Спосіб лікування залізодефіцитної анемії вагітних

Реферат: Спосіб лікування залізодефіцитної анемії вагітних включає призначення протианемічних лікарських препаратів. Вагітній призначають препарат суфер по 1 флакону 1 раз на добу, внутрішньовенно, від 3 до 8 ін'єкцій, під контролем у перебігу першого тижня лікування показників гемоглобіну та сироваткового заліза, до прогресивного збільшення їх вмісту в порівнянні з попередніми вимірами та продовжують лікування до нормалізації показників гемоглобіну та сироваткового заліза. UA 107624 U (12) UA 107624 U UA 107624 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до акушерства, та може бути використана для лікування залізодефіцитної анемії вагітних. Залізодефіцитна анемія (ЗДА) - це клініко-гематологічний синдром, що характеризується зниженням кількості заліза в організмі (в крові, кістковому мозку і депо), при якому порушується синтез гема, а також білків, що містять залізо (міоглобіну, залізовмісних тканинних ферментів). У більшості випадків ЗДА передує і сприяє тканинний дефіцит заліза. Анемія є одним з найбільш частих ускладнень вагітності. Провідною ознакою анемії у вагітних є зниження рівня гемоглобіну менше 110 г/л. Анемія у вагітних в 90 % випадків є залізодефіцитної. Така анемія характеризується порушенням синтезу гемоглобіну через розвиток внаслідок різних фізіологічних і патологічних процесів дефіциту заліза. Наявність залізодефіцитної анемії призводить до порушення якості життя пацієнток, знижує їх працездатність, викликає функціональні розлади з боку багатьох органів і систем. При дефіциті заліза у вагітних збільшується ризик розвитку ускладнень під час пологів, а при відсутності своєчасної та адекватної терапії може виникнути дефіцит заліза і у плода. ЗДА сприяє розвитку фетоплацентарної недостатності (ФПН) і багатьох гестаційних ускладнень, таких як гіпотрофія і гіпоксія плода, гестози, невиношування вагітності, відшарування плаценти, кровотечі, а також аномалій пологової діяльності, гіпогалактії, гнійносептичних захворювань у післяпологовому періоді і анемії у новонароджених. У невагітних жінок потреба в залізі становить 1,5 мг на добу. Під час вагітності потреба в залізі неухильно зростає в І триместрі на 1 мг на добу, в II триместрі - на 2 мг на добу, в III триместрі - на 3-5 мг на добу. Для вироблення додаткового заліза використовується 300-540 мг цього елемента. З них 250-300 мг заліза витрачається на потреби плода, 50-100 мг - на побудову плаценти, 50 мг заліза відкладається в міометрії. Втрата заліза найбільш виражена в 16-20 тижнів вагітності, що збігається з періодом початку процесу кровотворення у плода і збільшенням маси крові у вагітної. У третьому періоді пологів (при фізіологічній крововтраті) втрачається від 200 до 700 мг заліза. Надалі, в період лактації, ще близько 200 мг. Таким чином, з материнського депо в період вагітності і в післяпологовому періоді витрачається близько 800950 мг заліза. Організм в змозі відновити запаси заліза протягом 4-5 років. Якщо жінка планує вагітність раніше цього терміну, у неї неминуче розвивається анемія. Основними лабораторними критеріями ЗДА є: низький кольоровий показник (0,85); гіпохромія еритроцитів; зниження середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті; мікроцитоз, пойкілоцитоз еритроцитів (в мазку периферичної крові). Лікування ЗДА передбачає, крім усунення основної причини цього патологічного стану, застосування препаратів заліза. Ідеальний протианемічний препарат повинен володіти мінімальною кількістю побічних ефектів, мати просту схему застосування, найкраще співвідношення ефективність/ціна і оптимальний вміст заліза. Однак багато залізовмісних препаратів мають ряд недоліків, що створюють проблеми при їх використанні: неприємними органолептичними властивостями, низькою біодоступністю, а також здатністю подразнювати слизову шлунково-кишкового тракту, що часто обумовлює диспепсичні явища. Вищевикладене обумовлює актуальність пошуку ефективних способів лікування ЗДА вагітних, які позбавлені перерахованих недоліків. В даний час для лікування анемії у вагітних використовують цілий ряд медичних препаратів. Питання про призначення конкретного препарату, а також про його разової дози, кратності застосування та тривалості курсу лікування вирішують в індивідуальному порядку [Серов В.Н., Бурлев В.А., Коноводова Е.Н. Железодефицитные состояния у беременных и родильниц / Алгоритмы диагностики и лечения гинекологических заболеваний / Под редакцией В.Н. Серова. - М.: Литтерра, 2008. - 160 с.]. Даний спосіб лікування залізодефіцитної анемії вагітних є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності лікування ЗДА вагітних шляхом профілактики побічних ефектів. Поставлена задача, вирішується тим, що у відомому способі лікування ЗДА вагітних, який включає призначення протианемічних лікарських препаратів, згідно з корисною моделлю, вагітній призначають препарат суфер по 1 флакону 1 раз на добу, внутрішньовенно, від 3 до 8 ін'єкцій, під контролем у перебігу першого тижня лікування показників гемоглобіну та сироваткового заліза, до прогресивного збільшення їх вмісту в порівнянні з попередніми вимірами та продовжують лікування до нормалізації показників гемоглобіну та сироваткового заліза. 1 UA 107624 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Технічний ефект корисної моделі, а саме підвищення ефективності лікування ЗДА вагітних шляхом профілактики побічних ефектів, обумовлений синергізмом засобів та заходів, які заявляються. Спосіб виконують наступним чином: вагітній призначають препарат суфер по 1 флакону 1 раз на добу, внутрішньовенно, від 3 до 8 ін'єкцій, під контролем у перебігу першого тижня лікування показників гемоглобіну та сироваткового заліза, до прогресивного збільшення їх вмісту в порівнянні з попередніми вимірами та продовжують лікування до нормалізації показників гемоглобіну та сироваткового заліза. Ефективність способу доведена клінічними дослідженнями. Проведено обстеження 40 вагітних у віці 19-41 року з ознаками ЗДА в II і III триместрах гестації. З них у 17 (42,5 %) вагітність була першою, у 23 (57,5 %) - повторної. Лабораторна діагностика анемії ґрунтувалася на визначенні вмісту гемоглобіну, еритроцитів, сироваткового заліза і кольорового показника крові. В анамнезі у 8 (20 %) пацієнток відзначено безпліддя (первинне - у трьох, вторинне - у п'яти). Справжня вагітність була індукована медикаментозно у трьох жінок після застосування екстракорпорального запліднення. У 33 пацієнток (82,5 %) відзначені різні екстрагенітальні захворювання: хронічний пієлонефрит - 12 (30,0 %), хронічні бронхолегеневі захворювання - 6 (15 %), захворювання шлунково-кишкового тракту - 9 (22,5 %), артеріальна гіпертензія - 7 (17,5 %), цукровий діабет - 5 (12,5 %), патологія щитоподібної залози - 1 (2,5 %). Середній рівень гемоглобіну (Нb) у вагітних склав 82,5±3,6 г/л, сироваткового заліза 10,6±1,8 ммоль/л. Анемія І ступеня (Нb 90-105 г/л) відзначена у 16 (40 %), II ступеня (Нb 70-90 г/л) - у 19 (47,5 %), III ступеня (Нb  70 г/л) - у 5 (12.5 %) пацієнток. Різні клінічні прояви анемії (блідість шкірних покривів і видимих слизових оболонок, тахікардія, слабкість, зниження працездатності, запаморочення, парестезії нижніх кінцівок) мали місце в 34 (85 %) випадках. Перебіг І триместру даної вагітності був обтяжений раннім токсикозом у 15 (37,7 %) пацієнток, загрозою переривання вагітності в І триместрі - у 24 (60,0 %). У двох (2,3 %) була виявлена міома матки. Другий триместр вагітності був ускладнений загрозою переривання у 18 (45,0 %) жінок, гестозом вагітних - у 11 (27,5 %), помірним багатоводдям - у 2 (5,0 %). Низька локалізація плаценти відзначалася в 9 (22,5 %) випадках. У III триместрі основними ускладненнями гестації були: гестоз легкого та середнього ступенів тяжкості - у 13 (32,5 %) вагітних, загроза передчасних пологів - у 10 (25 %), маловоддя у 3 (7,5 %), синдром затримки розвитку плода (СЗРП) - у 8 (20,0 %), ФПН - у 9 (20,1 %). Звертає на себе увагу, що найбільш тяжкі гестаційні ускладнення - ФПН і СЗРП спостерігалися у пацієнток з анемією II і III ступеня. У цих же жінок відзначені і найбільш серйозні екстрагенітальні захворювання (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, бронхіальна астма). Значно рідше гестаційні ускладнення спостерігалися у пацієнток з анемією легкого ступеня. Зокрема, у них не зазначено ознак внутрішньоутробного страждання плода. Це свідчить про те, що частота і тяжкість гестаційних ускладнень корелюють зі ступенем тяжкості анемії. Всім вагітним проведена комплексна терапія гестаційних ускладнень, в тому числі, профілактика або лікування ФПН. Всі вагітні були розділені на 2 групи: до 1-ї групи увійшли вагітні, які одержували стандартну антианемічні терапію, до 2-ї - вагітні, яким призначався препарат суфер. Корекція залізодефіциту здійснювалася препаратом суфер по одному флакону 1 раз на день, внутрішньовенно, від 3-х до 8 ін'єкцій (в залежності від ступеня тяжкості анемії). Антианемічний ефект суфера оцінювався за клінічним станом хворих і результатами лабораторного дослідження крові щотижня. Як показали проведені дослідження, на тлі прийому суфера у всіх пацієнток спостерігалося прогресивне збільшення вмісту гемоглобіну і сироваткового заліза, найбільш виражене до кінця першого тижня лікування. Середнє збільшення рівня гемоглобіну за тиждень склало 7,2 г/л, сироваткового заліза - 2,75 ммоль/л. Через 3 прийоми суфера самопочуття хворих покращилося, зникли скарги на слабкість, парестезії, запаморочення, частота серцевих скорочень і забарвлення шкірних покривів прийшли в норму. Дані аналізу крові свідчили про підвищення рівня гемоглобіну до кінця 2-го тижня на 31,7 %, сироваткового заліза - в два рази (табл. 1). 2 UA 107624 U Таблиця 1 Динаміка показників аналізу крові у хворих з анемією до та після лікування суфером (n=40) Показники До лікування Після лікування Гемоглобін, г/л 91,8±5,6 114,6±3,7* Еритроцити 2,3±0,8 3,2±0,4* Кольоровий показник 0,86±0,01 0,92±0,07* Сироваткове залізо, ммоль/л 10,8±1,9 23,6±1,6* * Різниця з вихідним рівнем достовірна (р < 0,005) 5 10 Суб'єктивні і об'єктивні (клініко-лабораторні) показники свідчать про хороший антианемічний ефект курсу прийому суфера. Відмічено, що суфер добре переноситься пацієнтками, не порушує функцію кишечника, не викликає диспепсичних явищ, сумісний з іншими лікарськими препаратами, призначеними для лікування різних гестаційних ускладнень. Побічних ефектів на тлі його застосування не відзначено в жодному разі. Таким чином, застосування суфера забезпечує швидке відновлення рівнів гемоглобіну і сироваткового заліза. Доступність, простота застосування, хороша переносимість і позитивний вплив на перебіг гестації та стан плода дозволяють рекомендувати суфер для широкого застосування під час вагітності. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб лікування залізодефіцитної анемії вагітних, який включає призначення протианемічних лікарських препаратів, який відрізняється тим, що вагітній призначають препарат суфер по 1 флакону 1 раз на добу, внутрішньовенно, від 3 до 8 ін'єкцій, під контролем у перебігу першого тижня лікування показників гемоглобіну та сироваткового заліза, до прогресивного збільшення їх вмісту в порівнянні з попередніми вимірами та продовжують лікування до нормалізації показників гемоглобіну та сироваткового заліза. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3