Спосіб вторинної профілактики бронхіальної астми у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції

Реферат: Винахід належить до медицини і стосується способу вторинної профілактики бронхіальної астми у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції. Спосіб передбачає комплексне застосування імуномодулюючих і антиалергійних препаратів і характеризується тим, що дитині двічі на рік, у весняний та осінній періоди, призначають при переважанні харчової алергії стабілізатор мембран тучних клітин кетотифен протягом 2,5-3 місяців, а при переважанні інгаляційної алергії - інгаляційний кортикостероїд фліксотид протягом 2-2,5 місяців UA 106737 C2 (12) UA 106737 C2 з поступовим зниженням дозування, на тлі місячного курсового прийому адаптагену рослинного походження настойки ехінацеї пурпурової, а також прийому стимулятора антибактеріального імунітету Бронхо-муналу П, 2 курси з інтервалом 18-20 днів. UA 106737 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб вторинної профілактики бронхіальної астми у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції. Винахід належить до галузі медицини, а саме до педіатрії, і може бути використаний для вторинної профілактики бронхіальної астми (БА) у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). Відомі способи вторинної профілактики БА у дітей з групи високого ризику шляхом призначення цетиризину протягом 18 місяців [1] або інгаляційних стероїдів протягом декількох тижнів - місяців [2], а також застосування монтелукасту [2, 3]. Однак застосування антиалергійних засобів сприяє тільки зниженню рівня сенсибілізації організму дитини, але недостатньо впливає на частоту ГРВІ. Також застосування цих препаратів рекомендується без урахування виду причино значущих алергенів, що в випадках переважання реакції на інгаляційні алергени обмежує ефективність застосування цетиризину, тоді як у дітей з переважанням реакції на харчові алергени використання інгаляційних кортикостероїдів не доцільно з погляду на величину впливу і можливу побічну дію. Відомі способи застосування імунотропних препаратів - віферону і рибомунілу у дітей, хворих на БА, що сприяє скороченню частоти респіраторних вірусних захворювань і загострень БА [4, 5]. Однак ці способи рекомендується застосовувати лише як додаток до базисної медикаментозної терапії для поліпшення перебігу вже існуючої БА. Найбільш близьким по технічній суті заявлюваному способу є спосіб лікування дітей, які часто хворіють на ГРВІ, шляхом комплексного застосування імуномодулюючих препаратів (циклоферон, настойка ехінацеї пурпурової, ІРС-19) [6]. Недоліками даного способу є: - не враховується наявність у пацієнтів підвищеного рівня сенсибілізації організму або алергічних запальних процесів у бронхолегеневій системі; - не враховується переважання реакції на різні види алергенів. У основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу вторинної профілактики БА у дітей, які часто хворіють на ГРВІ, шляхом комплексного застосування антиалергійних засобів, з урахуванням переважання реакції на різні групи алергенів та імуномодулюючих препаратів з різним механізмом дії, що у сукупності дозволить знизити рівень сенсибілізації організму дитини, зменшити прояви і тривалість бронхіальної обструкції, скоротити кількість захворювань дитини за рік на ГРВІ, зменшити об'єм медикаментозної терапії та запобігти розвитку БА. Поставлена задача вирішується тим, що згідно з винаходом дитині двічі на рік, у весняний та осінній періоди, призначають при переважанні харчової алергії стабілізатор мембран тучних клітин кетотифен протягом 2,5-3 місяців у віковій дозі, а при переважанні інгаляційної алергії інгаляційний кортикостероїд фліксотид протягом 2-2,5 місяців з поступовим зниженням дозування на 1 дозу кожні 2 тижні, з 2 доз 2 рази на день до 1 дози через день на тлі місячного курсового прийому адаптагену рослинного походження настойки ехінацеї пурпурової по 1 каплі на рік життя, 3 рази на день за 30 хв. до їжі 1 раз на день - 10 днів, 2 курси з інтервалом 18-20 днів. Новим у заявлюваному способі є те, що здійснюється вплив на основі взаємопов'язані типи порушень - підвищений рівень сенсибілізації організму і наявність алергійного запалення в бронхолегеневій системі, для лікування яких застосовується кетотифен або фліксотид, та дисбаланс функціонального стану різних ланок імунного гомеостазу, який сприяє частому виникненню ГРВІ, для лікування якого призначають настойку ехінацеї пурпурової, яка стимулює систему неспецифічної резистентності організму та Бронхо-мунал П, що стимулює специфічний антибактеріальний захист проти найбільш розповсюджених бактеріальних агентів. Таким чином, сукупність перерахованих ознак дає можливість отримати спільний комплексний антиалергічний і імуномоделюючий лікувальний ефект, що дозволить запобігти розвитку БА у дітей, які часто хворіють на ГРВІ. Спосіб реалізують таким чином. Проводять збір анамнезу у батьків пацієнта та клінічний огляд і обстеження дитини. При наявності у дитини обтяженого сімейного (наявність у близьких родичів алергійних захворювань) і індивідуального алергійного анамнезу (наявність атопічного дерматиту або алергічного риніту, одного або декількох епізодів бронхіальної обструкції) на тлі більш ніж 5-6 ГРВІ на рік призначають комплексне лікування за запропонованим способом, що проводиться двічі на рік, у весняний та осінній періоди. Приклад 1. Дитина Т., 4 років. Хворіє на ГРВІ 7-8 раз на рік, починаючи з 2-річного віку. За останні 2 роки тричі відмічалися обструктивні бронхіти. У матері діагностовано сезонний алергічний риніт. У дитини з перших місяців життя - часті прояві атопічного дерматиту. Алергологічне дослідження: рівень загального імуноглобуліну Е в крові - 270 МО/мл, підвищено 1 UA 106737 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 рівень специфічних імуноглобулінів Е (панелі для алергологічного обстеження ФГПУ «Алерген» Росія, м. Ставрополь) до цитрусових, білка курячого яйця і коров’ячого молока. За 2 роки після початку лікування за заявленим способом (кетотифен, настойка ехінацеї, Бронхо-мунал П) двічі на протязі року, дитина 4 рази хворіла на ГРВІ, проявів бронхіальної обструкції не відмічалось, прояви атопічного дерматиту суттєво порідшали. Приклад 2. Дитина А., 3 роки. Хворіє на ГРВІ 5-6 разів на рік, починаючи з 8 місяців. За останні 2 роки двічі відмічалися обструктивні бронхіти. До 3-4 раз на рік відмічаються прояви атопічного дерматиту. Алергологічне дослідження: рівень загального імуноглобуліну Е в крові 190 МО/мл, підвищено рівень специфічних імуноглобулінів Е (панелі для алергологічного обстеження ФГПУ «Алерген» Росія, м. Ставрополь) до дині, курячого яйця, білка та жовтка курячого яйця, м'яса курки, лимону. За 3 роки після початку лікування за заявленим способом (кетотифен, настойка ехінацеї, Бронхо-мунал П) двічі на рік протягом 2 років, дитина хворіла на ГРВІ не більше 2-3 разів на рік, прояви бронхіальної обструкції не відмічалися. Приклад 3. Дитина П., 8 років. Хворіє на ГРВІ 6-7 разів на рік, починаючи з 3 років. Протягом останніх 2 років один - два рази на рік відмічалися обструктивні бронхіти. У бабусі по лінії матері діагностовано бронхіальну астму. Протягом перших 2,5-3 років життя у дитини іноді відмічались прояві атопічного дерматиту. Протягом останніх 2 років у дитини відмічаються прояви алергійного риніту. Алергологічне дослідження: рівень загального імуноглобуліну Е в крові - 450 МО/мл, підвищено рівень специфічних імуноглобулінів Е (панелі для алергологічного обстеження ФГПУ «Алерген» Росія, м. Ставрополь) до побутового і бібліотечного пилу, пір'я подушки, шерсті кішки. За 3 роки після початку лікування за заявленим способом (фліксотид, настойка ехінацеї, Бронхо-мунал П) двічі на рік протягом 2 років, дитина хворіла на ГРВІ не більше 2 разів на рік, прояви бронхіальної обструкції не відмічалися. Таким чином, в порівнянні з прототипом заявлений спосіб дозволяє здійснювати комплексний цілеспрямований вплив на основні взаємопов'язані типи порушень: блокує підвищений рівень сенсибілізації організму і інтенсивність алергічного запалення в бронхолегеневій системі та стимулює функціональний стан різних ланок імунного гомеостазу, який сприяє частому виникненню ГРВІ (систему неспецифічної резистентності організму і специфічний антибактеріальний захист), що, в свою чергу, дозволяє запобігти розвитку БА. Джерела інформації: 1. Намазова Л.С. Бронхиальная астма /Л.С. Намазова, Л.М. Огородова, Н.А. Геппе и др. // Педиатрическая фармакология. - 2006. - № 2. - С. 12-25. 2. Potter P.С. Лечение астмы у детей: современные рекомендации / Р.С. Potter // Доклады II Всемирного форма по астме и респираторной аллергии, Санкт-Петербург, Россия, 26-28 апреля 2009 г. - Астма. - 2009. - Том 10, № 1. - С. 35-37. 3. Сепиашвили Р.И. Вирусы и астма: в чем связь? / Р.И. Сепиашвили, Д.Ш. Мачарадзе, Т.А. Славянская //Астма. - 2009. - Том 10, № 1. - С. 5-7. 4. Рамазанова З.К. Изменения в иммунной и цитокиновой системах у детей в процессе перехода от статуса часто болеющих к больным бронхиальной астмой / З.К Рамазанова., И.М. Федорова, М.С. Бляхер и др. // Медицинская Иммунология. - 2006. - Т. 8, № 2 - 3. - С. 210. 5. Булгакова В. А. Иммунофармакотерпия детей с аллергическими болезнями / В.А. Булгакова, И.И. Балаболкин // Педиатрическая фармакология. - 2005. - № 5. - с. 22-29. 6. Патент України на винахід № 90335 МПК А61K39/116 Гончарук С.Ф., Касьяненко Г.В. Спосіб лікування дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції (Україна); Одеський держ. мед. університет. - Заявл.7.03.2008; Опубл. 26.04.2010; Бюл. № 8, 2010 р. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 50 55 Спосіб вторинної профілактики бронхіальної астми у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції, шляхом комплексного застосування імуномодулюючих і антиалергійних препаратів, який відрізняється тим, що дитині двічі на рік, у весняний та осінній періоди, призначають при переважанні харчової алергії стабілізатор мембран тучних клітин кетотифен протягом 2,5-3 місяців у віковій дозі, а при переважанні інгаляційної алергії інгаляційний кортикостероїд фліксотид протягом 2-2,5 місяців з поступовим зниженням дозування на 1 дозу кожні 2 тижні, з 2 доз 2 рази на день до 1 дози через день на тлі місячного курсового прийому адаптагену рослинного походження настойки ехінацеї пурпурової по 1 каплі на рік життя, 3 рази на день за 30 хв. до їжі, а також прийому стимулятора антибактеріального імунітету Бронхо-муналу П по 1 таблетці 1 раз на день - 10 днів, 2 курси з інтервалом 18-20 днів. 2 UA 106737 C2 Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3