Спосіб діагностики тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей віком до 6 років

Реферат: Спосіб діагностики тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей включає оцінку клінікоанамнестичних даних. У дітей віком до 6 років додатково у сироватці крові за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу ELISA з використанням набору Bender Medsystems визначають рівень моноцитарного хемоатрактантного протеїну 1 (МСР-1). При рівні МСР-1 вище ніж 863,4 пг/мл діагностують легкий персистуючий перебіг бронхіальної астми. При рівні МСР-1 від 863,3 до 536,9 пг/мл діагностують середній персистуючий перебіг бронхіальної астми. При рівні МСР-1 від 536,8 до 489,8 пг/мл діагностують тяжкий персистуючий перебіг бронхіальної астми у дітей віком до 6 років. UA 108076 U (12) UA 108076 U UA 108076 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до педіатрії, пульмонології та алергології, і може бути використана для діагностики тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей віком до 6 років. Поширеність бронхіальної астми (БА) серед дітей неухильно зростає, що пов'язують як з погіршенням екологічної ситуації, так і з більш досконалою діагностикою [Статистичноаналітичний довідник: стан здоров'я дітей 0-17 років включно в Україні та надання їм медичної допомоги за 2006-2008 p.p. / Під ред. В.М. Князевича. - К.: Поліум, 2009. – 191 с; Глобальная стратегия лечения и профилактики бронхиальной астмы (Global Initiative for Asthma, GINA): пересмотр 2014 г. / Пер. с англ. под ред. А.С. Белевского. - М.: Российское респираторное общество, 2015. - 148 с.], у зв'язку з чим БА залишається серйозною проблемою педіатрії. Відомо, що при недостатньо ефективному лікуванні БА значно обмежує повсякденне життя пацієнтів, призводить до хронізації процесу і навіть до смерті. У зв'язку з вищевикладеним, визначення тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей на ранніх стадіях з метою призначення необхідного обсягу лікувальних заходів є одним з найважливіших завдань практичної охорони здоров'я та медичної науки. На сьогоднішній день є декілька способів діагностики тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей. До них належить спосіб, який засновано на визначенні об'єму терапії, необхідної для досягнення контролю захворювання після декількох місяців адекватно підібраної базисної терапії: легкий перебіг бронхіальної астми констатують при досягненні контролю бронхіальної астми на тлі застосування тільки короткодіючих бета-агоністів або низьких доз інгаляційних кортикостероїдів, або антилейкотриєнових препаратів; середній перебіг тяжкості встановлюють при досягненні хорошого контролю бронхіальної астми на тлі застосування низьких доз інгаляційних кортикостероїдів в поєднанні з довгодіючими бета-агоністами або середніх доз інгаляційних кортикостероїдів; тяжкий перебіг бронхіальної астми констатують, якщо для досягнення повного контролю необхідний великий обсяг терапії (наприклад, високі дози інгаляційних кортикостероїдів в поєднанні з довгодіючими бета-агоністами або, незважаючи на великий обсяг терапії, контролю бронхіальної астми досягти не вдається [Вишнивецкий И.И. Диагностика и выбор стартовой терапии бронхиальной астмы в рекомендациях GINA 2014: новые акценты и вопросы, оставшиеся без ответа / И.И. Вишнивецкий // Здоров'я України. 2014. - № 3 - С. 9-11]. Основним недоліком цього способу є те, що діагностику перебігу тяжкості бронхіальної астми можна провести тільки за умови, що дитина регулярно отримує терапію, спрямовану на контроль захворювання, протягом декількох місяців. Відомий також спосіб діагностики тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей, який заснований на визначенні анамнестичних особливостей (частота денних та нічних симптомів, вираженість та тривалість приступів), а також даних інструментальних методів дослідження (вимірювання об'єму форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1) та визначення максимальної (пікової) швидкості видиху (ПШВ)): - легка персистуюча бронхіальна астма (клінічні симптоми до початку лікування: симптоми виникають частіше, як мінімум 1 раз на тиждень, але рідше 1 разу на день впродовж більше 3-х місяців; симптоми загострення можуть порушувати активність і сон; наявність хронічних симптомів, які потребують симптоматичного лікування майже щоденно; нічні симптоми астми виникають частіше 2 разів на місяць; ОФВ1 або ПШВ ≥ 80 % від належних; добові коливання ПШВ або ОФВ1-20-30 %); - середньої тяжкості персистуюча бронхіальна астма (клінічні симптоми до початку лікування: симптоми виникають щоденно; загострення призводять до порушення активності і сну; нічні симптоми астми виникають частіше 1 разу на тиждень; необхідність у щоденному прийомі бета 2-агоністів короткої дії; ОФВ1 або ПШВ в межах 60-80 % від належних; добові коливання ПШВ або ОФВ1 > 30 %); - тяжка персистуюча бронхіальна астма (клінічні симптоми до початку лікування: незважаючи на лікування, що проводиться, відсутність належного контролю захворювання; постійна наявність тривалих денних симптомів; часті нічні симптоми; часті, важкі загострення; обмеження фізичної активності зумовлене БА; ОФВ1 або ПШВ 30 % [Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги "Бронхіальна астма": Наказ МОЗ України № 868 від 08.10.2013 р; Беш Л.В. Бронхіальна астма: симпозіум / Л.В. Беш // Здоровье ребенка. - 2012. № 8 (43) - С. 8-20]. 1 UA 108076 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний спосіб діагностики тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано як прототип. Основним недоліком цього способу діагностики тяжкості перебігу бронхіальної астми є те, що він базується на суб'єктивній оцінці анамнестичних даних, тому не дає достатньо достовірних результатів. Також досить тяжко провести вимірювання ОФВ 1 та ПШВ дитині раннього віку. У зв'язку з зазначеним вище, в основу корисної моделі поставлено задачу підвищення точності діагностики тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей віком до 6 років. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностики тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей, який включає оцінку клінікоанамнестичних даних, згідно з корисною моделлю, у дітей віком до 6 років додатково у сироватці крові за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу ELISA з використанням набору Bender Medsystems визначають рівень моноцитарного хемоатрактантного протеїну 1 (МСР-1) і при рівні МСР-1 вище ніж 863,4 пг/мл діагностують легкий персистуючий перебіг бронхіальної астми, при рівні МСР-1 від 863,3 до 536,9 пг/мл діагностують середній персистуючий перебіг бронхіальної астми та при рівні МСР-1 від 536,8 до 489,8 пг/мл діагностують тяжкий персистуючий перебіг бронхіальної астми у дітей віком до 6 років. Технічний ефект корисної моделі, а саме підвищення точності діагностики тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей віком до 6 років, обумовлений тим, що МСР-1 - представник сімейства СС-хемокінів, який виступає в ролі потужного атрактанта для моноцитів/макрофагів і активованих Т-лімфоцитів. Підвищення точності способу досягають за рахунок високої інформативності та доступності; визначення МСР-1 просте для практичного виконання, не потребує багато крові пацієнта та може бути використане у дітей раннього віку. Спосіб виконують наступним чином: додатково до оцінки клініко-анамнестичних даних у дітей віком до 6 років у сироватці крові за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу ELISA з використанням набору Bender Medsystems визначають рівень хематоксичного фактора запалення - моноцитарного хемоатрактантного протеїну 1 (МСР-1). При рівні МСР-1 вище ніж 863,4 пг/мл діагностують легкий персистуючий перебіг бронхіальної астми. При рівні МСР-1 від 863,3 до 536,9 пг/мл діагностують середній персистуючий перебіг бронхіальної астми. При рівні МСР-1 від 536,8 до 489,8 пг/мл діагностують тяжкий персистуючий перебіг бронхіальної астми у дітей до 6 років. Ефективність способу доведена клініко-експериментальними дослідженнями. На великій кількості спостережень визначено контрольні показники МСР-1 у дітей: 373,2 (350,2; 400,9) пг/мл, р