Спосіб адаптації та підвищення інтенсивності росту телят-молочників літнього періоду вирощування

Реферат: Спосіб вирощування телят-молочників, які утримуються в індивідуальних будиночках на свіжому повітрі (по одній голові в клітці) в літній період включає годівлю молочним кормом. Для підвищення інтенсивності росту та адаптації тварин до високих температур повітря влітку поряд з годівлею молодняка та випоюванням молока згідно схеми з 3-х денного віку в нього додають 1 г ацетилсаліцилової кислоти у вигляді порошку та інтенсивно розмішують. UA 100690 U (12) UA 100690 U UA 100690 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до сільського господарства, а саме до тваринництва і може бути використана в розробці способу підвищення інтенсивності росту телят-молочників, що утримуються в індивідуальних будиночках на свіжому повітрі в літній період вирощування. У підвищенні продуктивності тварин цілеспрямованому вирощуванню ремонтного молодняку надається велике значення. При цьому велику роль відіграє одержання високорезистентних теличок. Стійкість фізіологічних показників тварин визначається станом механізмів адаптації й гомеостазу. Із часом під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів стійкість цих механізмів падає, знижуються адаптаційні можливості організму телят й це визначається динамікою змін розглянутих показників [1]. Здатність тварини впоратися з новими умовами навколишнього середовища виходить із її можливості реагувати на зміни які відбуваються в цьому навколишньому середовищі і підтримання рівноваги гомеостазу через регулятивні системи організму [4]. Тому при оптимізації умов утримання тварин необхідно враховувати умови зовнішнього середовища – температуру, вологість, швидкість руху повітря, опади та індивідуальні якості тварин – породу, стан обміну речовин, волосяний покрив, вік, стать, акліматизацію, споживання корму, захворюваність та індивідуальну мінливість [2, 3]. Кожний період росту і розвитку потребує особливого кормового режиму. Становлення фізіологічної адаптації, інтенсивність обміну речовин та формування продуктивності тварин залежать від численних факторів, які умовно можна розділити на внутрішні та зовнішні [5, 6, 7]. До перших, або генетичних, відносять породу, стать, вік, вагітність, лактацію, м'язову активність, продуктивність та ін. Із зовнішніх доцільно виділити антропогенні чинники - утримання та годівлю та екологічні - температура повітря, час доби, сезон року. Відомий спосіб адаптації великої рогатої худоби, який передбачає введення в організм тварин препарату створеного на основі органічного з'єднання. Як препарат використовують композицію медичного розчину формальдегіду з розчином хлориду натрію 0,85-0,95 %-ої концентрації при співвідношенні їх масових часток 2-6:994-998, яку вводять двічі на день внутрім'язово в дозі 5,0-6,0 мл на голову з інтервалом між ін'єкціями 7-10 днів [8]. Недоліком цього способу є великі затрати праці на введення препарату тваринам та тривалий час для адаптації до умов конкретного регіону. Як найближчий аналог обрано спосіб утримання телят, який включає утримання тварин з дводенного до 3-місячного віку в індивідуальних будиночках (парами однієї статі) [9]. Недоліком аналога є те, що молочний корм випоюють при температурі 35-38 °C з індивідуальних термостатованих соскових напувалок, комбікорми та мінеральний підкорм роздають у годівницю із захисною двосхилою поворотною кришкою один раз у день вранці для необмеженого цілодобового споживання, що є затратним та трудоємним процесом. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу вирощування телятмолочників, які утримуються в індивідуальних будиночках на свіжому повітрі (по одній голові в клітці) в літній період. Поставлена задача вирішується тим, що утримання телят в індивідуальних будиночках (по одній голові в клітці) в літній період з випоюванням тваринам молока в однаковій кількості та з введенням в молоко для телят дослідної групи 1 г ацетилсаліцилової кислоти у вигляді порошку інтенсивно розмішаного для попередження негативного впливу високої температури повітря. Для вивчення питання по вирощуванні телят від 3-х денного до 3-х-місячного віку в індивідуальних будиночках на відкритому повітрі в літній період у базовому господарстві Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН ПрАТ "Мшанецьке" Теребовлянського району Тернопільської області в червні місяці 2014 року було закладено дослід на телятах української червоно-рябої молочної породи. Телята утримувалися в індивідуальних будиночках на відкритому повітрі по 1 голові в клітці. По мірі народження молодняку було сформовано дві групи телят по 5 голів у кожній (контрольна та дослідна) за методом пар - аналогів (табл. 1). 1 UA 100690 U Таблиця 1 Схема досліду Група Кількість, голів 1 - контрольна 5 2 - дослідна 5 10 15 20 5 Порода Червоно ряба Спосіб утримання від 3-х до 15 днів індивідуальні будиночки індивідуальні будиночки Раціон годівлі молоко молоко +1г ацетилсаліцилової кислоти Годівля піддослідних тварин була однаковою, згідно з нормами і раціонами для телят літнього періоду вирощування із запланованим середньодобовим приростом маси тіла 850 г. Контрольній групі телят випоювали молоко, а дослідній групі тварин до молока вводили 1 г ацетилсаліцилової кислоти та інтенсивно розмішували. Суміш випоювали до 15-денного віку для попередження негативного впливу високої температури повітря. Оцінку температури та відносної вологості повітря проводили за даними Тернопільської гідрометеостанції впродовж даного періоду досліджень. Температура повітря в прибудованому до кожного будиночка вигульному дворику відповідала температурі атмосферного повітря, в самому ж будиночку, поблизу входу, вона була на 1 °C, а поблизу задньої стінки на 2 °C вищою. Жива маса телят при народженні в червні була в межах 33,2-33,7 кг. У трьохмісячному віці тварини дослідної групи переважали своїх ровесниць з контрольної групи за середньодобовими приростами на 74 г або на 10,4 %, а за живою масою на 7,3 %. За час досліджень середня температура повітря склала +16,8 °C із коливаннями від +7 °C до +27 °C при середній відносній вологості повітря 65,9 % та коливаннях атмосферного тиску від 726 до 739 мм рт. ст. Клінічні показники у дослідних тварин знаходились в межах фізіологічної норми. Випоювання телятам дослідної групи суміші молока з інтенсивно розмішаною ацетилсаліциловою кислотою вплинуло на показники резистентності тварин (табл. 2). Таблиця 2 Результати досліджень неспецифічної резистентності на імунологічної реактивності крові телят, (М±m) Вік, місяців 1 міс. 2 міс. 3 міс. 1 міс. 2 міс. 3 міс. 25 30 Контрольна група Бактерицидна активність, % 47,7±3,2 45,1±3,3 43,5±3,2 Лізоцимна активність, % 45,8±4,1 39,1±3,8 36,4±3,97 Циркулюючі імунні комплекси, у.о. 12,5±2,95 16,8±3,7 19,3±4,6 Дослідна група 59,3±1,97 53,7±2,42 45,9±0,98 44,5±2,17 41,9±2,36 35,1±2,38 4,7±1,21 8,2±2,40 14,1±1,87 В цілому, наведені дані таблиці 2 вказують на напруженість захисних функцій організму телят контрольної групи. Зниження рівня бактерицидної активності при підвищених показниках лізоцимної активності та значно вищому значенні цитоімунних комплексів свідчать про значне пригнічення неспецифічного імунітету тварин. Побічно це підтверджується і спостереженнями за станом здоров'я тварин. За період вирощування жодна тварина дослідної групи не захворіла на діарею та респіраторні захворювання в порівнянні з контрольною, де діарея відмічена у двох телят. Таким чином, як показують наші дослідження, утримання телят в індивідуальних будиночках на відкритому повітрі та випоювання їм молока з додаванням 1 г інтенсивно розмішаної 2 UA 100690 U 5 10 15 20 25 30 ацетилсаліцилової кислоти у вигляді порошку сприяє адаптації та підвищенню інтенсивності росту телят-молочників, а також попереджає негативний вплив на них високої температури повітря. Джерела інформації: 1. Brosh A. Heart rate measurements as an index of energy expenditure and energy balance in ruminants: A review /A. Brosh //J. Anim. Sci. - 2007. - 85. - Pp. 1213-1227. 2. Johnson H. D. Aspects of animal biometeorology in the past and future /H.D. Johnson //Int. J. Biometeorol. - 1997. - 40. - Pp. 16-18. 3. Provenza F.D. What does it mean to be locally adapted and who cares anyway? /F.D. Provenza //J. Anim. Sci. - 2008. - 86. - Pp 271-E284. 4. Yousef M.K. Stress Physiology in Livestock. /Yousef M.K. - 1985. - Vol. I, Basic principles, 217 p. Boca Raton, FL: CRC Press. 5. Научно-прикладной справочник по агроклиматическим ресурсам СССР. - Нижний Новгород, 1991. - Серия 2., ч. 1 2. - Вып. 29. - С. 656. 6. Fregly M.J. Handbook of physiology, section 4. Environmental physiology /M.J. Fregly, C.M. Blatteis //vol. 1 and vol. 2. Oxford University Press, Oxford, 1996. 7. West J.W. Effects of heat-stress on production in dairy cattle /J.W. West //J. Dairy Sci. - 200386. - Pp. 2131-2144. 8. Россия. Патент № 2490011; А61К31/115 (2006.01), А61Р43/00 (2006.01); Заявка: 2012132008/15 від 24.07.2012, Ласкавый В.Н., Панфёров В.И., Малинин М.Л., Морозов С.М., Волков Д.С. опубл. 20.08.2013. Бюл. № 23. "Способ адаптации крупного рогатого скота". 9. Україна. Патент № 72695; А01К 1/00 МПК (2006); Заявка № 2003098556 від 18.09.2003, Ліннік В.С.; опубл. 15.03.2005, бюл. № 3 "Спосіб утримання телят". ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб вирощування телят-молочників, які утримуються в індивідуальних будиночках на свіжому повітрі (по одній голові в клітці) в літній період, що включає годівлю молочним кормом, який відрізняється тим, що для підвищення інтенсивності росту та адаптації тварин до високих температур повітря влітку поряд з годівлеюмолодняка та випоюванням молока згідно схеми з 3-х денного віку в нього додають 1 г ацетилсаліцилової кислоти у вигляді порошку та інтенсивно розмішують. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3