Спосіб лікування кишкової рани та профілактики післяопераційних ускладнень

Винахід належить до медицини, а саме до хірургії і стосується способу лікування кишкової рани та профілактики післяопераційних ускладнень (недостатність кишкових швів, анастомозіт). Найбільш частою причиною виникнення післяопераційного перитоніту вважається недостатність швів анастомозів порожнинних органів, яка зустрічається в 25% [Милонов О.Б., Тоскин К.Д., Жебровский B.B. Послеоперационные осложнения и опасности в абдоминальной хирургии. М., "Медицина", 1990, с. 53]. Недостатність кишкових швів накладених в умовах перитоніту значно зростає. Відомий спосіб профілактики післяопераційних ускладнень при операціях на травневому тракті [Авт. св. СРСР Ns 1106484, кл. А А 61 17/00], в якому під час операції вводять одномиттєво в порожнину органу на якому оперують канаміцин та тріхопол, а в післяопераційному періоді їх вводять крізь зонд кожен день до появи перистальтики. Недоліком є те, що не забезпечується ефективна герметичність кишкового шва, не повноцінно зменшується кількість мікроорганізмів та їх токсинів в порожнині кишки, не можливо проводити активне диференцьоване місцеве лікування кишкової рани, селективну деконтамінацію кишечника, раннє ентеральне живлення, виконувати бактеріальний контроль, бактеріальні та рентген-контрастні дослідження зони анастомозу. В основу винаходу поставлена задача забезпечити ефективну герметичність кишкового шва, зменшити кількість патогенних мікроорганізмів та їх токсинів в порожнині кишки, проводити активне диференцьоване місцеве лікування кишкової рани відповідно фазам раневого процесу, сприяти ранній епітелізації, росту та захисту грануляційної тканини кишкової рани, проводити селективну деконтамінацію кишечника, раннє ентеральне живлення, запобігти виникненню анастомозиту, відновлювати ранню перистальтику, виконувати бактеріологічний контроль, бактеріологічні та рентген-контрастні дослідження зони анастомозу. З цією метою, після формування анастомозу, проводять Інтубацію травневого тракту зондом з зрощувальною муфтою. Під час операції і в післяопераційному періоді проводять аспірацію кишкового емісту, а до кишкової рани підводяться лікарські речовини. Спосіб здійснюється слідуючим чином. Під час операції, після формування міжкишкового анастомозу чи зашивання кишкової рани, травнений тракт Інтубується поліхлорвініловим зондом (трансназально, через гастро-, ілео-, цеко-, аппендікостому, трамсанально). Зонд (фігура) складається з еластичної трубки 1 з глухим кінцем 2 та перфорованими боковими стінками 3 на робочому кінці і обладнаний зрощувальною муфтою 4 з перфораціями. Зрощувальна муфта сполучається з додатковим каналом 5 для подавання лікарських речовин. Зовнішній діаметр зонда 7,08,0 мм, внутрішній - 5,5-6,0 мм. В таблиці вказана довжина зондів для інтубації травневого тракту. Зрощувальну муфту розташовують над лінією швів кишкової рани. Під час операції і в післяопераційному періоді по трубці 1 проводять аспірацію шлункового та кишкового вмісту за допомогою електровідсмоктувача, а по додатковому каналу 5 подають лікарські речовини, які крізь зрощувальну муфту 4 поступають до лінії швів. Під час операції після проведенної декомпресії в порожнину кишки через зрощувальну муфту вводять 200 мл 1 % водяного розчину полісорбу, через 15 хвилин проводять повторно аспірацію кишкового вмісту І до лінії швів підводять 20 мл мазі "Левомеколь". Через 30 хвилин в порожнину кишки вводять 4 дози колібактерину (селективна кишкова деконтамінація). В післяопераційному періоді проводять аспірацію кишкового вмісту, вводять 200 мл 1 % водяного розчину полісорбу, через 15 хвилин після повторної аспірації до лінії швів підводять 20 мл мазі "Левомеколь" (на 2 добу "Левомеколь" замінюється мазею "Вінілін" 20 мл), через 30 хвилин вводять 4 дози колібактерину. Вище вказаний лікувальний комплекс виконується 3 рази на добу. На 2 добу після введення колібактерину проводиться раннє ентеральне живлення. Виконують бактеріологічний контроль та бактеріологічні дослідження зони анастомозу (видовий склад мікрофлори, рівень бактеріального обсіменіння та інш.). Рентген - контрастне .дослідження зони анастомозу для виявлення явищ анастомозиту та недостатності кишкових швів проводиться 40 мл. водорозчинного рентген-контрасту. Зонд видаляють після появи активної перистальтики на 4-6 добу. Приклад. Хворий С 72 роки поступив в відділення через 48 годин після початку захворювання з діагнозом: Тромбоз мезентеріальних судин, перитоніт. Під час операції виявлено тромбемболію гілки верхньої артерії брижжі з некрозом 1,5 метра тонкої кишки, фібрінозний перитоніт. Виконано резекцію 2 м тонкої кишки з ентероентеро анастомозом кінець в кінець, блокада корня брижжі тонкого кишечника 0,25% розчином новокаїну 200 мл з 10 тис. одиниць гепаріну. Тонкий кишечник інтубований трансназально зондом з зрощувальною муфтою, яку розташували над лінією швів міжкишкового анастомозу. Санація та дренування черевної порожнини. Девульсія сфінктера по Субботіну. Під час операції проводили аспірацію кишкового вмісту через зонд за допомогою електровідсмоктувача, а по додатковому каналу в порожнину кишки ввели 200 мл 1 % водного розчину полісорбу, через 15хвилин після повторної аспірації ввели 20 мл мазі "Левомеколь" і через 30 хвилин 4 дози колібактерину. Введення лікарських речовин та аспірацію кишкового вмісту виконували 3 рази на добу. На 2 добу мазь "Левомеколь" замінили мазею "Вінілін" 20 мл і після введення колібактеріну проводили раннє ентеральне живлення. Зонд видалили після появи активної перистальтики на 4 добу. Хворий виписаний з відділення в задовільному стані. Спосіб профілактує виникнення післяопераційних ускладнень при операціях на травневому тракті (недостатність кишкових швів, анастомозіт), сприяє підвищенню репаративної регенерації кишкової рани, дозволяє проводити диференцьоване лікування кишкової рани відповідно фазам раневого процесу, селективну кишкову деконтамінацію, раннє ентеральне живлення, виконувати бактеріальний контроль, бактеріальні та рентген-контрастне дослідження зони анастомозу. Спосіб рекомендований для практичного використання.