Спосіб лікування апоплексії яєчника

Винахід відноситься до області медицини, а саме до гінекології і може бути використаним при лікуванні хворих з апоплексією яєчників. Одним з принципів лікування апоплексії яєчників є збереження максимальної функції тканини яєчника, що залишилася; так як віддаленими наслідками травми яєчника являється збільшення числа жінок з ановуляторним і гіполютеальним циклами (Серов В.Н., Прилепская В.Н., Пшеничникова Т.Я. Гинекологическая эндокринология. М.:Медицина, 1993. - 418с.), а також мінімізований розвиток спаєчного процесу у хворих в післяопераційному періоді (Кулаков В.И., Адамян Л.В., Мынбаев О.А. Послеоперационные спайки. - М.: Медицина, 1998. - 528с.). Послідуючий етап лікування направлений на ліквідацію можливості формування ретенційних утворювань в оперованому яєчнику в післяопераційному періоді, які спостерігаються в 27,3% випадків (Голова Ю.А., Панкова О.Ю., Евсеев А.А., Бреусенко В.Г., Богинская А.Н. Значение ультразвукового исследования в сочетании с пульсовой допплерометрией у пациенток с апоплексией яичника // Вест. Рос. ассоц. акушеров-гинекологов. 2000. - №1. - С.38-43.). В останні роки широко стали застосовувати спосіб лікування апоплексії яєчника, який здійснюють шляхом проведення лапароскопічного доступу. Ендоскопічний спосіб лікування дозволяє знизити процент розвитку післяопераційних спайок до 19,6-26,9% (Кулаков В.И., Адамян Л.В., Мынбаев О.А. Послеоперационные спайки. М.: Медицина, 1998. - 528с.). Найбільш близьким і обраним за прототип є спосіб лікування апоплексії яєчника, який здійснюється шляхом лапароскопічної резекції ушкодженої тканини яєчника або вилущуванням капсули кісти жовтого тіла яєчника з використанням ендоскопічних ножиць. Цілісність та гемостаз оперованого яєчника забезпечується накладенням ендохірургічних швів (перервані шви, Z-шов) (Semm К. Pelviscopy - operative guidelines. - Kiel, 1992. - 92p.). Недоліки способу пов'язані з тим, що використання шовного матеріалу призводить до формування післяопераційних спайок у 37% хворих, а використання термічної, електричної енергії та лазеру для гемостазу не дозволяють чітко дозувати глибину дії і, як наслідок не допустити неконтрольований нагрів тканин яєчника. Указані фактори призводять до неконтрольованого нагріву тканин яєчника та передчасному угасанню функції яєчників в віддаленому післяопераційному періоді (Gurgan Т., Yarali H. et al. Laparoscopic treatment ofpolycystic ovarian disease // Hum. Reprod. - 1994. - V.9, №4. - P.573-577.). В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу лікування апоплексії яєчника, в якому за рахунок змін засобу гемостазу досягається дозована глибина коагуляції без суттєвого нагріву тканин яєчника. Поставлена задача вирішується в способі лікуванні апоплексії яєчника шляхом резекції ушкодженої частини яєчника ендохірургічними ножицями з наступною коагуляцією тканин, згідно з винаходом, коагуляцію здійснюють променевим аргоновим коагулятором з використанням потоку аргону кімнатної температури низьким потоком, потужністю 60Вт до повного гемостазу. Променева аргонова коагуляція дозволяє убрати кров з місця операції та діяти саме на тканину, а не коагулювати білки крови, що дозволяє указаному "недосяжному" методу коагуляції бути швидким, точним та менш травматичним для тканин, ніж звичайні електрохірургічні засоби зупинки кровотечі. Заявлений спосіб здійснюють таким чином: Після резекції ушкодженої частини яєчника на місце дефекту тканини діють променевою аргоновою коагуляцією з використанням променевого аргонового коагулятора «Bimmer 2» фірми Berthcher Medical System (USA). При цьому коагуляція тканин яєчника здійснюється високочастотною енергією, що поступає до тканин яєчника крізь струмінь інертного газу - аргону кімнатної температури низьким потоком до повного гемостазу залишеної поверхні яєчника без посереднього контакту з нею. Глибина коагуляції тканин яєчника при використанні потужності 60Вт - 2мм. Під час коагуляції залишеної частини яєчника нема горіння та нагріву тканини, аргон здуває кров з поверхні яєчника і надає можливість енергії діяти саме на тканину, а не коагулювати протеїни, що витікають з яєчникової крові. Заявлений спосіб лікування забезпечує мінімальний травматизм залишеної частини тканини яєчника. Спосіб ілюструє такі приклади: Приклад 1. Хвора Д., 20 років, історія хвороби №984. Діагноз: Апоплексія правого яєчника. Проведено лапароскопічне лікування 11.03.98р. Проведена резекція жовтого тіла правого яєчника з послідовною променевою аргоновою коагуляцією ложа. Післяопераційний період проходив гладко. В задовільному стані виписана на 5-у добу після операції. Через 3 місяці настала маткова вагітність, яка проходила з загрозами переривання в І-й та ІІ-й половині, в зв'язку з чим знаходилася на лікуванні в стаціонарі. Пологи термінові 2.03.99р., дівчинка масою 3500г, післяпологовий період проходив без ускладнень. Приклад 2. Хвора М., 26 років, історія хвороби №2824. Діагноз: Розрив кісти жовтого тіла лівого яєчника. Проведена 9.07.98р. Лапароскопія. Резекція 1/3 лівого яєчника з послідуючою променевою аргоновою коагуляцією дефекту тканин лівого яєчника. Післяопераційний період проходив без ускладнень. Виписана зі стаціонару на 5-у добу після операції. Через 3 місяці настала маткова вагітність, яка ускладнювалась загрозою переривання в І-й та ІІ-й половині, в зв'язку з чим знаходилася на лікуванні в стаціонарі. Пологи передчасні в строк 35 тижнів 22.06.99р., дівчинка масою 1900г. Через рік, 5.07.00р. хворій була проведена повторна лапароскопія з приводу апоплексії лівого яєчника (Лапароскопія. Вилущування капсули кісти жовтого тіла лівого яєчника з послідуючою променевою аргоновою коагуляцією ложа.). При ревізії органів малого тазу спайковий процес в області придатків матки не був виявлений. Приклад 3. Хвора К., 24 роки, історія хвороби №174. Діагноз: Розрив кісти жовтого тіла лівого яєчника. Проведена 14.01.00р. Лапароскопія. Вилущування капсули кісти жовтого тіла лівого яєчника та резекція 1/3 лівого яєчника з послідуючою променевою аргоновою коагуляцією. Післяопераційний період проходив без ускладнень. На 5-у добу виписана зі стаціонару в задовільному стані. Через 4 місяці настала матова вагітність, яка проходила з загрозою переривання в І-й половині, в зв'язку з чим знаходилася на стаціонарному лікуванні. Пологи термінові 2.02.01р., хлопчик 3400г післяпологовий період проходив без ускладнень. Заявленим способом було прооперовано 22 пацієнтки. У 3 (13,6%) жінок настала маткова вагітність, яка у 2 пацієнток скінчилася терміновими пологами, а у 1 - передчасними. У 1 (4,5%) хворої була проведена повторна лапароскопія з приводу апоплексії раніше оперованого яєчника, спадковий процес в малому тазі не був виявлений. У всіх хворих в віддаленому післяопераційному періоді порушення оваріально-менструального циклу не спостерігалося. Таким чином, розроблений спосіб лікування апоплексії яєчника дозволяє забезпечити мінімальний травматизм залишеної частини яєчника і максимально встановити його функції, а також зменшити утворення післяопераційний спайок.