Спосіб діагностики локальних інфекційних ускладнень гострого некротичного панкреатиту

Реферат: Спосіб діагностики інфекційних ускладнень гострого некротичного панкреатиту включає забір крові із вени і її лабораторне дослідження. В крові визначають концентрацію пресепсину і при рівні 632 пг/мл і вище діагностують розвиток інфікування вогнищ панкреонекрозу. UA 109128 U (12) UA 109128 U UA 109128 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме клінічної хірургії, і може бути використана для своєчасної діагностики інфікування зон некрозу підшлункової залози, рідинних скупчень і розвитку абдомінального сепсису при гострому некротичному панкреатиті (ГНП). Рання діагностика інфікування зон некрозу підшлункової залози, рідинних скупчень і розвитку абдомінального сепсису при ГНП має вирішальне значення для успішного лікування. Доведено, що використання ефективної антибактеріальної терапії протягом першої години після розвитку гіпотензії при абдомінальному сепсисі зберігає життя 79,9 % хворих. Поряд із цим, кожна година затримки такої терапії протягом перших шість годин підвищує летальність на 7,6 % [2]. "Золотим стандартом" діагностики сепсису в хірургічних хворих є бактеріологічне дослідження крові або матеріалу некротичних тканин при тонкоголковій пункції, але бактеріологічний посів потребує значної затрати часу, а негативні результати при цьому не виключають сепсису. Діагностика інфікування осередків некрозу і рідинних скупчень при ГНП на підставі аналізу клінічних і лабораторних ознак синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ) має обмежену специфічність, а комп'ютерна томографія і бактеріологічна верифікація також потребують затрат часу [1]. Найближчим аналогом є спосіб діагностики інфекційних ускладнень у хірургічних хворих, у якому шляхом визначення в крові прокальцитоніну (ПКТ) [3], який в фізіологічних умовах синтезується парафолікулярними С-клітинами щитоподібної залози і служить попередником гормону - кальтоніну. При запальних процесах, у тому числі інфекційних, ПКТ синтезується в різних органах і різними клітинами, виділяється в кров, але при цьому рівень кальцитоніну не підвищується. Однак наведеному способу властиві наступні недоліки: - синтез ПКТ стимулюється не тільки живими мікроорганізмами, але і їх неживими компонентами, ендотоксинами, а також індукторами гострої фази запалення (фактором некрозу пухлин, інтерлейкін-6 та ін.); - неспецифічне підвищення ПКТ спостерігається при відсутності інфекції - при масивних травмах, хірургічних операціях, гіпертермії; - на ранніх стадіях системної інфекції, доки вона має локальний характер, рівні ПКТ низькі або підвищення незначне; - при розвитку сепсису підвищення ПКТ проходить із значною затримкою і не відображає динаміку сепсису "on-line". - період напівжиття ПКТ у крові становить більше 36 годин, тому спосіб не можна використовувати для моніторингу під час лікування. Задачею корисної моделі є створити специфічний і достатньо чутливий спосіб для діагностики бактеріальної інфекції на ранніх стадіях сепсису у хірургічних хворих, не складний у виконанні, щоб давав можливість відображати динаміку сепсису і проводити моніторинг лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у cпособі діагностики інфекційних ускладнень гострого некротичного панкреатиту, що включає забір крові із вени і її лабораторне дослідження, згідно з корисною моделлю, в крові визначають концентрацію пресепсину, і при рівні 632 пг/мл і вище, діагностують розвиток інфікування вогнищ панкреонекрозу. В плазмі крові або цільній крові визначають пресепсин (ПСП). ПСП - циркулюючий білок з молекулярною масою 13 KDa, що утворюється в процесі імунної відповіді на транслокацію ліпополісахариду (ЛПС) грамнегативних бактерій кишечнику в кров. ЛПС взаємодіє із ЛПСзв'язуючим білком і реалізує свої ефекти запалення через мембранні mСD14-рецептори макрофагів/моноцитів. Після проведення активаційного сигналу mCD14-penenTop відділяється від мембрани макрофага/моноциту, перетворюється в розчинний - sCD14 і надходить в кровообіг. У процесі фагоцитозу бактерій sCD14 розщеплюється протеазами (катепсином) із утворенням вкороченої форми - sCD14-ST, що отримала назву пресепсин. Функція sCD14-ST індукція запалення в ендотеліальних та інших клітинах, що не мають mCD14-рецепторів і не реагують на ендотоксин. На відміну від ПКТ, рівень пресепсину підвищується тільки при наявності живих бактерій в організмі та їх фагоцитозу і служить специфічним маркером інфекції. Якщо концентрація ЛПС низька (мала кількість бактерій), то зв'язок ЛПС із mCD14-peцeптopoм у 100-1000 разів посилюється ЛПС-зв'язуючим білком, що дозволяє діагностувати інфекцію на самих ранніх стадіях ще до клінічних проявів. Крім цього, на відміну від інших маркерів системного запалення інфекційного ґенезу (СРБ, Іл-6) і ПКТ, пресепсин можливо визначати в цільній крові безпосередньо біля ліжка хворого, тривалість дослідження - до 17 хвилин. Період напівжиття пресепсину в крові дуже короткий і становить від 30-ти хв… до 4-ох годин, що дає можливість відображати динаміку сепсису "on-line" і проводити моніторинг ефективності лікування. 1 UA 109128 U 5 10 Спосіб здійснюють наступним чином. При госпіталізації хворого і при наявності більше двох ознак ССЗВ із вени набирають 100 мкл крові з антикоагулянтом (ЕДТА або гепарин) і визначають пресепсин. Референтний рівень пресепсину в плазмі крові практично здорових людей становить у середньому 184±16 пг/мл, діапазон коливань показників знаходився у межах від 98 пг/мл до 218 пг/мл. У пацієнтів із ГНП із ознаками ССЗВ, але без інфекційних ускладнень концентрація пресепсину в крові підвищувалася в середньому до 332±38 пг/мл. Наявність інфекції у хворих на ГНП супроводжується підвищенням рівня пресепсину вище 1244±168 пг/мл. Критичний рівень пресепсину, що вказує на інфікування паталогічних вогнищ при ГНП, становить 632 пг/мл (чутливість 92,11 %, специфічність 92,86 %). Спосіб ґрунтується на проведених клінічних дослідженнях у 70 хворих на ГНП, що лікувалися в палатах інтенсивної терапії (див. табл.). Таблиця Розподіл хворих на гострий некротичний панкреатит за концентрацією пресепсину в плазмі крові і шкалою APACHE II, M±m Групи хворих Контроль (n-10) Пацієнти із ССЗВ без інфекції (n-21) 1. Локальна інфекція (n15) II. Сепсис (n-22) IІІ. Тяжкий сепсис (n12) Пресепсин пг/мл Органна недостатність Тр/МОД 0 APACHE II, бали Летальність n (%) 184±16 0 332±38* 3±1 0 5±0,7 0 12±1 19/3 3(13,6) 23±2 0/12 9(75) 677±30 ¥ ¥ 988±47* ¥ 2668±583 ¥ Примітки: - р