Спосіб прогнозування рівня захворюваності населення на рак щитоподібної залози залежно від забруднення повітря канцерогенними сполуками

Реферат: Спосіб прогнозування рівня захворюваності населення на рак щитоподібної залози залежно від забруднення повітря канцерогенними сполуками включає визначення середньорічних концентрацій забруднюючих атмосферу пріоритетних канцерогенних сполук, аналіз динаміки рівнів забруднення і захворюваності, розрахунок коефіцієнтів кореляції між ними за ідентичними часовими інтервалами і послідовним зміщенням у часі, визначення латентного періоду розвитку онкозахворювання та розрахунку коефіцієнта регресії. Після визначення середньорічних концентрацій пріоритетних канцерогенних сполук - бенз/а/пірену та формальдегіду розраховують показники забруднення для кожної сполуки і сумарно для кожного року спостережень. UA 103782 U (12) UA 103782 U UA 103782 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до галузі профілактики забруднення повітряного середовища, зокрема оцінки впливу на населення антропогенних чинників, якими є канцерогенні сполуки, на виникнення і розвиток онкологічних захворювань щитоподібної залози, і може бути використана при вирішенні питань охорони здоров'я та довкілля. Відомий спосіб визначення впливу антропогенно забрудненого повітря на розвиток онкологічної захворюваності, зокрема раку легенів, шляхом виявлення зв'язків між рівнями первинної захворюваності на цю патологію та концентрацією бенз/а/пірену в атмосферному повітрі [див. Пат. № 44924 UA, МПК (2009) G01N 31/00 А61В 10/00, опубл.26.10. 2009, бюл. № 20]. Недоліком цього способу є те, що він дозволяє кількісно оцінити вплив тільки одного канцерогену бенз/а/пірену на захворюваність населення на певну локалізацію раку - органи дихання. Найбільш близьким до заявленого є спосіб оцінки рівня захворюваності населення на рак ряду локалізацій, у тому числі щитоподібної залози, залежно від забруднення повітря кадмієм, який базується на визначенні середньорічної концентрації сполуки, аналізі динаміки рівнів забруднення повітря кадмієм і захворюваності населення на рак щитоподібної залози протягом тривалого періоду, розрахунку коефіцієнта кореляції між ними за ідентичним річним інтервалом і послідовним зміщенням у часі, визначенні латентного періоду розвитку онкозахворювань та розрахунку коефіцієнта регресії [див. Пат. № 67230 UA, МПК (2012.01) G01N 31/00 А61В 10/00, опубл. 10.02. 2012, бюл. № 3]. До недоліків цього способу належить те, що він визначає вплив лише одного канцерогену кадмію на розвиток онкозахворювань щитоподібної залози і не враховує впливу інших канцерогенів атмосферного повітря, які також можуть спричиняти розвиток раку. При створенні корисної моделі було поставлена задача виявлення взаємозв'язку рівня захворюваності населення на рак щитоподібної залози та забруднення атмосферного повітря низкою пріоритетних канцерогенних сполук (формальдегід, бенз/а/пірен, кадмій, нікель, свинець, хром). Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування рівня захворюваності населення на рак щитоподібної залози залежно від забруднення повітря канцерогенними сполуками, що включає визначення середньорічних концентрацій забруднюючих повітря пріоритетних канцерогенних речовин, аналіз динаміки рівнів забруднення і онкозахворювань щитоподібної залози, розрахунок коефіцієнтів кореляції між ними з послідовним зміщенням у часі, визначення латентного періоду розвитку раку щитоподібної залози та розрахунок коефіцієнта регресії, згідно з корисною моделлю, після визначення середньорічних концентрацій пріоритетних канцерогенних сполук – бенз/а/пірену та формальдегіду розраховують показники забруднення для кожної сполуки і сумарно для кожного року спостережень. Спосіб реалізують наступним чином. За моніторингових спостережень (15-20-річний період) визначають середньорічні концентрації забруднюючих повітря канцерогенних речовин, за формулою (1) розраховують сумарні показники забруднення для кожного року спостережень: n  C   ПЗ    ГДКіi Кі  )   i 1  (1) де 45 50 55 ПЗ - сумарний показник забруднення; C i - фактична концентрація канцерогену в атмосферному повітрі; ГДКі - гранично допустима концентрація канцерогену в атмосферному повітрі; n - кількість досліджуваних канцерогенів Кі - значення коефіцієнтів, які враховують клас небезпеки відповідної речовини: для речовин 1-го класу - 0.8; 2-го класу - 0.9; 3-го класу - 1.0; 4-го класу - 1,1. Сумарні показники забруднення сполук графічно співставляють зі стандартизованими показниками захворюваності населення на рак щитоподібної залози за цей же період; за загальноприйнятою методикою розраховують коефіцієнти кореляції між ними за ідентичними часовими інтервалами і послідовним зміщенням у часі і за величиною коефіцієнтів кореляції визначають латентний період розвитку захворювань на цю форму раку, після чого для опису взаємозв'язку вказаних параметрів розраховують коефіцієнт регресії за відомою формулою: 1 UA 103782 U у=а+bх, 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 (2) де у - захворюваність населення на рак щитоподібної залози (стандартизовані показники на 100 тис. населення); x - сумарний показник забруднення атмосферного повітря канцерогенними сполуками, ум. од.; а - значення функції за відсутності впливу фактора (коли х=0), це значення онкозахворюваності, яке зумовлюється впливом інших шкідливих чинників; b - коефіцієнт регресії - вказує, як саме змінюється захворюваність за зміни показника забруднення атмосферного повітря. За цим способом було проведено прогнозування рівня онкологічної захворюваності щитоподібної залози для населення м. Києва. Розраховували показники забруднення атмосферного повітря канцерогенами для кожної сполуки і сумарно для усіх досліджуваних сполук для кожного року за період 1997-2013 pp. В основу розрахунків показників забруднення було покладено їхні середньорічні концентрації (за даними постів спостережень Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства з надзвичайних ситуацій України та результатами власних досліджень) та клас небезпеки. Сумарні показники забруднення графічно співставляли зі стандартизованими показниками онкозахворюваності щитоподібної залози за цей же період (фіг. 1) і розраховували коефіцієнти кореляції г між цими показниками не тільки за ідентичним часовим інтервалом (рік у рік), але і зі зміщенням показників захворюваності від показників забруднення послідовно на 1, 2 і більше років. У результаті співставлення даних установили, що графік захворюваності населення на рак щитоподібної залози в інтервалі з 2007 по 2013 рік за динамікою змін майже співпадає з графіком сумарних показників забруднення в інтервалі 1997-2003 рр., тобто мінімуми і максимуми значень відповідних величин розходяться у часі на 10 років (фіг. 2). При цьому між вказаними величинами виявлено прямий достовірний кореляційний зв'язок (r=0,75; р