Спосіб лікування хворих похилого віку з артеріальною гіпертензією та супутньою ішемічною хворобою серця

Спосіб лікування хворих похилого віку з артеріальною гіпертензією та супутньою ішемічною хворобою серця, що включає призначення базисної медикаментозної терапії, який відрізняється тим, що пацієнтам додатково призначають триметазидин короткої дії у дозі 30 мг тричі на добу. (19) (21) u201106587 (22) 26.05.2011 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) ХРИСТОФОРОВА ГАННА МИХАЙЛІВНА, ЄНА ЛАРИСА МИХАЙЛІВНА, КОНДРАТЮК ВІТАЛІЙ ЄВГЕНОВИЧ (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ГЕРОН 3 зидин сприятливо впливає на систему перекісного окислення ліпідів, функцію ендотелію та тромбоцити. Запропонований спосіб здійснюють наступним чином У хворих, які приймають стабільну комбіновану антигіпертензивну та антиішемічну терапію та досягли цільового рівня AT згідно рекомендації Українського кардіологічного товариства, після проведення всебічного обстеження: оцінки загального стану, вимірювання AT в положенні сидячі, велоергометричного тесту, добового моніторування AT та електрокардіограми, сфігмограми аорти та променевої артерії, проведення функціональних проб та біохімічного обстеження для оцінки функціонального стану ендотелію призначають лікарський засіб триметазидин короткої дії у стандартній дозі 30 мг тричі на добу після їжі. Триметазидин потенціює антиішемічну та антигіпертензивну дію гемодинамічних препаратів за рахунок додаткового впливу триметазидину на стан ендотелію та пружно - в'язкі властивості артерій. Підвищується рівень стабільних метаболітів оксиду азоту (NO), ступінь ендотелійзалежної вазодилятації брахіальної артерії (ЕЗВД), знижується швидкість пульсової хвилі (ШПХ). Отже, сукупність вищезазначених позитивних впливів дозволить підвищити ефективність терапії, поліпшити якість життя пацієнтів і зменшити витрати на терапію. Запропонований спосіб був застосований у 30 хворих похилого віку з АГ та супутньою ІХС. Пацієнти приймали стабільну комбіновану антигіпертензивну та антиішемічну терапію протягом 3-х місяців та досягли цільових рівнів AT. Усі пацієнти приймали периндоприл (10 мг/доба) або амлодипін (5 мг/доба) та гідрохлортіазид (12,5 мг/доба). У частини пацієнтів до базисного лікування додавався бісопролол 2,5 мг/доба. Всі хворі приймали аспірин у дозі 75-125 мг/доба та нітрати короткої дії для купування нападів стенокардії, статини. Триметазидин короткої дії 30 мг тричі на добу, призначався після досягнення пацієнтами цільового рівню AT. Ефективність способу, що заявляється, ілюструють наступні приклади його клінічного використання. Приклад 1. У хворого Ш., 70 років з діагнозом: Гіпертонічна хвороба II стадія, ступінь 2. Гіпертензивне серце (гіпертрофія ЛШ). ІХС Стенокардія напруження II ф.к. дифузний кардіосклероз СН І ст. зі збереженою систолічною функцією. Призначена базисна терапія: периндоприл 10 мг/доба, амлодипіном 5 мг/доба, гідрохлортіазид 12,5 мг/доба. Через 3 місяці лікування рівень середньодобового CAT 112,5 мм рт. ст., ДАТ - 68,1 мм Комп’ютерна верстка А. Крулевський 65222 4 рт. ст. Пацієнт продовжив призначену базисну терапію. Через 6 місяців лікування гемодинамічними препаратами рівень CAT - 110,5 мм рт. ст., ДАТ67,9 мм рт. ст. Кількість нападів стенокардії зменшилась з 2,8 до 2,1 епізодів за тиждень, тривалість епізодів ішемії з 19 хвилин до 16 хвилин за добу (по даним добового моніторування ЕКГ). Потужність фізичного навантаження зросла з 97 вт до 100 вт, тривалість проби з фізичним навантаженням з 700 с до 720 с. Незначно виріс рівень активних метаболітів NO (з 9,47 ммоль/л до 11,2 ммоль/л) та рівень ЕЗВД (з 9,1 %до 9,7 %). ШПХ незначно знизилась на аорті (з 7,9 м/с до 7,3 м/с), та променевої артерії (з 9,4 м/с до 9,2 м/с). Приклад 2. У хворого В., 72 років з діагнозом: Гіпертонічна хвороба II стадія, ступінь 2. Гіпертензивне серце (гіпертрофія ЛШ). ІХС: Стенокардія напруження II ф.к. дифузний кардіосклероз. СН І ст. зі збереженою систолічною функцією. Призначена базисна терапія: периндоприл 10 мг/доба, амлодипін 5 мг/доба, гідрохлортіазид 12,5 мг/доба. Через 3 місяці лікування середньодобовий рівень систолічного AT (CAT) склав 117,1 мм рт. ст., діастолічного AT (ДАТ) - 82,7 мм рт. ст. Пацієнту додатково призначено триметазидин в дозі 30 мг тричі на добу. Через 3 місяців лікування рівень CAT склав 119,5 мм рт. ст., ДАТ 76,5 мм рт. ст. У пацієнта зменшилась кількість нападів стенокардії з 4,3 нападів до 2,1 нападів за тиждень та тривалість епізодів ішемії з 26 хвилин до 11 хвилин за добу. Потужність фізичного навантаження зросла з 100 вт до 117 вт, тривалість проби з фізичним навантаженням з 720 с до 840 с. Покращилась ендотеліальна функція - значно збільшився рівень активних метаболітів NO (з 8,43 ммоль/л до15,96 ммоль/л) та рівень ЕЗВД (з 20 % до 23,2 %). Суттєво зменшилась ШПХ на аорті, з 8,2 м/с до 7,5 м/с, та променевої артерії, з 10,1 м/с до 8,1 м/с. Наведені дані свідчать, що додаткова терапія триметазидином у пацієнтів похилого віку, які приймають базисну антигіпертензивну та антиішемічну терапію приводить до значного покращення показників функціонального стану серцевосудинної системи, пружно-в'язких властивостей артерій та функції ендотелію у хворих з АГ та супутньою ІХС похилого віку. Рекомендований для впровадження спосіб лікування хворих похилого віку з АГ та супутньою ІХС може бути широко використаний у практичній кардіології та геріатрії для підвищення ефективності терапії, профілактики ускладнень та зменшення кількості госпіталізацій у даного контингенту хворих. Запропонований спосіб може бути використаний в клініко-діагностичних закладах та установах системи охорони здоров'я. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601