Спосіб профілактики гнійно-запальних ускладнень післяопераційних лапаротомних ран черевної стінки

Реферат: Спосіб профілактики гнійно-запальних ускладнень післяопераційних лапаротомних ран черевної стінки полягає у застосуванні струмів низької інтенсивності на паравульнарні тканини тривалістю 60 хв і раз на добу протягом 5-7 діб. UA 71707 U (12) UA 71707 U UA 71707 U 5 10 15 20 25 30 Корисна модель належить до медицини, зокрема до хірургії і може бути використана для профілактики гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран черевної стінки у пацієнтів із підвищеним ризиком розвитку інфекційних ранових ускладнень. Відомий спосіб профілактики післяопераційних ранових ускладнень полягає у використанні антибіотиків. Недоліком відомого способу є підвищення резистентності патогенної мікрофлори до антибіотиків, внаслідок чого спостерігається тенденція до зростання післяопераційних ранових ускладнень (3-21,1 %) (D.J. Leaper, 2010, Мохов Е.М., 2009; Радзіховський А.П, 2006; В.Ф. Саєнко та співав., 2005). В основу корисної моделі "спосіб профілактики гнійно-запальних ускладнень ран черевної стінки" поставлено задачу зменшення відсотку виникнення ускладнень в післяопераційних ранах шляхом дії на паравульнарні тканини струмів низької інтенсивності без зовнішніх джерел тривалістю 60 хв 1 раз на добу протягом 5-7 діб. Спосіб здійснюється наступним чином: після хірургічного втручання по краях рани накладають електрохімічні електроди-донори та в ділянці попереку електрод-акцептор електронів сполучені через вимірювальний пристрій провідником та фіксують їх до тулуба за допомогою післяопераційного поясу "Tonus Elast", виробництва Латвія. Перев'язки виконують щоденно. Тривалість впливу струмів низької інтенсивності - 60 хвилин. При загоєнні рани у ранньому післяопераційному періоді відбувається бактеріостатичний та бактерицидний вплив гальванічних струмів низької інтенсивності на патогенну мікрофлору в рані та покращення загоєння рани шляхом профілактики післяопераційних ранових ускладнень. Приклад № 1. Хвора Н., перебувала на стаціонарному лікуванні МКЛ № 1 із діагнозом: Незащемлена вправима пупкова грижа. Ожиріння ІІІ ст. Виконано грижосічення, грижопластика за Мейо. У післяопераційному періоді хвора отримувала 5 сеансів біофізичного впливу на паравульнарні тканини післяопераційної рани струмами низької інтенсивності без зовнішніх джерел тривалістю 60 хв. Систему із позитивного та негативного електродів з'єднано провідником першого роду через вимірювальний пристрій на передній черевній стінці за допомогою післяопераційного поясу "Tonus Elast", виробництва Латвія. Післяопераційний період проходив без ускладнень. Післяопераційна рана загоїлась по типу первинного натягу. Хвора виписана із одужанням. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб профілактики гнійно-запальних ускладнень післяопераційних лапаротомних ран черевної стінки, який полягає у застосуванні струмів низької інтенсивності на паравульнарні тканини тривалістю 60 хв і раз на добу протягом 5-7 діб. Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 1