Аспіраційний колектор-пилоуловлювач

Реферат: Аспіраційний колектор-пилоуловлювач, що містить корпус і з'єднані з ним повітроводи запиленого повітря, вихідну трубу і бункер з розвантажувальним люком, причому повітроводи запиленого повітря з'єднані з корпусом тангенціально, а вихідна труба розташована всередині корпусу за його віссю і складена з коаксіально розміщених зовнішніх і внутрішніх патрубків з утворенням кільцевого отвору між ними і однакової відстані між стінками корпусу і вихідною трубою по всій довжині пристрою, при цьому площина перерізу кільцевого отвору між кожним зовнішнім і внутрішнім патрубками є рівною площині перерізу внутрішнього патрубка, а бункер обладнаний всередині датчиком рівня уловленого пилу, який зв'язаний електрично з розвантажувальним люком. UA 109980 U (12) UA 109980 U UA 109980 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до пристроїв для вловлення пилу за допомогою інерційних пиловловлювачів, які застосовуються в аспіраційних системах під час знепилення технологічних процесів на фабриках збагачення мінеральної сировини, а також для очищення повітря від пилу в аспіраційних системах в інших галузях промисловості. Відома аспіраційна установка для уловлення пилу, що містить горизонтальний колектор, з'єднаний з вентилятором, який обладнаний повітроводами місцевих відсмоктувань. Горизонтальний колектор має в нижній частині щілину, вздовж якої розташовано пилоприймальний бункер, який розвантажується періодично [AC SU № 667774 Кл. F24F 7/06, 1978]. Недоліком даного пристрою є те, що аспіраційний колектор розташовано горизонтально, в якому осідає пил лише крупної фракції, а пил фракції менше 10 мкм виноситься повітрям в атмосферу, що свідчить про його низьку ефективність. До того ж приймальний бункер, який розташовано уздовж колектора, ускладнює його розвантаження. Найбільш близьким за конструкцією та принципом дії є аспіраційний колектор, який містить повітроводи для підведення запиленого повітря, пристрій для видалення осілого пилу і перегородки видалення зваженого пилу за допомогою форсунок. [АС SU № 1519796 Кл. В08В 15/00 1989. Бюл. № 14]. Недоліком цього пристрою є те, що наявність перегородок, установлених в нижній частині горизонтального колектора, утворюють певний аеродинамічний опір, а поза цими перегородками вловлення пилу не відбувається, що свідчить про його низьку ефективність. До того ж цей пристрій передбачає видалення зваженого пилу за допомогою форсунок, що значно ускладнюється за мінусових температур повітря. Задачею корисної моделі є удосконалення конструкції аспіраційного колектора і підвищення ефективності уловлення пилу за рахунок використання відцентрових сил, що утворюються в його корпусі, та відсмоктування очищеного повітря по всій довжині пристрою за допомогою вихідної труби, розташованої всередині корпусу і складеної з коаксіально розміщених зовнішніх внутрішніх патрубків. Технічний результат від використання корисної моделі полягає у тому, що утворюється можливість коагуляції і уловлення пилу за рахунок відцентрових сил утворюваних в корпусі колектора, а видалення очищеного повітря відбувається по всій довжині корпусу, що забезпечує рівномірне відсмоктування запиленого повітря від міць пилоутворення. Вивантаження уловленого пилу здійснюється автоматично в міру накопичення його у бункері корпусу. Уловлення пилу запропонованим аспіраційним колектором зменшує його осідання в горизонтальних вентиляційних трубопроводах та підвищує ефективність функціонування аспіраційної системи. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що аспіраційний колектор-пилоуловлювач, який містить корпус і з'єднані з ним повітроводи запиленого повітря, вихідну трубу і бункер з розвантажувальним люком, згідно з корисною моделлю, повітроводи запиленого повітря з'єднані з корпусом тангенціально, а вихідна труба розташована всередині корпусу за його віссю і складена з коаксіально розміщених зовнішніх і внутрішніх патрубків з утворенням кільцевого отвору між ними і однакової відстані між стінками корпусу і вихідною трубою по всій довжині пристрою, при цьому площина перерізу кільцевого отвору між кожним зовнішнім і внутрішнім патрубками є рівною площині перерізу внутрішнього патрубка, а бункер обладнаний всередині датчиком рівня вловленого пилу, який зв'язаний електрично з розвантажувальним люком. Запропонований аспіраційний колектор-пилоуловлювач ілюструється кресленням, де на Фіг. 1 наведено його загальну схему; на Фіг. 2 - переріз верхньої частини корпусу колектора; на Фіг. 3 - переріз нижньої частини корпусу колектора. Аспіраційний колектор-пилоуловлювач (Фіг. 1) містить корпус 1 для акумуляції запиленого повітря і уловлення пилу і з'єднані з ним тангенціально повітроводи 2 для підведення запиленого повітря і вихідну трубу 3 для видалення з апарату очищеного повітря. Вихідна труба 3 розташована всередині корпусу 1 і складена з коаксіально розміщених зовнішнього 4 і внутрішніх 5, 6 патрубків, а в нижній частині корпусу 1 розташовано бункер 7 для уловленого пилу, який всередині обладнаний датчиком 9 рівня уловленого пилу, який зв'язаний електрично з розвантажувальним люком 8. Відстань між стінками корпусу 1 і вихідною трубою 3, що складена з коаксіально розміщених зовнішнього 4 і внутрішніх 5, 6 патрубків є однаковою по всій довжині корпусу 1. На Фіг. 2 наведено переріз верхньої частини корпусу колектора, де площина кільцевого отвору А між зовнішнім патрубком 4 і внутрішнім патрубком 5 є рівною площині поперечного перерізу В внутрішнього патрубка 5. Аналогічно, в нижній частині корпусу (Фіг. 3) площина 1 UA 109980 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 поперечного перерізу кільцевого отвору Б між зовнішнім патрубком 5 і внутрішнім патрубком 6 є рівною площині поперечного перерізу Г внутрішнього патрубка 6. Аспіраційний колектор-пилоуловлювач діє наступним чином. В системі аспірації запилене повітря від місць відсмоктувань надходить в корпус 1 повітроводами 2, які з'єднані з ним тангенціально. Кількість повітроводів 2 не обмежується і залежить від кількості місць пилоутворення. Завдяки тангенціальному з'єднанню повітроводів 2 з корпусом 1 потік запиленого повітря, який потрапляє в цей корпус, набирає відцентровий рух. Подібно відцентровому руху повітря в циклоні, в корпусі 1 розвиваються відцентрові сили, які витискують пилові частки в пристінковий шар, що формується в колекторі. Під час витискування з потоку пилові частки коагулюють між собою і проходять відстань ΔR=R1-R2. Чим ця відстань буде меншою, тим коагуляція пилу відбувається інтенсивніше і тим швидше пилові частки опиняться в пристінковому шарі корпусу 1, з якого вони осаджуються в бункер 7. Виходячи з цього, для ефективного уловления пилу, що надходить в корпус 1 з повітроводів 2, відстань ΔR має бути як найменшою та однаковою по всій довжині пристрою, то б то ΔR=const. Дія відцентрових сил призводить до підвищення тиску в пристінковому шарі і одночасно до зниження його в центральній частині корпусу 1. Разом із цим, робота відсмоктувального вентилятора утворює розрідження у патрубках 4-6, а також в кільцевих отворах А і Б між цими патрубками. Завдяки розрідженню очищене повітря надходить патрубками 4-6 і утвореними між ними отворами А, Б у вихідну трубу 3, з якої видаляється вентилятором в атмосферу. Ефективна робота колектора обумовлюється тим, що кількість повітря, яка відсмоктуються внутрішніми патрубками 5, і кільцевим отвором А, повинні бути однаковими. Аналогічно, однакова кількість повітря має надходити патрубком 6 і кільцевим отвором Б. Для забезпечення цієї вимоги площини перерізів кільцевого отвору А і внутрішнього патрубка В приймаються рівними. Аналогічно, приймаються рівними площини перерізів кільцевого отвору Б і внутрішнього патрубка Г. В результаті випробувань експериментальної моделі аспіраційного колекторапилоуловлювача установлено, що концентрації пилу після очищення повітря в просторі патрубків 4-6 відрізняються на величину у межах 10-15 %, а загальна кількість повітря, що видаляється вихідною трубою 3, становить рівною дебіту повітря, що надходить в корпус з повітроводів 2, призначених для підведення запиленого повітря. При цьому швидкості повітря в підвідних повітроводах 2 відрізняються на величину меншу ніж 5 %, а дисперсний склад пилу, що накопичувався в бункері 7, представлений на 82 % частками більшими за 10 мкм. У цілому ефективність аспіраційного колектора з уловлення пилу становить у межах 85-90 %, що є на рівні апаратів сухого пиловловлення, до яких належать циклони. Застосування аспіраційного колектора-пиловловлювача дозволяє підвищити ефективність уловлення пилу в системах вентиляції та зменшити надходження його в атмосферу виробничих приміщень і тим самим поліпшити умови праці в гірничорудній, вугільній та інших промисловостях, які здійснюють переробку мінеральної сировини. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Аспіраційний колектор-пилоуловлювач, що містить корпус і з'єднані з ним повітроводи запиленого повітря, вихідну трубу і бункер з розвантажувальним люком, який відрізняється тим, що повітроводи запиленого повітря з'єднані з корпусом тангенціально, а вихідна труба розташована всередині корпусу за його віссю і складена з коаксіально розміщених зовнішніх і внутрішніх патрубків з утворенням кільцевого отвору між ними і однакової відстані між стінками корпусу і вихідною трубою по всій довжині пристрою, при цьому площина перерізу кільцевого отвору між кожним зовнішнім і внутрішнім патрубками є рівною площині перерізу внутрішнього патрубка, а бункер обладнаний всередині датчиком рівня уловленого пилу, який зв'язаний електрично з розвантажувальним люком. 2 UA 109980 U Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3