Спосіб балансування потреби незамінних амінокислот в раціонах високопродуктивних дійних корів

Реферат: Спосіб балансування потреби незамінних амінокислот для високопродуктивних корів, який включає норми їх вмісту в 1 кг сухої речовини раціонів, причому при добових удоях до 20 кг молока мікробіальний білок забезпечує потребу всіх амінокислот для синтезу молока оскільки вміст незамінних амінокислот в білку молока і мікробіальному є ідентичним, а при вищій продуктивності розраховується надходження тільки лізину і метіоніну в складі нерозщеплюваного протеїну в основному високобілкових і частково решти кормів, які поступають із передшлунків у тонкий кишечник для забезпечення заданого рівня синтезу молока, так як інші незамінні амінокислоти не є критичними при високій їх ферментації у рубці. UA 97635 U (12) UA 97635 U UA 97635 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема галузі тваринництва та годівлі високопродуктивних корів. Норма перетравного сирого протеїну на 1 корм. од. становить 95 г при добовому надої до 10 кг молока і підвищується до 105-110 г при надої 20 кг і більше. Потреба в сирому протеїні на 1 корм. од. для корів із добовим надоєм молока до 10 кг і жирністю 3,8-4,0 % становить 145 г, з надоєм 20, 30 і більше такої ж жирності відповідно - 155, 160 і 170 г [6 і 7]. Потреба корів у сирому протеїні, який використовується для синтезу молока, складає 82 г при вмісті білка в молоці 3,2 %, а при вмісті білка 3,4; 3,6; і 3,8 % відповідно 86, 90 і 94 г. Для визначення норми вмісту сирого протеїну в раціоні дійних корів необхідно враховувати розщеплюваність протеїну в рубці. При використанні звичайних раціонів за основу береться середня розщеплюваність, яка прирівнюється до 84 % [5]. В середньому на кожні 100 г органічних речовин, які піддані ферментації в рубці, синтезуються 20 г бактеріального протеїну (білка), тому синтез бактеріального білка може змінюватись від 400 до 1500 τ грамів за добу. Рекомендована концентрація сирого протеїну в раціоні дійних корів може становити від 12 % в сухостійний період і до 18 % на суху речовину в період ранньої лактації. При середньодобовому надої молока 20-25 кг у раціоні міститься біля 16 % сирого протеїну, то за таких умов більшість високоякісних об'ємистих кормів і концентратів є адекватними джерелами протеїну для утворення молока. Проте при збільшенні продукції молока синтез бактеріального протеїну є недостатнім, тому необхідні додаткові джерела протеїну кормів з низькою розщеплюваністю в рубці [3]. Таким чином, мікробіальний білок біомаси рубця забезпечує синтез молока на рівні 20 кг добового надою. З інших джерел відомо, що за добу в рубці корови може синтезуватися 1,6 кг мікробіального білка, а деякими високопродуктивними коровами - 2,5 кг. Лише близько 30-40 % білка кормів раціону в нерозщеплюваному вигляді доходить до тонкого кишечника, а решта 6070% піддається розщепленню в рубці і перетворюється в бактеріальний білок [2]. Дослідженнями встановлено, що мінімальний рівень розщеплюваного сирого протеїну, який необхідний для мікроорганізмів рубця, становить 12-13 %, а 45-50 % протеїну повинно бути розчинним і швидко розщеплюватись, щоб забезпечити стабільний ріст мікроорганізмів рубця. На сьогодні визначення потреби в амінокислотах білка для високопродуктивних корів вимагає величезних знань про склад білка в кормах і як він веде себе в процесах ферментації в рубці [2]. За прототип нами взято норми лізину, метіоніну+цистину, гістидину, лейцину та ізолейцину в 1 кг сухої речовини раціонів для високопродуктивних корів живою масою 600 кг різного рівня продуктивності. Так, з добовим надоєм 15; 20; 25; 30; 35 і 40 кг молока потреба в лізині (г) становить відповідно 4,3; 5,0; 5,5; 5,9; 6,2 і 6,6, метіоніні з циститом 1,4; 1,7; 1,9; 2,0; 2,1 і 2,3, гістидині 1,6; 1,9; 2,1; 2,2; 2,3 і 2,4, лейцині 4,7; 5,7; 6,3; 7,2 і 7,7 та ізолейцині 2,5; 3,0; 3,3; 3,6; 3,9 і 4,1 [1:ст.361]. Співставлення вмісту незамінних амінокислот білка молока в графічному вимірі (Фіг. 1 Вміст незамінних амінокислот у білку молока і силосу кукурудзи) із наявністю цих же кислот в кукурудзяному силосі є практично ідентичною картиною з її зерном (Фіг. 2 Вміст незамінних амінокислот у білку молока і зерні кукурудзи). Високий вміст лейцину і низький вміст лізину свідчать, що силос із кукурудзи як і зерно повинні бути максимально підданими ферментації в рубці для синтезу мікробіального протеїну. Під час лактації молочні залози потребують значної кількості амінокислот, метаболізм яких є досить складним процесом. Одні амінокислоти можуть бути перетворені в інші або використані для одержання енергії в процесі окислення, проте переконлива більшість амінокислот, які всмокталися з крові молочними залозами, використовуються для синтезу білка молока [3]. Розщеплюваний у рубці протеїн є джерелом азоту для мікроорганізмів, які використовують його для синтезу амінокислот і власного білка, який після розщеплення в тонкому кишечнику забезпечує від 50 до 90 % потреби корів у амінокислотах [8]. За високої молочної продуктивності синтез білків молока з амінокислот білків мікроорганізмів становить лише 40-50 % [4], решта має забезпечуватися негідролізованим у рубці протеїном раціону. Досягти цього підбором кормів переважно неможливо. Тому, з метою захисту протеїну від розщеплення в рубці проводять обробку кормів, особливо високобілкових, різними фізичними та хімічними способами. Одним із найпоширеніших методів зменшення розщеплюваності протеїну є екструдування [9-11]. Недоліком прототипу є необґрунтованість балансування потреби незамінних амінокислот від загального їх вмісту в усіх кормах раціону. Адже об'ємисті корми є необхідними для фізіологічної функції мікробіального синтезу білка, а концентровані корми злакових культур мають високу розщеплюваність і повинні стимулювати цей синтез. Зерно сої, гороху, кормових бобів і соняшниковий шрот повинні піддаватися термічній обробці з метою зменшення 1 UA 97635 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 розщеплення в рубці та збільшення ферментації в кишечнику для забезпечення синтезу молока. Тому в основу балансування потреби незамінних амінокислот у раціонах високопродуктивних дійних корів нами покладено вміст цих кислот у білку молока і мікробіальному білку рубця. Спосіб балансування потреби незамінних амінокислот для високопродуктивних корів, який включає норми їх вмісту в 1 кг сухої речовини раціонів, відрізняється тим, що при добових удоях до 20 кг молока мікробіальний білок забезпечує потребу всіх амінокислот для синтезу молока оскільки вміст незамінних амінокислот в білку молока і мікробіальному є ідентичним, а при вищій продуктивності розраховується надходження тільки лізину і метіоніну в складі нерозщеплюваного протеїну в основному високобілкових і частково решти кормів, які поступають із передшлунків у тонкий кишечник для забезпечення заданого рівня синтезу молока, так як інші незамінні амінокислоти не є критичними при високій їх ферментації у рубці. Порівняльна оцінка вмісту незамінних амінокислот у білку молока і мікробіальному білку подана на Фіг. 3.( Вміст незамінних амінокислот у білку молока і мікробіальному білку). Так вміст незамінних амінокислот у білку молока один до одного співпадає з вмістом цих же амінокислот у мікробіальному протеїні рубця. Базою для проведення досліджень було дослідне господарство «Олександрівське» Інституту кормів та сільського господарства Поділля. У господарстві було сформовано 2 технологічні групи корів-аналогів української молочної чорнорябої породи з продуктивністю 30 л середньодобового надою. Корови були на 2-3 місяці лактації. У кожній групі було по 30 голів. Контрольні удої проводили щодекадно на 10 коровах кожної групи. Раціони однотипної годівлі корів із добовим удоєм 30 кг молока без використання і з використанням зеленої маси люцерни при заміні частини силосу наведені в таблицях 1 і 2. Паралельно нами проведений аналіз використання незамінних амінокислот за однотипної годівлі корів без згодовування і при згодовуванні зеленої маси люцерни. Результати такого аналізу подані в таблицях 3 і 4. Виділення з молоком незамінних амінокислот від вмісту їх у раціоні за умов незгодовування зеленої маси і відповідно розщеплення цих же амінокислот у рубці свідчить про те, що лізину виділилось із молоком 52 %, а розщеплення його в рубці становить 48 %, метіоніну в такому ж порівнянні 44 і 56 %, триптофану 34 і 66 %, гістидину 27 і 73 %, лейцину 23 і 77 %, ізолейцину 18 і 82 %, фенілаланіну 31 і 69 %, треоніну 34 і 66 % та валіну 29 і 71 % (табл. 3 і 4). Поряд із цим вміст незамінних амінокислот у кормах обох раціонів подано в цих же таблицях 3 і 4, а вміст незамінних амінокислот у молоці корів різного рівня продуктивності при вмісті 3,2 % білка подано в таблиці 5. Аналіз надходження незамінних амінокислот у кишечник на фоні обох раціонів свідчить, що лізину повинно поступити в кишечник відповідно 52 і 47 %, метіоніну 44 і 42 %, триптофану 34 і 29 %, гістидину 27 і 24 %, лейцину 23 і 22 %, ізолейцину 18 і 16 %, фенілаланіну 31 і 28 %, треоніну 34 і 30 % та валіну 29 і 27 %. Якщо провести аналогію між розщепленням сирого протеїну кормів обох раціонів і незамінними амінокислотами, які подані в таблицях 3 і 4, то необхідно зробити заключения, що розщеплення на рівні 70-80 % відповідає процесам травлення в рубці високопродуктивних корів, але ж виключення становлять лізин і метіонін. Розщеплюваність сирого протеїну всіх кормів раціону в рубці корів на рівні розщеплення цих амінокислот 48-56 % і відповідно 53-58 % як практично, так і теоретично є неможливою. Звідси висновок, що синтез мікробіального білка в рубці високопродуктивних корів повинен стимулюватись за рахунок об'ємистих і концентрованих кормів злакових культур. Вміст незамінних амінокислот у соняшниковій макусі на графіку (Фіг. 4 Вміст незамінних амінокислот у білку молока і соняшниковій макусі) паралельно з вмістом таких кислот білка молока наочно свідчить, що в макусі дефіцит лізину і частково метіоніну, тому синтез молока в молочній залозі корови буде проходити на рівні лізину. Підтвердженням цьому є співпадання вмісту незамінних амінокислот у білку молока і сої (Фіг. 5 Вміст незамінних амінокислот у білку молока і зерні сої). 55 2 UA 97635 U 1. Раціон однотипної годівлі корів із добовим удоєм 30 кг молока без використання зеленої маси Показник кг К. од. OEВРХ, МДж Суха речовина, г Сирий протеїн, г Перетравний протеїн, г Сирий жир, г Сира клітковина, г Крохмаль, г Цукор, г Са, г Р, г Mg, г К, г S, г Fe, мг Сu, мг Zn, мг Μn, miCo, мг І, мг Каротин, мг D, ME Ε, мг Силос Сінаж Сіно Січка Дерть кукуруд- люцер- люцер- ячмінно- кукурудзяний новий нове пшенична зяна 25 12 1 2 4 5,0 3,84 0,56 0,68 4,32 57,7 45,9 8,5 11,42 39,6 Макуха ЕкструБікарбонат + - до соняш- дована Сіль Всього Норма натрію норми никова соя 3,5 1,5 0,12 0,08 49,2 49,2 3,5 2,2 20,1 19,9 +0,2 33,82 22,4 219,34 225 -5,66 6250 5400 830 1660 3400 3150 1350 0,108 0,072 475 820,8 118,7 98 333,2 1134 405 3384,7 3215 169,7 265 565,2 83,25 26 236,4 907,2 356,85 2439,9 2090 349,9 250 204 22 38 168 269,5 232,2 1183,7 715 468,7 1875 1527,6 253 662 170 451,5 81 5020,1 4500 520,1 200 150 35 10 12,5 72,5 10 1525 25 145 100 0,5 1,5 500 1250 1150 105,6 192 130,8 12 10,8 142.8 14,4 1512 75,6 110,4 270 0,6 1,68 480 1980 300 9 20 17 2,2 3 15,6 1,8 168 8,2 19,1 26,4 0,2 0,3 49 360 134 0 4,8 6,6 1,6 2,2 24,8 3,2 746 6 40,4 104 0,294 0,92 8 20 0 2240 80 2 20,8 5,6 20,8 4 1212 11,6 118,4 15,6 0,24 0,48 27,2 0 90,4 87,5 219,1 20,65 45,15 16,8 33,25 19,25 752,5 60,2 140 132,65 0,665 1,295 7 17,5 38,5 30 150 7,2 10,65 4,35 32,55 3,9 187,5 21,3 49,5 40,95 0,135 0,3 0,3 0 54 2672,1 815,9 220,314 102,4496 14,52 343,124 56,55 7036,6 214,3 750,8 692,8 2,634 6,475 1071,5 3627,5 1766,9 1,064 0,0496 5,28 0,824 933,6 6,4 128 3,2 22040,18 22100 -59,82 3135 -462,9 2090 -1274,1 142 78,314 102 0,4496 35 -20,48 146 197,124 46 10,55 1590 5446,6 200 14,3 1295 -544,2 1295 -602,2 15,9 -13,266 17,9 -11,425 895 176,5 19,9 3607,6 795 971,9 2. Раціон однотипної годівлі корів із добовим удоєм 30 кг молока із заміною частини силосу зеленою масою люцерни Зелена Силос Сінаж Сіно Січка Дерть Макуха Екструмаса Бікарбонат + - до кукуруд- люцер- люцер- ячмінно- кукуруд- соняш- дована Сіль Всього Норма люцерни натрію норми зяний новий нове пшенична зяна никова соя (бутонізація) кг 12 13 12 1 2 4 3,5 1,5 0,12 0,08 49,2 49,2 К.од. 2,16 2,6 3,84 0,56 0,68 4,32 3,5 2,2 19,86 19,9 -0,04 ОЕВРХ, МДж 25,56 30,0 45,9 8,5 11,42 39,6 33,82 22,4 217,2 225 -7,8 Суха 2772 3250 5400 830 1660 3400 3150 1350 0,108 0,072 21812,18 22100 -287,82 речовина, г Сирий 600 247 820,8 118,7 98 333,2 1134 405 3756,7 3215 541,7 протеїн, г Перетравний 468 137,8 565,2 83,25 26 236,4 907,2 356,85 2780,7 2090 690,7 протеїн, г Сирий жир, г 108 130 204 22 38 168 269,5 232,2 1171,7 715 456,7 Сира 684 975 1527,6 253 662 170 451,5 81 4804,1 4500 304,1 клітковина, г Крохмаль, г 0 104 105,6 9 0 2240 87,5 30 2576,1 3135 -558,9 Цукор, г 168 78 192 20 4,8 80 219,1 150 911,9 2090 -1178,1 Са, г 66 18,2 130,8 17 6,6 2 20,65 7,2 1,064 269,514 142 127,514 Ρ, г 7,2 5,2 12 2,2 1,6 20,8 45,15 10,65 0,050 104,850 102 2,850 Mg, г 8,4 6,5 10.8 3 2,2 5,6 16,8 4,35 5.28 14,52 35 -20,48 К, г 63,6 37,7 142,8 15,6 24,8 20.8 33,25 32,55 0,824 371,924 146 225,924 S, г 16,8 5,2 14,4 1,8 3,2 4 19,25 3,9 0 68,55 46 22,55 Fe, мг 1152 793 1512 168 746 1212 752,5 187,5 933,6 7456,6 1590 5866,6 Сu, мг 26,4 13 75,6 8,2 6 11,6 60,2 21,3 6,4 228,7 200 28,7 Zn, мг 67,2 75,4 110,4 19,1 40,4 118,4 140 49,5 128 748,4 1295 -546,6 Μn, мг 163,2 52 270 26,4 104 15,6 132,65 40,95 3,2 808 1295 -487 Со, мг 0,6 0,26 0,6 0,2 0,294 0,24 0,665 0,135 2,994 15,9 -12,906 I, мг 0,204 0,78 1,68 0,3 0,92 0,48 1,295 0,3 5,959 17,9 -11,941 Каротин, мг 636 260 480 49 8 27,2 7 0,3 1467,5 895 572,5 D, ME 60 650 1980 360 20 0 17,5 0 3087,5 19,9 3067,6 Ε, мг 600 598 300 134 0 90,4 38,5 54 1814,9 795 1019,9 Показник 3 UA 97635 U 3. Використання незамінних амінокислот кормів раціону на синтез молока за однотипної годівлі корів без згодовуванні зеленої маси (г) Показники Даванка Лізин Метіонін корму, кг Силос кукурудзяний Сінаж люцерновий Сіно люцернове Січка ячміннопшенична Дерть кукурудзяна Макуха соняшникова Екструдована соя Сіль Бікарбонат натрію Всього % виділення з молоком від вмісту в раціоні % розщеплення амінокислот у рубці % надходження амінокислот у кишечник Триптофан Гістидин Лейцин Ізолейцин Фенілаланін Треонін Валін 25 15,0 7,5 4,0 11,8 61,3 61,3 25,5 17,3 29,5 12 32,2 7,7 12,2 18,8 71,4 71,4 29,5 30,6 41,0 1 6,1 1,2 0 3.6 13,7 13,7 7,7 0 6,1 2 2,5 0,6 0 2,4 3,2 3,2 1,6 1 ІД 4 11,2 6,4 3,2 10,4 48,0 14,4 18,0 12,8 18,4 3,5 51,5 27,0 19.6 41,0 130,2 130,2 62,3 53,6 74,9 1,5 31,5 6 5,4 13,5 40,5 25,5 26,1 21,0 24 149,9 56,3 44,4 101,5 368,2 319,6 170,7 136,2 195,0 52 44 34 27 23 18 31 34 29 48 56 66 73 77 82 69 66 71 52 44 34 27 23 18 31 34 29 0,12 0,08 49,2 4. Використання незамінних амінокислот кормів раціону на синтез молока за однотипної годівлі корів при згодовуванні зеленої маси (г) Показники Зелена маса люцерни бутонізація) Силос кукурудзяний Сінаж люцерновий Сіно люцернове Січка ячміннопшенична Дерть кукурудзяна Макуха соняшникова Екструдована соя Сіль Бікарбонат натрію Всього % виділення з молоком від вмісту в раціоні % розщеплення амінокислот у рубці % надходження амінокислот у кишечник Даванка Лізин Метіонін Триптофан Гістидин Лейцин Ізолейцин Фенілаланін Треонін Валін корму, кг 12 25,2 6,0 9,6 14,8 55,9 55,9 28,1 24,0 32,2 13 7,8 3,9 2,1 6,1 31,9 31,9 13,3 9,0 15,3 12 32,2 7,7 12,2 18,8 71,4 71,4 29,5 30,6 41,0 1 6,1 1,2 0 3,6 13,7 13,7 7,7 0 6,1 2 2,5 0,6 0 2,4 3,2 3,2 1,6 1,0 ІД 4 11,2 6,4 3,2 10,4 48 14,4 18 12,8 18,4 3,5 51,5 27,0 19,6 41,0 130,2 130,2 62,3 53,6 74,9 1,5 0,12 0,08 49,2 31,5 6 5,4 13,5 40,5 25,5 26,1 21 24 167,9 58,7 52,1 110,6 394,7 346,1 186,6 151,9 213,0 47 42 29 24 22 16 28 30 27 53 58 71 76 78 84 72 70 73 47 42 29 24 22 16 28 30 27 4 UA 97635 U 5. Вміст незамінних амінокислот у коров'ячому молоці (г) при вмісті білка 3,2 % Амінокислота Лізин Метіонін Триптофан Гістидин Лейцин Ізолейцин Фенілаланін Треонін Валін Всього 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Надій (л) 29 75,69 24,07 14,5 26,1 82,07 54,81 50,75 44,37 55,39 427,75 28 73,08 23,24 14,0 25,2 79,24 52,92 49,0 42,84 53,48 413,0 30 78,3 24,9 15,0 27,0 84,9 56,7 52,5 45,9 57,3 442,5 Співставлення на графіку (Фіг. 2) вмісту незамінних амінокислот у білку молока з сухим зерном кукурудзи переконливо свідчить про те, що низький вміст лізину в зерні кукурудзи є підтвердженням необхідності максимального ферментного розщеплення поживних речовин і сирого протеїну в рубці корів для синтезу мікробіального протеїну. Так при поступленні термічно обробленого зерна кукурудзи в тонкий кишечник корови протеїн буде розщеплюватись до амінокислот, які будуть всмоктуватись у кров'яне русло, але синтез білка молока буде низьким на рівні лізину в ньому. Тому сухе зерно кукурудзи при висушуванні на будь-яких сушарках при згодовуванні високопродуктивним коровам матиме меншу продуктивну дію, ніж консервоване вологе зерно. Нові способи балансування незамінних амінокислот у годівлі високопродуктивних корів базуються на співставленні вмісту цих амінокислот у білку молока і мікробіальному білку порівняно із вмістом таких кислот кормів раціону. Вміст незамінних амінокистот у білку молока є тотожним їх вмісту в мікробіальному білку рубця і близьким до таких кислот у зерні сої. Одержання середньодобового надою на рівні 20 л молока забезпечується за рахунок мікробіального білка при збалансованості раціону за сирим протеїном об'ємистих і концентрованих кормів та крохмалем із цукром відповідно норм годівлі високопродуктивних корів. При ферментації в рубці високобілкових кормів на рівні 70 % амінокислоти лізин і метіонін стають критичними для синтезу молока. Об'ємисті корми є необхідними як фізіологічної функції для мікробіального синтезу білка, продукти переробки сої, соняшникова макуха, зерно гороху і кормових бобів повинні піддаватися термічній обробці з метою зменшення розщеплюваності протеїну в рубці до 60 % і збільшення для ферментації в кишечнику. Джерела інформації:, взяті до уваги 1. Богданов Г.О. Теорія і практика нормованої годівлі великої рогатої худоби: [Монографія] за ред. В.М.Кандиби, І.І.Ібатулліна, В.І.Костенка. - Житомир: ПП "Рута", 2012. - 860 с. 2. Богданов Г.О. Норми, орієнтовні раціони та практичні поради з годівлі великої рогатої худоби: [посібник]; за ред. І.І.Ібатуліна, В.І.Костенка. - Житомир: ПП "Рута", 2013. - 516 с. 3. Ваттио М. А. Основные аспекты производства молока. Цикл статей /М.А.Ваттио, В.Т.Ховард / Международный Институт по исследованию и развитию молочного животноводства им. Бабкока. Университет Висконсина, Мэдисон, 2000. 4. Грудина Н. В. Повышения эффективности высококонцентрированных белковых кормов путем применения защищающих агентов, снижающих распадаемость протеина в рубце / Н.В.Грудина, В.И.Алексахин, Б. Д. Кальницкий и др. // Доклады РАСХН. - 2005. - № 2. - С. 33-35. 5. Дурст Л. Кормление сельскохозяйственных животных / Пер. с нем. А.И.Чигрина, А.А.Дягилева; Под ред. И. И. Ибатуллина, Г. В. Проваторова / Дурст Л., Виттман М. - Винница: Новая книга, 2003. - 382 с. 6. Калашников А.П. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: Справочное пособие / Калашников А.П., Клейменов Н.И., Баканов В. Н. и др. - М.: Агропромиздат, 1985. - 352 с. 7. Калашников А.П. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: Справочное пособие. 3-е издание / Под ред. А.П.Калашникова, В.И.Фисинина, В.В.Щеглова, Н.И.Клейменова. - М.: Джангар, 2003. - 456 с. 8. Bach A. Nitrogen metabolism in the rumen / A. Bach, S. Calsamiglia, M. D. Stern // J. Dairy Sci. - 2005. - Vol. 88. - P. 9-21. 9. Benchaar C. Effects of extrusion of whole horse beans on protein digestion and amino acid absorption in daiiy cows / С Benchaar, M. Vernay, С Bayourthe, R. Moncoulon // J. Dairy Sci. - 1994. Vol. 77 (5). - P. 1360-71. 5 UA 97635 U 5 10. Dust J. M. Extrusion conditions affect chemical composition and in-vitro digestion of selected food ingredients / J. M. Dust, M. A. Gajda, A. E. Flickinger et al. // J. Agri. Food Chem. - 2004. - Vol. 52. - P. 2989-2996. 11. Orias F. The effects of dry extrusion temperature of whole soybeans on digestion of protein and amino acids by steers / F. Orias, С G. Aldrich, J. С Elizalde et al. // J. Anim. Sci. - 2002. - Vol. 80. - P. 2493-2501. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб балансування потреби незамінних амінокислот для високопродуктивних корів, який включає норми їх вмісту в 1 кг сухої речовини раціонів, який відрізняється тим, що при добових удоях до 20 кг молока мікробіальний білок забезпечує потребу всіх амінокислот для синтезу молока оскільки вміст незамінних амінокислот в білку молока і мікробіальному є ідентичним, а при вищій продуктивності розраховується надходження тільки лізину і метіоніну в складі нерозщеплюваного протеїну в основному високобілкових і частково решти кормів, які поступають із передшлунків у тонкий кишечник для забезпечення заданого рівня синтезу молока, так як інші незамінні амінокислоти не є критичними при високій їх ферментації у рубці. 6 UA 97635 U 7 UA 97635 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8