Склад раціону високопродуктивних корів

Реферат: Склад раціону високопродуктивних корів містить сою. При цьому як соя використана соя by pass. UA 111144 U (54) СКЛАД РАЦІОНУ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ UA 111144 U UA 111144 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільського господарства, безпосередньо до годівлі сільськогосподарських тварин, і може бути використана для підвищення продуктивності корів молочних порід. Молочне скотарство є однією із ефективних галузей тваринництва, яка забезпечує населення цінними продуктами харчування. Тому, для підвищення обсягів виробництва молока, в Україні проводиться подальша робота по створенню нових високопродуктивних порід, типів і ліній тварин. Відомо, що реалізація генетичного потенціалу високопродуктивних корів в першу чергу залежить від кількості енергії і протеїну та їх співвідношення в раціоні, бо вони є основними факторами, що лімітують надій молока в перший період лактації. Тому однією з основних умов повноцінної годівлі корів, поряд із забезпеченням їх енергією, є забезпечення раціонів достатнім рівнем білка і амінокислот, що гарантує не тільки високу продуктивність, але й економію самих кормів та зниження собівартості тваринницької продукції і підвищення рентабельності виробництва молока [3]. Недостатнє надходження протеїну, особливо повноцінного, в перші 2-3 тижні лактації приводить до мобілізація білків тіла. Оскільки мобілізація білків тіла обмежена, потреба в амінокислотах, які не розпалися в рубці, зростає [5]. В зв'язку з цим у перші 100 днів лактації слід підвищувати забезпечення організму корів амінокислотами за рахунок джерел протеїну, нерозчинного в рубці [1, 4, 5]. Надлишок неповноцінного протеїну в раціонах корів приводить до нераціонального і неефективного його використання через надмірні втрати азоту у вигляді летких сполук, які виділяються у навколишнє середовище [2]. Тому потребу високопродуктивних корів в амінокислотах необхідно забезпечувати за рахунок мікробного білка і білка кормів. Соєва макуха і шрот містять у середньому 38,7 і 43,5 % протеїну, відповідно [1]. Найближчим аналогом корисної моделі є склад раціону корів, який містить соєву макуху і соєвий шрот [5]. Цей раціон вважається одним із основних щодо поповнення раціонів корів необхідними амінокислотами. До недоліків найближчого аналога слід віднести те, що згодовування коровам соєвої макухи і соєвого шроту не забезпечує надходження до організму високопродуктивних корів легкодоступної і важко доступної фракції протеїну у оптимальних співвідношеннях [1]. Оптимізація кількості важкорозчинної фракції протеїну у раціоні досягається за рахунок використання люцернового сіна, сінажу та екструдованого зерна, як злакового, так і бобового, що не завжди має бажаний ефект. Запропонований раціон дозволяє більш раціонально використовувати протеїновмісні корми при згодовуванні їх сільськогосподарським тваринам. Введення їх у раціони корів може направлено впливати на обмін речовин для отримання максимальної продуктивності тварин. В основу корисної моделі поставлено задачу розробки рецептури раціону для високопродуктивних молочних порід, де джерелом протеїну є соя by pass, та вивчення її впливу на продуктивність, обмін речовин, якість продукції та економічну ефективність використання. Поставлена задача вирішується тим, що високопродуктивним коровам молочного напрямку згодовують раціон, до складу якого входить соя by pass. Розглянемо ефективність застосування запропонованого способу на прикладах. Приклад 1. Для визначення ефективності згодовування сої соя by pass були проведені дослідження у виробничих умовах. Для досліду за принципом груп-аналогів відібрали три групи корів української чорно-рябої молочної породи першої лактації по 10 голів в кожній. У підготовчий період, протягом перших 30 днів лактації, піддослідних корів годували за однаковими раціонами і для роздою використовували макуху соєву з розрахунку 40 грам на один літер молока. В дослідний період, протягом 70 днів лактації, корів контрольної групи годували раціоном підготовчого періоду, в складі якого продовжували використовувати макуху соєву. Раціони годівлі дослідних груп відрізнялись від 1-ї контрольної групи тим, що 2-й дослідній групі замінили макуху сої на екструдовану сою, а 3-й дослідній групі - на by pass сою. Екструдовану і by pass сою згодовували також з розрахунку 40 г/л молока. Схема досліду приведена в таблиці 1. 1 UA 111144 U Таблиця 1 Схема науково-господарського досліду Групи Кількість голів І контрольна II дослідна 10 10 III дослідна 5 10 10 Досліджуваний фактор Комбікорм концентрат (КК): дерть ячмінна 209 г, дерть пшенична 204 г, дерть кукурудзяна 329 г, макуха соняшникова 115 г і макуха сої 115 г, КК: дерть ячмінна 209 г, дерть пшенична 204 г, дерть кукурудзяна 329 г, макуха соняшникова 115 г і екструдована соя 115 г. КК: дерть ячмінна 209 г, дерть пшенична 204 г, дерть кукурудзяна 329 г, макуха соняшникова 115 г і by pass соя 115 г. Як видно із даних таблиці 1, різниця в годівлі високопродуктивних піддослідних корів полягала лише в тому, що в комбікорм концентрат коровам вводили: 1-ї контрольної групи 115 г/кг макухи сої, коровам 2-ї дослідної групи 115 г/кг екструдованої сої і коровам 3-ї дослідних груп 115 г/кг by pass сої, що забезпечило раціони важкорозчинною фракцією сирого протеїну лише на 35,8 %, 2-ї - 37,2 % і 3-ї - 39,5 %. Приклад 2. Доцільність використання згодовування сої соя by pass вивчали на дійних коровах. Ефективність запропонованого способу наведено у таблиці 2. Надходження в організм піддослідних корів різних рівнів поживних речовин та важкорозчинної фракції протеїну забезпечило залежність середньодобових надоїв молока від цих показників (табл. 2.). Таблиця 2 Продуктивність дослідних корів за 70 днів досліду і витрати кормів в середньому за дослід (М±m, n=10) Група контрольна дослідна 1 2 3 1 2 3 4 Середньодобовий надій молока в підготовчий період, кг (30 днів): Натуральної жирності 22,4±0,32 22,1±0,38 22,3±0,40 Вміст жиру в молоці, % 3,52±0,028 3,53±0,018 3,540,019 Середньодобовий надій молока за 70 днів досліду, кг: Натуральної жирності 30,5±0,55 32,3±0,54 35,8±0,40 4 %-ї жирності 28,4±0,31 30,8±0,26*** 34,7±0,19*** Вміст жиру в молоці, % 3,72±0,022 3,81±0,028 3,88±0,020 Вміст білка в молоці, % 3,12±0,029 3,15±0,023 3,20±0,021 Валовий надій молока на корову за 70 днів досліду, кг Натуральної жирності 2135±3,88 2261±2,89 2506±2,55 4 %-ої жирності 1988±2,34 2156±1,98 2429±1,72 У % до контролю 108,45** 122,18*** Витрати к. од. на 1 кг молока 0,77 0,81 0,74 Валовий надій молока на корову за 70 днів досліду, кг Натуральної жирності 2807 2924 3175 4 %-ої жирності 2579 2743 3019 Показник 15 20 З даних таблиці 2 видно, що у підготовчий період досліду корови контрольної та дослідних груп за добовими надоями молока істотно не відрізнялися, а останні 70 днів перших 100 днів лактації середньодобові надої змінювалася, залежно від рівня важкорозчинної фракції сирого протеїну в раціонах. Корови 3-ї дослідної групи, в раціони яких вводили by pass сою, мали найвищі надої молока і переважали корів аналогів контрольної групи за середньодобовими надоями натурального 2 UA 111144 U 5 10 15 20 25 30 35 молока на 5,3 кг або на 17,4 % (Ρ