Спосіб профілактики післяопераційних ускладнень езофагопластики

Реферат: Спосіб профілактики післяопераційних ускладнень езофагопластики включає формування вільного кінця стравохідної трубки, виведення її як стоми на шию, а також виконання езофагопластики. Езофагопластику виконують одночасно з формуванням стоми на шиї шляхом накладання анастомозу між стравоходом та інтерпонатом по типу "кінець-в-бік". Як вільний кінець стравохідної трубки вибирають проксимальну частину інтерпонату вище рівня анастомозу. Додатково в просвіт інтерпонату заводять зонд за межі останнього і фіксують до шкіри шиї. UA 106908 U (12) UA 106908 U UA 106908 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до хірургічної гастроентерології і може бути використана для запобігання післяопераційних ускладнень езофагопластики. Відомий спосіб профілактики післяопераційних ускладнень езофагопластики (Патент № 92357 U UA, заявл. 21.03.2014, опубл. 11.08.2014. Спосіб одномоментної езофагопластики), що включає виконання езофагогастропластики і заведення трансназального зонду за межі інтерпонату. При цьому інтерпонат формують із стінки шлунка таким чином, щоб він подовжувався. Спосіб дозволяє досягти профілактики неспроможності анастомозу за рахунок зменшення навантаження на лінію швів, зменшення ішемізації тканин інтерпонату, а також збереження достатньої мікроциркуляції. Недоліком способу є закидання вмісту стравохідної трубки у дихальні шляхи внаслідок наявності зонда та можливість розвитку ускладнень з боку респіраторної системи внаслідок цього. Трансназальне розміщення зонду, а особливо тривале (що відбувається при езофагопластиці), створює дискомфорт для пацієнта. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб профілактики післяопераційних ускладнень езофагопластики (Патент № 2293528 RU, A61B 17/00, заявл. 20.02.2007, опубл. Способ формирования эзофагостомы на шее), який включає першим етапом операції езофагопластики формування вільного кінця стравохідної трубки і виведення її як стоми на шию. Як вільний кінець стравохідної трубки вибирають пересічений стравохід (куксу стравоходу), який фіксують крізь всі шари шиї до шкіри. Другим етапом операції (після завершення рубцевого процесу) виконують езофагопластику. При цьому спочатку виділяють кінець стравоходу із стоми, а потім його використовують для анастомозування з інтерпонатом. Спосіб дозволяє досягти виключення неушкодженої опіком ділянки стравоходу із розповсюдження рубцевого процесу, а також підтримати фізіологічне відведення слини. Тобто на другому етапі операції використовують збережений від рубцювання та запалення орган, що дозволяє запобігти неспроможності та стенозування анастомозу і тим запобігти виникнення в післяопераційному періоді стенозу або неспроможності анастомозу. Але виконання оперативного втручання в два етапи потребує додаткового часу як для виконання оперативних втручань, так і для періодів госпіталізації та реабілітації. Також пересікання стравоходу для формування стоми перериває пасаж їжі фізіологічним шляхом та потребує одночасного виконання іншої стоми для годування хворого, а на другому етапі - езофагопластиці - потребує обов'язкового трансназального заведення зонду для цієї ж мети та розвантаження анастомозів. Тим самим збільшується не тільки складність, але і травматичність втручання. Слід також додати, що наявність назального зонду призводить до всіх описаних вище наслідків. Таким чином, можна констатувати, що спосіб не є достатньо ефективним. В основу корисної моделі поставлена задача створення ефективного способу профілактики післяопераційних ускладнень езофагопластики шляхом формування стоми на шиї як етапу основного оперативного втручання. Поставлену задачу вирішують тим, що в способі профілактики післяопераційних ускладнень езофагопластики, який включає формування вільного кінця стравохідної трубки, виведення її як стоми на шию, а також виконання езофагопластики, згідно з корисною моделлю, езофагопластику виконують одночасно з формуванням стоми на шиї шляхом накладання анастомозу між стравоходом та інтерпонатом по типу "кінець-в-бік", а як вільний кінець стравохідної трубки обирають проксимальну частину інтерпонату вище рівня анастомозу, додатково в просвіт інтерпонату заводять зонд за межі останнього і фіксують до шкіри шиї. Виконання стоми одночасно з основною операцією не тільки зменшує травмування хворого, але і скорочує час втручання та перебування хворого в клініці. Накладання анастомозу між стравоходом та інтерпонатом по типу "кінець-в-бік" (кінець стравоходу в бікінтерпонату) дозволяє забезпечити можливість використання проксимальної частини інтерпонату вище рівня анастомозу як вільного кінця стравохідної трубки для виведення стоми з метою заведення зонду. Слід зауважити, що інтерпонатом може служити як ділянка шлунку (наприклад, ізоперистальтична трубка за патентом №92357 U (UA)), так і ділянки товстої або тонкої кишок. Заведення зонду в просвіт інтерпонату за межі останнього дозволяє почати годування хворого в ранній післяопераційний період, забезпечити розвантаження швів анастомозу і навіть евакуацію вмісту травного тракту за необхідності. Все це зменшує імовірність розвитку неспроможності анастомозу. Також заведення зонду крізь контактну стому, а не трансназально, дозволяє зменшити дискомфорт пацієнта і запобігти закиданню вмісту стравохідної трубки у дихальні шляхи та розвитку ускладнень з боку респіраторної системи внаслідок цього. 1 UA 106908 U 5 10 15 20 25 30 Виконання контактної стоми дозволяє по закінченні необхідності утримання зонду в просвіті травного тракту його видалення без додаткового хірургічного втручання, при цьому закриття отвору стоми відбувається самостійно. Приклад конкретного виконання корисної моделі ілюструється кресленнями, на яких зображено: фіг. 1 - спосіб профілактики післяопераційних ускладнень езофагопластики, варіант накладення гастростоми на шиї; фіг. 2 - те ж саме, варіант накладення колостоми на шиї. На кресленнях використані наступні позначення. Кукса стравоходу 1, інтерпонат 2, анастомоз 3 "кінець-в-бік" між стравоходом 1 та інтерпонатом 2, стома 4 на шиї пацієнта, а також зонд 5. Докладний опис способу надається на прикладі його конкретного виконання в клініці. Клінічний приклад Пацієнт Ш., 54-х років, був госпіталізований в клініку ДУ "ІЗНХ ім. В.Т. Зайцева НАМНУ" з діагнозом післяопікова рубцева стриктура стравоходу. В процесі оперативного втручання частково обробили малу кривизну шлунка з клипіюванням лівої шлункової артерії і сформували ізоперистальтичну трубку дугоподібної форми по великій кривизні шлунка та резервуар із прилеглої до малої кривизни частини шлунка. Це було виконано за допомогою лінійного зшивального апарата з наступним накладенням другого ряду швів. Діаметр ізоперистальтичної трубки склав 3,5 см (що відповідає діаметру стравоходу), довжина - 26 см. Трансхіатальним доступом виконана дистальна резекція стравоходу (частини стравоходу, що уражена післяопіковою протяжною стриктурою). Провели анастомозування кукси стравоходу з інтерпонатом „кінець-в-бік" так, що залишився вільний кінець інтерпонату, який вивели на шию у вигляді контактної стоми. Інтраопераційно крізь стому завели тонкий зонд за межі інтерпонату. Післяопераційний період проходив без ускладнень. На 3 добу після операції з'явилася перистальтика і розпочали годування хворого по зонду. На 12 добу зонд був видалений. Пацієнт виписаний із збільшенням ваги на 2 кг на 15 добу після операції. Стома закрилася самостійно через місяць після операції. Через 3 місяці вага збільшилася на 15 кг, а через півроку пацієнт відновив вагу на 100 %. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб профілактики післяопераційних ускладнень езофагопластики, що включає формування вільного кінця стравохідної трубки, виведення її як стоми на шию, а також виконання езофагопластики, який відрізняється тим, що езофагопластику виконують одночасно з формуванням стоми на шиї шляхом накладання анастомозу між стравоходом та інтерпонатом по типу "кінець-в-бік", а як вільний кінець стравохідної трубки вибирають проксимальну частину інтерпонату вище рівня анастомозу, додатково в просвіт інтерпонату заводять зонд за межі останнього і фіксують до шкіри шиї. 2 UA 106908 U Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3