Спосіб оперативного лікування апоплексії яєчника

Реферат: Спосіб належить до медицини, стосується способу оперативного втручання на яєчнику у жінок репродуктивного віку при апоплексії, яка виникла внаслідок крововиливу в порожнину і розриву зовнішньої капсули кісти жовтого тіла яєчника та фолікулярної кісти з формуванням гемоперитонеуму та кістозного геморагічного утворення яєчника. UA 103981 C2 (12) UA 103981 C2 UA 103981 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Спосіб належить до медицини, а саме до невідкладної гінекології, і може бути використаний при оперативному лікування апоплексії яєчника (АЯ) у жінок репродуктивного віку. Оперативне лікування доброякісних пухлин та пухлиноподібних утворень яєчника, ускладненням яких у більшості випадків є АЯ, полягає у повному вилученні капсули кістозного утворення з метою обов'язкового гістологічного дослідження та попередження рецидиву захворювання [1, 4]. Гемостаз з ложа вилученого кістозного утворення досягається шляхом біполярної електрохірургічної коагуляції, що неминуче веде до термічного ушкодження здорової функціонуючої паренхіми органу та її післяопераційного фіброзу. З іншого боку, у 60,0 % 90,0 % випадках джерелом АЯ у жінок репродуктивного віку є кістозне геморагічне утворення яєчника (КГУЯ), зформоване внаслідок крововиливу з судин кісти жовтого тіла яєчника та фолікулярної кісти, які не мають істинної пухлинної природи і після спорожнення їх вмісту самовиліковуються [2, 3]. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є традиційна технологія ендохірургічної цистектомії, яка полягає у виконанні еліптичного розрізу кори яєчника Lподібним монополярним електродом над поверхнею кісти, поступовим видаленням кістозного утворення з товщі яєчника з наступним гемостазом ранової поверхні біполярним коагулятором. Однак, спосіб не дозволяє зберегти неушкодженим здоровий фолікулярний апарат у ложа вилученого кістозного утворення - джерела АЯ, та сприяє зайвій загибелі функціонуючої паренхіми яєчника з наступним оваріосклерозом [5]. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу оперативного втручання на яєчнику при АЯ у жінок репродуктивного віку, яка виникла внаслідок крововиливу в порожнину і розриву зовнішньої капсули кісти жовтого тіла яєчника або фолікулярної кісти з формуванням гемоперитонеуму та КГУЯ, шляхом обмеження об'єму операційної травми яєчника за рахунок передопераційного використання гемостатичних препаратів, а також візуального, цитологічного та морфологічного підтвердження непухлинної природи сформованого КГУЯ, що дозволить зберегти неушкодженим здоровий фолікулярний апарат яєчника. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з винаходом, за 20-30 хвилин перед операцією пацієнтці вводять внутрішньовенно 125-250 мг розчину етамзилату та 250-500 мг розчину транексамової кислоти, під час операції через товсту голку аспірують вміст та роблять біопсію капсули КГУЯ і, якщо зовнішній вигляд КГУЯ відповідає структурі функціональної кісти яєчника з крововиливом, а в аспіраційному та біопсійному матеріалах відсутні атипові клітини, залишену капсулу КГУЯ з яєчника не вилучають і операцію завершують заключною санацією черевної порожнини. Спосіб здійснюють таким чином: У випадках, коли АЯ пов'язана з ускладненням функціональної кісти яєчника, нема потреби повністю вилучати її капсулу шляхом резекції яєчника або цистектомії, достатньо отримати її вміст та обмежену кількість біопсійного матеріалу для цитологічного та гістологічного контролю, для чого: - після діагностики внутрішньочеревної кровотечі яєчникового походження пацієнток готують для невідкладного лапароскопічного оперативного втручання, до складу якої включають внутрішньовенне введення 125-250 мг розчину етамзилату та 250-500 мг розчину транексамової кислоти; - після лапароскопічної ревізії органів малого таза та черевної порожнини, діагностики АЯ з формуванням КГУЯ, попередньої санації черевної порожнини і мобілізації придатків матки через пункційну голку аспірують рідкий вміст КГУЯ, який відправляють на цитологічне дослідження; - через пункційний отвір L-подібним монополярним гачком у режимі коагуляції виконують біопсію передньої стінки КГУЯ, біоптат вилучають через боковий троакар та виконують термінове його цитологічне та гістологічне дослідження; - через ділянку біопсії за допомогою лапароскопа, виконують ретельну оваріоскопію внутрішньої поверхні КГУЯ; - при відсутності атипових клітин у аспіраційному та біопсійному матеріалах і при зовнішній відповідності КГУЯ функціональній кісті яєчника з крововиливом, подальші оперативні маніпуляції на яєчнику припиняють, а залишену капсулу КГУЯ з яєчника не вилучають; - операцію завершують контролем гемостазу та остаточною санацією черевної порожнини від рідкої крові та згустків. Запропонованим способом проведено 78 лапароскопічних оперативних втручань з приводу АЯ жінкам репродуктивного віку, які вдало завершилися. Приклад конкретного виконання способу. 1 UA 103981 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 1. Хвора Н., 25 років. Самостійно надійшла до відділення гінекології зі скаргами на гострі болі внизу живота, які виникли раптово в другій половині менструального циклу. При загальному обстеженні - стан задовільний, шкіра блідо-рожевого кольору, пульс - 74 уд/хв, артеріальний тиск - 110/70 мм рт. ст., Нв крові - 112 г/л. При пальпації живіт болісний, симптоми подразнення очеревини позитивні в нижніх відділах. Вагінально: тіло матки не збільшене. Шийка матки конічної форми, симптом Промптова (+). Придатки матки праворуч збільшені, різко болісні при пальпації. Заднє склепіння піхви нависає. В анамнезі в хворої 1 вагітність, яка закінчилася штучним абортом. Хворій виконане трансвагінальне УЗ-дослідження, протягом якого було визначено наявність в малому тазі вільної крові, об'єм якої перевищував 200 мл. У правому яєчнику розташовувалося кістозне утворення з гіперехогенним вмістом діаметром до 5 см. Діагноз: апоплексія правого яєчника з кровотечею у малий таз об'ємом більш 200 мл. У зв'язку з наявністю внутрішньочеревної кровотечі з формуванням КГУЯ, хворій показано ургентне оперативне втручання. Як передопераційна підготовка за 30 хвилин до початку операції хворій внутрішньовенно було введено 250 мг розчину етамзилату та 500 мг розчину транексамової кислоти. Проведена операція: Лапароскопія. Сальпінгооваріолізис. Оваріотомія/оваріоскопія з біопсією капсули функціональної кісти яєчника з крововиливом. Санація та дренування черевної порожнини. Хід операції: в положенні Тренделенбурга через три проколи у типових місцях проведена лапароскопія. Виявлено: тіло матки та ліві придатки матки не збільшені, без видимої патології. Правий яєчник збільшений до 8 см у діаметрі, оточений множинними спайками, містить КГУЯ діаметром до 5 см з геморагічнім вмістом, зовнішня капсула КГУЯ гладка блідо-блакитного кольору, на зовнішній поверхні КГУЯ - лінійний дефект довжиною до 1 см, прикритий тромбом, внутрішньочеревна кровотеча з дефекту оваріальної тканини на момент операції припинена. У малому тазі до 300 мл рідкої крові зі згустками. За допомогою аспіратора-ірігатора виконано попередню санацію малого таза. Застосовуючи ножиці, виконано сальпінгооваріолізис, м'яким затискачем правий яєчник фіксовано за власну зв'язку яєчника. Через правий боковий троакар пункційною голкою біля дефекту зовнішньої капсули виконано пункцію КГУЯ з аспірацією її рідкого вмісту, геморагічний аспірат у об'ємі до 5 мл відіслано на негайне цитологічне дослідження. L-подібним монополярним гачком у режимі коагуляції виконано біопсію частини капсули спорожненого КГУЯ. Біопсійний матеріал вилучено із черевної порожнини через лівий боковий троакар та відіслано для подальшого негайного цитологічного та гістологічного досліджень. Через оваріотомічну апертуру аспіровано рештку геморагічного вмісту і виконано оваріоскопію внутрішньої поверхні КГУЯ, яке за зовнішнім виглядом відповідало кісті жовтого тіла з крововиливом. За результатами цитологічного та гістологічного досліджень, атипових клітин у вилученому операційному матеріалі не виявлено. Після контролю гемостазу малий таз та черевну порожнину остаточно санували розчинами антисептиків та дренували одним поліхлорвініловим дренажем. Протягом післяопераційного періоду ускладнень не виникало. Остаточне гістологічне дослідження біопсійного матеріалу підтвердило попередній діагноз кісти жовтого тіла з крововиливом. При контрольному ультразвуковому досліджені, яке було виконано через місяць після операції, обидва яєчника не збільшені та не містять патологічних кістозних утворень. Перевагою запропонованого технічного рішення в порівнянні з прототипом є значне зменшення об'єму термічної травми яєчника, яка виникає під час досягнення гемостазу з наступним оваріосклерозом, дозволяє припинити кровотечу, отримати достатню кількість біопсійного матеріалу для морфологічного діагнозу та створити необхідні умови для відновлення ушкодженого кровотечею яєчника. Джерела інформації: 1. Видеоэндоскопические операции в хирургии и гинекологии / В.Н. Запорожан, В.В. Грубник, В.Ф. Саенко, М.Е. Ничитайло. - К.: Здоров'я, 2000. - 304 с. 2. Гладчук I.З. Апоплексія яєчника в сучасній гінекології / І.З. Гладчук, В.Л. Кожаков, О.В. Якименко // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 4 (24). - С. 56-58. 3. Запорожан В.Н. Акушерство и гинекология / В.Н. Запорожан. - Кн. 2: Гинекология: Учебник. - К.: Здоров'я, 2001. - 328 с. 4. Кулаков В.И. Оперативная гинекология - хирургические энергии / В. И. Кулаков, Л. В. Адамян, О. А. Мынбаев. - М.: Медицина, 2000. - 864 с. 5. Лапароскопия в гинекологии / под ред. Г.М. Савельевой, И.В. Федорова. -М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. - С. 325. 2 UA 103981 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 Спосіб оперативного лікування апоплексії яєчника шляхом лапароскпічного втручання, який відрізняється тим, що за 20-30 хвилин перед операцією пацієнтці вводять внутрівенно 125-250 мг розчину етамзилату та 250-500 мг розчину транексамової кислоти, під час операції через товсту голку аспірують вміст та роблять біопсію капсули кістозного геморагічного утворення яєчника (КГУЯ) і, якщо зовнішній вигляд КГУЯ відповідає структурі функціональної кісти яєчника з крововиливом, а в аспіраційному та біопсійному матеріалах відсутні атипові клітини, залишену капсулу КГУЯ з яєчника не вилучають і операцію завершують заключною санацією черевної порожнини. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3