Спосіб профілактики виникнення сповільнено-консолідуючих переломів та хибних суглобів

Реферат: Спосіб профілактики виникнення сповільнено-консолідуючих переломів та хибних суглобів шляхом проведення фізіотерапевтичного впливу звуковою хвилею на патологічну ділянку. Призначають екстракорпоральну ударно-хвильову терапію на патологічну ділянку, при наявності факторів ризику, з періодичністю 1 раз на 6-7 днів загальним курсом 2-3 процедури тривалістю в середньому 10 хвилин. UA 109017 U (12) UA 109017 U UA 109017 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме ортопедії і травматології, і може бути використана для профілактики виникнення сповільнено-консолідуючих переломів та хибних суглобів, при наявності факторів ризику, за допомогою екстракорпоральної ударно-хвильової терапії. Однією з актуальних проблем сучасної травматології та ортопедії є порушення репаративного остеоґенезу, що проявляється у вигляді сповільненої консолідації переломів та формуванні псевдоартрозів. Репаративна регенерація кісткової тканини є складним біологічним процесом, який включає в себе взаємодію численних типів клітин, позаклітинного матриксу та декількох сотень генів. Фактори ризику, які можуть вплинути на порушення репаративного остеоґенезу можна поділити на дві основні групи - це загальні та місцеві. До загальних факторів належать: - ендокринні захворювання та патологія обміну речовин (особливо електролітного); - інфекційні захворювання; - загальні порушення кровообігу (шок, крововтрата); - порушення іннервації; - поєднана травма та множинні переломи; - комбіновані ураження. До місцевих факторів, які сприяють порушенню репаративного остеоґенезу, можна віднести: - обширне пошкодження тканин, відкритий перелом; - наявність діастазу між уламками та інтерпозиція тканин; - нестабільний остеосинтез; - неадекватний режим ЛФК; - місцевий інфекційний процес; - місцеві порушення кровообігу. Розроблено багато способів профілактики сповільнено-консолідуючих переломів та хибних суглобів, що полягають переважно у проведенні хірургічних методів стимуляції остеоґенезу, зокрема це застосування ауто- і алопластики із використанням різних видів металоконструкцій, що при даній патології завжди призводить до додаткової травматизації тканин та судинного русла у зоні пошкодження, підвищенню ризику післяопераційних ускладнень, а також наявністю реабілітаційних обмежень пацієнта після оперативного втручання. Це викликало необхідність розробки нових малоінвазивних способів для профілактики виникнення сповільненоконсолідуючих переломів та хибних суглобів, при наявності факторів ризику, що забезпечили б оптимальні умови для консолідації переломів. Найбільш близьким аналогом за технічною суттю та результатом, що досягається, є спосіб, який полягає у профілактиці виникнення сповільнено-консолідуючих переломів та хибних суглобів, при наявності факторів ризику, за допомогою ультразвуку, що являє собою пружні коливання звукової хвилі, частотою понад 20000 Гц. Хворим призначають сеанси ультразвукової терапії щоденно, протягом 10-14 днів. (Dyson M., Brookes M. Stimulation of bone repair by ultrasound // Ultrasound Med. Biol. 1983. Suppl. 2. P. 61-66). Спільними суттєвими ознаками найближчого аналога і корисної моделі, що запропонована, є такі: - використання фізіотерапевтичного впливу звукової хвилі на патологічну ділянку. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що ультразвукова хвиля характеризується високою частотою та короткою довжиною хвилі. Також, значна частина акустичних ультразвукових коливань поглинається при проходженні через м'які тканини. Все це призводить до того, що до кістки доходить ультразвукова хвиля дуже низької інтенсивності. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу профілактики виникнення сповільнено-консолідуючих переломів та хибних суглобів, при наявності факторів ризику, за рахунок використання екстракорпоральної ударно-хвильової терапії, що підвищить клінічний ефект лікування та забезпечить більш ефективніший результат лікування хворих з даним пошкодженням. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає фізіотерапевтичний вплив звуковою хвилею на патологічну ділянку, згідно з корисною моделлю, призначають екстракорпоральну ударно-хвильову терапію з періодичністю 1 раз на 6-7 днів загальним курсом 2-3 процедур по 10 хвилин. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що запропоновані, та технічним результатом полягає у такому. За запропонованим способом профілактики виникнення сповільнено-консолідуючих переломів та хибних суглобів, при наявності факторів ризику, застосовують інфразвуковий спектр звукової хвилі, який характеризується низькою частотою 1 UA 109017 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 коливань (від 0 до 20 Гц) та відносно великою довжиною хвилі, що дозволяє досягти максимального терапевтичного ефекту. Параметри хвилі налаштовують індивідуально для кожного пацієнта. Вплив йде саме на ділянку перелому, тобто вибірково і цілеспрямовано. При цьому можна контролювати глибину, кут та інтенсивність дії звукової хвилі, що дає можливість максимально впливати на ділянку пошкодження. Терапевтична дія ударних хвиль обумовлена наступними компонентами: 1. Гіперстимуляційна аналгезія. Під дією ударної хвилі відбувається гіперполяризація мембран нейронів, що призводить до тимчасового блокування проведення подразнення, внаслідок чого переривається рефлекторна дуга передачі больового імпульсу з патологічного ділянки. 2. Протизапальна дія. Під впливом ударної хвилі зростає вироблення в тканинах особливої субстанції Р, стимулюючої викид протизапальних цитокінів. Вміст субстанції Р в перші 6-24 години зростає, що переводить хронічний процес в гострий і протягом наступних 6 тижнів зменшується. Механічний і хімічний стрес активізує механізми самозахисту, що сприяють прискоренню місцевих процесів регенерації. 3. Метаболічний ефект обумовлений збільшенням мембранної проникності клітин, внаслідок короткочасного розширення міжмолекулярних відстаней, що виникає через зміни полярності та спрямованості іонних каналів. Відновлюється внутрішньоклітинний і позаклітинний іонний обмін. 4. Судинний ефект. В тканинах виникає стресова капілярна реакція характеризується короткочасним рефлекторним спазмом периферичних судин, а потім протягом наступних 24 годин розширенням капілярів, що призводить до прискорення швидкості кровотоку. Під впливом ударно-хвильової терапії синтезується судинний ендотеліальний фактор росту (VEGF), ендотеліальний оксид азоту (NO), ядерний антиген проліферації клітин (PCNA), білок стимулюючий кісткову проліферацію (BMP-2). VEGF призводить до утворення нових кровоносних і лімфатичних судин, а оксид азоту, викликає вазодилатацію та зменшення агрегації тромбоцитів. В результаті покращується крово- і лімфовідтікання. 5. Ефект кавітації. При високоенергетичному впливі за фазою високого тиску слідує фаза розрідження, що приводить до ефекту виникнення кавітаційних бульбашок. Доведено прямий зв'язок між виникненням кавітаційних бульбашок, інтенсивністю енергії та частотою імпульсів. 6. Остеогенний ефект. Відбувається прискорення зростання та диференціації остеобластоподобних клітин (дозозалежний ефект), активації стимулятора остеоґенезу кісткового протеїну остеонектін, що в кінцевому підсумку призводить до стимуляції остеоґенезу. Під дією екстракорпоральної ударно-хвильової терапії відбувається дезінтеграція вогнищ кальцієвих відкладень, мікропереломи в області кісткових фрагментів, утворення вторинних гематом. Таким чином, запропонований спосіб дозволить використовувати екстракорпоральну ударно-хвильову терапію, як високоефективний неінвазивний метод профілактики виникнення сповільнено-консолідуючих переломів та хибних суглобів, при наявності факторів ризику, що забезпечить оптимальні умови для зрощування кісткових уламків. Можливість застосування цього методу дозволить уникнути розвиток у пацієнтів хибних суглобів, а також забезпечить швидку реабілітацію пацієнтів, що дозволить знизити рівень стійкої втрати працездатності та сприятиме поліпшенню якості життя пацієнтів. Спосіб здійснюють наступним чином. Процедури екстракорпоральної ударно-хвильової терапії проводять амбулаторно з періодичністю 1 раз на 7 днів. На курс вимагається від 2 до 3 процедур. Ділянка терапевтичного впливу відповідає проекції перелому. Ударно-хвильовий вплив на зону перелому здійснюють за допомогою приладу з декількома аплікаторами. Першим використовують аплікатор, що діє безпосередньо в зону перелому з параметрами: тиск 3,2-4,2 бар, частота імпульсів - 5 Гц, число імпульсів - до 5000. Далі аплікатор, що діє на міофасціальні точки прилеглих до перелому м'язів, застосовуваний тиск 3,0-3,2 бар, частота імпульсів - 11 Гц, число імпульсів - 1000. В кінці приєднується технологія V-actor на м'язи кінцівки в зоні перелому (верхня кінцівка - 2000 імпульсів, нижня кінцівка - 4000 імпульсів) застосовуваний тиск 3 бар, частота імпульсів - 35 Гц. Тривалість процедури в середньому становить 10 хвилин. Приклад Хвора Д., 1956 року народження, госпіталізована у відділення травматології Запорізької обласної клінічної лікарні 21.11.14 року з діагнозом: закритий скалковий перелом середньої третини правої великогомілкової кістки зі зміщенням фрагментів. Із анамнезу: травма 21.11.14 року в результаті дорожньо-транспортної події, була збита автомобілем. Каретою швидкої медичної допомоги доставлена у приймальне відділення Запорізької обласної клінічної лікарні, 2 UA 109017 U 5 10 15 20 25 госпіталізована у відділення травматології. Пацієнтці накладена система скелетного витягування. 23.11.14 року виконано оперативне втручання по зміні методу лікування - закрита репозиція, інтрамедулярний остеосинтез правої великогомілкової кістки блокуючим стержнем. Враховуючи фактори ризику, а саме: механізм травми, анамнез життя та дані клінічного обстеження, які вказували на великий відсоток вірогідності розвитку сповільненоконсолідуючого перелому або хибного суглоба, хворій було призначено курс екстракорпоральної ударно-хвильової терапії, що проводився на апараті MASTERPULS МР 200 від STORZ MEDICAL. Процедури здійснювалися амбулаторно з періодичністю 1 раз в 7 днів. Курс включав 3 процедури. Область терапевтичної дії - середня третина правої великогомілкової кістки. Використовувалися аплікатори R 15, DI 15 (Deep Impact) безпосередньо в зону перелому, застосовуваний тиск 3,2-4,2 бар, частота імпульсів - 5 Гц, число імпульсів - 3800; аплікатор D 20-S - на міофасціальні точки прилеглих до перелому м'язів, застосовуваний тиск 3,0-3,2 бар, частота імпульсів - 11 Гц, число імпульсів - 1000. Після чого приєднувалася технологія V-actor, застосовуваний тиск 3 бар, частота імпульсів - 35 Гц, число імпульсів - 2000. Тривалість процедури в середньому становила 10 хвилин. Обстежена через 1, 3 та 6 місяців - результат задовільний. Дані клінічного та рентгенологічного обстеження, свідчать про формування кісткової мозолі та зрощення перелому. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб профілактики виникнення сповільнено-консолідуючих переломів та хибних суглобів шляхом проведення фізіотерапевтичного впливу звуковою хвилею на патологічну ділянку, який відрізняється тим, що призначають екстракорпоральну ударно-хвильову терапію на патологічну ділянку, при наявності факторів ризику, з періодичністю 1 раз на 6-7 днів загальним курсом 2-3 процедури тривалістю в середньому 10 хвилин. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3