Спосіб оздоровчої гімнастики для хворих на хронічний гастрит

Реферат: Спосіб оздоровчої гімнастики для хворих на хронічний гастрит включає визначення вихідного тонусу вегетативної нервової системи за допомогою визначення вегетативного індексу Кердо, а режими виконання фізичних і дихальних вправ корегують залежно від величини зазначеного індексу. При цьому динамічні та статичні фізичні вправи виконують групами м'язів, що інервуються, переважно, тими ж сегментами спинного мозку С3-С4, Th5-Th9, що і хворий шлунок. UA 100691 U (12) UA 100691 U UA 100691 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини і може бути використана для відновлення здоров'я у осіб із захворюванням на хронічний гастрит на основі комплексного виконання динамічних та статичних фізичних вправ і регламентованих дихальних вправ. Хронічний гастрит - це захворювання, яке морфологічно характеризується наявністю запальних і дистрофічних процесів у слизовій оболонці шлунка (СОШ), прогресуючою атрофією, функціональною та структурною перебудовою з різноманітними клінічними ознаками. Розповсюдженість хронічного гастриту в популяції надзвичайно висока і складає 50-80 % усього дорослого населення. З віком частота даного захворювання зростає: до 50 років хронічний гастрит спостерігається у 60 % населення, від 50 до 70 років - у 95 %. Актуальність проблеми також пов'язана з тим, що хронічний гастрит у більшості випадків передує таким клінічно і прогностично тяжким захворюванням, як виразка і рак шлунка. Основна особливість хронічного гастриту полягає у тому, що це поняття морфологічне: запалення відокремлене слизовою оболонкою шлунка і, при цьому, спостерігаються усі класичні морфологічні ознаки запалення. Перебіг гастриту супроводжується порушенням секреторної і моторної функції шлунка, а ступінь проявів даного захворювання у значній мірі залежить від активності коркових та підкоркових центрів центральної нервової і вегетативної нервової системи (ВНС), а саме від переважання симпатичного або парасимпатичного її відділів. Тривалі стресові впливи змінюють активність підкоркових центрів головного мозку і, тим самим, впливають на діяльність шлунково-кишкового тракту з розвитком диссекреторного, больового, астеновегетативного, дискінетичного синдромів, що обумовлює появу запальних змін у слизовій оболонці шлунка. При цьому в корі головного мозку формуються застійні вогнища збудження ("патологічна домінанта"), які підтримують патологічний процес у слизовій оболонці шлунка. Тому успіх у лікуванні та профілактиці рецидивів хронічного гастриту у значній мірі залежить від швидкого та повного пригнічення зазначених вогнищ збудження в корі головного мозку і нормалізації моторної та секреторної функцій шлунка. Медикаментозна терапія зменшує прояви запального процесу в слизовій оболонці шлунка і ніяк не сприяє затуханню застійних вогнищ патологічної домінанти в корі головного мозку. Тому ефект лікування хронічного гастриту, а саме зменшення проявів диссекреторного, дискінетичного та астеновегетативного синдромів, спостерігається лише під час використання медикаментозної терапії. Внаслідок недостатньої ефективності стандартних методів лікування, підвищення алергізації населення та несприятливого впливу тривалого медикаментозного навантаження на організм людини, особливостей перебігу хронічних гастритів є необхідним використання реабілітаційних програм, основаних на немедикаментозному впливі, що сприяло би тривалій нормалізації секреторної та моторної функції шлунка, подовженню строків ремісії за рахунок нормалізуючої дії на вегетативну нервову систему та підкоркові структури головного мозку шляхом пригнічення застійних вогнищ патологічної домінанти. Це можливо при застосуванні оздоровчої гімнастики, основаної на комплексному виконанні фізичних вправ. Відомий спосіб оздоровчої гімнастики для хворих на хронічний гастрит, заснований на комплексному виконанні динамічних і статичних фізичних вправ різної інтенсивності залежно від стану секреторної і моторної функції шлунка протягом заданої кількості занять (Физическая реабилитация: [учебник для студентов высших учебных заведений] / под ред. проф. С.Н. Попова. - Ростов н/Д: Феникс, 2005. - С. 327-331). Відомий спосіб оздоровчої гімнастики, оснований на виконанні простих одновекторних фізичних вправ із залученням в роботу окремих суглобів і м'язів, які інервуються від різних сегментів спинного мозку. Основною метою відомого способу оздоровчої гімнастики є поліпшення психоемоційного стану і нейрогуморальної регуляції процесів травлення; нормалізація секреторної і моторної функції травного тракту; стимуляція крово- і лімфообігу в органах черевної порожнини, підсилення трофічних і репаративних процесів, зменшення запальних явищ; покращання функції дихання; зміцнення м'язів живота. Методика оздоровчої гімнастики основується на фізіологічній залежності секреторної і моторної функцій шлунка від характеру і обсягу м'язової роботи. При гастритах з нормальною і підвищеною секрецією шлунка лікувальну гімнастику проводять перед прийомом їжі, що пригнічує шлункову секрецію. Використовують полегшені гімнастичні вправи у поєднанні зі статичними і динамічними дихальними вправами та вправами на розслаблення, обмежуючи навантаження на м'язи живота. Рухи виконують у повільному темпі, ритмічно. При гастритах із секреторною недостатністю лікувальну гімнастику проводять за 2 год. до прийому їжі, що стимулює шлункову секрецію. Комплекси складаються із загально-розвиваючих вправ з невеликою кількістю повторень і обмеженою амплітудою рухів. Дихальні вправи використовують з метою покращення оксигенації крові та активізації обмінних процесів, але при їх застосуванні не враховується переважання активності 1 UA 100691 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, яка безпосередньо впливає на рівень секреторної і моторної функції шлунка. Нормалізація секреторної функції шлунка після виконання зазначених вправ відбувається безпосередньо після їх застосування в комплексі оздоровчої гімнастики і не носить довготривалий характер внаслідок того, що подібні фізичні вправи утворюють незначну кількість аферентних імпульсів від працюючих м'язів та суглобів, що не сприяє формуванню інтенсивних вогнищ збудження в підкоркових структурах, які були б спроможні пригнітити вогнища патологічної домінанти, які виникли внаслідок захворювання. Це обумовлює досить низьку ефективність лікування хворих на хронічний гастрит. Крім того, секреторна функція шлунка не є величиною постійною і залежить в певній мірі від ступеня активності симпатичного або парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Визначення рівня кислотності шлункового соку проводять при діагностуванні захворювання за відомими методиками, які неможливо використовувати безпосередньо перед кожним заняттям оздоровчої гімнастики внаслідок тривалої попередньої підготовки та необхідності спеціального обладнання. Тому складання комплексів фізичних вправ відбувається одноразово та при цьому не враховується коливання рівня кислотності шлункового соку протягом курсу лікування, що не виключає нанесення шкоди здоров'ю хворого та знижує ефективність лікування. Задача корисної моделі полягає у створенні способу оздоровчої гімнастики для хворих на хронічний гастрит, який сприяє нормалізації секреторної і моторної функції шлунка на довготривалий час, подовженню строків ремісії за рахунок впливу фізичних вправ на підкоркові структури головного мозку шляхом формування інтенсивних вогнищ збудження, які сприяють затуханню застійних вогнищ патологічної домінанти, що виникла в процесі хвороби, а отже підвищує, таким чином, ефективність лікування зазначеної хвороби. Поставлена задача вирішується тим, що в способі оздоровчої гімнастики для хворих на хронічний гастрит, заснованому на комплексному використанні динамічних і статичних фізичних та регламентованих дихальних вправ у визначеній послідовності і залежно від стану секреторної і моторної функції шлунка протягом заданої кількості занять, згідно з корисною моделлю, додатково перед кожним заняттям визначають висхідний тонус вегетативної нервової системи за допомогою визначення вегетативного індексу Кердо, а режими виконання фізичних і регламентованих дихальних вправ корегують залежно від величини зазначеного індексу, при цьому динамічні та статичні фізичні вправи виконують групами м'язів, що інервуються, переважно, тими ж сегментами спинного мозку С3-С4 і Th5-Th9, що і хворий шлунок. Згідно з корисною моделлю, динамічні та статичні фізичні вправи виконують на основі йогівських асан Суріянамаскарасана, Уттанпадасана, Пачшимоттанасана, Паванамуктасана, Матсієндрасана, Суптавайрасана, Доласана, Иога-мудра. Режими виконання зазначених динамічних та статичних фізичних і регламентованих дихальних вправ здійснюють залежно від величини вегетативного індексу Кердо за наступною схемою: Аналоги корисної моделі відсутні. Спосіб оздоровчої гімнастики для хворих на хронічний гастрит здійснюється наступним чином. Як правило, заняття оздоровчої гімнастики складається із трьох частин - підготовчої, основної і заключної. Відомо, що при хронічному гастриті рівень секреторної функції шлунка, а отже і прояви даного захворювання, залежать в більшому ступені від активності коркових і підкоркових структур центральної нервової системи, а також симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Тому для визначення вихідного тонусу ВНС перед проведенням кожного заняття оздоровчої гімнастики для пацієнтів на дану патологію розраховується вегетативний індекс Кердо (V.I.), що дозволяє реєструвати відносно малі зміни вегетативної активності та не потребує додаткового обладнання, за наступною формулою: V.I. = (1-d/p)  100, де V.I. - вегетативний індекс Кердо, d/p - співвідношення діастолічний тиск / частота пульсу. При відхиленні величини вегетативного індексу Кердо в бік симпатикотонії діастолічний тиск знижується, частота пульсу збільшується, а співвідношення діастолічного тиску і частоти пульсу (d/p) стає менше 1,0. При парасимпатикотонії діастолічний тиск збільшується, частота пульсу зменшується, а співвідношення d/p стає більше 1,0. Вважається, що у стані еутонії (урівноваженість активності симпатичного і парасимпатичного відділів ВНС) V.I. дорівнює ±0,15, тобто симпатичний і парасимпатичний відділи ВНС перебувають у стані динамічної рівноваги. При переважанні симпатичного тонусу вегетативний індекс збільшується, а при перевазі парасимпатичного - знижується і стає негативним. При помірних зрушеннях активності відділів 2 UA 100691 U 5 вегетативної нервової системи V.I. знаходиться у межах ± (0,15-0,3), при значних - ± (0,3 і більше). Тому визначення вегетативного індексу з урахуванням ступеня активності ВНС у хворих на хронічний гастрит перед кожним заняттям оздоровчої гімнастики дозволяє своєчасно вносити корективи у виконання динамічних і статичних фізичних та регламентованих дихальних вправ. Рекомендовані режими виконання фізичних і дихальних вправ залежать від величини V.I. і здійснюють за наступною схемою (таблиця): Таблиця Рекомендовані режими виконання динамічний та статичних фізичних і регламентованих дихальних вправ Особливості застосування фізичних вправ Дихальні вправи: співвідношення вдиху і видиху кількість повторень дихальних вправ Співвідношення регламентованих дихальних вправ до спеціальних Підготовча частина комплексу: кількість фізичних вправ кількість повторень кожної вправи Основна частина: кількість фізичних вправ у основній частині кількість повторень кожної вправи Заключна частина: кількість фізичних вправ у заключній частині кількість повторень кожної вправи Тривалість заняття оздоровчої гімнастики (хв.) 10 15 20 25 Вегетативний індекс Кердо (V.I.) еутонія симпатикотонія парасимпатикотонія ±0,15 + (0,15-0,3) > (+ 0,3) -(0,15-0,3)