Спосіб санації черевної порожнини при перитоніті

Реферат: Спосіб санації черевної порожнини при перитоніті включає промивання антисептичним розчином. Здійснюють промивання черевної порожнини фізіологічним розчином, що збагачений ксеноном, із розрахунку 10 % від маси тіла. UA 109203 U (12) UA 109203 U UA 109203 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до абдомінальної хірургії, і може бути використана для лікування гострого перитоніту різної етіології та розповсюдженості. Лікування гострого перитоніту, не зважаючи на суттєві досягнення, залишається домінуючим в терапії гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Це обумовлено низькою ефективністю існуючих методів лікування, високою летальністю 5 до 50 %, а при розлитому перитоніті - до 70 %. Головна роль у розвитку критичного стану при перитоніті належить ендогенній інтоксикації, що призводить до дисфункції життєво важливих органів та поліорганної недостатності, яка є безпосередньою причиною смерті хворих. Підвищення ефективності лікування хворих на гострий перитоніт можна досягнути використовуючи комплекс заходів, спрямованих на нейтралізацію провідних механізмів іксикаційного синдрому, попередження розвитку ускладнень, у першу чергу поліорганної недостатності, підвищення опірності організму. При розвитку гнійно-фібрінозного перитоніту найбільш характерним є достовірне збільшення кількості нейтрофілів, зменшення кількості макрофагів та зменшення кількості СD3+Тлімфоцитів, зниження поглинальної активності фагоцитуючих клітин. Виходячи з цього, пошуки по удосконаленню методів лікування перитоніту спрямовані на санацію черевної порожнини, що направлено на боротьбу з ендотоксикозом та його наслідками, відновлення клітинного та гуморального ланок імунітету. Відомий спосіб санації черевної порожнини при перитоніті, що включає двократну інстиляцію в черевну порожнину 2-3 л 0,02 % розчину декаметоксину при температурі 30-35 С, промивання її дистильованою водою, після чого в неї вводять суспензію живої культури (107 мікробних тіл на 1 мл суспензії) антибіотикорезистентного штаму Propionibacterium Shermani n.v. Т/73 (Патент UA № 40405, пуб. 16.07.2001, Бюл. № 6 2001 р.). Описана методика крім позитивного лікувального ефекту має ряд недоліків. Основний з них це те, що антибіотикорезистентний штам Propionibacterium Shermani n.v. Т/73 є факультативним анаеробом, для вирощування якого потрібна лабораторія із спеціальним обладнанням, необхідний навчений і підготовлений персонал, який би відповідав за вирощування даної культури та приготування суспензії, оскільки крім цього зберігання культури в операційній потребує спеціального обладнання, немає готового фармацептичного препарату, який виготовлений за всіма стандартами фармацептичної промисловості. За прототип прийнятий спосіб санації черевної порожнини (Патент UA № 46736, пуб. 11.01.2010, Бюл. № 1 2010 р.), у якому санацію черевної порожнини здійснюють дворазовим промиванням 1-2 л 0,02 % розчином декасану (виготовлений фірмою "ЮРІЯ-ФАРМ"), з додаванням 1,0 мл 0,005 % розчину імунофану із розрахунку 1,0 мл на 200 мл декасану. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу санації черевної порожнини хворих з перитонітом, у якому шляхом введення у черевну порожнину фізичного розчину з ксеноном досягається підвищення ефективності санації та активізація клітинного імунітету. Поставлена задача вирішується тим, що у способі санації черевної порожнини при перитоніті антисептичним розчином, згідно з корисною моделлю, здійснюють промивання черевної порожнини фізіологічним розчином, що збагачений ксеноном, із розрахунку 10 % від маси тіла. Суть способу полягає у використанні розчину, що збагачений ксеноном, для промивання черевної порожнини. Спосіб здійснюється наступним чином. 1. Передня черевна стінка обробляється антисептиком. 2. Виконується лапароцентез (прокол передньої черевної стінки з подальшим введением дренажу у черевну порожнину). 3. У черевну порожнину вводиться фізіологічний розчин, що збагачений ксеноном (із розрахунку 10 % від маси тіла). 4. Протягом наступних 2х хвилин отримується оборотна течія рідини (40-50 % від тієї, що введена) та дренаж видаляється. 5. Місце проколу обробляється антисептиком. Технічний результат досягається шляхом промивання черевної порожнини фізіологічним розчином, що збагачений ксеноном із розрахунку 10 % від маси тіла. Ксенон можливо застосувати в різних областях клінічної медицини, він має наступні ефекти: анальгетичним, спазмолітичним, кардіотонічим, нейропротекторним, антистресовим, антигипоксичний, імуностимулюючий, протизапальний, анаболічний, нейрогуморальний та ін. Метод корекції гепатоксичних механізмів патоґенезу експериментального перитоніту за допомогою ксенону - новий перспективний напрямок. Використання ксенону можна відмітити у деяких патентах (Патент 2489154 RU«Cnocoб лечения вирусных гепатитов» - інгаляції задля профілактики стресу і депресій; патент 2306665 RU «Способ ксенотерапии общесоматических 1 UA 109203 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 заболеваний» - проведення інгаляцій з метою профілактики; патент 2311931 RU «Способ получения перевязочного материала», що має ранозагоювальні, знеболюваючі та антисептичні властивості). Але ж використання розчину ксенону для санації черевної порожнини при перитонітах не відомо. Отримано нові дані, що застосування ксенону у вигляді промивання черевної порожнини розчином, збагаченим ним, за рахунок впливу на рецепторний апарат клітинних мембран стимулює функціональну активність селезінки у вигляді новоутворення лімфоїдних фолікулів в паренхімі та посилення функціональної активності фагоцитів. Завдяки цьому посилюється захисна функція імунної системи, що сприяє зменшенню проявів ендогенної інтоксикації. Застосування розчину, збагаченого ксеноном, при патології органів черевної порожнини, за рахунок своєї мембранопротекторної дії та впливу на детоксикаційну функцію печінки сприяє збереженню структурно-функціональної організації еритроцитів, завдяки чому зберігається їх транспортна функція, що підвищує резистентність органів та систем при ксенобіотичному навантаженні, яке супроводжує цю патологію. А промивання черевної порожнини розчином, збагаченим ксеноном, при перитонітах різного походження стимулює осумкування осередку пошкодження, зменшує прояви запалення органів шлунково-кишкового тракту, чим зменшує ксенобіотичне навантаження на детоксикаційну функцію печінки, що сприяє збереженню активності процесів трансамінування в гепатоцитах. Цей позитивний вплив ксенону обумовлений його мембранопротекторною дію. Результати були отриманні при експериментальному дослідженні 290 білих щурів - самців лінії Вістар з масою тіла 180-220 г. Тварини були ранжовані на 4 групи. І група - 20 щурів, яким на протязі експерименту вводили до черевної порожнини звичайний фізіологічний розчин і які служили контролем. II група - 120 щурів, яким відтворювали модель калового перитоніту. Тварини цієї групи були поділені на дві підгрупи: підгрупа А - 90 тварин, що після відтворення калового перитоніту не отримували ніяких корегуючих чи лікувальних впливів; підгрупу Б складали тварини - 30 щурів, яким після відтворення калового перитоніту промивали черевну порожнину фізіологічним розчином, збагаченим ксеноном. III група - 60 щурів, яким відтворювали токсичний гепатоз методом тривалої алкоголізації. Тварини цієї групи були теж поділені на дві підгрупи, одна з яких отримувала промивання черевної порожнини фізіологічним розчином, збагаченим ксеноном. IV група - 90 щурів, яким відтворювали травматичний перитоніт. Ця група також поділена на дві підгрупи: щури підгрупи А не отримували корегуючих впливів; щурам підгрупи Б - промивали черевну порожнину фізіологічним розчином, збагаченим ксеноном. Каловий перитоніт відтворювали в асептичних умовах, під нембуталовим наркозом. Травматичний перитоніт викликали нанесенням вогнепальної травми черевної порожнини. Токсичний гепатоз внутрішньошлунковим введенням 25 % алкоголю. Промивання черевної порожнини здійснювали у щурів з перитонітами через добу, починаючи з дня відтворення патологічного процесу. Для промивання щурам, що перебували під легким ефірним наркозом, катетеризували праву клубову область та вводили фізіологічний розчин, збагачений ксеноном (20 мл), потім впродовж 2 хвилин отримували зворотний відтік рідини. Щурам з токсичним гепатозом промивання проводили теж через добу, але починали з 15-ї доби алкоголізації. Методика промивання така ж, як зазначено вище. Щурів з перитонітом виводили з дослідження через 1, 3, 7 діб після його відтворення. Щурів з токсичним гепатозом виводили з експерименту на 15-ту та 30-ту добу після початку алкоголізації. Після виведення тварин з експерименту в них робили забір 5 мл крові, яку використовували для проведення біохімічних та клініко-лабораторних досліджень. Всім піддослідним тваринам проводили аутопсію з візуальною оцінкою змін органів черевної порожнини (печінка, кишечник, шлунок, нирки, селезінка, очеревина), а також зміни серця. Клініко-лабораторні дослідження включали загальний аналіз крові, підрахунок лейкоцитарної формули крові. Біохімічні дослідження включали: визначення активності аланінамінотрансферази (АлТ), аспартатамінотрансферази (АсТ); креатиніну в сироватці крові; сечовини, білірубіну; вміст молекул середньої маси (МСМ254, МСМ280). Таким чином, при лапаротоміях, після закінчення основного етапу операції, рекомендовано проводити промивання черевної порожнини розчином, збагаченим ксеноном. У післяопераційному періоді один раз на дві доби - вводити в черевну порожнину через дренажі розчин, збагачений ксеноном. В умовах бойових дій за наявності патології черевної порожнини і 2 UA 109203 U 5 10 відсутності можливості термінового оперативного втручання, виконувати лапароцентоз з подальшим введенням розчину, збагаченого ксеноном. Застосування даної корисної моделі дозволить підвищити ефективність санації черевної порожнини, місцевий клітинний імунітет та знизить можливість рецидивів у післяопераційному періоді. Методика приготування та проведення санації проста, не вимагає складних пристосувань чи обладнання, спеціальної підготовки персоналу, невеликий діапазон протипоказань (індивідуальна непереносимість), не створює медикаментозного навантаження на організм хворого. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб санації черевної порожнини при перитоніті, що включає промивання антисептичним розчином, який відрізняється тим, що здійснюють промивання черевної порожнини фізіологічним розчином, що збагачений ксеноном, із розрахунку 10 % від маси тіла. 15 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3