Спосіб діагностики ступеня тяжкості бронхіальної астми у дітей

Спосіб діагностики тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей, що включає проведення клінічного огляду, спірометрії, який відрізняється тим, що за 6 годин до проведення спірометрії, дитині відміняють всі протиастматичні препарати, а пролонговані р2-антагоністи відміняють за 12 годин до дослідження, потім проводять звичайну спірометрію, дають хворому сальбутамол у дозі 200мкг, а черев 15 хвилин після отримання хворим однієї інгаляційної дози сальбутамолу /200мкг/ прово дять повторну спірометрію, після чого визначають оборотність бронхообструкції за формулою: Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до педіатрії, та може бути застосована для розробки схем діагностики ступеня тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей, що отримують базисну терапію та перебувають у стадії ремісії. Однією з найважливіших проблем сучасної дитячої алергології та педіатрії в цілому є розробка раціональних схем клініко-лабораторноінструментальної діагностики, лікування та профілактики загострень бронхіальної астми серед дітей, що на сьогоднішній день посідає одне з перших місць серед алергологічних захворювань, що призводять до зниження якості життя дітей та їх соціальної дезадаптації [1]. Незважаючи на певні досягнення у розробці та впровадженні методів профілактики, лікування та реабілітаційних заходів щодо попередження загострень бронхіальної астми, ця патологія продовжує займати одне з провідних місць серед причин інвалідності у дитячому віці, що й визначає пріоритетність вивчення та розробки методів ранньої діагностики, лікування та профілактики бронхіальної астми в педіатрії. За останні роки різко зросла кількість випадків госпіталізації з приводу загострень бронхіальної астми. Так, згідно статистичних даних, у відділенні алергології КМДКЛ №2 у 1998 році на лікуванні перебувало близько 400 дітей з загостренням бронхіальної астми, а у 2003 році їх кількість зросла майже у 2 рази (близько 820). При загальній тенденції до амбулаторного лікування таких хворих, збільшення питомої ваги стаціонарної допомоги свідчить про те, що приступи бронхіальної астми стають більш важкими. Бронхіальна астма є найбільш частою причиною інвалідності у дітей з хронічним неспецифічним захворюванням легень. Приблизно десята частина хворих бронхіальною астмою в різних регіонах України стають інвалідами з дитинства. Інвалідність в усьому світі розглядається, як біосоціальне явище, а інвалід як особа із стійкими порушеннями функцій організму, які обумовлені захворюваннями, наслідками травм, вродженими вадами, призводять до обмеження життєдіяльності, в тому числі і працездатності [2]. Ступінь тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей оцінюється по прийнятим критеріям оцінки тяжкості перебігу. Такі критерії були прийняті Російською програмою [3] та Українським консенсу AFEV. вихід.% = FEV-1 дилят.(мл) - FEVj вихід.(мл) х 100 FEVi вихід, (мл) ДЄ FEVj вихід.(мл) - оборотність бронхообструкції, РЕ\/ідилят.(мл) - об'єм видиху в першу секунду тесту спірометрії через 15 хвилин після отриманої хворим однієї інгаляційної дози сальбутамолу, FEV-] вихід(мл) - об'єм видиху в першу секунду тесту спірометрії і при значенні оборотності бронхообструкції менше 10% діагностують легкий перебіг, при значенні від 10 до 15% - середньотяжкий, вище 15% - тяжкий перебіг бронхіальної астми. 00 G) 00 Ю 5898 сом [4] Серед основних критеріїв, що визначають тяжкість БА, є слідуючі частота приступів ядухи, характер приступів, НІЧНІ приступи, показники PEF (видихаємий піковий потік) і FEVi (об'єм видиху в першу секунду тесту спірометри) в період загострення, добові коливання бронхіальної прохідності, тривалість періоду ремісії, витривалість фізичного навантаження, порушення сну, методи подолання приступів ядухи, базисна протизапальна терапія СЬОГОДНІШНІ МОЖЛИВОСТІ терапії бронхіальної астми, рівень контролю над астмою, значно відрізняється від таких, що були ще на початку 90-х років Це пов'язано із застосуванням високоефективних інгаляційних препаратів (топічних глюкокортикоідів, кромонів, р2-антагоністів адреналінових рецепторів короткої та тривалої дії ), розумінням природи бронхіальної астми не тільки лікарями, а й самими пацієнтами та їх батьками Основним методом діагностики стану функції зовнішнього дихання у дітей хворих на БА є спірометрія, а показники які являються маркерами ступеня тяжкості бронхіальної астми в періоді загострення згідно Консенсусу є PEF (видихаємий піковий потік) та FEVi (об'єм видиху в першу секунду тесту спірометри) Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб діагностики ступеня тяжкості порушень функції зовнішнього дихання хворих на бронхіальну астму дітей [3], що передбачає визначення ступеня тяжкості бронхіальної астми шляхом виміру PEF (видихаємий піковий потік) та FEVi (об'єм видиху в першу секунду тесту спірометри) Але даний спосіб має деякі недоліки, а саме 1 він не дозволяє визначити ступінь тяжкості бронхіальної астми в період ремісії, оскільки ці показники (PEF та FEVi) близькі до норми, 2 не дозволяє оцінити ефективність базисної протизапальної терапії, що отримує хворий Задача, яка вирішується способом, що заявляється, полягає в підвищенні точності діагностики тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей завдяки розробці критеріїв оцінки толерантності призначеної базисної терапії Технічний результат, що досягається буде полягати в значному зменшенні частоти ускладнень, які виникають після призначення базисної терапії Перевагою способу, що заявляється, є визначення типів реакції дихальної системи на застосування різних протизапальних інгаляційних препаратів для лікування бронхіальної астми у дітей і дає підстави для розробки схем диференційованої корекції в залежності від функціонального стану та резерву дихальної системи Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, що включає проведення КЛІНІЧНОГО огляду, спірометри та застосування медикаментозної терапії, згідно винаходу, за 6 годин до проведення спірометри, дитині ВІДМІНЯЮТЬ всі протиастматичні препарати, а пролонговані р антагоністи ВІДМІНЯЮТЬ за 12 годин до дослідження, проводять звичайну спірометрію, потім дають хворому інгаляційну дозу сальбутамолу (200мкг), через 15 хвилин після отримання хворим інгаляції сальбутамолу проводиться повторна спірометрія, після чого визначається оборотність бронхообструкцп за формулою %= FEV-ідилят (мл) - FEV^BHXIA (мл) х 100 FEV-ІВИХІД (мл) ДЄ AFEV-|BnxiA% - оборотність бронхообструкцн, FEV-ідилят % - об'єм видиху в першу секунду тесту спірометри через 15 хвилин після прийому сальбутамолу, - об'єм видиху в першу секунду тесту спірометри до прийому сальбутамолу, і при значенні оборотності бронхообструкцп менше 10% діагностується легкий перебіг, при значенні від 10 до 15% - середньо-важкий, вище 15% важкий перебіг бронхіальної астми Спосіб здійснюється наступним чином Хворій дитині напередодні проведення тесту спірометри ВІДМІНЯЮТЬ всі протиастматичні препарати не менш як за 6 годин, а пролонговані (р 2 агоністи - не менш як за 12 годин до проведення дослідження Проводять спірометрію звичайним способом [5, 6, 7], потім хворий вдихає одну інгаляційну дозу сальбутамолу (200мкг) Через 15 хвилин після одержаної дози сальбутамолу хворому проводять спірометрію повторно На основі отриманих показників FEVi до - та після застосування сальбутамолу визначають оборотність бронхообструкцн за формулою РЕ\/