Спосіб прогнозування ступеня ризику виникнення ускладнень у ранньому післяопераційному періоді при ускладнених виразках шлунка та дванадцятипалої кишки

Спосіб прогнозування ступеня ризику виникнення ускладнень у ранньому післяопераційному періоді при ускладнених виразках шлунка та дванадцятипалої кишки, що включає клініколабораторні, рентгенологічні та ендоскопічні обстеження, який відрізняється тим, що із показників клініко-лабораторних обстежень диференцію 3 вище 20 визначають низький ризик виникнення ускладнень. Спосіб виконується наступним чином. Було проведене проспективне й ретроспективне обстеження хворих, оперованих із приводу ускладненої виразки шлунку й дванадцятипалої кишки (341 хворий). У всіх хворих було ретельно вивчено анамнез та дані загальноприйнятих клініко-лабораторних, рентгенологічних та ендоскопічних методів дослідження. Статистичне опрацювання матеріалу в певній мірі умовно підрозділялося на два етапи. На першому з них вивчався вплив кожного з факторів ризику на частоту виникнення ускладнень і визначалася статистична достовірність взаємозв'язку між ними. На другому етапі вираховувалася частота ускладнень у залежності від вивчених за запропонованим способом факторів і їх градацій серед сформованих груп хворих. Для об активної оцінки ступеню достовірності результатів вимірювання 2 різних показників на основі критерію c -Пірсона визначали величину ймовірності «р». Надалі, за формулою Вальда, розраховувалася прогностична цінність ознаки у вигляді прогностичного коефіцієнту (ПК). Після цього підраховувалась сума ПК для кожного хворого, а надалі підраховувався відсоток ускладнень при різній сумі ПК у групі хворих. Для визначення об'єктивної оцінки результатів за даною методикою статистичної обробки була проведена порівнювальна оцінка цих даних із контрольною групою, яка не включалася в попередню статистичну обробку. В результаті досліджень виявлено, що на виникнення ускладненого перебігу раннього післяопераційного періоду (УПП) впливав вік хворого. У хворих у віці до 40 років ПК=2,9, у віці 40-60 років був -1,4, а у геріатричних хворих складав -2,1. Хоча й менш значно, ніж вік хворих, негативно впливає їх виснаження, тобто, значне зниження маси тіла ПК= -0,8 . Тривалість кровотечі вірогідно збільшувала ризик, якщо перевищувала три доби. У цих випадках, зі збільшенням тривалості прогресивно зростає частота ускладнень, і якщо при короткочасній кровотечі ПК=1,8, то після трьох діб ПК= -10,5. Негативно впливає на розвиток УПП наявність супутніх серцево-судинних захворювань. Якщо вони були, то ПК складав -5,9. Аналогічно впливають і супутні захворювання органів дихальної системи - ПК= -8,0. У хворих із супутніми захворюваннями органів гепатобіліарної зони ПК= 2,0. При супутніх захворюваннях підшлункової залози ПК складає -7,8. У певній мірі на величину ПК впливає діагноз. При захворюваннях шлунку ризик був більшим, ніж при патології ДПК. Це, у значній мірі, обумовлено більшою травматичністю резекції шлунку, ніж органозберегаючих операцій. 42561 4 При виразці шлунку ПК був -0,9, а при виразках ДПК, відповідно, 1,6. Ще більш суттєво впливали на частоту ускладненого перебігу розміри виразки. Коли вони перевищували 2см, то ПК знижувався до -8,2. Серед основних маркерів операційного періоду необхідно відмітити характер оперативного втручання. Більш радикальні операції підвищували ризик ускладнень. Низьким ПК був при резекції шлунку -6,68, а при органозберегаючих операціях 4,3. Характер операції, у значній мірі, визначав її тривалість, і коли вона продовжувалася більше 2,5 годин, ПК= -3,8. У свою чергу, об'єм і тривалість оперативного втручання впливали на величину операційної крововтрати і на величину ПК. Коли крововтрата перевищувала 250мл, то ПК був -4,5. Значна операційна крововтрата, неадекватна анестезія, хоча зустрічались рідко, зменшували прогностичний коефіцієнт до -9,4. Мали значення зміни показників гемодинаміки. Тахікардія, яка спостерігалась до операції, збільшувала частоту післяопераційних ускладнень (ПК -2,2). При низькому серцевому викиді ПК складав -2,9. Загальновідомо, що артеріальна гіпотензія є об'єктивним показником серцево-судинних захворювань. При її наявності кількість ускладнень зростає, а ПК при цьому прогресивно знижується. Якщо величини AT не досягали 90мм рт.ст., ПК дорівнював -5,1. Відношення величин ЧСС до АТсист., яке визначається як шоковий індекс, є більш специфічним, ніж кожний з показників розрахунку, і свідчить про значний ризик при його підвищенні до 1,5, а ПК при шоковому індексі >2 досягав -8,8. Паралельно з підвищенням шокового індексу зменшувався ударний об'єм серця і зростала частота ускладнень, а ПК знижувався. Однією з основних причин зниження УОС при кровоточивій виразці було зменшення внаслідок крововтрати венозного підпору, а при перфоративній виразці - внаслідок дегідратації. Якщо ЦВТ не досягав 1мм вод.ст., то ПК дорівнював -4,5, а якщо перевищував 30мм вод.ст., то 4,2. Разом із тим, зміни гематокриту не впливали вірогідно на частоту ускладнень, це пов'язано з тим, що в окремих випадках переважала гемодилюція, а в інших -дегідратація. Одним із показників, якій свідчив про підвищення ризику розвитку ускладнень, була лімфопенія. Якщо частка лімфоцитів не досягала 15%, ПК= -2,0, а коли "більше 15%, то 4,9. Більш інформативними були деякі біохімічні показники крові. Це особливо відноситься до сечовини крові й рівня глікемії. Якщо рівень глюкози перевищував 6ммоль/л, то ПК був -3,0. Ще більш інформативними були показники сечовини крові. Навіть про незначній гіперазотемії кількість ускладнень у ранній післяопераційний період зростала, і ПК досягав -9,2 (таблиця 1). 5 Вищенаведені дані дають уявлення про питому вагу кожного з факторів (маркерів) у розвитку післяопераційних ускладнень. Для кількісної оцінки їх впливу на УПП була використана методика послідовного аналізу Вальда, за якою розраховувався прогностичний коефіцієнт кожного критерія, від 42561 6 якого залежала частота УШІ. Це дало можливість за їх сумою (СПК) прогнозувати частоту ускладнень . У тих випадках, коли ПК були від'ємні, це свідчило про негативний вплив того, чи іншого маркера, а коли позитивний, то цей вплив був незначний чи відсутній (таблиця 2). 7 42561 8 Таблиця 2. Залежність частоти ускладнень перебігу післяопераційного періоду від величин СПК СПК 60 Не були n (%) 0(0) 0(0) 6(14) 11 (23) 40 (47) 50(61) 71 (78) 24 (89) Післяопераційні ускладнення Були n (%) t 9 (100) 13(100) 37 (88)±3,6 2,13 37 (77)±6,8 1,82 46 (53)±5,3 2,21 32 (39)±5,4 1,92 20 (22)±4,3 2,41 13(11)±6,0 1,32 Таким чином, коли у хворого переважала сума негативних ПК, це свідчило про ризик розвитку УПП, і чим більша вона була, тим гірший був прогноз. Отже, було визначено, що, коли сума прогностичних коефіцієнтів перевищувала «20», то ризик розвитку ускладнень був низький, коли СПК був у межах «-20» - «20», то ризик був помірний, а якщо знижувався нижче «-20», то був високим. В залежності від цього планувався об'єм профілактичних заходів. Таким чином, в порівнянні з найближчим аналогом, розроблений спосіб визначення ступеня Комп’ютерна верстка Л. Купенко p 0,05 0,05 0,05 ризику розвитку ускладненого перебігу раннього післяопераційного періоду у хворих, що прооперовані із приводу ускладненої виразкової хвороби шлунку й ДПК, дозволяє з високим ступенем вірогідності своєчасно проводити профілактичні заходи, направлені на запобігання даних ускладнень, на скорочення числа летальних виходів. Література: 1. Полянський І.Ю., Гринчук Ф.В. Деякі аспекти хірургічної тактики при ускладненнях виразкової хвороби у пацієнтів із супровідною патологією. // Харківська хірургічна школа. - 2003. - №1. С.23 - 25. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601