Спосіб прогнозування ризику виникнення синдрому подразненої кишки після антибіотикотерапії за допомогою бактеріологічного дослідженя калу

Реферат: UA 110559 U UA 110559 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема гастроентерології, та може бути використана з метою прогнозування ризику виникнення синдрому подразненої кишки після антибіотикотерапії. Серед гастроентерологічних захворювань впродовж останніх десятиліть найбільш часто зустрічаються функціональні захворювання, серед яких одним із найпоширеніших є синдром подразненої кишки (СПК). Поширеність СПК становить в середньому 10-15 % дорослого населення [1]. У розвитку СПК значну роль відіграють такі чинники, як кишкова інфекція, стрес, вживання певних харчових продуктів, генетична схильність, і антибіотикотерапія, вплив якої є недостатньо висвітленим, хоча згідно з результатами наукових досліджень, СПК є одним із проявів побічної дії антибіотиків [2]. Зміни мікробного біоценозу є одними з найважливіших патогенетичних механізмів розвитку СПК. У пацієнтів із СПК діагностується синдром надмірного бактеріального росту у тонкій кишці до 43,3 % випадків, дисбактеріоз товстої кишки - до 90 % випадків [3]. Відомий спосіб прогнозування ризику виникнення СПК після антибіотикотерапії, що включає дослідження мікрофлори біоптатів слизової оболонки голодної, здухвинної та ободової кишки [4]. Однак, надмірна інвазивність, складність виконання, високі вимоги до методології бактеріологічного дослідження, існування видів бактерій, які на сьогоднішній день не можуть бути культивованими при використанні звичайних методів, тривалий період отримання результатів, низька відтворюваність, значні фінансові затрати створюють ряд труднощів і різко обмежують використання методу. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб прогнозування ризику виникнення СПК після антибіотикотерапії шляхом використання менш інвазивного та простішого у виконанні бактеріологічного дослідження калу. Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування ризику виникнення СПК після антибіотикотерапії, що включає бактеріологічне дослідження, згідно з корисною моделлю, здійснюють бактеріологічне дослідження калу до антибіотикотерапії та через 1 тиждень після її завершення і у хворих із різким зменшенням кількості біфідобактерій у калі через 1 тиждень 9 після антибіотикотерапії (0,001×10 КУО/1 г і менше), а також у хворих із значним збільшенням умовно-патогенних ентеробактерій (УПЕ) через 1 тиждень після антибіотикотерапії (більше 4 10×10 КУО/1 г) прогнозують ризик виникнення СПК після антибіотикотерапії. Бактеріологічне дослідження калу вважається "золотим стандартом" діагностики дисбіозу товстої кишки. Метод є доступним і дозволяє точно верифікувати кишкові та патогенні бактерії [5]. Запропонований спосіб здійснюють наступним чином. Хворим проводять бактеріологічне дослідження калу до антибіотикотерапії та через 1 тиждень після її завершення. При отриманні через 1 тиждень після антибіотикотерапії даних про різке зменшення кількості біфідобактерій 9 4 (0,001×10 КУО/1 г і менше), значне збільшення УПЕ (більше 10×10 КУО/1 г) прогнозують виникнення СПК. Для підтвердження ефективності запропонованого способу прогнозування ризику виникнення СПК після антибіотикотерапії за допомогою бактеріологічного дослідження калу були проведені дослідження, результати яких підтвердили, що симптоми і клінічні ознаки СПК через 6 місяців після завершення антибіотикотерапії вірогідно частіше виникали у хворих, у яких через 1 тиждень після антибіотикотерапії у калі спостерігалось різке зменшення кількості біфідобактерій та значне збільшення УПЕ. Під спостереженням перебувало 65 хворих, які отримували протимікробне лікування антибіотиком юнідокс протягом 2 тижнів у рекомендованих дозах. Серед хворих було 23 чоловіки та 42 жінки, середній вік хворих становив 46±2,03 років. Дослідження передбачало бактеріологічне дослідження калу до антибіотикотерапії та через 1 тиждень після її завершення, визначалася абсолютна і відносна кількість облігатних бактерійсимбіонтів і УПЕ у калі хворих. Виявлено, що у хворих із ознаками СПК через 6 місяців після завершення антибіотикотерапії середня кількість біфідобактерій у калі через 1 тиждень після антибіотикотерапії була вірогідно нижчою порівняно з особами без клініки СПК через 6 місяців 9 9 (відповідно 0,05±0,0510 КУО/1 г і 0,42±0,0910 КУО/1 г; р