Спосіб лікування запальних захворювань жіночих статевих органів за допомогою гелій-неонового лазера

Реферат: Спосіб лікування запальних захворювань жіночих статевих органів включає застосування гелійнеонового лазера, яким опромінюють в безперервному режимі з довжиною хвилі опромінення 6300-6700 А, з висхідною потужністю пучка 3-5 мВт, щільністю потужності опромінення 1,5 2 мВт/см при діаметрі світлової плями 1,0 см вилочкову залозу, пахові та підпахові лімфатичні вузли з відстані 30 см по черзі, протягом 3 хвилин, курсом лікування до нормалізації показників імунограми. UA 106082 U (12) UA 106082 U UA 106082 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до гінекології і імунології, та може бути використана в лікуванні запальних захворювань жіночих статевих органів. Значимість проблеми запальних захворювань придатків матки визначається частим виникненням на фоні цього процесу різноманітних форм порушень менструальної функції, участь у цьому патологічному ланцюзі ендокринної, нервової, імунної та інших систем, які визначають відповідні реакції організму хворої на розвиток інфекції [Айламазян Э.К., Савичева A.M., Балимакова М.А. Этиология и патогенез важнейших инфекционных заболеваний в акушерстве и гинекологии // Мать и дитя: Материалы второго Российского форума. - М, 2000ю С. 448-449; Пестрикова Т.Ю., Юрасов И.В., Юрасова Е.А. Воспалительные заболевания в гинекологии. - М.: Литера, 2009-243 с.]. Розвитку патологічного процесу протидіють неспецифічні фактори захисту. До них належать фагоцитарна активність макрофагів, система лізоциму, комплементу, пропердину, інтерферону, С-реактивний білок та інші. Велику роль в патогенезі запальних захворювань жіночих статевих органів відіграють фактори специфічної реактивності організму, за які відповідають імунокомпетентні органи: вилочкова залоза (тимус) та лімфатичні вузли. Ці органи виробляють елементи клітинного імунітету. В-система лімфоцитів реалізує гуморальну імунну відповідь з виробленням антитіл і здійснення реакцій, які проявляються у вигляді гіперчутливості негайного типу. Встановлено, що Т-система контролює роботу В-системи. В-клітини виробляють антитіла, які після антигенної стимуляції відносяться до імуноглобулінів різних класів (IgA, IgM, IgG, IgE, IgD) [Тотолян А.А. Современные подходы к диагностике иммунопатологических состояний / А.А. Тотолян // Мед. иммунология. - 1999. - Т. 1, № 1/2. - С. 75-108; Петров Р.В. Иммунология. - М.: Медицина. - 1982. - 368 с.]. Функціональні зміни клітинного та гуморального імунітету найбільш виражені у хворих з довготривалими, такими, що часто рецидивують, захворюваннями із больовим синдромом та спайковим процесом в малому тазі. До складу комплексної патогенетично обґрунтованої терапії входять антибіотики, десенсибілізуючі, знеболюючі засоби, але в хронічній стадії захворювання на перше місце виходять біостимулятори у складі із фізичними і бальнеологічними факторами, грязелікування і масаж. З метою розсмоктування спайкового процесу та прискорення транспорту лікувальних речовин до запального осередку застосовують протеолітичні ферменти. Для підвищення резистентності організму, а також підвищення неспецифічної та специфічної імунологічної реактивності проводять вакцинотерапію та призначають пірогенні препарати мікробного походження, специфічні імуностимулятори. Одним із способів лікування запальних захворювань, які викликані патогенною та умовнопатогенною мікрофлорою, а також специфічними чинниками (Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma hominis, Herpes simplex virus) є лазеротерапія. Не дивлячись на вражаючу ефективність лазеротерапії, не визиває сумніву, що її можливості використовуються дуже мало. Попит до цієї методики обумовлений надзвичайно високою терапевтичною ефективністю, можливістю її комбінування з традиційними способами лікування, її безболісність, комфортність для пацієнтів та відсутність протипоказань, звикань і побічних ефектів. В гінекологічній практиці низькоінтенсивне лазерне опромінення застосовується дуже широко. Наприклад, при хронічному сальпінгоофориті, підгострому сальпінгоофориті, загостренню хронічного сальпінгоофориту з порушенням менструальної функції, хронічному ендометриті, хламідіозі, міко- і уреаплазмозі застосовується методика лазеротерапії матричної імпульсної опромінюючої голівки червоного спектра (635 нм) вібромагнітолазерного масажу апаратом "Матрикс - Уролог" [Москвин С.В. Эффективность лазерной терапии. - Москва-Тверь, 2014]. Курс лікування здійснюється на тлі стандартної терапії, складається з 10 сеансів. Вплив здійснюється комбінованим методом: зовнішнім - в ділянці проекції яєчників та паравертебрально на попереково-крижовий відділ та внутрішньопіхвовим вібромагнітолазерною голівкою ВМЛТ-10 в межах робочої зони та проводиться магнітолазерний масаж. Недоліком цього методу є його складність, двокомпонентність (при запальних захворюваннях піхви, шийки матки та загостреннях запальних захворювань придатків може виникнути дискомфорт при внутрішньопіхвовому маніпулюванні). Також метод потребує 10 сеансів, що може уповільнити виписку хворої із стаціонару. Іншим способом лазеротерапії є застосування базисної терапії в комбінації із використанням апарата "Мустанг-2000" в режимі постійної та змінної генерації імпульсу довжиною хвилі 0,632 мкм, час опромінення 10 хв, курс лікування 10 процедур у хворих з хламідійною інфекцією. Дія лазера є локальною із застосуванням спеціальної разової насадки. Також як варіант лікування хламідійної інфекції застосували внутрішньосудинне лазерне опромінення крові (ВЛОК) 1 UA 106082 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 апаратом "Мулат" у поєднанні з базисною терапією. Процедура проводилась за допомогою одноразових стерильних світловодів з голкою шляхом венопункції. Довжина хвилі опромінення 0,632 мкм, потужність опромінення 1 мВт, постійний режим генерації імпульсу, час опромінення 40 хв. Курс лікування складає 7 сеансів. Протипоказання: наявність тяжкої соматичної патології, гормональні порушення, вагітність, лактація, наявність супутніх венеричних захворювань, ВІЛінфекції, та інші інфекції, що передаються статевим шляхом, незгода пацієнтки на проведення дослідження. При застосуванні цих способів лікування хламідіоза був виявлений позитивний характер даних впливів на фактори місцевого імунітету [Тизингер О.А. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на нейтрофилы и факторы мукозального иммунитета: Автореф. дис. … д. биол. наук. - Челябинск, 2010]. Даний спосіб лікування запальних захворювань жіночих статевих органів за допомогою гелій-неонового лазера є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутий, тому його вибрано як прототип. Недоліком цього способу є застосування гелій-неонового лазера внутрішньовенно та локально лише при деяких видах інфекційних захворювань жіночої статевої системи. Внутрішньовенне застосування лазерного опромінення є інвазивним методом, на що не завжди дає згоду пацієнтка, та має багато протипоказань. Лазеротерапія застосовується протягом 1015 днів по 10 хв., що може суттєво збільшити кількість ліжко-днів та затримку процесу виписки із стаціонару. В основу корисної моделі поставлена задача збільшення ефективності лікування всіх видів запальних захворювань жіночої статевої сфери без застосування інвазивних методик, зменшення використання медикаментів, уникнення побічних дій препаратів та прискорення одужання. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування запальних захворювань жіночих статевих органів, що включає застосування гелій-неонового лазера, згідно з корисною моделлю, гелій-неоновим лазером опромінюють в безперервному режимі з довжиною хвилі опромінення 6300-6700 А, з висхідною потужністю пучка 3-5 мВт, щільністю 2 потужності опромінення 1,5 мВт/см при діаметрі світлової плями 1,0 см вилочкову залозу, пахові та підпахові лімфатичні вузли з відстані 30 см по черзі, протягом 3 хвилин, курсом лікування до нормалізації показників імунограми. Технічний і фізіологічний ефект полягає в стимулюючій дії монохроматичного червоного світла на імунні клітини, які регенерують та відновлюють адаптаційні механізми, що прискорює одужання та запобігає рецидивам. Спосіб лікування здійснюють наступним чином: Хвора знаходиться у затемненому приміщенні. Після адаптації хворої, яка застосовує захисні окуляри, в положенні лежачи на спині з відведеними в бік руками, починають сеанс лазеротерапії. Опромінення проводять з відстані 30 см по черзі на кожен орган протягом 3 хвилин. Курс лікування курсом лікування до нормалізації показників імунограми. Застосовують гелій-неоновий лазер ЛГ-72 (апарат А-3 "Полярон"), який працює в безперервному режимі з довжиною хвилі опромінення 6300-6700 А, з 2 висхідною потужністю пучка 3-5 мВт. Щільність потужності опромінення (Р) складає 1,5 мВт/см при діаметрі світлової плями 1,0 см. Ефективність способу доведена клінічними дослідженнями (n=125) і її ілюструють наступні приклади. Приклад 1. Хвора К., 25 років, звернулася в гінекологічне відділення зі скаргами на болі в нижніх відділах живота, виділення гнійного характеру зі статевихшляхів. Із анамнезу з'ясовано, що пацієнтка мала 5 статевих партнерів, рік тому лікувалася у гінекологічному відділенні з приводу загострення запального процесу придатків матки, який був спричинений мікстінфекцією. Хвора відмітила нетривале покращення загального стану після лікування, але ниючий біль внизу живота турбував її вже через 3 місяці. При бімануальному обстеженні були виявленні болючі, набряклі придатки матки, гіперемія слизової піхви, гнійні виділення із статевих шляхів. Проведено бактеріологічне, імунологічне обстеження хворої, молекулярнобіологічне (полімеразна ланцюгова реакція - ПЛР) обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом. В клінічному аналізі крові виявлено підвищення ШОЕ до 20 мм/год. та зниження рівня лімфоцитів до 12,3 %, підвищення рівня гранулоцитів до 82 %. В мазках виділень із піхви підвищений рівень лейкоцитів до ½ поля зору, змішана кокова флора та виявлений трихомонад. В бактеріологічному дослідженні матеріалу із піхви виділені Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Enterococcus, Trichomonas vaginalis. Показники ПЛР на хламідіоз та уреаплазмоз позитивні. При обстеженні імунної системи було виявлено зниження рівня лізоциму до 7,038±0,23 мг/л; активності фагоцитозу до 62,771±0,824, підвищення інтенсивності фагоцитозу до 89,5±2,111. При дослідженні показників гуморального імунітету 2 UA 106082 U 5 10 15 20 25 30 (імуноглобулінів А, М, G) відмічено їх зниження, особливо імуноглобуліну класу G (10,39±0,6 г/л). Кількість В-лімфоцитів була підвищена до 18,2±0,5 %, а кількість загальних та активних Тлейкоцитів знижена (51,6±0,5 %; 21,08±0,3 %)· Реакція на С-реактивний білок була негативною. Встановлено діагноз: запалення придатків матки, хламідіоз, уреаплазмоз, трихомонадний кольпіт. Призначена терапія згідно з протоколом Українського науково-дослідницького інституту дерматології і венерології МОЗ України антибіотиками (фромілід 500 мг 2 рази на добу протягом 14 днів, інфузії ципринолу 400 мг 2 рази на добу 10 днів). Загальна тривалість антибіотикотерапії склала 24 дні в комбінуванні з інфузією метронідазолу 100 мг внутрішньовенно протягом 7 днів. З метою коригування імунного статусу та покращення проникнення антибіотика в осередок запалення призначили циклоферон та вобензим. Також було проведене місцеве лікування кольпіту (протитрихомонадні свічки після спринцювання розчином антисептика). Протягом 15 днів хворій проводили внутрішньовенну лазеротерапію по 10 хв. та локальне піхвове опромінення на зони проекції внутрішніх статевих органів. Під час курсу лікування у хворої були зафіксовані такі побічні дії препаратів, як нудота, біль у шлунка, слинотеча, головний біль, слабкість. Через 1 місяць після закінчення курсу лікування ефект був розцінений як задовільний, тому що загальний та об'єктивний стан був оцінений як покращення, але мікробіологічне дослідження виявило наявність U. urealyticum. Приклад 2. Хвора О., 27 років, надійшла у гінекологічне відділення з діагнозом: загострення запального процесу придатків матки, хламідіоз, уреаплазмоз, трихомонадний кольпіт. Хвора страждає на захворювання протягом 5 років, двократно проходила курс лікування. Мікробіологічно підтверджено наявність хламідійно-уреаплазменної інфекції, трихомоніазу. Хворій призначена схема лікування: антибіотик (фторхінолонового ряду) ципрофлоксацин 500 мг 3 рази на добу 10 днів перорально, інфузії метронідазолу 100 мг 1 раз на добу 7 днів. З 1 дня лікування пацієнтці проводилась схема імуностимуляції гелій-неоновим лазером за способом, що заявляється. На третій день лікування хвора відмітила відсутність больового синдрому та покращення самопочуття. На 7 день лікування хвора була виписана із стаціонару з рекомендаціями продовжити амбулаторне лікування. На 7 день лікування показники імунограми були в межах фізіологічної норми. Відхилень в показниках клінічного аналізу крові не було. В аналізі виділень із піхви - лейкоцити 3-5 в полі зору, флора - палички, трихомонади не знайдено. Через 1 та 2 місяці контрольні молекулярно-мікробіологічні дослідження на хламідійноуреаплазменну інфекцію були негативні, що констатує клінічне одужання ти високу ефективність запропонованої методики. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб лікування запальних захворювань жіночих статевих органів, що включає застосування гелій-неонового лазера, який відрізняється тим, що гелій-неоновим лазером опромінюють в безперервному режимі з довжиною хвилі опромінення 6300-6700 А, з висхідною потужністю 2 пучка 3-5 мВт, щільністю потужності опромінення 1,5 мВт/см при діаметрі світлової плями 1,0 см вилочкову залозу, пахові та підпахові лімфатичні вузли з відстані 30 см по черзі, протягом 3 хвилин, курсом лікування до нормалізації показників імунограми. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3