Спосіб діагностики кардіоваскулярного ризику у пацієнтів з незворотною бронхіальною обструкцією

Реферат: Спосіб діагностики кардіоваскулярного ризику у пацієнтів з незворотною бронхіальною обструкцією включає вимір систолічного артеріального тиску, вмісту загального холестерину сироватки крові та урахування віку, статі і наявності паління. Попередньо вимірюють індикативні показники функціонального стану дихальної системи, зокрема форсовану життєву ємкість легенів, об'єм форсованого видиху за першу секунду та при необхідності виконують бронхолітичну пробу. Методом стандартизованого опитування з'ясовують наявність, тривалість та інтенсивність паління цигарок з розрахунком узагальненого індексу паління, вимірюють зріст, масу тіла, обхват стегон, талії, розраховують індекс маси та індекс охватних параметрів і враховують наявні індикатори ризику бронхообструктивних порушень. Розраховують за заданою формулою інтегральний показник кардіоваскулярного ризику (КВР), за значеннями якого діагностують рівень кардіоваскулярного ризику (високий чи низький) або констатують наявність невизначеної клінічної ситуації. UA 107623 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ КАРДІОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ У ПАЦІЄНТІВ З НЕЗВОРОТНОЮ БРОНХІАЛЬНОЮ ОБСТРУКЦІЄЮ UA 107623 U UA 107623 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до внутрішніх хвороб, терапії та загальної практики - сімейної медицини, і може застосовуватися в системі клінічного моніторингу кардіоваскулярного ризику. Кардіоваскулярний ризик - прогнозний показник настання смерті від серцево-судинних причин, який в медичній практиці оцінюється за комплексом показників, насамперед за рівнем вмісту загального холестерину чи тригліцеридів сироватки крові, рівнем систолічного артеріального тиску при врахуванні віку, статі пацієнта та факту паління. Саме з цих позицій Європейським товариством кардіологів рекомендовано застосовувати спеціальні стандартизовані карти оцінки кардіоваскулярного ризику (Сonroy R.M. Estimation of ten-year risk of fatal cardiovascular disease in Europe: the SCORE project / R.M., Conroy, K. Pyorala, A.P. Fitzgerald // European heart journal, 2003. - V. 24. - P. 987-1003; Bhatt D.L. International prevalence, recognition, and treatment of cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrombosis / D.L. Bhatt, P.G. Steg, E.M. Ohman // JAMA, 2006. - № 295. - P. 180-189). Водночас, наявність спільних метаболічних механізмів хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ) та кардіоваскулярного ризику (КВР) підтверджує необхідність комплексного підходу до діагностики КВР у пацієнтів з незворотною бронхіальною обструкцією (Березин А.Е. Хроническая обструктивная болезнь легких и кардиоваскулярный риск / А.Е. Березин // Український медичний часопис. 2009. - № 2(70). - С. 62-68). Серед способів визначення КВР відомі способи, що спрямовані на використання як результатів лабораторних досліджень, так і дихотомічних індикаторів ризику. Так, відповідно до існуючих уявлень, система оцінки ризику "SCORE" (Systematic Coronary Risk Evaluation) призначена для прогнозування смертельного (коронарного чи некоронарного) захворювання у найближчі 10 років. Основою для шкалы стали результати спеціальних репрезентативних когортних досліджень населення (Горбась І.М. Шкала SCORE у клінічній практиці: переваги й обмеження / І.М. Горбась // Здоров'я України, 2008. - № 11(1). - С. 40-41). Крім цього, відома так звана Фрамінгамська шкала, застосування якої дозволяє у десятирічній проспекції визначати ризик смерті лише від коронарних подій (Шальнова С.А. Оценка суммарного риска сердечно-сосудистых заболеваний. Комментарии к европейским рекомендациям по профилактике сердечно - сосудистых заболеваний / С.А. Шальнова, О.В. Вихирева //Рациональная фармакотерапия, 2005. - № 3. - С. 54-56; D'Agostino R.B. Validation of the Framingham coronary heart disease prediction cores: results of a multiple ethnic groups investigation / R.B. D'Agostino, S. Grundy, L.M. Sullivan, P. Wilson // JAMA, 2001. - № 286. - P. 180187). Відомий спосіб оцінки кардіоваскулярного ризику (Органов Р.Г. Новый способ оценки индивидуального сердечно-сосудистого суммарного риска для населения России / Р.Г. Органов, С.А. Шальнова, A.M. Калинина // Кардиология, 2008. - № 5. - С. 85-89; Біловол О.Μ. Особливості формування порушень системної гемодинаміки та ремоделювання серця у хворих на хронічний холецистит в поєднанні з гіпертонічною хворобою / О.М. Біловол, В.М. Хворостінка, Л.Р. Боброннікова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: тем. збірник наукових праць, 2009. - Вип. 1-2. - С. 503-512), який базується на виконанні електрофізіологічного дослідження морфо-функціонального стану міокарда та магістральних судин, та передбачає виконання ультразвукового дослідження міокарда та центральних і периферичних судин з наступною кількісною оцінкою отриманих результатів, та визначенням високого кардіоваскулярного ризику у разі наявності ознак ремоделювання міокарду чи порушення гемодинамічних процесів. Цей спосіб дозволяє отримувати індивідуалізовану оцінку кардіоваскулярного ризику за показниками неінвазивного дослідження, а також дозволяє забезпечувати індикативний аналіз динамічних змін на клінічній стадії реалізації кардіоваскулярного ризику. Недоліком способу є використання вартісного обладнання, обмеженість його застосування у скринінгових технологіях на рівні первинної ланки надання медичної допомоги, що і обмежує його широке впровадження. Крім цього, недоліками способу є те, що ним не враховується такі значимі індикатори ризику, як тілобудова та структура компонентного складу тіла пацієнта, а також деякі фактори ризику (гіподинамія, паління, обважена спадковість). Спосіб орієнтовано для застосування серед хворих на серцево-судинні захворювання без урахування супутньої та поєднаної патології. Спосіб оцінки кардіоваскулярного ризику (Горбась І.М. Шкала SCORE у клінічній практиці: переваги й обмеження /І.М. Горбась //Здоров'я України, 2008. - № 11(1). С. 40-41), який включає вимір систолічного артеріального тиску, вмісту загального холестерину сироватки крові та урахування віку, статі і наявності паління, дозволяє у системі єдиної кількісної шкали оцінювати наявність високого кардіоваскулярного ризику на момент обстеження та, для осіб молодого віку, 1 UA 107623 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 з екстраполяцією показників на момент досягнення шестидесятирічного віку. Для цього застосовується спеціальна багатовимірна шкала з попередньо визначеними прогностичними коефіцієнтами, що дозволяє, після виміру визначених показників та з'ясування наявності визначених у способі індикаторів ризику, отримувати індивідуалізовану оцінку кардіоваскулярного ризику. Позитивним у вказаному способі є інтегральність підходу до оцінки ризику, простота та його доступність на рівні первинної ланки надання медичної допомоги населенню, застосування у скринінгових обстеженнях, а також індивідуалізація можливих заходів щодо зниження ризику. Однак, недоліками способу є те, що ним не враховуються значимі для пацієнтів з незворотною обструкцією індикатори ризику, як виразність цієї обструкції, тривалість та стаж паління цигарок, наявність в анамнезі перенесених гострих та хронічних захворювань (Бондаренко Л.В. Кардіоваскулярний ризик та хронічне обструктивне захворювання легенів: клініко-анамнестичний аналіз деяких спільних факторів / Л.В. Бондаренко // VIII Науково-практична конференція "Актуальні питання патології за умов дії надзвичайних факторів на організм" // ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевского" (01-02.2015р.). - Тернопіль, 2015. - С. 12-13). Крім цього, спосіб не враховує вплив спільних для кардіоваскулярної патології та бронхіальної обструкції факторів ризику, тоді як відомо, що порушення дихальної функції слід розглядати як патологію, що значною мірою підвищує сумарний кардіоваскулярний ризик. Неврахування означених особливостей призводить до необґрунтованих витрат діагностичних ресурсів на проведення клініко-лабораторних досліджень. Цей спосіб є найбільш близьким по технічній суті та результату, що може бути досягнуто, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики кардіоваскулярного ризику у пацієнтів з незворотною бронхіальною обструкцією, в якому за рахунок урахування впливу спільних для кардіоваскулярних захворювань та захворювань легеневої системи факторів ризику досягається удосконалення діагностики при одночасному зниженні ресурсозатратності цього процесу. Задача, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішується тим, що у відомому способі діагностики кардіоваскулярного ризику у пацієнтів з незворотною бронхіальною обструкцією, який включає вимір систолічного артеріального тиску, вмісту загального холестерину сироватки крові та урахування віку, статі і наявності паління, згідно з корисною моделлю, попередньо вимірюють індикативні показники функціонального стану дихальної системи, зокрема форсовану життєву ємкість легенів (ФЖЄЛ), об'єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) та, у разі коли (ОФВ1/ФЖЄЛ)119 відповідає ПК1=+12,5). Вимір зросту пацієнта виконали ростоміром (Р=1,81 м), масу тіла виміряли з використанням медичних ваг (В=92,3 кг), обхват стегон (VC=0,84 м), талії (VT=1,02 м) виміряли сантиметровою стрічкою та розрахували 2 2 індекс маси тіла за формулою: ΙМТ=В/Р =92,3/1,81 =28,1 (при 25,0≤ΙМТ0,95 відповідає ПК4=-4,4) та при анамнестичному дослідженні виявлено відсутність у анамнезі повторних пневмоній (ПК2=3,0), та наявність частих гострих захворювань верхніх відділів респіраторного тракту (ПК 5=+2,9); після чого розраховуємо (ОФВ2/ФЖЄЛ)=55,2/77,8≈0,71