Спосіб комплексного лікування аспірин-індукованої гастропатії з застосуванням гастроцитопротектора у хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця (стабільною стенокардією) та супутніми оніхомікотичними ураже

Реферат: Спосіб лікування гастропатії включає застосування інгібітора протонної помпи. Лікування аспірин-індукованої гастропатії у хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця (стабільною стенокардією) та супутніми оніхомікотичними ураженнями здійснюють з застосуванням інгібітора протонної помпи пантопразолу у добовій дозі 40 мг (20 мг двічі на день за 30 хв. перед вживанням їжі) протягом 14 днів та гастроцитопротектора ребаміпіду у добовій дозі 200 мг (100 мг 2 рази на добу) протягом 1 місяця з ранковим прийомом аспірину (75 мг 1 раз після сніданку), нітратів пролонгованої дії та вечірнім прийомом бісопрололу (10 мг 1 раз після вечері) протягом 14 днів, супутні оніхомікотичні ураження після хірургічної санації мікотично змінених оніхеальних уражень та застосування лаку Батрафен протягом 1 місяця лікують пероральним прийомом 200 мг ітраконазолу (100 мг 2 рази на день); з подальшим повторним застосуванням інгібітора протонної помпи пантопразолу у добовій дозі 20 мг (20 мг 1 раз на день за 30 хв. перед вживанням їжі) протягом 1 місяця. UA 108975 U (12) UA 108975 U UA 108975 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме терапії, гастроентерології, і може бути використана для комплексного лікування аспірин-індукованої гастропатії у хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця (стабільною стенокардією) та супутніми оніхомікотичними ураженнями. Гастропатія, яка розвивається внаслідок прийому ацетилсаліцилової кислоти (АСК) аспірину та інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) - НПЗП-гастропатія, різновидом якої є аспірин-індукована гастропатія, проявляється появою ерозій та виразок на слизовій оболонці травного каналу, які можуть супроводжуватись кровотечею. Пацієнти похилого віку більш схильні до розвитку такої гастропатії та її ускладнень. У пацієнтів похилого віку ризик виникнення симптомних чи ускладнених виразок травного тракту становить 87,1 % [Helin-Salmivaara A. Frequent prescribing of drugs with potential gastrointestinal toxicity among continuous users of non-steroidal anti-inflammatory drugs / A. Helin-Salmivaara, R. Huupponen, A. Virtanen // Eur. J. Clin. Pharmacol. - 2005. - Vol. 61. - № 5-6. - P. 425-431]. На сьогодні залишається дискутабельним питання стосовно безпечності низьких доз АСК, які часто використовують для профілактики кардіоваскулярних захворювань. За даними досліджень, проведених у США, застосування препаратів з низькою дозою ацетилсаліцилової кислоти підвищує ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч у 2-6 разів залежно від дозування (75-300 мг/добу). Навіть у низьких, так званих кардіопротективних, дозах АСК підвищує ризик розвитку пептичних виразок (у дозі 75 мг - у 2,3 рази, 150 мг - у 3,2 рази, 300 мг - у 3,9 разів). Важливо, що за одночасного застосування препаратів ацетилсаліцилової кислоти з низькою дозою та інших НПЗП спостерігається ефект сумації, який вдвічі підвищує ризик розвитку перфорації і кровотечі. АСК, вкритий кишковорозчинною оболонкою або буферизований, не проявляє будьякої переваги відносно зниження частоти виникнення гастроінтестинальних ускладнень. Такі клінічні симптоми, як печія, відрижка, дисфагія, є досить поширені у пацієнтів, що приймають НПЗП, особливо серед хворих похилого віку. Ці симптоми викликають погіршення якості життя хворих з ішемічною хворобою серця та супутніми оніхомікотичними ураженнями, визначають необхідність проведення спеціального лікування для їх усунення і значно збільшують реальну вартість терапії основного захворювання [Ткач С.М. Современные подходы к профилактике и лечению НПВП-гастропатий / С.М. Ткач // Сучасна гастроентерологія. - 2011. - № 6 (62). - С. 5665]. НПЗП здатні посилювати шлункову секрецію, що детермінується зменшенням вироблення простагландинів слизовою оболонкою, які відіграють важливу роль у механізмі регуляції вироблення соляної кислоти і пепсину [Каратеев А.Е. Развитие и рецидирование язв желудка и двенадцатиперстной кишки у больных, принимающих нестероидные противовоспалительные препараты: влияние стандартных факторов риска / А.Е. Каратеев, В.А. Насонов // Тер. архив. 2008 - № 5. - С. 62-66]. НПЗП негативно впливають на моторику шлунково-кишкового тракту, викликаючи застій вмісту шлунка [Stupnicki T. Efficacy and tolerability of pantoprazole compared with misoprostol for the prevention of NSAID-related gastrointestinal lesions and symptoms un rheumatic patients / T. Stupnicki, K. Dietrich, P. Gonzalez-Carro // Digestion. - 2003. - Vol. 68. - № 4. P. 198-208]. Таким чином, у хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця (стабільною стенокардією) та супутніми оніхомікотичними ураженнями наявні чинники ризику виникнення аспірин-індукованої гастропатії, які безпосередньо детермінуються як прийомом антиагрегантної терапії АСК, так і лікуванням інтеркурентної патології. Відомий спосіб лікування гастропатії (ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони), що включає використання інгібітора протонної помпи та двох антибіотиків. Призначають інгібітор протонної помпи омепразол три рази на день [Патент України на корисну модель № 82033, МПК А61К 31/00; опубл. 25.02.2008]. Недоліком вищенаведеного способу-прототипу є неврахування патогенетичних особливостей АСК-індукованих гастропатій та варіантів клінічного перебігу гастропатії при наявності коморбідної патології - ішемічної хвороби серця (ІХС) та оніхомікотичних уражень (поліоніхомікозу) у хворих похилого віку, що детермінує застосування цитогастропротекторів. Вказані недоліки адекватно усуваються запропонованою корисною моделлю. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб лікування аспіриніндукованої гастропатії, ішемічної хвороби серця (стабільної стенокардії) у хворих похилого віку з супутніми оніхомікотичними ураженнями шляхом застосування в комплексному лікуванні інгібітора протонної помпи пантопразолу та гастроцитопротектора ребаміпіду. Поставлену задачу вирішують тим, що у способі лікування гастропатії, що включає застосування інгібітора протонної помпи, згідно з корисною моделлю, лікування аспіриніндукованої гастропатії у хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця (стабільною стенокардією) та супутніми оніхомікотичними ураженнями здійснюють з застосуванням 1 UA 108975 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 інгібітора протонної помпи пантопразолу у добовій дозі 40 мг (20 мг двічі на день за 30 хв. перед вживанням їжі) протягом 14 днів та гастроцитопротектора ребаміпіду у добовій дозі 200 мг (100 мг 2 рази на добу) протягом 1 місяця з ранковим прийомом аспірину (75 мг 1 раз після сніданку), нітратів пролонгованої дії та вечірнім прийомом бісопрололу (10 мг 1 раз після вечері) протягом 14 днів, супутні оніхомікотичні ураження після хірургічної санації мікотично змінених оніхеальних уражень та застосування лаку Батрафен протягом 1 місяця лікують пероральним прийомом 200 мг ітраконазолу (100 мг 2 рази на день); з подальшим повторним застосуванням інгібітора протонної помпи пантопразолу у добовій дозі 20 мг (20 мг 1 раз на день за 30 хв перед вживанням їжі) протягом 1 місяця. Ефективність даного способу реалізується завдяки гастропротективним властивостям пантопразолу та ребаміпіду. В порівнянні з іншими інгібіторами протонної помпи пантопразол забезпечує пригнічення стимульованої секреції НСl у шлунку, тому його бажано приймати перед вживанням їжі. Негативний вплив прийому НПЗП здатний посилювати шлункову секрецію, внаслідок зменшення вироблення простагландинів слизовою оболонкою, які відіграють важливу роль у механізмі регуляції вироблення соляної кислоти і пепсину. НПЗП здатні також знижувати вироблення бікарбонатів і змінювати властивості поверхневого слизу, знижуючи таким чином захисний потенціал слизової оболонки, що є показом для призначення гастроцитопротектора, зокрема ребаміпіду [Федів О.І., Багрій В.М., Труш В.В., Гресько Л.М. Особливості загоєння ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки під впливом ребаміпіду / О.І. Федів, В.М. Багрій, В.В. Труш, Л.М. Гресько // Сучасна гастроентерологія. - 2008. - № 3. - С. 53-56]. Спосіб реалізують таким чином. Після фіброгастродуоденоскопічного ствердження наявності, локалізації та морфологічної характеристики патологічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, електро- та ехокардіографії у хворих похилого віку з аспіриніндукованою гастропатією на фоні ішемічної хвороби серця (стабільної стенокардії) з супутніми оніхомікотичними ураженнями проводять комплексну корекцію із застосуванням інгібітора протонної помпи пантопразолу у добовій дозі 40 мг (1 табл., 20 мг двічі на день за 30 хв. перед вживанням їжі) протягом 14 днів та гастроцитопротектора ребаміпіду у добовій дозі 200 мг (1 табл., 100 мг 2 рази на добу) протягом 1 місяця з ранковим прийомом аспірину (1 табл., 75 мг 1 раз після сніданку), нітратів пролонгованої дії та вечірнім прийомом бісопрололу (1 табл., 10 мг 1 раз після вечері) протягом 1 місяця. При наявності порушень моторики симптоматично застосовують спазмолітик скополаміну бутилброміду (спазмобрю) та прокінетик метоклопраміду (церукал). Супутні оніхомікотичні ураження елімінують шляхом хірургічної санації мікотично змінених оніхеальних уражень та застосування лаку Батрафен протягом 1 місяця, також перорально застосовують 200 мг ітраконазолу (1 табл., 100 мг 2 рази на день). Інгібітор протонної помпи пантопразол застосовують повторно у добовій дозі 20 мг (1 табл., 20 мг 1 раз на день за 30 хв. перед вживанням їжі) протягом 1 місяця. Апробацію пропонованого способу здійснено у 2012-2014 p.p. у 17 осіб, віком 62-80 років, 10 чоловіків та 7 жінок, хворих на аспірин-індуковану гастропатію з ішемічною хворобою серця (стабільною стенокардією) та супутніми оніхомікотичними ураженнями. Констатовано супутні оніхомікотичні ураження - піднігтьові гіперкератози, які еліміновано хірургічним шляхом та антимікотичним лаком Батрафен. Системна антимікотична терапія здійснена щоденним прийомом 200 мг ітраконазолу (1 табл., 100 мг 2 рази на день). Хворі у досліджуваній вибірці стентовані не були. Медикаментозна корекція симптомів ішемічної хвороби серця здійснювалася протягом 14 днів ранковим прийомом аспірину (1 табл., 75 мг 1 раз після сніданку) та вечірнім прийомом бісопрололу (1 табл., 10 мг 1 раз ввечері після вечері), а також нітратів пролонгованої дії. 3 метою лікування гастропатії проводили застосування інгібітора протонної помпи пантопразолу у добовій дозі 40 мг (1 табл., 20 мг двічі на день за 30 хв. перед вживанням їжі) протягом 14 днів та гастроцитопротектора ребаміпіду у добовій дозі 200 мг (1 табл., 100 мг 3 рази на добу) протягом 1 місяця. Інгібітор протонної помпи пантопразол застосовували повторно у добовій дозі 20 мг (1 табл., 20 мг 1 раз на день за 30 хв. перед вживанням їжі) протягом 1 місяця. Комплексне лікування проведено на базі терапевтичних відділень комунальної Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова, а також на базі гастроентерологічного та терапевтичного відділень ДП "Санаторій Моршинський" м. Моршина. Усім хворим проведено фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС). В 5 спостереженнях було констатовано необхідність симптоматичного застосування спазмолітика скополаміну бутилброміду (спазмобрю) та прокінетика метоклопраміду (церукал) у стандартних добових дозах протягом 14 днів для корекції гастро-езофагеального рефлюксу (ГЕР) та дуодено-гастрального рефлюксу й інших розладів моторики. Ускладнень та алергічних реакцій 2 UA 108975 U 5 10 15 20 на проведене лікування констатовано не було. Ендоскопічні ознаки аспірин-індукованої гастропатії у хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця (стабільною стенокардією), рефлюкс-езофагіт ступеня А та ГЕР, поєднання ГЕР, рефлюкс-езофагіту ступеня А та пептичної виразки було зафіксовано лише в одному випадку. Результати ФЕГДС показали, що головною ендоскопічною ознакою аспірин-індукованої гастропатії, як різновиду НПЗП-гастропатій, на перший план виступали явища гіперемії антрального відділу шлунка. Ерозивні ураження слизової оболонки знаходили у половини хворих, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки - у 3 спостереженнях. Гіперемія антрального відділу шлунка зустрічалася достовірно частіше, ніж ерозії та виразки. Натомість ерозії виявлялися частіше, ніж виразки. Явища бульбіту відмічено у третини випадків. Аналіз ендоскопічних даних залежно від тривалості застосування НПЗП показав, що найбільше є випадків верифікації гіперемії та ерозій, що відповідає літературним повідомленням [Свінціцький А.С. НПЗП-гастропатії: сучасний стан проблеми / А.С. Свінціцький // Кримський терапевтичний журнал. - 2010. - Том 2 (№ 2). – С. 279-285]. Ефективність лікування гастропатії, у вигляді зменшення вогнищ гіперемії та загоєння ерозій, стверджено повторною ФЕГДС. Констатовано підвищення ефективності лікування з відмінним результатом у 11 хворих та добрим - у інших 6 пацієнтів з аспірин-індукованою гастропатією у поєднанні з ішемічною хворобою серця (стабільною стенокардією) та супутніми оніхомікотичними ураженнями при призначенні пантопразолу та ребаміпіду, що детермінує можливість впровадження у практику лікарів загальної практики, терапевтів, гастроентерологів обласних (міських, районних) лікарень. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 Спосіб лікування гастропатії, що включає застосування інгібітора протонної помпи, який відрізняється тим, що лікування аспірин-індукованої гастропатії у хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця (стабільною стенокардією) та супутніми оніхомікотичними ураженнями здійснюють з застосуванням інгібітора протонної помпи пантопразолу у добовій дозі 40 мг (20 мг двічі на день за 30 хв. перед вживанням їжі) протягом 14 днів та гастроцитопротектора ребаміпіду у добовій дозі 200 мг (100 мг 2 рази на добу) протягом 1 місяця з ранковим прийомом аспірину (75 мг 1 раз після сніданку), нітратів пролонгованої дії та вечірнім прийомом бісопрололу (10 мг 1 раз після вечері) протягом 14 днів, супутні оніхомікотичні ураження після хірургічної санації мікотично змінених оніхеальних уражень та застосування лаку Батрафен протягом 1 місяця лікують пероральним прийомом 200 мг ітраконазолу (100 мг 2 рази на день); з подальшим повторним застосуванням інгібітора протонної помпи пантопразолу у добовій дозі 20 мг (20 мг 1 раз на день за 30 хв. перед вживанням їжі) протягом 1 місяця. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3