Спосіб лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих після операцій з приводу ішемічної хвороби серця

Реферат: Спосіб лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих після операцій з приводу ішемічної хвороби серця включає проведення фіброгастроскопії та медикаментозне лікування. На етапі післяопераційної інтенсивної терапії при виникненні шлунково-кишкової кровотечі після операції призначають: блокатори Н2-рецепторів гістаміну: фамотидин (квамател) - 20 мг 2 рази/добу в/в; засоби, що впливають на систему травлення і метаболічні процеси - розчин актовегіну 10 % 1,0 мл 1-2 рази/добу в/в або в/м, інгібітор протеолізу: апротинін (гордокс) 1 млн. в/в; антацидні препарати: альмагель - 5,0 мл 3-4 рази/добу; антигеморагічні засоби, інгібітори фібринолізу амінокапронова кислота - 200 мл 2 рази/добу; блокатори протонної помпи: пантопразол - 20 мг 2 рази/добу в/в. UA 102066 U (12) UA 102066 U UA 102066 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до кардіохірургії, і може бути використана з метою лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих після операцій з приводу ішемічної хвороби серця. Відомий спосіб лікування шлунково-кишкової кровотечі у ранньому післяопераційному періоді після оперативного втручання на органах черевної порожнини при ентеральному харчуванні хворих (UA10025, МПК А61K 38/43, А61М 29/00, дата публікації 17.10.2005, бюл. № 10), що включає застосування препарату для зниження шлункової кислотопродукції, а саме застосування розчину ацидин-пепсину (рН=2,0), який вводять у тонку кишку позаду зв'язки Трейтця з кратністю 4-5 разів на добу впродовж всього періоду ентерального харчування. Недоліком способу є його недостатня специфічність, що не передбачає його застосування для лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих кардіохірургічного профілю після операцій з приводу ішемічної хвороби серця. Кардіохірургічні втручання в умовах штучного кровообігу можуть призводити до включення патогенетичних механізмів розвитку гострих патологічних змін у слизовій оболонці шлунковокишкового тракту (ШКТ), що ускладнюються шлунково-кишковими кровотечами (ШКК). Операції на серці супроводжуються розвитком ШКК в 0,2-0,8 % випадків і є причиною досить високої летальності, рівень якої коливається від 9,6 до 80 %. ШКК - це небезпечне ускладнення, що призводить до суттєвих змін гемодинаміки і до порушення функцій життєво важливих систем організму пацієнта, прооперованого з приводу ішемічної хвороби серця. У зв'язку з цим, актуальними є впровадження ефективних та раціональних методів лікування гострих ШКК у хворих після операцій на серці. Крім того, тривала антикоагулянтна терапія в післяопераційному періоді після операцій на відкритому серці та багатьох рентгенендоваскулярних втручань додатково створює високу схильність до можливих кровотеч. Відомий спосіб лікування шлунково-кишкових кровотеч після кардіохірургічних операцій [Аверчук Д.В., Киричинський В.Г., Томащук Н.Б. Профілактика гастродуоденальних кровотеч після кардіохірургічних операцій // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. Вип. 17. - К., 2009. - С. 10-13.] виконують за принципами антигелікобактерної терапії (Маастрихтський консенсус). Спосіб включає призначення антигелікобактерної терапії препаратами "Орністат", "Пілобакт Нео", "Клатинол" на 7 днів, потім призначають інгібітор протонової помпи "Омепразол", "Рабепразол", "Езомепразол" в терапевтичних дозах. При виявленні гастроскопічно дуоденогастрального чи гастроезофагеального рефлюксу призначають інгібітор протонової помпи в терапевтичних дозах і прокінетик "Мотінол", "Мотиліум", "Церукал", обволікаючий засіб - антациди "Альмагель", "Маалокс", "Фосфалюгель". Недоліком зазначеного способу лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих кардіохірургічного профілю є те, що лікування у ньому засновано на лише одному з можливих чинників шлунково-кишкових кровотеч - запобіганню (попередженню) гелікобактерного впливу на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Такий спосіб не враховує низку інших чинників, що окремо, або у сукупності також призводять до шлунково-кишкових кровотеч. У випадку відсутності позитивного результату за способом, що має високу вірогідність, для запобігання дії інших чинників шлунково-кишкових кровотеч мають здійснювати повторний збір кишкового вмісту пацієнта за добу, визначати його об'єм і наявність в ньому гемоглобіну та інших можливих показників чинників шлунково-кишкових кровотеч та розробляти новий вплив на проблемну ситуацію. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу лікування шлунковокишкових кровотеч у хворих після операцій з приводу ішемічної хвороби серця, в якому, за рахунок застосування нової сукупності лікарських засобів та режимів, їх застосування забезпечує пришвидшення зупинення шлунково-кишкових кровотеч, зменшення вірогідності виникнення рецидивів повторних кровотеч та масивної крововтрати, позитивну місцеву дію на перебіг патологічного процесу, скорочуються терміни загоєння дефектів, знижується об'єм крововтрати, але і не виникають важкі гемодинамічні порушення та алергічні реакції, зменшуються післяопераційні запальні реакції, за відсутності токсичності застосованих препаратів, зменшується ризик вірогідності виникнення летальних випадків та забезпечується покращення стану пацієнтів. Для вирішення поставленої задачі спосіб лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих після операцій з приводу ішемічної хвороби серця, що включає проведення фіброгастроскопії та медикаментозне лікування, згідно з корисною моделлю, на етапі післяопераційної інтенсивної терапії при виникненні шлунково-кишкової кровотечі після операції призначають: блокатори Н2рецепторів гістаміну: фамотидин (квамател) - 20 мг 2 рази/добу в/в; засоби, що впливають на систему травлення і метаболічні процеси - розчин актовегіну 10 % - 1,0 мл 1-2 рази/добу в/в або 1 UA 102066 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 в/м, інгібітор протеолізу: апротинін (гордокс) - 1 млн. в/в; антацидні препарати: альмагель - 5,0 мл 3-4 рази/добу; антигеморагічні засоби, інгібітори фібринолізу - амінокапронова кислота - 200 мл 2 рази/добу; блокатори протонної помпи: омепразол, або рабепразол (парієт), або пантопразол - 20 мг 2 рази/добу в/в. Внаслідок застосування сукупності ознак нового способу, спосіб забезпечує пришвидшення зупинки шлунково-кишкових кровотеч, зменшення вірогідності виникнення рецидивів повторних кровотеч та масивної крововтрати, чинить позитивну місцеву дію на перебіг патологічного процесу, скорочує терміни загоєння дефектів, знижує об'єм крововтрати, але і не викликає важкі гемодинамічні порушення та алергічні реакції, зменшує післяопераційні запальні реакції, за відсутності токсичності застосованих препаратів, зменшує ризик вірогідності летальних випадків та забезпечує покращення стану пацієнтів. Спосіб також забезпечує швидке відновлення перистальтики, звільнення кишкового тракту від продуктів розпаду крові та зниження мікробної забрудненості у пацієнта внаслідок підбору сукупності нових лікарських засобів та оптимальних режимів їх застосування. Спосіб не потребує проведення повторних довготривалих аналізів для визначення чинників наявної шлунково-кишкової кровотечі, які затримують застосування лікувального впливу, що у відомих способах призводить до погіршення стану пацієнта. Приклад 1 Пацієнтка К., 62 p., госпіталізована до ДУ "НІССХ ім. М.М. Амосова" з діагнозом ІХС. Після обстежень та проведення передопераційної підготовки хворій виконана операція: маммарокоронарне шунтування-1, аорто-коронарне шунтування-3. В післяопераційному періоді на 2 добу виникло ШКК. Виконана фіброгастроскопія та проведене лікування: блокатори Н2рецепторів гістаміну (квамател 20 мг 2 рази/добу в/в); засоби, що впливають на систему травлення і метаболічні процеси (розчин актовегіну 10 %-1,0 мл 1-2 рази/добу в/в або в/м); інгібітор протеолізу (гордокс 1 млн. в/в); антацидні препарати (альмагель 5,0 мл 3-4 рази/добу); антигеморагічні засоби, інгібітори фібринолізу (амінокапронова кислота 200 мл 2 рази/добу); блокатори протонної помпи (пантопразол 20 мг 2 рази/добу в/в). На 6 добу прооперована була переведена з реанімаційного відділення в палату. На 9 добу проведено повторну фіброгастроскопію - відсутні ознаки кровотечі. На 14 добу пацієнтка була виписана із клініки на санаторне лікування. Приклад 2 Пацієнт Б., 59 p., госпіталізований до ДУ "НІССХ ім. М.М. Амосова" з діагнозом ІХС. Після обстежень та проведення передопераційної підготовки хворому виконана операція: аортокоронарне шунтування-4. В післяопераційному періоді на 1 добу виникло ШКК. Виконана фіброгастроскопія: 5 ерозій шлунка, та проведене лікування: блокатори Н2-рецепторів гістаміну (квамател 20 мг 2 рази/добу в/в); засоби, що впливають на систему травлення і метаболічні процеси (розчин актовегіну 10 % - 1,0 мл 1-2 рази/добу в/в або в/м); інгібітор протеолізу (гордокс 1 млн. в/в); антацидні препарати (альмагель 5,0 мл 3-4 рази/добу); антигеморагічні засоби, інгібітори фібринолізу (амінокапронова кислота 200 мл 2 рази/добу); блокатори протонної помпи (пантопразол 20 мг 2 рази/добу в/в). На 7 добу пацієнт був переведений з реанімаційного відділення в палату. На 10 добу проведено повторну фіброгастроскопію - ознаки загоєння ерозій та відсутні ознаки кровотечі. На 14 добу пацієнт був виписаний із клініки на санаторне лікування. Таким чином, спосіб лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих кардіохірургічного профілю, що пропонується є ефективним у лікуванні ШКК та дозволить уникнути виникнення повторних кровотеч, зменшити відсоток летальних випадків та покращити якість життя пацієнтів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих після операцій з приводу ішемічної хвороби серця, що включає проведення фіброгастроскопії та медикаментозне лікування, який відрізняється тим, що на етапі післяопераційної інтенсивної терапії при виникненні шлунковокишкової кровотечі після операції призначають: блокатори Н2-рецепторів гістаміну: фамотидин (квамател) - 20 мг 2 рази/добу в/в; засоби, що впливають на систему травлення і метаболічні процеси - розчин актовегіну 10 % - 1,0 мл 1-2 рази/добу в/в або в/м, інгібітор протеолізу: апротинін (гордокс) 1 млн. в/в; антацидні препарати: альмагель - 5,0 мл 3-4 рази/добу; антигеморагічні засоби, інгібітори фібринолізу - амінокапронова кислота - 200 мл 2 рази/добу; блокатори протонної помпи: пантопразол - 20 мг 2 рази/добу в/в. 2 UA 102066 U Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3