Спосіб лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих після операцій з приводу набутих вад серця

Реферат: Винахід належить до способу лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих після операцій з приводу набутих вад серця, що включає проведення фіброгастроскопії та медикаментозного лікування, що включає: блокатор Н2-рецепторів гістаміну - фамотидин (квамател) 20 мг 2 UA 111918 C2 (12) UA 111918 C2 рази/добу в/в, засіб, що впливає на систему травлення і метаболічні процеси - розчин актовегіну 10 % - 1,0 мл 1-2 рази/добу в/в або в/м, інгібітор протеолізу - апротинін (гордокс) 1 млн. КІОД в/в, антацидний препарат - альмагель - 5,0 мл 3-4 рази/добу, антигеморагічний засіб, інгібітори фібринолізу - амінокапронова кислота 200 мл 2 рази/добу. UA 111918 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, зокрема до кардіохірургії, і може бути використаний з метою лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих після операцій з приводу набутих вад серця. Відомий спосіб лікування шлунково-кишкової кровотечі у ранньому післяопераційному періоді після оперативного втручання на органах черевної порожнини при ентеральному харчуванні хворих (UA10025, МПК А61K 38/43, А61М 29/00, дата публікації 17.10.2005, бюл. № 10), що включає застосування препарату для зниження шлункової кислотопродукції а саме застосування розчину ацидин-пепсину (рН=2,0), який вводять у тонку кишку позад зв'язки Трейтця з кратністю 4-5 разів на добу впродовж всього періоду ентерального харчування. Недоліком способу є його недостатня специфічність, що не передбачає його застосування для лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих кардіохірургічного профілю після операцій з приводу набутих вад серця. Кардіохірургічні втручання в умовах штучного кровообігу можуть призводити до включення патогенетичних механізмів розвитку гострих патологічних змін у слизової оболонці шлунковокишкового тракту (ШКТ), що ускладнюються шлунково-кишковими кровотечами (ШКК). Операції на серці супроводжуються розвитком ШКК в 0,2-0,8 % випадків і є причиною досить високої летальності, рівень якої коливається від 9,6 до 80 %. ШКК - це небезпечне ускладнення, що призводить до суттєвих змін гемодинаміки і до порушення функцій життєвоважливих систем організму пацієнта прооперованого з приводу набутих вад серця. У зв'язку з цим, актуальними є впровадження ефективних та раціональних методів лікування гострих ШКК у хворих після операцій на серці. Крім того, тривала антикоагулянтна терапія в післяопераційному періоді після операцій на відкритому серці та багатьох рентгенендоваскулярних втручань додатково створює високу схильність до можливих кровотеч. Відомий спосіб лікування шлунково-кишкових кровотеч після кардіохірургічних операцій [Аверчук Д.В., Киричинський В.Г., Томащук Н.Б. Профілактика гастродуоденальних кровотеч після кардіохірургічних операцій // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. Вип. 17. - К., 2009. - С. 10-13.] виконують за принципами антигелікобактерної терапії (Маастрихтський консенсус). Спосіб включає призначення антигелікобактерної терапії препаратами "Орністат", "Пілобакт Нео", "Клатинол" на 7 днів, потім призначають інгібітор протонової помпи "Омепразол", "Рабепразол", "Езомепразол" в терапевтичних дозах. При виявленні гастроскопічно дуоденогастрального чи гастроезофагеального рефлюксу призначають інгібітор протонової помпи в терапевтичних дозах і прокінетик "Мотінол", "Мотиліум", "Церукал", обволікаючий засіб-антацид - "Альмагель", "Маалокс", "Фосфалюгель". Недоліком зазначеного способу лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих кардіохірургічного профілю є те, що лікування у ньому засновано на лише одному з можливих чинників шлунково-кишкових кровотеч - запобіганні (попередженні) гелікобактерного впливу на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Такий спосіб не враховує низку інших чинників, що окремо або у сукупності також призводять до шлунково-кишкових кровотеч. У випадку відсутності позитивного результату за способом, що має високу вірогідність, для запобігання дії інших чинників шлунково-кишкових кровотеч мають здійснювати повторний збір кишкового вмісту пацієнта за добу, визначати його об'єм і наявність в ньому гемоглобіну та інших можливих показників чинників шлунково-кишкових кровотеч та розробляти новий вплив на проблемну ситуацію. В основу винаходу поставлена задача створення способу лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих після операцій з приводу набутих вад серця, в якому за рахунок застосування нової сукупності лікарських засобів та режимів їх застосування забезпечується пришвидшення зупинки шлунково-кишкових кровотеч, зменшення вірогідності виникнення рецидивів повторних кровотеч та масивної крововтрати, позитивна місцева дія на перебіг патологічного процесу, скорочуються терміни загоєння дефектів, знижується об'єм крововтрати, але і не виникають важкі гемодинамічні порушення та алергічні реакції, зменшуються післяопераційні запальні реакції, за відсутності токсичності застосовуваних препаратів, зменшується ризик вірогідності виникнення летальних випадків, та забезпечується покращення стану пацієнтів. Для вирішення поставленої задачі спосіб лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих після операцій з приводу набутих вад серця включає проведення фіброгастроскопії та медикаментозне лікування. Новим у способі є те, що етапі післяопераційної інтенсивної терапії при виникненні шлунково-кишкової кровотечі після операції призначають: блокатори Н2-рецепторів гістаміну: фамотидин (квамател) 20 мг 2 рази/добу в/в; засоби, що впливають на систему травлення і метаболічні процеси, - розчин актовегіну 10 % - 1,0 мл 1-2 рази/добу в/в або в/м, інгібітор протеолізу: апротинін (гордокс) 1 млн. КІОД в/в; антацидні препарати: альмагель - 5,0 мл 3-4 1 UA 111918 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 рази/добу; антигеморагічні засоби, інгібітори фібринолізу - амінокапронова кислота 200 мл 2 рази/добу. Внаслідок застосування сукупності ознак нового способу, спосіб забезпечує пришвидшення зупинки шлунково-кишкових кровотеч, зменшення вірогідності виникнення рецидивів повторних кровотеч, та масивної крововтрати, чинить позитивну місцеву дію на течію патологічного процесу, скорочує терміни загоєння дефектів, знижує об'єм крововтрати, але і не викликає важкі гемодинамічні порушення та алергічні реакції, зменшує післяопераційні запалювальні реакції, за відсутності токсичності застосовуваних препаратів, зменшує ризик вірогідності виникнення летальних випадків, та забезпечує покращення стану пацієнтів. Спосіб також забезпечує швидке відновлення перистальтики, звільнення кишкового тракту від продуктів розпаду крові та зниження мікробної забрудненості внаслідок підбору сукупності нових лікарських засобів та оптимальних режимів їх застосування. Спосіб не потребує проведення повторних довготривалих аналізів для визначення чинника наявної шлунково-кишкової кровотечі які затримують застосування лікувального впливу, що у відомих способах призводить до погіршення стану пацієнта. Приклад 1 Пацієнтка Л., 60 p., госпіталізована до ДУ "НІССХ ім. М.М. Амосова" з діагнозом мітральна вада серця. В анамнезі - хронічний гастрит, ерозії шлунку, фіброгастроскопія - без видимої патології. Після обстежень та проведення передопераційної підготовки хворій виконана операція: протезування мітрального клапана. В післяопераційному періоді на 2 добу виникло ШКК. Виконана фіброгастроскопія - виразка шлунку. Проведене лікування: блокатори Н2рецепторів гістаміну (квамател 20 мг 2 рази/добу в/в); засоби, що впливають на систему травлення і метаболічні процеси (розчин актовегіну 10 % - 1,0 мл 1-2 рази/добу в/в або в/м); інгібітор протеолізу (гордокс 1 млн. КІОД в/в); антацидні препарати (альмагель 5,0 мл 3-4 рази/добу); антигеморагічні засоби, інгібітори фібринолізу (амінокапронова кислота 200 мл 2 рази/добу). На 6 добу прооперована була переведена з реанімаційного відділення в палату. На 9 добу проведено повторну фіброгастроскопію - відсутні ознаки кровотечі. На 13 добу пацієнтка була виписана із клініки на санаторне лікування. Приклад 2 Пацієнт П., 59 p., госпіталізований до ДУ "НІССХ ім. М.М. Амосова" з діагнозом: аортальний стеноз Са 3+, мітралізація, трикуспідалізація, міокардіальна недостатність, фіброгастроскопія без видимої патології. Після обстежень та проведення передопераційної підготовки хворому виконана операція: протезування мітрального та аортального клапана. В післяопераційному періоді на 1 добу виникло ШКК. Виконана фіброгастроскопія: виразка дванадцятипалої кишки, ерозивний гастрит. Проведене лікування: блокатори Н2-рецепторів гістаміну (квамател 20 мг 2 рази/добу в/в); засоби, що впливають на систему травлення і метаболічні процеси (розчин актовегіну 10 % - 1,0 мл 1-2 рази/добу в/в або в/м); інгібітор протеолізу (гордокс 1 млн. КІОД в/в); антацидні препарати (альмагель 5,0 мл 3-4 рази/добу); антигеморагічні засоби, інгібітори фібринолізу (амінокапронова кислота 200 мл 2 рази/добу). На 9 добу пацієнт був переведений з реанімаційного відділення в палату. На 16 добу проведено повторну фіброгастроскопію - ознаки загоєння виразки та відсутні ознаки кровотечі. На 18 добу пацієнт був виписаний із клініки на санаторне лікування. Таким чином, спосіб лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих після операцій з приводу набутих вад серця, що пропонується є ефективним у лікуванні ШКК та дозволить уникнути виникнення повторних кровотеч, зменшити відсоток летальних випадків та покращити якість життя пацієнтів. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 50 55 Спосіб лікування шлунково-кишкових кровотеч у хворих після операцій з приводу набутих вад серця, що включає проведення фіброгастроскопії та медикаментозне лікування, який відрізняється тим, що на етапі післяопераційної інтенсивної терапії при виникненні шлунковокишкової кровотечі після операції призначають: блокатор Н2-рецепторів гістаміну - фамотидин (квамател) 20 мг 2 рази/добу в/в, засіб, що впливає на систему травлення і метаболічні процеси - розчин актовегіну 10 % - 1,0 мл 1-2 рази/добу в/в або в/м, інгібітор протеолізу - апротинін (гордокс) 1 млн. КІОД в/в, антацидний препарат - альмагель - 5,0 мл 3-4 рази/добу, антигеморагічний засіб, інгібітор фібринолізу - амінокапронова кислота 200 мл 2 рази/добу. 2 UA 111918 C2 Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3