Спосіб експрес-визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних середників

Винахід відноситься до галузі медицини, зокрема до бактеріологи. Відомий сучасний і високоінформативний спосіб визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків з використанням лазерної спектроскопії [1]. Попри всі його переваги, недоліком способу слід вважати використання дорогого і складного обладнання, яке різко обмежує можливості його практичного застосування. Відомий спосіб передбачає приготування проби культури з наступною обробкою її певними реактивами, зокрема, перекисом водню. Спосіб полягає у визначенні перекису водню, що не розклався під дією каталази, манганіметричним титруванням в присутності сірчаної кислоти [2] (прототип). Крім того, спосіб призначений лише для визначення антибіотиків, що робить обмеженим його застосування в медичній практиці, тому що часто виникає необхідність також І у визначенні чутливості до Інших антибактеріальних препаратів, зокрема, до антисептиків. Недоліки вказаного способу полягають у значній трудоємності їх виконання, необхідності залучення до дослідження працівників біохімічної лабораторії. В основу винаходу поставлено задачу створення способу експрес-визначення чутливості мікроорганізмов до антибактеріальних середників (антибіотиків і антисептиків) за каталазним тестом, в якому для оцінки результатів дослідження використовуються відомі явища; властивість мікроорганізмів в процесі життєдіяльності виробляти фермент каталазу та здатність каталази розглядати перекис водню на воду І молекулярний кисень, що проявляється утворенням характерної піни. Винахід дає можливість скоротити час проведення аналізу, спростити його здійснення і зменшити трудомісткість. Поставлена задача вирішується тим, що в способі експрес-визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних середників, який включає приготування проб культури, обробку їх реактивами, згідно винаходу, одержану культуру розводять середовищем до отримання від'ємної реакції на каталазу, після чого додають диски с досліджуваними антибактеріальними середниками, потім проводять Інкубацію 1 через 16-18 год додають 1 краплю пергідролю, далі визначають висоту утвореної піни І при показанні не більше 1 /4 30 висоти стовпчика піни в контрольній пробі визначають чутливість мікроорганізмів до антибактеріальних середників. Спосіб здійснюється таким чином. Досліджуваний матеріал {виділення з рани або ексудат) беруть стерильним тампоном і поміщають в пробірку з середовищем. Використовують стандартні середовища: м'ясопептонний бульйон, тіогліколеве середовище І цукровий бульйон. Для попередження всевдопозитивних результатів (так званої негемової каталази) цукровий бульйон готують не 0,5%, а 1%. При завідомо можливому чи невиключено можливому збуднику, який належить до анаеробних мікроорганізмів, - перевагу у виборі середовища слід надавати тіогліколевому, або проводити дослідження паралельно двома серіями пробірок: з тіогліколевим середовищем і бульйоном (м'ясопептонним чи цукровим), Після збору досліджуваного матеріалу пробірку з середовищем І збудником ставлять в термостат на 2-3 години для підросту. Далі з вихідною культурою проводять реакцію на каталазу: до 1 мл культури додають 1 краплю пергідролю. Коли реакція на каталазу є позитивною, тобто утворюється піна або бульбашки газу, культуру розводять тим самим середовищем до такого об'єму, щоб реакція стала від'ємною (перевіряють повторною реакцією). Отриману розведену культуру (мінімальна концентрація збудника) розливають у пробірки малого розміру відповідно до кількості досліджуваних антибіотиків І антисептиків. Крім того, додатково готують 2-3 пробірки з розведеною культурою для контролю. Після додавання дисків з антибіотиком чи антисептиком, пробірки відповідно підписують або нумерують, позначивчи контрольні пробірки літерою "К". Після цього всі пробірки (досліджувані І контрольні) поміщають у термостат при температурі 37°С. Через 16-18 годин (при необхідності навіть через 4-5 годин) пробірки виймають Із термостату І приступають до проведення якісної реакції на каталазу. Для цього до кожної досліджуваної пробірки і до контрольних додають по 1 краплі пергідролю (0,05 мл), змішують легким похитуванням пробірки (але не збовтуванням). Через 10-15 хвилин реєструють результати шляхом вимірювання висоти стовпчика піни в кожній пробірці, що утворилася в результаті реакції. При цьому порівнюють висоту стовпчика піни в контрольній (без антибіотика чи антисептика) І досліджуваній пробірках. Досліджувану мікрофлору слід вважати чутливою до антибіотика чи антисептика, коли висота утвореної піни в даній пробірці відсутня або не перевищує 1/4 висоти стовпчика піни в контрольній пробірці. Слабо або помірно чутливою буде мікрофлора в тому випадку, коли висота піни в пробірці буде досягати 1 /2 висоти піни в контрольній пробірці. При нечутливості збудника до досліджуваного препарату висота стовпчика піни в такій пробірці буде наближатися або дорівнювати висоті піни в контрольній пробірці. Можливості пропонованого способу експрес-визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків І антисептиків дозволяють отримувати результати (інформативність якісної реакції на каталазу) через 6-8 годин, при необхідності; але реальні умови роботи бактеріологічних лабораторій, фіксований робочий час, призводять до того, що результати досліджень отримують лише через 16-18 годин. Приклад 1. Хвора К., 33 років, Історія хвороби № 367, знаходилася на стацлікуванні в клініці загальної хірургії з причини гострого апендициту, ранньої спайкової тонкокишкової непрохідності, ускладненої некрозом тонкої кишки, серозно-геморрагічним перитонітом. При релапаротомії виконано резекцію тонкої кишки з анастомозом кінець в бік з по-перековообвідною кишкою, дренування черевної порожнини. Післяопераційний перебіг ускладнився абсцесом черевної порожнини, незважаючи на отримувану антибактеріальну терапію препаратом широкого спектру дії гентаміцином. В клініці домінували: велика кількість гнійних виділень подренажу, вечірні підйоми температури до 38-38,5 С. При проведенні чутливості мікрофлори з рани за каталазним тестом експрес-визначення встановлено: досліджуваний збудник виявився нечутливим до цілого ряду антибіотиків, в тому числі 1 до застосовуваного гентаміцину. Чутливість встановлено до тетрацикліну та ріфампіцину. Антибактеріальну терапію змінено, згідно, на вказані препарати, що сприятливо позначилися на подальшому перебігу післяопераційного періоду: температура знизилася до субфібрильних цифр, змінилися кількість І характер виділень. Рана загоїлася вторинним натягом, хвора у задовільному стані виписана для амбулаторного долікування. В даному випадку експрес-визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків дозволило в стислі строки (до 1-Т доби) перевести хвору на раціональну антибактеріальну терапію, що призвело до швидкого одужання хворої. Приклад2. Хворий Г., 50 років, Історія хвороби № 22786, знаходився на стацлікуванні в клініці загальної хірургії з приводу діабетичної фрегмони стопи, ускладненої остеомієлітом кісток стопи. Проведена екзартікуляція двох пальців стопи ускладнилася затяжним нагнійним процесом без тенденції до загоєння. Антибактеріальна терапія гентаміцином, лінкоміцином та локальні фізіотерапевтичні види лікування клінічного ефекту не мали. Після проведення експрес-визначення чутливості мікрофлори до антибіотиків встанов-лено нечутливість останньої до застосовуваних препаратів І наявних в клініці антисептиків. Виявлено чутливість мікрофлори пацієнта до тетрацикліну. Хворого переведено на антибіотик тетрациклінового ряду, що в подальшому ході лікування дало позитивний результат. Гнійно-деструктивні І запальні явища пройшли, тривале загоєння рани. Хворий виписаний у задовільному стані; оглянутій через 1 рік - рецидиву захворювання не відзначалося, опорність ноги повністю збережена. У даному випадку раціональна зміна антибактеріальної терапії дозволила зупинити прогресування гнійно-некротичного процесу, уникнути повторних Інвалідізуючих операцій. Таким чином, позитивний ефект пропонованого способу експрес-визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків І антисептиків за каталазним тестом полягає в слідуючому: - технічна простота: для проведення дослідження необхідними є лише стандартні середовища І пергідроль, що дає можливість проведення його в бактеріологічних лабораторіях мінімальної оснащеності;. - простота проведення дослідження дозволяє залучати до його виконання середній медперсонал баклабораторій; - застосування пропонованого способу дає змогу отримувати результат на протязі 6-18 годин, що значно менше, ніж при проведенні визначення чутливості до антибіотиків на твердих середовищах (в середньому це 72 години) - визначення чутливості мікроорганізмів за пропонованим способом дає змогу розпочати антибактеріальну терапію або раціонально змінити її не чекаючи Ідентифікації виду мікробного збудника; - скорочення термінів отримування результатів межами одної доби підвищує актуальність дослідження І розширює можливості його клінічного застосування.