Спосіб відновлення кісткових дефектів композиційним остеорегенеруючим матеріалом у дітей з вродженими односторонніми незрощеннями піднебіння та альвеолярного відростка

Реферат: Спосіб відновлення кісткових дефектів у дітей з вродженими односторонніми незрощеннями піднебіння та альвеолярного відростка включає закриття дефектів м'якого, твердого піднебіння та альвеолярного відростка. Проводять закриття дефектів м'якого, твердого піднебіння та альвеолярного відростка з переміщенням слизово-окісного клаптя язикоподібної форми тільки з малого фрагмента з наступним використанням композиційного алогенного остеорегенеруючого пластичного матеріалу. UA 105050 U (12) UA 105050 U UA 105050 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема хірургічної стоматології та щелепнолицевої хірургії, і може застосовуватись при хірургічному лікуванні у дітей вроджених дефектів альвеолярного відростка та піднебіння. Вроджені аномалії розвитку піднебіння, альвеолярного відростка та верхньої губи є одними з найпоширеніших вад розвитку людини, які супроводжуються тяжкими анатомічними та функціональними порушеннями вже з перших днів життя. Враховуючи тенденцію до збільшення народжуваності дітей з вказаними вадами розвитку обличчя, з'являється необхідність розробки нових, якісніших способів надання допомоги таким дітям [1]. Стандартного способу для усунення всіх дефектів не існує, а їх закриття утруднено, що обумовлено дефіцитом тканин, великими розмірами та формою самого дефекту [2]. Багатолітній клінічний досвід вказав на суттєві недоліки відомих способів хірургічного лікування: відсутність епітеліального покрову піднебінних клаптів з носової сторони; велика травматичність самого оперативного втручання, пов'язана з резекцією задньо-внутрішнього краю великого піднебінного отвору, широкого розкриття біля глоткового простору через додаткові розтини вздовж крило-щелепових складок, інтралігаментарної остеотомії; необхідність довгого, до 3-х тижнів післяопераційного лікування [3]. Існуючі способи ліквідації дефектів альвеолярного відростка та твердого піднебіння передбачають викроювання на одній або двох ніжках слизово-окісних та слизово-м'язових рубцевих клаптів з присінка, твердого піднебіння, щоки [4]. Відомий спосіб ліквідації дефекту альвеолярного відростка, який включає викроювання та відвертання на 180° слизово-окісних клаптів навколо дефекту та вкладанням на сприймаючу ранову поверхню слизово-окісного язикоподібного клаптя з твердого піднебіння [5]. Проте цей спосіб має ряд недоліків: в ділянці альвеолярного відростка та переходу його в тверде піднебіння завжди відмічаються труднощі у закритті дефекту та фіксації основних слизово-окісних клаптів, що обумовлено їх обмеженою мобільністю. Крім цього, останні не ліквідують дефект альвеолярного відростка з вестибулярної сторони. Відвернуті на 180° два слизово-окісних клапті, які формують сприймаюче ложе, маючи невеликі розміри, вивертаються у своє звичайне положення. Найбільш близьким за технічним рішенням до способу, що заявляється, є спосіб оперативного відновлення вродженого одностороннього незрощення піднебіння [6], який здійснюють наступним чином. Освіжають краї незрощення по краю дефекту в межах м'якого піднебіння, здовжують розріз до кістки на твердому піднебінні, по границі слизової оболонки носа і ротової порожнини. Проводять розрізи по Лангенбеку, при цьому в передньому відділі твердого піднебіння окреслюють чотирикутний клапоть для ретротранспозиції піднебіння. Потім відшаровують бокові слизово-окісні клапті і відпрепаровують слизову носа від заднього краю піднебіння. Вільне переміщення клаптів до серединної лінії і дозаду досягається мобілізацією судинно-нервових пучків шляхом їх часткового відсікання від піднебінних клаптів на необхідну довжину. Потім проводять розсікання тканин глотки та інтралігаментарну остеотомію, формують верхню стінку для кісткового трансплантата, за формою кісткового дефекту твердого піднебіння моделюють кістковий трансплантат з консервованого розщепленого ребра і вкладають його у дефект піднебіння. В передньому та задньому відділах кісткового трансплантата захоплюють слизово-окісні клапті носової поверхні піднебіння П-подібними швами і проводять їх через зшиті слизово-окісні клапті піднебіння. Однак цей спосіб має кілька недоліків: слизово-рубцевий клапоть, викроєний з присінку, має обмежені розміри за довжиною та шириною, що зменшує площу пластичного матеріалу, неможливість одночасної ліквідації дефекту твердого піднебіння та альвеолярного відростка через брак місцевих тканин, формування післяопераційних деформуючих рубців, деформація альвеолярних відростків, що призводять до сповільнення росту і розвитку щелепи. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу відновлення кісткових дефектів у дітей з вродженими односторонніми незрощеннями піднебіння та альвеолярного відростка шляхом одноетапного закриття дефектів із застосуванням композиційного остеорегенеруючого матеріалу. Поставлена задача вирішується тим, що у способі відновлення кісткових дефектів у дітей з вродженими односторонніми незрощеннями піднебіння та альвеолярного відростка, що включає закриття дефектів м'якого, твердого піднебіння та альвеолярного відростка, згідно з корисною моделлю, проводять закриття дефектів м'якого, твердого піднебіння та альвеолярного відростка з переміщенням слизово-окісного клаптя язикоподібної форми тільки з малого фрагмента з наступним використанням композиційного алогенного остеорегенеруючого пластичного матеріалу. Запропонований спосіб забезпечує епітелізацію дна носової порожнини і склепіння рота, мобілізацію судинно-нервових пучків шляхом часткового їхнього відшаровування від 1 UA 105050 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 піднебінних слизово-окісних клаптів, одночасного усунення кісткового дефекту піднебіння та альвеолярного відростка консервованою алокісткою, відмову від низки травматичних етапів розрізів по крило-щелепних складках, резекції задньо-внутрішнього краю великого піднебінного отвору. Крім того, такий оперативний спосіб лікування забезпечує малу травматичність, створює добрі умови для загоювання рани, не порушує зони росту верхньої щелепи, а також не є технічно складним у виконанні і скорочує етапи хірургічного лікування дітей з вродженими незрощеннями піднебіння. Спосіб відновлення кісткових дефектів композиційним остеорегенеруючим матеріалом у дітей з вродженими односторонніми незрощеннями піднебіння та альвеолярного відростка здійснюють наступним чином. Розріз починають по методиці І.М. Готя та співав. [7] - від м'якого піднебіння з переходом на тверде паралельно та, відступивши на 2-3 мм від краю незрощення, далі - по дефекту в ділянці альвеолярного відростка у фронтальній ділянці аж до перехідної складки. Надалі розрізи проводять вздовж шийок зубів за Лангенбеком та продовжують їх, обходячи задній край альвеолярного відростка верхньої щелепи. Відшарування слизово-окісних клаптів проводять з обох або з однієї зі сторін. Наступні дії спрямовані для формування верхньої носової стінки рани. Для цього распатором відділяють слизово-окісні клапті носової поверхні піднебінних відростків верхньої щелепи та лемеша. Їх мобілізацію починають із ділянки м'якого піднебіння шляхом відпрепарування його м'язового шару. Ретротранспозицію здійснюють шляхом переміщення клаптів до середньої лінії та дозаду до доторкання м'якого піднебіння до задньої стінки глотки. У такому положенні накладають шви вздовж усієї рани. Надалі формують м'язовий шар м'якого піднебіння та вузловими швами ушивають його рану в ротовій порожнині. Моделюють остеотрансплант із демінералізованого ребра за формою дефекту твердого піднебіння та його розміщення на поверхні дефекту. Кістковий трансплантат роблять ширшим на 2-3 мм за величину дефекту. Проводять ощадну декортикацію країв піднебінних відростків зі сторони порожнини рота на 2-3 мм. Кістковий трансплантат розміщують губчастою поверхнею до ротової порожнини, оскільки слизово-окісні клапті з оральної сторони кровопостачаються значно краще, ніж носові. Далі, накладаючи вузлові шви, ретельно зшивають піднебінні клапті, формуючи основу твердого піднебіння. Потім здійснюють остеопластику вродженого дефекту альвеолярного відростка верхньої щелепи. Використовуючи залишки ребра, що залишилися після моделювання, подрібнюють їх за допомогою ножиць та змішують їх у чашці Петрі з поліуретановим клеєм КЛ-5 у співвідношенні 1:1 та ще до його затвердіння заповнюють цією композицією дефект на альвеолярному відростку. Для закриття цієї ділянки проводять розтин слизової оболонки з вестибулярної сторони від 4 зуба до середини лунки 2 зуба від перехідної згортки і донизу - до вершини альвеолярного відростка. Слизову відпрепаровують, мобілізують шляхом періостотомії біля основи клаптя. Завдяки цьому вершину трикутного клаптя вдається довести до зшитих клаптів на твердому піднебінні та повністю закрити ним передній відділ незрощення, попередньо заповненим композитним остеоматеріалом. На слизову оболонку альвеолярного відростка з вестибулярної сторони також накладають шви. Запропонованим способом було проліковано 30 дітей із вродженими однобічними незрощеннями альвеолярного відростка. Використання алоостеопластики в ділянці вродженого дефекту твердого піднебіння та альвеолярного відростка зумовлювало позитивний результат лікування. Через 3-4 тижні після оперативного лікування пальпаторно відмічалася щільна кісткова основа на піднебінні, відновлювалася форма та висота альвеолярного відростка. Через 6-7 місяців структура кісткової тканини на місці дефекту відповідала оточуючим тканинам. Доведено ефективність запропонованої методики при лікуванні дітей з вродженим незрощенням твердого піднебіння та альвеолярного відростка верхньої щелепи, її застосування сприяє кістковій регенерації в ділянці дефектів та відновлює анатомічну цілісність щелепи. В усіх випадках був отриманий позитивний результат, що проявлявся у відсутності дефекту альвеолярного відростка. Застосування запропонованого способу лікування дозволяє профілактувати післяопераційні дефекти. Джерела інформації: 1. Ільницький Я.М. Оцінка методу кісткової пластики піднебіння та альвеолярного відростка комбінованим трансплантатом при вроджених незрощеннях / Я.М. Ільницький, І.М. Готь, Р.З. Огоновський // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2015. - № 2, 3. - С. 53-56. 2. Effectiveness of standardized approach versus usual care on physiotherapy treatment for patients submitted to alveolar bone graft: a pilo t study / L. S. Vidotto, M. Bigliassi, T. M. Silva, V. S. Probst // Physiother. Theory. Pract. - 2015. - № 22. - P. 1-7. 3. Харьков Л.В. Хирургическое лечение врожденных несращений неба / Л.В. Харьков - Киев, 1992. - 337 с. 2 UA 105050 U 5 4. Bhat A.M. Prosthetic rehabilitation of a completely edentulous patient with palatal insufficiency Text. / A.M. Bhat // Indian J. Dent. Res. - 2007. - Vol. 18, № 1. - P. 35-37. 5. Давыдов Б.Н. Врожденная и наследственная патология головы, лица и шеи у детей /Актуальные вопросы комплексного лечения: материалы науч.-практич. конф. - М., 2006. - С. 6870. 6. А.с. СССР № 441929, МКИ А61В 17/00, А61В 17/24; опубл.05.09.1974. 7. А.с. СССР № 1699436, МКИ А61 В 17/00; опубл. 22.08.1991. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб відновлення кісткових дефектів у дітей з вродженими односторонніми незрощеннями піднебіння та альвеолярного відростка, що включає закриття дефектів м'якого, твердого піднебіння та альвеолярного відростка, який відрізняється тим, що проводять закриття дефектів м'якого, твердого піднебіння та альвеолярного відростка з переміщенням слизовоокісного клаптя язикоподібної форми тільки з малого фрагмента з наступним використанням композиційного алогенного остеорегенеруючого пластичного матеріалу. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3