Спосіб захисту картоплі від фітопатогенних мікроорганізмів

Винахід стосується захисту рослин, зокрема способу мікробіологічного захисту картоплі від Π ураження фітопатогенними мікроорганізмами, І може бути використаний для зберігання врожаю картоплі, а також для передпосівної обробки бульб з метою зменшення захворюваності в процесі ветегації. Найбільш близьким є спосіб захисту картоплі з допомогою препарату "бацифіт" - порошка, який містить синтезований В. subtilis антибіотик. Однак спосіб має високу вартість внаслідок високої вартості бацифіту. Спосіб рекомендують використовувати, по цій причині, у первинному насінництві. В основу винаходу поставлено задачу розробки способу захисту картоплі від фітопатогенних мікроорганізмів обробкою її антимікробним засобом, в якому шляхом заміни одного антимікробного засобу іншим, досягалось би підвищення ефективності способу, зниження його собівартості та забезпечення екологічної безпеки. Поставлена задача вирішується тим, що в способі захисту картоплі використовують штамм Bacillus subtilis 934, який має, у порівнянні з прототипом, вищі антагоністичні властивості до збудників хвороб мікробіологічного походження. Вказаний штам є екологічно безпечним мікроорганізмом, виділеним Із органічного добрива - гною великої рогатої худоби. Штам депонований в колекції відділу антибіотиків інституту мікробіології та вірусології-Ім. Д.К. Заболотного АН України під № 934, в колекціях мікроорганізмів Ужгородського держуніверситету та кооперативу "Біос" під номером В 934. Штам має характерні для свого виду фізіолого-біохімічні властивості І є непатогенним для теплокровних. Суть винаходу полягає в тому, що культура штаму-антагоніста, нанесена на поверхню бульб, здатна запобігти розвиткові збудників хвороб у процесі зберігання врожаю картоплі, а також знизити захворюваність під час вегетації. Крім цього, використання живої культури непатогенного для теплокровних штаму Bacillus subtllis 934 є значно дешевшим, ніж використання антибіотиковмісного препарату бацифіту. Приклад 1. Бульбу картоплі розрізають пополам. На одну поверхню розрізу наносять повну мікробіологічну петлю культури Bacillus subtllis 934, вирощеної при 28°С на картопляному агарі за одну добу. Неінокульована частина бульби є контрольною. Обидві частини бульби поміщають у вогку камеру на 5 днів (ексікатор з водою) так, щоб непорушена поверхня бульби була завжди зволожена (бульбу накладають на марлю, складену у кілька разів і замочену по Π краям у воду). Пошкодження на обох половинах бульб не розвивається. Приклад 2. На пластинки картопляного агару в чашках Петрі засівають штрихами по краям пластинок антагоніст Bacillus subtllis 934. Із суспензії у фізіологічному розчині 9,35 х 108 кл/мл підсівають перпендикулярними штрихами культури патогенних для картоплі мікроорганізмів (у випадку міцеліальних форм міцелієм Інокулюють центр пластинки). Вирощують при температурі 30°С до появи зон відсутності росту патогенiв поблизу макроколоній штаму-антагоніста. Аналогічно досліджують спектр антагоністичної дії бацифіту. Для цього скальпелем стерильно насипають близько 1 г препарату прямими рядками по краям агарових пластинок по два рядки на пластинку, протилежно паралельно один одному. Потім паралельно до рядків із суспензій підсівають культури фітопатогенів, а у випадку міцеліальних форм Інокулюють центр агарових пластинок. На основі цих дослідів порівнюють спектр антагоністичної дії В. subtllis 934 та спектр дії на фітопатогенні мікроорганізми бацифіту. (Таблиця 1). Таким чином, спектр дії на фітопатогенні мікроорганізми антимікробних речовин В. subtllis 934 не є вужчим, ніж спектр дії бацифіту. В окремих випадках штам-антагоніст пригнічує ріст нечутливих до бацифіту мікроорганізмів. Приклад 3. Кожну бульбу картоплі розрізають на дві рівні частини. Одні половини накладають поверхнею розрізу на газони В. subtllis 934. Роблять відбитки, дають підсохнути. Потім на кожну половину по поверхні зрізу (штрихом по діаметру площини розрізу) засівають повну петлю тієї або Іншої культури фітопатогенного мікроорганізму (Таблиця 1). Всі бульби (контролем служать неінокульовані розрізи) поміщають у вищеописаній вогкій камері на 5 діб. В результаті, на необроблених розрізах бульб виростають колонії того чи Іншого патогенного для картоплі мікроорганізму, розвивається ураження бульб. Оброблені В. subtllis 934 розрізи не піддаються ураженню. При опуд-рюванні поверхні розрізів бацифітом нечутливі до нього мікроорганізми здатні розвиватись на розрізах картоплі. При цьому використовують тестмікроорганізми Із таблиці 1. Тут І в прикладі 1 вогку камеру витримують при кімнатній температурі. Приклад 4. Одну партію картоплі перед посадкою у відкритий грунт обробляють шляхом опудрювання бацифітом, а іншу - шляхом опудрювання порошком, отриманим після подрібнення висушеної при 70°С біомаси штаму В. subtills 934. Висаджують у відкритий грунт. Контролем служить необ-роблена картопля, яку теж висаджують у відкритий грунт. Восени з ділянок, зайнятих картоплею, обробленою бацифітом, штамом-антагоністом В. subtills 934 і необробленою картоплею, проводять відбір зразків картоплі І на кожні 100 картоплин підраховують кількість уражених хворобами мікробіологічного походження. Дослід проводять у 3-кратній повторності, використовуючи 9 рівноцінних ділянок. Результати досліду представлені в таблиці 2. Таким чином, використання для передпосівної обробки дає більший захисний ефект, ніж застосування бацифіту. Приклад 5. Перед закладкою бульб на зберігання, одну їх партію обробляють водною суспензією 10 млрд. кл/мл В. subtills 934, а Іншу - водним розчином бацифіту 10 мг/мл. Підсушують шляхом вентиляції І зберігають, як звичайно, в дерев'яних контейнерах по 1000 картоплин в умовах овочесховища. Через 6 місяців із кожного контейнера перебирають картоплю і виявляють пошкоджену фітопатогенними мікроорганізмами. (Таблиця 3). Таким чином, застосування В. subtllis 934 для обробки бульб перед закладкою на зберігання дає кращий профілактичний ефект, ніж прототип - бацифіт. Приклад 6. Приготування стандартного препарату для захисту картоплі здійснюють слідуючим чином. Культуру В. subtllls 934 вирощують протягом 7 діб на агаризованому середовищі (сусло-агар) при 37°С. Суспензію штаму-антагоніста В. subtllls 934 - 50 млрд. кл/мл -готують на захисному сахарозо-желатиновому середовищі слідуючого складу: NaCI -0,85 г, желатин - 1 г, сахароза - 4 г, дистильована вода - 100 мл. Одержану суміш розливають в стерильні 10 мл ампули по 2 мл і поміщають при температурі не вище -20°С не менше, ніж на 24 год. Ліофілізацію препарату проводять на протязі 30 год. Режим ліофілізації від -20 до +30°С з поступовим підвищенням температури на 2-3°С. Таким чином одержують ампули Із вмістом 100 млрд. кл В. subtilis 934. Строк зберігання препарату 3 роки при 4-20°С. Препарати інших концентрацій клітин В, subtllls 934 одержують аналогічно.