Спосіб оцінки ефективності застосування синглетно-кисневої терапії при дискінезії жовчовивідних шляхів і дефіциті заліза у дітей

Реферат: Спосіб оцінки ефективності застосування синглетно-кисневої терапії при дискінезії жовчовивідних шляхів і дефіциті заліза у дітей шляхом дослідження крові, причому визначають жирнокислотний склад ліпідів плазми крові, виявляють метаболічні зміни вмісту пальмітинової,олеїнової, лінолевої та арахідонової вищих жирних кислот до і після застосування синглетно-кисневої терапії і препаратів заліза, розраховують їх вміст, порівнюють з контролем і при зміні показників оцінюють ефективність лікування. UA 108918 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СИНГЛЕТНО-КИСНЕВОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ДИСКІНЕЗІЇ ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ І ДЕФІЦИТІ ЗАЛІЗА У ДІТЕЙ UA 108918 U UA 108918 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до терапії, точніше до ліпідології, де може використовуватися для покращення результатів застосування синглетнокисневої терапії у дітей з дефіцитом заліза. Дискінезія жовчовивідних шляхів є поширеним станом серед дітей, підлітків та дорослих. Порушення і дискоординація сфінктерного апарату та (або) моторики жовчного міхура і жовчовивідних протоків є фактором ризику розвитку більш важкої патології гепатобіліарного тракту та системи травлення в цілому. За сучасними уявленнями, дискінезію жовчовивідних шляхів, хронічний некам'яний холецистит і хронічний калькульозний холецистит розглядають як стадії одного патологічного процесу [1, 2], який, однак, може зупинитися на будь-якій із стадій. Порушення місцевих нейрогуморальних рефлекторних механізмів, патологічна вісцеровісцеральна рефлексія та порушення кінетики жовчі при дискінезії жовчовивідних шляхів призводить до неадекватної функції печінки, в тому числі детоксикаційної. Це, в свою чергу, викликає стійкі порушення більшості систем природної детоксикації [3]. Одним із перших і найважливіших при патології гепатобіліарної системи є виснаження оксидантноантиоксидантної системи. Цей процес супроводжується активацією вільно радикального окислення і накопиченням його продуктів, що у високих концентраціях справляють токсичний вплив на організм [4]. Поширеним станом серед дітей і підлітків залишається порушення обміну заліза. Захворюваність на анемію серед дитячого населення в Україні, за даними МОЗ, у 2013 році складала 1084,40 на 100 000 населення,що відповідає 1,08 %. Серед цього залізодефіцитна анемія склала 93,3 %. За нашими даними, при наявності патології жовчовивідних шляхів сидеропенія зустрічається в 35-45 % випадків, що становить вагому клінічну групу хворих і певну практичну проблему в плані лікувально-реабілітаційних заходів [5]. Таким чином, патологія жовчовивідних шляхів та дефіцит заліза серед дітей є досить поширеним явищем на сьогоднішній день . Фізіотерапевтичні методи лікування, завдяки своїй універсальності, широкому спектру терапевтичної дії, м'якому лікувальному ефекту, практичній відсутності побічних ефектів здатності потенціювати дію більшості фармакологічних речовин, заслуговують на розширення спектра їх використання у дітей, хворих на дискінезію жовчовивідних шляхів. Синглетно-киснева терапія являє собою сучасний ефективний фізіотерапевтичний метод відновлення АОС, що успішно використовується нині в різних галузях медицини [6]. Розробка і впровадження схем лікування дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей з використанням синглетно-кисневої терапії і препаратів заліза може мати гарну перспективу застосування. Таким чином, важливою частиною застосування синглетно-кисневої терапії є визначення його ефективності у дітей з дефіцитом заліза. Існує спосіб застосування синглетно-кисневої терапії в комплексному лікуванні хворих на гострі гепатити А і В [7]. Однак, вказаний спосіб не дозволяє оцінити ефективність застосування синглетно-кисневої терапії у дітей з дискензією жовчовивідних шляхів і дефіциту заліза. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є спосіб оцінки впливу синглетно-кисневої терапії у дітей з хронічною обструктивною хворобою легень [8], який виступає як прототип. Цим способом досліджують осмотичну стійкість еритроцитів крові. Однак, цей спосіб не дозволяє оцінити ефективність застосування синглетно-кисневої терапії при хворобах печінки. Спосіб, що заявляється, вирішує задачу підвищення ефективності лікування хворих з дискінезією жовчовивідних шляхів у дітей з дефіцитом заліза. Досягнутий технічний результат від використання способу полягає в підвищенні ефективності застосування синглетно-кисневої терапії при дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей з дефіцитом заліза, що дасть можливість знизити захворюваність та зменшити термін лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає дослідження еритроцитів крові, згідно з корисною моделлю, визначають жирнокислотний склад ліпідів плазми крові виявляють метаболічні зміни вмісту пальмітинової, олеїнової, лінолевої та арахідонової жирних кислот до і після застосування синглетно-кисневої терапії і препаратів заліза за допомогою газорідинної хроматографії, розраховують їх вміст, порівнюють з контролем і при зміні показників оцінюють ефективність лікування. -9 Перевага цього способу: чутливість газорідинної хроматографії - 10 А, висока інформативність, що дозволяє визначити ефективність лікування. За допомогою цього способу 1 UA 108918 U 5 10 можна прогнозувати подальший перебіг захворювання, постійно контролювати стан та правильність призначення ліків. Спосіб здійснювався таким чином: У хворого беруть кров - вранці, натщесерце із вени, за допомогою центрифугування виділяють плазму до і після лікування. Синглетно-кисневу терапію проводять шляхом приймання хворими всередину по 100 мл синглетно-кисневого коктейлю з жовчогінними травами 2 рази на день за 40 хв. до їжі протягом 14 днів. Пацієнти отримували комбінований препарат глюконату заліза, міді і марганцю «Тотема» по 5 мг/кг на добу з розрахунку по елементарному залізу протягом 10 діб, після чого отримували підтримуючу дозу 2-3 мг/кг на добу протягом 40 діб. Підготовку і газохроматографічний аналіз ліпідів крові проводили за загальною методикою [9]. Таблиця Результати запропонованого способу представлені у таблиці (в %). Назва ВЖК С16:0 С18:1 С18:2 C20:4 ПНЖК До лікування 63,5±1,5* 10,04±1,0* 10,3±1,0* 2,3±0,5* 14,1±1,8* Плазма крові Після лікування 36,6±1,5 16,6±1,5 23,8±1,3 5,0±0,5 30,2±1,8 Контроль 33,6±1,0 15,5±1,3 25,7±1,0 5,8±0,6 33,5±1,5 *p