Спосіб профілактики синдрому подразненої кишки після антибіотикотерапії

Реферат: Спосіб профілактики синдрому подразненої кишки після антибіотикотерапії шляхом використання пробіотика ентерол-250 по 1 капсулі 2 рази на добу і пребіотика хілак форте по 30 крапель за 30 хв. до їди 3 рази на добу з курсом лікування 2 тижні. UA 110560 U (54) СПОСІБ ПРОФІЛАКТИКИ СИНДРОМУ ПОДРАЗНЕНОЇ КИШКИ ПІСЛЯ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ UA 110560 U UA 110560 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема гастроентерології, та може бути використана з метою профілактики синдрому подразненої кишки після антибіотикотерапії. Серед гастроентерологічних захворювань впродовж останніх десятиліть найбільш часто зустрічаються функціональні захворювання, серед яких одним із найпоширеніших є синдром подразненої кишки (СПК). Поширеність СПК становить в середньому 10-15 % дорослого населення [1]. У розвитку СПК значну роль відіграють такі чинники, як кишкова інфекція, стрес, вживання певних харчових продуктів, генетична схильність і антибіотикотерапія, вплив якої є недостатньо висвітленим, хоча згідно з результатами наукових досліджень, СПК є одним із проявів побічної дії антибіотиків [2]. На сьогоднішній день профілактика СПК залишається актуальною і потребує подальшої розробки. Відомий спосіб профілактики СПК після антибіотикотерапії, що включає пероральне застосування аутопробіотика, який є індивідуальним молочнокислим продуктом, приготованим 8 на основі штаму Enferococcus faecium, що містить не менше 1 × 10 КУО/мл [3]. Однак, складність виконання, високі вимоги до методології бактеріологічного дослідження, тривалий період отримання аутопробіотика, значні фінансові затрати, необхідність депонування клонів у кріосховищі створюють ряд труднощів і різко обмежують використання способу. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб профілактики СПК після антибіотикотерапії шляхом використання більш доступних препаратів з досягненням такої ж мети. Поставлена задача вирішується тим, що у способі профілактики СПК після антибіотикотерапії, що включає використання пробіотика, згідно з корисною моделлю, застосовують пробіотик ентерол-250 по 1 капсулі 2 рази на добу і пребіотик хілак форте по 30 крапель за 30 хв до їди 3 рази на добу з курсом лікування 2 тижні. Доведена ефективність застосування пробіотиків у пацієнтів із СПК, яка обґрунтовується імунними (модуляція вмісту цитокінів) та неімунними (пригнічення росту патогенної флори, конкуренція за адгезію з патогенами) ефектами таких препаратів. Внаслідок цього покращується бар'єрна, моторна і травна функції кишки, знижується газоутворення, змінюється нейротрансмісія в кишці. Пробіотики зменшують запалення в слизовій кишки, впливають на кишкову моторику, зменшують прояви вісцеральної гіперчутливості [4]. Сучасний пробіотик "Ентерол-250" (виробник - Laboratoires Biocodex, Франція) містить активний інгредієнт - ліофілізовані Saccharomyces boulardii, які мають антагоністичний ефект по відношенню до патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів (у тому числі до Clostridium difficile, Klebsiella pneumoniae, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Candida kruesei, Candida albicans, Candida pseudotropicalis, Salmonella typhi, Escherichia coli, Shigella dysenteriae, Yersinia enterocolitica), інгібують ріст цих мікроорганізмів, а також Enthamoeba hystolitica, Lambliae; підвищують місцевий імунний захист за рахунок підвищення синтезу IgA та інших імуноглобулінів; здійснюють антитоксичну дію, посилюють активність дисахаридаз тонкої кишки, чинять трофічну дію на слизову тонкої кишки. Пребіотик "Хілак форте" (виробник - Merckle, Німеччина) містить активні інгредієнти беззародковий водний субстрат продуктів обміну речовин Escherichia coli, Enterococcus faecalis, Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus helveticus (сприяють відновленню нормальної мікрофлори кишки), біосинтетичну молочну кислоту та її буферні солі (нормалізують кислотність шлунковокишкового каналу), коротколанцюгові летючі жирні кислоти (відновлюють мікрофлору і стимулюють регенерацію епітелію кишки, встановлюють водно-електролітний баланс). Запропонований спосіб здійснюють наступним чином. Після антибіотикотерапії хворі як профілактичне лікування для відновлення мікробіоти кишки отримують пробіотик ентерол-250 по 1 капсулі 2 рази на добу і пребіотик хілак форте по 30 крапель за 30 хв до їди 3 рази на добу з курсом лікування 2 тижні. Для підтвердження ефективності запропонованого способу профілактики СПК після антибіотикотерапії були проведені дослідження, результати яких підтвердили зниження частоти симптомів і клінічних ознаки СПК через 6 місяців після завершення антибіотикотерапії. Під спостереженням перебувало 110 хворих, що були розділені на двігрупи і які отримували протимікробне лікування антибіотиком юнідокс протягом 2 тижнів у рекомендованих дозах. Вік пацієнтів коливався від 16 до 83 років, середній вік становив 44,06±1,5 років. У І групу увійшли 65 хворих, які після антибіотикотерапії отримували пробіотик біфі-форм по 1 капсулі 1 раз на добу та пребіотик хілак форте по 30 крапель за 30 хв. до їди 3 рази на добу з курсом лікування 2 тижні. II групу склали 45 хворих, які після антибіотикотерапії отримували пробіотик ентерол-250 по 1 капсулі 2 рази на добу та пребіотик хілак форте по 30 крапель за 30 хв. до їди 3 рази на 1 UA 110560 U 5 10 добу з курсом лікування 2 тижні. Контрольною була група, до якої ввійшло 20 здорових осіб, які не отримували антибіотикотерапії впродовж двох років. Через 6 місяців після завершення антибіотикотерапії аналізували симптоми і клінічні ознаки. Діагноз СПК встановлювали згідно з Римськими критеріями III перегляду. Хоча всім хворим, яким проводилась антибіотикотерапія, в подальшому з профілактичною метою призначали пре- і пробіотики, через 6 місяців після початку протимікробного лікування клінічні ознаки СПК було виявлено в 29 з 90 хворих (сумарна кількість хворих І та II груп), що становило 32,2 %. Так, у І дослідній групі, яка через 6 місяців налічувала 52 хворих, ознаки СПК спостерігались у 22 хворих (42,3 %). У II дослідній групі, яка через 6 місяців після антибіотикотерапії налічувала 38 хворих, ознаки СПК виявлялись тільки в 7 хворих (18,4 %; р