Спосіб оптимізації оцінки ефективності лікування хронічної серцевої недостатності в осіб похилого віку з ішемічною хворобою серця

Спосіб оптимізації оцінки ефективності лікування хронічної серцевої недостатності у хворих на ІХС (ішемічну хворобу серця) похилого віку шляхом визначення показників структурнофункціонального стану міокарда, який відрізняється тим, що до і після лікування додатково одночасно визначають рівень апоптозу мононуклеарів і при оцінці покращення стану міокарда і зниженні рівня апоптозу мононуклеарів відзначають ефективність лікування. (19) (21) u201002356 (22) 02.03.2010 (24) 26.04.2010 (46) 26.04.2010, Бюл.№ 8, 2010 р. (72) ЛІШНЕВСЬКА ВІКТОРІЯ ЮРЬЕВНА, КОРКУШКО ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ, ІГРУНОВА КСЕНІЯ МИКОЛАЇВНА, КОБЕРНИК НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ГЕРОНТОЛОГІЇ" АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ 3 недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця» (Патент UA № 11456), в якому поряд із морфофункціональними показниками міокарду визначається рівень тумор-некротичного фактору, який характеризує ступінь внутрішньосудинного запалення та є доведеним індуктором програмованої загибелі клітин (апоптозу) міокарду на інших органів - мішеней. Недоліком цього способу є неможливість оцінки рівня пошкодження та загибелі клітин у хворих, оскільки рівень ТНФ не є поодиноким механізмом активації апоптозу і його рівень не обов'язково корелює із реальним станом життєздатності клітин. Таким чином, в основу дійсної корисної моделі покладене завдання створення способу оптимізації оцінки ефективності лікування хронічної серцевої недостатності у хворих на ІХС похилого віку на основі врахування одночасно із станом показників структурно-функціонального стану міокарду рівня апоптозу мононуклеарів (маркера активності програмованої загибелі клітин органів - мішеней). Спосіб здійснюється наступним чином: У обстежуємого визначаються показники, які віддзеркалюють структурно-функціонального стану міокарду (КСО, КДО, КСР, КЛР, ФВЛШ, ІММ) і одночасно визначається рівень апоптозу мононуклеарів. Визначення означених показників повторюється після проведеного курсу лікування. Якщо у хворих після проведеної терапії одночасно із покращанням стану міокарду спостерігається вірогідне зниження рівня спонтанного та індукованого апоптозу мононуклеарів означене лікування є ефективним. Приклад 1. У хворого 68 років з діагнозом ІХС: після інфарктний (1999) кардіосклероз, СН ІІ-А при первинному обстеженні стан структурнофункціональних характеристик міокарду становив: КСО=142 мл, КДО=213 мл, КСР=67 мм, КДР=88 мм, ФВЛШ=33 %. Індекс спонтанного апоптозу склав =90,1 % Індекс індукованого апоптозу склав =88,2 % Індекс індукції апоптозу склав =1,2 Після 3 місяців лікування терапією, що включала інгібітор АПФ периндоприл в дозі 5 мг/добу, бета-адреноблокатор метопролол в дозі 50 мг/добу, та спіронолактон в дозі 25 мг, стан означених показників склав: КСО=118 мл, КДО=195 мл, КСР=61 мм, КДР=79 мм, ФВЛШ=39 %. Індекс спонтанного апоптозу =59,5 % Індекс індукованого апоптозу =81,7 % Індекс індукції апоптозу =0,87 Одночасно із позитивною зміною визначених показників спостерігалось покращання клінічного стану хворого: зменшення набряків на задишки. Зважаючи на отримані данні застосовану схему лікування можна вважати ефективною для пацієнта. Приклад 2. У хворого 72 років з діагнозом ІХС: після інфарктний (2002) кардіосклероз, СН ІІ-А при первинному обстеженні стан структурнофункціональних характеристик міокарду становив: КСО=121 мл, КДО=193 мл, КСР=72 мм, КДР=80 мм, ФВЛШ=37 %. 49533 4 Індекс спонтанного апоптозу склав =88,4 % Індекс індукованого апоптозу склав =92,6 % Індекс індукції апоптозу склав =0,97 Після 3 місяців лікування терапією, що включала інгібітор АПФ периндоприл в дозі 5 мг/добу, бета-адреноблокатор метопролол в дозі 50 мг/добу, та спіронолактон в дозі 25 мг, стан означених показників склав: КСО=136 мл, КДО=202 мл, КСР=76 мм, КДР=84 мм, ФВЛШ=33 %. Індекс спонтанного апоптозу =98,2 % Індекс індукованого апоптозу =95,8 % Індекс індукції апоптозу =1,03 На тлі отриманої терапії у хворого спостерігалось погіршення показників структурнофункціонального стану міокарду і показників апоптозу, що свідчить про те, що отримане лікування не призвело до позитивного результату. Приклад 3. У хворого 73 років з діагнозом ІХС: після інфарктний (2004) кардіосклероз, СН І при первинному обстеженні стан структурно-функціональних характеристик міокарду становив: КСО=53 мл, КДО=115 мл, КСР=45 мм, КДР=60 мм, ФВЛШ=54 %. Індекс спонтанного апоптозу склав =68 % Індекс індукованого апоптозу склав =79,2 % Індекс індукції апоптозу склав =0,86 Після 3 місяців лікування терапією, що включала інгібітор АПФ периндоприл в дозі 5 мг/добу, бета-адреноблокатор карведілол в дозі 50 мг/добу, та спіронолактон в дозі 25 мг, стан означених показників склав: КСО=58 мл, КДО=119 мл, КСР=48 мм, КДР=63 мм, ФВЛШ=51 %. Індекс спонтанного апоптозу =75,2 % Індекс індукованого апоптозу =81,3 % Індекс індукції апоптозу =0,92 Клінічний стан хворого залишався стабільним. Враховуючи, що після курсу лікування у хворого не зважаючи на стабільні показники структурнофункціонального стану міокарду залишився і навіть підвищився рівень показників апоптозу дана схема лікування не може вважатися достатньою, оскільки підвищення активності апоптозу свідчить про активацію програмованої загибелі клітин, що в подальшому призведе до розвитку серцевої недостатності. Запропонований спосіб контролю за ефективністю терапії був застосований у 130 хворих літнього віку з післяінфарктним кардіосклерозом та СН II-А - ІІБ стадії (за класифікацією СтражескаВасиленка). При цьому встановлено, що запропонований спосіб є ефективним і дозволяє надійно оцінювати ефективність призначеного лікування, (табл. 1, 2). Динаміка показників структурнофункціонального стану міокарду та рівня індексів апоптозу мононуклеарів при застосуванні терапії, що включала карведилол, периндоприл та ацетилсаліцилову кислоту, у хворих на ІХС 60-74 років із зниженою систолічною функцією ЛШ при позитивному ефекті лікування (табл. 1). 5 49533 6 Таблиця 1 Показник КСР, см КДР, см КСО, м КДО, мл ФВ, % Індекс спонтан. апоптозу, % Індекс індукован. апоптозу, % Індекс індукції апоптозу, % До лікування (n=75) 5,43±0,35 6,73±0,37 134,49±8,56 202,02±12,46 33,43±1,19 70,94±2,57 75,88±2,59 0,94±0,02 Динаміка показників показників структурнофункціонального стану міокарду та рівня індексів апоптозу мононуклеарів при застосуванні терапії, що включала карведилол, периндоприл та АСК, у Після лікування (n=75) 5,06±0,29 6,23±0,39 107,79±7,86 186,78±11,89 42,26±2,73 60,66±2,44 70,94±2,48 0,85±0,02 Р 0,0001 0,0001 0,0001 0,0001 0,0001 0,0001 0,0001 0,0001 хворих на ІХС 60-74 років із зниженою систолічною функцією ЛШ при негативному ефекті лікування (табл. 2) Таблиця 2 Показник КСР, см КДР, см КСО, м КДО, мл ФВ, % Індекс спонтанн. апоптозу, % Індекс індукован. апоптозу, % Індекс індукції апоптозу, % До лікування (n=55) 5,65±0,35 7,08±0,33 155,53±18,66 223,88±17,67 30,74±4,39 76,35±6,37 75,82±4,92 1,01±0,03 Перевагою запропонованої корисної моделі є висока інформативність та ефективність. Впровадження запропонованого засобу дозволить покращити контроль за лікуванням хворих на ІХС похилого віку шляхом визначення одночасно із показниками структурно-функціонального стану міокарду (КСО, КДО, КСР, КЛР, ФВЛШ) рівня Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Після лікування (n=55) 6,09±0,16 7,52±0,28 182,41±13,95 239,18±17,53 23,74±1,89 86,23±3,59 79,24±3,84 1,09±0,03 Р 0,0001 0,0001 0,0001 0,0001 0,0001 0,0004 0,05 0,0001 апоптозу мононуклеарів (маркера активності програмованої загибелі клітин органів-мішеней), що буде сприяти індивідуалізації терапії та контролю її ефективності безпосередньо на клітинному рівні. Заявлений спосіб може бути використаний в клініко-діагностичних закладах та установах системи охорони здоров'я. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601