Спосіб розробки газоконденсатного покладу

Реферат: Спосіб розробки газоконденсатного покладу включає розробку родовища на виснаження з частковим підтриманням пластового тиску. При цьому після зниження пластового тиску до (1,52,0) Рм.к. (Рм.к. - тиск максимальної конденсації важких вуглеводнів) одночасно з виснаженням в поклад закачують газоподібний азот, при цьому відбори газу (Qг) з газоконденсатного покладу компенсують азотом відповідно до співвідношення UA 102037 C2 (12) UA 102037 C2 . Qг=ZN2 QN2/Zг, 3 де QN2 - об'єм закачування азоту, млн.м /рік; ZN2, Zг - коефіцієнти надстисливості азоту та газу при поточних пластових тиску та температурі, б/р. Технічний результат полягає в стабілізації видобувної здатності покладу на стадії його до розробки. Часткова компенсація відборів газу закачуванням азоту в умовах дорозробки дозволить збільшити видобувні можливості та кінцеву вуглеводневіддачу родовища. UA 102037 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до нафтогазовидобувної промисловості, зокрема до способів розробки газоконденсатних родовищ. Відомо, що найпростішим способом розробки газоконденсатних покладів є спосіб їх розробки на природному режимі (розробка на виснаження). В цьому випадку відбір газу і конденсату з родовища забезпечується за рахунок виснаження пластової енергії. Недоліком даного способу є порівняно низька вуглеводневіддача та погіршення видобувних можливостей свердловин в процесі розробки на виснаження. Зазначені недоліки усуваються при використанні способів розробки родовищ з підтриманням пластового тиску шляхом рециркуляції відсепарованого газу. При цьому середньозважений за об'ємом покладу пластовий тиск (Р пл) підтримується на рівні тиску початку конденсації важких вуглеводнів. Повернення відсепарованого газу в пласт не забезпечує підтримання тиску на постійному рівні, що обумовлено усадкою пластового газу за рахунок вилучення важких вуглеводнів. Усунення цього недоліку можливо при одночасному закачуванні відсепарованого (сухого) газу та стороннього газу, за який використовують або попутній нафтовий, або природний газ нафтогазових та газоконденсатних родовищ, що розташовані близько до даного родовища. Іноді джерелом стороннього газу служить газопровід, траса якого пролягає поблизу родовища [див. Гуревич Г.Р., Соколов В.А., Шмигля П.Т. Розробка газоконденсатних родовищ з підтриманням пластового тиску. - М.: Надра, 1986.-164 с]. Крім проблеми підвищення конденсатовіддачі, існує проблема вилучення защемленого за фронтом витиснення газу пластовою водою за умов активного пружноводонапірного режиму (ПВР), коли об'єми защемленого газу сягають 50-75 % його запасів [див. Тер-Саркисов P.M. Разработка месторождений природных газов. - М.: Недра, 1999.-659 с]. Для вилучення цих запасів використовуються способи дорозробки газового покладу, засновані на сумісному відборі газу та води. При цьому поряд з відборами газу мають місце значні відбори супутньої пластової води, витрати на утилізацію якої можуть перевищувати прибуток від видобутку газу. Тому ці способи широко не використовуються. Найбільш близьким до технічного рішення, що заявляють, за призначенням, технічною суттю та результатом, що досягають при використанні, є спосіб розробки газоконденсатного родовища в режимі виснаження з частковим підтриманням пластового тиску шляхом закачування газу і відбором суміші з пласта [див. опис до патенту РФ № 2092680, М.кл. Е21В 43/18, опубл. 10.10.1997 р.], за яким нагнітання газу здійснюють після виснаження родовища до тиску максимальної конденсації етан-пропан-бутанової фракції пластової суміші, а при вмісті цієї фракції в пластовій суміші початкового складу менше двократного вмісту стабільного конденсату перед закачуванням сухого вуглеводневого газу створюють в пласті оторочку обсягом не менше 15 % об'єму пор зони впливу вуглеводневого газу, насиченого етан-пропанбутановою фракцією за поточних пластових тисків і температурі. Дослідження показали, що запропонований спосіб дозволяє підвищити конденсатовіддачу пласта в порівнянні з розробкою без впливу на пласт і сприяє збільшенню його вуглеводневіддачі. В основу винаходу поставлена задача покращення способу розробки газоконденсатного покладу шляхом забезпечення оптимальних умов дорозробки газоконденсатних покладів із значними запасами ретроградного конденсату (як в газовій, так і в рідкій фазах), які розробляються в умовах вибіркового обводнення покладу. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі розробки газоконденсатного покладу, що включає розробку газоконденсатногопокладу на виснаження з частковим підтриманням пластового тиску, відповідно до винаходу, після зниження пластового тиску до (1,5  2,0) Рм.к. одночасно з виснаженням в поклад закачують газоподібний азот, при цьому відбори газу (Qr) з газоконденсатного покладу компенсують азотом відповідно до співвідношення . Qr=ZN2 QN2/Zг, де 3 QN2 - об'єм закачки азоту, млн.м /рік; ZN2, Zг - коефіцієнти надстисливості азоту та газу при поточних пластових тиску та температурі, б/р, Р м.к. - тиск максимальної конденсації важких вуглеводнів. Винахід дозволяє оптимізувати умови розробки газоконденсатного покладу, розробка якого ускладнена випадінням ретроградного конденсату, що обумовлює зниження продуктивності свердловин внаслідок зниження фазової проникності пласта по газовій фазі. Крім того, в умовах вибіркового обводнення покладу закачування азоту сприятиме витісненню защемленого газу, що також підвищить вуглеводневіддачу покладу. 1 UA 102037 C2 5 10 15 Запропоноване технічне рішення може бути реалізоване наступним чином. При виснаженні газоконденсатного покладу до зниження пластового тиску до рівня (1,5  2,0) Рм.к. (Рм.к. - тиск максимальної конденсації важких вуглеводнів) здійснюють часткове підтримання пластового тиску в покладі з компенсацією видобутку газу (Qr) закачуванням азоту в об'ємах відповідно до . співвідношення Qr=Zг Qг/ZN2. Це забезпечує зниження темпу падіння пластового тиску при заданих відборах газу, або дозволяє збільшити видобувні можливості родовища при заданому темпі зниження пластового тиску. В свою чергу це дозволяє стабілізувати умови розробки ускладнені ретроградними процесами в покладі, а саме при відносно підвищених тисках за рахунок ППТ забезпечуються покращені умови фільтрації пластового газу за рахунок його витиснення азотом. Крім того, в умовах вибіркового обводнення покладу по найбільш проникних прошарках витиснення азотом сприятиме вилучення защемленого водою газу. Так, згідно з винаходом, для умов покладу гор. С-5 Котелевського ГКР виконані газодинамічні розрахунки показників розробки за базовим та інвестиційним (з закачуванням азоту) варіантами (див. табл. 1). Згідно з газоконденсатною характеристикою (креслення) тиск максимальної конденсації важких вуглеводнів складає ~10 МПа. Поклад розробляється при поточному пластовому тиску 19,91 МПа, Що відповідає майже двократному тиску максимальної конденсації. 20 2 UA 102037 C2 5 За умов підтримання заданого згідно з базовим варіантом темпу зниження пластового тиску 3 3 додатковий видобуток газу складе на рівні (18,217,8) млн.м /рік або 197,5 млн.м за 2012-2022 pp. За умов підтримання відповідно базового варіанта темпу відбору газу темп падіння знизиться на (0,030,36)МГ1а протягом 2012-2022 pp., що забезпечить додатковий видобуток конденсату на рівні (0,0580,149) тис.т/рік або всього 1,073 тис.т. Таким чином, використання запропонованого способу забезпечить оптимальні умови його дорозробки. Часткова компенсація видобутку газу закачуванням азоту в умовах дорозробки дозволить збільшити видобувні можливості та кінцеву вуглеводневіддачу родовища. 10 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 15 20 Спосіб розробки газоконденсатного покладу, що включає розробку родовища на виснаження з частковим підтриманням пластового тиску, який відрізняється тим, що після зниження пластового тиску до (1,52,0) Рм.к. (Рм.к. - тиск максимальної конденсації важких вуглеводнів) одночасно з виснаженням в поклад закачують газоподібний азот, при цьому відбори газу (Qг) з газоконденсатного покладу компенсують азотом відповідно до співвідношення . Qг=ZN2 QN2/Zг, 3 де QN2 - об'єм закачування азоту, млн.м /рік; ZN2, Zг - коефіцієнти надстисливості азоту та газу при поточних пластових тиску та температурі, б/р. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3