Зонд для інтубації тонкої кишки

Реферат: Зонд для інтубації тонкої кишки містить інтубаційну трубку з зовнішнім спіралеподібним виступом та отворами, розташованими між виступами в шаховому порядку на дистальній частині інтубаційної трубки. Додатково введена трубка-провідник, яка розташована концентрично всередині інтубаційної трубки і сумірна з нею, причому на дистальному кінці трубки-провідника розміщений напрямний роздувний балон, а на проксимальному - канюля, сумісна з конусом шприца; спіралеподібний виступ виконаний сумірним з довжиною тонкої кишки. UA 105969 U (12) UA 105969 U UA 105969 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема хірургії, і може бути використана для інтубації тонкої кишки у хворих з гострою кишковою непрохідністю, перитонітом та ін. Основними недоліками кишкових інтубаційних зондів є складність їх проведення всередині просвіту кишки, значна травматизація стінки кишки при цьому, а також підтікання кишкового вмісту у стравохід, ротоглотку та ротову порожнину при антеградній інтубації або в черевну порожнину при деяких видах ретроградної інтубації. Відомий зонд для інтубації і декомпресії тонкої кишки, за патентом № 63813 A (UA, А61М25/00, заявл. 14.07.2003, опубл. 15.01.2004). Він містить зовнішню (зонд-провідник) та внутрішню (інтубаційний зонд) трубки. На внутрішньому зонді в шаховому порядку розташовані отвори, а на проксимальному кінці - напрямна "олива". Перевагою описаного зонда є виключення підтікання кишкового вмісту в стравохід, ротоглотку і ротову порожнину під час інтубації, що суттєво зменшує ризик його надходження в дихальні шляхи. Недоліками ж його є складність проведення крізь дванадцятипалу кишку, що пов'язана з необхідністю нанизування або "гофрування" кишки на зонд з перехоплюванням підсилюючого виступу зонда ("оливи") від однієї руки до іншої. Слід зауважити, що подібні маніпуляції супроводжуються суттєвою травмою стінки кишки. Також видалення зовнішньої трубки-провідника може призводити до міграції перфорованої частини зонда у шлунок, що є негативним фактором при інтубації тонкої кишки. Суттєвим недоліком такого зонда є також можливість закривання бічних отворів зонда складками слизової при активній аспірації із тонкої кишки. До того ж, автори не передбачають використання зонда для ретроградної інтубації тонкої кишки. Найбільш близьким до корисної моделі є зонд для дренування верхніх відділів шлунковокишкового тракту за патентом №83458 (UA, заявл. 29.03.2013, опубл. 10.09.2013, Бюл.№ 17). Він містить інтубаційну трубку з зовнішнім спіралеподібним виступом та отворами, розташованими між виступами в шаховому порядку, на дистальній частині інтубаційної трубки. Зовнішній спіралеподібний виступ виконаний у вигляді одноканальної поліхлорвінілової трубки. Довжина зонда сумірна з довжиною верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Описана конструкція зонда дозволяє достатньо просто встановлювати його в просвіт кишки шляхом обертальних рухів, знижуючи можливість закриття бічних отворів складками кишки, оскільки вони відсуваються виступом на зовнішній поверхні трубки. При цьому зовнішній виступ сприяє надійній фіксації зонда в просвіті кишки. Але при використанні для інтубації тонкої кишки довжина зазначеного зонда недостатня, тобто не відбувається повна декомпресія тонкої кишки. Конструкція недостатньо жорстка, може відбуватися закручування зонда, тобто внаслідок цього ускладнюється установка зонда. При цьому подовжується час інтубації, а також підвищується імовірність травматизації слизової оболонки кишечнику. Слід також додати, що вільний внутрішній просвіт зонда збільшує імовірність рефлюксу кишкового вмісту у стравохід, глотку, ротову порожнину, дихальні шляхи або черевну порожнину в момент інтубації. Наявність роздувного балона на кінці полегшує ідентифікацію дистального відділу зонда в просвіті кишки та його проведення при виконанні інтубації. В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого зонда для інтубації тонкої кишки шляхом спрощення його встановлення в просвіт кишки, формування механізму, який перешкоджає рефлюксу кишкового вмісту, а також зменшує ризик міграції зонда після його встановлення. Поставлена задача вирішується тим, що зонд для інтубації тонкої кишки містить інтубаційну трубку з зовнішнім спіралеподібним виступом та отворами, розташованими між виступами в шаховому порядку на дистальній частині інтубаційної трубки. Додатково введена трубкапровідник, яка розташована концентрично всередині інтубаційної трубки і сумірна з нею, причому на дистальному кінці трубки-провідника розміщений напрямний роздувний балон, а на проксимальному - канюля, сумісна з конусом шприца; спіралеподібний виступ виконаний сумірним з довжиною тонкої кишки. Подовження у порівнянні з зондом-прототипом спіралеподібного виступу на всю дистальну частину інтубаційної трубки дозволяє спростити інтубацію тонкої кишки на всьому її протязі. Наявність внутрішньої трубки-провідника, її розташування і довжина дозволяє збільшити жорсткість всієї конструкції, що полегшує проведення інтубації, а також зменшує імовірність підтікання кишкового вмісту при інтубації. Розміщення роздувного балона на дистальному кінці трубки-провідника дозволяє чітко контролювати положення дистального кінця зонда і фіксувати його в момент інтубації рукою. Сумісність канюлі з конусом шприца дає змогу використовувати стандартні шприци для роздування балона. 1 UA 105969 U 5 10 15 20 Суть корисної моделі пояснюють креслення. На фіг. 1 - загальний вигляд пристрою. На фіг. 2 - поперечний розріз на рівні першого витка спіралеподібного виступу. Докладний опис пристрою наведено на прикладі його конкретного виконання. Пристрій містить інтубаційну трубку 1 (поліхлорвінілова трубка діаметром 0,7 см і довжиною 3 м) з зовнішнім спіралеподібним виступом 2 (починається від дистального кінця трубки 1 і подовжується на 2 м, крок витка спіралі 5 см) та отворами 3 (діаметр 0,4 см), розташованими між виступами в шаховому порядку на дистальній частині інтубаційної трубки 1. Проксимальна частина зонда гладка, бічних отворів 3 не містить. Трубка-провідник 4 (поліхлорвінілова, довжиною 3 м і діаметром 0,5 см) розташована концентрично всередині інтубаційної трубки 1 і сумірна з нею по довжині. На дистальному кінці трубки-провідника 4 розміщений роздувний балон 5, а на проксимальному - канюля 6 з під'єднаним до неї шприцом 7. Трубка-провідник 4 (внутрішній діаметр 1 мм) виконує одночасно функції провідника для введення зонда в кишечник, а також повітроводу між роздувним балоном 5 і канюлею 6. Пристрій працює наступним чином. Інтубація може здійснюватися антеградним (крізь ніс) та ретроградним (крізь апендикоцекостому) шляхами. Пристрій збирають заздалегідь, заводять у шлунок або кишку, роздувають балон 5. Асистент за допомогою обертальних та поступальних рухів подає пристрій, хірург шляхом зісковзування кишки з балона проводить зонд крізь всю тонку кишку. Далі балон 5 здувають, видаляють трубку-провідник 4, а інтубаційну трубку 1 фіксують до шкіри або перетинки носа лігатурою. Таким чином, при використанні корисної моделі спрощене встановлення зонда в просвіт кишки і за рахунок цього скорочений термін проведення інтубації. Також досягнуто виключення рефлюксу кишкового вмісту завдяки формуванню механізму, який перешкоджає йому відбуватися. Також зменшений ризик міграції зонда після його встановлення. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Зонд для інтубації тонкої кишки, що містить інтубаційну трубку з зовнішнім спіралеподібним виступом та отворами, розташованими між виступами в шаховому порядку на дистальній частині інтубаційної трубки, який відрізняється тим, що додатково введена трубка-провідник, яка розташована концентрично всередині інтубаційної трубки і сумірна з нею, причому на дистальному кінці трубки-провідника розміщений напрямний роздувний балон, а на проксимальному - канюля, сумісна з конусом шприца; спіралеподібний виступ виконаний сумірним з довжиною тонкої кишки. 2 UA 105969 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3