаходом використовуються у ролі фармацевтичного препарату, їх можна вводити ссавцеві разом з придатним засобом доставки. Якщо поліпептиди за даним винаходом застосовують у ролі фармацевтичного препарату, як описано вище, то їх призначають, наприклад, у терапевтично ефективних дозах приблизно від 10 мкг/кг маси тіла до приблизно 10 мг/кг маси тіла щодня, з огляду на шлях введення, загальний стан пацієнта і т. д. Переважно, щоб установлена кількість була достатньою для досягнення профілактики або інгібування зараження вірусом, переважно, флавівірусом, найбільш пе 95446 12 реважно, RSV і HCV, профілактики або лікування раку, запалення, діабету або інших захворювань. Білки, їхні фрагменти або інші похідні, або їхні аналоги, або клітини, що їх експресують, можуть використовуватися у ролі імуногена для одержання до них антитіл. Ці антитіла можуть бути, наприклад, поліклональними, моноклональними, химерними, одноланцюговими, Fab-фрагментами або продуктом експресійної бібліотеки, основаної на Fab. Для виробництва поліклональних антитіл можуть застосовуватися різні відомі в даній галузі методики. Антитіла, що виробляються проти поліпептиду(ів) за даним винаходом, можуть бути одержані за допомогою прямої ін'єкції поліпептиду тварині або за допомогою введення поліпептиду тварині, переважно, тій, яка не є людиною. Одержані в такий спосіб антитіла потім зв'язують поліпептид. Таким чином, для одержання антитіл, що зв'язують весь нативний поліпептид, досить послідовності, що кодує тільки фрагмент поліпептиду. Більше того, може використовуватися набір схожих антитіл, специфічних до великої кількості поліпептидів. Для одержання моноклональних антитіл може застосовуватися будь-який спосіб, який забезпечує вироблення антитіла, безперервними культурами клітинної лінії. Приклади включають гібридомну технологію (Kohler and Milstein, 1975, Nature, 256:495-597), триомну технологію, гібридомну технологію з В-клітинами людини (Kozbor, et al., 1983, Immunology Today 4:72) та основану на EBV гібридомну технологію одержання моноклональних антитіл людини (Соє, et al., 1985, Monoclonal Antibodies and Cancer Therapy, Alan R. Liss, Inc. pp. 77-96). Описані способи одержання одноланцюгових антитіл (патент США No. 4946778), можуть бути адаптовані для одержання одноланцюгових антитіл до імуногенних поліпептидних продуктів за винаходом. Антитіла можуть застосовуватися в способах, що стосуються локалізації та активності білкових послідовностей за даним винаходом, наприклад, для візуалізації білків, виміру їхніх рівнів у відповідних фізіологічних зразках і т.ін. Даний винахід стосується поліпептидів, які відрізняються від поліпептидів, наведених на фіг. 15 амінокислотами з 1 по 34, такі розходження можуть включати заміни, інсерції, делеції, об'єднання модифікованих амінокислот або похідних амінокислот і додавання або вилучення амінокислот на Стермінальному кінці або N-термінальному кінці поліпептидів. Винахід стосується терапевтичного і профілактичного застосування цих поліпептидів, включаючи, але ними не обмежуючись, лікування вірусної інфекції, новоутворення, раку, діабету і прискорення клітинного росту і диференціації та регенерації тканини. Винахід стосується полінуклеотидів, що кодують поліпептиди за винаходом, та їхнього застосування, включаючи, але не обмежуючись, застосування у виробництві поліпептидів, при генній терапії, як діагностичних засобів і т. д. 13 Фармацевтичні композиції Даний винахід стосується фармацевтичної композиції поліпептидів як активних інгредієнтів для терапевтичного застосування. Композиції також можна використати в способі за даним винаходом. У більшості випадків фармацевтична композиція для інгібування вірусної інфекції, раку, новоутворення, запалення або інших захворювань у ссавця або індивідуума містить у собі ефективну кількість принаймні одного поліпептиду, необхідного в практиці винаходу, як описано вище, або його фрагмента, для якого показано, що він має такий же ефект, і фармацевтично фізіологічно прийнятний носій або розріджувач. За даним винаходом фармацевтична композиція може бути складена як сполучення двох або декількох поліпептидів із представлених фіг. 1-5. Більше того, фармацевтична композиція може складатися тільки з поліпептиду, що містить одну або декілька модифікацій, як показано на фіг. 1-5 у безперервній молекулі. Композиції можуть вводитися перорально, підшкірно або парентерально, включаючи внутрішньовенне, внутрішньоартеріальне, внутрішньом'язове, внутрішньочеревинне та інтраназальне введення, а також інтратекальні та інфузійні методи, якщо потрібно. Фармацевтично прийнятні носії, розріджувачі, допоміжні речовини і засоби доставки, а також носії імплантатів звичайно стосуються інертних, нетоксичних твердих або рідких заповнювачів, розріджувачів або інкапсулюючого матеріалу, які не взаємодіють із активними інгредієнтами за винаходом. Також у композицію можуть бути включені катіонні ліпіди для полегшення поглинання поліпептиду. Також застосовуються імплантати сполук. У більшості випадків фармацевтичні композиції є стерильними. Даний винахід стосується композицій поліпептидів, до яких приєднана детектована мітка, така як флуоресцентна, хемілюмінесцентна або радіоактивна молекула. Ще один приклад являє собою фармацевтичну композицію, що може бути складена за допомогою відомих методів із застосуванням відомих матеріалів, дивіться, Remington's Pharmaceutical Sciences, 18th Ed. (1990, Mack Publishing Co., Easton, Pa. 18042) pp. 1435-1712, які включені в даний винахід як посилання. Як правило, композиція буде залежати від різних факторів, таких як введення, стабільність, виробничі завдання та інші фактори. Поліпептиди, зазначені на фіг. 1-5, можуть вводитися шляхом ін'єкції або за допомогою легеневого введення за допомогою інгаляції. Також можуть бути доступні ентеральні лікарські форми, і, отже, може бути ефективним пероральне введення. Поліпептиди за винаходом можуть вбудовуватися в ліпосоми або інші мікроносії для доставки, і можуть бути розроблені у вигляді гелів або інших композицій для тривалого вивільнення. Хоча переважні композиції змінюються залежно від застосування, для якого дана композиція складається, як правило, відносно поліпептидів за даним винаходом, переважні фармацевтичні композиції це композиції, приготовані для підшкірного введення або для легеневого введення за допомогою інгаляції, хоча конкретні композиції для кожного 95446 14 типу введення залежать від особливостей конкретного поліпептиду. Терапевтичні композиції поліпептидів або поліпептидних кон'югатів за винаходом як правило вводять у композицію, що містить у собі один або декілька фармацевтично прийнятних носіїв або ексципієнтів. Такі фармацевтичні композиції можуть бути одержані відомим в даній галузі способом, що дає поліпептидний фармацевтичний препарат, який є досить стабільним при зберіганні і підходить для введення людям або тваринам. Поліпептиди або поліпептидні кон'югати за винаходом можуть застосовуватися "як є" і/або у вигляді їхньої солі. Придатні солі включають, але ними не обмежуються, солі лужних металів або лужноземельних металів, таких як натрій, калій, кальцій і магній, а також, наприклад, солі цинку. Ці солі або комплекси можуть бути присутнім, у вигляді кристалічної і/або аморфної структури. "Фармацевтично прийнятний" має на увазі носій або ексципієнт, які при використовуваних дозуваннях і концентраціях не викликають яких-небудь несприятливих ефектів у пацієнтів, яким він уводиться. Такі фармацевтично прийнятні носії та ексципієнти добре відомі в даній галузі (дивіться Remington's Pharmaceutical Sciences, 18th edition, A.R. Gennaro, Ed., Mack Publishing Company (1990); Pharmaceutical Formulation Development of Peptides and Proteins, S. Frokjaer and L. Hovgaard, Eds., Taylor & Francis (2000); and Handbook of Pharmaceutical Excipients, 3rd edition, A. Kibbe, Ed., Pharmaceutical Press (2000)). Композиція за винаходом може вводитися самостійно або в сполученні з іншими терапевтичними речовинами. Наприклад, було показано, що рибавірин і інтерферон альфа є ефективними при лікуванні HCV-інфекції, якщо застосовуються спільно. їхня спільна ефективність перевищує ефективність кожного лікарського препарату, застосовуваного окремо. Композиції за винаходом можуть уводитися окремо або в сполученні з інтерфероном, рибавірином і/або з рядом малих молекул, які розробляються і проти вірусних мішеней (вірусних протеаз, вірусних полімераз, збирання вірусних реплікаційних комплексів), і проти мішеней хазяїна (протеаз хазяїна, необхідних для вірусного процесингу, кіназ хазяїна, необхідних для фосфорилування вірусних мішеней, наприклад, NS5A, та інгібіторів хазяйських факторів, необхідних для ефективного використання вірусної IRES). Спільно можуть уводитися цитокіни, такі як, наприклад, IL2, IL-12, IL-23, IL-27 або IFN-гама. Ці агенти можуть бути об'єднані як частина однієї і тієї ж фармацевтичної композиції, або можуть уводитися окремо від поліпептидів або кон'югатів за винаходом, або паралельно, або відповідно до ще однієї схеми лікування. До того ж поліпептиди, поліпептидні кон'югати або композиції за винаходом можуть застосовуватися у ролі допоміжної речовини при інших методах лікування. Термін "пацієнт" для цілей даного винаходу включає як людей, так і інших ссавців. Таким чином, способи можуть використовуватися для лікування людини, а також для застосування у ветеринарії. 15 Фармацевтична композиція, що містить у собі поліпептид або кон'югат за винаходом, може бути розроблена в різних формах, наприклад, у вигляді рідини, гелю, ліофілізованої або спресованої твердої речовини. Переважна форма буде залежати від конкретного симптому, що піддається лікуванню, і буде очевидною для фахівця в даній галузі. Введення композицій за даним винаходом може здійснюватися різними шляхами, включаючи, але не обмежуючись ними, пероральний, підшкірний, внутрішньовенний, інтрацеребральний, інтраназальний, трансдермальний, внутрішньочеревинний, внутрішньом'язовий, внутрішньолегеневий, інтратекальний, вагінальний, ректальний, інтраокулярний або будь-який інший прийнятний спосіб. Композиції можуть уводитися безперервно за допомогою інфузії, хоча є прийнятною й ін'єкція ударної дози речовини, при застосуванні технічних прийомів, добре відомих у даній галузі, таких як насоси (наприклад, підшкірні осмотичні насоси) або імплантація. У деяких випадках композиції можуть бути застосовані безпосередньо у вигляді розчину або спрею. Прикладом фармацевтичної композиції є розчин, розроблений для парентерального введення. Хоча в багатьох випадках композиції фармацевтичного розчину перебувають у рідкій формі, призначеній для негайного використання, такі парентеральні композиції також можуть перебувати в замороженому або ліофілізованому вигляді. У першому випадку композицію варто розморозити перед використанням. Друга форма часто використовується для підвищення стабільності за різних умов зберігання активної сполуки, яка міститься в композиції, що і є зрозумілим фахівцям у даній галузі, тому що ліофілізовані препарати звичайно стабільніші, ніж їхні рідкі аналоги. Ліофілізовані препарати перед застосуванням розчиняють шляхом додавання декількох придатних фармацевтично прийнятних розріджувачів, таких як стерильна вода для ін'єкцій або стерильний фізіологічний розчин. Парентеральні композиції можуть бути одержані для зберігання у вигляді ліофілізованих композицій або водних розчинів шляхом змішування відповідним чином поліпептиду, що має бажаний ступінь чистоти, з одним або декількома фармацевтично прийнятними носіями, ексципієнтами або стабілізаторами, звичайно використовуваними в даній галузі (усі з яких називаються "ексципієнти"), наприклад, із буферувальними агентами, стабілізувальними агентами, консервантами, ізотоніками, неіонними детергентами, антиоксидантами і/або іншими різноманітними допоміжними речовинами. Буферувальні агенти допомагають підтримувати рН в області, що наближається до фізіологічних умов. Звичайно вони присутні в діапазоні концентрації приблизно від 2 мм до 50 мм. Придатні буферувальні речовини для застосування за даним винаходом включають і органічні, і неорганічні кислоти та їхні солі, як наприклад, цитратні буфери (наприклад, суміш мононатрієвого цитрату і динатрієвого цитрату, суміш лимонної кислоти і тринатрієвого цитрату, суміш лимонної кислоти і мононатрієвого цитрату і т. д.), сукцинатні буфери 95446 16 (наприклад, суміш бурштинової кислоти і мононатрієвого сукцинату, суміш бурштинової кислоти і гідроксиду натрію, суміш бурштинової кислоти і динатрієвого сукцинату і т. д.), тартратні буфери (наприклад, суміш винної кислоти і виннокислого натрію, суміш винної кислоти і виннокислого калію, суміш винної кислоти і гідроксиду натрію і т. д.), фумаратні буфери (наприклад, суміш фумарової кислоти і мононатрієвого фумарату, суміш фумарової кислоти і динатрієвого фумарату, суміш мононатрієвого фумарату і динатрієвого фумарату і т. д.), глюконатні буфери (наприклад, суміш глюконової кислоти і глюконату натрію, суміш глюконової кислоти і гідроксиду натрію, суміш глюконової кислоти і глюконату калію і т. д.), оксалатні буфери (наприклад, суміш щавлевої кислоти та оксалату натрію, суміш щавлевої кислоти і гідроксиду натрію, суміш щавлевої кислоти та оксалату калію і т. д.), лактатні буфери (наприклад, суміш молочної кислоти і лактату натрію, суміш молочної кислоти і гідроксиду натрію, суміш молочної кислоти і лактату калію і т. д.) і ацетатні буфери (наприклад, суміш оцтової кислоти та ацетату натрію, суміш оцтової кислоти і гідроксиду натрію і т. д.)· Додаткові можливості дають фосфатні буфери, гістидинові буфери і солі триметиламіну, такі як Tris. Для сповільнення росту мікроорганізмів додають консерванти, і звичайно їх додають у кількості близько 0,2%-1% (маса/об'єм). Придатні консерванти для застосування за даним винаходом включають фенол, бензиловий спирт, метакрезол, метилпарабен, пропілпарабен, хлорид октадецилдиметилбензиламонію, галоїди бензалконію (наприклад, бензалконію хлорид, бромід або йодид), хлорид гексонію, алкілпарабени, такі як метилпарабен або пропілпарабен, катехін, резорцин, циклогексанол і 3-пентанол. Ізотонічні засоби додають для надання рідким композиціям ізотонічності, і вони включають багатоатомні спирти цукру, переважно, триатомні спирти цукру або вище, такі як гліцерин, еритритол, арабітол, ксиліт, сорбіт і маніт. Багатоатомні спирти можуть бути присутніми у кількості від 0,1% до 25% за масою, звичайно від 1% до 5%, беручи до уваги відносні кількості інших інгредієнтів. Стабілізатори стосуються великої категорії наповнювачів, які можуть варіювати по функції від наповнювача до допоміжної речовини, що розчиняє терапевтичну речовину або допомагає запобігти денатурації або прилипанню до стінки контейнера. Характерними стабілізаторами можуть бути цукор у спиртовій формі (перераховані вище); амінокислоти, такі як аргінін, лізин, гліцин, глутамін, аспарагін, гістидин, аланін, орнітин, L-лейцин, 2фенілаланін, глутамінова кислота, треонін і т. д., органічні цукри або спирти цукру, такі як лактоза, трегалоза, стахіоза, маніт, сорбіт, ксиліт, рибіт, міоінозит, галактит, гліцерин і т. ін., включаючи циклітоли, такі як інозитол; поліетиленгліколь; полімери амінокислот; сірковмісні відновники, такі як сечовина, глутатіон, ліпоєва кислота, тіогліколят натрію, тіогліцерин, альфа-монотіогліцерин і тіосульфат натрію; низькомолекулярні поліпептиди (тобто